Реферат: Латинська мова. Іменники


РЕ Ф Е Р А Т

з латинської мови

 

на тему:

«Іменник»


 

2008


ПЛАН РОБОТИ:

Граматичний складлатинської мови — 2 ст.

Іменник. Число ірід. — 4 ст.

Відмінки — 4 ст.

Типи відмінювань — 4 ст.

Перша відміна — 6 ст.

Друга відміна — 8 ст.

Третя відміна — 11 ст.

Третя приголоснавідміна — 13 ст.

Третя голоснавідміна — 14ст.

Третя змішанавідміна — 16ст.

Деякі особливостітретьої відміни — 17 ст.

Правила роду іважливіші винятки — 18 ст.

Списоквикористаної літератури і джерел — 25ст.


Граматичнийсклад латинської мови

 

По своїй граматичній будові латинської мови належить до мов синтетичного(флективного) типу. Це значить, що, на відміну від мов з аналітичним ладом,граматичні відносини виражаються в ньому головним чином за допомогою зміниформи слова – надбавкою до основи суфіксів і флексій (закінчень).

У мовах синтетичного типу слово одночасно виступає як лексична іграматична одиниця, оскільки змінна флексія слова (особові закінчення в системідієвідмін, відмінкові закінчення в системі відмін тощо) визначає йоговідношення до інших слів речення. Наприклад, legit (він читає), legĭtis(ви читаєте); форма librum (знахідний відмінок однини іменника liber (книжка)вимагає в реченні перехідного дієслова тощо.

Синтетичні мови протистоять аналітичним мовам, в яких слово переважно єлексичною одиницею, а граматичні зв’язки передаються службовими словами(допоміжні дієслова, особові займенники в системі дієвідмін, прийменники всистемі відмін) чи порядком слів у реченні.

У мовах синтетичного типу трапляються аналітичні утворення, зокрема, часиі форми перфектного пасивного ряду, І і ІІ описові дієвідміни в латинськіймові.

Аналітичні (описові) утворення в класичній латинській мові були тількитенденцією розвитку, не змінюючи загального синтетичного характеру мови. Ізсучасних мов до синтетичних належать українська, польська, чеська, російська,німецька та ін., до аналітичних – англійська, фран­цузька та ін.

Так, ознакою особи і числа у формі дієслова є особисті закінчення:lauda-t він хвалить, vidc-t він бачить, laudд-mus ми хвалимо, vidc-musми бачимо.

Ті ж особисті закінчення зберігаються в різних часах дійсного і умовногоспособів; форми відрізняються один від одного суфіксами: lauda-t вінхвалить, laudд-ba-t він хвалив, laudд-v-i-t він похвалив, laudд-re-lвін хвалив би. Синтетичний характер латинської мови виразно виявляєтьсяіз зіставлення приведеної вище форми 3-го л. ед. ч. перфекта laudдvit (вінпохвалив) з відповідними тимчасовими формами в нових мовах: it а louй, hehas praised, er hat gelobt.

Ознакою відмінків в латинській мові є відмінкові закінчення, приєднуванідо основи імені, що схиляється: terra земля, terra-m землю, terrа-rumземель, tеrrа-s землі (вин. п. мн. числа).

Частини мовиподіляються на змінні й незмінні.

Змінні частинимови                    Незмінні частини мови

1. Іменник – nomen substantīvum              1. Прислівник – adverbium

2. Прикметник – nomen adiectīvum                     2. Прийменник – praepositio

3. Займенник – pronōmen                           3. Сполучник – coniunctio

4. Числівник – nomen numerāle                  4. Частка – particŭla

5. Дієслово – verbum                                  5. Вигук – interiectio

 

Схема частин мови

/>


Іменник. Числоі рід.

Іменники,прикметники і займенники в латинській мові мають граматичні категорії роду (genus),числа (numĕrus), відмінка (сasus) і відміни (declinatio).

Три роди (Genĕra):

а) masculīnum(m) – чоловічий рід

б)feminīnum (f) – жіночий рід

в) neutrum(n) – середній рід.

Два числа (Numĕri):

а) singulāris – однина

б) plurālis– множина.

