Реферат: Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
Курсова робота з менеджменту
Виконала студентка ІІІ-го курсу 301 групиКравець В. П.
Міністерство освіти України
Київський державний лінгвістичнийуніверситет
Гуманітарний інститут (кафедрасоціально-економічних наук)
Київ – 1999
Summary
An important place in the modern system of international relationsbelongs to United Nations Organization (UNO). This organization, which hasunited different states for support of an international peace and security,assists economic and social progress of all nations. For more than 50 years ofits existance UNO has transformed into an integral part of an internationalstructure.
UNO was created in 1945. This is the most universal and the mostinfluential national organization of the present time. Its activities are aimedat economic and social objectives, which strengthen world’s stability. UNOsystem of international organizations helps to provide this stability.
For a long time in world economics international community hasbeen looking for ways to solve problems with assistance of UNO and itsauthorities through the system of international economic organizations. For thedecade large enough practical expirience, a set of initiations and theoreticalcultivations have been accumulated.
One of main authorities of UNO is Economic and Social Council(ECOSOC), which coordinates an activity of different interstate commissions andcommitees and special programmes in the structure of UNO. It organizesresearches and prepares different kinds of reports and recommendations forvarious international economic, social, politic and other questions.
Activity of specialized authorities of UNO are closely connectedwith ECOSOC. They are completely independent interstate organizations. Theyplay an important role in management of economic relations. Their activity isforwarded to assistance in solving problems not only in different states, butin the whole world.
And the system of UNO – Organization and authorities, which belongto it – spare no efforts forwarded to economic and social development ofcountries. They propose programmes, international conferences and othermethods, which provide solving problems – from diversitified development tocreation of concrete projects on separate fields.
Вступ
Знаменною рисою розвитку людського суспільства у ХХ ст. єзміцнення взаємозв’язків і взаємозалежності країн і народів як тенденція,історично обумовлена вимогами НТР, розвитком міжнародного співробітництва,появою глобальних проблем, особливо посилилася у другій половині століття,породивши велику кількість різноманітних міжнародних організацій.
У сучасній системі міжнародних відносин важливе місце належитьОрганізації Об’єднаних націй, яка, по суті, є першим в історії механізмомширокої багатогранної взаємодії різних держав з метою підтримки міжнародногомиру і безпеки, сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів. Забільше ніж 50 років свого існування ООН перетворилася на невід’ємну частинуміжнародної структури. Членами ООН є різні за економічними системами та регіонамипланети держави, які пов’язують з її діяльністю вирішення проблем, що їххвилюють. Не буде перебільшенням відзначити, жодна подія в світі не залишаєтьсяпоза увагою Організації.
Характерною рисою нинішнього міжнародного процесу посилення роліООН та інших міжнародних організацій як інструментів надходження балансуінтересів держав і формування консенсусу у найважливіших напрямкахзагальнолюдської діяльності. В цих організаціях, що являють собою розгалуженусистему взаємодії держав, здійснюється обмін досвідом і колективне опрацюванняпередових стандартів в усіх сферах.
Ренесанс міжнародних організацій історично збігся з проголошеннямнезалежності України, яка вийшла на світову арену в новій якості. Необхідністьрозв’язання назрілих проблем соціально-економічного життя зумовили зростання ролі ООН та її підрозділів для нашої держави. Все це вимагає діяльностісистеми міжнародних організацій, їх цілей, структур, правових основфункціонування з метою оптимального використання їх величезних можливостей в національнихінтересах.
Саме тому у цій курсовій роботі я зробила спробу дослідитидіяльність деяких підрозділів спеціалізованих установ та міжнароднихорганізацій системи ООН, функції, які вони виконують, принципи, якими керуютьсяу своїй діяльності, а також їх вплив на загальну структуру міжнароднихекономічних відносин.
І. ООН ¾універсальна система міжнародногоспівробітництва
“Об’єднаніНації” ¾ це назва, запропонована президентом СШАФранкліном Д. Рузвельтом. Вперше вона прозвучала під час другої світової війнив “Декларації Об’єднаних Націй” від 1 січня 1942р., коли представники 26 державвід імені своїх урядів взяли на себе зобов’язання продовжувати спільну боротьбупроти країн фашизму.
