Реферат: 65-ти річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні

РЕФЕРАТ

До 65-ти річчяПеремоги у

ВеликійВітчизнянійвійні

КочемасоваНіна Олександрівна

Дзержинськийгірничий ліцей

2010 рік

Ніхто незабутий.

На попіл ніхтоне згорів:

Солдатськіпортрети

На вишитихкрилах пливуть...

І доки є пам’ятьв людей і живутьматері,

Допоти й сини,

Що спіткнулисьоб кулі, живуть!

Б. Олійник

Шістдесятп’ять мирнихроків прожилолюдство післяпам’ятного8 травня 1945-го, зкожним рокомстверджуваласьі продовжуєстверджуватисьвелич Перемоги.Сьогодні, усвяткові ювілейнідні, усі людиЗемлі, увесьсвіт вітаютьі вшановуютьпереможців.Разом з нимими схиляємоголову передсвітлою і святоюпам’яттю загиблихі віддаємоналежне живимфронтовикам, які своїм життямі ратним подвигомзавоювали цейсвітлий ДеньПеремоги.

Полум'я Другоїсвітової війни, складовоючастиною якоїбула ВеликаВітчизнянавійна, палахкотілошість років.У вир війнибуло втягнуто61 державу. Битвийшли на території40 країн Європи, Азії та Африки, на неосяжнихморських іокеанськихпросторах.Армії воюючихсторін нараховувалипонад 110 мільйонівчоловік. Війназабрала більше50 мільйонівлюдських життів.

28 жовтня 2009 рокуминуло 65 роківвід дня завершенняКарпатсько-Ужгородськоїнаступальноїоперації, якаознаменуваласобою остаточневизволеннятериторіїУкраїни відфашистськихзагарбників.

Героїчнабитва за Українузаймає особливемісце в історіїВеликої Вітчизняноївійни.

Ми не ділимоПеремогу насвою і чужу, проте завждипам’ятатимемо, якою великоюціною вона намдалася.

День Перемоги– державнесвято України.

За данимиМіністерствапраці та соціальноїполітики, станомна 1 січня 2009 рокув Україніналічувалося2 млн. 484,8 тис. ветеранівВеликої Вітчизняноївійни. А саме:54,8 тис. – інвалідіввійни І групи;124,3 тис. – інвалідіввійни ІІ групи;44,0 тис. – інвалідіввійни ІІІ групи;325,3 тис. – учасниківбойових дій;1 млн. 936,4 тис. –учасниківвійни.

Кількістьдітей війнистановить 6млн. 146,8 тис. осіб.

Ось лише деякіцифри. Воєннідії Другоїсвітової війнивідбувалисяна територіїУкраїни 40 місяців- з 22 червня 1941 рокудо 28 жовтня 1944року. Загальнілюдські втратиУкраїни становилитоді близько9 мільйонівосіб. Понад двамільйони українціввивезли напримусову працюдо Німеччини.Повністю абочастково натериторіїУкраїни булозруйнованопонад 700 місті 28 тисяч сіл, без даху надголовою залишилисяблизько 10 мільйонівосіб. Було знищенопонад 16 тисячпромисловихпідприємств.У 1941-1944 рр. на українськійземлі булизосередженіголовні силивермахту — від57,1 до 76,7% загальноїкількостідивізій. 607 з нихбуло розгромленосаме на територіїУкраїни. Ізсічня 1943-го пожовтень 1944-гона територіїУкраїни радянськимивійськамипроведено 15наступальнихоперацій, ізних 11 стратегічних.Це, зокрема, Воронезько-Харківська, Донбаська, Чернігівсько-Полтавська, Корсунь-Шевченківська, Львівсько-Сандомирськаоперації. Уперіод із осені1943-го до осені1944 р. на територіїУкраїни булозосередженополовину діючоїЧервоної армії.

Вогняне колесовійни двічі, туди й назад, прокотилосяусією територієюУкраїни, знищуючивсе на своємушляху. Нам є щосьогодні відзначати.

