Реферат: Маркетинг в туризмі

Зміст

1. Визначте  основні  маркетингові  функції державних національних і регіональних органів управління туризмом

2.Охарактеризуйте всі чинники, що впливають на ціну туристичногопродукту

3.Поясніть сутність виставково-ярмаркової діяльності туристичного підприємства

Завдання:

1.Запропонуйте перелік комунікаційних засобів, що можевикористати туристична агенція в таких ситуаціях:

A.Необхідно викликати інтерес цільовогоринку до певноготуристичного регіону для того, щоб у найближчомусезоні включити тури до цього регіону в асортимент.

Б.Потрібно терміново продати тури до Єгипту, щоб окупити вартість  чартерногоавіарейсу

B.Необхідно відкорегувати імідж туристичного підприємства

2. Проаналізуйте зовнішнє середовище реального підприємства

Список використаної  літератури


/>            1. Визначте  основні  маркетингові    функції   державних  національних    і   регіональнихорганів управління туризмом

Узагальнюючою основоювикористання маркетингу в туристичній  галузі  є теорія зростання ролі державного регулювання в сучасному ринковомусуспільстві. Оскільки це регулювання має відповідати принципам функціонування   ринкового суспільства, державна  політика  в туризмі  має об'єктивно розширюватизастосування маркетингових методів управління.

Дослідивши зарубіжний  досвід  маркетингових  функцій  державних  органів  управліннятуризмом,  виявлено,  що наприклад, в Швейцарії, Іспанії, Німеччинікоординаційним механізмом регулювання індустрії туризму є маркетингові системицих країн, їх структурними елементами — носіями маркетингових функцій єцентральні і регіональні органи державної влади, національні та регіональнітуристичні асоціації, туристичні підприємства.

Необхідність   застосуваннямаркетингових  функцій  органами управління туризмом  викликана   важливою роллю туризму  у вирішенні соціальних  і економічних  проблем держави.   Убагатьох країнах світу саме за рахунок туризму виникають нові робочі місця,підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови дляполіпшення платіжного балансу країни. Необхідність розвитку сфери туризмусприяє підвищенню рівня освіти, удосконаленню системи медичного обслуговуваннянаселення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо.

Туризм впливає назбереження й розвиток культурного потенціалу, веде до гармонізації відносин міжрізними країнами й народами, змушує уряди, громадські організації й комерційніструктури брати активну участь у справі збереження й оздоровлення навколишньогосередовища.

Україна посідаєодне з провідних місць в Європі щодо забезпеченості курортними та рекреаційнимиресурсами. Серед них найбільш цінними є унікальні кліматичні зони морськогоузбережжя та Карпат, а також мінеральні води та лікувальні грязі практично всіхвідомих бальнеологічних типів. Згідно з даними, курортні та рекреаційні територіїв Україні становлять близько 9,1 млн га (15%) території. Оцінка потенціалукурортних та природних лікувальних ресурсів дає підстави розраховувати, щоУкраїна має перспективу розвитку туристичної галузі. Це могутній потенціалрозвитку міжнародного і вітчизняного оздоровлення й туризму, які є прибутковимигалузями економіки багатьох країн.

Наявний потенціалдозволяє ставити завдання щодо ефективного відтворення трудових ресурсів ігенофонду нації шляхом оздоровлення, забезпечення повноцінного відпочинкугромадян, шляхом перетворення курортної галузі на вагоме джерело створеннянових робочих місць та наповнення державного і місцевих бюджетів.

Ресурсна базаУкраїни має унікальний туристичний потенціал, спроможний забезпечити подальшийрозвиток національного туристичного продукту і вихід його на міжнародні ринки.

Найважливішимзавданням на цьому шляху є забезпечення формування у сфері туризмумаркетингової  ідеології, спрямованої на раціональне і ефективне використанняприродних, історико-культурних та соціально-побутових ресурсів для розвиткув’їзного і внутрішнього туризму.

Крім того,необхідність розвитку цієї галузі в Україні, у тому числі в’їзного тавнутрішнього туризму, зумовлена об’єктивною потребою збереження навколишньогосередовища, природних ресурсів, культурної спадщини, людського потенціалу тайого духовності, розв’язання проблем зайнятості та безробіття, що є сьогодніактуальним для малих міст України.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про туризм» держава проголошує туризм одним з пріоритетнихнапрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичноїдіяльності.

Реалізаціядержавної політики в галузі туризму здійснюється шляхом визначення і реалізаціїосновних напрямів державної політики в галузі туризму, пріоритетних напрямів розвиткутуризму, визначення порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсівУкраїни, їх використання та охорони, спрямування бюджетних коштів на розробку іреалізацію програм розвитку туризму, визначення основ безпеки туризму,нормативного регулювання відносин у галузі туризму (туристичного, готельного,екскурсійного та інших видів обслуговування громадян), ліцензування в галузітуризму, стандартизації і сертифікації туристичних послуг, визначеннякваліфікаційних вимог до посад фахівців туристичного супроводу, видачі дозволівна право здійснення туристичного супроводу, встановлення системи статистичногообліку і звітності в галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу,організації і здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузітуризму, визначення пріоритетних напрямів і координації наукових досліджень тапідготовки кадрів у галузі туризму, участі в розробці та реалізації міжнароднихпрограм з розвитку туризму Державне регулювання в галузі туризму здійснюєтьсяіншими способами, визначеними законом.

