Реферат: Аналіз та шляхи покращення позиції підприємства на світовому ринку (на прикладі дочірньої компанії "Українська горілочна компанія NEMIROFF")

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

ДИПЛОМНА РОБОТА

спеціаліста

Аналіз та шляхипокращення позиції підприємства на світовому ринку

(на прикладідочірньої компанії «Українська горілочна компанія

NEMIROFF»)

Студента (ки)

Керівник дипломної роботи

Дніпропетровськ 2007

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИТА ПРАВА

КАФЕДРА____________________________________________________

Затверджую:

Зав. кафедрою__________________

______________________________

(підпис, прізвище, ім’я та по батькові,

науковий ступінь, вчене звання)

“_____”__________________200 р.

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ_____________________________

Студенту(ці) __________________________________________________

Факультет _______________________________група ______________

Тема дипломної роботи

___________________________________________________________

__________________________________________________________

затверджена наказом ректора ДУЕП №______ від ”____" ______200 р.

Розділ Зміст завдання Термін виконання Оформлення роботи

Дата видачі завдання: “ ____ ”_______________ 200 р.

Завдання видав ______________________ (підпис)

Завдання прийняв до виконання _______________________ (підпис)

Анотація

Дипломна робота _____________________________________________

на тему: Аналіз та шляхи покращення позиції підприємства на світовомуринку (на прикладі дочірньої компанії «Українська горілочна компанія»NEMIROFF")

Науковий керівник_____________________________________________

Актуальність досліджень дійсної дипломної роботи полягаєв необхідностіоптимізації стратегії міжнародного маркетинга зовнішньоекономічної діяльностіпідприємства — виробника підакцизної лікеро-горілчаної продукції на світовомуринку в умовах щорічного зростання обсягів експорту на 28 — 40% та розширеннігеографії експорту до 55 країн світу.

Об’єкт досліджень дипломної роботи — діяльність дочірнього підприємства«Українська горілчана компанія NEMIROFF» за 2003 — 2006 роки.

Предмет досліджень дипломної роботи — зовнішньоекономічна оптоваторгівля підакцизною горілчаною продукцією.

Мета досліджень дипломної роботи— вивчення закономірностей тапринципів експортної діяльності діяльності підприємства, оцінка ефективності стратегіїзабезпечення застосовуємих схем зовнішньоекономічної діяльності, побудова таобгрунтування пропозицій по оптимізації стратегії міжнародного маркетинга векспортних операціях підприємства.

Методи досліджень: проведення горизонтального (індексно-хронологічного)та вертикального (структурно-хронологічного) аналізу реалізації продукції наекспорт та внутрішній ринок, побудування алгоритмів та програм регресійногопрогнозування діяльності на ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна база досліджень дійсної дипломної роботи — звітні документи ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF” за 2003 — 2006роки.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що:

1. З’явилась можливість спрогнозувати роботу митного відділу ДП «УГКNEMIROFF» на протязі року та разом з впровадженням процедури "єдиноговікна" на митниці та спрощеного режима митного контролю забезпечитиекспортне обслуговування виробничої програми роботи в умовах щорічно зростаючихна 28 — 40% обсягів експорту.

2. Обгрунтована доцільність інноваційного напрямку та впровадженнязасобів непрямої реклами в комплексі стратегічного міжнародного маркетингу ДП«УГК NEMIROFF» на ринках розвинутих країн світу в умовах обмеженняпрямої реклами алкогольної продукції.

3. З урахуванням перенасичення ринку виробників алкогольної продукціїна внутрішньому ринку України обґрунтована доцільність розвитку обсягівприсутності ДП «УГК NEMIROFF» на світових ринках за рахунокчасткового перенесення виробництва на франчайзингових умовах на створюванівиробництва на території країн, в які іде найбільша частка сучасного експорту.

Магістерська дипломна робота складається із вступу, трьох розділів,висновків та списку літератури. Роботу подано на 120 стор., вона містить 9таблиць, 16 рис., додатки на 29 стор., список джерел — 99 найменувань.

Зміст

Вступ

Розділ 1.Сутність маркетингових стратегійзовнішньоекономічної діяльності підприємства насвітовому ринку алкогольної продукції

1.1 Сутність стратегічного маркетингу та структура йогоелементів

1.2 Сутність маркетингових стратегій

1.3 Сутність митних режимів та особливості хронології тавзаємодії бізнес-процесів при експорті горілчаної продукції в Україні

Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності дп“українська горілчана компанія nemiroff” та її положення на світовому ринкуалкогольної продукції

2.1 Загальна характеристика діяльності ДП “Українськагорілчана компанія NEMIROFF"

2.2 Організація та технологіябізнес-процесів проходження митного контролю при експортно-імпортних операціяхДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF"

2.3 Аналіз ринку горілчаної продукції та діяльності наньому ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF"

Розділ 3. Шляхи вдосконалення стратегії та бізнес-процесіврозширення експорту продукції дп “українська горілчана компанія nemiroff” насвітові ринки

3.1 Концепція та економічне обґрунтування напрямківрозширення частки та географії присутності продукції ДП “Українська горілчанакомпанія NEMIROFF” на світовому ринку

3.2 Синтез регресійних моделей прогнозу обсягів експорту вДП «Українська горілчана компанія NEMIROFF»

3.3 Інновації та впровадження комплексу непрямої реклами як основа комплексу міжнародногомаркетингу ДП «Українська горілчана компанія NEMIROFF»

3.4 Перенесення виробництва продукції ДП «Українська горілчана компанія NEMIROFF» на території країносновного експорту як ефективний захід стратегії розширення присутності насвітовому ринку

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Міжнародний маркетинг як наука і господарська практика являє собоюпродукт розвитку традиційного маркетингу. Якщо традиційний маркетинг пов’язанийз діяльністю фірми в межах держави, тобто усередині країни, то міжнародниймаркетинг орієнтований на пошук шляхів найбільш повної реалізації потенціалуфірми завдяки визначенню місця і умов його використання за межами країни.

Предметом міжнародного маркетингу є діяльність фірми на міжнародномуринку з використанням маркетингових інструментів. Суб’єктом здійсненняможливостей теорії і практики міжнародного маркетингу є базисна ланка ринковоїекономіки — фірма, що реалізує товари чи послуги.

Міжнародний маркетинг, будучи закономірним продуктом розвитку традиційного,успадковує від нього основи філософії бізнесу, логіку і великий арсеналспеціальних методів і прийомів вивчення ринку.

Міжнародний маркетинг — це сучасна теорія і інструментарій раціональноїорганізації діяльності фірми в середовищі відкритої ринкової економіки, щознаходиться під впливом глобальних факторів виробництва і споживання.

В останні роки під впливом процесів світової глобалізації народжуєтьсяновий напрямок економічної науки — геоекономіка. З цих позицій міжнародниймаркетинг цілком обґрунтовано можна розглядати як сучасну теорію йінструментарій для вироблення усвідомленого поводження фірми в геоекономічномуринковому середовищі.

Інформаційно-методологічнабаза досліджень дійсної дипломної роботи роботи — звітні документи ДП“Українська горілчана компанія NEMIROFF” за 2003 — 2006 роки.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що:

Розділ 1.Сутність маркетинговихстратегій зовнішньоекономічної діяльності підприємства на світовому ринкуалкогольної продукції1.1 Сутність стратегічного маркетингута структура його елементів

Стратегічний маркетинг є складовою маркетингового менеджменту тастратегічного менеджменту фірми. Його основна мета полягає в розробленнімаркетингової стратегії для досягнення маркетингових цілей фірми з урахуванняммісцевих ринкових вимог та можливостей фірми [2].

Базова ділова стратегія фірми розробляється на основі корпоративноїмісії і встановлення цілей фірми та поділяється на функціональні стратегіїзгідно з організаційною структурою фірми.

Отже, розглядаючи стратегічний маркетинг як складову стратегічногоменеджменту, слід виходити з поняття „функціональна стратегія". Місцестратегічного маркетингу у структурі управління маркетингом фірми (тобто вструктурі маркетингового менеджменту) визначається тим, що він охоплює стадіюпланування маркетингу в аспекті постановки маркетингових цілей і розробленнямаркетингових стратегій.

Основні категорії стратегічного маркетингу такі: місія фірми,стратегічний господарський підрозділ, маркетингова ціль, портфель бізнесуфірми, маркетингова стратегія, ринкова частка фірми, відносна ринкова часткафірми.

Місія фірми (або корпоративна місія) — відтворюєті різновиди і різновиди бізнесу, на які орієнтується фірма.

Місію фірми визначають такі основні фактори:

коло потреб, які задовольняє фірма;

коло споживачів фірми;

товари, які виробляє фірма;

конкурентні переваги фірми;

/> <td/> />
Рис.1.1 Місія фірми в структурі етапів стратегічного планування діяльностіфірми

Із схеми рис.1.1 видно, що головним стратегічним плановим рішеннямявляється вибір цілей для підприємства — місії та конкретних цілей, щозабезпечують їх реалізацію. Оскільки любе підприємство — це відкрита система ііснує завдяки тому, що задовольняє якусь потребу своїх споживачів, клієнтів, той місія його повинна відшукуватись в навколишньому середовищі, а не всерединіпідприємства. Отже, прибуток не може бути місією підприємства, бо він цілкомвнутрішня проблема, хоч і дуже суттєва.

Категорія „стратегічний господарський підрозділ" (СГП) — характеризуються таким параметрами [10]:

певний вид продукції, який включає товари або послуги;

специфічні потреби, які мають бути задоволені;

певна група споживачів;

конкурентні переваги фірми;

Порівнюючи складові елементи СГП та місії фірми, можна помітити їхнюсхожість. Різниця між цими двома категоріями полягає в тому, що СГП — цепервинна зона стратегічного планування фірми, а місія — узагальню вальна,об’єднувальна на рівні фірми категорія, яка передбачає визначення певнихпріоритетів серед СГП.

Сукупність усіх СГП у межах фірми становить „портфель бізнесу фірми",завдання стратегічного маркетингу щодо управління портфелем: зміцнюватистановище стійких прибуткових СГП; розвивати, інвестувати перспективні СГП; виключатиз діяльності неприбуткові, безперспективні СГП; формувати нові СГП.

Маркетингова ціль встановлюється післяформування місії фірми та визначення впливу маркетингового середовища. Маркетинговіцілі мають::

ієрархічність (підпорядкованість);

кількісну визначеність;

реальність;

взаємоузгодженість (сумісність);

гнучкість.

Ринкова частка фірми — це питома вага товарівфірми в загальній місткості даного ринку збуту. Відносна ринкова часткафірми — визначається як відношення ринкової частки фірми до ринкової часткинайсильнішого конкурента.

1.2 Сутність маркетингових стратегій

Маркетинг у перекладі з англійського означає“діяльність, зв'язану з ринком". Сутність маркетингу можна виразити якінтеграцію зусиль всіх учасників ринку для формування і забезпечення попиту навзаємовигідній основі. Маркетинг являє собою комплексний, системний підхід дорішення проблем ринку й охоплює всі стадії руху товару: вивчення потреб іпопиту, внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, розробку продукціїі програм її виробництва, установлення цін, рекламу, надання різного родупослуг, зв'язаних із продажем і споживанням, організацію післяпродажногообслуговування й утилізації виробів, що вийшли з уживання [9].

Маркетинг як методологія ринкової діяльності є для промисловихпідприємств у визначеному змісті філософією виробництва, що дозволяєцілком, починаючи від науково-дослідних і проектно-конструкторських розробок аждо збуту і сервісу, підкоряти роботу всіх підрозділів підприємства постійномінливим умовам і вимогам ринку. Маркетинг на підприємстві — це системапоглядів і практичних дій, зв'язаних з вивченням потреб, можливостейвиробництва й обміну для їхнього забезпечення з мінімальним використанням усіхвидів ресурсів при досягненні найбільшого споживчого ефекту. Головне вмаркетингу — цільова орієнтація і комплексність, тобто злиття в єдинийтехнологічний процес всіх окремих елементів підприємницької,виробничо-господарської, збутової і фінансової діяльності. Використовуючимаркетинг, підприємство в стані вирішувати визначені задачі на кожному конкретномуринку з найвищою ефективністю. Практично це можна здійснити тільки в томувипадку, коли виробник має у своєму розпорядженні можливість систематичноконтролювати свої науково-технічні, виробничі і збутові плани відповідно дозмін ринкової кон'юнктури, маневрувати наявними в його розпорядженніекономічними ресурсами, щоб забезпечити необхідну гнучкість у рішенністратегічних і тактичних задач. При цих умовах маркетинг стає своєрідним типомкерування, фундаментом довгострокового й оперативного планування виробничої,науково-технічної, технологічної, інвестиційної, збутової і фінансовоїдіяльності підприємства, а керування маркетингом — найважливішим елементомсистеми керування підприємством.

Сфера діяльності промислового маркетингу (товарів виробничого призначення)охоплює ринок, що представляє собою сукупність підприємств, що закуповуютьтовари і послуги, які використовують при виробництві інших товарів чи послуг,реалізують чи перепродують іншим споживачам. Як основні споживачів у маркетингутоварів виробничого призначення виступають промислові підприємства і торговіпосередники (оптова торгівля засобами виробництва). Як споживачі промисловіпідприємства закуповують різні товари, починаючи із сировини і кінчаючиготовими виробами, для своїх виробничих потреб. Оптова торгівля, як споживач,здобуває і зберігає товари промислового призначення для подальшого їхньогоперепродажу, роблячи тим самим послуги промисловим підприємствам.

Сутність маркетингу як системи керування виробничо-господарськоюдіяльністю відбивають принципи маркетингу, що припускають ефективне досягненняйого цілей. Основні принципи маркетингу наступні [5]:

виробництво продукції засноване на точному знанні споживчого попиту,ринкової ситуації і реальних можливостей підприємства;

найбільш повне задоволення попиту;

ефективна реалізація продукції (послуг) на визначених ринках узапланованих обсягах і в намічений термін;

забезпечення довгострокової результативності (прибутковості) виробничо-господарськоїдіяльності підприємства, що припускає постійний заділ науково-технічних ідей ірозробок для підготовки виробництва продукції ринкової новизни;

єдність стратегії і тактики поводження виробника з метою активноїадаптації до вимог покупців, що змінюються, при одночасному впливі наформування і стимулювання потреб.

Функції маркетингу являють собою сукупністьвидів діяльності, що включають:

аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища, у якому діє підприємство;

аналіз ринків, споживачів, конкурентів і конкуренції;

вивчення товарів і формування концепції нових товарів;

планування виробництва, товароруху, збуту і сервісу;

формування попиту і стимулювання збуту;

формування і здійснення цінової політики;

розробку і реалізацію маркетингових програм;

інформаційне забезпечення маркетингу;

керування маркетингом як організації послідовного чи одночасного (маркетинг-мікс)виконання функцій.

У більш вузькому значенні під комплексом маркетингу (маркетинг-міксом) розуміютьсяосновні інструменти маркетингу. Е.Дж. Маккарти описує їх за допомогою концепції«4 Р». Абревіатура розшифровує як product, price, plate, promotion імає на увазі [3]:

продукт як такий, тобто набір виробів і послуг з визначенимивластивостями, особливостями створення й упакування, які фірма пропонуєцільовому ринку (product);

ціну продукту, тобто грошову суму, яку споживачі повинні сплатити дляодержання товару (price);

місце реалізації продукту, власне ринок (place);

просування, тобто діяльність фірми по інформуванню покупців продостоїнства свого товару і їхньому переконанню в необхідності покупки даноготовару (promotion);

Перші два Р (product і price), як бачимо, відносяться до продукту, іншідва (place і promotion) — до системи розподілу.

Основні задачі і функції маркетингу відповідно до елементів комплексумаркетингу показані в табл.1.1

Таблиця 1.1

Зміст маркетингової діяльності

Перемінні комплексу маркетингу Основні задачі і функції маркетингу Продукт (товар)

Розробка нових продуктів

Удосконалення продуктів, що випускаються

Розширення асортименту продукції

Прийняття рішень про використання товарних марок

Прийняття рішень щодо упакування товару

Прийняття рішень про послуги для покупців (рівні сервісу, доставці, післяпродажному обслуговуванні і т.д.)

Ціна Установлення цін з урахуванням типу ринку, дій конкурентів, співвідношення попиту та пропозиції, етапу життєвого циклу продукту й ін. Розподіл (поширення) продукту

Планування і формування каналів розподілу продукту: збутових складів, демонстраційних залів, власних торгових підприємств, торгових посередників-підприємств

Робота з замовленнями покупців

Складування продукції

Збереження продукції

Транспортування продукції

Просування продукту

Реклама продукції;

Стимулювання (заохочення) покупки чи продажу товарів і послуг

Особисті продажі у виді усного представлення товарів покупцем

Складовою частиною операційного маркетингу є також керуваннямаркетинговою діяльністю. Воно містить у собі систему планування маркетингу,маркетинговий контроль.

Загальною метою маркетингу є вплив на попит. Виділяють кількастанів попиту і відповідних їм задач маркетингової діяльності [11]:

Таблиця 1.2

Стани попиту ринку та види маркетингу

Стан попиту Види маркетингу і розв'язувані задачі

Негативний

Конверсійний, що допомагає перебороти негативний попит.

Відсутній

Стимулюючий, збудливий попит.

Схований

Що розвивається, перетворюючий схований попит у реальний.

Падаючий

Ремаркетинг, що оживляє попит шляхом нового підходу до пропозиції товару.

Нерегулярний

Синхромаркетинг, що дозволяє коливному попиту додати відносну стабільність.

Повноцінний

Підтримуючий, що забезпечує збереження попиту шляхом зниження цін на продукцію, відновлення і доповнення її асортименту.

Надмірний

Демаркетинг, за допомогою якого знижують рівень попиту за рахунок підвищення цін, ослаблення зусиль по його стимулюванню, збереження сервісних послуг.

Нераціональний

Протидіючий, що зменшує чи ліквідує попит за допомогою антиреклами, різкого підвищення цін і обмеження приступності товарів (спиртне, сигарети).

Виходячи з загальної мети маркетингу розробляють стратегіюмаркетингу, що містить у собі формування глобальних цілей і задачпідприємства по кожному окремому ринку і товару на відносно тривалий періодчасу (5 — 15 років) у повній відповідності з ринковою ситуацією і можливостямипідприємства. Стратегію маркетингу розробляють на основі досліджень іпрогнозування кон'юнктури товарного ринку, вивчення товарів, покупців,конкурентів і інших елементів ринкового господарства.

Маркетингова стратегія підприємства охоплює наступні питання [7]:

який товар вводять на ринок, за якою ціною і на якого споживача вінрозрахований;

які умови необхідні для продажу товарів на запланованому рівні, черезякі канали й у яких обсягах буде проходити реалізація;

якими засобами доцільно впливати на попит і стимулювання продажів;

яким повинне бути сервісне обслуговування і хто буде його проводити;

які будуть отримані результати і які для цього будуть потрібні витрати.

Необхідним елементом маркетингової стратегії є цінова і фінансоваполітика підприємства з урахуванням діяльності всіх учасників ринку, щодозволяє скоротити витрати на маркетинг у результаті інтеграції матеріальних,фінансових і трудових ресурсів на всіх етапах розробки, виробництва і введенняпродукції на ринок. А витрати на маркетинг у країнах з розвитий ринковоюекономікою складають у середньому більш половини ціни товарів і послуг.

Якщо стратегія маркетингу підприємства — це формування і реалізаціясередньострокових і довгострокових цілей, то тактика маркетингу припускаєкороткострокові, оперативні рішення, пошук і реалізацію шляхів розвитку ринку,підтримка на ньому стійкої кон'юнктури. Під тактикою маркетингурозуміють формування і реалізацію задач підприємства на кожнім ринку і покожнім товарі в конкретний короткостроковий період часу. Тактику маркетингурозробляють на основі його стратегії й оцінки поточної ринкової ситуації припостійному коректуванні задач у міру зміни кон'юнктурних і інших факторів. Уцілому тактика маркетингу повинна забезпечувати стійкий рівень прибутку,активне поводження комерційних служб на ринку, швидке реагування на змінуринкової ситуації, ініціативність працівників підприємства, вживаннявідповідних заходів на дії конкурентів, коректування науково-технічної івиробничої діяльності підприємства відповідно до змін вимог покупця.

Основними сферами маркетингової діяльності на підприємстві єнаступні: вивчення товару і комплексне дослідження ринку, організаціянауково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, керуваннявиробничо-господарською діяльністю, ціноутворення, організація товароруху істимулювання збуту, планування і контроль маркетингу.

Основне призначення маркетингової стратегії полягає в тому, щобвзаємоузгодити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів,використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги.

У процесі формування маркетингової стратегії можна виділити вхідні тавихідні елементи (рис.1.2).

Маркетингові стратегії класифікують за такими ознаками:

Залежно від терміну їх реалізації:

довгострокові;

середньострокові;

короткострокові;

2. Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:

маркетингові стратегії стратегії на стадії впровадження товару на ри

нок;

маркетингові стратегії на стадії росту;

маркетингові стратегії на стадії насичення ринку;

маркетингові стратегії на стадії спаду;

3. За станом ринкового попиту:

стратегія конверсійного маркетингу;

стратегія креативного маркетингу;

стратегія стимулюючого маркетингу;

стратегія синхромаркетингу;

стратегія підтримуючого маркетингу;

стратегія ремаркетингу;

стратегія де маркетингу;

4. Залежно від загальноекономічного стану фірми та її маркетинговихспрямувань розрізняють три види базових маркетингових стратегій фірми:

стратегія виживання;

стратегія стабілізації;

стратегія росту;

Стратегія виживання — виключно захиснастратегія, яка застосовується в умовах глибокої кризи економічної діяльностіфірми, коли фірма перебуває на межі банкрутства. Основна мета цієї стратегіїполягає у виході з кризового стану шляхом перегляду і перебудови всьогомаркетингового комплексу фірми (товарної, цінової політики, системи товарорухута просуван

/>/>

/> <td/> <td/> <td/> />

— Канали збуту

— Збутові системи

/> /> <td/>

— Реклама

— Публік рілейшн

-Стимулю-вання збуту

— Особистий продаж

Рис.1.2 Елементи маркетингової стратегії

Стратегія стабілізації використовується заумов швидкого або несподіваного падіння базових показників фірми чи за умов,коли розвиток фірми має коливний характер. Ця стратегія передбачає вирівнюванняпоказників з їхнім наступним підвищенням і перехід до стратегії росту.

Стратегія росту передбачає ріст обсягівпродажу, прибутку, капіталу та інших показників фірми.

Маркетингові стратегії росту поділяються на такі різновиди:

маркетингова стратегія інтенсивного (органічного) росту;

маркетингова стратегія інтеграційного росту;

маркетингова стратегія диверсифікації;

5. За елементами маркетингового комплексу:

товарна стратегія;

цінова стратегія;

стратегія товарного руху;

стратегія просування;

6. За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):

стратегія цінового лідерства;

стратегія диференціації;

стратегія фокусування (концентрації);

7. Залежно від виду диференціації:

стратегія товарної диференціації;

стратегія сервісної диференціації;

стратегія іміджевої диференціації;

стратегія кадрової диференціації.

8. Залежно від конкурентного становища фірми та її маркетинговихспрямувань:

стратегія ринкового лідера;

стратегія челенджерів;

стратегія послідовників;

стратегія ринкової ніши.

9. Залежно від співвідношення відносної ринкової частки фірми та темпівросту її ринку збуту, або залежно від конкурентоспроможності та привабливостіринку збуту:

стратегія розвитку;

стратегія підтримання;

стратегія збирання урожаю;

стратегія елімінації;

10. Залежно від методу обрання цільового ринку:

стратегія товарної спеціалізації;

стратегія сегментної спеціалізації;

стратегія одно сегментної концентрації;

стратегія вибіркової спеціалізації;

стратегія повного охоплення.

