Реферат: Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України

<img src="/cache/referats/3472/image002.gif" v:shapes="_x0000_i1025">

Зміст.

Вступначастина.

<span Arial",«sans-serif»; mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK">I.<span Times New Roman"">            

Значення харчової промисловостіу соціальному та економічному розвитку України.

<span Arial",«sans-serif»; mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK">II.<span Times New Roman"">          

Основні етапи розвитку харчовоїпромисловості та їх сировинної бази.

<span Arial",«sans-serif»; mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK">III.<span Times New Roman"">        

Розміщення продуктивних силПівнічно-Східного економічного району:

-<span Times New Roman"">      

Особливості і фактори розміщення;

-<span Times New Roman"">      

Сучасна географія рорзміщення харчової промисловості у Північно-Східномуекономічному районі.

<span Arial",«sans-serif»; mso-fareast-font-family:Arial">IV.<span Times New Roman"">       

Торгівля продуктами у регіоніта проблеми формування ринку продовольчих товарів.

<span Arial",«sans-serif»; mso-fareast-font-family:Arial">V.<span Times New Roman"">         

Перспективи розвитку харчовоїпромисловості у Північно-Східному економічному районі.

Заключначастина.

Додатки

Списоклітератури

<img src="/cache/referats/3472/image004.gif" v:shapes="_x0000_i1026">

<span Times New Roman",«serif»;mso-fareast-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-language:AR-SA">

Вступна частина.

На сучасному етапі розвитку склалосяважке економічне становище для всього народного господарства України і особливодля харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей –машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможностінаселення.

Харчова промисловість — одна з провідних структуроформуючих галузей не лишеагропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарстваУкраїни.

Питома вага цієї галузі в структурі виробництва пред­метів споживання сягає52,8 %, у загальному обсязі промис­лової продукції— 16,3%, а продукціїагропромислового ком­плексу — 33,5 %. Продовольчі товари становлять 68,1 % за­гальноговиробництва товарів народного споживання у відпускних цінах,  63% загального обсягу роздрібного това­рооборотута 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населеннямкраїни.

Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятли­вий природний,людський, геополітичний і ресурсний по­тенціал для розвитку харчовоїпромисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місцена світовому й регіональних продовольчих ринках.

Останнім часом розвиток харчової промисловості в Ук­раїні характеризуєтьсярізким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці,скорочен­ням обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханнямінвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчовихпродуктів з внутрішньо­го й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшен­нямобсягів надходження до бюджету та валютних надход­жень у країну від експортнихоперацій галузі тощо.

<span Times New Roman",«serif»">Взаємовідносиницентру та регіонів завжди є доленосним для розвитку як держави вцілому, так іокремих галузей промисловості. Вони не тільки визначають державний устрій, а йсправляють вирішальний вплив на добробут народу. Відсутність у минуломувиваженої регіональної політики призвела до значних диспропорцій утериторіальній струтурі української економіки, неефективного використанняпереваг територіального поділу праці, природно-ресурсного танауково-виробничого потенціалу регіонів, до надмірного забрудненнянавколишнього середовища у багатьох містах і районах. В Україні ще не створеноправової бази, необхідної для досягнення регіонами  оптимальної економічної самостійності, немаєчіткого розмежувавння повноважень між ценральими  та місцевими органами виконавчої влади йорганами місцевого самоврядування з питань управління соціально-економічнимрозвитком регіонів. Слабкою є фінансово-економічна базабагатьохадміністративно-територіальних одиниць. Усе це зумовлює необхідність вжиттяцілеспрямованих заходів державної регіональної економічної політики, які бзабезпечили ефективне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодженнядій ценральних та місцевих органів виконавчої влади щодо структірної перебудовиекономіки країни та послідовного впровадження ринкових відносин.

<span Times New Roman",«serif»">Північно-Східнийекономічний район має розвинутий АПК, який постачає основу сировинної бази дляхарчової промисловості. Частка у виробництві подуктів харчування районом доситьзначна у загальноукраїнських масштабах.

<span Times New Roman",«serif»;mso-fareast-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-language:AR-SA">

<span Arial",«sans-serif»; mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK">I.<span Times New Roman"">            

Значення харчової промисловостіу соціальному та економічному розвитку України.

