Реферат: Маркетинг на ринку інноваційних товарів

Державнийвищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

іменіВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КАРАКАЙ Юрій Васильович

УДК658.8.005.591.61

МАРКЕТИНГНА РИНКУ ІННОВАЦІЙНИХ ТОВАРІВ

Спеціальність08.00-04 – Економіка та управління підприємствами

(завидами економічної діяльності)

Автореферат

дисертаціїна здобуття наукового ступеня

доктораекономічних наук

Київ 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі маркетингуДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»Міністерства освіти і науки України (м.Київ)

Науковий консультант – академік АПН України, докторекономічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ПавленкоАнатолій Федорович, ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», ректор

Офіційні опоненти – доктор економічних наук,професор Балабанова Людмила Веніамінівна, Донецький національнийуніверситет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, завідувач кафедримаркетингового менеджменту

доктор економічних наук, професорГончарова Наталія Петрівна, ДВНЗ «Київський національний економічнийуніверситет ім. В. Гетьмана», професор кафедри економіки підприємств

доктор економічних наук, професорОкландер Михайло Анатолійович, Одеський державний економічний університетМіністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингу

Захист відбудеться «25» червня 2008року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» заадресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги, 54/1, 2-й поверх, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися внауковій бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет іменіВадима Гетьмана» за адресою: 03113, м.Київ, вул. Дегтярівська, 49г, ауд. 601.

Автореферат розісланий «23» травня2008 р.

Вчений секретар спеціалізованоївченої ради,

кандидат економічних наук, професор_______________ О. С. Федонін


ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Світовий досвід реалізаціїпріоритетних напрямів розвитку національних економік підтверджує найвищуефективність інноваційної моделі, у межах якої прогресивні трансформаціївиникають і поширюються в різних площинах – предметних, функціональних,ресурсних та ін. Інноваційна активність економічних суб’єктів країн, що здатнізабезпечити такий прогрес, потужно впливає не тільки на економічне зростання, ай на формування конкурентного суспільства, перетворюючись при цьому наінтегрований чинник збалансованого розвитку національної економіки в цілому.

Обумовлена глобалізацієюсвітогосподарських відносин, прогресуюча динаміка інноваційної діяльності на корпоративному,національному і міжнародному рівнях дає підстави для прогнозування активізаціїрозвитку товарних ринків взагалі та ринку інноваційних товарів зокрема.

Критично важливою умовою створенняпідприємствами довгострокових конкурентних переваг на ринку інноваційнихтоварів є вміле застосування теоретичних моделей та бізнес-технологій сучасногомаркетингу. При цьому проблема вдосконалення маркетингової діяльності на ринкуінноваційних товарів актуальна не лише в контексті реалізації корпоративних інтересівнаціонального бізнесу, а й з погляду конструктивного впровадження моделі інноваційногорозвитку економіки України.

Сучасні знання про специфікувзаємодії науково-технічного прогресу та економічного зростання сформувалисяздебільшого завдяки дослідженням таких класиків економічної теорії, як А.Сміт,Д.Рікардо, К.Маркс, Е.Бем-Баверк, Дж. Мілль. Їхні ідеї та вихідні науковіположення були доповнені теоретичними та емпіричними розробками західних фахівцівХХ ст., а саме М.Абрамовица, Л.Вальраса, Е.Денісона, В.Джевонса, Д.Кейнса,А.Маршала, Д.Сахала, Р.Солоу, Р.Фостера. Їхні дослідження сприяли появі новогонапряму в економічній теорії – вивчення закономірностей інноваційного розвитку.

Концептуальні засади інноваційних теорійрозроблено Й.Шумпетером і розвинуто А.Бьюнтандамом, П.Гарднером, М.Пінтинітсом,Р.Ротвеллом, Б.Санто, Б.Твіссом, Р.Уотерманом, К.Фріменом, а серед українськихта російських вчених – Л.Абалкіним, З.Адамановою, В.Александровою, Л.Антонюк,В.Аньшиним, В.Бабуріним, Ю.Бажалом, І.Буднікевич, А.Гальчинським, В.Геєцем,С.Глазьєвим, Н.Гончаровою, П.Микитюком, А.Поручником, А.Поршневим,О.Степановим, Д.Черваньовим.

Фундаментальні підходи до створеннятеорії маркетингу було розроблено зусиллями Р.Багоцці, Л.Бакліна, Р.Белка,Н.Бордена, Ф.Вебстера, Й.Вінда, Д.Говарда, Д.Ебела, Дж. Катона, Ф.Котлера,С.Леві, Т.Левітта, Ру Олдерсона, Д.Шета та інших. Їхні дослідження далиможливість сформувати цілісну концепцію маркетингу як науки, стали підґрунтямрозроблення та подальшого вдосконалення маркетингу в різних сферах діяльності,включаючи інноваційну.

Широкий спектр маркетингових проблемстратегічного управління інноваційним процесом отримав розвиток у працяхД.Воркса, К.Вотсон-Хемфілла, М.Джорджа, П.Друкера, Р.Каплана, Д.Нортона,М.Портера, К.Прахалада, А.Сливоцького, Г.Стефіка та Б.Стефік, Х.Фрімана,Г.Хамела.

Значний внесок у розроблення сучаснихконцепцій та прикладного інструментарію маркетингового управлінняпідприємствами, у тому числі в контексті їх інноваційного розвитку, зроблено українськимита російськими ученими. Авторами найбільш вагомих досліджень з цієїпроблематики є українські науковці Л.Балабанова, А.Войчак, С.Гаркавенко,В.Кардаш, Н.Куденко, Л.Ліпич, А.Наливайко, М.Окландер, В.Оніщенко, А.Павленко,І.Решетнікова, С.Скибінський, А.Старостіна.

Разом з тим, на нашу думку, щепередчасно робити висновки про наявність української або російської школимаркетингу інноваційних товарів, оскільки для їх появи потрібно не тількидосконале опанування існуючих концепцій, а й обґрунтування нових теоретичнихпідходів і розробок, практичних методів їх реалізації. Недостатність уваги допроблеми адаптації маркетингу до діяльності на специфічному ринку інноваційнихтоварів, неоднозначність оцінювання ролі маркетингу у розвитку інноваційногопроцесу на мікро- та макрорівнях, недостатня опрацьованість маркетинговихтехнологій забезпечення інноваційного розвитку підприємств обумовили вибіртеми, визначили мету, завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковимипрограмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичногоплану науково-дослідних робіт кафедри маркетингу ДВНЗ «Київський національнийекономічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою: «Удосконаленнямаркетингової діяльності в умовах трансформаційної економіки» (Державнийреєстраційний номер 0103U004765, 2001–2006 рр.). Особисто автором у межах цієїтеми було досліджено теоретичні засади розвитку ринку інноваційних товарів,запропоновано методи та інструментарій маркетингового супроводження їх наринку, вдосконалено методичні підходи до розроблення маркетингових стратегійдля інноваційних товарів. Проведені автором дослідження є складовоюнауково-дослідної теми «Система маркетингових досліджень в економіці України»(Державний реєстраційний номер 0107V 001338, 2007 – по т.ч.). Зокрема, авторомсистемно досліджено стан, проблеми та перспективи розвитку інноваційного ринкув Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботиє комплексне наукове та практичне розв’язання проблеми ефективного використаннямеханізмів впливу маркетингу на ринок інноваційних товарів на основі використаннятеоретичних засад і сучасних проявів концепції маркетингу інноваційних товарів,обґрунтування напрямів удосконалення його методології, розроблення технологіймаркетингового управління розвитком еволюціонуючого національного ринкуінноваційних товарів.

Виходячи з мети дослідження, у роботіпоставлено та вирішено такі завдання:

– досліджено еволюцію імперативіврозвитку товарних ринків у теоріях економічного зростання;

– поглиблено сутність характеристикиінновацій як товару, їх споживчої вартості та вартості; розроблено маркетинговукласифікацію інноваційних товарів;

– визначено чинники, досліджено моделіта суб’єкти ринку інноваційних товарів;

– розкрито сутність, виявлено особливості,сформовано принципи маркетингу інноваційних товарів;

– розроблено базові моделі маркетингуінноваційних товарів;

– виявлено передумови та методичніоснови формування маркетингових стратегій, особливості розроблення концепціймаркетингу та його програм на ринках інноваційних товарів;

– удосконалено методичні засади розробленнястратегії сегментації ринку інноваційних товарів;

– ідентифіковано внутрішньокорпоративнірезерви активізації інноваційного процесу на маркетингових засадах;

– визначено динаміку, тенденції,особливості та проблеми формування ринку інноваційних товарів України;

– розкрито маркетингові аспектидержавної політики розвитку ринку інновацій;

– розроблено методичні підходи до маркетинговогоуправління попитом та пропозицією інноваційних товарів.