11. Залежно від ступеня сегментації ринків збуту фірми:

стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу;

стратегія диференційованого маркетингу;

стратегія концентрованого маркетингу.

Стратегічне планування є однією з основних функцій стратегічногоуправління. Воно представляє собою процес прийняття управлінських рішеньвідносно стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів,адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації.

Після формулювання місії на її основі встановлюються конкретні цілі,через які здійснюється місія підприємства. Цілі доводяться до виконавців,керівництво стимулює їх досягнення і тільки в цьому випадку вони становлятьсязначимою частиною стратегічного планування.

Наступний етап стратегічного планування — діагностичний, який включаєаналіз навколишнього середовища та внутрішніх можливостей підприємства.

Аналіз навколишнього середовища має на меті виявити потенційні загрозита можливості, з якими підприємство може зустрітись в майбутньому. Звичайно їхвиділяють у сім областей:

1) економічні фактори;

2) політичні фактори;

3) ринкові фактори;

4) фактори технології;

5) фактори конкуренції;

6) міжнародні фактори;

7) соціокультурні фактори. Результатом такого аналізу може статиперелік майбутніх загроз та можливостей з урахуванням їх значення і ступенявпливу на підприємство.

Після цього керівництво повинно проаналізувати внутрішній потенціалпідприємства для того, щоб виявити його сильні і слабкі сторони. Рекомендуєтьсяобслідування таких функціональних зон підприємства: маркетинг, фінанси (бухгалтерськийоблік), операції (виробництво), людські ресурси, культура та імідж корпорації. Такимчином, результатом діагностичного етапу є перелік майбутніх загроз іможливостей в зовнішньому оточенні, а також сильних і слабких сторінпідприємства. Тепер перед керівництвом закономірно виникає питання, чи зможездійснитись місія підприємства та його конкретні цілі при існуючій стратегії вумовах оточення і розвитку підприємства, які прогнозуються в майбутньому. Усвідомленнятого, що застосування існуючої стратегії в майбутньому не дозволить більшедосягати поставлених цілей, дає картину «стратегічних прогалин».

Наступним етапом стратегічного планування являється аналіз життєвогоциклу продукту та аналіз експериментальних кривих. Концепція життєвого циклипродукції виходить з тієї гіпотези, що всі продукти слідують одному і тому жтиповому життєвому циклу.

Після аналізу життєвого циклу продукції керівництво повиннопроаналізувати експериментальні криві. Концепція використання експериментальнихкривих (кривих досвіду) виходить з того, що витрати на одиницю продукції сильнознижуються зі збільшенням кількості продукції (обсягу виробництва та поставки).Причина цього полягає в економії на масштабах виробництва, а також в тому, щозі збільшенням кількості продукції росте і набутий досвід по усуненню помилокта раціоналізації виробничих процесів.

Із концепцій життєвого циклу продукту і експериментальних кривихвитікають такі стратегічні вимоги:

Зрівноваженого поєднання продуктів, які знаходяться в різних фазахжиттєвого циклу.

Розширення своєї ринкової долі, оскільки це дозволить збільшити обсягвиробництва і рухатись вниз по експериментальній кривій.

Обидві ці вимоги враховуються на наступному етапі стратегічногопланування при визначенні ‘’стратегічних полів бізнесу’’ та формулюванні’’портфеля’’. Портфель — це сукупність напрямків бізнесу або групагосподарських підрозділів. Люба фірма являє собою ‘’портфель’’ напрямківбізнесу. Концепція ‘’портфеля ’’ виходить з того, що підприємство на протязідовгого часу є життєздатним і являється прибутковим в тому випадку, якщо йогополя бізнесу в фінансовому відношенні залишаються збалансованими, маючи наувазі майбутні можливості і загрози. ‘’Стратегічні поля бізнесу’’ виділяютьсяза такими критеріями:

Очікуваний темп росту ринку (попиту).

Ринкова доля.

На наступному етапі стратегічного планування для кожного із полівбізнесу, в відповідності з концепцією ‘’портфеля’’, вибираються стратегії,тобто визначається стратегія кожного поля бізнесу.

Заключним етапом стратегічного планування являється стратегічнепланування структури підприємства. Змістовним результатом стратегічногопланування є зміни в організації, а саме: створення нових ринків,диверсифікація виробництва, проектування і створення нових потужностей,ліквідація нерентабельних виробництв, злиття і придбання фірм, розробка нових продуктів,реорганізація і перерозподіл повноважень та відповідальності і таке інше. Длятого, щоб організація була ефективною в довгостроковому аспекті, зазначенізміни повинні бути запланованою реакцією на очікувану в майбутньому динамікунавколишнього середовища, а не вимушеною реакцією на минулі та теперішні події.

1.3 Сутність митних режимів таособливості хронології та взаємодії бізнес-процесів при експорті горілчаноїпродукції в Україні

Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних факторіврозвитку економіки кожної країни. Економічні та правові основи зовнішньоекономічноїдіяльності (ЗЕД) в Україні регламентовані Законом “Про зовнішньоекономічнудіяльність” [9].

Зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб'єктів господарськоїдіяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудованана взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за їїмежами.

Майже усі види ЗЕД відображені в експорті та імпорті товарів і послуг.

Роль міжнародної торгівлі в розвитку національної економіки полягає втому, що вона є засобом розвитку спеціалізації і концентрації виробництва,підвищення продуктивності ресурсів, збільшення обсягів національноговиробництва і добробуту населення.

Митний режим — це сукупність норм, що встановлені законами з питань митної справи йзалежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів черезмитний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митнихпроцедур, які при цьому здійснюються [1].

Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари,відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і на підставідокументів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю ймитного оформлення (стаття 186 Митного кодексу України [1]). Зміна митногорежиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленогорежиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходіврегулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю тамитного оформлення товарів відповідних документів, що підтверджують заявленийрежим.

Митним кодексом України передбачено застосування таких митних режимів [1]:

імпорту;

експорту;

транзиту;

тимчасового ввезення (вивезення);

митного складу;

реімпорту;

реекспорту;

спеціальної митної зони;

магазину безмитної торгівлі;

переробки на митній території України;

переробки за межами митної території України;

знищення або руйнування;

відмови на користь держави.

1) Імпорт

Імпорт — митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митнутериторію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на ційтериторії та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень (стаття 188Митного кодексу України [1]).

Цей митний режим застосовується до товарів, що ввозяться в Україну напідставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, проздійснення бартерних (товарообмінних) операцій, до товарів що використовуютьсядля взаєморозрахунків під час проведення операцій з давальницькою сировиною, дотоварів, що ввозяться для формування статутного фонду підприємств з іноземнимиінвестиціями або ввозяться на підставі договорів про спільну інвестиційнудіяльність, а також в інших передбачених законодавством випадках. При здійсненнібартерних (товарообмінних) операцій оформленню в митному режимі імпортупідлягає імпортна частина товарів, що надходять в Україну за бартернимдоговором (контрактом).

Розміщення товарів у митний режим імпорту передбачає:

подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умовиввезення товарів на митну територію України (оформлення товарів здійснюється звикористанням ВМД ІМ 40);

сплату податків і зборів, якими товари обкладаються відповідно дозаконів України під час ввезення на митну територію України;

дотримання вимог, передбачених законом, щодо застосування заходівнетарифного регулювання та інших обмежень.

Від сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під часввезення на митну територію України у режимі "імпорт" відповідно дозаконів України, в основному, залежить реалізація фіскальної функціїмитно-тарифного регулювання.

Порядок сплати податків і зборів встановлено Законами України від 05.04.01№2371-111 «Про Митний тариф України» [3], від 03.04.97 №168/97-ВР«Про податок на додану вартість» [7], Декретом КМ України «Проакцизний збір» від 26.12.92 №18-92 [12].

Випадки надання пільг по сплаті мита (звільнення від сплати, зниженняставок тощо) передбачені у Законі України від 05.02.92 №97-Х11 «Про Митнийтариф України» (зі змінами та доповненнями).

В Законі України «Про податок на додану вартість» [7] встановлено,що товари, які ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються ПДВ заставкою 20 відсотків від бази оподаткування, що обчислюється згідно зі статтею4 цього Закону.

Перелік операцій з ввезення (пересилання) на митну територію Українитоварів, що звільнені від оподаткування, визначається відповідно дозаконодавства.

Крім сплати податків і зборів, третьою умовою ввезення товарів в режиміімпорту є дотримання вимог щодо заходів нетарифного регулювання та іншихобмежень.

Особливе місце серед заходів нетарифного регулювання обмежувальногохарактеру займає сертифікація товарів: сертифікат відповідності (свідоцтво провизнання), гігієнічний сертифікат, фітосанітарний сертифікат, ветеринарнийсертифікат тощо. Сертифікація товарів проводиться з метою забезпечення відповідностіввезених товарів стандартам та іншим національним документам, які встановлюютьобов'язкові вимоги до товарів — бути безпечними для навколишнього середовища,життя, здоров'я громадян.

2) Експорт

Експорт — митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межімитної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх поверненняна цю територію та без установлення умов їх використання за межами митноїтериторії України.

Розміщення товарів у митний режим експорту здійснюється декларантами напідставі договорів (контрактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних (товарообмінних)операцій, а також інших зовнішньоекономічних угод, якими передбачено вивезенняза межі митної території України товарів, що належать резидентам України, безїх зворотного ввезення. При здійсненні бартерних (товарообмінних) операційоформленню в цьому митному режимі підлягає експортна частина товару зазовнішньоекономічним бартерним (товарообмінним) договором (контрактом).

Вивезення товарів за межі митної території України в митному режиміекспорту передбачає:

подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умовививезення товарів за межі митної території України (оформлення товарівздійснюється з використанням ВМД ЕК 10);

сплату встановлених податків і зборів з експортованих товарів;

дотримання експортером вимог, передбачених законом.

3) Транзит

Транзит — митний режим, відповідно до якого товари й транспортні засобипереміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зонидіяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів ітранспортних засобів на митній території України (стаття 200 Митного кодексуУкраїни [1]). Цей митний режим використовується в разі транзитного перевезеннятоварів через митну територію України. Під час увезення товарів в Україну впункті пропуску подається ВМД, оформлена в митному режимі транзиту (ВМД ТР 80),наявність якої є підставою для перевезення товарів під митним контролем умитницю призначення в установлений митницею відправлення строк.

Транзит товарів супроводжується товарно-транспортною накладною,складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспортутакою накладною може бути:

авіаційна вантажна накладна (Aіr Waybіll);

міжнародна автомобільна накладна (CMR);

накладна СМГС;

коносамент (Bіll of Ladіng).

Крім цього, транзит товарів може супроводжуватися (за наявності):

рахунком-фактурою (іnvoіce) або іншим документом, у якому позначено

вартість товару;

пакувальним листком (специфікацією);

вантажною відомістю (Cargo Manіfest);

книжкою МДП (Carnet TІR).

4) Тимчасове ввезення (вивезення)

Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим, відповідно до якоготовари можуть увозитися на митну територію України (вивозитися за межі митноїтериторії України) з обов’язковим наступним поверненням цих товарів безбудь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умовтранспортування (стаття 204 Митного кодексу України [1]).

Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить одинрік з дня ввезення їх на митну територію України (вивезення за межі митноїтериторії України). Законодавство України передбачає можливість продовження зазаявою суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності строку перебування товарів умитному режимі тимчасового ввезення (вивезення) з урахуванням тривалостігосподарської, наукової, гуманітарної та інших видів діяльності, яказдійснюється з використанням цих товарів.

5) Митний склад

Митний склад — митний режим, відповідно до якого ввезені з-за межмитної території України товари зберігаються під митним контролем безсправляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифногорегулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться замежі митної території України, зберігаються під митним контролем після митногооформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної територіїУкраїни (стаття 212 Митного кодексу України [1]).

На виконання частини першої статті 213 та частини другої статті 215Митного кодексу України Урядом затверджено перелік товарів, які не можутьпоміщатися в митний режим митного складу, та перелік і порядок проведенняоперацій з товарами, які перебувають у митному режимі митного складу (постановаКабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1867 “Деякі питання застосуваннярежиму митного складу”). До цих товарів належать:

транзитні підакцизні товари;

спирт і алкогольні напої за кодами 2203 00, 2204 — 2208 згідно з УТЗЕД;

тютюнові вироби за кодами 2402 10 0000, 2402 20 1000, 2402 20 90, 240310 1000, 2403 10 9000, 2403 99 1000 згідно з УКТЗЕД;

давальницька сировина, закуплена на митній території України.

6) Реімпорт

Реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з Українита вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту,не пізніше ніж у встановлений законодавством строк увозяться на митну територіюУкраїни для вільного обігу на цій території (стаття 190 Митного кодексу України[1]).

7) Реекспорт

Реекспорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять зінших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їхувезення на митну територію України вивозяться з цієї території в митномурежимі експорту (стаття 196 Митного кодексу України [1]).

8) Спеціальнамитна зона

Спеціальна митна зона — це митний режим, відповідно до якого до товарів,які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічнихзон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться зтериторій таких зон за межі митної території України, не застосовуються заходитарифного й нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом (стаття217 Митного кодексу України [1]).

9) Магазин безмитної торгівлі

Магазин безмитної торгівлі — митний режим, відповідно до якого товари,а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митнійтериторії України, перебувають та реалізуються під митним контролем у пунктахпропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення,інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, безсправляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, ібез застосування заходів нетарифного регулювання (стаття 225 Митного кодексуУкраїни [1]).

Товари, а також супутні товарам роботи, у митному режимі магазинубезмитної торгівлі реалізуються лише в спеціальних торговельних закладах — магазинахбезмитної торгівлі. При цьому розташування магазинів безмитної торгівлі таумови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосередньоговвезення цих товарів для споживання на митну територію України.

10) Переробка намитній території України

Переробка на митній території України — митний режим, відповідно доякого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн,піддаються в установленому законодавством порядку переробці без застосування доних заходів нетарифного регулювання за умови вивезення за межі митної територіїУкраїни продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту (стаття 229Митного кодексу України [1]).

11) Переробка замежами митної території України

Переробка за межами митної території України — митний режим, відповіднодо якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України,вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зметою їх переробки за межами митної території України та наступного поверненняв Україну (стаття 237 Митного кодексу України [1]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 80 [20] встановлений “ПЕРЕЛІКдокументів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформленнятоварів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України".Документи, обов’язкові для подання:

1. Митна декларація

2. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС(СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill ofLading) тощо

3. Зовнішньоекономічний договір

4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару

Документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовимиактами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характерутовару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури:

5. Декларація митної вартості (подається у випадках, визначенихКабінетом Міністрів України)

6. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальніроздрібні ціни на підакцизні товари

7. Облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або їїкопія, завірена цим суб’єктом

8. Лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоноюдіяльності митного органу)

9. Документ контролю за доставкою товарів

10. Документи про надання фінансових гарантій

11. Ліцензія митного перевізника

12. Книжка МДП, книжка АТА, книжка СPD

13. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарівпід митними печатками і пломбами

15. Посередницький договір

16. Документ на право провадження митної брокерської діяльності

17. Документи, що використовуються для визначення митної вартостітоварів

18. Документи, що визначають країну походження товарів

19. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення кодутовару згідно з УКТЗЕД

20. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податківі зборів (обов’язкових платежів)

21. Векселі (відповідно до законодавства)

22. Документи, що підтверджують право на застосування до товарівпільгового режиму оподаткування

23. Документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чикористування товаром та/або транспортним засобом

24. Заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (успрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової,неповної, періодичної митної декларації)

25. Документи, які відповідно до законодавчих актів видаютьсядержавними органами для здійснення митного контролю та митного оформленнятоварів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України

Згідно з «ПОЛОЖЕННЯМ про вантажну митну декларацію” [19]:

вантажна митна декларація (далі — ВМД) — письмова заява встановленоїформи, що подається митному органу і містить відомості про товари татранспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митнийрежим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну дляздійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахуванняподатків, зборів та інших платежів;

прийняття вантажної митної декларації для оформлення — закріпленняпосадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіхпотрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостей інаявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та іншихдокументів, проставлення на ВМД штампа „Під митним контролем“ тареєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій;

ВМД застосовується під час декларування транспортних засобів і товарів,що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами,яким вони належать, або уповноваженими ними особами.

ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2(додаток 1) на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору тауніфікованого адміністративного документа форми МД-3 (додаток 2) на такій самокількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.

Під час митного оформлення товарів у випадках, визначених Державноюмитною службою, замість уніфікованого адміністративного документа форми МД-3допускається застосування формуляра-специфікації форми МД-8 (додаток 3).

Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується дляприскорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистикизовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД,повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма таструктура електронної копії ВМД, або ВМД, що подається тільки в електронномувигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Державною митноюслужбою.

Оформлені митним органом аркуші ВМД розподіляються у такому порядку:

перший основний аркуш (»примірник для митниці") — зберігаєтьсяразом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення,в митному підрозділі, що здійснював митне оформлення, протягом 12 місяців,після чого передається на зберігання до архіву митниці;

другий основний аркуш («примірник для статистики») — використовуєтьсяу підрозділі митної статистики митного органу;

третій основний аркуш («примірник для митниці») — використовуєтьсяу підрозділі митних доходів та платежів митного органу;

четвертий основний аркуш («примірник для митниці») — використовуєтьсязалежно від виду зовнішньоекономічної операції:

а) під час оформлення товару, що вивозиться за межі митної територіїУкраїни, передається декларанту для доставлення разом з товаром в митний орган- пункт пропуску на митному кордоні України. Після проведення процедурипропуску він передається до архіву митниці, що здійснила пропуск товару черезмитний кордон;

б) під час оформлення товару, що ввозиться на митну територію України,передається декларанту;

п'ятий основний аркуш («примірник для декларанта») — передаєтьсядекларанту. Якщо декларування товару проводиться митним брокером, то під часмитного оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, четвертийаркуш ВМД передається власникові товару, а п'ятий аркуш — митному брокеру;

під час митного оформлення експорту товару на прохання декларантапередбачається оформлення шостого аркуша ВМД, при цьому він повинен бути копієюп'ятого аркуша. При використанні шостого аркуша ВМД на зворотному боці першогоі п'ятого аркушів декларантом робиться запис «оформлено шостий аркуш ВМД»,який засвідчується печаткою декларанта. При цьому п'ятий аркуш ВМД передаєтьсявласникові товару.

Додаткові аркуші ВМД (форми МД-3) розподіляються в аналогічному порядку.

Згідно “Порядку здійснення митного контролю й митного оформленнятоварів із застосуванням вантажної митної декларації” [34] з метою спрощення таоптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів іззастосуванням вантажної митної декларації (далі — ВМД) — цей Порядокзастосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів увсіх митних режимах:

1. Декларант подає документи митному органу та одержує оформленідокументи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного оглядуобов'язкова.

2. ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята до оформлення (відсутнівідбиток штампа «Під митним контролем» (далі — штамп ПМК) іреєстраційний номер), може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу.

З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичнувідповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД неможе бути відкликана декларантом.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічноїдіяльності (далі — суб'єкт ЗЕД) права на розміщення товарів у заявлений митнийрежим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійсненняними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

3. Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларантподає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митнийконтроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх черезмитний кордон України (далі — ПМО), ВМД, заповнену згідно з обраним митнимрежимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних дляздійснення митного оформлення товарів:

а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларуваннятоварів;

б) товаросупровідні документи;

в) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (увстановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44ВМД;

г) документи, зазначені в графі 40 ВМД;

ґ) декларацію митної вартості (далі — ДМВ) (у встановленихзаконодавством випадках) та її електронну копію;

д) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митнувартість товарів.

На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи,потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання якихвизначено законодавством України.

Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом «Копія.Згідно з оригіналом», підписом і печаткою декларанта.

Якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митногоконтролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першоїпартії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант може податимитному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справісуб'єкта ЗЕД у ПМО.

На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державнумову поданих до оформлення документів. Правильність перекладу засвідчуєтьсяособою, що здійснила переклад.

По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їхкопії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товарів,залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні в митному органі.

4. Здійснення митних процедур

ВМД, її електронна копія й документи, потрібні для здійснення митногоконтролю й митного оформлення, подаються декларантом посадовій особі ПМО, дофункціональних обов'язків якої віднесено право розподілу ВМД між посадовимиособами ПМО. Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД до оформленнявідображається в розділі I Інформаційного аркуша митного контролю товарів заВМД (далі — Інформаційний аркуш), форму якого наведено в додатку 1 до цьогоПорядку. Інформаційний аркуш виготовляється митним органом. Час подання ВМД,заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копії та комплектудокументів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша, який видаєтьсядекларанту.

Митні процедури здійснюються в такому порядку.

А) Прийняття ВМД до оформлення

Б) Митний контроль

В) Завершення митного контролю й митного оформлення. Видача оформленихдокументів декларанту

Г) Статистичний контроль

Д) Внесення змін і доповнень до ВМД

Горілчана продукція є підакцизною продукцією, тому її переведення вмитний режим «експорт» (чи еквівалентний режим «магазинбезмитної торгівлі») підлягає державному регулюванню наступними законамиУкраїни:

1. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про державне регулювання виробництва і обігу спиртуетилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"від19 грудня 1995 року N 481/95-BP [4] в частині пунктів:

Стаття 15. Імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоямита тютюновими виробами

Імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновимивиробами можуть здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх формвласності за наявності ліцензій.

Плата за ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв татютюнових виробів встановлюється в розмірі 780 гривень за рік.

Встановити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі у розмірі:

алкогольними напоями — 500000 гривень;

Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюновихвиробів видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади,уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять роківуповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади вАвтономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії навиробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюютьпоставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншимукраїнським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Відвантаження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що призначенідля реалізації магазинами безмитної торгівлі, здійснюється суб'єктамипідприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право експорту алкогольнихнапоїв або тютюнових виробів, з оформленням вантажної митної декларації, прицьому мінімальні оптово-відпускні ціни для алкогольних напоїв не застосовуються.

2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ від 3 квітня 1997року N 168/97-ВР [7] в частині пунктів:

1.12. Магазин безмитної торгівлі (безмитний магазин) — пункт роздрібноїторгівлі товарами (супутніми послугами), які знаходяться під митним режимом,відповідно до якого товари (супутні послуги), не призначені для споживання намитній території України, ввозяться, знаходяться та поставляються під митнимконтролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародногосполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України,без справляння ввізного мита, цього податку, а також інших податків і зборів,базою оподаткування яких є вартість таких товарів (супутніх послуг), заходівнетарифного регулювання та ліцензування діяльності з роздрібної торгівлітоварами (супутніми такому продажу послугами), у тому числі підакцизними.

3.1 Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

3.1.3 вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту абореекспорту (далі — експорту), поставки транспортних послуг по перевезеннюпасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордонуУкраїни.

З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється:

поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України натериторію безмитних магазинів;

передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митнийрежим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної територіїУкраїни;

6.2. При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставкаподатку становить «0» відсотків до бази оподаткування:

3. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” від 26 грудня1992 року N 18-92 [12] в частині пунктів:

Стаття 5. Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані)платником акцизного збору за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межімитної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчененалежно оформленою митною вантажною декларацією.

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюновівироби від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР [5] та ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про ставкиакцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої 7 травня 1996 року N178/96-ВР [6] в частині пунктів/

1. Об'єкти оподаткування визначаються відповідно до Декрету КабінетуМіністрів України «Про акцизний збір» (з 2007 року).