Маркетингові функції в світовому туризмі чітко розділені між державними відомствами,громадськими організаціями і підприємствами. Останні, як вже говорилося,займаються прикладним маркетингом на своєму рівні. Державні  органи управліннятуризмом проводять аналіз ринку і інформують про це підзвітні підприємства. Агромадські туристські організації об'єднують маркетингові зусилля своїх членівдля реалізації  довгострокових досліджень, результати яких принесуть  кожному зсуб”єктів туристичного ринку.

Як вжезазначалось, формування  сфери туризму в усіх розвинутих країнах регулюєтьсядержавними органами і громадськими організаціями, на які покладена функціярозробки туристичної політики держави та вироблення механізмів її реалізації.

  Суть  туристичноїполітики полягає у діяльності держави щодо розвитку туристичної індустрії ісуб’єктів туристичного ринку, вдосконалення форм туристичного обслуговуваннягромадян і зміцнення на їх основі власного політичного, економічного ісоціального потенціалу; вона є одним з видів соціально-економічної політикидержави.

державнатуристична політика реалізується на всій території України. На її основімісцевими органами влади з метою розв’язання існуючих соціально-економічнихсуперечностей між розвитком економіки регіону і туризму в ньому встановлюютьсярегіональні цілі та завдання, які реалізуються в межах закріплених за нимитериторій.

Сьогодні допріоритетів регіональної туристичної політики віднесено просторове спрямуванняекономічної діяльності, розбудова туристичної інфраструктури, стимулюванняприватного сектора щодо розміщення підприємств у певних регіонах, системазаходів з підтримки розвитку туризму тощо. Реалізація цих пріоритетів маєвідбуватися у напрямі, що дає змогу визначити привабливість відповідноїтериторії для інвесторів та забезпечити фінансову стабільність шляхомзбалансування грошових надходжень з видатками.

Державний орган — Міністерства культури і туризму України  по своєму положенню  на національномурівні повинне  здійснювати проведення маркетингових досліджень, займатисязбором статистичних даних по туризму, рекламою й просуванням українського турпродукту на світовому ринку (для цього створені закордонні представництва за зокрдоном). З огляду на важливість збільшення надходжень від туризму, атакож роль, що відіграють у цьому  міста України, Міністерство  з метоюпросування  українського турпродукту  надає регіональним представництвам потуризму безкоштовні місця на стендах міжнародних виставок.

Регіональніпредставництва Міністерства  й місцеві комітети з туризму покликаніпредставляти інтереси й розвивати туризм у своїх регіонах. 

На  національніорганізації  і регіональні рівні  доводяться наступні функції:

проведення маркетинговихдосліджень на національному рівні;

розробка маркетинговихконцепцій з рекомендаціями з їх  реалізації для підприємств;

правова й інвестиційнапідтримка розвитку туристської інфраструктури;

консультаційні послуги зпитань реалізації маркетингової концепції;

допомога в проведеннізаходів щодо зв'язків із громадськістю й в області реклами (виставки і ярмарки,проспекти);

створення позитивногоіміджу країни, просування країни як привабливого туристського напрямку дляіноземних туристів.

Уряд  визначає, що головною метою державної політики в області туризмує створення в Україні  сучасного високоефективного й конкурентоспроможноготуристичного комплексу, що забезпечує широкі можливості для задоволення потребукраїнських  і іноземних громадян у різноманітних туристичних послугах.

Основним завданням розвиткутуризму в Україні  є формування сучасної маркетингової стратегії просуваннятуристичного продукту на внутрішньому й міжнародному. Виконання зазначеногозавдання вимагає:

· разработки и реализациирекламно-інформаційних программ по виїздному и внутрішньому   туризму, в томчислі створення   циклів теле- и радіопрограм  для України і закордоних  країн,а також  проведення регулярних рекламно-інформаційних  компаній в ЗМІ;

· видання каталогів,буклетів, плакатів, карт та іншої  рекламно-інформаційної  друкованої   продукції;

· організації іпроведення  міжнародних  туристичних  виставок, в тому числі  створення єдиногоукраїнського  національного стенду с залученням органів виконавчої  влади України  в сфері туризму;

· забезпеченнядіяльності  закордонних представництв  по туризму, виконуючих  функції рекламно-інформаційних  офісів, в рамках діяльності   торгових представництвУкраїни;

· підтримання іоновлення  офіційного Інтернет-порталу    органу  виконавчої влади  в сферітуризму;

· організації  мережі інформаційних центрів  для іноземних  і  російських  туристів  в містахпроходження   найбільших туристичних  потоків при інформаційній  підтримці  органу виконавчої  влади   в галузі  туризму;

· проведення ознайомчих поїздок  по туристичним  центрам України  для іноземних журналістів;

· організації презентацій туристичних можливостей  України  в основних країнах, щонаправляють туристів  в Україну;

· формування сучасної  статистики туризму,  що відповідає міжнародним вимогам в  рамках  рішеньСтатистичної  комісії    ООН, що   враховує  показники суміжних  галузей  і визначає  сукупний  вклад  туризму  в  економіку  країни.  

Підвищення якостіобслуговування в сфері туризму вимагає від державних органів в сфері  туризму:

· розробки  нових правилстандартизації  и сертифікації  послуг засобів розміщення туристів;

· розробки івпровадження  сучасної  класифікації  готелів з  врахуванням передовогозакордонного досвіду;

· створення сучасноїсистеми  підготовки,  перепідготовки  і  підвищення  кваліфікації кадрів.   

В умовах пріоритетноїпідтримки розвитку туристичної індустрії з боку держави буде забезпечене більшеефективне використання людських, інформаційних, матеріальних і інших ресурсів зурахуванням ринку праці й завдань соціально-економічного розвитку країни.