Об’єктом дослідження є процеси управління маркетинговоюдіяльністю підприємств у сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є теоретичні і прикладнізасади формування та передумови, закономірності, особливості впровадження ірозвитку маркетингу на ринку інноваційних товарів.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтямдисертаційної роботи є системний та історико-логічний підходи до аналізупроцесів і явищ у середовищі інноваційного розвитку. При дослідженні еволюціїімперативів розвитку товарних ринків, системної сутності інновацій як товару,чинників і моделей ринку інновацій, органічно поєднувалися теоретичні таемпіричні методи пізнання: аналіз, синтез, дедукція, індукція, абстрагування,моделювання, системний аналіз. Спеціальні наукові методи – формалізація, розробленнягіпотез, обґрунтування ідей, економічний аналіз, графічна інтерпретація, моделювання,опитування експертів тощо – застосовані під час дослідження маркетинговихмеханізмів та інструментів супроводження ринку інноваційних товарів, оцінюваннястану, проблем і перспектив розвитку інноваційного ринку України та розробленнямаркетингових засад управління його структурою і динамікою.

Інформаційною базою дослідження сталивітчизняні та зарубіжні джерела наукової інформації (монографії, статті,доповіді, тези, збірники наукових праць, тематичні дослідження), матеріалиДержавного комітету статистики України та інших центральних органів виконавчої влади,парламентських слухань і комітетів Верховної Ради України, періодичні виданнята щорічники міжнародних організацій, публічні звіти підприємств та їхоб’єднань і асоціацій, а також закони України, укази Президента України тарішення Кабінету Міністрів України.

Наукова новизна одержаних результатів.Згідно з визначеною метою та її конкретизацією у завданнях здійснено постановкуі вирішення наукової проблеми розроблення технологій маркетингового управліннярозвитком ринку інноваційних товарів. Наукові результати, що здобуті автором івиносяться на захист, полягають у такому:

вперше:

– розроблено систему експлікативнихмоделей маркетингу інноваційних товарів: модель управління маркетингомінноваційних товарів, яка на нових концептуальних засадах інтегрує всі стадіїмаркетингового та інноваційного процесів, забезпечуючи підприємству підвищеннярівня ринкової орієнтації та створюючи дієвий механізм реалізаціїмаркетингового компоненту інноваційного розвитку; модель циклічно-перманентноїорганізації інноваційного процесу, що передбачає наскрізне маркетинговесупроводження — від досліджень до етапу комерційної реалізації та слугуєнауковою основою організації інноваційної діяльності на підприємстві; модельінформаційного забезпечення корпоративного інноваційного процесу, яка дає можливістьпроводити системний пошук нових ідей у контексті його стадій та пріоритетнихджерел інформації;

– сформовано систему принципівмаркетингу інноваційних товарів (інтерпретація запитів, розвиток попиту,стратегічна орієнтація, координація, гнучкість, оптимальність, адекватність,обґрунтованість, неперервність, соціальна відповідальність та ефективність), щовраховує закономірності розвитку ринку та сутнісні особливості інноваційнихтоварів, слугує методологічним підґрунтям стратегічних і тактичнихмаркетингових дій підприємства щодо створення та реалізації довгостроковихконкурентних переваг на цільовому ринку;

– запропоновано комплекснумаркетингову класифікацію інноваційних товарів, які доцільно ідентифікувати засистемою критеріїв: характер потреб, які задовольняються; джерела виникненняідеї; мотиви появи; характер впливу на ринкові позиції фірми; рівень охопленнямаркетингових елементів товару; сфери застосування; рівень інноваційності;регіональні межі потенційної комерціалізації; доведено її методологічнезначення для розроблення маркетингових стратегій інноваційних товарів таобґрунтовано напрями використання в стратегічному та маркетинговому менеджментіпідприємств;

– аргументовано, що внутрішніймаркетинг як процес управління персоналом на маркетингових засадах є необхідноюпередумовою як упровадження, так і активізації маркетингу інноваційних товарівна підприємстві; для інноваційно-орієнтованих підприємств концепціювнутрішнього маркетингу модифіковано у субконцепцію внутрішнього маркетингуінноваційних ідей, проектів, стратегій; сформовано принципи ефективногофункціонування внутрішнього ринку інновацій, виокремлено функціональні сферищодо ефективного управління ним, розроблено концептуальну схему активізаціїінноваційного потенціалу підприємства засобами внутрішнього маркетингу;

– доведено, що за умов переходу наінноваційну модель розвитку економіки, актуалізації проблеми підвищенняконкурентоспроможності національних виробників суб’єктом маркетингуінноваційних товарів стає і держава, що потребує адекватної конкретизації тареалізації її ключових функцій у контексті сприяння інноваційному процесу,зокрема: політичної (в частині формування та реалізації державної політики щодоінновацій), правової (створення прогресивного нормативно-правового поляінноваційної діяльності), організаційної (інституційне, насампередінфраструктурне, забезпечення), економічної (прогнозування та макроекономічнепланування, створення механізмів, що стимулюють інновації), освітньої (кадровезабезпечення реалізації інноваційної моделі розвитку країни); визначенопріоритетні проблемні питання в реалізації кожної з цих функцій;

– обґрунтовано доцільністьзастосування факторного підходу до управління пропозицією на ринку інноваційнихтоварів, який втілено в моделі «трьох фільтрів», утвореної факторамимакросередовища, що дають можливість відбору адекватних ідей (проектів) длярозроблення інновацій (фільтр 1), факторами обґрунтування товарних пріоритетів(фільтр 2) та факторами оцінки комерційної доцільності (фільтр 3); такиймаркетинговий підхід дає можливість комплексного обґрунтування відповіднихуправлінських рішень виробниками, інвесторами, державними установами;

удосконалено:

– наявні підходи до виявленнянезадоволених потреб ринку інноваційних товарів: виділено типи таких потреб;систематизовано методи їх ідентифікації за стадіями — прийняття рішення прокупівлю, купівля, споживання; сформовано систему показників рівня задоволеностіспоживачів із конкретизацією методів отримання значень, джерел інформації тарівня об’єктивності оцінок; визначено сфери застосування методів виявленнянезадоволених потреб за допомогою опитування споживачів; запропоновано системумаркетингових дій підприємства щодо незадоволених потреб;

– теоретичні засади та методичніприйоми формування маркетингових стратегій для ринку інноваційних товарів,зокрема: здійснено маркетингову типізацію суб’єктів ринку (виробники – піонерита послідовники; споживачі – новатори, послідовники, рання та пізня більшість,відстаючі) з відповідною ідентифікацією переваг, недоліків, а також умовуспішної діяльності (для виробників); базову модель розроблення стратегіїдоповнено компонентом «внутрішній маркетинг»; залежно від цілей підприємствасистематизовано стратегії виведення інноваційних товарів на ринок; доповненоалгоритми формування стратегії сегментації для двох груп інноваційних товарів,розроблених під впливом попиту або пропозиції; конкретизовано вимоги до процесустворення маркетингових стратегій на ринку інноваційних товарів;

набули подальшого розвитку:

– дослідження економічних концепційрозвитку товарного ринку, зокрема доведено, що в умовах глобалізаціїсвітогосподарських відносин, лібералізації національних ринків товарів і послугу межах міжнародної торгової системи ГАТТ-СОТ, підвищення рівня конкуренції тапоширення інноваційної моделі функціонування економіки відбуваєтьсятрансформація імперативів розвитку товарних ринків від факторів виробництва таїх ефективного використання, інвестицій, людського капіталу, інноваційноїдіяльності до цінності розуміння поведінки споживачів та адекватнихмаркетингових дій, що найбільшою мірою притаманно ринкам інноваційних товарів ідіям виробників та урядів розвинутих країн;

– аналітичні оцінки розвитку ринкуінноваційних товарів в Україні з акцентом на маркетингові аспекти, що виявило маркетинговуприроду майже половини проблем, що стримують інноваційну діяльність; орієнтаціюпосередницьких організацій у сфері інновацій на пошук результатів НДДКР з метоюїх експорту; певну галузеву асиметричність попиту (70 % — це сільськегосподарство, харчова промисловість, текстильна та легка промисловість,будівництво) та пропозиції, основну частку якої формують сільськогосподарськийсектор, енергетика, електроніка, машинобудування, охорона здоров’я та екологія;

– обґрунтування шляхів активізаціїринку інноваційних товарів: поряд з правовими, фінансовими, організаційними,інфраструктурними заходами аргументована необхідність змін системного характеру,які будуть зумовлені застосуванням селективної моделі ринку інновацій, щоприскорить наукове обґрунтування визначення пріоритетних сфер і виробництв іззастосуванням насамперед кластерного підходу до реструктуризації економікиУкраїни.