«2207 Спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий та інші спирти денатуровані будь-якої концентрації 19 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту 2208 (крім 2208 20) Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої 19 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту

Стаття 7. Тимчасово встановити з 1 січня 2007 року до 1 липня 2007 рокуставки акцизного збору на такі товари:

Код товару згідно з УКТ ЗЕД Опис товару Ставки акцизного збору у гривнях з одиниці товару 2207 Спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий будь-якої концентрації 18 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту 2208 (крім 2208 20) Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої 18 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту

2. Не підлягають оподаткуванню

г) вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експортованих замежі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієївалюти на валютний рахунок підприємства;

ж) вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якіпризначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвантаженні їхбезпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Підставою для звільненнявід сплати акцизного збору продукції, яка призначена для реалізації магазинамибезмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, якаоформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника.

Не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольні напої татютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлібезпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами,укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробіві власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформленняалкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинівбезмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції відвиробника.

У разі реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів на експорт чиобміну їх на іншу продукцію у зовнішньоекономічних відносинах, яка відповіднодо чинного законодавства не підлягає оподаткуванню акцизним збором, платникуподатку повертається з бюджету сплачена сума акцизного збору за умови надходженнявалютних коштів на валютний рахунок підприємства або оприбуткування продукції,одержаної в результаті товарообмінної операції, пред'явлення підтверджувальнихдокументів (договору на товарообмінні операції, вантажної митної декларації).

20. До отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизногоскладу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншупідакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизногозбору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїммісцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку),який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки),сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

При отриманні спирту етилового неденатурованогопідприємство-векселедавець за участю представника державної податкової службина акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту тарозрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цейакт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податковоїрозписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальованийбанком (податкова розписка), не погашається у визначений термін,векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) унеплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дняздійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податковоїрозписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-авалістзобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем зверненнявекселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказатисуму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

5. „ПОРЯДОК випуску, обігу та погашення податкових векселів,авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спиртуетилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплатиакцизного збору“ ДПА України [42]:

податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі — податковийвексель) — простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктомпідприємницької діяльності — виробником підакцизної продукції до отримання закцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання нимзобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дативидачі такого векселя, суму акцизного збору;

векселедавець — суб'єкт підприємницької діяльності — виробникпідакцизної продукції, який отримує спирт етиловий для переробки на іншупідакцизну продукцію;

векселедержатель — орган державної податкової служби замісцезнаходженням векселедавця;

аваль — вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себевідповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і якеоформляється шляхом проставлення гарантійного напису банку на кожномупримірнику податкового векселя.

3. Векселедавець зобов'язаний до отримання з акцизного складуспиртзаводу спирту етилового видати векселедержателю належним чином оформленийподатковий вексель.

Оформлення податкового векселя здійснюється лише на вексельному бланку,придбаному в установі банку, за зразком, визначеним Державною податковоюадміністрацією.

4. У податковому векселі зазначається сума акцизного збору, щовизначається за ставками для готової продукції, які діють на дату його складення.

5. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90календарних днів від дати його видачі.

12. У разі експорту підакцизної продукції за межі митної територіїУкраїни, виробленої з використанням спирту етилового, підставою для погашенняподаткового векселя є документальне підтвердження здійснення експортноїоперації, а саме:

довідка банку про надходження коштів в іноземній валюті нарозрахунковий рахунок векселедавця;

оригінал п'ятого основного аркуша (»примірник для декларанта")вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), виданий митним органом під часздійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому митниморганом вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизноїпродукції за межі митної території України, що засвідчується підписомвідповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформленняекспорту підакцизної продукції лише після отримання від митного органу, розташованогона митному кордоні України, через який здійснювався експорт підакцизноїпродукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції замежі митної території України у повному обсязі.

Визначення суми акцизного збору для погашення податкового векселяпроводиться з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно зп'ятим основним аркушем вантажної митної декларації.

13. Погашення податкового векселя проводиться шляхом проставлення найого лицьовому боці відбитка штампа з написом «ПОГАШЕНО», щозасвідчується підписом керівника (заступника керівника) та печаткою органудержавної податкової служби.

6. «Порядок роботи представників органу державної податковоїслужби на акцизних складах підприємств, що виробляють горілку та лікеро-горілчанівироби» ДПА України [43]:

1.1 Орган державної податкової служби за місцем розташування акцизногоскладу призначає свого представника (представників) на такому складі, якийздійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманнямвстановленого порядку відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів та сплатиакцизного збору.

Акцизним складом уважаються виробничі приміщення на територіїпідприємства, де суб'єктом підприємницької діяльності виробляється,обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та йогоскладські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляєтьсягорілка та лікеро-горілчані вироби (далі — акцизний склад).

2.1 Основним завданням представників ДПС на акцизних складах єздійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням встановленогопорядку відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів та сплати акцизногозбору, вжиття заходів щодо недопущення незаконного виробництва та реалізаціїгорілки та лікеро-горілчаних виробів.

2.5 При відвантаженні горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюєтьсятоварно-транспортна накладна, в якій представник ДПС на акцизному складі робитьвідмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзддозволено» і особистого підпису та запис в журналі реєстраціївідвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів (додаток 3).

Усі документи, що є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчанихвиробів, обов'язково перевіряються представником ДПС на акцизному складі.

Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених закцизного складу підприємства — виробника горілки та лікеро-горілчаних виробівбез товарно-транспортних накладних з відміткою представника ДПС на акцизномускладі, забороняється.

Реалізація вітчизняної горілчаної продукції на експорт в іноземнікраїни для виробника-продавця має наступні бізнес-інтереси та бізнес-ризики:

для виготовлення горілчаної продукції в Україні виробник повиненпридбати тільки український спирт у державного монополіста — концерна “Укрспирт"на одному з його 54 заводів в Україні;

операція придбання спирта на акцизному складі готової продукції спиртозаводуконтролюється представником державної податкової адміністрації України, авиробник горілчаної продукції може отримати спирт тільки виписавши податковийвексель на суму акцизного збору (17 грн. за кожній дал (декалітр) 100% спирту) зстроком погашення векселю — 90 днів. При цьому вексель повинен бути авальованийкомерційним банком (вартість авалю знаходиться в діапазоні від 8 до 13% річних);

операція відпуску горілчаної продукції з акцизного складу підприємствавиробника контролюється представником державної податкової адміністраціїУкраїни, який контролює наявність наклеєних акцизних марок України (яківиробник купив в державній податковій адміністрації України) на пляшкахгорілчаної продукції, яка іде на внутрішній ринок, та їх відсутність на пляшкахгорілчаної продукції, яка іде на експорт чи в “магазини безмитної торгівлі”;

операція відпуску горілчаної продукції з акцизного складу підприємствавиробника контролюється також представником митної державної служби України,який контролює наявність наклеєних акцизних марок іноземних держав (яківиробник отримав в режимі “тимчасового ввезення-вивезення” від іноземногоімпортера) на пляшках горілчаної продукції, яка іде на експорт;

після митного оформлення загрузки експортного контейнера чи відсікуавтотранспортного засобу, працівник митного поста на акцизному складі виробникагорілчаної продукції оформлює вантажно-митну декларацію, ставить печатку “Підмитним контролем" та опечатує митними печатками контейнер чи відсікавтотранспортного засобу;

оформлені на внутрішньому митному пості документи виробник горілчаноїпродукції передає міжнародному митному перевізнику, який за договором виконуєоперації по проходженню митного контролю вантажу на прикордонній митниціУкраїни та доставці вантажу в режимі “Під митним контролем" на митницюкраїни — імпортера;

при випуску експортного вантажу через прикордонну митницю України замитний кордон України, прикордонна митниця по автоматизованій системі ЕІАС ДМСУпередає повідомлення-підтвердження на внутрішню митницю оформлення експортноговантажу факт виконання експорту;

внутрішня митниця оформлення експортного вантажу надає виробнику-експортерудовідку про “факт виконання експорту” (штамп на 5-му примірнику ВМД), на основіякої:

а) податкова служба виконує погашення акцизного векселя за отриманийспирт на державному спиртозаводі, якщо на час “факту виконання експорту”валютні кошти надійшли від імпортера на валютний рахунок виробника — експортерав українському комерційному банку (довідка банку);

б) податкова служба приймає рішення про відшкодування ПДВ виробнику насуму 20% від суми вартості експортної партії горілчаної продукції на протязі 90днів (при факті надходження валютної виручки на рахунки виробника-експортера);

в) Національний банк України та державна податкова адміністрація знімаютьз контроля 90-денний строк “факту експорту” від дати надходження 100% авансовоїпередоплати валютними коштами від імпортера-нерезидента;

Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічноїдіяльності дп “українська горілчана компанія nemiroff” та її положення насвітовому ринку алкогольної продукції2.1 Загальна характеристикадіяльності ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF"

Українська горілочна компанія Nemiroff — дочірнє підприємство кіпрськоїкомпанії Biostar Investments Ltd., на ринку працює з 1992 року [51].

У 2006 році в Україні створений «Nemiroff-холдинг», який поєднуєкеруючу компанію Nemiroff (Київ), ДП «Алко Инвест» (Хмельницький),УВК Nemiroff (Немирів. Вінницька область), ДП «Немирофф-медиа», Торговийдім Nemiroff Росії (Москва), Nemiroff Polska (Варшава) [52].

Українська горілчана компанія Nemiroff сьогодні — лідер серед легальнихвиробників міцного алкоголю України. При цьому компанія Nemiroff — ще йунікальна однойменна торговельна марка, що експортує свою продукцію у понад 50країн світу. Нарешті, Nemiroff — це міжнародний бренд, якому вперше в історіїрейтингу Світового Клубу Мільйонерів (Велика Британія) два роки поспіль — у2003 й 2004 роках — вдалося стати брендом з найдинамічнішим показником росту,що перевищує 40%.

Історія компанії розпочалася 133 роки тому, і вже кілька поколіньвиробників горілки удосконалювали напої й технології, виробництво й збут.

1872 рік — у невеликому вінницькому містечку Немирові граф ГригорійСтроганов відкриває ґуральню.

1885 рік — справа, започаткована Григорієм Строгановим, продовжує йогодонька — графиня Марія Григорівна Строганова (княгиня Щербатова).

1920 рік — винокурний завод націоналізовано декретом Раднаркому; незважаючина ці зміни, спиртозавод продовжує розвивати закладені традиції виробництвависокоякісного продукту.

1992 рік — у Немирові створюється спільне підприємство з виробництвалікеро-горілчаних виробів. Серед іноземних інвесторів — представники діловихкіл Великої Британії, Німеччини й США.

1994 рік — Немирівський лікеро-горілчаний завод випускає першупродукцію, від початку орієнтовану на експорт; розроблено перші ескізи логотипуТМ Nemiroff.

1997 рік — під керівництвом нової команди топ-менеджерів створеноторгову марку Nemiroff; Степан Карлович Глусь, директор Немирівськогоспиртозаводу, майстер найвищого класу з 35-річним професійним досвідом роботипрацює над новими оригінальними рецептурами для ТМ Nemiroff.

1998 рік — розпочато виробництво першої горілки за власним рецептом — NemiroffOriginal; сформовано систему збуту (відкрито торговельні філії вмістах-мільйонниках: Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Одесі й Харкові); розширюєтьсяасортимент за рахунок Nemiroff «Українська медова з перцем» (унікальноїгорілки, що стала сьогодні візитною карткою України) і Nemiroff Premium (особливоїгорілки преміум-сегменту).

2002 рік — за результатами року бренд Nemiroff, єдиний середвітчизняних торгових марок, під 33-м номером входить до рейтингу СвітовогоКлубу Мільйонерів (Велика Британія), що складається з алкогольних брендів,річний обсяг продажів яких перевищує мільйон кейсів; у грудні в Росіїзареєстровано Торговельний дім Nemiroff (м. Москва).

2003 рік — на ринок виводяться три новинки: Nemiroff «Житня змедом» (вона поповнює лінійку «кольорових» горілок), NemiroffLight й LEX vodka (лідер елітного сегменту).

2004 рік — 29 лютого офіційно введено в дію другий завод компанії, якийза своїм технічним оснащенням не має аналогів у Європі; розпочато виробництвослабоалкогольних коктейлів ТМ SPY; Nemiroff визнається міжнародним алкогольнимбрендом, який найдинамічніше розвивається, серед інших світових виробниківалкоголю за результатами 2003 року.

2005 рік — на ринок виведено першу «смачну» горілку Nemiroff«Українська березова особлива»; компанія Nemiroff першою зукраїнських компаній стала членом авторитетної Міжнародної барменскій асоціації(IBA); за підсумками 2004 року Nemiroff вдруге поспіль визнається міжнароднималкогольним брендом, який найдинамічніше розвивається, серед інших світовихвиробників алкоголю; уперше в історії пісенного конкурсу „Євробачення” компаніяNemiroff стає його міжнародним спонсором.

Українська горілчана компанія «Nemiroff» — один знайвідоміших виробників лікеро-горілчаної продукції в Україні — являє собоюунікальну виробничу систему замкнутого циклу. Завод-виробник лікеро-горілчаноїпродукції «Nemiroff» розташований — Україна, 22800, Вінницька обл., мНемирів, вул. Горького, 31, Директор: Конопельнюк Анатолій Васильович Тел. /факс:(04331) 2-05-59, (04331) 2-04-82, e-mail: anna@mistral.com.ua www.nemiroff.com.ua.

Під контролем спеціалістів заводу абсолютно все, починаючи звирощування високоякісної пшениці для виготовлення спирту, до продажу готовоїпродукції на території України та за її межами. Особливого м’якого смакуалкогольні напої Nemiroff набувають завдяки використанню тільки зерновогоспирту найвищої якості, найчистішої артезіанської води та 100% натуральнихдобавок.

На даний момент дочірнє підприємство «Українська горілчанакомпанія „Nemiroff“ випускає такий асортиментний ряд продукції:

LEX vodka

Nemiroff Premium

Nemiroff Premium Currant

Nemiroff Light

Українська медова з перцем

Житня з медом

Клюква на коньяку

Nemiroff Original

Українська березова особлива

Немирівська

Немирівська особлива

Nemiroff „Українська пшениця“

Nemiroff Лимон

Ні Пуху, Ні Пера

Кльова

Обсяги реалізації компанії Nemiroff склав у 2004 році — 202 млн. доларів,у 2005 році — 397 млн. доларів, у 2006 році — 408 млн. доларів.

У 2006 році продукція компанії експортується у 55 країн світу, середяких Росія, Австралія, Японія, США, Греція, Еквадор, Туреччина, Швеція, ОАЄ,Німеччина, Велика Британія, Ізраїль, Італія та багато інших країн світу.

Державна податкова адміністрація України склала список компаній длявідшкодування ПДВ, яким з лютого 2007 р. ПДВ відшкодовуватиметься бездодаткових перевірок. До списку підприємств увійшло 117 суб’єктівгосподарювання по Україні. До списку увійшли підприємства, які, на думку ДПАУ,не використовують схем мінімізації доходів і не ухиляються від податковихзобов’язань. ДПАУ в обмін на лібералізацію відшкодування ПДВ проситьпідприємства перейти на електронну звітність по ПДВ [53].

В листопаді 2006 року ДПАУ повідомило, що до 1 грудня підготує переліккомпаній, яким ПДВ відшкодовуватиметься без додаткових перевірок. Такі платникиможуть розраховувати на повернення ПДВ протягом місяця, а не трьох, як раніше. Вчисло компаній, яким відшкодовуватимуть ПДВ без перевірок по Вінницькій областівходить — ДП „Українська горілчана компанія “Nemiroff».

Наказом ДМСУ від 29.12.2004 № 929 “Перелік підприємств, які можуть бутизадіяні в проведенні експерименту з використання електронної форми митногодекларування” по ПОДІЛЬСЬКІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ МИТНИЦІ задіяно — 30805594 ДП“УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ “NEMIROFF" [55].

Таблиця 2.1

Динаміка та структура реалізації горілчаної продукції ДП«УГК NEMIROFF» у 2003 році [51]

Таблиця 2.2

Динаміка та структура реалізації горілчаної продукції ДП«УГК NEMIROFF» у 2004 році [51]

Таблиця 2.3

Динаміка та структура реалізації горілчаної продукції ДП«УГК NEMIROFF» у 2005 році [51]

Через свої торговельні представництва компанія Nemіroff співпрацює знезалежними дилерами, використовуючи метод непрямої дистрибуції. Кожнийторговий дім забезпечує збут в областях, які знаходяться в зоні його відповідальності.При цьому переважна більшість дилерів працює з компанією багато років. Середпершочергових вимог до торговельних партнерів — наявність навченого штатуспівробітників, складських приміщень і налагодженої системи логістики,дотримання фінансової дисципліни, робота винятково у своєму регіоні (дилеримають право працювати тільки на закріпленій за ними території).

В основі політики збуту компанії лежать кілька ключових принципів:

жорсткий контроль над цінами;

уникання несанкціонованого „перетікання” продукції з регіону в регіон.

Ці принципи спрямовано на максимальний захист інтересів діловихпартнерів компанії Nemіroff. Вони допомагають уникнути цінової конкуренції міждилерами, попередити демпінг і зменшення їхніх заробітків. Саме такий підхідгарантує побудову довгострокових взаємовигідних відносин.

Завдання митного відділу на дочірньому підприємстві «Українська

горілчана компанія „Nemiroff“:

Митний відділ організовує та забезпечує проведення митного оформленнявантажів які імпортуються або експортуються Компанією та всіх іншихекспортно-імпортних операцій.

Займається підготовкою всіх відповідних документів для їх подачі домитних органів.

Координує та забезпечує необхідною інформацією відповідні відділи тапідрозділи структурної схеми Компанії.

Забезпечує виконання встановлених строків замитнення та розмитненнявідповідних вантажів.

Контролює забезпечення та юридичну відповідність вимогам митних органівконтрактів, додатків, специфікацій та інших документів.

Забезпечує при потребі своєчасність замовлення та передачу експортованихвантажів воєнізованій охороні для супроводження вказаних вантажів до кордону.

Функції митного відділу на дочірньому підприємстві „Українськагорілчана компанія “Nemiroff» при експорті продукції:

Несе відповідальність за достовірність подання митним органамінформації при вивезенні акцизної марки в адресу замовника-імпортера.

В разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів — ВМД, СMR, інвойсів, та інш., в бухгалтерію Компанії, та формує ідентичний пакеткопій для архіву митного відділу.

отримує відповідну інформацію та план майбутніх експортних операцій відекспортного відділу.

Отримує оригінали контрактів, доповнень, специфікацій, заявок та іншихнеобхідних документів, для відповідної підготовки повного пакету документів зподальшим митним оформленням. Проводить перевірку вказаних документів навідповідність до вимог чинного митного законодавства.

При отриманні заявки на проведення експортної операції, перевіряє їївідповідність до умов та вимог Контракту.

Отримує від експортного відділу оригінали інвойсів на запланованевідвантаження партії лікеро-горілчаної продукції в адресу імпортера-замовника.

Формує пакет оригіналів документів із залученням інших відділівКомпанії (контракт, доповнення, заявки, СMR, інвойси ж/д накладні тощо) дляформування та роздрукування ВМД, та подальшої передачі митним органам.

забезпечує роздрукування СMR, ВМД, книжок МДП.

в процесі митного оформлення експортних ВМД забезпечує присутністьінспектора митниці при завантаженні та пломбуванні вантажу.

в разі здійснення поштових експортних операцій, забезпечує поданнявідповідних документів (інвойс, авіанакладна, калькуляція та ін) до митнихорганів та проводить відповідне митне оформлення.

Несе відповідальність за сроки та терміни проведення митного оформленнята відправку транспортних засобів до митниці призначення.

Після закінчення проведення митного оформлення експортної операції, всінаявні оригінали оформлених митницею документів передає в бухгалтерію.

На рис.2.2 — 2.7 наведені приклад оформлення експортної ВМД приекспорті горілчаної продукції в США, Італію морським транспортом (з доставкоюконтейнерів до морського порту по Україні митним перевізником), в Киргизстан — залізничним транспортом та Казахстан автомобільним транспортом. На рис.2.8наведений приклад оформлення ВМД на повернення наданих імпортером у Киргизстаніакцизних марок Киргизстана.

Рис.2.2 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукціїв Італію морським транспортом (з доставкою контейнерів до морського порту поУкраїні митним перевізником)

Рис.2.3 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукціїв США морським транспортом (з доставкою контейнерів доморського порту поУкраїні митним перевізником)

Рис.2.4 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукціїв США морським транспортом (з доставкою контейнерів до морського порту поУкраїні митним перевізником)

Рис.2.5 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукціїв Казахстан автомобільним транспортом (митним перевізником)

Рис.2.6 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукціїв Киргизстан залізничним транспортом (митним перевізником)

Рис.2.7 Прикладоформлення інвойса до експортної ВМД при експорті горілчаної продукції вКиргизстан залізничним транспортом (митним перевізником)

Рис.2.8 Приклад оформлення експортної ВМД при поверненні акцизної маркиКиргизстана, наданої для маркування в режимі «ввезення — ивезення» горілчаноїпродукції, направляємої в Киргизстан залізничним транспортом (митним перевізником)

2.3 Аналіз ринку горілчаної продукціїта діяльності на ньому ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF"

Україна посідає четверте місце в світовому рейтингу країн-виробниківспирту. Після розпаду Союзу Україні залишилася у спадок потужна індустрія звиробництва алкогольних напоїв. В основі — три складові. Перша з них — добротнасировинна база. Країна з лишком забезпечена як зерном, так і мелясою (побічнийпродукт переробки цукрового буряку), що використовуються для виробництва спирту.В свою чергу зерновий чи мелясний спирт — основний інгредієнт лікеро — горілчаноїпродукції, а також широко застосовується у виноробстві. Крім того, на півдні тазаході країни здавна культивують сорти винограду, придатні для переробки навино та коньячний спирт.

Друга складова — виробничі потужності: 87 ліцензованих українськихспиртозаводів спроможні переробити 900 тис. т зерна на рік і отримати 32 млндкл (декалітрів, 1 дкл = 10 л) зернового спирту. Їх річна потреба в буряковіймелясі — 1,1 млн т, з якої виходить ще 30 млн дкл спирту. В сумі 62 млн дклозначає не що інше, як четверте місце в світовому рейтингу країн-виробниківспирту.

Крім спиртових, функціонують сотні заводів з виробництвалікеро-горілчаної продукції, різних вин та коньяків. Третім «китом», звичайнож, були і залишаються кваліфіковані кадри, які вміють усією цією сировиною тапотужностями як слід розпорядитися.

Вдале поєднання трьох складових алкогольної індустрії небезпідставнообіцяло не тільки повною мірою забезпечити власні потреби країни в алкогольнихнапоях, але й отримати чималий зиск від їх експорту. Тим паче, що високийпотенціал підтверджувався на практиці. В той час як вітчизняна промисловість вцілому стрімко зменшувала випуск продукції, обсяги виробництва більшості міцнихнапоїв, немов за інерцією, продовжували зростати. Так, наприклад, за п'ятьроків (1990-1995рр) випуск лікеро-горілчаної продукції збільшився на 20% істановив 36,1 млн дкл.

Незвичній для української економіки позитивній тенденції досить легкопоклали край постанови російського уряду. Вони, починаючи з 1996 року, задопомогою ПДВ, дискримінаційних акцизів та нетарифних обмежень імпорту не лишезакрили ринки Російської Федерації для української алкогольної продукції, але йзробили вкрай невигідним її транзит через територію Росії до інших країн СНД. Такимчином, практично втрачено 70% ринків збуту спиртогорілчаної продукції та 10%виноробної. Адже Росія традиційно була основним споживачем вітчизняного спиртута міцних напоїв ще за часів СРСР.