Ефективний розвитоктуризму дозволить значно збільшити потік іноземних туристів у Україну  йприплив валютних надходжень в економіку країни, а також забезпечити, з одногобоку, ріст податкових відрахувань у бюджети різних рівнів, а з іншого боку, зогляду на вплив туризму на всі сторони життя суспільства, — розвиток суміжнихгалузей економіки й підвищення зайнятості населення.

2. Охарактеризуйте  всі   чинники,   що   впливають   на   ціну   туристичного  продукту

 

Ціна –найважливіший елемент комплексу маркетингу туристичних підприємств. Вмаркетинговій діяльності ціна виконує важливу функцію – узгодження інтересівтуристичного підприємства та його клієнтів.

Актуальністьпроблеми розробки цінової стратегії у діяльності турфірм пов’язана з наступним:

ціноутворення єоднією з головних сторін маркетингової діяльності, важливим засобом управління,який дозволяє формувати обсяг прибутку;

вільнеціноутворення в умовах ринкової економіки пов’язане з вирішенням таких питань,як вибір критеріїв та методики формування, захист від державного регулюванняцін;

більшість дрібнихта середніх туристичних фірм обмежені в ресурсах для того, щоб приймати участьу ціновій конкуренції;

ринок туристичнихпослуг є,  по-суті,  ринком покупця.

При формуванніцінової стратегії турфірмі слід враховувати наступні характерні особливості,які впливають на процес ціноутворення в туризмі:

висока ціноваеластичність попиту;

великий розрив учасі між моментом встановлення ціни та моментом купівлі-продажу;

неможливістьзберігання турпродукту, внаслідок чого невчасно реалізовані турпродуктипризводять до збитків;

сильний впливконкурентів на процес ціноутворення;

державнерегулювання цін у сфері транспорту;

необхідністьсезонної диференціації цін;

високий рівеньорієнтації на психологічні особливості споживача, оскільки ціна можепов’язуватись із соціальним статусом клієнта;

дороговизна різноманітних туристичних послуг.

Процесціноутворення в туризмі у значній мірі визначається різними зовнішніми факторами.В одних випадках ці фактори обмежують свободу підприємництва в ціноутворенні, вінших – забагато розширюють.

На ціну туристської послуги впливає цілий ряд факторів: класобслуговування (ступінь комфортності); вид туристської подорожі (по  транспортним засобам, що використовуються: авіаційний, залізничний, автобуснийі ін.); форми облуговування (групове або індивідуальне); кон'юнктура ринку напослуги туризму; сезонний характер надання послуг; географія розміщеннятуристських фірм і ін.

Визначення цін такожвизначається іміджем туристичного підприємства.

Цінина туристські послуги повинні відповідати попиту. Існує  закон  попиту,  згідно зяким  попит  і  ціна  обернено   пропорційні:  чим  вища  ціна,  тим  нижчий  попит.   Тому ціни на туристичний продукт необхідно орієнтувати не на середнього споживача (туриста), а на визначені типові групи. Типологіюспоживання варто розглядати як основу підвищення ефективності  комерційноїдіяльності туристичних  підприємств.

Цінана туристські послуги залежить не тільки від попиту, але й від реклами данихпослуг, тому що між ними існує тісний взаємозв'язок.Як  правило, зниження ціни веде до росту попиту на туристські послуги й сприяє  рекламному  впливу  на покупця туристських послуг;  в свою  чергу,поліпшення реклами може сприяти збільшенню цінина туристські послуги.

Великий  вплив на ціноутворення в  туристичній  індустрії  має  держава, яка  через  різні  засоби  може  регулювати  ціни  на  туристичну  продукцію. Так,  в  Україні  майже  всі  пам”ятки  природи,  історії, культури, архітектури  знаходяться  в  сфері  впливу  державного   сектору.  Вся соціальна  інфраструктура,  автомобільні дороги,  залізниця  та  і  більшій авіакомпаній  контролюються  державою.  Держава встановлює  і  регулює  ціни  в державних  готелях, санаторіях,  пансіонатах, будинках  відпочинку. Частководержава  може  вплинути  на  ціну  і  за допомогою  економічних  важелів, наприклад,  використовуючи   валютний   контроль,  встановлюючи  нові  податки або  збільшуючи  існуючі. 

Туристичним  підприємствам доцільно використовувати  гнучкий підхід до ціноутворенню, тому що це дозволяє більше ефективно  домагатися поставленихцілей довготермінової стратегії розвитку.

3. Поясніть сутністьвиставково-ярмаркової діяльності туристичного   підприємства

 

Одним з основних способівстимулювання збуту й просування турпродукту є особиста участь у  виставках іярмарках, які дають можливість привернути увагу не тільки до турпродукту, але йдо фірми в цілому. Маркетинговий відділ здійснює збір інформації про всі   виставоки і work-shops (професійнізустрічі) і відбирає найцікавіші виставки йзустрічі, щоб прийняти в них участь.

Участь у туристичнихвиставках є досить специфічною стороною туристичного бізнесу й одним з важливихзасобів просування на ринок турпродукту. У міжнародному туристичному бізнесі заміжнародними виставками закріпилася назва Тrade Shows — професійні огляди.Виставка дає можливість привернути увагу професіоналів і споживачів як донаціонального туристського продукту в цілому, так і до окремої туристичноїфірми з її комерційними пропозиціями. Серед міжнародних виставок по туризмунайбільшою популярністю користуються WTM у Лондоні, ITB у Берліні й FITUR уМадриді. За останні роки придбала популярність і MITT (Міжнародна виставка потуризму й подорожам) у Москві.

