Реферат: Буржуазні революції європейських країн

Вступ

Період кінця ХV-початку XVI ст. в житті європейських народів був відзначений настількивідчутним і помітним економічним піднесенням, що деякі історики того часупочали говорити про початок нової епохи всесвітньої історії. І вони мали рацію.Відзначивши незвичайну новизну життя, вони почали виділяти в історії новийетап, який характеризується зародженням, розвитком та успіхом новогокапіталістичного способу виробництва, що прийшов на зміну феодалізму з йогонасильством та примусом.

Головнимипостатями суспільства все виразніше ставали капіталіст (буржуа-підприємець) іробітник (вільна людина, яка продає свою робочу силу). Вони своєю працеюзабезпечували економічне піднесення і в промисловості, і в сільськомувиробництві. Вони не давали змоги суспільству зайти в глухий кут застою, кудийого вів феодалізм.

У людей того часусформувався і новий погляд на світ і на місце в ньому людини. Захоплення новимнаштовхнуло людей на думку про прогрес. Так виник гуманізм.


Основна частина

У 1848-1849 рр. уПарижі, Відні, Берліні, Римі та ін. європейських столицях відбулися революційнівиступи. Ніколи раніше не було такого загострення соціальної боротьби, народнихвиступів, національно-визвольних рухів. В цей час відбувається боротьба буржуазії,робітників, селян, ремісників і дрібних торговців протифеодально-абсолютистських утисків. Революційні події набулизагальноєвропейського масштабу.

Аналіз процесупереродження феодального господарства наприкінці ХV- на початку XVI ст.,розкладу феодалізму під впливом цивілізаційних факторів на господарства країнЗахідної Європи в XVI- XVII ст. та особливості формування передумов виникненняринкової економіки засвідчують, що лише з відмиранням особистої власності вході становлення цілісної економічної системи, відокремлення економічної сферивід політичної виникає приватна власність.

Серед головнихпередумов виникнення ринкової економіки було передусім витіснення натуральногогосподарства товарним виробництвом, що поступово відбувалося в процесі розвиткутоварообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельнихзв’язків. Тож натурально-феодальна господарська система почала поступатисямісцем ринково-підприємницьким економічним відносинам [7, с.159-160].

Із зміцненнямкапіталістичних відносин формувались і 2 нові суспільні верстви: буржуазія іробітники.

/>


Термін «буржуазія»походить від французького слова, яким у середні віки називали жителівміста(бурга). У процесі історичного розвитку цим словом стали називати людей,котрі, накопичивши грошей і найнявши робітників, почали організовувативиробництво товарів. Тому в історії капіталізму його ранню стадію називаютьперіодом «первісного нагромадження капіталу», а створене на йогооснові виробництво — «товарним».

До складубуржуазії почали входити заможні селяни, які перетворилися на капіталістичнихфермерів-товаровиробників. Зближалася з буржуазією і та верства дворянства, якатакож починала вести господарство по-капіталістичному. До буржуазії вливалась ібуржуазна інтелігенція, що формувалася( юристи, учені, лікарі) і яка буллаособливо небезпечною для феодалізму.

Нідерландськареволюція

У другій половиніXVI ст. Нідерланди складались з 17 провінцій( Голландія, брабант, Фландрія, Люксембург).З часом ця країна стала однією з найрозвинутіших країн Європи.

Причини тапередумови буржуазної революції:

·                  Нідерландибули залежними від іспанського королівства, їхньому розвитку заважали високіподатки, що призводило до зниження виробництва товарів у країні;

·                  Збереженняфеодальних відносин на півдні країни, експлуатація феодалами залежних селян;

·                  Розміщенняіспанської армії у Нідерландах;

·                  Розвитокреформації;

·                  Хижацькаполітика Іспанії.