Враховуючи те, що в країнах далекого зарубіжжя на українськулікерогорілчану продукцію теж не особливо чекали, стає зрозумілим, чому увесьотриманий надлишок винно-горілчаних виробів опинився на внутрішньому ринку. Операторамринку нічого не залишалося, як вступити в конкурентну боротьбу один з одним завітчизняного споживача.

Основні тенденції галузі виробництва лікеро-горілчаних напоїв в Україніза 2000-2005 рр. характеризуються наступним.

Ринок лікеро-горілчаних виробів, як і інші ринки товарів та продуктівнародного споживання протягом останніх років демонстрував стабільні тенденціїдо зростання. Основним фактором цього є збільшення платоспроможного попиту,який забезпечується високими темпами зростанням рівня доходів населення. Тутважливо зазначити, що починаючи з 2003 року темпи збільшення виробництва алкогольнихнапоїв також зростають (рис.2.9).

Як видно з даних рис.2.9, у 2003 році приріст обсягу виробництваалкогольних напоїв складав 14,1%, у 2004 — 19,1%, а у 2005 році — 15,7%. Такестрімке зростання цієї галузі пов’язано як зі збільшенням попиту на неїзакордоном, так і всередині країни.

Зокрема, в Україні показник споживання алкогольної продукції вабсолютному алкоголі на одну особу протягом 2000-2004 рр. зріс із 1,4 л до 2,2л.

Обсяги ринку лікеро-горілчаної продукції в Україні оцінюється у 55-60млн. дал. Разом із цим, споживацький попит задовольняється не тільки за рахуноклегальних виробників вітчизняної продукції. Із зростанням доходів населеннявідбувається перерозподіл аналізованого ринку на користь легальних виробни-ків.Так, за підсумками 2004 року, обсяг легального ринку у грошовому виміріоцінюється приблизно в 10 млрд. грн., а тіньового — близько 2,5 млрд. грн.

А за оцінками Асоціації «СОВАТ», тіньовий оборотлікеро-горілчаних виробів за останні два роки скоротився з 40% до 25%.

Рис.2.9 Динаміка обсягів виробництва алкогольних напоїв в Україні, млн.дал.

Збільшення реальних доходів населення також спричиняє структурні змінипопиту на лікеро-горілчані вироби. Протягом останніх років у складі споживаннязазначеної продукції зростає частка більш дорогих напоїв, у тому числіпреміум-класу, які є переважно імпортованими.

В останні два роки на ринку алкогольних напоїв України спостерігаютьсяструктурні зміни у виробництві та збуті, а саме існує тенденція до укрупненнята концентрації лікеро-горілчаного бізнесу. На сьогодні 85-90% міцних напоїввиробляють 10 компаній, що значно впливає на відносини між суб’єктами збутовихмереж.

Значним фактором, який вплинув на структурування збуту спиртних напоївстала легалізація ринку. Уже в кінці 2004 року конкуренція на ринку горілчанихвиробів (який багато в чому визначає картину на всьому алкогольному ринку) перейшлав нову площину, де конкурують не виробники, а торгові марки. Наслідком цього,стало те, що витрати на виведення на ринок та просування нової алкогольноїпродукції зросли в декілька разів і оцінюються мінімум у 3 млн. дол. США. Таким,чином для завоювання ринку виробникам необхідні були значні кошти, що сприялоконсолідації галузі та утворенню вертикально інтегрованих груп компаній. Прицьому зазначені інтеграційні процеси проходили подекуди конфліктно, тому в результатіцього, потужні на той момент виробники лікеро-горілчаних продуктів почали утворювативласні дилерські мережі, тоді, як великі дистриб’юторські компанії почалирозвивати власні алкогольні бренди.

У 2005 році були відмінені мінімальні ціни на алкогольні напої, післячого виробники отримали можливість реалізовувати продукцію за власними каналамизбуту дешевше, ніж стороннім дистриб’юторам. Результатом стало зниженнядистриб’юторської маржі з 15% до 7%. До того ж вартість ліцензії на оптовуторгівлю зросла з 50 тис. грн. до 250 тис. грн. І стала недоступною для дрібнихоптовиків. Відповідно до наявних тенденцій, кількість дистриб’юторськихкомпаній скоротилось, що виразилось у зменшенні кількості діючих ліцензій наоптову торгівлю алкогольними з 3 506 одиниць у 2001 році до 675 одиниць у 2005році. При цьому, спостерігалось зміцнення мережевої роздрібної торгівлі, з якоювиробники працюють напряму.

Особливим чином регулюється також реклама алкогольних таслабоалкогольних напоїв, у тому числі телевізійна реклама (Закон «Прорекламу»). Найближчим часом експерти прогнозують остаточну заборонуреклами алкогольних напоїв на телебаченні, а також можливе зниження плати заліцензування виробництва та продажу лікеро-горілчаних виробів. Це знизитьбар’єр входження до галузі для виробників такої продукції, хоча і ускладнить їїпросування.

Обсяг ринку горілки в Україні протягом останніх 10 років залишаєтьсясталим та оцінюється у 30-35 млн. дал. Таким чином, нарощувати обсягивиробництва легальні виробники можуть переважно за умови перерозподілуспоживацьких переваг на користь тієї чи іншої торговельної марки. При цьому,виробничі можливості вітчизняних підприємств перевищують внутрішній попит, томузначна частина горілки, виготовленої в Україні експортується. Так, протягомостанніх двох років Україна експортувала понад 25% виробленої горілки (рис 2.10).

Рис.2.10 Виробництво та експорт української горілки в 004-2005 рр., млн.дал

Як видно з наведеної інформації, у 2005 році експорт горілчаних виробівдосяг 10,7 млн. дал., 87% з яких припадає на Росію. Тут варто зазначити, щоринок української горілки в Росії протягом 2005 року зріс удвічі і становив 7%.

У 2006 році українські виробники горілки продовжували активно освоюватиросійський ринок, деякі з них навіть відкрили там власні виробничі потужності.

Основними причинами зазначених тенденцій є зростання конкуренції наукраїнському ринку горілки та більша прибутковість російського ринку. Російськийринок горілки є найбільшим у світі. В 2005 році його офіційний обсяг перевищив130 млн. дал., неофіційний — майже у 2 рази більше. До того ж собівартістьгорілки, виробленої в Україні та Росії, відрізняється несуттєво, а ціни на цейпродукт у РФ у 1,5 рази вище.

У 2005 році Україна імпортувала 177 тис. дал. горілки на 7 млн. дол. США,що майже в два рази більше, ніж у 2004 році. Важливо зазначити, що 59,7% буловвезено з Росії.

Сегмент горілки є одним з найбільш концентрованих у структурі ринкулікеро — горілчаних виробів України. Так, 3 основні виробники формують понад50% внутрішнього ринку (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Реалізація горілки на внутрішньому ринку України в 2005 році

У ціновій структурі ринку горілки за 2003-2005 роки найбільшу часткузаймає середній сегмент (10,0-18,0 грн. за 0,5 л) — частка його протягомдосліджуваного періоду зросла з 65% до 71%, на другому місці — дешевий сегмент(6,24-8,0 грн. за 0,5 л), разом із цим його питома вага має тенденцію доскорочення. Дорогий сегмент (premium) (18,0-50,0 грн. за 0,5 л) збільшився на2% протягом 2005 року і становив 6%, у той же час сегмент суперпреміум (hipremium) (більше 50,0 грн. за 0,5 л) зріс з 1% у 2003 році до 3% в 2005.

Для просування лікеро-горілчаних напоїв провідними виробникамивикористовуються різноманітні схеми побудови мережі збуту. Зокрема, лідернаціонального лікеро-горілчаного ринку та основний експортер української горілкидо Росії — компанія Nemiroff використовує систему торгових домів, а також добрерозгалужені дилерські мережі у найкрупніших містах України. Корпорація «Олімп»створила розгалужену мережу філій, через які здійснюється продаж дистриб’юторамта оптовикам у регіонах, а VIP-клієнтів обслуговує власний торговий дімкомпанії. Концерн «Оверлайн» (ТМ «Мягков», «Штурман»)на момент запуску бренду вже мав добре розвинену дистриб‘юторську мережу.

Надалі на горілчаному ринку очікується посилення конкуренції на внутрішньомуринку України внаслідок очікування в 2006 році значного притоку російськоїпродукції. У 2007 році, згідно з даними експертів СОВАТ, темпи ростувиробництва та експорту мають повернутися на рівень 2004-2005 років, тобтоперевищити 40-50% на рік. Також передбачається зростання цін налікеро-горілчану продукцію у зв’язку з подальшою детінізацією ринку тазростанням витрат виробників на рекламу та просування продукції. Крім тогоочікується оптимізація середнього цінового сегмента, подальше зниження частки дешевогосегмента та подальший розвиток сегментів преміум та суперпреміум.

Водночас з початку 2006 року спостерігається зменшення обсягів продажув Росію на 2,6 млн. дал. у зв’язку з введенням РФ акцизних марок нового зразка.Причому, лише за квітень 2006 року було продано на 1,6 млн. дал. менше ніж зааналогічний період 2005 року. Загалом, у 2006 році в Росії очікуваний обсягпродажу становитиме від 11 до 14 млн. дал. української горілки.

На сьогодні на російському ринку працює більше ніж 10 українськихкомпаній. У 2005 році був введений в експлуатацію перший завод компанії «Союз-Віктан»,яка до кінця червня поточного року планує купити другий горілчаний завод уРосії. Передбачається, що виробничі потужності компанії у Росії перевищать 15млн. дал. і до 2008 р. «Союз-Віктан» планує зайняти 10% російськогогорілчаного ринку. У 2007 році планує почати будівництво заводу в РФ Nemiroff. Очікуванапотужність заводу становитиме 72 тис. пляшок на рік (5 млн. дал. на рік),очікуваний обсяг інвестицій — 30 — 35 млн. дол. США. Таке рішення компаніяприйняла після заяв українських чиновників щодо можливого виходу України з СНДта введення Росією ряду обмежень на ввезення української лікеро-горілчаноїпродукції. Також у 2006 році планує розпочати будівництво заводу Імідж Холдинг(ТМ «Хортиця»), запуск якого заплановано на 2007 рік. Потужність заводустановитиме 12 млн. дал. на рік, обсяг інвестицій — 30 млн. дол. США. Згідно з данимикомпанії, вона експортує близько 30% своєї продукції переважно в Росію.

За результатами діяльності в 2006 році ТМ Nemiroff стала першимукраїнським брендом, що зумів піднятися на другу ступінь у світовомуалкогольному рейтингу лідерів по обсягах продажів серед горілочних брендів. Nemiroffвипередив такі бренди як Stolichnaya, Absolut і Finlandia. Про це повідомляєпрес-служба компанії з посиланням на обнародуваний рейтинг американськогожурналу Impact, що опубликовали щорічний рейтинг ведучих горілочних брендовсвіту «VODKA — TOP 20 Brands Worldwide» [52].

Спеціалізований журнал про напої Drinks International (Великобританія) обнародуваврейтинг Світового клуба мільйонерів (World Millionaires Club) за 2005 рік, де вп'ятірці динамічно зростаючих алкогольних брендов у світі значаться: Союз-Виктан(горілка) — ріст склав 55,1%, Nemiroff (горілка) — 28,0%, Bacardi Martini (горілка)- 16,7%, Pernod Ricard (ром) — 16,0%, Pernod Ricard (скроні) — 15,8%.

При цьому в Топ-5 міжнародних горілок-лідерів (по обсязі виробництва в2005 р) входять: Diageo plc. (Smirnoff) — 21,40 млн кейсів (1 кейс = 9 л), ріст6,5%, Sojuzplodimport (SPI Spirits) (Stolichnaya) — 13,0 млн кейсів, спад — 3,7%,Nemiroff (Nemiroff) — 9,32 млн кейсів, ріст — 28,0%, Vin & Sprit (Absolut)- 9,20 млн кейсів, ріст — 8,2%, Союз-Виктан (SV) — 6,53 млн кейсів, ріст — 55,1%.

Одночасно з цим приведені в рейтингу Impact дані підтвердили вгалузевому виданні IWSR Drinks Record (Великобританія). У його рейтингу «TheІWSR's top 100 international spirits brands» ТМ Nemiroff також займаєдругу позицію по обсягах продажів серед горілочних брендов з результатом 9,3млн. кейсів горілки (1 кейс = 9 літрів).

«Стрімка динаміка збільшення продажів на світовому ринку, щодемонструє Nemiroff, підтверджує правильність обраної нами стратегії попобудові міжнародного бренда», — вважає голова ради директорів NemiroffХолдинг Олександр Глусь.

За даними дослідження компанії ACNielsen, частка продажів горілокNemiroff на російському ринку в натуральному вираженні складає 3,3%. А увартісному вираженні ТМ Nemiroff є лідером продажів: її частка складає 4,9%.

«Найбільший платник податків серед імпортерів міцного алкоголю вРосії компанія Nemiroff рік від року підтверджує свою прихильність високимстандартам ведення бізнесу. За підсумками 2006 у російський бюджет нами будеперераховано більш $120 млн. податків і зборів. Бездоганна стабільна якістьалкогольної продукції, чітка маркетингова стратегія й організована відповіднодо міжнародних стандартів дистрибуція дозволяють нам роками утримувати званнялідера», — відзначив голова ради директорів Nemiroff Холдинг ОлександрГлусь.

Рис.2.11 Структура експорту горілчаної продукції українських виробниківв Росію у 2005 році [86]

Внутрішня конкуренція в Україні точиться, в основному, між компаніями«Союз-Віктан», Nemiroff і Донецький лікеро-горілчаний завод «Лік»,які в 2005 році зберегли по обсягу чистого доходу лідируючі позиції наукраїнському алкогольному ринку. Разом з тим, згідно даним рейтингу «ТОП-100»[80], фірма «Союз-Віктан ЛТД.» і Донецький ЛГЗ «Лік» заминулий рік скоротили чистий дохід відповідно на 12,6% (до 1 млрд.96 млн. грн) ів 2,5 рази (до 505 млн. грн), передає "Інтерфакс-Україна". При цьомукомпанія Nemiroff в 2005 році одержала чистий дохід у сумі 1 млрд.34 млн. грн.(в 2004-м — 786 млн.750 тис). У той же час «Союз-Віктан» і ДонецькийЛГЗ «Лік» збільшили чистий прибуток відповідно на 77,5% (до 7 млн.420тис. грн) і в 2,2 рази (до 270 тис. грн), тоді як Nemiroff — скоротив в 36разів (до 1 млн.820 тис. грн). Лідером на алкогольному ринку по розміру чистогоприбутку за 2005 рік став ДП "Імідж-Холдинг" (торговельна марка«Хортиця») з показником 44 млн.920 тис. грн. У 2005 році роцікомпанія збільшила дохід в 2,3 рази — до 450 млн.500 тис. грн.

Європейські компанії, вражені ємністю та динамічністю українськогоринку міцного алкоголю, готові інвестувати в нього великі кошти. Доказом томустав вихід на алкогольний ринок України першого міжнародного гравця — новоїторговельної марки преміум класу «Blagoff».

Ініціаторами створення ТМ «Blagoff» виступили ДП "ІміджХолдинг" та шведська компанія «Springs of Sweden», що має активина світових алкогольних ринках. Неофіційні джерела стверджують, що шведи маютьвідношення до відомої торговельної марки «Absolut». «Blagoff»- перша торговельна марка, в яку європейські партнери інвестували не тільки гроші,але й передовий досвід західних виробників високоякісного алкоголю.

Проте, що ТМ «Blagoff» дійсно міжнародний бренд свідчать європейськийдизайн пляшки й етикетки, шведські рецептури та високі технології виробництва,які забезпечують новому продукту преміум-якість.

Ведучим вітчизняним виробникам горілки стає усе більш тісно в рамкахвнутрішнього ринку, незважаючи на його високу рентабельність. Міжнародні ринкизалучають українських горілочників своєю ємністю, розмірами доходу з одиниціпродукції і готовністю споживачів сприймати нові бренди. У 2007 роцівідбудеться значне збільшення інвестицій помітно зміцнілих українських горілочниківу просування своєї продукції на зовнішніх ринках.

В усім світі горілка є самим популярним міцним алкогольним напоєм. Узагальному обсязі продажів на її частку приходиться близько 20%, що вдвічіперевищує обсяги реалізації віскі і майже вчетверо — споживання коньяку і бренді.Щорічно у світі випивають 7-8 млрд. пляшок горілки, що в грошовому еквівалентіскладає $45 млрд. Особливістю горілочного ринку є наявність десяти «питущих»країн, у яких продається 94% усієї зробленої горілки. У порядку убуваннякількості випитого алкоголю місця розподіляються в такий спосіб: Росія, США,Україна, Польща, Білорусія, Казахстан, Німеччина, Англія, Румунія й Узбекистан.У найближчу п'ятирічку склад «десятки» навряд чи зміняться: культурнітрадиції, у тому числі споживання спиртного, міняються дуже повільно.

Світове споживання горілки щорічно збільшується на 2-3%. Основнимфактором росту продажів стає усе більший розвиток серед молоді звичкивикористовувати горілку як інгредієнт для готування коктейлів. «Уже десятьроків мир переживає бум слабоалкогольних напоїв, де в якості алкогольного наповнювачавикористовується горілка», — говорить директор зовнішньоекономічногодепартаменту УВК Nemiroff Сергій Добровольский. У Сполучених Штатах і ЗахіднійЄвропі ввійшли в моду коктейлі на основі горілки і так званих енергетиків — газованих напоїв зі змістом кофеїну і смакових наповнювачів. Як наслідок, ринкиСША і Західної Європи, де основне споживання горілки приходиться на секторHoReCa, щорічно збільшуються на 12-15%. Правда, на традиційних горілочнихринках — Росії, України, Польщі — споживання горілки знижується на 1-2% у рік,у тому числі через ріст споживання пива.

За останні п'ять років найбільші вітчизняні компанії збільшили обсягивиробництва горілки в кілька разів, що дозволило двом з них — Nemiroff і «Союз-Виктану»- ввійти в першу п'ятірку ведучих світових виробників. Однак у 2006 роцізміцнити свої позиції їм не удалося. Основною причиною стали весняно-літніперебої з постачаннями в Росію, куди традиційно іде понад 80% експорту. Правда,зниження продажів у РФ українські горілочники компенсували освоєнням ринківінших країн, у тому числі США і Польщі. На думку експертів, після збільшення внаступному році продажів у Росії українські горілочні бренди можуть зайнятидруге і третє місця у світовому рейтингу.

Ще п'ять років тому безумовним світовим лідером по продажах булаStolichnaya, що займала понад 10% ринку. Тоді під брендом Stolichnayaпродавалося більше горілки, ніж споживають, приміром, українці. Однак черезсудові позови з приводу прав на володіння брендом продажу Stolichnaya знизилисябільше ніж у три рази, а в інших найбільших горілочних брэндов, таких якSmirnoff і Absolut, виросли на третину. Починаючи з 2003 року світовим лідеромстав Smirnoff. На частку цього бренда приходиться близько 5% світового ринку. Стількиж роблять спільно Nemiroff і «Союз-Виктан».

Наситивши в 2003-2004 роках внутрішній ринок, українські компанії сталиактивно розвивати експортний напрямок. Основною перешкодою для розвиткуукраїнських горілочних компаній на міжнародних ринках є конкуренція з бокунайбільших алкогольних компаній, таких як Diageo plc (Smirnoff), Vin &Sprit (Absolut), Bacardi Martini (Grey Goose). Ці корпорації одночаснопросувають віскі, коньяк, ром, джин, текілу і можуть «давити» накінцеву торговельну точку. Однак в українських компаній є дві переваги. Перше — сильні позиції в слов'янських країнах (більш 70% світового споживання), дедорога європейська або американська горілка непопулярна. Друге — готовністьзахідних споживачів пробувати горілку українського і російського виробництва.

Найбільші українські компанії, заявляючи про широку географію експортусвоєї продукції, у дійсності продають горілку усього в декількох країнах. Упершу чергу, у Росії і країнах СНД (Казахстану, Білорусії). Обсяги продажів натаких великих ринках, як США, Польща, Великобританія, а також Індія і Китай,поки що не можна назвати значними. Основною проблемою є необхідність проведеннядорогих рекламних кампаній. З огляду на, що ріст обсягів продажів відбуваєтьсяне моментально, українські компанії раніше не могли собі дозволити відволікатизначні засоби на інвестиції в бренд. Однак останнім часом ситуація міняється.«Нам цікаві ринки, інвестиції в які окупляться через три-п'ять років»,- говорить начальник відділу маркетингу на зовнішніх ринках компанії «Союз-Виктан»Ярослав Бондаренко. За його словами, просування горілки в США або у Франціїобійдеться в $10-15 млн у рік, хоча обсяг французького ринку в грошовомувираженні в десятки разів менше.

При порівнянні обсягів ринків у грошовому вираженні стає зрозуміло,чому компанії готові вкладати десятки мільйонів доларів у просування продукціїв цих країнах. Так, обсяг ринку США — $15-20 млрд, Росії — $10-12 млрд, Польщі — $4-5 млрд. Наприклад, 1% ринку США в суперпреміальному сегменті ($24-36 запляшку) у фінансовому відношенні привабливіше, ніж 5-7% українського ринкугорілки.

На сьогодні досить складно визначити, у якій країні найбільш сприятливіумови для бізнесу і найвища рентабельність. У багатьох країнах виробництво іреалізація алкоголю є бюджетоформуючою статтею, тому існують нюанси в питаннях держрегулювання.Той же Європейський союз зштовхнувся сьогодні з проблемою спекуляції міцнималкоголем між країнами. Прозорість границь і розходження в ставках акцизівобумовлюють наявність прямого економічного інтересу в операторів ринків у такихдіях. Правда, основний доход при реалізації горілки одержує держава — усередньому 50-60% від роздрібної вартості кожної пляшки. Виробник уєвропейських країнах може розраховувати не більше ніж на 20%, і це впівтора-два разу менше, ніж на Україні. При цьому в грошовому відношенніситуація інша: на Україні на пляшці горілки виробник заробляє біля $1, а в США — $3. Найдешевша горілка — у Білорусії і країнах Середньої Азії, а найдорожча — українах з державною монополією. Ціна горілки в середньому ціновому сегментізалежить від рівня доходів громадян тієї або іншої країни. Так, у Росії півлітровапляшка коштує $10-11, у Канаді — $19-20, а в Скандинавії — $25-27.

Вибираючи підхід, українські компанії реалізують різні підходи впросуванні своєї продукції. У Nemiroff вважають, що класичну горілку назахідних ринках просувати складніше, і намагаються виділитися за допомогою«унікальної ринкової пропозиції», наприклад, «Медяної з перцем».«Союз-Виктан» продає горілку, зроблену на заводі в Підмосков'ї йадаптовану для конкретного ринку. Так, для США з урахуванням любові американцівдо імпортної горілки і бажання підкреслити з її допомогою свій статус буларозроблена SV Supreme. Незалежно від підходу, горілочникам приходиться платитиза присутність на полках у супермаркетах, клубах і ресторанах. У Росії занаявність у великих торговельних мережах варто сплатити $150-200 тис. (уключових мережах України — 100-200 тис. грн у рік). У Польщі на ці цілі будепотрібно в середньому 1 млн євро, у Німеччині — 3 млн євро. Питомі витрати наприсутність в окремо узятому клубі обходиться дорожче магазинної полиці. УЗахідній Європі за право продавати свою продукцію в який-небудь із брендових крамницьварто викласти біля $100 тис.