Великі жертвипонесли всінароди тодішньогоРадянськогоСоюзу, котріобороняли, апізніше визволялиУкраїну. Танашій республіцівипала трагічнадоля геополітичногоцентру воєннихдій. Відомийзахідний політикУїнстон Черчілльписав: „З-поміжусіх народів, які опинилисяпід владоюНімеччини, чине найбільшепостраждавукраїнський.Але, разом зтим, він ціноюмільйонів своїхпредставниківзробив величезнийвнесок у перемогунад нею...”

Смерч війнидвічі прокотивсяпо нашій землі- в сумний часвідступу тав період переможноїходи визволення.Понад 40 місяців(1225 днів і ночей)– від червня1941-го до жовтень1944-го тривалана територіїнашої країниця страшнавоєнна круговерть, яка розметала, понівечилаі розтопталамільйони людськихдоль.

З перших жеднів війниабсолютнабільшістьукраїнськогонароду підняласьна захистБатьківщини.До армії і флотудобровільноі за призовомвлилося понад6 мільйонівчоловік. Половиназ них загинула, а кожен другий, хто повернувсядодому, бувінвалідом. Донародногоополчення і650 винищувальнихбатальйоніввступили 1 мільйон600 тисяч патріотів.

У могутньомупартизанськомурусі бралоучасть близько500 тисяч народнихмесників і 103тисячі підпільників.

Українціне тільки мужньоборолися зворогом у діючійармії, не тількигромили фашистськітили — вонитрудилися дляфронту на заводахі фабриках, нашахтах і будовах, на полях ілісоповалаху Поволжі, Сибіру, на Уралі і уСередній Азії.З липня по листопад1941 року туди булоевакуйовано550 підприємств, колгоспів ірадгоспів. Цебула славнаармія українськихтрудівниківчисельністютри з половиноюмільйона чоловік.

Українавіддавала своїбагатства ікультуру, своїхлюдей і своюкров, вона ісвоє серцевіддала великійсправі визволення, принісши всеце на святийвівтар Перемоги.

Історія незнає жорстокішихзлочинів, ніжті, які приніссвітові фашизм.Зловісна мережаконцтаборів, в’язниць ігетто, геноцидмирного населення, поїзди невільниківXX століття дорейху — осьсуть «новогопорядку», якийвстановилинацисти. Занеповнимиданими, фашистита їхні поплічникизнищили наУкраїні понад4 мільйони чоловік, вивезли доНімеччини наневільничіроботи два зполовиноюмільйони. Іякщо на РадянськийСоюз припадає41 відсоток усіхвтрат за Другусвітову війну, то на долю України— 42 відсоткизагальносоюзнихвтрат. А це означає, що жодна державаЗемлі — ні Росія, ні Німеччина, ні Польща небула так зруйнована, як наша республіка.Україна, дляякої і ранішеісторія нескупилася налюдські трагедії, на попіл руйнувань,і протягом цієївійни булавикупана вкрові. Аджезагальні втратиреспублікиразом з бойовимидорівнюютьвосьми з половиноюмільйонамчоловік, тобтозагинув коженшостий жительУкраїни.

Фашистизнищили понад700 міст і селищміського типу,28 тисяч сіл іпоселень, двамільйони будинків.Тільки пряміматеріальнізбитки в довоєннихцінах вираженіастрономічноюсумою — 285 мільярдівкарбованців.

Відповіддюнароду вороговіна цей страшнийтерор, геноциді «новий порядок»став масовийРух опору. Гітлерівціне розраховували, що у них в тилупостане ще одинмогутній інепереможнийфронт — партизанський.Тисячі народнихмесників булизгодом нагородженіза бойову доблестьмедалями «ПартизануВітчизняноївійни». Бойовимиорденами імедалями відзначеноподвиги 183 тисячпатріотів.Героями РадянськогоСоюзу стали97 партизаніві підпільників.А командирипрославленихдивізій народнихмесниківгенерал-майориСидір АртемійовичКовпак і ОлексійФедоровичФедоров булиудостоєні цієївищої військовоївідзнаки двічі.