Статут Організації Об’єднаних Націй був розробленийпредставниками 50 країн на Конференції Об’єднаних Націй, яка відбулась 25квітня ( 26 червня 1945 року в Сан – Франциско і була присвячена створеннюміжнародної організації. В основу їх роботи були покладені пропозиції, внесеніпредставниками Китаю, США, СРСР та Великобританії в Думбартон – Оксі всерпні-жовтні 1944р. Статут був підписаний 26 червня 1945р. представниками 50країн; Польща, яка не була представлена на конференції, підписала його пізнішеі стала однією з 51 держави-члена.
Офіційною датою створення ООН є 24 жовтня 1945 року, коли статутбув ратифікований більшістю держав, які його підписали. 24 жовтня щорічновідзначається день ООН.
Як відзначав на конференції, присвяченій п’ятидесятиріччю створенняООН, Джозеф Рід, через холодну війну Організація довгий час не мала змогифункціонувати відповідно із задумом її засновників. Зараз є можливість того, що з’явиться такаорганізація, яка була передбачена в договорі, щоб виконати усі поставлені переднею завдання ¾просування справи миру і сприяння процвітанню.1
Метаі принципи ООН
ЦіліООН, викладені в статуті:
Підтримувати міжнародний мир та безпеку;
Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципурівноправності і самоврядування народів;
Здійснювати міжнародну співдружність у вирішенні міжнароднихпроблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру взаохочені та розвитку поваги до справ людини і основних свобод;
Бутицентром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.
Усвоїй діяльності Організація та її члени керуються принципами:
суверенна рівність всіх її членів;
добросовісне виконання взятих на себе по статуту зобов’язань;
вирішення міжнародних суперечок мирними засобами таким чином, щобне ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку, справедливість;
утримання від погроз силою чи її використання проти територіальноїнедоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-якиміншим шляхом, несумісним з цілями ООН;
надання Організації всебічної допомоги у всіх діях, які воназдійснює відповідно зі Статутом, і утримання від надання допомоги будь-якійіншій державі, проти якої Організація вживає заходів превентивного чипримусового характеру;
забезпечення того, щоб держави, які не є членами ООН, діяли увідповідності з цими принципами, оскільки це може виявитися необхідним дляпідтримання міжнародного миру і безпеки;
невтручання ООН у справи, які по суті входять у внутрішнюкомпетенцію будь-якої держави.
Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себезобов’язання, викладені у Статуті, і які, на думку Організації, можуть ібажають ці зобов’язання виконувати.
Нові члени приймаються Генеральною Асамблеєю за рекомендацією РадиБезпеки. Статут передбачає призупинення здійснення та привілеїв держави-членачи його виключення за порушення принципів Статуту, але такі заходи ніколи невживаються з моменту створення Організації.
Структура ООН
Згіднозі статутом засновано шість головних органів ООН: Генеральна Асамблея, РадаБезпеки, Економічна та Соціальна Рада, Рада Опіки, Міжнародний Суд таСекретаріат.
Більша частина роботи ООН, яка виміряється кількістю грошовихзасобів, що витрачаються, та чисельністю персоналу, який використовується,пов’язана із здійсненням програм, спрямованих на досягнення економічного тасоціального прогресу в країнах, що розвиваються, в яких проживає дві третининаселення світу.
Система ООН ¾ сама організація та різні, пов’язані з нею організації ¾ вживає єдиних глобальних зусиль,направлених на економічний та соціальний розвиток країн, що розвиваються задопомогою різних програм, присвячених за допомогою різних програм, присвяченихвирішенню проблем ¾ від технічної співпраці до огляду та досліджень, скликанняміжнародних конференцій і від планування всебічного розвитку до здійсненняконкретних проектів в окремих галузях, таких як торгівля, промисловість тасільське господарство.1
Для того, щоб допомогти урядам закласти більш ефективну основу длядіяльності з метою розвитку, ООН сприяє у підготовці національних планіврозвитку, спрямованих на забезпечення збалансованого економічного тасоціального прогресу і найкращого використання людських, матеріальних тафінансових ресурсів. Вона надає допомогу країнам, що розвиваються в мобілізаціїзасобів, необхідних для фінансування програм розвитку, як шляхом збільшення їхвласних доходів від експорту, так і за допомогою залучення зовнішнього капіталуна умовах, що їм підходять.