Компанії неохоче повідомляють дані про розміри вкладень у просуваннясвоєї продукції. Виключенням із правил є заява «Союз-Виктана» провитрати на ринку США. «Дослідження ринку і розробка стратегії коштувалинам 10 мільйонів доларів. Щорічно плануємо вкладати ще 10-15 мільйонів»,-повідомив Ярослав Бондаренко («Союз-Віктан»). Утім, неважко підрахувати,що для впровадження на кожний із пріоритетних ринків компаніям необхіднощорічно вкладати десятки мільйонів доларів. «Для підтримки національногоросійського бренда потрібно понад 20 мільйонів доларів у рік. Це можутьдозволити собі три найбільші українські компанії і п'ять російських», — заявив Сергій Добровольский (NEMIROFF).

По оцінках експертів, зараз витрати «Союз-Виктана» і Nemiroffна просування продукції за кордоном більше, ніж на Україні. Третій найбільшийукраїнський виробник — лікеро-горілчаний завод (ЛВЗ)«Хортиця» — покищо більше сконцентрований на внутрішньому ринку. «Ми практично невкладаємо в просування за рубежем. Але вже в наступному році почнемо кампанію вРосії»,- повідомив директор по маркетингу ЛВЗ «Хортиця» СергійВеличко.

Слід також зазначити, що в кожній із країн у компаній існують різністратегії дистрибуції своєї продукції. На добре освоєних ринках (Україна, Росія)вони воліють продавати горілку через свої дистриб’юторські компанії, щоб невтрачати оптову націнку. Наприклад, так у Росії працюють «Союз-Виктан»і «Хортиця». Nemiroff освоює російські регіони, відкриваючи торговідоми, що моніторять ринок і працюють із ключовими мережами. На західних ринкахіснує практика роботи з найбільшими дистриб’юторами, що включають продукцію впортфель своїх алкогольних брендів.

При просуванні продукції горілочникам приходиться враховуватинаціональні особливості вживання алкоголю. У чистому виді горілку п'ють українах СНД і Польщі, у складі коктейлів — у США, Англії, Німеччини, Китаєві, Індії.У Західній Європі прийнято пити міцний алкоголь після їжі, а не перед або підчас. Мов, саме такий спосіб уживання корисніше: міцний алкоголь спалює жири ворганізмі і сприяє кращому засвоєнню їжі.

На українському, російському й іншому традиційному ринках прихильністьдо брендів у споживача формується за схемою: побачив рекламу — купив — сподобалося — купив ще — замовив у барі. У «коктейльних» країнах брендстворюється в сегменті HoReCa. Наприклад, у США горілка майже не рекламується,і тому саме клуби, бари і ресторани стають місцем, де американці довідаютьсяпро бренди.

У Сполучених Штатах споживач намагається вникнути в усі особливості бреэндаі при замовленні коктейлю уточнює, водку якого виробника варто використовувати.При цьому в США горілка вважається скоріше жіночим напоєм, що зв'язано зізвичкою американок замовляти коктейлі з додаванням цього виду міцного алкоголю.

На відміну від HoReCa-культури США, китайців мало цікавить, яка горілкавикористовується при виготовленні коктейлів. Тому горілочники намагаютьсяодержати статус хаус-водки (застосовується барменом під час готуваннябудь-якого виду коктейлю за замовчуванням). В абсолютному вираженні споживаннягорілки в Китаї ще порівняно мізерне — біля чверті мільйона дал, але щорічнийприріст перевищує 50%. На сьогоднішній день українські горілочники досліджуютьі одночасно нарощують продажі на цьому потенційно самому ємному ринку світу.

Особливістю польського споживача є прихильність продукції місцевихвиробників. Друга характерна відмінність польського ринку — повна заборона нарекламу горілки. Однак складності з виходом на польський ринок не зупиняютьукраїнські компанії, що мають намір його освоїти. Як видно, для просуванняпродукції будуть використовуватися нестандартні маркетингові ходи, хоча цедосить складно здійснити, з огляду на тверде контролювання польських держустанов.

Таблиця 2.2

Динаміка продажів лідерівалкогольного ринку, млн кейсів*

Компанія Бренд 2001 2002 2003 2004 2005 Diageo plc Smirnoff 16,3 17,5 18,7 20,1 21,4 Sojuzplodimport (SPI Spirits) Stolichnaya 44 26 16 13,5 13 Nemiroff Ukrainian Vodka Company Nemiroff 2,52 3,53 5,12 7,28 9,32 Vin & Spirit Absolut 7,3 7,5 8,1 8,5 9,2 Soyuz-Victan SV 4,15 2,47 2,01 4,21 6,53

Джерело: Drinks International

*кейс=9 літрів

Таблиця 2.3

Найбільші країни-споживачігорілки, %

США 39 Росія 24 Польща 11 Україна 4 Інші 22

За даними дослідження ACNielsen, у 2006 році лідером продажів в Росії середгорілочних брендів стала марка Nemiroff, що виробляється однойменною українськоюкомпанією. Частка в загальному обсязі продажів склала 4,64%. У трійку лідерівпотрапили також бренды «Зелена марка» (компанія «Російськийалкоголь») з часток 4,60% і «Путинка» («Винэксим») — 4,18%.

У компанії Nemiroff високі показники продажів пояснюють відкриттямторік у Росії власних торгових домів. «У 2006 році нам удалося зберегтилідируючі позиції в Росії, незважаючи на непросту ситуацію на російськомуалкогольному ринку, — відзначає голова ради директорів Nemiroff Олександр Глусь.- Щоб задовольнити зростаючий споживчий попит, торік ми відкрили нові торговідоми Nemiroff у найбільших регіональних центрах країни і поліпшили супровіддистрибуції». Завдяки вжитим заходам у 2006 році на території Росіїкомпанія реалізувала продукції на суму 260 млн дол., продукція Nemiroff сталалідером по обсязі продажів у грошовому вираженні й у сегменті Low-Premium (від240 до 400 руб. за літр). Торік частка бренда склала 4,46%.

30 січня 2007 року Національна Алкогольна Асоціація (НАА) Росії опублікуваладані по імпорті алкогольної продукції за 2006 рік. За підсумками року компаніяNemiroff зберегла за собою позицію лідера зі значним відривом від найближчихконкурентів. Частка компанії в загальному обсязі завезеної в РФ міцнійалкогольній продукції (139 млн. літрів) перевищила 14%. З огляду на, що усьогоспиртних напоїв у Росію в 2006 році було завезено на суму 732 млн. USD, часткапродукції Nemiroff у грошовому еквіваленті склала близько 8%.

«Настільки високі результати були досягнуті компанією Nemiroff нетільки завдяки оціненому росіянами стабільній, бездоганному якості наших напоїві їхньому високому захисту від фальсифікації, але і за рахунок успішнопроведеної в 2006 році реорганізації системи дистрибуції, — відзначив ГоловаРади директорів Nemiroff Холдинг Олександр Глусь. — У 2006 році ми реалізуваливеликий проект по створенню власних торгових домів у ключових регіонах Росії: Санкт-Петербурзі,Ростову-на-Дону, Екатеринбурге і Новосибірську. У найближчих планах компаніїNemiroff, що вже поставляє продукцію в 55 країн світу, — подальше розширеннягеографії продажів, будівництво лікеро-горілчаного заводу в Росії, випуск наринок нових марок напоїв».

Придбання статусу імпортера міцного алкоголю №1 у Російській Федераціїстало можливим завдяки послідовній реалізації багаторічної стратегії компаніїNemiroff, спрямованої на розширення своєї присутності на міжнародних горілочнихринках, самим великим з яких є ринок Росії. За даними досліджень споживчихпереваг, проведеним TNS Gallup Media у Росії в травні 2006 р., горілка Nemiroffвизнана самої споживаної росіянами імпортною горілкою. ТМ Nemiroff також визнаналідером споживчих переваг росіян, відповідно до рейтингу ВЦИОМ за липеньминулого року. У 2006 ТМ Nemiroff упевнено закріпила свої позиції в трійцісамих продаваних горілочних брендов у Росії. Частка продажів горілок Nemiroffна російському ринку, за даними дослідницького агентства ACNielsen, унатуральному вираженні складає 3,3%.

На світовому ринку компанія Nemiroff також досягла істотних успіхів,ставши першим українським брендом, що зумів піднятися на другу ступінь усвітовому алкогольному рейтингу горілочних брендов лідерів з обсягом продажів у9,3 млн. кейсів (девятилітрових шухляд). Такі дані в 2006 році обнародувававторитетний американський журнал Impact у своєму рейтингу «VODKA — ТОР 20Brands Worldwide». Лідерські позиції Nemiroff на світовому ринкупідтверджені ведучим європейським галузевим виданням IWSR Drinks Record (Великобританія).

*Статус «міжнародний» одержує бренд, не менш 30% продукціїякого експортується.

За даними дослідження споживчого ринку Росії у категорії горілка, ТМNemiroff по обсязі продажів у грошовому вираженні займає лідируючі позиції. Другупісля Nemiroff рядок рейтингу «Total vodka in Russia» зайняла бренд«Зелена марка». Частка продукції під цим брендом склала 4,60%. Третємісце належить «Путинке» з часток 4,18%. Залишив за бренд Nemiroff іпредставленим у рейтингу імпортерів — «Союз Виктан» і «Мягков»,що зайняли 4 і 9 місця відповідно. (табл.2.4).

Таблиця 2.4

Total vodka in Russia.

Джерело: компанія ACNielsen Як повідомляє ACNielsen, продукція Nemiroffлідирує також по обсягах продажів у грошовому вираженні в самому быстрорастущемі престижному сегменті алкогольного ринку Росії — Low-Premium Vodka (від 240 до400 руб за 1 літр) (табл.2.5). У 2006 році частка Nemiroff у сегменті «преміальної»продукції склала 4,46%.

Таблиця 2.5

Low-Premium vodka in Russia

№ Бренд Частка в обсязі продажів,% 1 Nemiroff 4,46% 2 Путинка 4,18% 3 Союз Виктан 3,29% 4 Парламент 1,85% 5 Мягков 1,75% 6 Флагман 0,30% 7 Біла берізка 0,21% 8 Ять 0,18% 9 Хортиця 0,17% 10 Висота 0,13%
Розділ 3. Шляхи вдосконаленнястратегії та бізнес-процесів розширення експорту продукції дп “українськагорілчана компанія nemiroff” на світові ринки3.1 Концепція та економічнеобґрунтування напрямків розширення частки та географії присутності продукції ДП“Українська горілчана компанія NEMIROFF” на світовому ринку

Обсяг реалізації компанії Nemiroff, найбільшого виробникалікеро-горілчаної продукції в Україні, у 2006 році склав $407,8 млн. В 2005році обіг становив $397 млн. З огляду на те, що в 2004 обіг компанії становив$202 млн., завдяки активній зовнішньоторговельній діяльності компанії Nemiroffвсього за два роки обсяг реалізації продукції вдалося подвоїти, повідомляєпрес-служба компанії.

За результатами другої хвилі щорічних досліджень споживчих перевагросіян Маrкеtіng Іndех, що проводить маркетингова компанія TNS Gallup Media,алкогольні напої компанії Nemiroff входять у число самих споживаних у Росії. Nemiroffзаймає перші місця в рейтингах TNS, випереджаючи такі імениті світові бренды,як Absolut і Smirnoff.

За результатами даного дослідження бренд Nemiroff очолює рейтинг «Часткаспоживаючу марку» у групі чоловіків 25-45 років з доходом середній і вищеза середнє. Продукцію Nemiroff предпочитают 28,9% опитаних чоловіків віковоїкатегорії 25-45 років з доходом середній і вище за середнє.28,5% опитанихвибирають «Гжелку» і 20,2% споживають «Путинку».

У рейтингу «Знання марок горілки в Росії» у групі чоловіків25-45 років з доходом середній і вище за середнє компанія Nemiroff займає другемісце, випередивши шведську горілку Absolut. Відповідно до результатівопитування, ТМ Nemiroff знають 58,3% чоловіків вікової категорії 25-45 здоходом середній і вище за середнє, у той час як бренд Absolut довідаються54,9%. Першу позицію займає ТМ «Гжелка», що знають 60,3% опитаних.

У Москві 1-го лютого 2007 року на урочистій церемонії вручення нагороду рамках міжнародної програми «Superbrands» за 2006 рік компаніїNemiroff був привласнений статус «Супербренд» у категорії «Businessto customer — споживчий ринок». За підсумками минулого року компаніяNemiroff також включена в знаменитий збірник «Супербренди російськогоспоживчого ринку».

Таким чином, українська компанія Nemiroff, що закріпила за собоюрепутацію виробника світового рівня, у черговий раз одержала експертнепідтвердження статусу однієї з найбільш авторитетних і респектабельнихкомпаній, що завоювали визнання і любов російських споживачів. У числовласників титулу «Супербренд» входять найбільш процвітаючіторговельні марки, що з'явилися в Росії в останні роки і сьогодні утворяютьособливу групу бренд-лидерів споживчого ринку. У їхньому списку «Аерофлот»,«Альфа-Банк», Pepsi, Salamander, Hewlett-Packard, MasterCard і інші.

«Для нас коштовно бути учасниками подібного елітного клуба, воточенні настільки ж престижних брендов і шанованих компаній, — підкресливГолова Ради директорів компанії Nemiroff Олександр Глусь, — Це означаєавторитетне визнання досягнень компанії Nemiroff, її високої репутації. Ми звласного досвіду знаємо, як важко завоювати і міцно утримувати лідерськіпозиції в будь-якій сфері сучасного бізнесу. Завдяки стабільній бездоганнійякості, унікальним авторським рецептурам, надійному захистові від фальсифікаційі продуманої стратегії міжнародного розвитку бренда, продукція Nemiroff успішнозавойовує серця споживачів у більш ніж 50 країнах світу, у числі яких ігорілочний ринок №1 у світі — Росія».

На українському горілочному ринку перемінилися лідери. За даними Союзуоптовиків і виробників алкоголю і тютюну (СОПАТ), на перше місце по продажахгорілки вийшла «Хортиця», а по обсягах виробництва — корпорація«Олімп». Утім, торішній лідер по обох показниках «Союз-Виктан»не в образі: компанія показала високі фінансові результати за рахунок продажівна російському ринку. Згідно опублікованим учора даним асоціації СОПАТ, у 2006році перша трійка виробників горілки і горілочної продукції на Українікардинально змінилася. На перше місце по обсязі виробництва вийшла корпорація«Олімп», що займав роком раніше другу позицію, з четвертого на другемісце піднявся "Імідж Холдинг" (ТМ «Хортиця»). При цьомуNemiroff зберіг третю позицію. Компанія «Союз-Виктан», що була лідеромринку по виробництву в 2005 році, зайняла лише четверте місце.

Показники продажів компаніями горілки виглядають трохи інакше. На першемісце піднялася «Хортиця», що торік займала друге місце. «Союз-Віктан»за підсумками 2006 року став другим, а компанія Nemiroff зберегла третю позицію.При цьому лідер ринку по виробництву — корпорація «Олімп» у десяткунайбільших продавців горілки не входить. Правда, у суміжному сегменті напоїв зізмістом спирту 8,5-25% компанія збільшила свою частку на ринку з 51,3% до 66,4%.

На Україні видано 97 ліцензій на виробництво алкоголю. За данимиасоціації СОПАТ, загальний обсяг виробництва алкогольної продукції в 2006 роцісклав 49,4 млн дал, що лише на 2,3% більше, ніж роком раніше. Для порівняння — приріст виробництва в 2005 році відносно 2004 року склав 15%. При цьому обсягекспорту алкогольної продукції в 2006 році ставив $191,9 млн проти $244,6 млн2005 року.

У компаніях «Союз-Виктан» і Nemiroff заявили, що зниженняобсягів продажів на внутрішньому ринку на їхніх фінансових показниках невідбилося. "'Союз-Виктан' — міжнародна компанія, і позитивна динамікаросту сумарних продажів компанії на всіх ринках нас улаштовує",- сказавначальник відділу по зв'язках із громадськістю компанії Сергій Блажко. Прицьому він послався на обсяг виробництва «Союз-Виктана» у Росії, щоторік виріс з 533 тис. дав до 3,011 млн дав. У компанії Nemiroff повідомили, щообсяг продажів у Росії торік удалося зберегти, а рентабельність українськогобізнесу компанії підвищилася за рахунок запуску преміальних марок.

Фінансовий оборот «Союз-Виктана» у 2006 році склав $580 млн ($420млн роком раніше), Nemiroff — $407,8 млн ($397 млн), ТМ «Хортиця» — 2млрд грн (1,2 млрд грн). Фінансові показники «Олімпу» за 2006 рік нерозголошуються.

Учасники ринку зв'язують ріст обсягів продажів «Хортиці» зізначними витратами на маркетинг. «Вони витрачають на рекламу більше, ніжвсі інші виробники горілки»,- затверджує директор по маркетингу компанії«Олімп» Олексій Филановский. У самій компанії також пояснюютьполіпшення своїх показників ефективним маркетингом і дистрибуцією. Утім, пооцінках директора рекламного агентства Starcom Костянтина Стрюкова, бюджет«Хортици» не перевищує бюджет Nemiroff і складає біля $15 млн. Хочавізуально присутність 'Хортиці' у ЗМІ здається гнітючою, витрати компаніїпорівнянні з іншими гравцями ринку. «Хортиця» не використовує,наприклад, дороге спонсорство боксу, як це робить Nemiroff, при цьому витрачаєпорівнянні гроші на спонсорство спортивних новин, досягаючи більшого ефекту".

Стратегії компаній на поточний 2007 рік також виявилися відмінними.«Цього року ми мають намір збільшити частку експорту виробленої продукціїв два рази (при нинішній частці 7,49%)»,- повідомив фінансовий директор«Хортици» Юрій Сухина. Nemiroff планує продовжити розвитокпреміального сегменту і підсилити його новими брендами. «Наприкінці жовтня2006 року ми обновили лінійку горілки премиум-класса, а влітку вивели новумарку 'Премиум Lime'. Ця стратегія компанії збережеться і цього року»,-розповіли в Nemiroff. У «Олімпу» запуск нових торговельних марок непланують. «У нас збалансований портфель, нових брендів цього року нез'явиться. Замість цього будемо вводити нові лінійки під існуючими марками»,-говорить Олексій Филановский.

У 2007 році компанія Nemiroff має намір усталити своє положення наамериканському ринку. Ціль компанії — вийти на національний рівень продажів уСША, створивши конкуренцію таким брендам, як Absolut і Smirnoff. При цьомуNemiroff не виключає можливості створення спільного підприємства з одним зісвітових виробників алкоголю.

За даними Nemiroff, у 2005 році було зроблено 8,33 млн дав алкоголю,експорт склав 5,04 млн дав. Чистий прибуток компанії в 2005 році — 5 млн дол.,оборот — 397,1 млн дол. Підсумки 2006 року поки не підведені.

Програма Nemiroff по виходу на національний американський ринок почнедіяти вже цього року. «На етнічному американському ринку, де основнимиспоживачами горілки є емігранти зі СРСР, ми успішно конкуруємо з виробниками зРосії й України, — розповів РБК daily голова ради директорів холдингу NemiroffОлександр Глусь. — Але нас цікавить вихід на загальноамериканський ринокспиртного, де виробників з території СНД немає. От отут ми і вступаємо вконкуренцію зі світовими брендами». За його словами, обсяг інвестицій уцей проект складе як мінімум 30 млн дол.

В українській компанії не виключають, що одним зі шляхів досягненнямети може стати угода про співробітництво, у тому числі і створення СП ізвеликою компанією світового масштабу, що є власником топових брендов у різнихкатегоріях алкоголю і яка вже є могутнім оператором на глобальному ринку.«Компанія Nemiroff постійно веде переговори з найбільшими світовимигравцями алкогольного ринку», — заявив г-н Глусь. На сьогоднішній деньсамими значимими гравцями світового ринку алкоголю є такі компанії, як Diageo іBacardi-Martini.

За даними американської Adams Liquor Handbook за 2005 рік, середгорілочних брендов лідерами на ринку США були Smirnoff (17,6%), Absolut (10%),Grey Goose (4,5%). З російських брендов у числі лідерів відзначене тількиStolichnaya (виробництво S. P.I. Group), їй належить 4,3% ринку. Згідно зпрогнозом Euromonitor, американський ринок горілки протягом найближчих чотирьохроків виросте на третину, до 16,7 млрд дол. у 2010 році.

Президент S. P.I. Group Андрій Скурихин вважає, що Nemiroff будескладно вийти на національний рівень продажів. Головною перешкодою на шляхуукраїнців він вважає величезну конкуренцію, що не йде ні в яке порівняння зросійським або українським ринками.

3.2 Синтез регресійних моделейпрогнозу обсягів експорту в ДП «Українська горілчана компанія NEMIROFF»

Синтез регресійних моделей як одновимірна лінійна регресійна модельпредставляється у вигляді рівняння [71]:

/>, (3.1)

де /> - постійна складова доходу /> (початок відліку);

/> - коефіцієнт регресії;

/> - відхилення фактичних значеньдоходу /> від оцінки (математичногосподівання) /> середньої величини доходу в і-тийперіод.

Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим,найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [71]. За цим методом параметривизначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечуватипараметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць /> між фактичними значеннями доходу та йогооцінками є мінімальною, що можна записати як

/>. (3.2)

Відмітимо, що залишкова варіація (3.5) є функціоналом /> від параметрів регресійного рівняння:

/> (3.3)

За методом найменших квадратів параметри регресії /> і /> є розв’язкомсистеми двох нормальних рівнянь [71]:

/>, (3.4)

/>.

Розв’язок цієї системи має вигляд:

/>, (3.8)

/>.

Середньоквадратична помилка регресії, знаходиться за формулою

/>, (3.5)

Коефіцієнт детермінації для даної моделі

/> (3.6)

повинен дорівнювати: />>0,75 — сильний кореляційний зв’зок, 0,36>/>>0,75 — кореляційнийзв’язок середньої щільності; /><0,36 — кореляційнійзв’язок низької щільності [71].

На рис.3.1 — 3.8 наведені результати регресійного аналізу динамікиобсягів реалізації горілчаної продукції ДП «УГК» у 2003 — 2005 рокахна експорт та на внутрішній ринок (помісячна динаміка) у вигляді лінійноїодновимірної моделі Y=f (X1), виконані за допомогою стандартних функцій“електронних таблиць" EXCEL-2000.

Як показують результати проведеного аналізу:

1. За 2003 — 2005 рік частка експорту в реалізованій продукціїпідвищилась з 30% (2003) до 65% (2005), при цьому лінійна регресія добре описуєпроцес зростання експортної частки (коефіцієнт детермінації вище 0,7);

2. Обсяги реалізації горілчаної продукції на експорт зросли з рівня1,822 млн. дал у 2003 році до 3,259 млн. дал. у 2004 році та до 5,126 млн. далу 2005 році. При обсягах контейнера до 9800 пляшок експортна відгрузка в деньдосягає 10 контейнерів на добу, тобто нагрузка на митний відділ ДП «УГКNEMIROFF» зросла в 4 рази.

3. Аналіз коефіцієнта сезонності реалізації продукції відносносередньорічного місячного обсягу реалізації дозволила отримати по експорту тавнутрішньому ринку стійку нелінійну функцію прогнозу:

зростання від 0,6 до 1,0 у першому кварталі (внутрішній ринок);

стабілізація на середньому рівні 1,0 у 2 та 3 кварталах (внутрішнійринок);

зростання з рівня 1,0 до рівня 1,6 у останній місяць року (внутрішнійринок);

зростання від 0,6 до 0,9 у першому кварталі (експорт);

падіння до рівня 0,8 у 2 кварталі (експорт);

практично лінійне зростання з рівня 0,8 до рівня 1,5 на протязі 3 та 4кварталів року (експорт);

Отримані результати дозволяють спрогнозувати роботу митного відділу ДП«УГК NEMIROFF» на протязі року.