Спостереження показують,що українські  підприємці турбизнесу ще не мають  достатньо  досвіду впроведенні цього важливого заходу. Нерідко участь у міжнародній виставці неприносить очікуваних результатів, і керівники турфирм роблять передчаснівисновки про невисоку ефективність і навіть збитковість даного заходу.

Найбільш важливиммоментом є постановка мети участі у виставці. Турфірма повинна для себесформулювати, яка мета її участі в міжнародній виставці. Якщо мова йде провеликого  туроператора, що має стабільні партнерські відносини й бажаєрозширити сферу діяльності, то для такої компанії участь у великих міжнароднихвиставках буде доцільноюи. Для невеликих же турфірм, початківців своюдіяльність у сфері міжнародного виїзного туризму й прагнучих до встановленняпервісних контактів, має сенс відвідати професійні зустрічі й туристичнісалони, де, як правило, міжнародні туроператори, що спеціалізуються наукраїнському туристському ринку, пропонують свої  тури або окремі послуги.

Участь у туристичнихвиставках, як правило, переслідує дві мети: 1) розширити ділові партнерськізв'язки й агентську мережу й 2) залучити до своєї продукції кінцевихспоживачів. У цьому зв'язку вибудовуються дві стратегічні лінії — одна націленана підштовхування потенційних агентів  до співробітництва («push»), інша — наспоживачів («pull»). Для професійних відвідувачів і фахівців передбачається, якправило, перший день роботи виставки. Під час роботи виставки великі турфірмивлаштовують для своїх агентів ознайомлювальні семінари, представляють свійпродукт на майбутній сезон, розповідають про нововведення, знайомлять зі своїмипостачальниками. На семінарах лвисвітлюються  повні пакети туристських програмтуроператора, також часто влаштовуються лотереї, нагороджуються кращі агентствай проводяться інші ознайомлювальні й стимулюючі акції: фуршети, прийоми,демонстрації, нагородження переможців за результатами роботи в минулийтуристський сезон.

Експозиція на міжнароднихтуристичних виставках почасти допомагає компенсувати такий недолік турпродукту,як невідчутність. Постачальники послуг намагаються передати смак, колір і залахмісць, що представляються ними,  готовлять  до виставки сувеніри й живіекспонати, що демонструють унікальні народні звичаї або промисли, проводятьбезкоштовні дегустації пива й  вина і т.д.

Якщо турфірма вирішилаприймати  участь  у виставці й оформити свій стенд, то їй необхідно заповнитибланк заявки учасника й направити його організаторові виставки. Склад учасниківвизначається, як правило, за півроку до початку; всім учасникам рекомендуєтьсязаявити про закуповувану площу стенда й необхідне устаткування, а такожоплатити свою участь за 3-4 місяця до початку роботи на виставці.

Участь у виставці вимагаєвеликої підготовчої роботи — це й попередні переговори із приводу участі, іреєстрація, і доставка експонатів і рекламних матеріалів, і монтаж стенда,одержання каталогів  і т.д.

Українські  державніструктури поки не допомагають  нашим підприємцям   в організації участі вміжнародних туристських форумах. Цю нішу заповнили фірми-консолідатори, щоорганізують поїздки на міжнародні виставки. Вони беруть на себе всі турботи поорганізаційно-підготовчій роботі й оформленню стенда. Український  турбизнесуже нагромадив певний досвід щодо цього, і  українські  стенди присутні нанайбільших туристських виставках у Мадриді, Берліні, Дубаєві, Лондоні,Йоганнесбурзі, Орландо й Парижі.

У процесі підготовки доучасті у виставці всім заявникам розсилаються каталоги учасників. Це даєможливість ознайомитися зі списком і залучити до себе зацікавлених осіб,розіславши заздалегідь запрошення відвідати свій стенд і, можливо, сповістившигостей про дату й час проведення прес-конференції, виступу або презентації.

Процес підготовкидозволяє спланувати заздалегідь роботу на виставці й скласти свій власнийграфік відвідування стендів своїх партнерів.

Зрозуміло, до виставкиготується рекламний матеріал, що демонструє продукцію турфірми. У процесіпідготовки до виставки необхідно також подбати про достатню кількість візитнихкарток іноземною мовою.

Для роботи на стендітуристична фірма відбирає своїх найбільш привабливих і комунікабельнихспівробітників, що добре знають продукт фірми, що володіють іноземною мовою йнавичками   спілкування з відвідувачами. Стенд фірми на виставці — це вітрина,по якій судять про роботу фірми і її конкурентоспроможність. По тому, як працюєстенд, можна скласти думку про роботу всієї компанії.

Робота на стенді вимагаєзібраності, не можна упускати потрібну інформацію, адреси потенційних клієнтів.Досвідчені учасники, як правило, ведуть журнал відвідувачів, у якому фіксуєтьсявізитна картка й стосовна до неї інформація в стислому виді. Якщо відвідувачзвернувся із проханням або питанням, для відповіді на який потрібен час, то цеобов'язково відзначається в журналі, а після виставки робиться необхіднепоштове розсилання.

 


Завдання: 1. Запропонуйтеперелік комунікаційних засобів, що може використати туристична агенція в такихситуаціях: A. Необхідновикликати інтерес цільового ринку до певного туристичного регіону для того, щобу найближчому сезоні включити тури до цього регіону в асортимент.Б.Потрібно терміново продати тури до Єгипту, щоб окупити вартість  чартерного авіарейсу. B.Необхідно відкорегувати імідж туристичного підприємства.

 

А.  