Пліч-о-плічв боях булисолдати різнихнаціональностей: росіяни, українці, білоруси, казахи, вірмени, грузини…Відбиваючиоскаженіліатаки ворожихполчищ, перебуваючив окопах, якніколи відчувалиплече одинодного, взаємовиручку, підбадьорливеслово.

У нас булирізні життєвішляхи, різніуподобанняй цінності, різні мрії таплани. Війнанівелювалавсе це, поставившипід загрозусаме існуваннясистеми суспільнихвідносин інезалежностікраїни, в якійми жили і з якоюпов'язувалисвої долі. І мибули єдині вдумках і почуттях, поступаючисьособистим усамовідданомузахисті Вітчизни.Такими насвиховали, і вцьому полягаларушійна сила, джерело нашоїморально-політичноїзгуртованості, жертвенності, героїзму.

У 1941 — 1944 рокахв Україні діяло60 партизанськихз’єднань іблизько 2 тисячзагонів ірозвідувально-диверсійнихгруп. Проводячилегендарнірейди тиламисупротивникаі тисячі боївз гітлерівцями, вони вивелиз ладу понад500 тисяч окупантівта їхніх поплічників.Народні месникирозгромили467 гарнізонів, комендатур, штабів і поліцейськихуправлінь. Нимибуло пущенопід укіс 5 тисячвійськовихешелонів, підірванобільше 1500 танків,200 літаків, 600залізничнихпостів, знищено900 складів і великукількість іншоїворожої техніки.

Улітку 1943 рокуна Курськійдузі ЧервонаАрмія розгромила30 дивізій супротивника, з них сім — танкових.Військовівтрати нацистів— понад півмільйонасолдатів іофіцерів.

Вермахтперейшов достратегічноїоборони. Алепочався загальнийнаступ нашихвійськ на фронтівід ВеликихЛук до Чорногоморя. А в серпні— грудні розгорнуласяграндіознабитва за Донбас, Дніпро і Україну.Вона відрізняласямасштабністюі напруженістюжорстоких битві боїв. У нійбрала участьполовина діючоїармії, а це військап’яти фронтів, Окрема приморськаармія, Чорноморськийфлот, Азовська, Дніпровськаі Дунайськафлотилії.

Доблесніфронти на чоліз полководцямиМ. Ф. Ватутіним,І. С. Конєвим, Р. Я. Малиновським, Ф. І. Толбухінимі К. К. Рокосовськимдо кінця вересняна ділянціпротяжністю700 кілометріввийшли доДніпра-Славутича.Цій річці фашистиприділялиособливу увагу.За наказомфюрера, гітлерівціз червня 1943 рокустворили могутнійобороннийСхідний вал.Та й сам Дніпро— широкий іглибокий, звисоким правимберегом, являвсобою дужесерйозну природнуперешкоду.Східний валоборонялофашистськеугрупованняу кількості1,2 мільйона чоловікз могутнімозброєнням— 1260 гармат імінометів, 2100танків і до 2тисяч бойовихлітаків. Гітлерзаявив: «СкорішеДніпро потеченазад, ніж росіяниподолаютьйого».

Та ось насталинезабутні днібитви за цювелику ріку.Подолання такоїретельно укріпленоїі такої великоїперешкоди булобезпрецедентнимподвигом вісторії воєн.І він був здійсненийне окремимиособами, а масамивоїнів. Штурмвівся за тісноївзаємодії всіхродів військ.Мости булизруйновані, а переправираз за разомзнищувалисяартилерієюі авіацієюворога. Сапериу цьому вогненномупеклі відновлювалив крижаній водімости, поромиі плоти. Навітьнімецькийгенерал Г. Меллентінвідзначив умемуарах: «Росіянинаводили переправичерез Дніпро.Причому виявилитаке мистецтвоу цій галузі, що зуміли побудуватиці мости длявійськ і конейз настиломнижче рівняводи».