Відмінки

Систему латинської відміни утворюють шість відмінків (Сasus):

nominatīvus (Nom.) – називний відмінок(хто? що?)

genetīvus (Gen.) – родовий відмінок(кого? чого?)

datīvus (Dat.) – давальнийвідмінок (кому?чому?)

accusatīvus (Acc.) – знахіднийвідмінок (кого? що?)

ablatīvus(Abl.)– аблатив або орудно-місцевий відмінок (ким? чим? на кому? на чому? де? коли?звідки?)

vocatīvus(Voc.)– кличний відмінок.

Типивідмінювань

П’ять відмін (Declinatio) іменників, три відміниприкметників.

Залежно відзакінчення історичної основи латинські іменники діляться на п’ять відмін (declinatio):

Перша відміна –основа на

Друга відміна –основа на – -ŏ/-ĕ

Третя відміна –основа на приголосний звук або-ĭ

Четверта відміна– основа на -ŭ

П’ята відміна –основа на -ē.

Оскількиісторичну основу через злиття її голосного звука із закінченням важко виділити,то приналежність іменника до відміни практично визначається за закінченнямродового відмінка однини (genetīvus singulāris).

Закінченняgenetīvus singulāris першої – п’ятої відмін:

Відміна

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

Закінчення -ae -ī -ĭs -ūs -ēi

Графічновідміни залежно від роду можна зобразити так:

/>

Прикметникиподіляються на три відміни. Вони мають ті самі закінчення в родовому відмінкуоднини, що й іменники відповідної відміни.

Іменники та іншізмінні частини мови запам’ятовуються в основній (словниковій) формі. Дляіменників – це три форми: Nom. sing., Gen. sing. і рід.

Наприклад:

terra, terrae,feminīnum – земля;

popŭlus, popŭli,masculīnum – народ;

acĭdum, acĭdi,neutrum – кислота;

homo, homĭnis,masculīnum – людина;

status, status,masculīnum – стан;

Першавідміна (Declinatio prima)

До першої відміниналежать іменники, прикметники, присвійні займенники, порядкові числівникижіночого роду, які в Nom. sing. закінчуються на , у Gen. sing. –на -ае. Історична основа .

Іменники:

terra, ae, f –земля                            stella, ae, f – зірка

silva, ae, f –ліс                       aqua, ae, f – вода

via, ae, f –дорога                            forma, ae, f – форма

gutta, ae, f –крапля               cellŭla, ae, f – клітина

charta, ae, f –папір, карта    esca, ae, f – їжа

farīna, ae,f – борошно          natūra, ae, f – природа

pecunia, ae, f –гроші            magistra, ae, f – вчителька

Відмінковізакінчення першої відміни:

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom.  -ă  -ae Gen.  -ae  -ārum Dat.  -ae  -is Acc.  -am  -as Abl.  -ā  -is Voc.  -ă  -ae

 

Відмінюваннясловосполучень: aqua liquĭda (f) – прозора вода; terra magna (f) – велика земля:

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom. aqu- a liquĭd-a aqu- ae liquĭd-ae Gen. aqu- ae liquĭd-ae aqu- ārum liquid-ārum Dat. aqu- ae liquĭd-ae aqu- is liquĭd-is Acc. aqu- am liquĭd-am aqu- as liquĭd-as Abl. aqu- ā liquĭd- ā aqu- is liquĭd-is Voc. aqu- a liquĭd-a aqu- ae liquĭd-ae

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom. terr- a magn-a terr- ae magn-ae Gen. terr- ae magn-ae terr- ārum magn-ārum Dat. terr- ae magn-ae terr- is magn -is Acc. terr- am magn-am terr- as magn-as Abl. terr- ā magn- ā terr- is magn -is Voc. terr- a magn-a terr — ae magn-ae  

Іменники першоївідміни утворюються від трьох основ: іменникових, прикметникових та дієслівних.

1.        Іменниковіоснови.