Просуваннятуристичного продукту   як на внутрішньому, так і на міжнародному ринкахтуристичних послуг неможливе без належної організації проведення рекламної діяльності.

Якщо турфірмі  необхідно  викликати  інтерес  до  нового туристичного  продукту  рекомендуються наступні  комунікаційні  засоби:

1) широка  рекламана телебаченні  або зовнішня реклама,-  цікавий іміджевий ролік або сюжет,  щоприверне увагу  цільової  аудиторії;

2) участь у виставці, —  дасть  можливістьпродемонструвати новий продукт, залучити на стенд в першу чергу туроператорів і турагентів;

3) проведення пабліситі продукту, — запрошення журналістів дляознайомлення з продуктом для того, щоб вони написали про нього у своїх виданнях.

Б.

Якщо  потрібно терміново  продати  тури  до Єгипту,  тобто „горящі” путівки,  доцільним  єзалучення співробітників для здійснення персональних продажів по телефону абобезпосередньо  шляхом  прямого контакту  з потенційними клієнтами. Самеперсональний продаж  є   єдиним елементом комунікаційного комплексу, якийзабезпечує зворотний зв'язок з клієнтом, тому  якщо потрібно терміновореалізувати  тури, то цей засіб  є  найоптимальнішим для турфірми.

B.

Корекція  іміджу представляє  собою    зміну  відношення  споживачів  до фірми, означає, що продаж іобслуговування клієнтів   здійснюватиметься по-новому, стане  краще в очахлюдей. Корекція  іміджу,  що проходить з використанням різноманітних  засобів, дозволяє поліпшити й закріпити   позицію в нинішньому  ринковому середовищі.

З метою корекції іміджу  компанії доцільно представити в ЗМІ  інтерв”ю з її керівником. Значення людського чинника для корпоративного іміджу важко переоцінити. Питомавага особи керівника компанії  в  її  репутації, по різних дослідженнях,складає від 30 до 50%. А в умовах, коли продовжується перехід від накопиченнякапіталу до професійного управління ним, керівник або власник компанії (а частоце одна і та ж особа), незалежно від його реальних повноважень  сприймаєтьсягромадськістю як особа і совість компанії. Іншими словами, всі рішення і вчинкицієї людини, про які стає відомо, впливають на  відношення  до компанії  і  її пропозицій.  Альтернативою  може  бути  стаття в газеті (журналі)  або програма на телебаченні   про компанію,  її  керівництво,  пропоновані послуги,а  також,  що  дуже  важливо,  інтерв”ю  клієнтів  компанії,  що  здійснили подорожування  і  діляться  позитивними  враженнями, які отримали  завдяки цій  турфірмі. 

 

 


2.Проаналізуйте зовнішнє середовище реального підприємства

 

До зовнішніхфакторів відносяться   рівень інфляції, наявність конкуренції, ціниконкурентів, аспекти регулювання господарської  діяльності з боку держави.Фактори зовнішнього середовища непідконтрольні підприємству  і повиннірозглядатися з точки зору необхідності врахування їх впливу при розробцістратегії маркетингової  цінової  політики.

Аналіз зовнішніх  факторів туристичної фірми „Країна мрій” (м.Львів) здійснюємо унапрямку дослідження особливостей львівського  туристичного  ринку.

Туристичний ринок Львовахарактеризується значною однорідністю послуг, що пропонуються споживачеві, крімтого спостерігається високий рівень конкурентної боротьби. Тому пошук тадосягнення конкурентної переваги є складним завданням. Жодна фірма на ринку неможе досягти абсолютної переваги над своїми конкурентами за усіма можливимихарактеристиками товару та шляхами його просування на ринку. Отже, із метоюдосягнення стійкої позиції на ринку, виникає гостра потреба у пошуку можливихпріоритетів майбутнього розвитку організації, що базуватимуться на її сильнихрисах.

На основі аналізу львівського туристського ринку   проаналізуємо основних конкурентів, послуги, що ниминадаються, цінову стратегію, а також з’ясуємо якими абсолютними перевагамиповинно володіти туристичне підприємство зметою досягнення стійкої конкурентної переваги на туристичному ринку Львівщини.

Враховуючи специфікутуристичного ринку Львівщини  доцільно сегментувати споживачів за географічною,демографічною та соціально-економічною ознаками.

Першим кроком у пошукуперспективного сегмента ринку є детальне дослідження структури туристичнихпотоків Львівської області. Вони наведені у табл.1.

Таблиця  1

Динамікатуристичних потоків Львівської області  за 2005-2007  рр.<sup/>[6]

Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. Кількість обслугованих туристів, осіб 118811 119287 115060 142607 128563 іноземних туристів, осіб 243115 27672 31767 34591 32020 Туристів, які виїжджали за кордон, осіб 24187 25796 23911 26145 28616 Туристів, охоплених внутрішнім туризмом, осіб 50505 56860 59382 81871 67927 Кількість екскурсантів, осіб 64913 61611 62859 82734 96647

Для більшої наочностідинаміки турпотоків в Львівській області побудовано діаграму (рис.1 ).

Отже, з наведених данихтабл. 1. та рис.1. видно, що обсяги турпотоків за досліджуваний період часузростають за всіма видами туристів. Проте в 2007 р. спостерігається значне скорочення турпотоків, порівняно з2006 р. Дана тенденція викликана значнимскороченням кількості внутрішніх та іноземних туристів.

/>

Рис. 1.Динаміка турпотоків в Львівській області   в 2003-2007 рр.