Ринкове трансформування народно-господарського комплексу України являєсобою процес зміни визначальних характеристик економічної системи, зокрема, їїелементів, зв<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢

язків між ними та пропорцій розвитку. Причому це стосується не тількиекономіки в цілому, а й її підсистем галузевого рівня, серед яких особливу рольвідіграє харчова промисловість, прискорений розвиток якої є одним з приорітетівдержавної соціально-еконеомічної політики.

Система трансформування харчової промисловості має розглядатися  з таких точок зору:

·<span Times New Roman"">       

зміна структури управліннягалуззю;

·<span Times New Roman"">       

зміна структури галузі(співвідношення між групами суб<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type: symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢єктівгосподарювання, виділеними за такими критеріями: форма власності,організаційно-правова форма підприємництва, розмір, фінансове становище і типорганізаційної структури);

·<span Times New Roman"">       

зміна структурних галузевихринків;

·<span Times New Roman"">       

зміна структури ресурсів, щоспоживаються галуззю;

·<span Times New Roman"">       

зміна структури асортименту, щовиробляється галуззю;

·<span Times New Roman"">       

зміна структури створюваногогалуззю валового внутрішнього продукту.

Зміни у структурі управління галуззю повинні мати характер остаточноговідходу від прямого втручання держави у виробничо-господарську діяльність їїпідприємств у зв<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢

язку з їх приватизацією. Станом на 1 січня 1998р. в системі міністерстваАПК України повністю приватизовано масложирову, миловарну, тютюнову,кондитерську, парфумово-косметичну, макаронну галузі, зерноробні (безхлібоприймальних) підприємства, 98% підприємств молочної промисловості, 93%цукрової, 88% підприємств Держкомрибгоспу. Отже, у подальшому серед формвласності у вітчизняній харчової промисловості домінує приватна (в різнихвидах) власність (виняток становить спиртова підгалузь, що перебуває увласності держави).

Найбільш привабливими організаційно-правовими формами підприємництва дляновостворених малих та середніх підприємств харчової промисловості є товаристваз обмеженою відповідальність та закриті акціонерні товариства. Водночас длявеликих промислових підприємств приорітетною формою підприємництва є відкрите окціонернетовариство, оскільки саме така форма дозволяє залучити значні обсяги фінансовихресурсів на фондовому ринку.

Пожвавлення процесу створення малих підприємств у харчової промисловостізумовлене незначним розміром стартових інвестицій, високою інвестиційноюпривабливістю даної галузі, значною місткістю ринку продовольчих товарів.

Ефективне функціонування харчової промисловості значною мірою залежить відструктури ресурсів, які вона споживає. Доцільно окремо розглянути структуруматеріальних (сировинних та енергетичних), фінансових і трудових ресурсів.Основні стратегічні напрями зміни структури сировиннних ресурсів, що споживаєхарчова промисловість України,Є мають стати: поліпшення якісних показниківсільськогосподарської сировини, яка використовується у виробництві продуктівхарчування, використання нетрадиційних видів сировини, харчових добавок та ін;максимальне зменшенняч залежності від імпортних сировинних ресурсів (насампередтаро-пакувальних матеріалів); забезпечення комплексної переробки сировини тамінімізація її витрат.

До основних цілей соціально-економічного розвитку країни належить зростаннячастки ВВП, створеної харчовою промисловістю (як галуззю з порівняно невисоким оборотом капіталу, зорієнтованої назадоволення кінцевого попиту). Структура цієї частки в процесі ринковихперетворень у середньостроковій перспективі змінюватиметься (з урахуваннямвихідних припущень щодо здійснення урядом послідовної антиінфляційної політики,одержання “державних” кредитів від міжнародних фінансових організацій,легалізації економічних наслідків зменшення податкового тягаря) у такихнапрямах: стабілізація частки фонду оплати праці (за рахунок підвищенняпродуктивності праці та ефективного оподаткування); скорочення частки чистогоподатку на 3-4%; зростання питомої ваги валового прибутку і нагромадженнякапіталу за його рахунок; поступове підвищення рівня нагромадження основногокапіталу (зокрема у вигляді нематеріальних активів).