Від основиіменника за допомогою формантів:

а) -ŭla,-cŭla, -ŏla, -ella утворюються іменники іззменшувальним значенням:

lingua, ae, f –язик, мова – lingŭla, ae, f – язичок

forma, ae, f –вид, зовнішність – formŭla, ae, f – формула

pars, partis, f –частина – particŭla, ae, f – частинка

cutis, is, f –шкіра – cuticŭla, ae, f – шкірочка

arteria, ae, f –артерія – arteriŏla, ae, f – артерійка

filia, ae, f –донька – filiŏla, ae, f – донечка

capra, ae, f –коза – capella, ae, f – кізонька;

б) за допомогоюформанта -īna утворюються іменники, які означають мистецтво чизаняття: officīna, ae, f – аптека, doctrīna – вчення, наука.

2.        Прикметниковіоснови.

Від основиприкметника за допомогою формантів -ia, -itia утворюютьсяіменники із значенням властивості, прикмети:

concors,concordis – згідний – concordia, ae, f – згода

miser, ĕra, ĕrum– нещасний – miseria, ae, f – нещастя

iners, inertis –бездіяльний – inertia, ae, f – бездіяльність

potens, potentis– сильний – potentia, ae, f – сила

avārus, a,um – жадібний – avaritia, ae, f – жадібність.

3.        Дієслівніоснови:

а) від основиінфекта із словотвірними формантами -(e)ntia, ‑(a)ntiaутворюються іменники із значенням якості чи стану:

consistĕre –гуснути, застигати – consistentia, ae, f – стан рухомості високов’язких рідин інапівтвердих речовин

differre –розрізняти – differentia, ae, f – різниця

intellegĕre– розуміти – intellegentia, ae, f – розуміння, здатність сприйняття

substāre –існувати – substantia, ae, f – суть, сутність;

б) від основисупіна за допомогою словотвірних формантів ‑(t)ūra, -(s)ūraутворюються іменники із значенням результату дії:

struo, struxi,structum, ĕre – будувати – structūra, ae, f – структура

metior, mensussum, īri – виміряти – mensūra, ae, f – міра, вимір.

Новоєвропейськімови, запозичуючи латинські слова першої відміни, засвоїли також словотвірні форманти:

лат. natūra,cultūra, censūra, doctrīna, medicīna;

укр. натура,культура, цензура, доктрина, медицина;

фр. nature,culture, censure, doctrine, medicine;

англ. nature,culture, doctrinе, medicine;

нім. Natur,Kultur, Doktrin, Medizin.

 Друга відміна (Declinatio secunda) 

До другої відміниналежать іменники (прикметники, присвійні займенники, порядкові числівники)чоловічого і середнього роду, які в родовому відмінку однини закінчуються на -i.У називному відмінку однини чоловічий рід закінчується на -us, -erі один іменник на -ir (vir, i, m – чоловік, муж, воїн), а середній рід –на -um.

Відмінкові закінчення другої відміни:

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom. -us, -er, -ir (m), -um (n) -i (m), -a (n) Gen. -i (m,n) -ōrum (m, n) Dat. -o (m,n) -is (m,n) Acc. -um (m,n) -os (m), -a (n) Abl. -ō (m, n) -is (m,n) Voc. -e (m), -er (m), -um (n) -i (m), -a (n)

Зразки відмінювання словосполучень другої відміни:

а) liber novus(m) – нова книжка;

б) debĭtum pecuniarium (n) – грошовий борг

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom. liber nov-us libr-i nov-i Gen. libr-i nov-i libr-ōrum nov-ōrum Dat. libr-o nov-o libr-is nov-is Acc. libr-um nov-um libr-os nov-os Abl. libr-ō nov-ō libr-is nov-is Voc. liber nov-e libr-i nov-i

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom. debĭt-um pecuniari-um debĭt-a pecuniari-a Gen. debĭt-i pecuniari -i debit-ōrum pecuniari-ōrum Dat. debĭt-o pecuniari-o debĭt-is pecuniari-is Acc. debĭt-um pecuniari-um debĭt-a pecuniari-a Abl. debĭt-ō pecuniari-ō debĭt-is pecuniari-is Voc. debĭt-um pecuniari-um debĭt-a pecuniari-a Особливостііменників (прикметників) другої відміни

1.        У словахчоловічого роду на -us у кличному відмінку однини закінчення -е.Порівняйте: друже, народе, брате.

2.        Іменники(прикметники), які у називному відмінку однини закінчуються на -er,зберігають ‑е у всіх відмінках або тільки в називному і в кличномувідмінках однини.