ІІ. Глобальна міжнародна співпрацята ООН
Організація Об’єднаних Націй ¾ це найбільша, універсальна і найбільш авторитетнаміжнародна організація сучасності, покликана зайнятися головними політичнимипроблемами, які хвилюють людство. Політична діяльність ООН знаходиться унерозривному зв’язку з економічними і соціальними завданнями, безпосередньопов’язаними із світовою політикою.
Економічната соціальна рада ООН (ЕКОСОР), та органи, що діють під її егідою
Економічнаі соціальна рада ООН є одним із шести основних органів ООН, статус якоївизначений Х розділом Статусу ООН. В її обов’язки входить організаціядосліджень і підготовка різного роду доповідей та рекомендацій із великоїкількості міжнародних економічних, соціальних, культурних та інших, пов’язанихз ними питань. Рада готує проекти конвенцій для представлення ГенеральнійАсамблеї ООН, може скликати міжнародні конференції з цих питань. Будучиосновним координуючим органом у вказаній галузі, ЕКОСОР узгоджує своюдіяльність з іншими організаціями ООН. Її повноваження дають можливістьнадавати консультативний статус тим неурядовим організаціям, у співпраці зякими вона зацікавлена.
Проможливість ЕКОСОР в системі ООН свідчить вже хоча б те, що на неї припадаємайже 70% всіх бюджетних ресурсів ООН, а також особового персоналу,добровільних фондів та інших програм. Головні питання ЕКОСОР:
стансвітової економіки і соціальної ситуації та підготовка фундаментальних оглядівта публікацій;
станміжнародної торгівлі;
проблемиохорони навколишнього середовища;
економічната наукова допомога країнам, що розвиваються;
різніаспекти продовольчої проблеми;
проблемисоціально-економічної статистики;
проблеминародонаселення;
проблемиприродних ресурсів;
проблемипланування і мобілізації фінансових ресурсів;
рольдержавного і кооперативного сектора в економіці країн, що розвиваються;
регіональнаспівпраця;
розробкаміжнародних стратегій розвитку ООН, а також нагляд за їх реалізацією тощо.
МісцеЕКОСОР в системі органів ООН і визначається, наприклад, тим, що саме вона напочаток 90-х років прийняла рішення про дослідження діяльностітранснаціональних корпорацій (ТНК), що стало початком нового напрямку йогоекономічної діяльності. В зв’язку з цим в структурі ООН з’явилася спеціальнаКомісія ООН по транснаціональним корпораціям, а також спеціальний підрозділ вСекретаріаті ООН з цього питання ¾ Центр ООН по ТНК.1
Значнозбагатилися функції ЕКОСОР після прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Деклараціїі Програми з нового економічного порядку (1994р.). З цього часу головною сфероюдіяльності ЕКОСОР, її органів та організацій стали проблеми та стратегічнізавдання мобілізації міжнародних економічних відносин. З початком 90-х рр.ЕКОСОР стала приділяти більшу увагу країнам Східної Європи, колишнімреспублікам СРСР ¾ новимдержавам СНД, Балтії, окремим новим державам.
Допоміжні органи ЕКОСОР
Врамках ЕКОСОР в системі ООН діють різні міжурядові постійні та функціональнікомісії та комітети. Це ¾Статистична комісія, Комісія з народонаселення, Комісія з прав людини та інші.Рада координує також діяльність таких міжурядових органів, як Комітет з науки ітехніки, Комісія з населених пунктів, Всесвітня продовольча рада.
Всистемі органів ЕКОСОР діє п’ять регіональних економічних комісій: Європейськаекономічна комісія (ЄЕК), Економічна і Соціальна комісія для Азії та Тихогоокеану (ЕСКАТО), Економічна комісія для Африки (ЕКА), Економічна комісія дляЛатинської Америки, (ЕКЛА), Економічна комісія для Західної Азії (ЕКЗА).