Практичне значення одержанихрезультатів.Сформульовані у роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації можутьслугувати науковою основою для організації ефективної маркетингової діяльностіпідприємств на ринку інноваційних товарів. Опрацьовані автором заходи змаркетингового забезпечення управління національним ринком інновацій можутьбути використані під час реалізації національної інноваційної політики. Ключовіположення, висновки та рекомендації, сформульовані й обґрунтовані в дисертації,використані:

– Комітетом з питань науки і освітиВерховної Ради України при формуванні національної нормативно-правової бази:проектів Законів України, особисто розроблених та внесених автором на розглядВерховної Ради України, «Про внесення змін до Закону України «Про інноваційнудіяльність» (щодо підвищення вимог до інноваційності продукції), «Про науковіпарки», «Про стимулювання розвитку високих технологій в Україні», «Про венчурнудіяльність в інноваційній сфері» та «Про кредитування на здобуття вищоїосвіти»; постанов Верховної Ради України № 3716 від 25.06.2007 «Прорекомендації парламентських слухань на тему: «Національна інноваційна системаУкраїни» та № 3717 «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Захистправ інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпеченнята правозастосування» (довідка № 06-6/15-1375 від 10.06.2007); при підготовціта проведенні парламентських слухань на тему «Захист прав інтелектуальноївласності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування»(21.03.2007) та «Національна інноваційна система України: проблеми формуваннята реалізації» (20.06.2007) (довідка № 06-6/15-1375 від 10.06.2007);

– Секретаріатом Кабінету МіністрівУкраїни при розробленні й реалізації урядових постанов і розпоряджень, а саме:Розпорядження № 669-р від 27.12.2006/> «Питання створення системиінформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політикита моніторингу стану інноваційного розвитку економіки»; Розпорядження № 255-р від03.05.2007 «Питання утворення регіональних центрів інноваційного розвитку»;Розпорядження № 285-р від 16.05.2007 «Про схвалення Концепції Державноїпрограми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізаціїдержавної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвиткуекономіки»; Розпорядження № 381-р від 06.06.2007 «Про схвалення КонцепціїДержавної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційноїінфраструктури на 2008–2012 роки»; Розпорядження № 760-р від 19.09.2007 «Просхвалення інноваційної програми наукового парку «Київськаполітехніка» на 2007–2011 роки»; постанови № 1218 від 10.10.2007 «Провнесення змін до Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених удержавному бюджеті для надання кредитів на реалізацію інноваційних таінвестиційних проектів у галузях економіки»; Постанови № 1219 від 10.10.2007«Про внесення змін до Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених удержавному бюджеті для фінансової підтримки інноваційних та інвестиційних проектів»і в роботі Комісії з організації діяльності технологічних парків таінноваційних структур інших типів, утвореної відповідно до Постанови КабінетуМіністрів України № 961 від 09.08.2001 (довідка 01-1/2347 від 16.10.2007);

– Міністерством освіти і наукиУкраїни при підготовці «Методики експертизи стратегічних пріоритетних напрямівінноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційноїдіяльності загальнодержавного рівня», навчального плану підвищення кваліфікаціїспеціалістів у сфері інноваційної діяльності за програмою «Організаціяінноваційної діяльності», типової форми інноваційного проекту та типової формибізнес-плану, розробленні Галузевого стандарту вищої освіти України заспеціальністю 8.000014 «Управління інноваційною діяльністю» та спеціальністю8.050209 «Менеджмент інноваційної діяльності» (освітньо-кваліфікаційний рівень«магістр») (довідка № 14/16-1058 від 12.12.2007);

– Міністерством промислової політикиУкраїни при підготовці Наказу Мінпромполітики України № 548 від 27.09.2007,яким керівникам підприємств усіх форм власності, які відносяться до сфериуправління Міністерства, запропоновано створити в своїй структурі підрозділ зпитань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальноївласності промислового підприємства та затверджене примірне положення про нього(довідка № 21/2-4-288 від 10.12.2007);

– Державним авіабудівним концерном«Авіація України» та підприємствами, що входять до його складу – для підготовкиметодології оцінювання стану ринку інноваційної продукції, забезпечення йогоструктуризації, вироблення стратегії виводу інноваційної продукції на ринок тапідтримання високого попиту на неї в умовах підвищеної конкуренції та під часреалізації проектів «Впровадження серійного виробництва авіаційних двигунівД-436-148 і АІ-450 МС (виконавець – ВАТ «Мотор-Січ», м. Запоріжжя), «Розробка істворення зразків безпілотних літальних апаратів» (виконавці – Харківськедержавне авіаційно-виробниче підприємство, м. Харків та ВАТ «Мотор-Січ, м.Запоріжжя), «Розробка і сертифікація легкого реактивного пасажирського літакаАН-128 (виконавець – Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.Антонова, м.Київ) (довідка № 1-02/879 від 19.12.07 р.);

– у навчальному процесі ДВНЗ «Київськийнаціональний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» при викладаннінавчальної дисципліни «Товарна інноваційна політика» на кафедрі маркетингу(довідка від 15.01.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертація єкваліфікаційною самостійно виконаною завершеною науковою працею, що присвяченарозв’язанню актуальної наукової проблеми маркетингового забезпечення розвиткунаціонального ринку інноваційних товарів. Наукові положення, висновки і рекомендації,які виносяться на захист, здобуто автором самостійно та викладено у йогонаукових працях. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаціївикористано лише ті ідеї і положення, які належать автору. Положеннякандидатської дисертації у дослідженні не використовувалися.

Апробація результатівдисертації.Основні положення та результати дослідження доповідалися та отримали схвальнуоцінку на міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичнихконференціях: «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2004р.); «Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промисловоїпродукції» (м. Київ, 2006 р.); «Управління розвитком соціально-економічнихсистем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк,2006 р.); «Развитие инновационной культуры общества: проблемы и перспективы»(м. Сімферополь, 2006 р.); «Актуальные вопросы развитияинновационной деятельности» (м. Сімферополь, 2007 р.); «Развитие инновационной культуры общества: проблемы и перспективы» (м. Сімферополь, 2007 р.);парламентських слуханнях у Верховній Раді України «Національна інноваційнасистема України: проблеми формування та реалізації» (м. Київ, 2007 р.);Всесвітньої організації інтелектуальної власності «Інноваційний розвиток:найкраще майбутнє людства в ХХІ столітті» (Коста-Ріка, 2007 р.).

Публікації. За результатами проведеногодослідження автором опубліковано 34 наукові праці загальним обсягом 31,15 друк.арк., з них 1 одноосібна монографія, 2 монографії у співавторстві, 24 статті унаукових фахових виданнях, 7 матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертаційноїроботи складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використанихджерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 385 сторінок. Дисертаціямістить 36 рисунків на 17 сторінках, 20 таблиць на 10 сторінках, 6 додатків на11 сторінках. Список використаних джерел містить 303 найменувань на 27сторінках.


ОСНОВНИЙЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

У вступі обґрунтованоактуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методидослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих авторомрезультатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 «Теоретичні засадирозвитку ринку інноваційних товарів» досліджено еволюцію імперативів їхформування, функціонування та трансформації, розкрито системну сутністьінновації як товару, визначено сучасні чинники та моделі ринку інновацій.

Обґрунтовано, що сучасні теоріїекономічного зростання безпосередньо пов’язані з інноваційними теоріями, аджесаме пізнання закономірностей розвитку інноваційних процесів сьогодні єважливою передумовою подальшого соціально-економічного прогресу. На підставісистемного аналізу теорій економічного розвитку і теорій інновацій, глибокогоосмислення та творчого застосування наукових напрацювань щодо рушійних сил тазакономірностей розвитку товарного ринку, з дотриманням принципів теоретико-історичногоаналізу і використанням сучасної аналітичної технології сформованометодологічні засади дослідження передумов, закономірностей та особливостейформування, упровадження та вдосконалення маркетингу на ринку інноваційнихтоварів.

Результатом поглибленого дослідженнятеорій економічного розвитку та теорій інновацій, їх сучасних проявів сталовиявлення тенденції до трансформації імперативів розвитку товарних ринків відфакторів виробництва та їх ефективного використання, інвестицій, людськогокапіталу, інноваційної діяльності до цінності розуміння поведінки споживачів таадекватних маркетингових дій. Це, на думку автора, обумовлено економічноюглобалізацією, лібералізацією ринків товарів і послуг, підвищенням рівняконкуренції і, головне, поширенням застосування інноваційної моделі розвиткуекономіки. Проведені дослідження дають змогу зробити висновок, що конкурентніпозиції країн у сучасному міжнародному поділі праці визначаються інноваційністютоварів у їх широкому розумінні – як продуктів праці, що виготовлені дляпродажу.

Авторське трактування категоріїінновації охоплює три аспекти її значення: широке – як будь-яка прогресивназміна, що забезпечує конкурентоспроможність суб’єктів господарювання; звужене –як процес трансформації наукових досягнень у виробництво; результативне – як упровадженау господарську практику інновація.

Поглиблене дослідження сутностіінновації як товару дало можливість дійти висновку, що її слід розглядати увзаємозв’язку проявів трьох наук – політичної економії, інноватики тамаркетингу. З політекономічного погляду інноваційні товари, як і інші, маютьмінову та споживчу вартість, яка характеризується специфікою формування тасприйняття споживачами. Аргументовано доцільність більш широкого її розгляду зурахуванням умов функціонування ринкової системи (зовнішніх чинниківформування, параметрів призначення, функціональних резервів, режимівфункціонування, навколишнього середовища та ін.). Показано, що з маркетинговогопогляду диверсифікація споживчої вартості інноваційного товару збільшує йогоцінність для споживачів.

У контексті інноватики як галузінаукових знань, що охоплює питання методології й організації інноваційноїдіяльності, інноваційний товар є її результатом. Показано, що в існуючихкласифікаціях інноваційних товарів домінує саме такий підхід. Разом з тим,доведено їх важливість для формування товарної політики, розробленнямаркетингових стратегій і, зрештою, маркетингового забезпечення інноваційногопроцесу. Саме ця висхідна позиція дозволила розробити багатокритеріальнумаркетингову класифікацію інноваційних товарів, згідно з якою їх типи доцільновиділяти за сукупністю взаємопов’язаних критеріїв (табл. 1).