Підтримуваладивізії форсуваннянаша артилерія: гармати стрілялипрямою наводкоюпо лінії оборонигітлерівців.Наносили ударипо рубежахворога, по йогошляхах підвезенняі тилах льотчики.Воістину булояк у пісні: «Типобачив бій, Дніпро — батько-ріка!»А погода у цідні була дощова, з густими ранковимитуманами, томуфашистськаавіація немогла вестиаеророзвідку.Дощ і туманглушили шумнаступаючихвійськ з Лютезькогоплацдарму.

Розгоріласьжорстока, кровопролитнабитва, нашіатаки не припинялисяні вдень, нівночі. Тут такожвідзначилисятанкісти генералаЛ. Г. Кравченкаі 3-ї гвардійськоїтанкової арміїгенерала Т. С.Рибалка. Їхнітанки нестримноюлавиною йшлиіз запаленимифарами і увімкнутимисиренами, ведучина ходу вогонь.Доблесні танкістизуміли перерізатишосе Київ —Житомир. Ворог, побоюючисьоточення, почаввідводити своївійська. Битвадосягла київськихоколиць, зав’язалисялюті вуличнібої. Першимувірвався доміста танккиянина МиколиШелуденка.Відважнийгвардієцьвоював підСталінградом, потім відзначивсяна Курськійдузі. А загинувстаршина М. М.Шелуденко урідному Києві.

Йому булопосмертноприсвоєнезвання ГерояРадянськогоСоюзу.

У результатівирішальногонічного штурмувійська фронтудо 4-ї годиниранку 6 листопадацілком заволоділиКиєвом. А Київ— це мати міструських. Йогокраса і величвідшліфованістоліттями.Іншого такогоміста на світінемає.

Тріумфувавувесь радянськийнарод. А в Москвіцього дня булодано салют з324-х гармат двадцятьмачотирма залпами.

Розгром арміївермахту підКурськом іперемога убитві за Українузавершилидокоріннийперелом як вході ВеликоїВітчизняної, так і всієїДругої світовоївійни. 1944 рокурадянськівійська успішнопровели визволенняЗахідної України.Супротивниковібуло завдановеликої поразкипід Житомиромі Бердичевом, Кіровоградомі Корсунь-Шевченківським, Рівном і Луцьком.

Навесні 1944р.грянула вирішальнабитва за Крим.

Маршал А. М.Василевський, який очолювавцю наступальнуоперацію, підкреслював:«Ворог чіплявсяза Крим до останньоїможливості.Володіючи ним, гітлерівцітримали підпостійноюзагрозою всеЧорноморськеузбережжя. Цимвони чинилитиск на політикуРумунії, Болгаріїі Туреччини.До того ж Кримслужив фашистамдля вторгненняна Кавказ».

Визволенняпівостровавідбулося закороткий строк— з 8 квітня по12 травня.

Головнийудар завдала51-ша арміягенерал-лейтенантаЯ. Г. Крейзера, підсиленатанковимидивізіями.Після запеклихдводенних боїввона форсувалаСиваш, прорвалаоборону супротивникаі 11 квітня заволоділаопорним пунктомнімецькоїоборони — містомДжанкоєм. Цезагрожуваловорогові широкимобхватом йогоПерекопсько-Ішуньськогоугруповання.Гітлерівці, вибиті потімз Ішуньськихпозицій, незмогли закріпитисяна річці Чатирлик, стали поспішновідступати.

Цей успіх4-го Українськогофронту (командуючий— генерал арміїФедір ІвановичТолбухін) поставивКерченськеугрупованняфашистів передзагрозою оточення.Супротивникпочав відводитивійська. АлекомандувачОкремої приморськоїармії генералАндрій ІвановичЄрьоменко недав йому закріпитисяна нових рубежах.О 22-й годині 10квітня арміяперейшла унаступ і ранкомнаступногодня визволилаКерч.