Сегментування ринку загеографічною ознакою передбачає вибір потенційних споживачів із схожимипотребами, що визначаються проживанням на тій чи іншій території. У цьомувипадку пропонується зосередити свою увагу на потенційних споживачахтуристичних послуг, що проживають на території Львівської області та іноземнихспоживачах, що проживають у Західній Європі. Це пов'язано зі схожими культурними,історичними та етнічними характеристиками даних категорій споживачів. Крімцього, нами пропонується застосувати обмеження щодо пролозиції туристичногопродукту. Надалі у роботі розглядатимуться туристичні ресурси, які наявніЛьвівській області.

Для вибору перспективногосегмента важливим є розгляд розподілу туристів не тільки за категоріями, але йза метою відвідування. Розподіл туристів за метою відвідування у 2007 році наведено у табл.2    та рис. 2.

З наведеної діаграмивидно, що Львівська область більш орієнтовна на спортивно-оздоровчий і діловийтуризм, оскільки питома вага саме цих видів туризму є найбільшою.


Таблиця 2

Розподілтуристів за метою відвідування у 2007 році [6]

Показники Кількість туристів, осіб /> Всього Іноземні туристи Громадяни України, що виїжджали за кордон Туристи, охоплені внутрішнім туризмом /> Всього обслужено туристів з метою відвідування: 128563 32020 28616 67927 /> /> службова, ділова, бізнестур, навчання 39577 10504 3693 25380 /> дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий туризм 81807 20118 22926 38763 /> лікування 2416 714 143 1559 /> інші 4763 684 1854 2225 />

У 2007 році іноземні туристи приїжджали з80 країн світу. Індивідуальним відвідуванням надавали перевагу 18221 туристівта 13799 осіб відвідали Львівську область у складі туристичних груп.

Переважно — це туристи ізЗахідної Європи, майже 42 % яких становили туристи із Польщі.10% із Німеччини,решта туристів з Австрії, Великобританії, Росії та інших країн. Найбільшакількість туристів приїжджали з метою дозвілля та відпочинку (20118 туристів).


/>      

1 – іноземні туристи

2 — громадяни України, щовиїжджали за кордон

3 — туристи, охопленівнутрішнім туризмом

Рис.2.  Розподіл туристів за метою  відвідування

Громадяни Українивиїжджали за кордон у 36 країн світу, що становить 20,8 % від загальноїкількості обслуговуваних туристів. Слід зауважити, що в останні рокизберігається тенденція до збільшення кількості "істинних відпочинковихтуристів", які їдуть за кордон із метою відпочинку. Про це свідчитьрозподіл по країнах у які вони виїжджали, а саме: Туреччина, Болгарія,Угорщина, Польща та інші. Досить складним завданням є розрахунок реальноїкількості туристів, які виїжджають за кордон з метою нелегальногопрацевлаштування.

Застосування сегментаціїза демографічною ознакою передбачає поділ споживачів за віком, статтю, їхсімейним становищем. За віковою категорією споживачів можна поділити на такісегменти:

•діти до 14 років, що, якправило, подорожують із батьками;

•молодь 14-25 років;

•економічно активніспоживачі 25-45 років, що, як правило, подорожують із дітьми;

•економічно активніспоживачі 45-60 років, що, як правило, подорожують без дітей;

•туристи пенсійного віку.

Перша група споживачівналежить до дитячого туризму. На нашу думку, до неї зараховуватимуться діти увіці 10-14 років, оскільки молодші діти, як правило відпочивають із батьками.Цей сегмент потенційних споживачів і становить близько 7,5 % від загальноїкількості населення області. Зосередження на цьому сегменті ринку не принесезначної переваги над конкурентами. Це пов'язано із тим, що індустрія дитячоготуризму знаходиться на низькому рівні. У 2007 році загальна кількість дитячих таборів на території областістановила 90, із них тільки 21 позаміських, коли у 1990 році загальна кількістьстановила 647, із них позаміських — 46. Кількість дітей, що відпочивають утаборах, останніми роками зростає повільно. Це пов'язано з високим рівнем цін танизьким рівнем послуг, що пропонуються споживачам. За таких умов іноземнігромадяни не зацікавлені відправляти своїх дітей в українські закладивідпочинку. Так, у 2007 році уЛьвівській області було обслуговано 8452 дітей у віці до 14 років, лише 483 ізних іноземці. Незважаючи на це, позитивним є зростання кількості міжнароднихтаборів, які спрямовані на підвищення загального розвитку дітей та обмінкультурними цінностями. Такі табори характеризуються значно вищим рівнемпропонованих послуг, оскільки вони, як правило, фінансуються із приватних таіноземних джерел. Дітей для відпочинку у таких таборах відбирають законкурсними або іншими умовами. Також діти можуть відпочивати з батьками, уцьому аспекті вони становлять особливу групу. Як правило для дітей існуєсистема знижок  на розміщення, харчування та розваги.