Такий підхід до класифікаціїінноваційних товарів, на думку автора, віддзеркалює їх маркетингову сутність –здатність забезпечувати розвиток підприємства через виявлення та подальшезадоволення потреб або розвиток попиту. Показано, що практичними сферамизастосування класифікації в маркетинговій діяльності є: визначення пріоритетівта методів маркетингових досліджень, сегментація споживачів та позиціюваннятовару, розроблення товарної політики, формування маркетингової суміші,обґрунтування маркетингової стратегії на ринку інноваційних товарів, а такожадекватне спрямування внутрішнього маркетингу.

Таблиця 1

Маркетингова класифікаціяінноваційних товарів

Критерії класифікації

Інноваційні товари

Характер потреб, які задовольняються

що створюють нові потреби

що задовольняють існуючі потреби

Джерело виникнення ідеї

поява яких обумовлена попитом (ринком)

поява яких обумовлена пропозицією

Мотив появи

стратегічні

реактивні

Характер впливу на ринкові позиції фірми

революційні

нішові

консервативні

нейтральні

Рівень охоплення маркетингових елементів товару

у реальному втіленні

з підкріпленням

Сфери застосування

споживчого призначення

виробничо-технічного призначення

послуги

Рівень інноваційності

піонерні

унікальні

ринкової новизни

Регіональні межі потенційної комерціалізації

локальні

регіональні

глобальні

Досліджуючи сучасну парадигмутоварного ринку, автор наголошує на тому, що його центральною концепцією ємаркетингове розуміння ринкового процесу як взаємовигідного обміну міжсторонами, що спонукає розглядати товари як центральний елемент ринковоїстратегії, оскільки саме вони задовольняють потреби споживачів та, в кінцевому підсумку,виробників. Показано, що ринок інноваційних товарів не обмежується лише просуваннямінновації до споживача, а й активно сприяє формуванню напрямів і пріоритетівреалізації державної інноваційної політики через координацію потоківінформації, економічний вплив на виробників, стимулювання, проведеннямоніторингу стану інноваційного розвитку тощо.

У роботі критично оцінено переваги танедоліки моделей ринку інноваційних товарів для державного сектору інновацій(військово-орієнтованої і селективної) та для приватного бізнесу (контрактної,монопсонічної, поліпсонічної, монопольної (розробника), конкурентної). У цьомуконтексті виділено та охарактеризовано фактори формування і розвитку ринкуінноваційних товарів, ключовими з яких, за авторською версією, є наявність динамічногопрозорого конкурентного середовища, органічність інтеграції науки і виробництва,якість державного управління інноваційними процесами та прогресивність системиосвіти.

У розділі 2 «Маркетинговесупроводження ринку інноваційних товарів» виявлено особливості та сформульованопринципи маркетингу інноваційних товарів, розвинуто маркетингові технологіїзабезпечення інноваційного процесу, проведено маркетингову типізацію суб’єктівінноваційного ринку.

Конструктивний аналіз зарубіжних івітчизняних розробок у сфері маркетингу інноваційних товарів, а також вивченнядосвіду компаній — лідерів інноваційного ринку дозволили провести порівняльнухарактеристику традиційного маркетингу та маркетингу інноваційних товарів заключовими для цієї діяльності критеріями (табл.2).

 


Таблиця 2

Характерні особливості маркетингуінноваційних товарів та традиційного маркетингу

Критерії порівняння

Маркетинг інноваційних товарів

Традиційний маркетинг

Розвиток ринку Інноваційний, революційний Прогнозований Товари Нові, з необхідністю послуг системного характеру Традиційні, знайомі споживачам Споживачі Імовірнісні Якісно та кількісно оцінені групи Система збуту Новостворювана Існуюча Просування Консультативного типу Стимулюючого типу Пріоритети маркетингу

Інтерпретація запитів.

Розвиток попиту.

Дифузія інновацій.

Довгострокова орієнтація

Задоволення попиту.

Орієнтація на результат.

Частка ринку.

Переважно короткострокова орієнтація

Стратегії Інноваційні, конкуренції, розвитку; концепції маркетингу товарів Продуктові, збутові, цінові, просування

Це дало можливість сформулюватисистему принципів маркетингу інноваційних товарів: інтерпретації запитів,розвитку попиту, стратегічної орієнтації, координації (служб підприємства, насампередмаркетингової та науково-технічних досліджень), гнучкості, оптимальності,адекватності, обґрунтованості, неперервності, соціальної відповідальності таефективності. Автор обґрунтовує висновок, що правильне розуміння сутностіінноваційного маркетингу, його пріоритетів і принципів реалізації є однією зключових передумов досягнення підприємствами успішності на ринках інноваційнихтоварів.

Розроблена система принципівдозволила запропонувати модель управління маркетингом інноваційних товарів.

Виявлення та задоволеннянезадоволених потреб споживачів виділяється автором як вихідний моментінноваційного розвитку підприємства. У роботі визначено види незадоволенихпотреб, адекватні дії підприємства щодо їх задоволення — репозиціюванняіснуючих товарів, або їх модифікація, або розроблення нових товарів.

Систематизовано методи визначеннянезадоволених потреб за двома основними джерелами їх пошуку: латентні проблемипопиту з існуючими на ринку товарами; зміни в маркетинговому середовищі, яківедуть до суттєвих змін попиту. Існуючі методи визначення незадоволених потреб,що ґрунтуються на цих двох аспектах, наведені в табл. 3. Розроблено систему показниківзадоволеності споживачів (ринкова частка підприємства, повторні купівлі,частота переключення споживачів на інші товарні марки, частота скаргспоживачів, частота виникнення проблем із товаром у споживачів, частота поломоктовару в гарантійний термін) та методів їх розрахунку.

 

Таблиця 3

Методи визначення незадоволенихпотреб

Досліджувані аспекти процесу купівлі (споживання) товару

Методи дослідження

Результати дослідження

I. Латентні проблеми попиту на існуючі на ринку товари

Оцінювання існуючих на ринку товарів Фокус-група Оцінювання показників існуючих на ринку товарів Перцепційна схема Розроблення в схемі конкурентних товарів за двома обраними ознаками Аналіз споживчих переваг Ідентифікація розриву між перевагами, які хочуть, та які мають споживачі Дослідження трансакційного аспекту купівлі (механізм купівлі) Приховане спостереження за купівлею Визначення незадоволених потреб в обслуговуванні товару Аспекти споживання (застосування, використання) товару Проблемні дослідження Виявлення труднощів споживачів у процесі споживання (застосування) товару Аналіз задоволення споживанням товару Спостереження за споживчою задоволеністю Виявлення потреб у бездефектних товарах за прийнятну ціну Фундаментальні зміни в різних сферах споживання Сканування середовища та його факторів Прогнозування змін середовища, які можуть призвести до виникнення незадоволених потреб

2. Зміни в маркетинговому середовищі

Фундаментальні зміни в різних сферах споживання Сканування середовища та його факторів Прогнозування змін середовища, які можуть призвести до виникнення незадоволених потреб

У роботі акцентується на тому, що маркетингінновацій має супроводжувати всі етапи створення нового товару, чого в умовахнеобхідності інтенсифікації інноваційного процесу повною мірою не забезпечують,ні паралельна, ні послідовна, ні навіть інтегративна схеми його організації. Виходячиз цього, розроблено модель циклічно-перманентної організації інноваційногопроцесу з наскрізним маркетинговим супроводженням.

Проведений аналіз причин невдач новихтоварів на ринку дозволив виділити одну із найважливіших — недостатнє інформаційнезабезпечення розроблення інноваційних товарів. У зв’язку з цим запропонованавідповідна модель. Її використання дає можливість підвищувати ревалентність,точність, надійність та актуальність інформації, що одночасно забезпечуєналежний рівень обґрунтованості як маркетингових, так і науково-технічнихрішень.

Автор доводить, що найбільш поширеноютипізацією фірм за рівнем новизни товару є їх розподіл на піонерів іпослідовників. Безсумнівною перевагою фірми-піонера є, як правило, отриманнявищих порівняно з іншими фірмами прибутків на стадіях зростання та зрілості.Якщо впровадження товару відбулося успішно, то піонер утримує цю перевагу і наінших стадіях життєвого циклу товару, займає стійкіші ринкові позиції ізазвичай перетворюється на ринкового лідера (тобто займає найбільшу ринковучастку). Послідовник не є інноваційним лідером і при виведенні нового товару наринок використовує уже існуючий ринковий досвід. Результатом його діяльності єтакі різновиди нових товарів, як модифікований товар, розширення товарноїлінії, «спрощення» товару. Ринкові переваги послідовників полягають у зменшеннікомерційного ризику при впровадженні нового товару та можливості уникненнямаркетингових помилок піонера, а недоліки — у менших прибутках і слабкішихринкових позиціях порівняно з піонером.

Аналогічну структуризацію дослідженоі стосовно споживачів, що дало змогу удосконалити теоретичні засади формуваннястратегій маркетингу на ринку інновацій.

У розділі 3 «Формуваннямаркетингових стратегій інноваційних товарів» розкрито передумови таметодичні засади формування маркетингових стратегій інноваційних товарів, дослідженоособливості розроблення концепції маркетингу та його програм для ринківінновацій.