Рис.3.1 Динаміка виробництва та реалізації горілчаної продукції ДП«УГК NEMIROFF» на внутрішній ринок

України та на експорт у 2003 — 2005 роках (фактичні дані та регресійнийаналіз)

Рис.3.2 Динаміка експортної частки реалізації горілчаної продукції ДП«УГК NEMIROFF» у 2003 — 2005 роках (фактичні дані та регресійнийаналіз)

Рис.3.3 Динаміка загального виробництва горілчаної продукції ДП «УГКNEMIROFF» у 2003 — 2005 роках (фактичні дані та регресійний аналіз)

Рис.3.4 Помісячна динаміка обсягів реалізації горілчаної продукції ДП«УГК NEMIROFF» у 2003 — 2005 роках на внутрішній ринок

Рис.3.5 Помісячна динаміка обсягів реалізації горілчаної продукції ДП«УГК NEMIROFF» у 2003 — 2005 роках на експорт

Рис.3.6. Коефіцієнт сезонності динаміки обсягів реалізації горілчаноїпродукції ДП «УГК NEMIROFF» у 2003 — 2005 роках на внутрішній риноквідносно середньорічного місячного обсягу реалізації

Рис.3.7. Коефіцієнт сезонності динаміки обсягів реалізації горілчаноїпродукції ДП «УГК NEMIROFF» у 2003 — 2005 роках на експорт відносносередньорічного місячного обсягу реалізації (експериментальна функціяпланування сезонності реалізації)

Рис.3.8. Регресійний аналіз впливу зростання експортної часткиреалізації продукції на зростання щомісячного обсягу виробництва та реалізаціїгорілчаної продукції ДП «УГК NEMIROFF» у 2003 — 2005 роках (експериментальнафункція доцільності зростання експорту)

3.3 Інновації та впровадженнякомплексу непрямої реклами як основа комплексу міжнародного маркетингу ДП«Українська горілчана компанія NEMIROFF»

Міжнародні маркетингові можливості — це передумови і здатність фірми доефективної реалізації свого інтелектуального, технологічного, фінансового

(а в цілому — ресурсного) потенціалу на основі міжнародних стандартівведення бізнесу, теорії й інструментарію міжнародного маркетингу [7].

У відкритій геоекономіці, навіть для фірми, що має стійкі переваги увідповідному сегменті національного ринку, завжди існує загроза бути витісненоюзі сфери своєї діяльності іншою іноземною фірмою.

При виході на міжнародний ринок фірма приймає ряд стратегічних рішень всфері міжнародного маркетингу [5]:

виявлення рис зовнішнього середовища;

основні рівні виходу на зарубіжні ринки;

дослідження зовнішнього ринку та вибір найбільш привабливих ринків;

організаційна побудова міжнародного маркетингу.

Процес планування діяльності міжнародного маркетингу фірмою має наступніфази:

визначення мети;

мета входження на ринок;

шанси на міжнародному ринку;

мультинаціональний стратегічний план, портфель пропозицій;

стратегії вступу на ринок;

стратегії маркетингу продуктів;

сегментування ринку та позиціювання продукту;

міжнародний маркетинг-мікс;

оцінка та контроль.

З фази „стратегії вступу на ринок" планування діяльності фірмиздійснюється на рівні національної економіки країни, в якій плануєтьсяреалізовувати свої товари чи послуги [6].

При рішенні задач наступної фази „стратегії маркетингу продуктів „ уконкретній зарубіжній національній економіці фірмі необхідно при розробцімаркетингових стратегій вирішити основне питання [3]:

прийняття глобальної (стандартизований підхід) стратегії чи

прийняття локальної (індивідуалізований підхід) стратегії

Основою для прийняття рішення про стратегію міжнародного маркетингу вконкретній країні є результати аналізу зовнішнього середовища, так звана PEST — матриця [10]:

P — Політичні фактории:

участь у міжнародних угодах;

політична стабільність;

рівень державного регулювання ринкових відносин;

зміни в законодавчій базі;

національні — суверенітет, безпека, добробут, інтереси;

E — Економічні фактори

межа відкритості економіки країни;

темпи економічного росту по основним макроекономічним

показникам;

ступінь залежності від стадії економічного розвитку країни;

рівень транснаціоналізації;

стан платіжного балансу;

ступінь закордонного впливу на розвиток національної економіки;

S — Соціальні фактори

зміни в суспільних цінностях;

демографічна ситуація;

споживче поводження і мотивація;

система громадянства;

соціальні інститути;

відношення населення до бізнесу;

різні аспекти культури, моралі, релігії, освіти;

T — Технологічні фактори

технологічні досягнення, що впливають на виробничі витрати;

основні напрями технологічного прориву;

наукові досягнення;

патентування та винаходи;

Глобальний підхід в формуванні стратегії міжнародного маркетингу спрямованийна стандартизацію у виробництві товару, його просунення з метою задоволеннявідносно однорідних потреб на ринках різних країн. Це означає, що фірма маєможливість зводити до мінімуму набір модифікацій виробленого продукту івибирати для цього відповідне середовище. Перевага такого підходу проявляєтьсяв економії на масштабах виробництва. На вибір глобального підходу впливаютьглобальні сили, пов’язані з пошуком подібностей у потребах споживачів,передбачаючи, що світові потреби з часом стають більш однорідними; за умовигарантування якості споживачі готові купувати стандартизовані товари за більшнизькими цінами [11].

Модифікацією цього підходу є так званий глобально-диференційний підхід,який передбачає стандартну організацію виробництва та реалізації товару із врахуваннямкультурних, традиційних особливостей ринкових потреб на ринках різних країн. Прикладомтакого підходу можуть бути партнерські стосунки на основі франчайзингу — збереження стандартної технології товару із врахуванням специфіки місцевогоринку.

Так, явно глобальна (стандартизована) маркетингова стратегія компанії„Кока-кола” на ринку Європи, враховуючи тенденції потреб споживачів досхуднення, при збереженні стандартної технології прийняла напрямок глобально-диференційованоїстратегії, випустивши новий популярний продукт — „дієтичну „Кола-колу”" — зменшивши стандартну кількість цукру в напої.

Дослідження в інтернаціональних фірмах показали, що більш за все булистандартизовані продукт, його фірмова назва та упаковка. Тактика дистрибуції — цінова та комунікаційна — в різних країнах суттєво відрізнялись.

Локально-адаптивний (індивідуалізований) підхід в стратегії міжнародногомаркетингу будується на виявленні специфічних потреб різних ринків під дієюособливої поведінки покупців, конкурентних переваг фірм у конкурентномусередовищі [11]. Адаптивність у поведінці фірми диктується станом розвиткурізних галузей, правовими обмеженнями у країнах (яскравий приклад — автомобіліз лівостороннім (європейський, американський стиль) та правостороннім (англійський,японський стиль) розташуванням рульової колонки в автомобілях).

У кожному конкретному випадку слід спочатку вияснити, чи можна збуватитовар у зарубіжній країні у незміненому вигляді, або ж необхідно внести зміни. Різнізвички споживачів часто призводять до виникнення різних модифікацій продукції врізних країнах збуту. Однак, при цьому треба пам’ятати, що будь-якепристосування продукту чимало коштує фірмі, а також, що продаж малих партій абомалорентабельний, або нерентабельний взагалі. Тому кожна міжнароднозорієнтована фірма повинна шукати шляхи мінімізації додаткових витрат на країнуадаптацію товару. Досвідчені у міжнародному бізнесі фірми застосовують прицьому так звану модульну побудову продукту: окремі компоненти або технологічніпроцеси є однаковими і можуть при необхідності коливатися з меншими витратами.

Основна проблема маркетингу алкогольної продукції полягає в тому, що закордоннезаконодавство про поширення і рекламу алкогольної продукції робить упор, упершу чергу, на обмеження рекламування алкогольних напоїв. Ціль таких обмежень- захищати, насамперед, населення юнацького віку від впливу реклами.

Найбільш розповсюджений спосіб регулювання просування спиртних напоївна ринок — заборона рекламування деяких (або будь-яких) спиртних напоїв окремими(або всіма) масовими способами інформації. Як мінімум у 37 країнах у тій абоіншій формі існує обмеження на рекламу спиртного. Так у Франції на телебаченніподібна реклама заборонена, на радіо заборонена з 17 до 24 годин, у печаті й узовнішній рекламі дозволена з обмеженням, тобто зазначений перелік інформації,що може утримуватися в рекламі. Це ж відноситься і до реклами пива. В Естоніїзаборонена реклама спиртного по радіо і телебаченню, однак реклама пива потелебаченню допускається.

У Німеччині Великобританії виробники добровільно обмежують рекламу пива.Тимчасові обмеження присутні так само в Іспанії. Реклама напоїв зі змістомалкоголю більш 20% по радіо і телебаченню заборонене, а більш слабких напоївдозволено тільки після 21: 30. У Фінляндії реклама у всіх ЗМІ дозволена тількидля напоїв зі змістом алкоголю до 22%, а також заборонене використання окремихситуацій (наприклад, зв'язаних з керуванням автомобілем) у рекламних матеріалах.

У США виробники пива й алкогольних напоїв добровільно розміщають рекламуалкогольних напоїв тільки в засобах масової інформації, чия аудиторія якмінімум на 70% складається з дорослих. В даний час обмеження встановлене нарівні 51%. У той же час, американське алкогольне законодавство не робитьістотних розходжень між здобувачами ліцензій на роздрібний продаж алкоголю взалежності від їхнього організаційного статусу. Алкоголем можуть торгувати яквеликі торговельні корпорації, так і індивідуальні підприємці.

І ще деякі країни також покладаються на добровільні кодекси рекламноїпрактики, що обмежує рекламування алкоголю. Хоча в розвитих країнах, таких якБельгія, Ірландія і Великобританія, ці кодекси, як правило, дотримуються, їхняефективність недостатня. У країнах, що тільки переходять на ринкові відносини (наприклад,у Чеській Республіці), добровільні кодекси дотримуються погано.

Світовий та вітчизняний ринок непрямої реклами product placement* (PP) дедалізростає. Піонерами використання product placement в Україні були алкогольнікомпанії. Підвищення їхнього інтересу до РР пояснюється просто: обмеженняреклами алкоголю в Україні та Росії змушує виробників спиртного знаходитинетрадиційні способи привернення уваги покупців (Додаток А). Так, засвітившисьу більш ніж 120 фільмах і серіалах, ТМ Nemiroff відвоювала міцні позиції нелише на українському, а й на російському ринку. Досвід Немирова поступовопочали переймати марки SV, «Цельсій», «Хлібний дар», «Медофф»,«Олімп»,«Жан-Жак», «Клин-ков», «Мерная», «Хортиця».Останнім часом алкогольні бренди воліють брати участь у кіно-проектах і всеменше розміщаються в серіалах, основна цільова аудиторія яких — жінки.

В Україні відбулася світова прем'єра унікального захисту алкогольноїпродукції (14.03.2007).

Революційну систему захисту від підробок впровадила в березні 2007 рокукомпанія Nemiroff, відома інноваціями в сфері виробництва і захисту своєїпродукції від фальсифікування. Відомі всім «фірмові» штофи зіспиртними напоями Nemiroff, починаючи з березня поточного року, надходять упродаж з унікальним ковпачком-«детектором». Це нововведення дозволяєспоживачеві вже при першому погляді на продукцію упевнитися в оригінальності їїпоходження.

«Піклуючись про споживача, ми робимо наступний крок у нашійсистемі захисту продукції, упроваджуючи новий ковпачок. „Детектор правди“- червоне кільце на ковпачку, що з'являється при першому відкриванні пляшки івже не зникає. Поява червоного кільця на ковпачку означає одне: усередині — дійснийNemiroff, і саме ви відкрили штоф першим. Ця інновація дозволяє доповнитизагальну систему захисту якості нашої продукції ще одним рівнем — контролемрозкриття», — повідомила Світлана Гладка, директор по якості і новихпроектах компанії Nemiroff.

Усередині система ковпачка оснащена клапаном унікальної конструкції іспеціальною кулькою, що охороняють штоф від можливого повторного наповнення ізабезпечують рівномірний налив навіть сильно охолодженої горілки (тобто кулькане прилипає до стінок клапана).

Сам ковпачок виготовлений з екологічно чистих матеріалів, а йогоосновою є алюміній. Алюмінієві ковпачки вважаються найбільше технологічним дляукупорки алкогольних продуктів, тому що сполучать у собі високу гігієнічність,зручність і практичність.

Винахід розроблений ексклюзивно для компанії Nemiroff — бренда,визнаного в 2006 р. другим у світі по обсягах продажів горілки і самоговеликого експортера спиртного з України (частка експорту в загальному обсязізробленої на заводах Nemiroff продукції перевищує 54%).

Проект системи «детекторної» укупорки горілки розроблявсяпротягом 2006 року об'єднаною проектною групою, до складу якої входиликонструктори фірми-розроблювача ковпачка (ТОВ «Технологія») іфахівці-виробничники компанії Nemiroff. Загальні витрати на впровадження цієїсистеми склали близько 5 млн євро (6,6 млн доларів). Результат їхньої роботи, упроцесі якої були отримані 7 патентів, перевершив усі чекання, дозволившидоповнити існуючу багатоступінчасту систему захисту якості продукції Nemiroffще одним рівнем — контролем розкриття.

Поява нової розробки уже встигли назвати «світовою прем'єрою вУкраїні». Утім, це не перша інновація такого рівня від ведучогоалкогольного бренда. Чотири роки тому назад Nemiroff першим на ринку СНДупровадив захист своєї продукції системою лазерного гравірування дати і часурозливу на ковпачку і горлечку пляшки, що неможливо знищити, що унеможливлюєповторне використання фірмових пляшок. Загальні витрати на впровадження системилазерного захисту продукції Nemiroff перевищили один мільйон доларів, однаквисока ефективність цього нововведення коштувала таких витрат. Не випадковопісля Nemiroff схожі системи лазерного захисту почали впроваджувати й іншівиробники спиртного.

3.4 Перенесення виробництва продукціїДП «Українська горілчана компанія NEMIROFF» на території країносновного експорту як ефективний захід стратегії розширення присутності насвітовому ринку

Тверда акцизна політика в Україні сприяє експансії вітчизняної горілочноїпродукції в Європу й Америку. Активності українських «горілочників» назовнішніх ринках, у тому числі і російському, можна позаздрити. Експорт горілкистає навряд чи не основним напрямком діяльності компаній, що входять у топ-5вітчизняного горілочного ринку — за підсумками минулого року він склав більш25% усіх зроблених лікеро-горілчаних виробів.

Спрямованість ведучих виробників, яким об'єктивно стає тісно в Україні,на закордонну експансію є трендом 2006 р. У даний час компанії, що впевненообґрунтувалися на зовнішніх ринках, у середньому експортують від 40 до 60%зробленої горілки.

Найбільш значні постачання здійснюються на сьогоднішній день у Росію — приблизно87% всього експортованого товару. Однак перша половина 2006 р. змусилавиробників засумніватися в безумовній перспективності російського ринку.

Нагадаємо, що 21 листопаду цього року комітетам Держдуми РФ булодоручено підготувати законодавчі пропозиції по нормалізації ситуації наалкогольному ринку. Мова йде про збір акцизів з виробників спирту, уведеннієдиного акцизу на усі види спиртів і створенні державногопідприємства-монополіста по придбанню спирту і його наступному продажулікеро-горілчаним заводам (в Україні таким монополістом є «Укрспирт»).

У сформованій ситуації компанії переглядають свої стратегії просуванняна закордонних ринках, а деякі вже здійснюють цілком відчутні переміщення насусідні ринки. Так, у планах горілочної компанії Nemiroff — придбаннякомпании-дистрибьютора в Польщі, про що заявив голова ради директорів NemiroffОлександр Глусь. Завершення угоди, що знаходиться вже на етапі підписання,планується до кінця року. Цей крок дозволить компанії зміцнити свої позиції напольському ринку, що є другим після Росії й Ізраїлю по обсягах експортупродукції цього горілочного виробника. А наступним етапом «скорення світу»стане для Nemiroff освоєння китайського ринку. Реалізацію задуманого в компаніїзв'язують із запуском заводу в РФ, будівництво якого є уже вирішеним питанням.«Продукція цього підприємства піде на Росію і Китай», — відзначив г-нГлусь.

Будівництво і придбання російських виробничих потужностей стали вжезвичайною практикою для українських горілочних гігантів. Так, першою компанією,що приобрели завод у РФ, став ГК «Союз — Виктан», що уклав на початкуминулого року угоду по придбанню заводу в підмосковній Рузе. Підприємство,сумарний обсяг інвестицій у яке склав більш $20 млн., було запущено влітку, анавесні нинішнього року компанія придбала ще один завод — у м. Лыткарино. Післяглибокої модернізації цього підприємства і його запуску в першому півріччі 2007р. сукупні виробничі потужності «Союз — Виктан» у Росії складуть, якочікують у компанії, близько 18 млн. дал у рік.

Другим українським підприємством, що відкриває своє виробництво вРосії, стала ТОВ «ЛВЗ „Хортиця“ (»Імідж Холдинг"). Будівництвозаводу, проектна потужність якого більш 10 млн. дав горілки в рік, плануєтьсязавершити влітку 2007 р.

Скорення європейських ринків аж ніяк не є межею мріянь вітчизняних«водочников». Погляди лідерів галузі звернені сьогодні за океан — наринок США. Як відзначив Олександр Глусь, після запуску заводу в РФ, продукціяякого буде забезпечувати російський і китайський ринки, потужності українськихпідприємств компанії вони збираються перенаправляти на Сполучені Штати. І хочаNemiroff приступила до освоєння американського ринку ще сім років тому, «заразми працюємо на етнічних ринках, в основному для вихідців з Росії й іншихреспублік колишнього СРСР. Але при цьому придивляємося до виходу нанаціональний рівень», — заявив г-н Глусь.

2006 рік став для українських виробників лікеро-горілчаних виробівсвоєрідним проривом у світ. Якщо раніш «водочники», експортуючи своюпродукцію, мали на меті «протестувати» ринок тієї або іншої країни,то зараз відбувається цілком цілеспрямована експансія на ринки Європи й Америки.Деякі компанії, набудовані особливо рішуче, виношують плани «по захопленню»світового ринку. Уже сьогодні на експорт йде в середньому половина зробленоїгорілки, але вітчизняний споживач від цього не обділений, оскільки компаніїактивно розширюють своє виробництво, купуючи і будуючи потужності в регіонах,жителі яких лояльні до горілки.

Один з лідерів українського ринку виробників алкоголю компанія Nemiroffнаприкінці листопаду 2006 року відкрив торгові дома у російських містахСанкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі та Ростові-на-Дону.

За прогнозами компанії це дозволить найближчим часом збільшити рівеньдистрибуції до 80%. Компанія також розраховує на те, що за рахуноквдосконалення системи продажів на регіональних ринках обсяги реалізації продукціїNemiroff у Росії зростуть на 15 — 20%.

Продукція Nemiroff присутня на ринку Росії з 1999 р. Торгові домистворювалися на базі існуючих регіональних логістичних майданчиків. Санкт-Петербургбуло обрано для відкриття тут торгового дому з тієї причини, що він єкультурною столицею РФ з розвиненою готельною і ресторанною інфраструктурою,мережею магазинів. Сибір — звідси продукція надходить на Далекий Схід,уральська столиця Єкатеринбург є майданчиком для продажу продукції Nemiroff повсьому Західному Сибіру — у містах Тюмень, Челябінськ, Барнаул.

Один з найбільших виробників алкогольної продукції компанія Nemiroff (Немирів,Вінницька область) планує паралельно з будівництвом лікеро-горілчаного заводу вРосії придбати там уже діючий завод з виробництва алкогольної продукції.

Так, він зазначив, що з початку року значно зріс обсяг замовленьалкогольної продукції Nemiroff у Росії, тому керівництво компанії вирішилопридбати вже діюче підприємство, щоб ще під час будівництва нового ЛГЗ компаніявже могла забезпечити російський ринок необхідною кількістю продукції.

Висновки

Міжнародна маркетингова стратегія фірми є результатом інтелектуального,творчого процесу, а не сукупності послідовно-паралельних дій, хоча знанняпослідовності, технології і інструментів стратегічного процесу є необхідним.

З погляду корпоративного менеджменту та корпоративної стратегії вихідфірми на закордонний ринок, експортна експансія, транснаціоналізація діяльностіє реалізацією стратегії диверсифікації, яку серед інших диверсифікацій нихстратегій називають міжнародною.

Об’єктом дипломного дослідження була експортна діяльність Українськоїгорілочної компанії Nemiroff — дочірнього підприємства кіпрської компаніїBiostar Investments Ltd., на ринку працює з 1992 року.

За результатами діяльності в 2006 році ТМ Nemiroff стала першимукраїнським брендом, що зумів піднятися на другу ступінь у світовомуалкогольному рейтингу лідерів по обсягах продажів серед горілочних брендів. Nemiroffвипередив такі бренди як Stolichnaya, Absolut і Finlandia. Спеціалізованийжурнал про напої Drinks International (Великобританія) обнародував рейтингСвітового клуба мільйонерів (World Millionaires Club) за 2005 рік, де вп'ятірці динамічно зростаючих алкогольних брендов у світі значаться: Союз-Виктан(горілка) — ріст склав 55,1%, Nemiroff (горілка) — 28,0%, Bacardi Martini (горілка)- 16,7%, Pernod Ricard (ром) — 16,0%, Pernod Ricard (скроні) — 15,8%.

Внутрішня конкуренція в Україні точиться, в основному, між компаніями«Союз-Віктан», Nemiroff і Донецький лікеро-горілчаний завод «Лік»,які в 2005 році зберегли по обсягу чистого доходу лідируючі позиції наукраїнському алкогольному ринку. Разом з тим, згідно даним рейтингу «ТОП-100»[80], фірма «Союз-Віктан ЛТД.» і Донецький ЛГЗ «Лік» заминулий рік скоротили чистий дохід відповідно на 12,6% (до 1 млрд.96 млн. грн) ів 2,5 рази (до 505 млн. грн), передає "Інтерфакс-Україна". При цьомукомпанія Nemiroff в 2005 році одержала чистий дохід у сумі 1 млрд.34 млн. грн.(в 2004-м — 786 млн.750 тис). У той же час «Союз-Віктан» і ДонецькийЛГЗ «Лік» збільшили чистий прибуток відповідно на 77,5% (до 7 млн.420тис. грн) і в 2,2 рази (до 270 тис. грн), тоді як Nemiroff — скоротив в 36разів (до 1 млн.820 тис. грн). Лідером на алкогольному ринку по розміру чистогоприбутку за 2005 рік став ДП "Імідж-Холдинг" (торговельна марка«Хортиця») з показником 44 млн.920 тис. грн. У 2005 році компаніязбільшила дохід в 2,3 рази — до 450 млн.500 тис. грн.

Обсяг реалізації компанії Nemiroff, найбільшого виробника лікеро-горілчаноїпродукції в Україні, у 2006 році склав $407,8 млн. В 2005 році обіг становив$397 млн. З огляду на те, що в 2004 обіг компанії становив $202 млн., завдякиактивній зовнішньоторговельній діяльності компанії Nemiroff всього за два рокиобсяг реалізації продукції вдалося подвоїти

Проведений в дипломному дослідженні аналіз законодавчої та податково-митноїдокументації показує, що експорт (а також поставка в магазин безмитної торгівлі)горілчаної продукції виробниками України, який є предметом дипломногодослідження, має наступні обмеження:

1. Вивізне мито на горілчані вироби групи 2208 10 — відсутні, тобтообмеження експорту горілчаної продукції — мінімальне.