Отже, під впливомцих причин у 1565-1566 рр. спалахнули сильні заворушення серед міської бідноти,робітників мануфактур та селян. Також консисторії, якими керували буржуа, велиагітацію в народі проти іспанського абсолютизму. В цей час економічне життякраїни призупинилося. Розривались угоди, закривались лавки й мануфактури,збанкрутіло багато фірм і банків.

Так розпочаласябуржуазна революція, тобто заміна феодального ладу капіталістичним.

Цей розмах бувпридушений герцогом Альбою. Почався терор, але розгорнувся партизанський рух.

У 1579р. булаукладена Утрехтська унія, що стало початком існування першої незалежноїбуржуазної держави — Сполучених провінцій Нідерландів.

Значенняреволюції:

·                  булапершою переможною буржуазною революцією у світовій історії;

·                  владаперейшла від іспанської феодальної монархії до голландської буржуазії;

Розвитокекономіки країни після революції:

·                  пріоритетв аграрному секторі отримала фермерська селянська власність. ФермерствоГолландії було орієнтоване на вирощування культур, що давали найбільшийприбуток — льон, коноплі, тютюн, хміль. рослини-фарбники. Ефективно розвивалосятваринництво Голландський сир і масло знаходили споживача у всій Європі;

·                  розвиваєтьсявиробництво вовняних, бавовняних та шовкових тканин. Створювались розсіяні тацентралізовані мануфактури;

·                  Торгівлястала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ.У зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладалися великі капітали. Голландіяволоділа найбільшим у Європі морським торговим флотом, на її долю припадалоприблизно 75% загальної кількості кораблів європейських країн.

·                  У кінціxvI найбільшим портовим містом Нідерландів стає Амстердам (Голландія). Йогокораблі перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів іПівнічна Атлантика. Упродовж XVII ст. Амстердам перетворюється у найбільшийміжнародний фінансово-кредитний центр;

·                  Однією знайважливіших галузей стало суднобудування. За рік споруджувалося близько 1тис. кораблів;

·                  Всередині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні, текстильні та ін.)були кращими у Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, паперові,цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізованими.На них працювало до 100 робітників;

·                  Позитивнізміни і в сільському господарстві. Землі монастирів, дворян, котрі воювали набоці іспанців були конфісковані і віддані в оренду або продані фермерам.

Англійськареволюція(1640-1660)

На початку XVIIст. в Англії як і раніше панували феодальні відносини.

Причини тапередумови буржуазної революції в Англії:

·                  Невдоволенняселян процесом огородження. Огороджування — процес насильного вигнання селян зїхніх земель, у звязку з бажанням дворян-землевласників загарбати більше земельдля ведення вівчарства, так як ціни на вовну підвищились ;

·                  Збільшеннячисельності безземельних селян. Так створилася армія трударів для мануфактур ікопалень;

·                  "новим дворянам", що були подібні до буржуазії, заважали феодальніобмеження — заборона щодо торгівлі, цехова регламентація. Особливо їхнєневдоволення посилилось при королях династії Стюартів — Якова I і Карла I;

·                  системароздачі монопольних прав монархами на виготовлення товарів, що гальмувалорозвиток промисловості.

·                  Cтюартипрагли встановити в Англії класичну форму абсолютизму, що призвело до конфліктукоролівської влади і парламентом — представницьким органом, що існував в країніз XIIIст.

·                  У нижнійпалаті парламенту сформувалася опозиція представників буржуазії та «нового»дворянства. Головний конфлікт та передумова революції — конфлікт знайважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики.

·                  Наявністькопигольдерів( вільні, але земельно залежні від власника землі селяни), що булипереконаними ворогами феодалізму.

Англійськареволюція розпочалася 3 листопада 1640 р. Влада Стюартів була скинута, апарламент одержав перемогу.