3.        Власніімена на -ius, -eius, -aius у кличному відмінку однини маютьзакінчення -і, -еі, ‑аі: Valerius – Valeri, Pompeius– Pompei, Gaius – Gai. Загальний іменник filius, ii, m – син у кличномувідмінку має форму fili.

4.        Деякііменники в родовому відмінку множини зберігають стару форму на -um замість‑ōrum.

Вони означають:

а) вагу іміру:

iugĕrum, i,n – юґер, ≈ 2519 м², Gen. plur. – iugerum

modius, i, m –модій, ≈ 8,754 літри, Gen. plur. – modium

nummus, i, m –монета, Gen.plur. – nummum

sestertius, ii, m– сестерцій, срібна монета до 217 р. до н.е., Gen.plur. – sestertium;

б) назви посаді визначення службового становища:

decemvir, i, m –децемвір, Gen.plur. – decemvīrum

faber, bri, m –майстер, Gen.plur. – fabrum.

5.        Іменник deus,i, m – бог у кличному відмінку однини має форму deus; у називномуі кличному відмінках множини – dei або di; у давальному йорудному відмінках множини – deis або dis; у родовому відмінкумножини часто вживається форма deum замість deōrum.

Правило середнього роду. У середньому роді в називному, знахідному і кличномувідмінках однакові закінчення, як у називному. У множині в цих відмінкахзакінчення ‑а.

 Третя відміна (Declinatio tertia) 

Третя відміна –найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представленііменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього зрізними основами та різними закінченнями в nominatīvus singulāris, ав родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в третійвідміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний .Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи –третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять словаз основою на , що зазнали впливу приголосної відміни.

Різноманітністьзакінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієївідмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного(без s).

1.        Основи,що закінчуються на -c, -g, -t, -d,утворюють сигматичний номінатив:

Nom. sing.

Gen. sing.

основа

rex

lux

civĭtas

palus

reg-is

luc-is

civitāt-is

palūd-is

reg- (rec + s > rex)

luc- (luc + s > lux)

civitāt- (civitāt + s > civĭtas)

palūd- (palūd + s > palus)

2.  Основи на -1, -r, -n, -sутворюють асигматичний номінатив:

Nom. sing.

Gen. sing.

основа

consul

victor

flumen

flos

consŭl-is

victōr-is

flumĭn-is

flor-is

consŭl-

victōr-

flumĭn-

flor-

Оскількиоснова іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називнимвідмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми – nomіnаtīvus іgеnеtīvus singulāris. За формою gеnеtīvus singulāris можнавизначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення -is:

Nom. sing

Gen. sing

основа

homo homĭnis homĭn- radix radīcis radīc- regio regiōnis regiōn- tempus tempŏris tempŏr-

У словникуіменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто уnomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris, але у gеnеtīvussingulāris звичайно вказується не тільки закінчення -is, а йостанній склад основи: functio, ōnis, f – функція; latus, ĕris, n –сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulārisоднакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка -is:vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.

Таблицявідмінкових закінчень третьої відміни:

Число

Singulāris

Plurālis

Casus рід рід m f n m f n Nom. -s (-x) або нульове -s (-x) або нульове нульове -es -es -a, -ia Gen.  -is -is -is

-um

-ium

-um

-ium

-um

-ium

Dat.  -i -i  -i -ĭbus  -ĭbus  -ĭbus Acc  -em -em  =Nom.  -es  -es -a, -ia Abl.  -e, -i -e, -i  -e, -i  -ĭbus  -ĭbus -ĭbus Voc.  =Nom.  =Nom  =Nom. =Nom. =Nom. =Nom.

Основа переважноїбільшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликоїгрупи – на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які привідмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtīvus plurālis) маютьтакі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки уgеnеtīvus plurālis – як іменники з основою на голосний. Цей різновидтретьої відміни називається мішаним.

Отже, третявідміна умовно поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану. Різницюу відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменниківтретьої відміни наочно ілюструє таблиця:

Група

Відмінки

Abl. sing Gen. plur Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід) приголосна -e -um -a голосна -i -ium -ia мішана -e -ium -a Третяприголосна відміна (Classis consŏnans)

До третьоїприголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох граматичних родів,основа яких закінчується на один приголосний: auctor, ōris, m – творець;aetas, ātis, f – вік; genus, ĕris, n – рід, вид.