Європейськаекономічна комісія заснована в 1947р. В її структурі чи в тісному зв’язку з неюдіють більше 100 допоміжних робочих, галузевих і спеціальних органів таустанов. Комісія відіграє виключно важливу роль, виступаючи організаторомвеликої кількості форм співпраці між європейськими країнами. Важливе значеннямали такі заходи ЄЕК, як Рада з охорони навколишнього середовища проведена1979о., і декларація про мало відхідні і без відхідні технології. Але справдіреальні умови для ефективної діяльності ЄЕК формуються сьогодні, колиздійснюються конкретні заходи з військово-політичної розрядки, доповнення їїінтенсивною економічною співпрацею всіх Європейських країн.
СтворенаЕКОСОР у 1947р., ЕСКАТО має 9 галузевих органів: з промисловості і будівництва,сільського господарства, торгівлі, природних ресурсів, зв’язку, а такождопоміжні органи. Ці органи та організації здійснюють роботу, по-перше, по аналізуситуації з окремих галузевих проблем в усьому регіоні, по-друге, по організаціїй проведенню багаточисельних нарад, симпозіумів з метою відпрацювання проектів,програм для вирішення основних завдань на національній та міждержавній основі.1
ЕКАбула створена 1958р. Зараз до її складу входять 50 африканських країн. На 24-йсесії ЕКА (1989р.) був прийнятий важливий документ, який визнав економічнуполітику африканських держав на 90-і рр. Це “Основа африканської альтернативипрограм структурного коригування для економічного оздоровлення ітрансформації.” За загальним визнанням “Альтернатива” є реальною базою дляпризупинення сповзання Африки в економічну кризу.2
ЕКЛАстворена 1948р. і включає 40 країн. До її складу входить 7 субрегіональнихвідділень. У 1981р. в рамках ЕКЛА ухвалила Латиноамериканського динарарозвитку на довгу перспективу до 2000р.
ЕКЗАзаснована у 1973р. Вона скликає свої сесії щорічно і має допоміжні органигалузевого та функціонального порядку, які здійснюють дослідження, підготовкута проведення симпозіумів, розробку рекомендації з метою розвитку таміжнародного співробітництва. Однак, успішна діяльність ЕКЗА значною міроюблокується нестабільністю політичної ситуації на Близькому сході і СередньомуСході.
Спеціальні програми в структурі ООН
Значнемісце в системі організацій ООН належить спеціальним програмам. Це перш за все:Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма ООН знавколишнього середовища (ЮНЕП), Університет ООН (ЮНЮ) та Навчальний танауковий дослідний інститут ООН (ЮНІТАР).
Програмарозвитку ООН була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН 1955р. Це впливоваміжнародна організація, яка має багаточисельний штат спеціалістів. В наш часдіяльність Програми розвитку ООН ведеться майже у всіх країнах, щорозвиваються. Допомога надається по п’ятирічних орієнтовних завданнях зконкретних проектів в основному в трьох формах: консультації спеціалістів,поставка обладнання та підготовка національних кадрів. Частина фінансуванняПРООН складає від 50 до 100% залежно від рівня розвитку країни.
Покищо ПРООН діє через 132 відділення, які обслуговують більше 170 країн. В 1996р.була здійснена нова формула розподілення ресурсів: приблизно 90 % основнихзасобів програми, тобто 850 млн. дол. виділяють для країн з низьким рівнемдоходів. Більш ніж 80 країн було охоплено проектами співпраці управління економікою,скорочення і ліквідації бідності, зміни структури державних витрат.
ЮНІСЕФ¾ одна з програм допомоги системи ООН,створена 1946 року з метою організації допомоги дітям у післявоєнній Європі.Поступово функції ЮНІСЕФ змінювалися, розширювалися, її діяльність сталаорієнтуватись на надання допомоги дітям країн, що розвиваються.
Особливопотрібно відмітити роботу ЮНІСЕФ по наданні в 1996р. допомоги в розмірі 921млн. дол. Сімдесят відсотків засобів було направлено в країни з низьким рівнемдоходу.