Незабутніймарш від Джанкоядо Сімферополяздійснилитанкісти корпусугенерал-лейтенантаГероя РадянськогоСоюзу І. Д. Васильєва.Вони першими13 квітня увірвалисядо Сімферополя.Слідом за нимиФеодосійськимшосе йшли колониприморців —піхота, артилеріяі партизаниПівнічногоз’єднання. Тогож дня ЧервонийПрапор замайорівнад Євпаторією, Саками, Феодосією, Старим Кримомі Білогірськом.14 квітня буливизволені відокупантів Судакі Бахчисарай,15 квітня — Алуштаі Ялта.

Битва заСевастопольтривала з 5 по9 травня.

Кримськанаступальнаоперація — цевелика перемогаЧервоної Армії.Супротивниквтратив понад100 тисяч солдатіві офіцерів (утому числібільше 61 тис.чоловік полоненими).

ВизволившиКрим, ЧервонаАрмія повернулакраїні важливийекономічнийрайон, а Чорноморськомуфлоту — йогоголовну базу.Ворог втративнайважливішістратегічніпозиції наЧорному морі.Покращилисяумови для наступуЧервоної Арміїна Балкани івизволеннянародів Південно-СхідноїЄвропи.

Запеклийхарактер боротьбиза півострівпризвів довеличезнихвтрат з обохбоків. За данимиГенеральногоштабу ЧервоноїАрмії, нашівтрати убитимиі тими, хто пропавбез вісти, склалипонад 475 тис.чоловік, пораненимибільше — 345 тис.чоловік.

Москва сімразів салютувалавідважнимвизволителямКриму. Багатьомдивізіям іполкам булиприсвоєніпочесні іменаПерекопський, Сиваський, Керченський, Феодосійський, Сімферопольськийі Севастопольський.Десятки тисячнайхоробрішихбійців булинагородженіорденами імедалями. А 126воїнів, якіособливовідзначилися, заслужилинайвищої військовоївідзнаки —стали ГероямиРадянськогоСоюзу. Знаменитийвоєнний льотчикАмет-Хан Султанбув удостоенийцього званнядвічі. Він здійснив603 бойових вильоти, збив особисто30 і у складі групи— 19 ворожих літаків.Пам’ятникГероєві є вАлупці — найого батьківщині.Кілька роківтому на йогочесть буловідкрито меморіальнудошку в Сімферополі.

Усього ж накримській землівстановлено2800 меморіалів, пам’ятниківі погрудь, одинз них — величний28-метровий обеліскна Сапун-горі.На одному боцізолотом викарбувано:«Героям битвиза Севастополь», а на другому, також золотом,— слова:

«Слава Вамхрабрые, славабесстрашные,

Вечную славупоет Вам народ.

Доблестножившие, смертьсокрушившие,

Память оВас никогдане умрет!»

ЛегендарніСевастопольі Керч здобуливисокі званняміст-героївз врученнямїм ЗолотоїЗірки. А Феодосіїза бойові подвигигородян і воїнівбуло врученоорден Вітчизняноївійни 1-го ступеня.

Не применшуючизначення іншихтеатрів воєннихдій Другоїсвітової війни, ролі тих абоінших країні народів у їїперебігу, миставимо передсобою завданнявизначити місцеУкраїни в цьомунайбільшомувоєнному конфліктів історії людства.

Саме з Україноюі навіть ширше– з усім південнимнапрямом якгеографічнимїї продовженням– пов'язаніосновні, вирішальніподії на всьому4500-кілометровомурадянсько-німецькомуфронті, якийпосів центральнемісце у системіфронтів Другоїсвітової війни.В 1941–1944 рр. тут булизосередженіголовні силивермахту – від57,1 до 76,7% загальноїкількостідивізій. Важливозазначити, що607 з них булорозгромленосаме на цьомуфронті, тодіяк на іншихзазнали поразки176 ворожих дивізій.Виходячи зцього, можнатвердити, що, оскільки український, південнийнапрям постійнобув центральнимна радянсько-німецькомуфронті, то саметаким він буві на всьомуєвропейськомутеатрі воєннихдій, принаймнідо кінця жовтня1944 року. Саме вУкраїні вирішуваласядоля війни вЄвропі.