Зразок відмінювання іменників приголосної відміни:

homo, ĭnis, m – людина; lex, legis, f – закон; corpus, ŏris,n – тіло:

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom. homo, lex, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a Gen. homĭn-is, leg-is, corpŏr-is homĭn-um, leg-um, corpŏr-um Dat. homĭn-i, leg-i, corpŏr-i homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus Acc. homĭn-em, leg-em, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a Abl. homĭn-e, leg-e, corpŏr-e homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus Voc. homo, lex, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a Третяголосна відміна (Classis vocālis)

До третьоїголосної відміни належать переважно прикметники, невелика кількість іменниківжіночого і середнього роду з основою на -ĭ:

Іменники третьоїголосної відміни

До голосноївідміни належать іменники середнього роду, що в називному відмінку однинизакінчуються на -e, -al, -ar. Наприклад: mare, maris, n – море; anĭmal,ālis, n – тварина; exemplar, āris, n – зразок, приклад.

Зразок відмінювання іменників голосної відміни:

Числa

Singulāris

Plurālis

Відмінки n n n n n n Nom. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia Gen. mar-is animāl-is exemplār-is mar-ium animal-ium exemplar-ium Dat. mar-і animāl-і exemplār-і mar-ĭbus animal-ĭbus exemplar-ĭbus Acc. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia Abl. mar-і animāl-і exemplār-і mar-ĭbus animal-ĭbus exemplar-ĭbus Voc. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia  Рівноскладовііменники жіночого роду

1. До третьої голосної відміни належить невелика кількістьрівноскладових іменників жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуютьсяна -is:

turris, is, f –вежа, башта                puppis, is, f – корма

secūris, is,f – сокира                      febris, is, f – гарячка

sitis, is, f –спрага                                    tussis, is, f – кашель.

2. За голосною відміною відмінюються також рівноскладовіназви міст і річок на -is:

Neapŏlis,is, f – Неаполь; Tibĕris, is, m – Тібр (усі назви річок – чоловічогороду).

3. За голосною відміною відмінюються рівноскладові іменники жіночогороду грецького походження на -sis: basis, is, f – основа; dosis, is, f – доза;prognōsis, is, f – прогноз: analysis, is, f – аналіз та ін.

Знахіднийвідмінок однини цих іменників закінчується на -im.

Зразок відмінювання іменників:

secūris, is, f; Neapŏlis, is, f; analysis, is, f

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom secūr-is Neapŏl-is аnalys-is secūr-es analys-es Gen. secūr-is Neapŏl-is analys-is secur-ium analys-ium Dat. secūr-i Neapŏl-i analys-i secur-ĭbus analys-ĭbus Acc. secūr-im Neapŏl-im analys-im secūr-es analys-es Abl. secūr-i Neapŏl-i analys-i secur-ĭbus analys-ĭbus Voc. secūr-is Neapŏl-is аnalys-is secūr-es analys-es

До голосноївідміни належить іменник vis, fсила, могутністьіз основою в однині на vi-, де – довге. У цьомуіменникові відсутні форми родового і давального відмінків однини. Форми множиниутворені від називного відмінка однини, що вважається основою, причому ‑sпереходить в -r за законом ротацизму (vises переходить у vires).

Відмінювання іменника vis:

Casus

Singulāris

Plurālis

Nom vis vires Gen. – virium Dat. – virĭbus Acc. vim vires Abl. vi virĭbus Voc. vis vires  Третя мішана відміна (Classismixta)

До третьоїмішаної відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які в називному відмінку однинизакінчуються на -es, -is.

sedes, is, f –житло

clades, is, f –поразка

navis, is, f –корабель

testis, is, m, f– свідок;

б) нерівноскладові іменники, які перед закінченням родовоговідмінка однини -is мають дві приголосні букви:

urbs, urbis, f –місто

ars, artis, f –мистецтво, ремесло

fons, fontis, m –джерело

os, ossis, n –кістка.