Основні напрямки системного трансформування харчової промисловості України:

1.<span Times New Roman"">     

являє собою фонову інформаціюдля розробки ефективних економічних стратегій підприємств галузі;

2.<span Times New Roman"">     

щодо організаційної, ресурсноїта асортиментної структури галузі, то вони можуть розглядатись як комплексякісних стратегічних цілей. Досягнення яких дозволяє у майбутньому подолатигалузеву структурну деформацію, що залишилася у спадщину відкомандно-адміністративної системи управління.

<span Arial",«sans-serif»; mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK">II.<span Times New Roman"">          

Основні етапи розвитку харчовоїпромисловості Північно-Східного економічного району України та їх сировинноїбази. Сучасний стан галузі.

Сукупність галузей промисловості,підприємства яких виробляють продукти харчування, а також мило, тютюновівироби, парфумерно-косметичні вироби та ін. До харчової промисловості належатьтри найбільші галузі: харчо-смакова, м<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢

ясо-молочна,рибна. Вона об<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol; mso-symbol-font-family:Symbol">¢єднує більше 40 підгалузей івиробництв, що поділяються на добувні (рибна, соляна, виробництво мінеральнихвод, переробка дикорослих культур) і обробні.

Фабрично-заводське виробництво харчових продуктів в Україні виникло удругій половині ХІХст. Переважали дрібні, кустарні, напівкустарні підприємства.

До 1917р. м<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢

ясо-молочна промисловість тільки почала розвивиатись, рибна – обмежуєтьсяпромислом у прибережній зоні Азовського і Чорного морів. У 1940р. обсягвиробництва продуктів в УРСР майже в 6 разів перевищив рівень 1913р. Основніпотужності створювались у післявоєнний час. Поліпшилась галузева структурахарчової промисловості, зокрема зросла питома вага м<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢ясо-молочної промисловості.

Як відомо після створення СРСР у країні почалася політика індустріалізації.Це, звичайно відобразилось і на промисловості України. У першій п<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢

ятирічці в харчовій промисловості виникли нові галузі – маргаринна,сироробна, комбікормова, хлібопекарська. Передбачалося створення чималоїкількості нових підприємств, зокрема у цукровій промисловості планом першої п<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢ятирічки передбачалося будівництво 11 нових підприємств. Але х часомвиявилося, що сільське господарство не може забезпечувати сировиною такийприріст потужності. Тому побудовано було лише 3. З них Лохвицький (1929р.) таКуп<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢янський (1937р.).

У післявоєнні роки, за роки четвертої п<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢

ятирічки, значно збільшився випуск продукції харчової промисловості. Так,довоєнний рівень по виробництву цукру у 1950р. був перевищений на 4%, масларослинного – на 85%, м<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢яса – на 25%.

Харчова промисловість при СРСР була галуззю спеціалізації республіки, якійналежала важлива роль у міжнародному обміні продовольчими продуктами.Характерна особливість її розвитку – зростання концентрації виробництва,створення заводів і фабрик оптимальних потужностей.

Після розпаду СРСР відбулася руйнація виробництва та економічнизх зв<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢

язків України з республіками, тому відбувся перерозподіл галузей потериторії України.

<span Arial",«sans-serif»; mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK">III.<span Times New Roman"">        

Розміщення продуктивних силПівнічно-Східного економічного району України.

-<span Times New Roman"">       

Особливості і фактори розміщення;

До складу Північно-Східного економічного району входять Харківська (31,4тис км2, 3197 тис чол), Полтавська (28,8 тис км2, 1757тис чол), і Сумська (23,8 тис км2, 1431 тис чол) області. Вінхарактеризується сприятливими грунтово-кліматичними умовами для розвиткусільського господарства, яке забезпечує сировинну базу для харчовоїпромисловості.

У Північно-Східному економічному районі сформувалось чотири основних економічних вузлів району: Харківський(Харків, Дергачі, Мерефа, Люботин, Чугаїв, Пісочин та ін), Кременчуцький(Кремечук, Комсомольськ та приміські селища Кременчука), Полтавський (Люботин,Миргород та ін. міста Полтавської області) та Сумський (Суми і навколишніселища).

Природні умови і ресурсиУ районі вділо поєднуються рівнинна поверхня, приятливий кліматичнийрежим, родючі грунти і значні запаси корисних копалин. Район розташований умежах Дніпровсько-Данецької западини, яка в рельєфі виражена придніпровськоюнизовиною і полтавською рівниною.