Вирішальноїролі РадянськогоСоюзу, а в йогоскладі й України, у розгроміфашизму заперечитинеможливо.Англійськийісторик А. Тейлору книзі «Другасвітова війна», виданій в 1975 р.у Лондоні, пише:«Необхіднопам’ятати, щоколи японцізавдали ударупо Перл-Харбору, німці уже булизупинені підМосквою, колианглійці перемагалипід Ель-Альмейном, Сталінградперебував воблозі, і колиангло-американцівисадилисяу Сіцілії, росіянивигравали битвупід Курськом».А відтак Тейлорробить цілкомлогічний висновок:«Великобританіяі СполученіШтати придбалисоюзника, котрийвиграв для нихвійну протиНімеччини».

За вирішальноїролі радянськогонароду та йогоармії зловіснісили німецькогофашизму і японськогомілітаризмубули розгромлені.Для підтриманнязавойованогомиру була утворенаОрганізаціяОб'єднанихНацій, кудиввійшла Українаяк одна здержав-засновниць.За сприянняООН здобулинезалежністьколоніальнікраїни і народи, під її егідоюзакладеніміжнародно-правовіоснови новогомирного ісправедливогосвітопорядку.

Як писавбойовий генералДуайт Ейзенхауер, який став згодомПрезидентомСША, «великіподвиги Червоноїармії під часвійни в Європівикликализахопленнявсього світу».

Доля булаприхильноюдо тих, комупощастило вийтиживим з воєнноїхуртовини. Алецей дарунокдолі зобов'язуєвіддати належнетим, хто неповернувсяз війни абопомер від ранвже після їїзакінчення.Тому наш обов'язок—розповістиприйдешнімпоколіннямправду провійну, дативідсіч тим, хтонамагаєтьсякинути в забуттянашу гордуславу, спотворити, очорнити її,«переглянути»,«переосмислити»no-новому історіюВеликої Вітчизняної.

Чорні хмаривійни не змоглизаступитисолдатам тоївійни світлалюдяності, невідібрали уних любові дожиття, до квітучихвесен, повагидо інших народів.Навпаки, той, кому довелосяпройти крізьдим і полум'ябоїв, здатенстократ цінуватизвичайні земнірадощі, все те, що дарованолюдині природоюі предками.

Проблемапоколінь завждибула і будеіснувати вкожному суспільстві.Для нашої державивона особливогостра, так яквідбувся своєріднийзлам суспільноїсвідомостівнаслідокнабуття Україноюнезалежності.Ця проблемапозначиласядраматичнона наших патріотичнихпочуттях щей тому, що певначастина населенняпісля набуттянезалежностізрозуміла, щоне володієповною правдоюпро ВеликуВітчизнянувійну. Молодепокоління немає повногоісторичногоуявлення продолю, переживання, страждання, які переніснарод. Це спричинилопевною міроюдегероїзаціюу сприйняттіВеликої Вітчизняної.Я думаю, щонайбільше, щоб могло об’єднати— це все-такиподача якомогаповної інформаціїі про трагедії,і про поразки,і про перемогиукраїнськогонароду у Другійсвітовій війні.