Зразок відмінювання іменників:

civis, is, m, f – громадянин (ка); nubes, is, f – хмара;pars, partis, f – частина; os, ossis, n – кістка

Casus

Singulāris

Nom. civ-is nub-es pars os Gen. civ-is nub-is part-is oss-is Dat. civ-i nub-i part-i oss-i Acc. civ-em nub-em part-em os Abl. civ-e nub-e part-e oss-e Voc. civ-is nub-es pars os

Casus

Plurālis

Nom. civ-es nub-es part-es oss-a Gen. civ-ium nub-ium part-ium oss-ium Dat. civ-ĭbus nub-ĭbus part-ĭbus oss-ĭbus Acc. civ-es nub-es part-es oss-a Abl. civ-ĭbus nub-ĭbus part-ĭbus oss-ĭbus Voc. civ-es nub-es part-es oss-a

Мішана відмінавідрізняється від приголосної тільки формою родового відмінка множини на -ium.

Деякі особливості третьоївідміни

 

Особливостівідмінювання іменників третьої відміни

1. До третьоївідміни належать також деякі слова з основами на «u», «ov», якіпоходять від дифтонга «ou», наприклад: bos (корова, віл), Iuppĭter(Юпітер). Іменник vas, vasis, n (посудина) в однині відмінюєтьсяза третьою відміною, а в множині – за другою.

2. Іменники середнього роду грецького походження на -maв давальному і орудному відмінках множини мають закінчення -is замість -ĭbus.

Singulāris

Nom. bos, m, f – корова, віл vas, n – посудина

systema, n –

система

Iuppĭter, m –

Юпітер

Gen. bovis vasis systemătis Iovis Dat. bovi vasi systemăti Iovi Acc. bovem vas systema Iovem Abl. bove vase systemăte Iove Voc. bos vas systema Iuppĭter

Plurālis

Nom. boves vasa systemăta – Gen. boum vasōrum systemătum – Dat. bubus (bobus) vasis systemătis – Acc. boves vasa systemăta – Abl. bubus (bobus) vasis systemătis – Voc. boves vasa systemăta –  Правила роду і важливіші виняткиОзнаки родуіменників третьої відміни

Оскільки Nom.sing. третьої відміни відзначається різноманітністю закінчень, визначитирід іменника важко. Часто рід визначається за значенням: uxor, ōris, f –дружина, virgo, ĭnis, f – дівчина, pater, tris, m – батько.

Назви країн,островів, дерев – жіночого роду, незалежно від закінчень.

Закінченняnominatīvus i genetīvus singulāris у третій відміні

Чоловічийрід – genus masculīnum:

Nom. sing.

Gen. sing.

Nom. sing.

Gen. sing.

-o -ōnis sermo sermōnis -ĭnis homo homĭnis -or -ōris victor victōris -os -ōris mos moris -er -ĕris carcer carcĕris -es -tis miles milĭtis -dis pes pedis -ex -ĭcis apex apĭcis

Жіночийрід – genus feminīnum:

Nom. sing.

Gen. sing.

Nom. sing.

Gen. sing.

-as -ātis civĭtas civitātis -us -ūtis virtus virtūtis -ūdis pecus pecūdis -is рівноскладові -is navis navis -es рівноскладові -is nubes nubis

-s з попередньою

приголосною

-tis ars artis -x -cis arx arcis -gis lex legis -do -ĭnis fortitūdo fortitudĭnis -go -ĭnis imāgo imagĭnis -io -ōnis oratio oratiōnis

Середнійрід – genus neutrum:

Nom. sing.

Gen. sing.

Nom. sing.

Gen. sing.

-ma -ătis poēma poēmătis -al -ālis vectīgal vectigālis -ar -āris exemplar exemplāris -c -tis lac lactis -e -is ovīle ovīlis -en -ĭnis carmen carmĭnis -ur

-ŭris

-ŏris

fulgur

robur

fulgŭris

robŏris

-us

-ŏris

-ĕris

tempus

onus

tempŏris

onĕris

-t -ĭtis caput capĭtis  Найважливіші винятки з правил прорід іменників третьої відміни

1. Іменникичоловічого роду закінчуються на -o, -or, -os, -er, -es(нерівноскладові), -ex.