В цих умовахпарламент пішов на створення армії «нового зразка», головну роль уякій відіграв офіцер, талановитий полководець і політик, типовий представникнового дворянства Олівер Кромвель. Його кавалеристи розгромили королівськуармію.Надзвичайно ви-росли авторитет і особиста військова влада О.Кромвеля. В цихумовах організація влади виявляла очевидне тяжіння до військоводиктаторськогорежиму і одноособової влади. 20 квітня 1653р., спираючись на підтримку арміїОлівер Кромвель розігнав так зване«охвістя»Довгогопарламенту(усього50депутатів).

Законодавча влада«вільної держави Англії, Шотландії і Ірландії» зосереджувалась вподвійному інституті – парламенті і заново заснованому лорді – протекторі.Особливою статтею конституції повноваження лорда — протектора довічнозакріплювались за О.Кромвелем. Режим протекторату був тісно пов’язаний з особоюі авторитетом Кромвеля. Як тільки він помер (3 вересня 1658р.), режим потрапивв тяжкий кризовий стан безвладдя.

Результатиреволюції:

1. Скасуванняфеодальної системи землеволодіння. Земля стала приватною власністю.

2. Селянизалишилися у залежності, але тепер від буржуазних власників.

3. Конфіскувалисяземлі короля, церкви, знаті.

4. Великімануфактури були створені у гірничовидобувній, кораблебудівній, зброярськійгалузі виробництва.

5. Англіяопиняється на перехресті головних торговельних шляхів. Зростає обсяг торгівлі зіншими країнами. Буржуазія об’єднувалась і створювала «компанії» дляторгівлі з певними районами світу.

6. Революція далапоштовх до майбутнього промислового перевороту, що почався саме з Англії.

Французькареволюція (1789-1799)

З розвиткоммануфактурного виробництва розширювався і зміцнювався внутрішній ринок Франції.Із феодального стану городян формувалась буржуазія. Капіталістичний розвитокФранції гальмувало: пережитки економічної і політичної роздробленості, загальнебезправ’я буржуазії, станові привілеї дворянства й духовенства.

Буржуазія ускладному становищі XVI ст. зайняла позицію підтримки сильної, єдиної,централізованої держави. За це вона отримала покровительство абсолютизму.Буржуазія змогла на певний час пристосуватися до феодальних порядків, оскількиїй потрібні були єдність у країні, покровительство у сфері торгівлі, захист відсвавілля дворянства.

Революція(1789-1799) була названа Великою. Її причини:

·                  Суперечностіміж третім станом ( торговці, промисловці, селянство, робітники мануфактур,біднота) і пануючими станами – дворянством і духовенством.

·                  Королівськавлада перечила всьому, що могло знищити цехову систему і монопольні привілеї,послабити феодальну залежність селянства.

·                  Всі станикрім дворян мусили платити податок.

·                  Фінансоваі торгово-промислова криза.

·                  Неврожайспричинив нестачу продуктів харчування.

ФранцузькеПросвітительство стало ідейним підґрунтям французької буржуазії і народних мас.

Початкомреволюції вважається день 14 липня 1789 р., коли було здійснено штурм Бастилії.В очах народу Бастилія була символом королівської сваволі.

У перші дніреволюції було створено Національну гвардію, скликано Установчі збори, які 4серпня 1789р.розробили довгоочікуваний законопроект, що проголошував рівністьусіх перед законом у сплаті податків, скасування станових привілеїв, особистоїфеодальної повинності селян. У 1791р. прийнята Конституція, яка закріпилаконституційну монархію, потім у 1793-1794 р. встановилася якобінська диктатура,а у період 1795-1799 р. країною правила Директорія. У 1799р. до влади прийшовНаполеон Бонапарт, хоча Франція згідно нової Конституції( четвертої) залишиласяреспублікою. Так закінчилася Велика Французька революція.

Значенняреволюції:

·                  Революціястворила підвалини для розвитку фермерства.