Кліматичні умови характеризуються зростанням континентальності і  зменшенням кількості атмосферних опадів зпівнічного заходу на схід. Помірно холодна зима, середня температура січня–7…-8оС; часто посушливе літо, середня температура липня +19…20оС. Кількість днів з температурою, що первищує 10оС,становить 149-172. Річна сума активних температур становить від 2600оСдо 3465оС. територія району недостатньо зволожена (за виняткомпівнічної та північно-західної частин). Річна кількість опадів становить від450 до 560 мм (у полтавській – 450-565, Сумській – 510-588, Харківській –495-570). Більша частина опадів випадає в теплий період року. Для районухарактерні суховії, ерозійні процеси, значне промерзання грунту, заболоченнятериторій. Це, безумовно, позначається на територіальній організаціїгосподарства.

У районі переважають чорноземи, цінні й родючі грунти. На півночівиділяються мало- і середньогумусні чорноземи, які менш родючі, а такожпідзолисті і боллотяні грунти.

Високоврожайні чорноземні грунти і сприятливі кліматичні умови дають змогурайону займати в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, зокремапшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшника; розвивати содівництво йовочівництво, м<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢

ясо-молочне й м<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢ясне тваринництво.

Серед річок найбільше народногосподарське значення мають Днапро зКременчуцьким водосховищем, Дніпродзержинське і Червоноармійське водосховища.Решта річок невеликі, маловодні: Ворскла, Сіверський Донець (верхня течія),Десна, Сули, Псьол, Хорол. Водні ресурси достатньо забезпечують лише полтавськуі сумську області. У Харківській вони недостатні.

Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) іХарківській (Березівське) областях.

Завдяки значному природно-ресурсному потенціалу район відіграє важливу рольу народногосподарському комплексі України.

НаселенняЗагальна чисельність населення 6384,4 тис. чол. – це понад 12% чисельностінаселення країни. Середня густота нижча від середньої в Україні і становитьприблизно 74,3 чол/км2 (середній показник по Україні – 86 чол/км2);найгустіше заселена Харківська область (101,8 чол/км2); Сумська іПолтавська майже однаково (відповідно 60,2 і 60,9 чол/км2).

У містах Північно-Східного економічного району проживає 65,9% населення, щона 2% менше, ніж в Україні в цілому. Найбільш урбанізованою є Харківськаобласть – 79,2%. Найнижча частка міського населення в Полтавській області –57,9%.

Однією з проблем Північно-Східниого економічного району – територіальнанерівномірність розвитку. Основні промислові виробництва зосереджені у Харкові,Полтаві, Сумах, Кременчуці, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо,особливо в Полтавській і Сумській областях.

-<span Times New Roman"">     

Сучасна географія розміщення харчової промисловості у Північно-Східномуекономічному районі.

<span Times New Roman",«serif»">Північно-Східнийекономічний район має потужний агропромисловий комплекс, який забезпечуєсировиною харчову промисловість, адже більшість галузей харчової промисловостіпереробляють сільськогосподарську сировину. Основу АПК становить сільськегосподарство. Традиційне сільське господарство ділять на дві галузі:рослинництво та тваринництво. Рослинництво вважається провідною галуззю, бо,окрім продуктів харчування та сировини для промисловості, воно виробляє кормидля домашніх тварин.

Сільськогосподарські угіддя становлять 78% усієї площі району. Рослинництворозвивається краще, ніж тваринництво. Сільське господарство в основномуспеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику.Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні господарстваприміського типу. Розміщення основних галузей сільського господарства ілюструєДодаток 1.

У рослинництві домінує виробництво зернових культур, особливо озимоїпшениці. Найбільш вирощувані технічні культкри – цукрові буряки та соняшник.Картоплю і овочі вирощують скрізь, найбільше – поблизу великих міст. Цестосується також садівництва та ягідництва.

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Зарезультатами вирощення основних видів рослинництва у 1998р. (табл.1)Північно-Східний економічний район займає досить значні позиції.

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Таблиця1

<span Times New Roman",«serif»">Виробництвоосновних видів рослинництва у 1998р.