Всистемі організації ООН швидко зростає значення ЮНІСЕП. Це автономний органООН, створений 1972р., який координується ЕКОСОР. До функцій ЮНЕП входитьдослідження широкого кола проблем: охорона грунтів та вод, рослинного ітваринного світу, соціально-економічні аспекти енергетики, співпраця в галузі освіти та обміну інформацією з охорони навколишнього середовища, аргомізаціяміжнародних нарад, симпозіумів та семінарів, розробка та реалізація проектів,що забезпечують практичне втілення в життя завдань екологічної безпеки.
УніверситетООН створений згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1972р.) і діє з 1975року зі штаб-квартирою в Токіо. Головна мета університету ¾ здійснення досліджень та навчальнихпрограм центрів, в яких ведеться підготовка та перепідготовка спеціалістів.
ЮНІТАРзаснований 1963р. як автономний заклад, мета якого ¾ підготовка адміністративних тадипломатичних кадрів головним чином для країн, що розвиваються. З цією метоюшироко використовуються такі форми, як семінари та симпозіуми. Інститутпроводить також наукові дослідження з широкого кола гуманітарних проблем.
ІІІ. Спеціалізовані установи системи ООН
Спеціалізованіустанови (СУ) ¾ цеміжурядові самостійні, автономні організації, пов’язані з ООН спеціальноюугодою через ЕКОСОР. Спеціалізованою установою вважається лише та, щовідповідає таким вимогам:
організаціямає бути утворена урядами (тобто виключаються всі неурядові організації);
вонаповинна мати глобальний, універсальний характер (тобто виключається навітьрегіональні міжурядові організації);
організаціямає діяти в певній сфері міжнародного співробітництва: економічній, соціальній,культурній, освіти, охорони здоров’я тощо;
вонаповинна підписати угоду з ООН про співробітництво, координацію і взаємодію знею та іншими спеціалізованими установами, що координуються ЕКОСОР.
Спеціалізованихустанов є 17. Хоча всі вони функціонують в певних сферах, діапазон деяких з нихдостатньо широкий і багатоплановий, що ускладнює завдання їх чіткоїкласифікації. І все ж щодо сфер діяльності можна виділити такі групи установ:
Фінансові:МФВ, МБРР, МФК, МАТ, БАГІ, МФСР;
Економічні:ФАО, ЮНІДО;
Технічні:ІКАО, МСЕ, ІНО, ВПС, ВМО;
Соціальні:МОП, ВООВ;
Гуманітарні:ЮНЕСКО, ВОІВ;
Взаємовідносиниміж ООН та спеціалізованими установами базуються на основі укладених угод, якіпідписує Економічна і Соціальна Рада. У кожної такої угоди є свої особливостізалежно від специфіки СУ. Однак, спеціалізовані установи ніякою мірою не єпідконтрольними ЕКОСОР. Це цілком незалежні і автономні організації, які маютьсвої статути, структури, бюджети.
Валютно-фінансовіорганізації системи ООН (МВФ, МБРР, МФК, МАР, МФСР)
Нинішнійстан валютно-фінансової кредитної галузі та її перспективу неможливо уявити безурахування важливої ролі валютно-фінансових організацій системи ООН. Їх членамиє більше ніж 170 країн світу, а їх фінансова база перевищує сумарні ресурсивсіх інших спеціалізованих установ ООН та регіональних банків розвитку.
Першівалютно-фінансові організації Об’єднаних Націй з’явилися на заключному етапідругої світової війни. Це були Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнароднийбанк реконструкції і розвитку (МБРР). Угоди між ними і ООН були ратифіковані1947 року.