Хоча вжебагато булозроблено длятого, аби щонайменшенаблизитисприйняттясучасної молодоїлюдини до тих, вже далекихдля неї, подій.Наразі, хоч якце не прикро, але того діалогу, довіри, якi маютьбути між старшимі молодшимпоколіннями, у нас немає. Іце дуже болісно,і хотілося би, щоби ми якосьпро це подбали, так як багаточого залежитьвід самогосуспільства.З часом повернетьсявідчуття обов’язку, пам’яті. Алезараз ті, хтовоював у Другусвітову війну, сьогодні бідні, не мають гіднихпенсій, гідноїуваги. Молодьце бачить. Бачить, що держава недуже шануєветеранів, звертаючи наних увагу тількивід свята досвята. Натомістьпотрібен щоденнийклопіт і влади,і людей, якіоточують ветеранів.Адже історіюможуть переписувати, але люди, якізагинули заВітчизну, яківиграли війну, однаково залишаютьсяпереможцями.Можливо, щосьу відомій намісторії ВеликоїВітчизняноїбуло неправдою, щось слідпереглянути, але сам фактперемоги в тійвійні залишаєтьсяфактом.

Перемогуздобули ті, хтозараз є старшимпоколінням.Ветеранськілави рідшаютьз кожним роком.Всіляка турботапро них, постійнаувага до рятівниківВітчизни тасвітової цивілізації— святий обов'язокі справа честідержави, суспільствазагалом і кожногогромадяниназокрема. Нажаль, сьогоднібагато хто зветеранів війнилишаєтьсянаодинці зісвоїми проблемами.А шкода. Турботапро них — непримха, а життєванеобхідність,і це повиннірозуміти передусімвладні структуривсіх рівнів.

Наш громадянськийобов'язок —увічнити пам'ятьусіх полеглих, зберегти всімеморіали тавоєнно-історичніреліквії.

Пошуковці— ветерани імолодь — ведутьвелику роботу, встановлюючипрізвища загиблих.Вони повернулиБатьківщині, рідним, близькимтисячі іменз так званоїкатегорії«безвістипропалих», тих, хто самовіддановоював за свійнарод, за ріднийкрай і полігсмертю героїв.

9 травня цьогороку Українавідзначатиме65-у річницю Перемогиу Великій Вітчизнянійвійні 1941-1945 років.

У ПостановіВерховної РадиУкраїни від5 березня 2010р.відзначено:«З метою забезпеченнядостойногоувічненняпам'яті загиблихвоїнів-визволителіву Великій Вітчизнянійвійні 1941-1945 років, вшануваннябезсмертногоподвигу ветераніввійни, збереженнята розвиткуславних бойовихі трудовихтрадицій Українськогонароду, посиленняпатріотичноговихованнягромадян України, збереженняісторичноїправди та формуваннязагальнонаціональноїгордості заславетнихзахисниківВітчизни…проголосити2010 рік в УкраїніРоком ветеранівВеликої Вітчизняноївійни 1941-1945 років.»

В контекстіцієї постановив Українівідбуваютьсяакції «ЕхоПеремоги», «Відсерця к серцю», які передбачаютьпроведенняу позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічнихта інших навчальнихзакладах тематичнихуроків, лекцій, бесід з історіїВеликої Вітчизняноївійни 1941-1945 роківіз запрошеннямветеранів таучасниківбойових подій.

Проводятьсятакі заходи:

Організаціяекскурсій докраєзнавчихмузеїв, музеївбойової слави, Національногомузею історіїВеликої Вітчизняноївійни 1941-1945 років.

Переглядхудожніх тадокументальнихтворів, присвяченихгероїзму тасамовідданостівоїнів під часвизволенняУкраїни відфашистськихзагарбників.

Забезпеченнята організаціяпоходів таекспедиційпо місцях бойовоїслави.

Широке залученняучнівськоїмолоді до пошуковоїроботи по сторінкахісторії ВеликоїВітчизняноївійни 1941-1945 роківта висвітленнярезультатівпошуковоїроботи черезорганізаціювечорів пам'яті, виставок плакатівта малюнків, проведенняу навчальнихзакладахнауково-практичнихконференційта семінарівіз запрошеннямветераніввійни, виступівв засобах масовоїінформації.

Організаціявиставок фотографійта плакатіввоєнних років, документівта архівнихматеріалів, мемуарної таісторичноїлітературив бібліотеках, проведеннятворчих зустрічей, концертнихпрограм з виконаннямпісень воєннихчасів.