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Зерно у вазі після доробки

<span Times New Roman",«serif»">Цукровий буряк

<span Times New Roman",«serif»">Насіння соняшника

<span Times New Roman",«serif»">Картопля

<span Times New Roman",«serif»">Овочі

<span Times New Roman",«serif»">Україна

<span Times New Roman",«serif»">26470,1

<span Times New Roman",«serif»">15522,6

<span Times New Roman",«serif»">2266,3

<span Times New Roman",«serif»">15405,2

<span Times New Roman",«serif»">5492,2

<span Times New Roman",«serif»">Полтавська

<span Times New Roman",«serif»">1674,8

<span Times New Roman",«serif»">1185,4

<span Times New Roman",«serif»">121,3

<span Times New Roman",«serif»">518,7

<span Times New Roman",«serif»">316,5

<span Times New Roman",«serif»">Сумська

<span Times New Roman",«serif»">988,5

<span Times New Roman",«serif»">763,4

<span Times New Roman",«serif»">22,1

<span Times New Roman",«serif»">796,9

<span Times New Roman",«serif»">116,1

<span Times New Roman",«serif»">Харківська

<span Times New Roman",«serif»">1353,1

<span Times New Roman",«serif»">699,4

<span Times New Roman",«serif»">206,7

<span Times New Roman",«serif»">655,1

<span Times New Roman",«serif»">402,2

<span Times New Roman",«serif»">Частка Північно-Східного  району 

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; color:black;layout-grid-mode:line">15,2%

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; color:black;layout-grid-mode:line">17,1%

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; color:black;layout-grid-mode:line">15,5%

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; color:black;layout-grid-mode:line">12,8%

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; color:black;layout-grid-mode:line">15,2%

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Найбільшезначення у районі має цукровапромисловість. Вирощення  цукровогобуряку у регіоні становить 17% від загальноукраїнського. Проте щодобезпосереднього виробництва цукру регіон має ще більш значні показники – понад20% (табл 2). На території Північно-Східного економічного району є 59 цукровихзаводів. Лохвицький цукровий комбінат (Полтавська обл) – одне з найпотужнішихпідприємств галузі в Україні. До великих цуцкрових заводів належать також Куп

<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">янський,Орільський (Харківська обл.), цукрові заводи та цукрорафінадний завод ум.Дружбі (Сумська обл.). (Додаток 2)

<span Times New Roman",«serif»">Тенденціядо скорочення виробництва спостерігається і у цукровій промисловості. У 1997р.порівняно з1996 роком поставки цукровихбуряків зкоротилися на 23%. Впродовж останніх років знижується виробництвоцукру. Усе це зумовлено скороченнямченням посівних площ, зниженням врожайностібуряків та їх цукристості, а також відсутністю єдиної державної політики щодорозвитку галузі.

<span Times New Roman",«serif»">Кількістьцукрового буряку, вирощеного в Україні могла б вільно задовольнити потребивнутрішнього ринку, але надмірний експорт буряків не дає можливості цукровійгалузі працювати на національній сировині. Спостерігається закономірність, щокожного року вже до березня-квітня місяця на цукрових підприємствахзакінчуються запаси цукрових буряків, тому вони вимушені переходити на імпортнусировину – цукрову тростину та імпортний цукор-сирець. Але справа в тому щосезонний ввіз цукрової тростини у цих місяцях іще не розпочатий, що призводитьдо дисбалансу у виробництві цукру.

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Таблиця2

<span Times New Roman",«serif»">Звітнідані роботи цукрової промисловості у сезоні 1999р.

<span Times New Roman",«serif»">

Назва обласного формування

Прийнято буряку на переробку, тис т

Перероблено буряку, тис т

Виготовлено цукру, т

«Укрцукор»

14210,9

13444

1638892

«Полтавацукор»

1102,9

1056,4

140885

«Сумицукор»

615

587

76920

25%

<img src="/cache/referats/3472/image006.gif" " v:shapes="_x0000_s1030 _x0000_s1027 _x0000_s1029 _x0000_s1028">
«Харківцукор»

1431

1345,4

186261

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Важливийнапрямок виходу цукрової галузі з кризи—вирішення питання кредитування та створення умов для її ефективногофункціонування. Виникає потреба в законодавчому врегулюванню врегулюванні всіхцих проблем. Так, у червні 1999р. був прийнятий Закон “Про державне регулюваннявиробництва й реалізації цукру”, основними положеннями якого є встановленнямінімальної ціни та квотування виробництва та реалізації цукру.