На підставі розробленихконцептуальних положень щодо маркетингового забезпечення ринку інноваційнихтоварів обґрунтовуються підходи до формування маркетингових стратегій. Доведено,що вони мають бути орієнтовані на досягнення ринкових цілей підприємства,забезпечення його конкурентної позиції. Виходячи з цього, показується, щомаркетингова стратегія інноваційних товарів має бути не тільки органічноюскладовою, а й стрижнем загальнокорпоративної стратегії. При цьому наголошуєтьсяна значенні інвестиційних ресурсів, обмеження яких унеможливлює динамічний інноваційнийрозвиток.

У роботі вказується на внутрішніпараметри розвитку підприємства, які мають бути враховані при розробленнімаркетингової стратегії інноваційних товарів. При цьому до їх числа введенотакий параметр, як внутрішній маркетинг, сутність якого в роботі розкриваєтьсяяк система заходів, що перетворюють персонал підприємства у «внутрішніхспоживачів» інноваційних ідей, проектів і стратегій, сприяють завдяки цьомузростанню міри мотивованості, зацікавленості в їх успішній реалізації. Визначенопринципи організації ефективного функціонування внутрішнього ринку інноваційнихідей, проектів і стратегій: конкурсний відбір інноваційних проектів; обґрунтованістьвнутрішніх можливостей і ринкових перспектив; сформованість дієвої системигоризонтальних та вертикальних комунікацій; наявність системи приваблення,розвитку, мотивації й утримання висококваліфікованого персоналу підприємства;стимулювання інноваційної активності; гармонізація стосунків між підрозділамипідприємства та його співробітниками.

Це дозволило розробити концептуальнусхему активізації інноваційного потенціалу підприємства засобами внутрішньогомаркетингу.

Окреслено коло питань стосовно управліннявнутрішнім маркетингом інноваційних ідей, проектів і стратегій: визначенняцілей та завдань внутрішнього маркетингу; ідентифікація внутрішніх цільовихгруп, визначення їх потреб і запитів, міри задоволення останніх; внутрішнє позиціюванняінноваційних товарів; формування внутрішніх маркетингових сумішей; визначенняякості внутрішніх товарів (послуг); формування культури маркетингу інноваційнихтоварів; організація дієвої системи внутрішніх комунікацій.

Формування маркетингової стратегії інноваційнихтоварів розглядається на трьох рівнях: корпоративному, який пов’язаний ізрозробленням місії підприємства, окресленням довгострокових стратегічних цілейна ринках інноваційних товарів; бізнес-рівні, який передбачає аналіз портфеля інноваційнихпроектів, дослідження ринкових позицій підприємства та визначення пріоритетнихнапрямів його інноваційного розвитку; на рівні товару — встановленнямаркетингових цілей, визначення шляхів їх досягнення стосовно кожного виду інноваційноготовару.

На підставі узагальнення тасистематизації основних підходів до формування маркетингової стратегії інноваційпідприємства виокремлено такі основні вимоги до цього процесу: забезпеченнявисокого рівня обґрунтування прогнозів майбутньої інноваційної діяльності, їїрезультатів і наслідків; урахування чинників ризиків; аналіз альтернативнихваріантів інноваційних стратегій; оцінювання інноваційного потенціалупідприємства; обґрунтування джерел фінансування інновацій; тісний зв’язокцілей, етапів і термінів реалізації стратегії з прогнозованими параметрамистадій життєвого циклу інновацій; передбачення можливої переорієнтаціїстратегії.

Наголошується також на тому, що прирозробленні маркетингової інноваційної стратегії особливу увагу варто приділититаким елементам, як географічні особливості цільового ринку, потенційна часткаринку, можливість ефективної реалізації стратегії «продукт–ринок», структура тадинаміка конкурентного середовища, негативні тенденції розвитку ринку.

Серед базових типів маркетинговихстратегій інновацій автор виділяє і характеризує: лідерство у витратах,диференціація, стратегія ніш. На бізнес-рівні виділяються стратегії проникненняна ринок, розвитку ринку, розвитку продукту, диверсифікації, а на рівні товару— стратегії конкуренції та розширення ринку.

Ураховуючи важливість правильноїсегментації ринку для стратегічного процесу, запропоновано алгоритмисегментації ринку інновацій окремо для товарів, розроблення яких є результатомНДДКР (оцінювання комерційної цінності товару; дослідження потенційних сегментів;оцінювання сегментів і добір споживачів для тестування; вибір сегментів іпріоритетних споживачів; визначення позиції товару) та товарів, мотивомстворення яких були ринкові вимоги (вибір критеріїв сегментації; визначеннясегментів; оцінка ринкового потенціалу сегментів; аналіз міри доступу досегмента).

Показано, що процес розроблення ізастосування маркетингових стратегій інновацій передбачає використання такихкатегорій, як філософія бізнесу, маркетингові дослідження, інструментимаркетингу, план і бюджет маркетингу, концепція маркетингу, комплексмаркетингу, програми маркетингу. Їх конструктивний аналіз довів, що формуваннямаркетингових інноваційних стратегій підприємства має відбуватися відповідно довимог системного підходу — від загального до одиничного. При цьому зворотнізв’язки уточнюють стратегії вищих рівнів, тобто процес є ієрархічним, циклічнимта ітеративним.

У розділі 4 «Стан, проблеми таперспективи розвитку інноваційного ринку України» досліджено динамікурозвитку ринку інновацій, визначено його тенденції та проблеми,охарактеризовано маркетингові аспекти реалізації державної політики інноваційногорозвитку.

В роботі на основі використаннявеликого масиву статистичної інформації показано, що за останні роки не відбулосясуттєвих, проривних зрушень в інноваційній діяльності українських підприємствта, відповідно, в реалізації інноваційної моделі розвитку економіки. Цестосується і кількості інноваційно-активних підприємств, і обсягів реалізаціїінноваційної продукції, і чисельності науковців, і кількості науковихорганізацій, і бюджетного фінансування науки тощо.

Разом з тим слід зазначити, що прискороченні загальної кількості інноваційно-активних підприємств збільшенняобсягів фінансування інноваційної діяльності є важливим позитивним здобутком. Іззагального обсягу витрат 34,7 % припадає на підприємства машинобудування, по20,3 % — на підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, металургії таобробки металу, 7–9 % — на підприємства з виробництва електроенергії, газу таводи, а також добувної промисловості.

Основним джерелом фінансування витратна інновації стають власні кошти підприємств, сумарна частка яких у загальномуобсязі капіталовкладень у 2006 р. становила 84,6 %, (табл. 4). Аналіз структурифінансування інновацій довів, що за період з 2000 до 2006 р. при загальномузбільшенні витрат на інновації в абсолютному значенні власні кошти підприємствдомінують, і ця тенденція чітко зберігається. Кошти державних і місцевихбюджетів, спрямовані на фінансування інновацій, відіграють незначну роль (від0.4% до 2.8% від загальних витрат), так само, як і залучення вітчизняних абоіноземних інвесторів (від 2.5% до 8.7%). Це свідчить про відсутність сформованоїдержавної та місцевої політики у сфері розвитку та підтримання інновацій, незадовільнийрівень роботи самих підприємств з потенційними інвесторами.

 


Таблиця 4

Структура фінансування інноваційноїдіяльності підприємств*

Рік Загальна сума витрат, млн грн

У тому числі за рахунок коштів,

% до загальної суми витрат

власних державного і місцевих бюджетів вітчизняних та іноземних інвесторів з інших джерел 2000 1760,1 79,5% 0,4% 7,6% 12,5% 2001 1979,4 83,6% 2,8% 3,0% 10,7% 2002 3018,3 71,0% 1,5% 8,7% 18,8% 2003 3059,8 70,2% 3,0% 4,2% 22,5% 2004 4534,6 77,2% 1,4% 2,5% 18,9% 2005 5751,6 87,7% 0,5% 2,7% 9,0% 2006 6160,0 84,6% 1,9% 2,9% 10,7% * Розраховано автором за даними Державного комітету статистики України

З огляду на проблематику дослідження,увагу було зосереджено на виявленні маркетингових проблем розвитку ринкуінновацій. Визначено, що вагомими чинниками, які стримують інноваційну діяльність,насамперед є нестача власних коштів (це стосувалося 81,7 % промисловихпідприємств у 2004 р. і 80,1 % — у 2006 р.), великі витрати на інновації (відповідно49,3 % і 55,5 % підприємств), недостатня фінансова підтримка держави (50,9 % і53,7 % підприємств), високий економічний ризик (32,5 % і 41,0 % підприємств),недосконалість законодавчої бази (33,5 % і 40,4 % підприємств), тривалий термінокупності інновацій (29,5 % і 38,7 % підприємств).

Водночас 16,7 % і 19,7 % промисловихпідприємств вважають, що здійсненню інновацій перешкоджають відсутністьможливостей для кооперації з іншими підприємствами і науковими організаціями,15,2 % і 17,4 % — нестача інформації про ринки збуту, 17,1 % і 17,3 % — бракінформації про нові технології, 14,4 % і 16,0 % — відсутність попиту напродукцію і несприйнятливість підприємств до нововведень, 13,7 % і 20,0 % —відсутність кваліфікованого персоналу.

У роботі доведено, що, по-перше,протягом останніх років не змінюється перелік проблем, які перешкоджаютьінноваціям, водночас збільшується частка підприємств, котрі вважають їхдостатніми для згортання відповідної діяльності. Це означає, що у разі консерваціїзгаданих вище явищ скорочення інноваційної активності триватиме і надалі; по-друге,щонайменше половина чинників має одну природу виникнення, а саме — відсутністьналежного маркетингу інновацій, що зайвий раз підкреслює актуальність даноїпроблеми.