Залученняучнівськоїмолоді до несенняпочесної вартибіля Вічноговогню в населенихпунктах Українита участі упроведенніестафети пам'яті«Слава визволителямУкраїни».

Акція «Низькийуклін вам, ветерани»- напрямок попідтримці тавшануваннюветеранів.

Організаціявідвідуванняветеранів війниза місцем проживання, тих що перебуваютьу госпіталях, лікарнях, інтернатнихзакладах системисоціальногозахисту звлаштуваннямсвятковихконцертів ізборів, тематичнихзустрічей зветеранамивійни.

Проведенняакції «Відсерця — до серця»- вручення кожномуветерану пам'ятногоподарунка, наприклад: кімнатноїрослини, малюнка, виробів декоративно- прикладногомистецтва яківирощені чивиготовленівихованцямипозашкільнихзакладів, учнямизагальноосвітніхшкіл та іншимизакладами.

«Слава полеглим»- напрямок поблагоустроюта озелененню.Упорядженнямеморіалів, пам'ятників, братських могилта інших місцьпохованнязагиблих захисниківВітчизни, меморіальнихдошок, музеїв, кімнат бойовоїслави. Закладкаалей пам'яті, парків на честь65-ї річницівизволенняУкраїни відфашистськихзагарбниківі Перемоги уВеликій Вітчизнянійвійні, посадкаіменних деревна територіїнавчальнихзакладів, сільськихчи міських рад.

НаціональнимБанком Українивведена дообігу пам’ятнамонета номіналом1 гривня “65 роківПеремоги уВеликій Вітчизнянійвійні 1941 – 1945 років”присвячена65-й річницізвільненнякраїни і світувід фашистськоїнавали, учасникамбойових дій1941 – 1945 років, пам’ятіполеглих уборотьбі зфашизмом іветеранамтрудовогофронту.

Згідно зуказом, Кабмінудоручено вжитизаходів відноснопокращенняпенсійного, соціального, медичногозабезпеченняветеранівВеликої Вітчизняноївійни, посиленнягарантій реалізаціїїх прав і свобод, виплат протягом2010 року компенсаціївтрат від знеціненнягрошових заощаджень, які її не отримали.

Кабміну такождоручено забезпечитисвоєчасневиготовленняі вручення заучастю місцевихорганів виконавчоївлади ветеранамвійни, у томучислі громадянамУкраїни, якіпроживаютьв інших державах, ювілейноїмедалі «65 роківПеремоги уВеликій Вітчизнянійвійні 1941-1945 років».

В День Перемоги9 травня вшановуютьзагиблих уДругій світовійвійні, покладаючивінки до пам’ятниківслави і воїнськоїдоблесті. Фронтовикитрадиційнозбираютьсяна центральнихмайданах українськихміст і сіл, їхвітають представникивлади, гримлятьпо всій країнісвяткові салюти.

Але до тогочасу, доки непохованийостанній захисникВітчизни, незабезпечуєтьсядостойне життяветеранів тоїВійни, не відзначенівсі пам'ятнімісця ратнихі трудовихзвершень народу- ми не можемосказати, що всезробили дляувічненняпам'яті полеглих, подвигу народуу роки ВеликоїВітчизняноївійни...

Використаналітература

Великая Отечественная война. 1941-1945. События. Люди. Документы / Под ред. О.А.Ржешевского. М.,1995

От Мюнхена до Токийского залива: Взгляд с запада на трагические страницы истории второй мировой войны. М. Политиздат.

Тутова Г. Без права на забвение. – Артемовськ, 2001. – 146 с.

Трудные вопросы истории: Поиски. Размышления. Новый взгляд на события и факты / Под ред. В.В.Журавлёва; Сост. Н.М. Таранев. – М.: Политиздат, 1991. – 272 с.

www.world-war.ru/article_842.html — Непридуманные рассказы о войне