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Борошномельно-круп

<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">яна<span Times New Roman",«serif»">промисловість по характеру та призначенню своєї продукції відіграє важливу рольсеред галузей харчової промисловості. Вона має найбільш глибокі зв<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">язкиз сільським господарством: об<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">ємивиробництва зернових культур, успішний розвиток зернового господарствабезпосередньо впливають на об<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">ємивипуску продукції в галузі. (Вирощення зернових культур відображено у Додатку3). Як видно з даних таблиці 1, вирощення зерна у Північно-Східномуекономічному районі знаходиться на високому рівні. Полтавська область займаєтретє місце серед областей України по вирощенню зернових культур (Одеська –1845, Вінницька – 1858,7). 

<span Times New Roman",«serif»">Значнескорочення обсягів виробниц­тва, лібералізація цін на сировину, ма­теріально-технічніресурси й послуги призвели до підвищення собівартості, а відтак і цін назернову продукцію. Особ­ливо зросли оптові ціни підприємствборошномельно-круп'яної промисло­вості. Водночас калорійність харчуван­нянаселення зменшилася на26,4 від­сотка.Значно збіднів раціон білково- й вітаміновмісних продуктів, овочів, фрук­тівтощо. Натомість понад фізіологічні норми люди споживають хлібопродук­ти, питомавага яких у структурі хар­чування сягає44%.

<span Times New Roman",«serif»">Зогляду на забезпечення населення продовольством, а тваринництва– комбікормами, галузь хлібопродуктів— пріори­тетна. Тому важлива науково-технічнапередумова подальшого розвит­ку галузі–сертифікація сіль­ськогосподарської сировини та харчових продуктів з борошна.Таким чином можна буде ефек­тивно визначити якість продук­ції, забезпечитиретельний кон­троль за дотриманням економіч­них вимог, підвищити конку­рентоспроможністьвиробів.

<span Times New Roman",«serif»">Алематеріально-технічна база галузі хлібопродуктів не відповідає сучасним вимогам,характеризується значною спрацьованістю обладнання. Це негативно позначається іна економічних показниках. При­міром, спрацьованість основ­них виробничихфондів у га­лузі сягає48 відсотків, атем­пи оновлення їх основної час­тини значно відстають від пот­реби. Стосовноосновної части­ни вони становлять менше56 відсотківна рік. Рівень меха­нізації праці на підприємствах не перевищує50—60 відсотків. Продуктивність праці в галузів2—3 рази нижча, ніж на спо­рідненихпідприємствах у за­рубіжних країнах з розвине­ною економікою.

<span Times New Roman",«serif»">Длястворення міцної мате­ріально-технічної бази на часі — активне формування і наг­ромадження інвестиційного потенціалу,перетворення амортизацій у найважливіший реноваційний ресурс, впровад­женнясучасних технологій то­що. Нині найголовніше завдан­ня підприємств галузі— поліп­шення їх фінансового стану.Визначальний чинник платосп­роможності тут—стан обігових коштів, які розпорошуються че­рез постійне зростання дебітор­ськоїзаборгованості. отже, ефективне викорисгання коштів— пріоритетний напрямок фінансо­вої діяльності підприємств. Ре­алізуватийого можна за допо­могою стабілізації виробництва. При зменшенні обсягіввипуску продукції ефективність вико­ристання обігових коштів неми­нучепогіршується. Це зумовле­но тим, що обсяги сировини, ма­теріалів, іншихресурсів і пали­ва зменшуються швидшими темпами, ніж обсяг випущеної продукції.

<span Times New Roman",«serif»">Нинікерівники заготівель­них і зернопереробних підп­риємств особливу увагу маютьзвернути на норматив власних обігових коштів. Він має бути орієнтиром дляпідтримання фі­нансового стану виробництва на рівні, що забезпечить нормаль­нийреалізаційний і відтворювальний цикли. Крім того необхідна структурнаперебудова з ураху­ванням наявного інвестиційно­го та інноваційногопотенціалів.

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Кондитерськапромисловість

<span Times New Roman",«serif»">. В спадщину від СРСР Українізалишилось 28 кондитерських фабрик. Тобто фактично у кожній області діє свійвиробник. Але якщо раніше вони забезпечували солодощами 270 млн. населенняСРСР, то нині реальний ринок збуту скоротився у декілька разів. До того жзначно впала купівельна проможність населення, а ринок перенасичений імпортнимитоварами.