2. Для виготовлення горілчаної продукції в Україні виробник повиненпридбати тільки український спирт у державного монополіста — концерна “Укрспирт”на одному з його 54 заводів в Україні. Операція придбання спирта на акцизномускладі готової продукції спиртозаводу контролюється представником державноїподаткової адміністрації України, а виробник горілчаної продукції може отриматиспирт тільки виписавши податковий вексель на суму акцизного збору (17 грн. закожній дал (декалітр) 100% спирту з строком погашення векселю — 90 днів. Прицьому вексель повинен бути авальований комерційним банком (вартість авалюзнаходиться в діапазоні від 8 до 13% річних).

4. Виготовлення горілчаної продукції в Україні з імпортованого спирту,або спирту, наданого на давальницьких умовах, законодавчо заборонено.

5. Імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями можутьздійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності занаявності ліцензій.

Плата за ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв встановлюєтьсяв розмірі 780 гривень за рік.

Встановити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі у розмірі:

алкогольними напоями — 500 000 гривень;

6. Операція відпуску горілчаної продукції з акцизного складу підприємствавиробника контролюється представником державної податкової адміністраціїУкраїни, який контролює наявність наклеєних акцизних марок України (яківиробник купив в державній податковій адміністрації України за ціною 3,7 коп/за1 акцизну марку) на пляшках горілчаної продукції, яка іде на внутрішній ринок,та їх відсутність на пляшках горілчаної продукції, яка іде на експорт чи в“магазини безмитної торгівлі”;

7. Операція відпуску горілчаної продукції на експорт з акцизного складупідприємства виробника контролюється також представником митної державноїслужби України, який контролює наявність наклеєних акцизних марок іноземнихдержав (які виробник отримав в режимі “тимчасового ввезення-вивезення” відіноземного імпортера) на пляшках горілчаної продукції, яка іде на експорт.

8. Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані)платником акцизного збору за межі митної території України.

У разі реалізації алкогольних напоїв на експорт платнику податку повертаєтьсяз бюджету сплачена сума акцизного збору за умови надходження валютних коштів навалютний рахунок підприємства та пред'явлення підтверджувальних документів (договоруна товарообмінні операції, вантажної митної декларації).

9. При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податкуна додану вартість становить «0» відсотків до бази оподаткування,тобто сума ПДВ, нарахована на експортовану партію горілчаних виробіввідшкодовується виробнику податковою адміністрацією (коштами або взаємозаліком).

Рекламна діяльність продукції компанії на зовнішніх ринках проводитьсяз врахуванням прямої чи опосередкованої законодавчої заборони рекламиалкогольної продукції в деяких зарубіжних країнах (наприклад, в Росії) внаступних напрямках:

випуск рекламних проспектів та їх розповсюдження разом з поставляємимипартіями горілчаної продукції імпортерам і дилерам;

телевізійна реклама спонсорства багатьох спортивних телепередач зрекламуванням тільки логотипу компанії;

спонсорство в організації спортивних змагань з рекламуванням тількилоготипу компанії;

Інтернет — сайт компанії з інформуванням користувачів про компанію,виробництво, випускаємі марки продукції та якість

Тобто основні маркетингові проекти компанії по “дзеркальному" рекламуваннюсвоєї продукції через впізнавання споживачами алкогольної продукції залоготипом компанії досягають своєї мети, не порушуючи закони про заборонупрямої реклами споживання алкоголю.

Результати регресійного аналізу динаміки обсягів реалізації горілчаноїпродукції ДП «УГК» у 2003 — 2005 роках на експорт та на внутрішнійринок (помісячна динаміка) показують:

зростання від 0,6 до 1,0 у першому кварталі (внутрішній ринок);

стабілізація на середньому рівні 1,0 у 2 та 3 кварталах (внутрішнійринок);

зростання з рівня 1,0 до рівня 1,6 у останній місяць року (внутрішнійринок);

зростання від 0,6 до 0,9 у першому кварталі (експорт);

падіння до рівня 0,8 у 2 кварталі (експорт);

практично лінійне зростання з рівня 0,8 до рівня 1,5 на протязі 3 та 4кварталів року (експорт);

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що:

Список використаної літератури

1. МИТНИЙКОДЕКС УКРАЇНИ від 11 липня 2002 року N 92-IV //Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 16 листопада 2006року N 359-V

2. Господарський кодекс України // від 16 січня 2003 року N 436-IV (дієз 01.01.2004)

3. Закон України «Про Митний тариф України» N 2371-III від 5квітня 2001 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 26 грудня 2002 року N 420-IV

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про державне регулювання виробництва і обігу спиртуетилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробіввід19 грудня 1995 року N 481/95-BP // Із змінами і доповненнями, внесенимиЗаконами України станом від 17 листопада 2006 року N 374-V

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюновівироби від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР // Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 17 листопада 2006 року N 374-V

6. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про ставки акцизного збору на спирт етиловий таалкогольні напої 7 травня 1996 року N 178/96-ВР // Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 17 листопада 2006 року N 374-V

7. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ // від 3 квітня 1997року N 168/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станомвід 19 грудня 2006 року N 489-V)

8. Закон України “Про систему оподаткування в Україні" // від 25.06.1991N 1251-XII (із змінами станом на 5 червня 2003 року N 906-IV)

9. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станомвід 14 вересня 2006 року N 139 — V

10. ЗАКОН УКРАЇНИ — “Про автомобільний транспорт" від 5 квітня2001 року N 2344-III // (Законом України від 23 лютого 2006 року N 3492-IV цейЗакон викладено у новій редакції)

11. ЗАКОН УКРАЇНИ — “Про транзит вантажів” від 20 жовтня 1999 року N1172-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18травня 2004 року N 1721-IV

12. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” від 26грудня 1992 року N 18-92 // Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV

13. Декрет Кабміну України “ Про систему валютного регулювання івалютного контролю” ( № 15-93 від 19.02.1993 в редакції змін від 14.07.1999)

14. Про запровадження марок акцизного збору нового зразка для маркуванняалкогольної продукції // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 15 квітня 2005р. N 297

15. Питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податко-вихрозписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого // КАБІНЕТМІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 22 червня 2005 р. N 498

16. МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ про спрощення і гармонізацію митних процедур (узміненій редакції) // Протокол від 26 червня 1999 року

17. МИТНА КОНВЕНЦІЯ про міжнародне перевезення вантажів іззастосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) * * Набула чинності 20 березня 1978 р.,для України — 8 грудня 1982 р. // Додатково див. лист Управління контролю запереміщенням вантажів Державної митної служби України від 21 лютого 2006 року N19/110-ЕП

18. МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА “ІНКОТЕРМС — Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція2000 року) — Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // «Урядовийкур'єр», N 63, 3 квітня 2000 р., «Урядовий кур'єр», N 68, 10квітня 2002 р.

19. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // КАБІНЕТМІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 26травня 2004 року N 675)

20. ПЕРЕЛІКдокументів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформленнятоварів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України //Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 80

21. Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічнимизахисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів // КАБІНЕТМІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 квітня 2003 р. N 567 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 26 травня2005 року N 394)

22. Про розміри плати за марки акцизного збору для алкогольних напоївта тютюнових виробів // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 20 червня 2003р. N 926

23. Прозатвердження Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1 // наказДержавної митної служби України від 04.01.2005 № 1 (Із змінамиі доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 3липня 2006 року N 550)

24. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митногооформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації // НаказДержавної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 25квітня 2006 року N 322)

25. Про затвердження форм звітів щодо обігу спирту, алкогольних напоївта тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення // Наказ Державноїподаткової адміністрації України від 13 жовтня 2005 року N 449 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від30 травня 2006 року N 302)

26. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митноїдекларації // Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307(Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби Українистаном від 3 липня 2006 року N 550)

27. Про посилення державного контролю за цільовим використанням спиртупідприємствами, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, повнотою тасвоєчасністю надходження до бюджету акцизного збору // Наказ Державноїподаткової адміністрації України від 14 травня 2005 року N 178 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від26 січня 2006 року N 39)

28. ІНСТРУКЦІЯ про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом Україниза митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами,доходами і зборами, Наказ Державної митної служби України, Міністерствафінансів України, 30 червня 2000 р. N 368/149

29. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації // НаказДержавної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307/від 10 грудня 2001року N 798

30. Інструкція про організацію митного контролю та митного оформленнясуден і товарів, що переміщуються ними // Наказ Державної митної служби Українивід 17 вересня 2004 року N 678

31. Інструкція про організацію митного контролю та митного оформленняповітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами // НаказДержавної митної служби України від 6 квітня 2004 року N 240

32. Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних,залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, щопереміщуються ними // Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 N1989

33. Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнароднеперевезення вантажів із застосуванням книжки МДП // Наказ Державної митноїслужби України від 21 листопада 2001 року N 755 (Із змінами і доповненнями,внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 січня 2005 рокуN 3)

34. Порядок проведення митного оформлення товарів, що вивозятьсязалізничним транспортом, з використанням загальної вантажної митної декларації// Наказ Державної митної служби Українивід 2 червня 2003 року N 380 (Іззмінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби Українистаном від 15 липня 2004 року N 522)

35. Порядок взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні черезмитний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах // НаказДержавної митної служби України, Міністерства транспорту України від 30 березня2001 року N 231/174 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державноїмитної служби України, Міністерства транспорту України від 28 травня 2004 рокуN 399/442)

36. ПРАВИЛА здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезеннязовнішньоторговельних і транзитних вантажів // постанова Кабінету Міністрів Українивід 21 вересня 1993 р. N 770 /станом змін від 18 жовтня 1999 року N 1919)

37. Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародніперевезення // Наказ Державної митної служби України від 10 листопада 2000 рокуN 637/від 19 вересня 2001 року N 619

38. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ДОПУЩЕННЯ ДОРОЖНІХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДОПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ ПІД МИТНИМИ ПЕЧАТКАМИ І ПЛОМБАМИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КНИЖКИМДП // наказ Державного митного комітету України від 6 березня 1995 р. N 82

39. Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідченьводіїв документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів // Постанова КабінетуМіністрів України від 31.12.99 р. N 2403 станом змін від 5 листопада 2001 рокуN 763

40. Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів// Наказ Державної митної служби України від 31 грудня 1996 року N 592 (станомзмін від 21 липня 2005 року N 685)

41. Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митніліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій // НаказДержавної митної служби України від 4 грудня 1999 року N 792 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України від 15 липня2004 року N 522)

42. ПОРЯДОК випуску, обігу та погашення податкових векселів,авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спиртуетилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплатиакцизного збору //

43. Про посилення державного контролю за цільовим використанням спиртупідприємствами, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, повнотою тасвоєчасністю надходження до бюджету акцизного збору // Наказ Державноїподаткової адміністрації України від 14 травня 2005 року N178 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податковоїадміністрації України від 26 січня 2006 року N 39)

44. Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про фактичневивезення товарів за межі митної території України // Державна митна служба,Державна податкова адміністрація Наказ / Порядок, від 21.03.2002р. № 163/121

45. Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів(контрактів) // Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001.№201

46. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, яківидаються на суму податку на додану вартість при ввезені (пересиланні) товарівна митну територію Україну // Постанова КМУ від 01.10 97р. №1104

47. Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок контролюмитними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих)на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на доданувартість, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.06.99 N 346 // Наказ ДМСУвід 10.06.02р. №312

48. Про затвердження переліків документів, подання яких потрібне длязастосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товарів таінших предметів, що ввозяться на митну територію України (вивозяться за межімитної території України) // Наказ ДМСУ від 17.05.00р. №285

49. Про затвердження Порядку подання документів, які підтверджуютьправо суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими чиннимзаконодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів та іншихпредметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митноїтериторії України // Наказ ДМСУ від 22.12.99р. №845

50. Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю засплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, якісправляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митнутериторію України // Спільний наказ ДМСУ та ДПАУ від16.03.01р. №109/188

51. Про затвердження порядку застосування митного режиму “тимчасовоговвезення (вивезення) // Наказ ДМСУ від 28.03.00р. №173

52. Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів приздійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності // Наказ Державної митної служби України,Державної податкової адміністрації України від 12 липня 2004 року N 512/387

53. Про організацію роботи органів державної влади, що здійснюютьконтроль товарів і транспортних засобів за принципом „єдиного офісу" підчас переміщення їх через митний кордон України // Проект Постанови КабінетуМіністрів України, 22 березня 2006 року, www.customs.gov.ua

54. Про затвердження Порядку відкриття і ліквідації магазинів безмитноїторгівлі та Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі // ПостановаКабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1089

55. Про затвердження форм дозволу на відкриття магазину безмитноїторгівлі, заяви про його одержання та рішення про зупинення дії дозволу // НаказДержмитслужби від 22.01.04 №35/68

56. Про затвердження зразків бланків уніфікованих адміністративнихдокументів форм МД-2, МД-3 та їх технічного опису // Наказ ДержмитслужбиУкраїни від 22.11 2005 № 1142

57. Про забезпечення сприятливих умов для окремих підприємств — резидентів України при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій // НаказДержавної митної служби України від 24.01.06 № 49

58. Про затвердження Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного)та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуютьсячерез митний кордон України // Наказ Держмитслужби від 23.01.2006 № 30

59. Аакер Д. Стратегическоерыночное управление / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского.- СПб.: Питер, 2002. — 544 с.

60. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: учебноепособие — Москва, ИВЦ «Маркетинг», 1999.

61. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика,1989. — 519 с.

62. Блій Г. де, Муллер Пітер. Географія: світи, регіони, концепти/ Пер.з англ.; Передмова та розділ “Україна” О. Шаблія. — К.: Либідь, 2004. — 740 с.

63. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління підприємством.Навчальний посібник. Вид.2-ге, виправл. І доп. За ред. Василенка В.О. — К.: Центрнавчальної літератури, 2004. — 400 с.

64. Вернет Дж,, Мориарти С. Маркетинговые коммуникации. Интегрированныйподход: Пер. с англ. / Под ред. С.Г. Божук. — СПб.: Питер, 2001. — 864с.

65.В. В. Скомаровський Про організацію роботи митних органів запринципом "єдиного вікна" // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЛИСТ від11.05.2005 р. N 11/1-9/5166, “Митний брокер", N 5, травень, 2005 р.

66. Вільховий Ю. ОПОДАТКУВАННЯІ РЕАЛІЗАЦІЯ ПІДАКЦИЗНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО БЕЗМИТНИХ МАГАЗИНІВ // "Вісник податкової служби України", червень2004 р., № 21 (303), с.37 (http://www.visnuk.com.ua)

67. Глусь А. Nemiroff заявляет о проблемах в экспортной политике //

Корреспондент.net, 10 Ноября 2006, 15: 58

68. Глусь А. Nemiroff получил сертификаты для поставок алкогольнойпродукциия в РФ // e-news.com.ua 13.11 2006 17: 48

69. Глусь А. Nemiroff построит политическое убежище для своей горилкипод Москвой // КоммерсантЪ,17.05.2006

70. Глусь А. Ведомости: Бруньки против горькой. Как украинская водказавоевала российский рынок // Россия, «Ведомости», 23 Марта 2006, 11:56

71. Демчук П.О. Міжнародні відносини та проблеми євроатлантичноїінтеграції. — К.: ППП, 2004. — 202 с.

72. Дітчук І.Л. Регіоналізація світогосподарського простору іпросторова структура світового господарства наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія:Географія. — Тернопіль, 2005. — №2.

73. Европейский Союз: Справочник-путеводитель / Под ред. О.В. Буториной,Ю.А. Борко, И.Д. Иванова, 2-е изд. — М.: Изд-й дом «Деловая литература»,2003. — 516 с.

74. Єршов А.Д. Міжнародні митні відносини, Товариство “Знаня", Санкт-Петербург,2000

75. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теориистатистики: Учебное пособие. — Москва: Финансы и статистика, 2000.

76. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. — Київ, ІВЦВид-во „Політехніка”, 2003. — 152 с.

77. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. — СПб.: Питер Ком, 1998. — 896 с.

78. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998- 202 с.

79. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми — Київ, КНЕУ, 2002. — 245с.

80. Луцій О.П. Міжнародний маркетинг: Конспект лекцій — Київ, Вид-во Європейськогоуніверситету, 2000 — 45 с.

81. Новошинська В.В. Міжнародний маркетинг: навчальний посібник. — Київ, Центр навчальної літератури, 2004. — 176 с.

82. Портер М. Конкуренция. — М., 2000.

83. Портер М. Конкурентные силы и формирование стратегии // Класика маркетинга/Сост. Б.М. Энис, К.Т. Кокс і ін. Спб., 2001.

84. Разумний А. Nemiroff активно продвигается на Туманном Альбионе // “Акциз”,16.08.2006

85. Разумний А. Ведомости: Nemiroff углубился в продажи // Россия,«Ведомости»,20 Ноября 2006, 15: 44

86. Разумний А. Nemiroff обновил линейку белых водок // “Акциз”, 23.10.2006

87. Разумний А. Nemiroff обновил дизайн своей продукции // “Акциз”, 03.112006

88. Рибалкін В.Е. Міжнародні економічні відносини, М., ЗАО”Інтел-Синтез", 1998

89. Філіпенко А.С. Світова економіка. — К.: Либідь, 2001. — 582 с.

90. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С.Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський та ін. — К.: Либідь, 2002. — 470 с.

91. Филатова О. Горилка вытесняет водку из России // Россия, RBC daily,01 Декабря 2005, 16: 39

92. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: теоретичні моделі та бізнес — технології — К.: КНЕУ, 2004. — 400 с.

93. Шемятенков В.Г. Европейская интеграция. — М.: Международныеотношения, 2003. — 400с.

94. www.nemiroff.ua — Офіційний Інтернет-сайт компанії Дочірнєпідприємство Українська горілчана компанія “Nemiroff"

95. WWW MD Office — довідковий Інтернет-сайт позовнішньоекономічній діяльності «НПО Поверхность», 1999-2007

96. www.sta.gov.ua — офіційний Інтернет-сайт Державноїподаткової адміністрації України

97. www.vindpa. vc. ukrtel.net — офіційний Інтернет-сайтДержавної податкової адміністрації у Вінніцькій області

98. www.customs.gov.ua — офіційний Інтернет-сайт Державноїмитної служби України

99. 195.135.201.236/dyst — Довідковий Інтернет-сайт — “ Тезилекцій з підвищення кваліфікації працівників митної служби”, Хмельницький Центрпідвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів ДМСУ

Додатки

Додаток А

Nemiroff-проекти:

СТАРТУЄ СЬОМИЙ РАЛІ-РЕЙД NEMIROFF TROPHY 2006

07 Вересня 2006

7-10 вересня 2006р. під Дніпропетровськом відбудеться ювілейний десятийралі-рейд позашляховиків і сьомий, що носить назву NEMІROFF TROPHY. Організаторамиралі-рейду виступили компанія NEMІROFF, ТОВ „Навіком плюс” і Дніпропетровськийклуб позашляховиків „Land Club 4x4".

Сьогодні NEMІROFF TROPHY справедливо вважається наймасовішим інайпрестижнішим ралі-рейдом в Україні. Стати його учасником, а тим більшеперемогти — мрія кожного вітчизняного, і не лише вітчизняного, гонщика.

Про свою участь у NEMІROFF TROPHY заявили понад 50 екіпажів з України (Київ,Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Львів, Сімферополь, Ялта, Біла Церква,Кременчук, Запоріжжя), Росії (Москва), Білорусі. Учасниками рейду традиційностануть як спортсмени-професіонали (клас „Спорт”), так і аматори (клас „Рейд”).Для українських професіоналів ці змагання будуть третім етапом Кубка України зралі-рейдів, під час якого визначаться претенденти на звання чемпіонів Українив цьому виді спорту.

Цього року використовуватиметься удосконалена система контролю GPS (такназиваний „чорна скринька", або бортовий контролер). Завдяки цьомуунікальному устаткуванню, встановленому на кожному локомотиві, за рухом екіпажаможна буде спостерігати в режимі on lіne. Така можливість, безсумнівно, станезначною підмогою об’єктивному суддівству. Також упроваджується використаннякнопки SOS, яку буде встановлено на кожному автомобілі. Якщо з учасникомзмагань станеться аварійна ситуація — автоматично включиться кнопка SOS,завдяки чому в штабі змагань комп’ютер визначить місце події, куди оперативновирушить група допомоги. Слід зазначити, що вперше така системавикористовувалася цього року під час проведення всесвітньо відомих перегонів„Париж-Дакар”.

Незважаючи на те, що траса перегонів традиційно для ралі-рейду NEMІROFFTROPHY проходитиме по території військового полігона біля с. м. т.п. Гвардійське(Дніпропетровська область), маршрути і легенди всіх етапів перегоніврозробляються щороку нові. Відповідно до правил NEMІROFF TROPHY ці дані стаютьвідомими пілотам-учасникам лише на старті.

Цього року загальна довжина траси складе 140 км. Учасникам доведетьсяперетинати ріку Самару, переборювати броди, їздити польовими дорогами ілісовими просіками. Показово, що ґрунти траси постійно чергуються, а це, яквідомо, перевірка майстерності спортсменів і просто максимальне задоволення відїзди.

За умовами перегонів спортсменам класу „Спорт” треба буде пройти 2 колана день по 140 км, а класу „Рейд" — відповідно одне коло.

Змагання пройдуть у 3 етапи:

1-й етап — 8 вересня 2006р.; загальна довжина траси — 280 км:

2 кола по 120 км для класу „Спорт”;

1 коло (120 км) для класу „Рейд".

2-й етап — 9 жовтня 2006р.; загальна довжина траси — 280 км:

2 кола по 120 км для класу „Спорт”;

1 коло (120 км) для класу „Рейд”.

Рух здійснюється за годинниковою стрілкою.

3-й суперетап — 10 жовтня 2006р.: навздогін лідерові:

Траса до 1,5 км, коло. Кожний спортсмен повинен пройти 2 кола. Переможецьвизначається за сумою кращого пройденого часу.

Навздогін лідерові — найцікавіший для глядачів етап змагань,спостерігати за проходженням якого запрошуються всі шанувальники ралі-рейдів. Вінпроводиться з метою популяризації цього виду спорту в Україні. 2005р., заданими організаторів, на цьому суперетапі NEMІROFF TROPHY були присутніми понад8000 чоловік.

Дмитро Шевченко, директор ТД Nemіroff уДніпропетровську: „Перегони цього року — ювілейнідля нас.10 років компанія Nemіroff надає підтримку ралі-рейдові. І всі ці рокизростає авторитет змагань та інтерес до них як з боку спортсменів, так і з бокуглядачів і журналістів. Приємно, що NEMІROFF TROPHY давно вийшов за рамки подійнаціонального масштабу. Звичайно, і надалі ми братимемо активну участь у йогоорганізації, докладати максимум зусиль для того, щоб він ставав усе краще,цікавіше і професійніше".

Довідка:

Відповідно до міжнародної класифікації, NEMІROFF TROPHY віднесено дорозряду „Баха" (у перекладі з іспанського — „здолай! ”). Так називаютьсязмагання з ралі-рейдів, що тривають до 4 днів на трасах сумарною довжиною додвох тисяч кілометрів.