Винятки:

Feminīna

Neutra

arbor, arbŏris, f – дерево

aequor, aequŏris, n – море

cor, cordis, n – серце

marmor, marmŏris, n – мармур

dos, dotis, f – посаг

os, ossis, n – кістка

os, oris, n – уста

linter, lintris, f – човен ver, veris, n – весна

gaster, gastris, f – живіт

merces, mercēdis, f – плата

seges, segĕtis, f – посів

quies, quiētis, f – спокій

iter, itinĕris, n – дорога

tuber, tubĕris, n – горбок

cadāver, cadаvĕris, n – труп

papāver, papavĕris, n – мак

piper, pipĕris, n – перець

2. Іменникижіночого роду закінчуються на -as, -us (Gen. -ūtis, ‑ūdis),-is (рівноскладові), -es (рівноскладові), -s (з попереднімприголосним), ‑x, -do, -go, -io.

Винятки:

Masculīna

Neutra

ordo, ordĭnis, m – порядок

pugio, pugiōnis, m – кинджал

elephas, elephantis, m – слон

as, assis, m – ас (монета)

calix, calĭcis, m – кубок

cortex, cortĭcis, m – кора

grex, gregis, m – стадо

amnis, amnis, m – річка

crinis, crinis, m – волос

collis, collis, m – пагорб

fascis, fascis, m – пучок, в’язка

finis, finis, m – кінець, межа

mensis, mensis, m – місяць

ignis, ignis, m – вогонь

orbis, orbis, m – круг

panis, panis, m – хліб

piscis, piscis, m – риба

cinis, cinĕris, m – попіл

lapis, lapĭdis, m – камінь

pulvis, pulvĕris, m – порох, пил

sanguis, sanguĭnis, m – кров

dens, dentis, m – зуб

fons, fontis, m – джерело

merces, mercēdis, f – плата

seges, segĕtis, f – посів

quies, quiētis, f – спокій

рondo, n (невідмінюване) – тягар

fas, n (невідмінюване) – моральне право; те, що годиться

nefas, n (невідмінюване) – те, що не годиться, беззаконність

vas, vasis, n – посудина

3. Іменникисереднього роду закінчуються на -ma, -l (-al), -ar, -c,-e, ‑en, -ur, -us, -t.

Винятки

Masculīna

Feminīna

sal, salis, m – сіль

sol, solis, m – сонце

vultur, vultŭris, m – шуліка

lepus, lepŏris, m – заєць

mus, muris, m – миша

tellus, tellūris, f – земля

Є ще низка іншихвинятків щодо роду іменників. У третій відміні є деякі іменники, які у множинінабувають іншого значення, ніж в однині: aedes, aedis, f – храм, aedes, aedium,f – дім, будинок, finis, finis, m – межа, кордон, fines, finium, m – область,територія, pars, partis, f – частина, partes, partium, f – роль актора, партіята ін.


Словотвореннятретьої відміни

Більшістьіменників третьої відміни утворюється від дієслівних основ (інфекта і супіна).Найпродуктивніші типи утворення віддієслівних іменників:

1. Від основи супіна за допомогою суфікса -tor, -sorутворюються іменники чоловічого роду, що означають особу, яка діє:

condūco,duxi, ductum, ĕre – супроводжувати – conductor, ōris, m – кондуктор;

collĭgo,legi, lectum, ĕre – збирати – collector, ōris, m – збирач, з’єднувач;

comprĭmo, pressi,pressum, ĕre – збирати – compressor, ōris, m – стискач.

Цей типлатинського словотворення засвоївся в українській (англійській, німецькій,французькій, іспанській) мовах: новатор, раціоналізатор, індикатор, респіратор,конденсатор, телевізор та ін.

2. Від основи інфекта за допомогою суфікса -orутворюються іменники чоловічого роду із значенням стану чи діяльності:

odōro,āvi, ātum, āre – пахнути – odor, ōris, m – запах;

caleo, ui, –,ēre – бути теплим – calor, ōris, m – теплота.

3. Від основи супіна за допомогою суфікса -tio, -sioутворюються іменники жіночого роду із значенням назви дії чи стану:

ago, egi, actum, ĕre– робити, діяти – actio, ōnis, f – діяльність, рух;

concipio, cepi,ceptum, ĕre – сприймати – conceptio, ōnis, f – сприйняття;

praecēdo,cessi, cessum, ĕre – йти попереду – praecessio, ōnis, f –передування, прецесія.