·                  Революціяскасувала податкові привілеї дворян, ліквідувала регламентацію виробництва тацехи, проголосила свободу торгівлі, запровадила політику протекціонізму,значною мірою розв’язала аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістюземлі, яка до того ж постійно ділилися. Це призвело до того, що в основномунаділи селян були за розміром 2—3 га. Таке господарство було парцелярним, тобтомалоземельним. На невеличкому земельному наділі селяни не могли запровадитинові прийоми агротехніки, машини, тому французьке сільське господарство буломалопродуктивним, з низькими врожаями, ледь забезпечувало власні потреби селяну продуктах харчування. Дрібноселянське землеробство Франції гальмувалорозвиток промисловості країни.

·                  У січні1800 р. в країні створюється Французький банк, розвивається кредитно-фінансовасистема.

·                  Торгівлястає однією з провідних галузей економіки, приносячи країні величезні прибутки.Тому політика торговельного балансу та розширення торгових зв’язків набуваєвеликого значення.

·                  В1815—1830 рр. швидкими темпами починається промисловий переворот. Відбуваєтьсязаміна ручної праці на машинну, кількість парових двигунів, що застосовувалисяв промисловості країни, збільшується більш ніж у 10 разів. У 30—40 рр.здійснюється масове застосування машин у текстильній промисловості, у великихмасштабах відбувається залізничне будівництво, яке дало поштовх для розвиткувугільної та металургійної промисловості.

·                  Революціязнищила феодально-абсолютистський лад і відкрила простір для розвиткукапіталізму.

Революція вНімеччині 1848-1849 рр.

Причинамиреволюції в Німеччині були:

1.               Політичнароздробленість країни, німецьких держав налічувалося 38. Це було основноюперешкодою для капіталістичного розвитку.

·                  Поширенняцехового ремесла

·                  Залежністьселян від поміщиків

·                  Безмірнепанування дворянства

·                  Неоднорідноюбула країна і в економічному відношенні: Рейнська область, західні державиНімеччини вже не знали кріпосного права. Районом найбільшого засилля панщинибула Пруссія. Неоднорідність була характерна і в промисловості.

·                  Фінансово-економічнакриза й неврожай в 40-х р. XIX ст.

Революціяпочалася 3 березня 1848 р. робітничою демонстрацією в Кельні. Невдовзі рухперекинувся у прусські землі. Було скликано Національні збори, які 27 березня1849 р. прийняли Конституцію, що стверджувала недоторканність влади німецькихмонархів, незмінність апарату управління землями. Носієм центральної влади мавстати імператор та двопалатний парламент — рейхстаг. Але Національні збори булирозігнані 16 червня одним з монархів.

Революція внімецьких землях скінчилася поразкою:

1.               Німеччинане стала єдиною національною державою.

2.               Перемога «прусськогошляху» економічного розвитку німецьких земель.

3.               Німецькабуржуазія, будучи політично слабкою і неорганізованою силою, пішла на союз із юнкерством. Він визначав усюсоціально-політичну структуру німецького суспільства, надаючи йомумілітаристський, винятково агресивний, реакційний характер.

Але далі буловідмічено позитивні сторони в розвитку економіки:

1.               У50—60-ті роки Німеччина переживала промислове піднесення, пов'язане з широкимрозвитком важкої промисловості. Проте феодальні пережитки не дали змоги досягтивисокого рівня промислового розвитку.

2.               Надзвичайноважливу роль відіграли акціонерні компанії, які після революції 1848—1849 pp.почали рости як гриби. Усього за наступні 20 років у Пруссії виникло 295компаній: гірничопромислових, металургійних, страхових, залізничних та інших,капітал яких становив 2,4 млрд марок. Важливе значення мав приплив іноземногокапіталу — бельгійського, голландського, англійського, французького — упромисловість Рейнської області.

3.               Сільськегосподарство Німеччини в XIX ст. розвивалося досить швидко. У Померанії йБранденбурзі, де переважали піщані ґрунти, розширили площі під картоплю, якувикористовували для виробництва спирту — важливого експортного товару країни.За збором картоплі та цукрових буряків Німеччина в другій половині XIX ст.посіла перше місце у світі.