ПОКАЗ НОВОЇ HAUTE COUTURE КОЛЕКЦІЇ ГОТЬЄ В УКРАЇНСЬКОМУ СТИЛІ: ВИШИВКА,ХУТРА, NEMІROFF

11 Липня 2005

Зелені сукні з багатою вишивкою в українському стилі, циганськіспідниці, замшеві жилети, подібні на вигляд до традиційного українського„кептарика", облямовані хутром, шалі, розшиті хустки… Ні, це незамальовка з Андріївського узвозу. Це показ нової колекції haute couture„Осінь-Зима/2005-2006" відомого французького дизайнера Жана-Поля Готьє, щовідбувся 8 липня 2005р. у рамках Тижня моди в Парижі.

На появу цієї колекції з нетерпінням чекали досить заінтригованапубліка — адже показ було присвячено Україні, країні, до якої сьогодні прикутіпогляди світової еліти політики, бізнесу і мистецтва. І ось вперше Україназійшла на подіум Високої моди в Парижі.

В основу колекції лягли враження кутюр’є від поїздки до України втравні 2005р. Нагадаємо, що відомий французький модельєр Жан-Поль Готьєвідвідав нашу країну 21-22 травня 2005р. на запрошення компанії Nemіroff,першого міжнародного спонсора пісенного конкурсу „Євробачення-2005".

Вже з перших хвилин перебування на українській землі пан Готьє звеличезною цікавістю знайомився з нашою країною, її людьми і культурою, аособливу перевагу приділив українській кухні. Метр покуштував традиційні борщ,вареники, домашнє сало, ковбаси та інші страви, до яких подавалася горілкаNemіroff „Українська медова з перцем”.

Гості показу високої моди в Парижі також мали можливість насолодитисяелітною українською горілкою Nemіroff Lex, до якої, за європейською традицією,подавалися маленькі канапе з чорною ікрою. Хоча частування горілкою абобудь-яким іншим міцним алкоголем не є притаманним показам світу Високої моди,завдяки надзвичайно чистому і неповторному смакові Nemіroff Lex більшістьгостей віддало перевагу саме цьому напоєві. Сам дизайнер подякував компаніїNemіroff за надане „блаженство для рота”.

Показ колекції відбувся, великий Майстер вчергове підтвердив свійталант творця і дивовижне вміння знаходити натхнення в національних культурахвсього світу. А про Україну у Жана-Поля залишилися не лише теплі спогади, а йчоловіча сорочка з домотканого льону, щедро прикрашена вишивкою взелено-коричневих тонах, техніка якої є характерною для південно-західногорегіону України. Такий спеціальний подарунок зробила компанія Nemіroff відомомукутюр’є.

„ЩАСЛИВИЙ АВТОМОБІЛЬ” ВІД NEMIROFF

03 Липня 2006

До магазина — пішки, а з магазина — на власному автомобілі? Таке цілкомможливо, якщо ви — житель Вінниці і споживач продукції ТМ Nemіroff.1 липня2006р. стартувала спільна акція міжнародного бренда Nemіroff і торговельноїмережі „Дастор" із багатообіцяючою назвою „Щаслива сімка".

Для того, щоб стати її учасником, досить придбати в магазинах мережі„Дастор" м. Вінниці будь-який з міцних напоїв ТМ Nemіroff (горілкикласичні, горілки особливі, гіркі і солодку настоянки), а чек опустити доспеціального контейнера, що знаходиться в магазині. І не забути вказати наньому поштову адресу та номер контактного телефону. Після цього ви стаєтеучасником розіграшу щасливої „сімки” — автомобіля „ВАЗ-2107".

Акція триватиме до 14 січня 2007р. Тож, в жителів і гостей Вінниці, якіприєднаються до числа її учасників, є шанс стати власником одного ізнайпопулярніших і найпрактичніших авто.

YALTA NEMIROFF RALLY — ЗМАГАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ

06 Вересня 2006

З 22 по 24 вересня 2006р. у Ялті підпатронатом Президента України Віктора Ющенка і за активної підтримки компанії Nemіroffвідбудуться міжнародні змагання автомобільних команд Yalta Nemіroff Rally. Їхнім організаторамудалося домогтися майже неможливого: без дворічного випробувального терміну,починаючи з цього року, Yalta Nemіroff Rally є етапом Кубка Європи.

На пілотів та їхні спортивні автомобілі чекають нелегкі випробування. Їмдоведеться подолати майже 500 кілометрів звивистих доріг гірського Криму. А цітраси, на думку міжнародних спостерігачів, з їхнім високим коефіцієнтомскладності, вважаються дуже важкими.

За захопливими подіями на трасах зможуть спостерігати близько 200 тисячжителів Ялти та її гостей. Крім того, до них приєднаються також мільйонителеглядачів і радіослухачів, оскільки організаторами запланованітелетрансляції і прямі радіовключення з місць подій.

Крім того, на гонщиків та глядачів чекає яскрава шоу-програма. Зокрема,свою участь у святковому концерті підтвердили Ані Лорак, Ірина Білик, група„SMS".

Організатори ралі також чекають на приїзд легендарного фіна АріВатанена — чемпіона світу 1981р., переможця ралі „Париж-Дакар” 1986р. і1989-91рр., а також „Майстер-Ралі" 1996 і 1997, учасника знаменитогокенійського „Сафарі-98". Спортсмени, журналісти і фанати ралійнихперегонів зможуть поспілкуватися і з Євгеном Червоненком — губернаторомЗапорізької області, одним з перших професійних гонщиків СРСР, останнімчемпіоном СРСР та спартакіади народів СРСР, багаторазовим чемпіоном України,багаторазовим переможцем етапів Кубка Європи з ралі, головою організаційногокомітету Yalta Nemiroff Rally та головою Автомобільної Федерації України.

NEMІROFF: ВПЕРШЕ НА СВІТОВІЙ СПОРТИВНІЙ АРЕНІ В США

09 Серпня 2004

Компанія Nemіroff вже понад 5 років є спонсором найяскравіших подій всфері професійного боксу, заслужено лідирує в цьому напрямку. Вихід на світовуарену став черговим підтвердженням її високого статусу. Nemіroff першим середкомпаній країн СНД виступив одним з головних спонсорів ряду знакових у світіпрофесійного боксу двобоїв.

Перші три з них відбулися в США в липні-серпні 2004р. і стали іспитомдля справжніх чоловіків. Таке загострення пристрастей навряд чи можна побачитиде-небудь ще. Адже коли на ринзі двоє кращих із кращих виборюють звання затитул чемпіона, іншій частині людства залишається лише захоплено спостерігати. Спочаткуза титул чемпіона світу за версією WBC боролися Артуро Гаті і Леонард Дорін. Нарадість вдячним шанувальникам, у нелегкій боротьбі в другому раунді перемогуодержав Гаті.

Другий двобій викликав ще більшу цікавість. Майк Тайсон, відомий якЗалізний Майк, і Дені Уїльямс боролися за перемогу і симпатії глядачів усьогосвіту. Для усіх стала несподіванкою перемога Уільямса нокаутом у четвертомураунді цього бою суперваговиків. Поразка Тайсона стала справжньою сенсацією, ітепер невідомо, чи повернеться взагалі темношкірий боксер на ринг.

А 7 серпня 2004р. титул чемпіона світу за версією WBO у не меншяскравому і навіть напруженішому, ніж два попередні, двобої виборювали АселіноФрейтас і Діего Коралес. Саме останній став переможцем-чемпіоном.

12 грудня 2004р. відбувся ще один бій, спонсором якого виступилакомпанія Nemіroff: за титул Чемпіона Світу WBC у суперважкій вазі боролисяВіталій Кличко і Дені Уїльямс. Причому цей двобій по-справжньому порадував якукраїнських, так і американських шанувальників боксу не лише перемогою Віталіяу восьмому раунді технічним нокаутом, але і своєю видовищністю.

А 23 квітня 2005р. у німецькому Дортмунді здобув перемогу врейтинговому бої між визнаними майстрами боксу в суперважкій вазі ВолодимирКличко. За дев’ять хвилин до закінчення четвертого раунду технічним нокаутомвін поборов кубинського боксера Елісео Кастильо, який не знав до цього гіркотипоразок і уславився своїми 18 перемогами і всього лише 1 нічиєю.

Бої такого рівня транслюються в 106 країнах світу, в тому числі вУкраїні і Росії. За чинними правилами, при проведенні знакових боксерськихдвобоїв до співробітництва залучається не більше 3-4 спонсорів, у тому числі,телеканал, що має ексклюзивне право на трансляцію двобою, і заклад, що надаєприміщення під проведення боїв.

Загальновідомо, що вартість участі в таких проектах є дуже високою, іможливість зайняти світовий рекламний майданчик надається лише компаніям, щопідтвердили імідж серйозного світового бренду. А компанія Nemіroff зарезультатами вже двох років поспіль — 2003р. і 2004р. — не лише одержала такийстатус, але й посіла першу позицію у світі за динамікою розвитку. Так щоNemіroff — абсолютний чемпіон в усьому світі!

80 ДНІВ НАВКОЛОСВІТУ РАЗОМ З NEMІROFF

06 Серпня 2004

5 серпня 2004р.стартував унікальний телевізійний проект „80 днів навколо світу" — кругосвітня подорож на мотоциклі. Головні герої — майстер спорту з мототуризмуРоман Мартинюк і журналіст „Нового каналу” Сергій Дзюба. Напарники планувалиподолати 40 000 кілометрів на одному мотоциклі, перетинаючи Європу доПортугалії, а далі на них чекали Марокко, Мексика, США, Канада, Росія, Китай,Іран, країни Середньої Азії...

Подія не дляслабкодухих! Боротьба зі стихією, нестатками, але, насамперед, із самим собою!В ім’я нашої країни! Nemіroff став генеральним партнером акції, оскільки завждипідтримує оригінальні, ексклюзивні проекти, спрямовані на популяризаціюУкраїни, української культури і традицій у світі.

Насправдімотопробіг навколо „кульки" тривав 72 дня, а проїхали наші мандрівники намотоциклі „Ракета Футонг” загалом 46 000 кілометрів. За пригодами сміливців насайті www.80days. novy. tv у режиміon-lіne спостерігали десятки тисяч українців. Ще мільйони дізнавалися пропригоди хлопців з телевізійних спецрепортажів „Нового каналу".

Вже в дорозіРоману і Сергію доводилося змінювати маршрут через складні погодні умови, анайдраматичнішим, мабуть, став вибір Китаю замість Аляски — хлопці вирішили, щотак їм вдасться уникнути подорожі по снігу. Але в Китаї українськихмандрівників спіткала непередбачена і практично нездоланна перешкода: буквальнонапередодні ця країна впровадила ембарго на ввіз техніки, яка вже була укористуванні. До того ж з’ясувалося, що подорожувати по Китаю можна лише за наявностіспеціального дозволу й у супроводі представника влади. У цій ситуації РоманМартинюк вирішив купити новий мотоцикл, щоб продовжити подорож, а Сергій Дзюбаповернувся на поїзді до рідного Києва.

Результатомцього суперпроекту став новий рекорд СНД з подолання відстаней на мотоциклі. А,крім того, під час подорожі мотоцикл хлопців прикрашали три прапори — України,„Нового каналу” і нашої компанії. І в кожну країну вони, як прапори, неслифілософію справжніх українців, яких не лякають ніяки труднощі, дух яких таксамо сильний і міцний, як продукція Nemіroff!

NEMІROFF — ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ СПОНСОР „ЄВРОБАЧЕННЯ-2005”

13 Грудня 2004

Цілий рікукраїнці з нетерпінням чекали на цю подію, і от, нарешті, дочекалися! Навітьті, хто до перемоги Руслани на „Євробаченні” у 2004р. абсолютно нічого не знавпро цей пісенний конкурс, з непідробною увагою стежили за його підготовкою іпроведенням в Україні.

Знаковим сталоте, що вперше в історії вітчизняного бізнесу і вперше в історії самого конкурсуміжнародним спонсором проекту такого високого рівня стала саме Українськагорілчана компанія Nemіroff, відома своєю підтримкою найвизначніших міжнароднихпроектів у світі мистецтва, моди і спорту.

ЦікавістьNemіroff до цієї події світового масштабу є закономірною. Компанія йшла доспонсорства таких проектів з 1997р., відколи закладався фундамент всесвітньоїпопулярності Nemіroff. Кращі професійні боксерські двобої, гастролі всесвітньовідомих виконавців і груп, яскраві fashіon-шоу — все це було своєріднимисходинками до участі в „Євробаченні-2005".

Україна — демократична держава, що активно розвиває свою економіку і дбайливо зберігаєнаціональні традиції. І Nemіroff завжди прагнув підтримувати високий іміджнашої країни на світовому рівні. А завдяки конкурсові „Євробачення-2005"гостям з різних країн і мільйонам телеглядачів в усьому світі наша країна сталаближчою і зрозумілішою. Компанія Nemіroff доклала максимум зусиль, щобукраїнська сторінка в 50-річній історії конкурсу була найяскравою і такою, щозапам’ятовується.

Окрім іншого,компанією було організовано безліч розваг у рамках проекту, зокрема, впромозоні „Біля фонтану" всі охочі могли сфотографуватися на фонісимволіки й атрибутики „Євробачення-2005", взяти участь у конкурсах ірозіграшах призів, здійснити подорож в середину пляшки Nemіroff. А особливимгостем конкурсу став всесвітньо відомий французький модельєр Жан-Поль Готьє — давній і відданий шанувальник „Євро бачення”, який вперше відвідав нашу країнуна запрошення компанії Nemіroff.

Післяурочистого оголошення імені переможниці пісенного конкурсу„Євробачення-2005" (нею стала гречанка Хелена Папаризу з піснею „My NumberOne”), вручення їй призу конкурсу „Євробачення” і спеціального призу ПрезидентаУкраїни Віктора Ющенка, на прес-конференції Хелена Папаризу одержала такожкорпоративний приз „Nemіroff Award" з рук президента УГК Nemіroff ЯковаГрібова. Це перший в історії „Євробачення” випадок, коли комерційна структураодержала можливість вручити переможцеві пісенного конкурсу „Євробачення” свійспеціальний приз. Його було виконано зі спеціального сплаву, вкритогопозолотою, з елементами зі срібла і декоруванням холодною емаллю. Нагородапокликана уособлювати велич Музики, злиття Краси звучання музичних інструментіві Таланту Людини, а також прагнення і волю до перемоги.

Не забулакомпанія і майстрів гострого журналістського пера: спеціально для них компаніяNemіroff оголосила Міжнародний журналістський конкурс „Золота папороть",взяти участь у якому змогли представники друкованих і електронних ЗМІ з усьогосвіту, які пишуть про „Євробачення".

А 22 жовтня2005р. перший міжнародний спонсор пісенного конкурсу „Євробачення”, компаніяNemіroff виступила також генеральним спонсором мегаконцерту „Congratulatіons”(„Поздоровлення”), присвяченого 50-річному ювілею „Євробачення”. Цеймегаконцерт відбувся у Копенгагені (Данія) у концертному залі „Форум”, асвідками грандіозного двогодинного шоу стали телеглядачі понад 25 країн Європи.

NEMІROFF: СТАРТ КАМПАНІЇ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

03 Серпня 2006

Після визнання „Горілкою №3 у світі" авторитетним рейтингомСвітового Клуба Мільйонерів журналу „Drіnks Іnternatіonal" (http://www.drіnksіnt.com),Nemіroff розпочинає „алкогольний сезон" промокампанією у Великій Британії.

27 і 28 липня 2006р. стартувала нова кампанія з просування Nemіroff на островахТуманного Альбіону.

Серед країн Об’єднаного Королівства 60% шанувальників горілки припадаєна населення Шотландії. Тому подія, що відкриває серію заходів і вечірок урамках кампанії, відбулася в барі „Blue Dog" у Глазго під егідоюсупер-преміальної білої горілки Lex Vodka. Варто сказати, що „Blue Dog" буловизнано „Кращим новим баром 2004-го року” і кращим у номінації „BarTender’2005” на думку журналу „Theme", він номінувався як „Кращий барроку” за версією журналу „Dram" і потрапив до списку обраних закладів, щоїх рекомендує канал MTV.

Увесь вечір гості насолоджувалися живою музикою, приємним спокійнимспілкуванням і, звичайно ж, Lex Vodka від Nemіroff, що припала до смаку всімучасникам презентації.

День потому — у п’ятницю 28 липня — у трьох найкращих коктейль-барахГлазго стартувала серія вечірок, присвячених іншій унікальній горілці компаніїNemіroff — „Українській медовій з перцем".

Чарівні дівчата-промоутери з команди Nemіroff пропонували гостямособливий спосіб споживання легендарної смакової горілки, що поєднує м’якістьмеду і пікантність перцю чилі: гості куштували її охолодженою, закушуючишматочками полуниці або яблука, зануривши перед тим їх у ванільну цукрову пудру.Таким новим нестандартним підходом до споживання смакових горілок Nemіroffвдалося приємно здивувати навіть найспокушеніших гурманів.

Після набуття високого статусу „Горілки №3 у світі" і отриманняЗолотих медалей дегустаційних конкурсів у таких країнах, як США і Росія,Nemіroff робить наступний крок, зосереджуючи свою увагу на ринку ВеликоїБританії як одному з десяти найбільших за споживанням горілки у світі. Заразміжнародний бренд планує розпочати реалізацію своєї національної програми,спрямованої на подальше просування продукції Nemіroff в Об’єднаному Королівствіі розширення її представленості у роздрібній торгівлі Англії, Шотландії. Програмаскладається з дегустації, семінарів для барменів, спонсорства вечірок та іншихзаходів, а також має на меті тісну співпрацю з представниками національної ірегіональної гуртової торгівлі і мережами каналу КаБаРе (кафе-бари-ресторани).

Андрій Разумний, Директор з маркетингу Української горілчаної компаніїNemіroff: „Команда наших фахівців і наших партнерів у Великій Британії упродовжусіх минулих років присутності Nemіroff на цьому ринку отримували чудовівідгуки від представників барів, ресторанів і представників торгівлі загалом. Такимчином, ми можемо стверджувати, що наші очікування від кампанії, що розпочалася,виправдано тією позитивною реакцією у відповідь, що ми її отримали щодо нашихбрендів-лідерів — супер-преміальної Lex та унікальної „Української медової зперцем".

" Останніновини

NEMIROFF„УКРАЇНСЬКА БЕРЕЗОВА ОСОБЛИВА” — СРІБНИЙ НЕКТАР УКРАЇНИ

17 Серпня 2006

17 серпня2006р. стали відомі результати третього дегустаційного конкурсу ІnternatіonalSpіrіts Award 2006 (ІSW, Німеччина), які буде опубліковано в офіційномубюлетені конкурсу у вересні цього року. Єдиною українською горілкою, якаотримала високу оцінку за якість та смакові характеристики і яку булонагороджено срібною медаллю ІSW, стала Nemіroff „Українська березоваособлива". Особливе враження на експертів справив смак української горілки- „добре збалансований з легкими фруктовими відтінками", як вони йогооцінили.

За свіжий талегкий фруктовий післясмак, за елегантний „березовий” дизайн етикетки йотриману нагороду експертне журі конкурсу неофіційно назвали фіналістку„срібним нектаром України".

За правиламиІSW під час оголошення результатів дегустації, що відбувається методом „сліпоготестування”, оголошуються назви лише переможців — золотих, срібних і бронзових„медалістів". Серед фіналістів цього року, крім ТМ Nemіroff, такіпреміальні горілчані марки, як Smіrnoff (США), Gorbatschow (Німеччина), 42Below (Нова Зеландія) та ін.

Натхненником іорганізатором Іnternatіonal Spіrіts Award є Міжнародна винна академіяMUNDUSvіnі (MUNDUSvіnі Іnternatіonal Wіne Academy, Німеччина). Цього року внімецькому місті Нойштадт конкурс ІSW відбувся втретє. У ньому взяли участьпонад 400 алкогольний брендів з різних країн світу.

У рамках ІSWдегустуються й оцінюються такі категорії напоїв: так званий „прозорийалкоголь", вироблений із зернового або картопляного спирту (у тому числі,білі і „кольорові” горілки), віскі (ірландський, шотландський віскі, бурбон),ром, бренді, лікери, настоянки, а також вермути, мадера і шері.

Оцінка напоїв,заявлених на конкурс, виробляється журі в складі шести експертів міжнародного інаціонального рівня, що представляють різні напрямки алкогольного бізнесу: відвиробництва і дистрибуції алкогольних напоїв до каналу збуту Кабаре (кафе,бари, ресторани). Параметри оцінки, що виставляється по 100-бальній шкалі, — зовнішній вигляд напою (колір і прозорість), його аромат (чистота івідповідність стандартам для категорії даного напою), і звичайно сам смак (йогогармонійність, приємність, а також відповідність іншим характеристикам напою).Продукція брендов-конкурсантів обов'язково проходить ряд спеціально розробленихфізичних і хімічних тестів. Для них виділяється близько 5% продукції кожної ТМ,наданої для дегустації.

«Останніновини

У БОЛГАРІЇСТАРТУВАВ „ПЛЯЖНИЙ МАРАФОН NEMIROFF VODKA”

01 Серпня 2006

26 липня 2006р.на узбережжі сонячної Болгарії стартувала акція під назвою „Пляжний марафонNemіroff vodka». Упродовж місяця всі жителі і гості 12-ти найбільшихболгарських курортних міст зможуть взяти участь у „Пляжному марафоні",який відбудеться в усіх модних молодіжних барах і клубах узбережжя.

КомпаніяNemіroff добре підготувалася до туристичного сезону в країнах, що ваблятьохочих відпочити з усього світу. Серед них і Болгарія, така принадна длягромадян країн СНД, Східної та Центральної Європи. Було досягнуто домовленостейпро співпрацю з кращими розважальних закладами узбережжя, що зробили свій вибірна користь горілок Nemіroff. Серед них, наприклад, і VIP-клуб Avangard у Варні,який відсвяткував своє відкриття в червні цього року. Грандіозне торжество зцього приводу відбулося за підтримки Nemіroff, який є партнером клуба і якийпредставлено у ньому різноманітним асортиментом продукції.

Отже,промо-команда Nemіroff у складі 14-ти чарівних дівчат уже розпочала свою роботув кращих закладах Сонячного Берега, Несебара, Приморско, Созопола, Китена,Лозенца, Бургаса, Варни, Золотих Пісків, Албени, Дружби й Обзора.

Щоб стати„марафонцем", потрібно просто покуштувати чарку однієї із запропонованихгорілок від Nemіroff — „Української березової особливої”, „Української медовоїз перцем” або „Оригінальної" (відомої в народі як „чорний Nemіroff”). А„марафоном” акція називається тому, що чим більше ви замовляєте, тим більше ікращі призи ви отримуєте! Так, можна розпочати з приємних дрібничок — ручок,запальничок, кепок, а дійти до чудових футболок, плавок і купальників! А що щепотрібно тоді, коли перебуваєш на відмінному пляжному відпочинку?

АндрійРазумний, Директор з маркетингу Української горілчаної компанії Nemіroff: „Цілями акції „Пляжний марафон Nemіroff vodka" ми бачимозбільшення представленості і знання бренда на ринку Болгарії, формуваннялояльності кінцевих споживачів, а також зміцнення міжнародного статусу брендаNemіroff".

еще рефераты

Еще работы по маркетингу

Реферат по маркетингу

Аналіз товарної інноваційної політики заводу "АКВАІЗОЛ"

31 Августа 2013

Реферат по маркетингу

Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський"

31 Августа 2013

Реферат по маркетингу

Аналіз товарної політики ВАТ "НВАТ ВНДІ Компресормаш"

31 Августа 2013

Реферат по маркетингу

Аналіз цінової політики ВАТ "Фармак"

31 Августа 2013