У процесі дослідження виявленагалузева асиметричність попиту та пропозиції на ринку інновацій, сутність якоїполягає в тому, що в структурі інноваційних пропозицій за галузямигосподарського комплексу переважають галузі, здатні забезпечити інноваційнийрозвиток країни (машинобудування, електроніка, енергетика, екологія, охороназдоров’я), тоді як у структурі попиту на інноваційні товари — сільськегосподарство, харчова промисловість, будівництво. А враховуючи структурунаукових пропозицій, у якій пріоритетними є матеріалознавство, хімія, фізика табіологія, зрозумілим стає виникнення посередницьких організацій, якіспеціалізуються на експорті результатів НДДКР.

У роботі визначено правові,фінансові, організаційні, економічні та кадрові проблеми розвитку ринкуінноваційних товарів і запропоновано відповідні рішення щодо їх усунення. Порядз дискретними заходами автор обґрунтовує першочергову необхідність змінсистемного характеру, до яких віднесено перехід на селективну модель ринкуінновацій, що передбачає науково обґрунтоване визначення та законодавчезакріплення оптимальної кількості галузевих пріоритетів з урахуваннямможливості створення відповідних кластерів.

Доведено, що в сучасних умовахсуб’єктом маркетингу інновацій стає і держава, що потребує конкретизації їїключових функцій та створення відповідних механізмів їх реалізації.Аргументовано, що політична функція є провідною, оскільки саме від позиціїдержави – активної чи споглядацької, стимулюючої чи стримуючої – залежитьрівень інноваційності виробничого сектору, науки, освіти, а зрештою ісуспільства.

Серед проблем, які суттєво впливаютьна ефективність інноваційної діяльності, а отже і на розвиток ринкуінноваційних товарів, виділено:

на загальнодержавному рівні відсутністьадекватної вимогам і викликам часу, реалістичної, економічно та ресурсно обґрунтованоїстратегії інноваційного розвитку країни; досить суперечливе розуміння специфікита закономірностей інноваційної діяльності в законодавчій і виконавчій гілкахвлади. Як результат, у країні не створено ефективного інноваційногозаконодавства, немає обґрунтованих інноваційних пріоритетів, не запровадженонеобхідних важелів і механізмів державної підтримки, немає належноїінноваційної інфраструктури, відсутня достатня і достовірна статистикаінновацій;

на регіональному рівнівідсутністьобґрунтованих програм та реальних стимулів для інноваційного бізнесу;інтеграції регіональної науки, освіти і виробництва; підтримки наукомісткогопідприємництва, формування регіональної інноваційної інфраструктури.

В Україні визначено вісімдовгострокових стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, а зурахуванням середньострокових, їхня загальна кількість перевищує чотиридесятки. Кількість пріоритетів є завищеною, вони є дрібними, слабо пов'язанимиміж собою, не відповідають потенціалу нашої держави (виходячи з ії ресурсногота інтелектуального потенціалу, геополітичного положення, що визначають місцеУкраїни у системі міжнародного поділу праці) та світовим тенденціямінноваційного розвитку. За авторською оцінкою, до інноваційних, згідно ізсучасними світовими критеріями, можна віднести не більше 10-15% іззадекларованих стратегічних пріоритетів.

У розділі 5 «Маркетинг в управліннінаціональним ринком інновацій» викладено методичні засади маркетинговихпідходів до регулювання структури ринку інноваційних товарів, визначенняпріоритетів їх формування, трансферу та комерціалізації інновацій.

На думку автора, розвитокнаціонального ринку інноваційних товарів потребує суттєвого розширення застосуваннямаркетингових принципів і технологій, передусім при обґрунтуванні його товарноїструктури, регіональних напрямів розвитку, пріоритетів у стимулюванніінноваційної діяльності як промислових підприємств, так і наукових тадослідницьких установ різних форм власності.

Для розв’язання зазначених проблемобґрунтовано доцільність застосування факторного підходу, який найбільш повновраховує всю сукупність суперечливих чинників національного бізнес-середовища.

Конструктивний аналіз впливу системичинників макро- та мікросередовища на розвиток ринку інноваційних товарівдозволив поділити їх на три групи, що утворюють специфічні «фільтри»,використання яких дає змогу відхиляти або приймати інноваційні ідеї, проектитощо. Послідовний аналіз відповідності ідеї кожній із груп факторів дав змогузапропонувати модель «трьох фільтрів» для управління пропозицією на ринкуінноваційних товарів (рис. 5).

До критично важливих для виборуреальних проектів інновацій у роботі віднесено фактори макросередовища:соціальні, ринкові (попит і визнання ринком) та екологічні.

Автор наводить аргументи щодопріоритетності факторів соціального впливу (соціальної вигоди). Говорячи провигоду, одержувану суспільством у цілому від інноваційного товару, необхідновраховувати його як економічний, так і соціальний вплив. При аналізі цьогофактора варто звернути увагу на питання ефективного використання ресурсів длястворення продукту, нинішній і майбутній вплив інноваційного товару назайнятість, інфляцію, технологію, цивільні права, інтелектуальне та фізичнездоров’я громадян тощо.

Для обґрунтування товарних пріоритетіву групу факторів включені: діловий ризик, конкуренція, відповідність законам ібезпека споживання. Серед них ключовим є фактор ділового ризику, оскільки увесьінноваційний процес за своїм змістом являє собою діяльність зі зниження ризику.Тому можна стверджувати, що одним із основних завдань управління процесомвиведення продукту на ринок є зменшення сукупного ділового ризику. Неврахуванняфактора ризику може призвести до небажаного для інноватора наслідку,пов’язаного з неприйняттям ринком даного інноваційного товару.

Останній фільтр утворюють фактори, щовизначають можливість реалізації проектів інновацій, у тому числі потенціалвиробництва, функціональна завершеність, етап розроблення, необхідністьдодаткових НДДКР, необхідні капіталовкладення, період окупності,рентабельність, тенденції попиту, стабільність попиту, прогнозований термінжиттєвого циклу, розмір потенційного ринку, потенційний збут, можливістьпроведення адекватних маркетингових досліджень.

Результати застосування цієї моделівиробниками інноваційних товарів, їх потенційними інвесторами та відповіднимидержавними структурами дають можливість усебічно обґрунтувати інноваційнийпроект за ланцюгом «потенційні можливі вірогідні реальні інноваційні проекти». Додатковою перевагою моделі є поділеннявідхилених проектів на безперспективні, такі, що потребують доопрацювання, таперспективні. Останні два типи утворюють важливий в управлінському сенсістратегічний резерв проектів інновацій, які підприємство може здійснити пізнішеабо реалізувати на ринку.

Специфічним і виключно перспективнимнапрямом розвитку ринку інноваційних товарів, що потребує управління намаркетингових засадах, автор вважає, як внутрішній, так і міжнародний трансферінновацій. Охоплюючи низку організаційних, інформаційних, поведінкових рішень,що концентруються на просуванні інновації до споживача, він перетворюється упріоритетну сферу діяльності менеджменту наукових установ, оскільки виводитьінновації на стадію комерціалізації. У роботі виділено маркетингові проблемитрансферу інноваційних товарів (відсутність відповідної інфраструктури,раціональної системи фінансування сторін, системи продажу «ноу-хау» черезаукціони тощо) та запропоновано заходи маркетингової підтримки комерціалізаціїінновацій.


ВИСНОВКИ

У дисертації на основі системногоаналізу концептуальних засад і практичних методів маркетингу інноваційздійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання науковоїпроблеми — визначення факторів, методів та інструментів ефективноговикористання маркетингу на ринку інноваційних товарів в Україні. Проведенедослідження дозволяє зробити такі загальні висновки:

1. Проблематика вдосконаленняметодології та практики маркетингової діяльності на ринку інноваційних товарівє актуальною і потребує подальших наукових досліджень і розробок, передусім упредметному контексті інновацій — продукт, процес, послуга.

2. Економічна глобалізація тапов’язані з нею об’єктивні процеси підвищення рівня відкритості національнихринків товарів і послуг, динамізації конкурентного середовища та використанняінноваційних моделей і підходів до соціально-економічного розвитку обумовилитенденцію до зміни імперативів розвитку товарних ринків. На сьогодні, призбереженні значення факторів виробництва, інвестицій, людського капіталу,інновацій, реальними рушіями економічного прогресу і найбільшою цінністю стаютьрозуміння поведінки споживачів і можливість застосування адекватнихмаркетингових дій.

3. Системна сутність інновації яктовару полягає в тому, що інноваційний товар є одночасно предметом дослідженняполітичної економії (як субстанція, що має споживчу та мінову вартість),інноватики (як результат інноваційного процесу) та маркетингу (як результатвиявлення та засіб задоволення потреб споживачів). Споживча вартість самеінноваційного товару має більш широкий науковий контекст, будучи одночасноджерелом збільшення цінності товару для споживачів і розвитку національноїекономіки. Розроблена в роботі маркетингова класифікація інноваційних товарів єметодологічною основою формування маркетингових стратегій та здійснення тактичнихдій на ринку інноваційних товарів.