За50 років МВФ та МБРР зазнали певної еволюції. 1956р. від Банку відокремиласяМіжнародна Фінансова корпорація (МФК), у 1960р. ¾ Міжнародна асоціація розвитку (МАР). Вони є філіями Банку,але отримали певну автономію і стали спеціалізованими установами ООН. 1988 рокубула створена ще одна філія, яка набула статусу СУ ООН. Це багатостороннєагентство з питань гарантій інвестицій (БАГІ). МБРР разом з названимиустановами складає групу Всесвітнього банку (ВБ). Світовий банк відіграє дужеважливу роль в економіці розвитку держав. Літом 1997 року СБ опублікувавнаступний доклад присвячений ролі держави в світовому розвитку. Навіть МБРР,який на протязі не одного десятиліття докладав великих зусиль, щоб переконативсіх в необхідності і навіть шкідливості втручання держави в економічнийрозвиток, відступив перед напором неопровергнутих факторів, але не здав своїхпозицій повністю.
Внаш час МВФ є одночасно кредитором, “натхненником” політичного курсу і“жандармом екологічного відновлення”. Як зазначає французький щотижневик “Євснмон дю жоді”, МВФ ¾ цеправляче регентство, влада якого особливо велика, якщо зважати, що вінвтручається передусім у випадках найгострішої кризи.1
Силафонду в тому, що він може діяти у всесвітньому масштабі, а також у йоговелетенських аналітичних можливостях. Сьогодні це, по суті, гігантський банкданих і потужний центр глобального економічного аналізу, необхідного дляконтролю взаємної відповідності національних господарсько-політичних цілей, атакож здійснення макроекономічних прогнозів щодо розвитку всіх країн-членів,виявлення наслідків та сумарних ефектів економічних заходів, що нимивживаються.
Провихід Фонду за межі валютного регулювання і розширення його функцій яканалітичної й регулюючої інстанції свідчить його ключова роль разом з МБРР урозв’язанні кризи зовнішьної заборгованості. По-перше, ці організації стали виконуватироль всесвітнього форуму для обговорення проблеми на міжурядовому рівні і дляприйняття рішень, що спиралися б на солідну фінансову базу. По-друге, вонипідтримують іноземне фінансування країн-боржників. По-третє, вони сприяютьурядам цих країн у пошуку шляхів стабілізації й структурної перебудови длявиходу з кризи і прискорення розвитку.2
МБРР
Загальнізавдання, сформульовані в Статуті МБРР, такі: створення сприятливих умов дляпродуктивних виробничих капіталовкладень, заохочення приватних іноземнихдовгострокових інвестицій і регулювання їх міжнародного потоку, сприянняреконструкції й розвитку територій країн-членів, сприяння проведенню конверсіївійськової економіки в цивільному. У системі фінансових інститутів длязабезпечення економічної стабільності банк був задуманий і як міст, задопомогою якого можна буде полегшити переміщення приватних капіталів. Але ізсамого початку діяльності Банку функція гаранта приватних капіталовкладеньпоступилася місцем активній функції кредитора, бо всі головні ринки приватногокапіталу були тоді фактично паралізовані.
Востаннє десятиліття діапазон компетенції Банку значною мірою розширився.Поступово він разом із МВФ перетворився із здебільшого фінансової установи вголовний світовий центр опрацювання та апробації стратегії розвитку.Посередницька роль Банку в прибутковому та надійному розміщенні капіталів відступила,а на перше місце вийшла участь Банку в забезпеченні економічної та політичноїстабільності світі. А вона значною мірою залежить від стабільності внутрішньогорозвитку в країнах “третього світу”1
Деякіаспекти діяльності МБРР майже із самого початку не відповідали потребам ікраїн-кредиторів і країн-позичальників. Це, насамперед те, що Банк не мігздійснювати прямі капіталовкладення в економіку країн, що розвиваються. Дляцього була створена нова організаційна структура, діяльність якої пов’язаналише з приватним капіталом. Це міжнародна фінансова корпорація (розпочала своюдіяльність 1956 р.).
Головнимицілями МФК є:
наданнядопомоги у фінансуванні приватних підприємств без гарантій відшкодування з бокуурядів відповідних країн-членів; поєднання можливостей інвестицій місцевого ізовнішнього капіталу з передовими методами управління; стимулювання потокуприватного капіталу у виробничі підприємства країн-членів.