<span Times New Roman",«serif»">Фінансовакриза восени 1998р. витіснила з українського ринку імпортні кондитерські товариі дала можливість деяким національним виробникам збільшити об

<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">ємипродукції.

<span Times New Roman",«serif»">Чималофакторів сприяло насиченості Північно-Східного економічного районукондитерськими фабриками. Одними з найбільших в Україні є “Харківська бісквітнафабрика”, Тростянецька кондитарська фабрика (“Крафт Якобз Сушард Україна”),“Харківська кондитерська фабрика”.

<span Times New Roman",«serif»">Основнимаргументом вітчизняного виробника в боротьбі за ринок збуту є ціна. Алепроблема полягає в тому, що практично у всіх виробництвах доля імпортнихінгридієнтів у випуску виробів (крім печива) складає 15-20% фізичного об

<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">єму,а при виробництві, наприклад, шоколаду, доходить до 40%. Кондитери вимушеніімпортувати какао-боби, жири, пальмове, арахісове, кокосове масло,ароматизатори, упаковку.

<span Times New Roman",«serif»">Крімтого, у боротьбі за споживача підприємства намагаються підвищити якістьпродукції, зберігши доступні ціни, та збільшити асортимент своєї продукції.Так, кількість найменувань продукції на “Харківська бісквітна фабрика”становить 99, на “Крафт Якобз Сушард Україна” – 60 одиниць.

<span Times New Roman",«serif»">Відбуваєтьсяпостійний перерозподіл ринків збуту. Малі підприємства витісняються кондитерськими“магнатами”. Зокрема у листопаді 1998р. “Харківська бісквітна фабрика” викупила51% статутного фонду “Харківської кондитерської фабрики”.

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»">Олійно-жировапромислов

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:CS">і<span Times New Roman",«serif»">сть<span Times New Roman",«serif»">– складна галузь харчової індустрії, що складається з взаємопов<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">язанихвиробництв олії, жирів, харчового масла, маргарину. Олійно-жирова промислов<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:CS">і<span Times New Roman",«serif»">сть у якості вихідної сировинивикористовує насіння маслічних культур – соняшнику, льну, бавовнику, сої,гірчиці, арахісу, рапса, коноплі тощо. Розвиток олійного виробництва оляйноговиробництва суттєво впливає на розширення посівів олійних культур у сільському господарстві, підвищенняїх врожайності, збільшення жирності насіння. Готова продукція галузі – олія –надходить до  торговельної мережі длязадоволення попиту населення, а також є важливим напівфабрикатом — обов<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">язковимкомпонентом при виготовлені широкого асортименту предметів споживання –маргарину, майонезу, мила, стеаринових свіч, оліфи, парфумів.

<span Times New Roman",«serif»">Отже,важливе значення для олійно-жирової промисловості є об

<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">ємивирощеної сировини. В Україні найбільш поширеною сировиною даної галузі єсоняшник.

<span Times New Roman",«serif»">Складнічаси переживає і олійножирова галузь. Як видно з даних Додатку 3, посівиолійних культур займають біля ¼ частини посівів технічних культур уСемській та Полтавській областях, а у Харківській – більше 50%. Але у 1997р. напідприємтва галузі надійшло лише25%насіння соняшнику поточного врожаю, решту вивезено за межі держави. Цього рокуможе повторитися ситуація, коли через дефіцит сировини всі олійні заводидостроково припинять роботу, а ціни на олію різко зростуть, що призведе дозбільшення експорту цієї продукції. Слід зазначити, що при вивезенні сировинизамість продукції держава втрачає значні кошти. Від переробки насіння соняшникуприбуток втричі більший, ніж від його продажу за кордон. Для використання цихрезервів необхідно вжити термінових заходів щодо тарифного й нетарифного регу­люванняекспорту насіння соняшнику.

<span Times New Roman",«serif»">Першемісце в Україні за об

<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">ємамивиробництва маргарину займає Харківський жирокомбінат. За об<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢<span Times New Roman",«serif»">єммамивипуску товарів мойонезної групи комбінат займає друге місце. При чому навіть унинішніх кризових умовах комбінат у 1999р. дав приріст виробництва: помаргаринах – на 50,7%, майонезів
еще рефераты
Еще работы по маркетингу, товароведению, рекламе