Молодь у віці 14-25 роківє перспективнішим сегментом, ніж попередній, оскільки цей сегмент надаєперевагу недорогим подорожам із невисоким комфортом і активним відпочинком. Цейсегмент потенційних споживачів становить близько 16 % від загальної кількостінаселення області. За даними управління курортів та туризму Львівськоїоблдержадміністрації у 2006 роцітуристичними організаціями було обслуговано близько 16686 туристів даноївікової категорії. Із них 23 % становили іноземні громадяни. Усім категоріямтуристів організації-суб’єкти туристичного ринку Львівської області можутьзапропонувати активний відпочинок у Карпатському регіоні. Незалежно від рівняфінансових можливостей будь-який споживач може задовольнити свої потреби увідпочинку. На сьогодні дедалі популярнішим видом туризму для молоді є зеленийтуризм. Найсприятливіші умови для розвитку цього виду відпочинку, як виявилось,є в Прикарпатті та Карпатах. У карпатських селах, а особливо там, де єгірськолижні спуски, з давніх-давен займаються цим видом бізнесу. У літнімісяці у Карпатському регіоні можливими є такі види туризму: пішохіднітуристські походи, водний туризм, що полягає у доланні Карпатських річок накаяках, байдарках, катамаранах та плотах. Такі подорожі найкраще здійснювати зкінця квітня до першої декади травня, під час повені. Хоча тривалі дощі можутьспричинити паводок у будь-яку пору року. Іншим захоплюючим видом туризму, якийможна запропонувати туристам, є велосипедний туризм. Перевагою цього виду є те,що він дає можливість досить швидко долати значні відстані, за час короткоїподорожі ознайомитися з великим географічним районом. У зимову пору в Карпатахнайпопулярнішим видом туризму є лижний. Основні центри лижного туризму смт.Славське і спорткомплекс ” Тисовець ".

Для сегмента споживачів увіці 25-45 років притаманні подорожі із дітьми, тому їх вибір залежатимезначною мірою від інтересів та потреб дітей. Цей сегмент потенційних споживачівіз врахуванням дітей у віці до 10 років становить близько 40 % від загальноїкількості населення області, але на жаль, як уже було вказано, індустріядитячого туризму на даному етапі знаходиться на низькому рівні. Саме тому дляіноземців такий відпочинок ще не є привабливим. Хоча в останні рокиспостерігається зростання кількості відпочивальників із дітьми у зимову поруроку. Це пов'язано із популяризацією лижних видів спорту серед дітей таюнацтва. Такі споживачі, як правило, потребують пасивного відпочинку усімейному колі. Для іноземних туристів, у даному випадку, оптимальним єпізнавальний туризм. Як видно із табл.  , уостанні роки спостерігається зростання кількості іноземних туристів ізслужбовою та діловою метою відвідування, їх теж слід зарахувати до цього інаступного сегментів ринку.

Споживачі віком 45-60років, подорожуючи, як правило, без дітей, є економічно активним сегментом,потребують високого комфорту та значного насичення подорожі екскурсіями. Дляцього сегменту ринку оптимальною зоною рекреації та туризму є південь області — територія Українських Карпат та Прикарпаття, де розміщені відомі курортиТрускавець, Моршин, Східниця. Найбільшими центрами пізнавального туризму єЛьвів та інші старовинні міста з історико-архітектурними пам'ятками: Жовква,Дрогобич, Городок, Самбір, Золочів. Споживачі цієї вікової групи становлятьблизько 16,5 % від загальної кількості населення області.

Туристи пенсійного вікупотребують не тільки високого рівня комфорту, але і досить часто-медичногообслуговування. Тому, цьому сегменту притаманним є оздоровчий туризм. Вінохоплює близько 19 % від загальної кількості населення області. На Львівщинідіє 115 санаторіїв та закладів відпочинку на 20,9 тис. місць. Основнесанаторно-курортне лікування здійснюється на шести курортах області: Трускавець,Моршин, Східниця, Немирів, Шкло, Любінь Великий. Розвитку курортів сприяєнаявність великої кількості унікальних та різноманітних за своїмихарактеристиками лікувальних корисних копалин (грязі, озокерит, мінеральніводи) та сприятливі кліматичні умови. Як і для споживачів з обмеженимифізичними можливостями однією із найбільших проблем, що обмежують їх туристичніможливості, є недостатність фінансових ресурсів.

Для вибору перспективногосегмента ринку необхідно враховувати і фінансові можливості туристів. Для цьогопотрібно провести соціально-економічне сегментування ринку.    Значний вплив на можливість вибору іздійснення подорожі споживачем має його рівень доходу. Часто у маркетингусегментування за рівнем доходу виділяють як окремий вид. Залежно від рівняматеріального забезпечення населення змінюватимуться і їх потреби у туризмі.Зокрема споживачі із високим рівнем доходу (більше 3000 грн. у місяць), як правило, вибирають дорогі тури ізвисоким рівнем комфорту, а населення із середнім рівнем доходу ( 1500-1700 грн. у місяць) — недорогі тури, розраховані на масовогоспоживача. На жаль, ми не можемо подати дані про прибутки іноземних туристів,але очевидним є припущення, що рівень їх прибутків є значно вищим, ніж вукраїнців. Тому вони можуть витратити більше фінансових ресурсів на здійсненнятих чи інших подорожей, аніж наші співвітчизники. Основні соціально-економічніпоказники населення Львівської області наведені у табл. 3.

Проаналізувавшисоціально-економічні показники, слід зазначити, що вони не свідчать про високуспоживчу спроможність населення.  В  2007 році у Львівській області чисельнысть зайнятого населення становила1104,8 тис.осыб, грошові доходи у середньому на місяць із розрахунку на одногопрацюючого становили 1392,0 грн.