Навідміну від МБРР, МФК надає позики і здійснює капіталовкладення головним чиному промисловість країн, що розвиваються. Вона також бере участь у створенні тарозширенні діяльності компаній з фінансування промислового розвитку. Якщо МБРРголовним чином надає таким компаніям позики, то МФК інвестує в них капітал і єїх акціонером. Головне завдання таких компаній ¾ мобілізація місцевих та зарубіжних капіталів з метоюпромислового розвитку.2
МАР
СтворенняМАР як філії МБРР було зумовлено зростання заборгованості країн, щорозвиваються, їх вимогами пом’якшити умови допомоги, яку надають західнікраїни. Створена 1960 року, МАР стала компромісом між промислово розвинутимикраїнами і країнами, що розвиваються.
Навідміну від МБРР, позики надаються на пільгових умовах. Більшість кредитів ( настрок від 35 до 50 років без процентів (сплачується лише незначний збір дляпокриття адміністративних витрат). Погашення основної суми боргу починаєтьсялише після 10-річного пільгового періоду.
ДіяльністьМАР неоднозначно оцінюється представниками ділових кіл та урядів західнихкраїн. Деякі з них розглядають Асоціацію як благодійних заклад, що розбазарюєбюджетні кошти західних держав через надання капіталів тим країнам, які неможуть забезпечити їх ефективне використання. Інші підтримують МАР, зважаючи надовгострокову користь, яку вона приносить для зарубіжних операцій фірм і всієїекономіки західних країн.1
МФСР
Метоюорганізації є мобілізація додаткових коштів для допомоги країнам, щорозвиваються, у збільшення виробництва продовольства та підвищенні рівняхарчування. Фонд надає кошти для розвитку сільського господарства і зосереджуєувагу на сільських районах, де живе і працює переважна більшість населення країн,що розвиваються.
Головнаоперативна діяльність МФСР полягає в наданні кредитів (на досить пільговихумовах) для реалізації проектів, які матимуть значний вплив на збільшеннявиробництва продуктів харчування в країнах, що розвиваються, а також на зайнятість,розподіл прибутків тощо.2
Економічніорганізації системи ООН
(ЮНІДО,ФАО)
ЮНІДО
ОрганізаціяОб’єднаних Націй з промислового розвитку ¾ наймолодше із спеціалізованих установ системи ООН. Була заснована1975р., а у 1986 набула статуту СУ.
Генеральнимнапрямом діяльності ЮНІДО є допомога країнам, що розвиваються, у їх промисловомурозвитку. В ході свого функціонування організація надає послугиекспертів-консультантів, технічних експертів, у поставках устаткування,проводить семінари, сприяє підготовці кадрів.
Починаючиз 1986 року в практиці ЮНІДО нові підходи в курсі на співробітництво черезуряди, а на рівні підприємств, державних та приватних, на заохоченнябезпосередніх інвестицій у країни, що розвиваються, і створення спільнихпідприємств, на збільшення обсягу технічної допомоги. Так у 1990 році ЮНІДОсприяє здійсненню 170 проектів промислового інвестування. Загальна сумаінвестицій становила 599 млн. доларів.
У1991 році подібних проектів нараховувалося 166 вартістю 890 млн. доларів, а1992р. ¾ 194 проекти вартістю 1478 млн. доларів.1 Все це сприяє дальшомузростанню міжнародного авторитету ЮНІДО.
29жовтня 1993 року Рада з промислового розвитку на своєму засіданні у Відніухвалила крупномасштабну реформу ЮНІДО. Головними об’єктами ЮНІДО визначено:
розвитокі конкурентоспроможність промисловості і технології; розвиток людськихресурсів, стабільне економічне зростання за допомогою індустріалізації,екологічно-раціональний промисловий розвиток і міжнародне співробітництво вгалузі промислового інвестування і технології.
ФАО
Продовольчета сільськогосподарська організація ООН була утворена 16 жовтня 1945 року вКвебеку, має статус спеціалізованої установи.