4. Ключовими чинниками розвитку ринкуінноваційних товарів є інтенсивність та прозорість конкурентного середовища,кадрове забезпечення інноваційного процесу, прогресивне правове середовище,якість державного управління інноваційним процесом, органічність інтеграціїнауки і виробництва, рівень розвитку ринкової інфраструктури. Сучасні моделі розвиткуринку інновацій є результатом складної взаємодії різних факторів і поділяютьсяна селективну та військово-орієнтовані моделі (для державного секторуінновацій), а для ринкового — на контрактну, монопсонічну, поліпсонічну таконкурентну моделі.

5. Стратегічні та тактичнімаркетингові дії підприємства на ринку інноваційних товарів повинні ґрунтуватисяна системі методологічних принципів, що віддзеркалюють закономірності розвиткуцього специфічного ринку та сутнісні особливості інноваційних товарів:інтерпретація запитів, розвиток попиту, стратегічна орієнтація, координація,гнучкість, оптимальність, адекватність, обґрунтованість, неперервність,соціальна відповідальність та ефективність.

6. Існуючі нині методичні підходи єнедостатніми для результативної інтеграції всіх стадій маркетингового таінноваційного процесів на рівні підприємства. Цю проблему усуває розробленасистема експлікативних моделей маркетингу інноваційних товарів, зокрема, для:управління маркетингом інноваційних товарів; циклічно-перманентної організаціїінноваційного процесу; інформаційного забезпечення всіх стадій процесустворення інноваційного товару.

7. Суттєвим чинником підвищенняефективності діяльності суб’єктів господарювання, насамперед інноваційної тамаркетингової, як показує досвід провідних компаній світу, є внутрішніймаркетинг — процес управління персоналом на маркетингових засадах. Необхідноюпередумовою як запровадження, так і активізації маркетингу інноваційних товарівна підприємстві є використання внутрішнього маркетингу інноваційних ідей,проектів, стратегій, принципи та механізми якого запропоновані в дисертації.

8. Сучасні теоретичні засади таметодичні прийоми формування маркетингових стратегій для ринку інноваційнихтоварів потребують суттєвого вдосконалення. Тому розроблений у роботі комплексудосконалень — типізація суб’єктів ринку, доповнення базової моделі формуваннястратегії, систематизація стратегій виведення інноваційних товарів на ринокзалежно від цілей підприємства, уточнення алгоритмів розроблення стратегійсегментації для двох груп інноваційних товарів, конкретизація вимог до самогопроцесу формування стратегій, — забезпечить менеджменту вищу обґрунтованість таефективність маркетингових стратегій для ринку інноваційних товарів.

9. Маркетингові аспекти управлінняринком інноваційних товарів полягають у виявленні незадоволених потребспоживачів і виборі на основі адекватної сукупності вимог (корпоративних,регіональних, національних, глобальних) інноваційних пропозицій. Удосконалені вроботі підходи до виявлення незадоволених потреб ринку інноваційних товарів, атакож розроблена модель «трьох факторів», що забезпечує комплекснеобґрунтування процесу вибору інноваційних проектів виробниками, інвесторами тадержавними установами, сприяють більшій конструктивності використаннямаркетингу в управлінні ринком інноваційних товарів.

10. Реалізація стратегіїінноваційного розвитку України об’єктивно обумовлює залучення до інноваційногопроцесу, а отже і маркетингу, всіх суб’єктів економічної діяльності. При цьомусуб’єктом (тобто користувачем концепції) маркетингу інноваційних товарів стає ідержава, яка реалізує свою маркетингову функцію через систему класичних функцій– політичної, правової, економічної, освітньої тощо. В умовах становлення ринкуінноваційних товарів ключовою є політична функція.

11. Активізація та подальший динамічнийрозвиток ринку інноваційних товарів України потребують не тільки дискретнихінновацій (організаційних, фінансових, правових тощо), а змін системногохарактеру. Передусім це стосується визначення галузевих, регіональних,інтеграційних і зовнішньоекономічних пріоритетів, що сприятиме посиленнюдержавної політики в науково-технологічній та інноваційній сферах, а зрештою іпереходу на інноваційну модель розвитку економіки України.


ПУБЛІКАЦІЇАВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1.Каракай Ю. В. Маркетинг інноваційних товарів: Монографія / Каракай Ю.В. — К.:КНЕУ, 2005. — 226 с. (13,25 д.а.).

2.Маркетинг регіонів: інвестиційні аспекти: Монографія / [Щелкунов В., КаракайЮ., Бондаренко В., Грамотнєв В., Матвєєв В.] — К.: Наукова думка, 2005. — 176 с.(14,0 д.а., особисто автором 3,2 д.а. – Розділ 5 «Світова практикамаркетингового забезпечення залучення інвестицій у регіони держави», Розділ 6«Створення системи маркетингового забезпечення залучення інвестицій векономічні регіони України та практичні рекомендації з налагодження їїефективної діяльності»).

3.Інноваційна діяльність в Україні: Монографія / [Гуржій А. М., Каракай Ю. В.,Петренко З. О., Вавіліна Н. І., Куранда Т. К.] — К.: УкрІНТЕІ МОН України,2006. — 151 с. (9,5 д.а., особисто автором 1,9 д.а. – Розділи: Стан і проблемиінноваційного розвитку України, Формування та реалізація державної інноваційноїполітики).

Статтіу наукових фахових виданнях:

4.Каракай Ю. В. Маркетинг в інноваційній сфері / Ю.В. Каракай // Держава тарегіони. — Серія: Економіка та підприємництво. — 2004. — № 5. — С. 93-98 (0,6д.а.).

5.Каракай Ю. В. Національні особливості інноваційного ринку / Ю.В.Каракай //Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) — Вип. 1-2. – К.:НАУ. — 2004. – С. 96-103 (0,6 д.а.).

6.Каракай Ю. В. Науковий підхід до формування ринку інновацій / Ю.В. Каракай //Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) — Вип. 5. — К.: НАУ.— С.79-85 (0,7 д.а.).

7.Каракай Ю. В. Теоретичні підходи до розвитку товарного ринку / Ю.В. Каракай //Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). Вип. 6. — К.: НАУ. —С.54-60 (0,65 д.а.).

8.Каракай Ю. В. Методичні засади формування маркетингової інноваційної стратегії/ Ю.В. Каракай // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих ученихта аспірантів. — К.: КНЕУ, 2006. — Вип. 16. — С. 93-101 (0,5 д.а.).

9.Каракай Ю. В. Перспективи розвитку і структура вітчизняного ринку інноваційнихтоварів / Ю.В. Каракай // Соціально-економічні дослідження в перехідний період.Інноваційно-інвестиційне забезпечення стратегії розвитку регіону: Зб. наук.праць. — Вип. 5(61). — НАН України, Інститут регіональних досліджень. — Львів,2006. — С. 279-288 (0,6 д.а.).

10.Каракай Ю. В. Роль держави у стимулюванні інноваційної діяльності / Ю.В. Каракай// Економіка України. — 2007.— № 3 (544). — С.14-21 (0,65 д.а.).

11.Каракай Ю. В. Особливість споживчих вартостей інноваційного товару / Ю.В.Каракай // Сіверянський літопис. — 2006. — № 3 (69). — С. 92-96 (0,35 д.а.).

12.Каракай Ю. В. Світовий досвід формування ефективної інноваційної політики тастимулювання інновацій / Ю.В. Каракай // Економіка та підприємництво: Зб. наук.праць молодих учених та аспірантів. К.: КНЕУ. — 2007. — № 18. — С. 93-101 (0,5д.а.).

13.Каракай Ю. В. Методико-організаційні підходи до становлення інноваційної сферив Україні / Ю. В. Каракай // Сіверянський літопис. — 2006. — № 6 (72). — С.136-141 (0,45 д.а.).

14.Каракай Ю. В. Маркетингова товарна політика: сутність та технологія формування/ Ю. В. Каракай // Сіверянський літопис. — 2007. — № 2 (74). — С. 156-161 (0,35да.).

15.Каракай Ю. В. Інноваційні пріоритети – основа сталого розвитку України / Ю. В.Каракай // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.Серія: Економіка – Івано-Франківськ, 2007. — Вип. 5. — С. 241-245 (0,35 д.а.).

16.Каракай Ю. В. Роль інновацій в перехідній економіці / Ю.В.Каракай // Формуванняринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць Науково-дослідного економічногоінституту Міністерства економіки України — К., 2006. — № 12 (67). — С. 78-81(0,4 д.а.).0

17.Каракай Ю. В. Маркетингові стратегії інноваційних товарів / Ю.В.Каракай //Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. — Вип. 1 (68). — К.,2007. — С. 60-63 (0,4 д.а.).

18.Каракай Ю. В. Проблеми фінансування інноваційних програм / Ю.В. Каракай //Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. Вип. 5 (72). — К.,2007. — С. 46-51 (0,5 д.а.).

19.Каракай Ю. В. Пріоритети інноваційного розвитку підприємств / Ю.В. Каракай //Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. Вип. 9 (76) — К.,2007. — С. 146-149 (0,4 д.а.).

20.Каракай Ю. В. Організаційні форми інноваційної діяльності підприємства / Ю.В.Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. Вип. 10(77). — К., 2007. — С. 169-173 (0,5 д.а.).