Таблиця 3

Соціально-економічніпоказники населення Львівської області у 2007 році<sup/>[6]

Показники на 01.12.2007 р. Чисельність населення, тис. осіб 2569,3 Чисельність зайнятого населення, тис.осіб 1104,8 Чисельність зареєстрованих безробітних, тис.осіб 49,7 Середньомісячна заробітна плата працівників, грн. 992,0 Індекс споживчих цін (інфляції), % 107,0 Індекс номінальної заробітної плати, % 130,0 Індекс реальної заробітної плати, % 120,7

Середня заробітна плата вЛьвівській області   нездатна задовольнити туристичні потреби споживачів. Хоча в окремих галузяхекономіки середня заробітна плата у 2004 році перевищувала 1500,0 грн., дуже малий відсоток населення,згідно із статистичними показниками, має можливість протягом робочого рокузаощадити необхідну суму для придбання того чи іншого туристичного продукту.Але, з іншого боку, не всі статистичні показники є реальними. Це в першу чергустосується показника середньої заробітної плати, оскільки з метою ухилення відсплати податків юридичні та фізичні особи мають здатність приховувати реальніпоказники. Згідно із статистичними показниками у 2007 році працездатне населення становило 43% від загальної кількості. Спираючись на наведені показники, туристичним організаціямслід орієнтуватися на споживачів, середні доходи яких на місяць перевищують 2000 гривень. На жаль за таких умовтуристичним організаціям досить важко запропонувати комфортний відпочиноксередньостатистичному українському споживачеві. Єдиним перспективним сегментому такому випадку залишаються іноземні туристи.

За оцінкою експертівЛьвівська область має значний туристський потенціал і при цілеспрямованійрегіональній туристичній політиці і відповідному рівні розвитку туристськоїінфраструктури здатна приймати не менш 250 тис. туристів на рік. Це означає,можливість залучення в економіку регіону не менш 25 млн. дол. на рік, і значніподаткові надходження в бюджети всіх рівнів.

Туристська сфераЛьвівської області характеризується високим потенціалом туристських ресурсів і,в той же час, невисоким обсягом їх освоєння, наявністю багатого природногопотенціалу і низким ступенем його використання в туристських цілях.

На даний час у регіонісформувалася сфера приватного туристичного бізнесу, що складається з різнихорганізацій, які володіють туристськими ресурсами і реалізують туристськіпослуги і товари. У 2007 р. на територіїЛьвівської області зареєстровано 185 туристичних фірм.

Не дивлячись на кризовийстан економіки для туристичного бізнесу області є характерним поступальний іпорівняно динамічний розвиток. У 2005-2007 рр. спостерігаються позитивні середньорічні темпи зростаннятуристсько-екскурсійних послуг у той час як сфера платних послуг області маєвід’ємні темпи.

Кількість виданихліцензій виросла в 4 рази, число фірм, що здійснюють туристичну діяльність – у4,1 рази. Частка туристичних фірм у загальній кількості малих підприємствобласті збільшилася з 0,89% у 2005р. до1,5 % у 2007 р. У порівнянні з 2005 р. чисельність зайнятих утуристичних фірмах збільшилася в 3,1 рази; виторг туристичних фірм за данимистатистики виріс у 1,65 рази.

Туристичні фірми, щоприймають туристів з – за кордону та з інших регіонів нашої країни, тобтофірми, експортуючі регіональний туристичний продукт, виступили каталізаторомпроцесу агломерації доповнюючих один одного видів діяльності в туристськійсфері.

У сферу економіки туризмурегіону сьогодні залучені організації і підприємства, що надають послуги порозміщенню туристів, переміщенню по території регіону, організацій екскурсій,оформленню документації, страхуванню, медичному обслуговуванню, інформаційномузабезпеченню, послуги зв'язку, по задоволенню культурних запитів, ділових інаукових інтересів, охороні природи, історичної і культурної спадщини, продажутоварів і інші.

На даний час в Львівськійобласті нараховується 82 підприємства готельного типу на 3094 місць; 47спеціалізованих підприємств (санаторіїв-профілакторіїв, туристичних баз, базвідпочинку, включаючи відомчі, будинків мисливця), 2 театри, 6 музеїв, 6гральних і розважальних закладів.  Рівень сервісу в готельній мережі в ціломупо області (за винятком деяких готельних підприємств) не відповідає досягнутомув закордонних країнах з ринковою економікою. Частка готельних номерів беззручностей складає 23 % від загального їхнього числа, частка номерів класу «люкс»тільки 11 %, у столиці області – м. Львові знаходиться 65 % готельних номерівкласу «люкс».

Отже, для ринку туристичних послуг, щоформується в Львівській  області властиві наступні параметри і тенденції,  що  має  враховувати турфірма „Країна мрій” при розробці  маркетингової  стратегії:

високийприродно-географічний і культурно-історичний потенціал туристських ресурсіврегіону;

висока потреба місцевогонаселення в оздоровленні і туризмі в зв'язку з несприятливимиприродно-кліматичними умовами життєдіяльності;

відмінні рисидемографічної структури населення регіону, для якої характерна висока часткадітей і молоді;

багата, давня історіярозвитку туризму в регіоні;

близькість до міжнароднихринків туристських послуг і ін.

 


Списоквикористаної  літератури

1.        Бриггс С.Маркетинг в туризмі. – К.: Знання-Прес, 2005. – 358 с.

2.        ДнепровойА., Калашников И. Наука участия в туристических выставках.//Туринфо — 1997. — №18, 15 сентября

3.        КифякВ.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. / В.Ф.Кифяк. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2003. — 300 с.

4.        ОполченовИ.И. Маркетинг в туризме: обеспечение рыночной позиции: Учеб. пособие. – М.:Советский спорт, 2003. – 187 с.

5.        Организациятуризма: Учеб. пособие / Ред. Н.Кабушкин. — Минск: Новое знание, 2003. — 632 с.

6.            СтатистичнийЩорічник Львівської області за 2007 рік. Ч. І. — Львів.: Львівське обласнеуправління статистики 2008.

еще рефераты
Еще работы по маркетингу