Революція вІталії 1848-1849 р.

Значна частинакраїни перебувала під австрійським ярмом( Ломбардія, Венеціанська область,Парма, Модена). У Римській області зберігалася світська влада папи, що такожстало однією з головних перешкод на шляху до національного об’єднання Італії табуржуазних перетворень. Найвідсталішою територією було королівство обохСицилій. Там домінували феодальні відносини.

Мета Революції —завоювання національної незалежності й політичне об’єднання країни, знищенняабсолютизму й феодальних порядків.

Особливостіреволюції — втягнення в неї буржуазії, передової інтелігенції та народних мас вусіх її державах. Головна рушійна сила — міські трудящі й селяни, якізалишалися роз’єднаними.

2 етапиреволюції:

1. (січень-липень 1848) на чолі ліберальна буржуазія. Війна проти Австрії.

2. (листопад1848- серпень 1849) на чолі представники революційної буржуазії, серед якихвелику роль відіграли керівник організації «Молода Італія» ДжузеппеМадзіні та народний герой Джузеппе Гарібальді, який був вибраний в римськийпарламент, на першому ж засіданні, 5 лютого 1849 р., вніс пропозицію пропроголошення республіки.

Революція зазналапоразки і цьому були свої причини:

·                  Слабкістьпролетаріату, роз’єднаність та неорганізованість робітників і селян.

·                  Зрадареволюції ліберальною буржуазією та поміщиками.

Через цезалишилися перешкоди на шляху утвердження в країні нових економічних відносин,прискореного економічного розвитку, досягнення національної незалежності.


Буржуазніреволюції в Австрії та Угорщині

Габсбурзькаімперія була «клаптиковою». У своєму економічному розвитку воназначно відставала від інших європейських країн. Вона була за формою правлінняабсолютною монархією.

Причинамиреволюції були:

·                  Існуваннякріпосного права, свавілля землевласників.

·                  240 видівподатків і повинностей.

·                  Великанерівномірність економічного розвитку окремих частин держави (Чехія вже сталана шлях капіталістичного розвитку, а в Угорщині кріпосне право і свавілляземлевласників).

·                  Придушеннясвободи слова, будь-якої вільної думки.

Досягненняреволюції в Австрії: скасування панщини, здобуття прав народногопредставництва, поступова ліквідація феодальної залежності селян, зростанняробітничого руху.

Революцію в Габсбурзькійімперії закінчено не було, так як вона не повалила монархії, не знищиланаціональний гніт. Вона стала Австро-Угорською монархією.


Висновок

Історичні долі європейськихкраїн XVI- XVII ст. складалися по-різному. Перехід до нової цивілізації непризвів до якоїсь загальноєвропейської антифеодальної революції. У кожнійокремо взятій країні боротьба нового зі старим залежала від ступеня готовностідо перемін. На успіх чи поразку таких рухів впливали деякі економічні,соціальні й політичні фактори.

У Німеччиніперший бій з феодалізмом закінчився поразкою. Розвиток капіталістичного способувиробництва був приречений на тривалий і болісний шлях.

Зовсім іншуситуацію ми спостерігали в Нідерландській революції. Сміливість, рішучістьбуржуазії північних провінцій дало змогу домогтися перемоги у боротьбі з доситьсильною феодальною Іспанією. Вже до середини XVII ст. Нідерланди вважалисязагальноєвропейською «школою капіталізму».

В іншійісторичній обстановці довелося діяти французькій буржуазії. Буржуазія зайнялапозицію підтримки сильної, єдиної, централізованої держави. За це вона отрималапокровительство абсолютизму, оскільки їй потрібні були єдність у країні,покровительство у сфері торгівлі, захист від свавілля дворянства.