21.Каракай Ю. В. Теоретичні засади інноваційного розвитку економіки України / Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. — Вип. 11(78). — К., 2007. — С. 152-156 (0,5 д.а.).

22.Каракай Ю. В. Фактори визнання інновацій на ринку / Ю.В.Каракай // Формуванняринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. — Вип. 12 (79) — К., 2007. — С.131-135 (0,5 д.а.).

23.Каракай Ю. В. Особливості інвестування інноваційної діяльності / Ю.В.Каракай //Сіверянський літопис. — 2007. — № 5 (77). — С. 193-198 (0,6 д.а.).

24.Каракай Ю. В. Критерії інноваційності в міжнародних оцінках / Ю.В. Каракай //Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 1 (80).—К., 2008. — С. 68 -71 (0,4 д.а.).

25.Каракай Ю. В. Формування стратегії розвитку інноваційних ринків оцінках / Ю.В.Каракай // Аналітично-інформаційний журнал «Схід» — Д., 2008. — № 2 (86). — С.3-7 (0,6 д.а.).

26.Каракай Ю. В. Проблеми економічного розвитку оцінках / Ю.В.Каракай //Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць Дніпропетровськогонаціонального університету. — Дніпропетровськ, 2008. — № 235, том ІІ. — С.361-370 (0,35 д.а.).

27.Каракай Ю. В. Особливості формування ринкового інноваційного потенціалу оцінках/ Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. — Вип. 2 (81). – К., 2008. — С. 55-60 (0,5 д.а.).

Вінших виданнях:

28.Каракай Ю. В. Різновиди незадоволених ринкових потреб оцінках / Ю.В. Каракай //Маркетинг та логістика в системі менеджменту: тези доповідей V міжнародноїнауково-практичної конференції — Львів: Національний університет «Львівськаполітехніка», 2004. – С. 124 (0,1 д.а.).

29.Каракай Ю. В. Роль маркетингу в просуванні інноваційних товарів / Ю.В. Каракай// Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промисловоїпродукції: тези доповідей науково-практичної конференції — К.: УкрІНТЕІ, 2006.— том 2. – С. 188-189 (0,1 д.а.).

30.Каракай Ю. В. Інноваційно-інвестиційна активність в системі суспільноговідтворення / Ю.В. Каракай // Управління розвитком соціально-економічнихсистем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці VІІміжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. — Донецьк:Донецький національний університет, 2006. – С. 209-211 (0,15 д.а.).

31.Каракай Ю. В. Малый инновационный бизнес: преимущества развития / Ю.В. Каракай// Развитие инновационной культуры общества: проблемы и перспективы: материалынаучно-практической конференции. — Симферополь: Министерство образования инауки Автономной Республики Крым, 2006. — С. 94-95 (0,1 д.а.).

32.Каракай Ю. В. Основные составляющие государственной инновационной политики /Ю.В. Каракай // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности:материалы ХІІ научно-практической конференции. — Симферополь: Министерствоэкономики Автономной Республики Крым, Министерство образования и наукиАвтономной Республики Крым, 2007. — С. 5-6 (0,15 д.а.).

33.Каракай Ю. В. Инновационная деятельность как составляющая инновационнойкультуры / Ю.В. Каракай // Развитие инновационной культуры общества: проблемы иперспективы: материалы ІІ научно-практической конференции. — Симферополь:Министерство образования и науки Автономной Республики Крым, 2007. — С. 6-8(0,15 д.а.).

34.Каракай Ю. В. Інноваційний розвиток України / Ю.В.Каракай // Національнаінноваційна система України: проблеми формування та реалізації: МатеріалиПарламентських слухань у Верховній Раді України 20 червня 2007 року. — К.:Парламентське видавництво, 2007. — С. 21–22 (0,1 д.а.).


АНОТАЦІЯ

Каракай Ю.В. Маркетинг на ринкуінноваційних товарів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття науковогоступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка тауправління підприємствами (за видами економічної діяльності). – ДВНЗ «Київськийнаціональний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена комплексномудослідженню теоретичних і практичних аспектів маркетингової діяльностіекономічних суб’єктів на ринках інноваційних товарів. Досліджено еволюціюімперативів розвитку товарних ринків. Розкрито системну сутність інновації яктовару. Систематизовано та охарактеризовано фактори та макроекономічні моделірозвитку ринку інновацій.

Виділено особливості та сформованопринципи маркетингу інновацій. Здійснена маркетингова типізація суб’єктівінноваційного розвитку. Удосконалено методичні засади розроблення маркетинговихстратегій для ринків інновацій. Розроблено систему експлікативних моделеймаркетингу інноваційних товарів. Обґрунтовано, що необхідною передумовоюактивізації маркетингу інновацій є внутрішній маркетинг як процес управлінняперсоналом на маркетингових засадах.

Конструктивно оцінено стан, проблемита перспективи розвитку ринку інновацій України. Розроблено комплекс заходів звикористання маркетингу в управлінні національним ринком інновацій.

Ключові слова: інновації,інноваційний товар, ринок інновацій, маркетинг інноваційних товарів, моделімаркетингу інновацій, державна інноваційна політика, модель інноваційногорозвитку економіки.


АННОТАЦИЯ

Каракай Ю.В. Маркетинг на рынкеинновационных товаров. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученойстепени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика иуправление предприятием (по видам экономической деятельности). – ГВУЗ «Киевскийнациональный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена комплексномуисследованию теоретических и практических аспектов маркетинговой деятельностина рынках инновационных товаров. Исследовано эволюцию императивов развитиятоварних рынков и выявлено, что в условиях глобализации мирохозяйственныхсвязей, динамичной либерализации внутренних рынков товаров и услуг, усложненияконкурентной среды, перехода стран на инновационные основы развития они смещаютсяот факторов производства, инвестиций, человеческого капитала к ценностямпонимания поведения потребителей и адекватных маркетинговых действий.

Раскрыта системная сущность инновациикак товара с позиции политической экономии, инноватики и маркетинга. Предложенакомплексная маркетинговая классификация инновационных товаров, показано ееметодологическое значение для разработки маркетинговых стратегий и направленийиспользования в стратегическом и маркетинговом процессах.

На основе исследования закономерностейразвития рынка инноваций, сущностных особенностей инновационных товаров ипрактики инновационных компаний, разработано систему принципов маркетингаинновационных товаров, ключевыми из которых являются: интерпретация запросов,развитие спроса, стратегическая ориентация, адекватность. Все основополагающиепринципы реализованы автором в разработанной системе экспликативных моделеймаркетинга инновационных товаров, которая включает: модельциклично-перманентной организации инновационного процесса и модель егоинформационного обеспечения. Данная система моделей на новых коммуникативныхосновах интегрирует все стадии маркетингового и инновационного процессов,обеспечивая сквозное маркетинговое сопровождение от идеи до коммерциализацииинновации.

В работе существенноусовершенствованы подходы к выявлению неудовлетворенных потребностейпотребителей рынка инновационных товаров: выделены типы таких потребителей исистематизированы методы их идентификации по стадиям процесса покупки,сформировано систему показателей уровня объективности покупки. Это даловозможность автору предложить для предприятий систему соответствующихмаркетинговых действий.

Специфичность рынка инновационныхтоваров обусловила необходимость адаптации и совершенствования целого спектравопросов организации стратегического маркетингового процесса, начиная отмаркетинговой типизации субъектов рынка и заканчивая конкретизацией требованийк процессу создания маркетинговых стратегий для данного рынка.

Значительная часть работы объективнопосвящена исследованию многоуровневых факторов активизации маркетинга на рынкеинновационных товаров Украины. На основе конструктивного анализа состояния,проблем и перспектив его развития, в работе обоснованы пути совершенствованиямаркетинговой деятельности на рынке инноваций, а также предложены маркетинговыеподходы к управлению спросом на инновации и их предложением.

Ключевые слова: инновации,инновационный товар, рынок инноваций, маркетинг инновационных товаров, моделимаркетинга инноваций, государственная инновационная политика, модельинновационного развития экономики.


ABSTRACT

Karakai Y.V. Marketing onthe market of innovation products. – Manuscript.

Dissertation is submittedfor obtaining of scientific degree of doctor of economic sciences on thespecialty 08.00.04 – Economic and management of enterprises (by types ofeconomic activity) – SHEI – “Vadym Hetman Kiev National Economic University”Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted tothe integrated investigation of theoretical and practical aspects of marketingactivity of economic players on the innovation markets. The evolution ofimperatives of products’ markets development has been explored. The systematicessence of the innovation as a product has been disclosed. The driving factorsand macroeconomic models of innovation market were systematized andcharacterized. The features and principles of marketing of innovations weresegregated and formed. Marketing typification of the subjects of innovationdevelopment was made. The methodical base of elaboration of the marketingstrategies for innovation market was improved. The system of explicative modelsof marketing of innovation products was elaborated. It was grounded that internalmarketing as a process of management of the personnel based on marketing is thenecessary precondition of activation of innovation marketing.

The status, problems andperspectives of development of Ukrainian innovation market were constructivelyevaluated. The complex of measures utilizing marketing tools in the managementof national innovation market has been elaborated and grounded.

Key words: innovations,innovation product, innovation market, marketing of innovative products, modelsof marketing of innovation, state innovation policy, model of innovativedevelopment of economy.

еще рефераты
Еще работы по маркетингу