Іменники цьоготипу засвоєні новими мовами. У західноєвропейські мови слова ввійшли у форміоснови: латинський називний відмінок однини – demonstratio – показ – родовийоднини – demonstra­tiōnis – основа demonstration – порів. нім. dieDemonstration, англ. – the demonstration, фр. – la démonstration. Вукраїнській мові латинським іменникам такого типу відповідають іменникижіночого роду на -ція: інфляція, еволюція.

4. Від основи прикметника за допомогою суфікса -(i)tātутворюються абстрактні іменники жіночого роду із значенням якості:

liber, ĕra, ĕrum– вільний, a, e – libertas, ātis, f – свобода;

verus, a, um –істинний, a, e – verĭtas, ātis, f – істина.

5. Від основи прикметника за допомогою суфікса -(i)tūdoутворюються іменники жіночого роду із значенням властивості чи якості:

amplus, a, um –обширний, a, е – amplitūdo, ĭnis, f – величина;

longus, a, um –довгий, a, e – longitūdo, ĭnis, f – довжина.

6. Від основи прикметника за допомогою суфікса -tasутворюються іменники жіночого роду, що означають якість:

universus, a, um– загальний, a, e – universĭtas, ātis, f – цілісність, сукупність;

humānus, a,um – людяний, a, e – humanĭtas, ātis, f – гуманізм, людяність.

7. Від основи інфекта за допомогою суфікса -menутворюються іменники середнього роду із значенням засобу або наслідку дії:

nomĭno,āvi, ātum, āre – називати – nomen, ĭnis, n – назва, ім’я;

medĭco,āvi, ātum, āre – виготовляти, лікувати – medicāmen, ĭnis,n – засіб лікування, ліки.

8. Від основи іменника за допомогою форманта -ālis,e утворюються прикметники третьої відміни із значенням властивості,належності до чогось:

natūra, ae,f – природа – naturālis, e – природний, а, е;

locus, i, m –місце – locālis, e – місцевий, а, е;

natio, ōnis,f – нація, народ – nationālis, e – національний, а, е.

9. Від основи іменника за допомогою форманта -āris,e утворюються прикметники третьої відміни із значенням ознаки, якості,належності:

militia, ae,f –військова служба – militāris, e – військовий, а, е;

popŭlus, i,m – народ – populāris, e – народний, а, е.

10. Від дієслівних основ інфекта за допомогою форманта -ĭlis,e утворюються прикметники із значенням стану:

frango, fregi,fractum, ĕre – ламати, кришити – fragĭlis, e – ламкий, a, e, крихкий,a, e;

utor, uti, usussum – користуватися – utĭlis, e – корисний, a, e.

11. Від основи інфекта за допомогою суфікса -bĭlis,e утворюються прикметники зі значенням якості, можливості:

sto, steti, ātum, āre – стояти – stabĭlis, e – постійний, а,е.


Списоквикористаної літератури і джерел:

3.  Венгловський П.П.; «Латинська мова»; Львів, 1970 р.;

4.   Грищенко С.П.; «Латинськамова й основи римського права»; К., 2005 р.;

5.   ДворецкийІ.Х.; «Латинско-русский словарь»; М., 2000 р.;

6.  Литвинов В.Д.; «Латинсько-український словник»; К., 1998р.;

7.  Малінін A.M.; «Латинско-русский словар»; М., 1961 р.;

8.  НикифоровБ.С.; «Латинская юридическая фразеологія»; М.; 1979 р.; 

9.  ОвруцькийН.І.; «Крилаті латинські вирази в літературі»; М., 1969 р.;

10.     РевакН.Г., Сулим В.Т.; «Латинська мова»; Л., 2002 р.;

11.     СкоринаЛ.П., Чуракова Л.П.; «Латинська мова для юристів»;  К., 2004 р.;

12.     ЦимбалюкЮ.В.; «Латинські прислів'я і приказки»; К., 1989 р.;

13.     http://linguaeterna.com/ua/site.php

еще рефераты
Еще работы по иностранному языку