Якщо Франція єкраїною «класичного феодалізму», то Англія — «класичногокапіталізму». Тут протягом XVI ст… склалися сприятливі умови для розвиткупромисловості, сільського господарства і торгівлі. Країна показала класичнийприклад переходу від аграрно-ремісничої цивілізації до індустріальної. Революціїв таких європейських країнах, як Італія та Австрія, Угорщина були неповними,незавершеними у зв’язку з неготовністю деяких класів до змін та боротьби.Капіталістичний розвиток в них був відкинутий в майбутнє.


Рольбуржуазно-демократичних революцій у економічному розвитку країн Європи можнаподати у вигляді таблиці:

Зміни у сільському господарстві Зміни у промисловості Зміни у векторах торгівлі 1. Значною мірою розв’язано аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі. 1. Революція Відкрила простір для розвитку капіталізму. 1. Уряди приймають закони, спрямовані на розвиток промисловості й торгівлі зміцнення фінансів. 2.Прискорено процес первісного нагромадження капіталу. Отже, з’явилась можливість швидко розвинути суднобудівельні, суконні, полотняні, шовкові та інші мануфактури, створити підприємства з переробки продукції сільського господарства. 2. Введення багатопільної системи в землеробстві, запровадження травосіяння, стійлового утримання худоби та збільшення її продуктивності, розширенням посівних площ. 3. Уряди приймають закони, спрямовані на розвиток промисловості й торгівлі. Зростає обсяг виробництва продукції важкої промисловості. Створюються банки. 2. Проголошено свободу торгівлі. 3. Розвиток капіталістичного фермерства, впровадження більш досконалих знарядь праці, машин для обробітку землі, розширення внутрішнього ринку країни.

4. Державна політика протекціонізму, яка

захищала промисловість від іноземної конкуренції.

3. Країни Західної Європи активно проводили політику протекціонізму спрямовану на захист законами та правилами промисловості та внутрішнього ринку країн від проникнення на нього іноземних товарів. Для цього використовувалися перш за все високі ставки мита на ввіз товарів з-за кордону. 4. Тенденція розвитку двох шляхів капіталізму в сільському господарстві: прусського та американського, причому американський шлях набув поширення і розвитку в країнах Західної Європи завдяки своїй ефективності та економічній зацікавленості виробника, який працював на себе на своїй землі й прагнув краще працювати, щоб одержати більший прибуток. 5. Зростання продуктивності в сільському господарстві поклав початок експлуатації найманих робітників, забезпеченню промисловості, що швидко розвивалася, дешевою робочою силою та мануфактур сировиною. Далі відбувався промисловий переворот — перехід від мануфактури з її ручною працею до фабрики із застосуванням системи машин та парового двигуна. Промисловий переворот був справжньою революцією у виробництві. 4.Країни, у яких відбулися революції, налагоджують торговельні зв’язки і стають головними торговельними суб’єктами світу.

Списоквикористаної літератури

1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Нові часи(XV -кінецьXVIIIст.).- К.: Генеза, 2000.-200с.

2. Гончар Б.М. Всесвітня історія: навчальний посібник.-3-тєвидання.-Київ: Знання, 2007.-694с.

3. Дахно І.І. Історія країн світу: довідник. — Київ: Центручбової літератури, 2007.- 816с.

4. Орлова Т.В. Історія сучасного світу(XV-XXIст.): навчальнийпосібник. — Київ: Знання,2008.-552с.

5. Проскурін П.В. Історія економіки та економічних учень. Нарисиекономічної історії індустріальної цивілізації: навчальний посібник.-Київ.-КНЕУ,2005-372с.

6. Рудь М.О. Історія західноєвропейського середньовіччя:Хрестоматія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ: Либідь, 2005.-656с.

7. Степаненко С.В., Фещенко В.М., Антонюк С.Н. Історіяекономіки та економічної думки: курс лекцій. – К.: КНЕУ,2006.-664с.

еще рефераты
Еще работы по истории