Заоцінками ФАО, загальна чисельність людей, які страждають від голоду, на поч. 70років складала 400 млн. чоловік, в 1980р. вони вже наблизилася до 500 млн.чол., а в подальшому (на поч. 90-х років) в зв’язку з кризою у продовольчійсфері коливається від 600 до 700 млн. чоловік. При чому за критерій оцінюваннябула взята крайня межа потреб, достатня лише для виживання.2
Ціпроблеми можна вирішити лише за допомогою розвинутого і ефективного механізмувідповідного міжнародного співробітництва, лише шляхом спільної розробки іпрактичного втілення у життя універсальної концепції розв’язання продовольчоїпроблеми. Потрібну роботу неможливо виконати поза органами ООН, поза межамиФАО.
Цілямиякої є постійне підвищення реальних стандартів харчування, а через це івідповідне підвищення життєвого рівня країн усього світу; поліпшення виробничихциклів та маркетингу, підвищення ефективності сільськогосподарськоговиробництва; вдосконалення механізмів розподілу харчових та агрохімічнихпродуктів; сприяння розвитку на місцях та підвищення рівня інфраструктурногозабезпечення сільського господарства; поліпшення умов життя на селі.
Спеціальні організації системи ООН (МОП)
Міжнароднаорганізація праці була створена 1919 року згідно з Версальською угодою. Коли у1945р. була створена ООН, між нею і МОП було укладено угоду про встановленнязв’язків. Таким чином МОП стали першою спеціалізованою установою ООН.
Своюголовну мету МОП вбачає в тому, щоб сприяти забезпеченню в усьому світісоціальної справедливості в галузі економічних відносин. Саме на це спрямовананаціональна і міжнародна політика та програми, що розробляються організацією.Вони покликані сприяти створенню умов, за яких усі люди, незалежно від раси,віросповідання або статі, могли б реалізувати право на забезпечення йогоматеріального добробуту і духовного розвитку в умовах свободи і гідності,екологічної стабільності та рівних можливостей.
Організаціянамагається найбільшою мірою сприяти вирішенню таких завдань:
повназайнятість і підвищення життєвого рівня;
розширеннясистеми соціального забезпечення з тим, щоб надати його всім, хто потребуєтакого захисту, і повне медичне обслуговування;
необхіднийзахист життя і здоров’я трудящих всіх професій;
захистдобробуту матері і дитини;
забезпеченнянеобхідного харчування, житла, можливостей у галузі загальної і професійноїосвіти.
Важливимнапрямом діяльності МОП є допомога країнам-членам у розробці ефективноїполітики в галузі трудових ресурсів, спрямовану на боротьбу з безробіттям; упідготовці кадрів, передусім кадрів керівників підприємств; у зміцненніінфраструктури безпеки праці та з питань всезначення і проведення політикисоціального забезпечення.
IV. Переваги участі України в міжнароднихорганізаціях системи ООН
ОрганізаціяОб’єднаних Націй виникла в 1945 році, незалежна держава Україна ¾ в 1991-му, проте Україна є одним зчленів-фундаторів ООН. Бо як у ООН є попередник ¾ Ліга націй, так попередницею України була Радянська РСР ¾ де – юре одна з держав, які “добровільно”об’єднались в Радянський союз, де-факто “складова” і “невід’ємна” частинарадянської імперії.
ЧомуУкраїна стала первісним членом ООН? Формально тому, що зробила значний внесок уповалення гітлеризму, фактично ж тому, що Сталін в період обговорення між США,СРСР та Англією обрисів майбутнього ООН в 1943 – 1945рр. вже активно готувавсядо післявоєнної світобудови.1
Внаш час з’явилися принципово нові можливості економічного розвитку світу і,відповідно, розвитку зв’язків між Україною та світовим співтовариством,зумовленого вступом України та інших держав колишнього СРСР до складу цьоготовариства. Поширення та поглиблення міжнародних світових зв’язків між Україноюта світовим співтовариством є економічно і політично вигідним для України.
Розвитокекономіки нашої країни все більшою мірою визначається не тільки їївнутрішніми можливостями, але й ступенем її участі у світовому розподілі праці.Тому на сучасному етапі економічного розвитку для України дуже важливою єактивізація міжнародної економічної діяльності, яка неможлива без участіміжнародних організаціях системи ООН чи співпраці з ними. Нині Україна є членомбільш як 40 міжнародних організацій, на користь української дипломатіїпромовляють такі факти, як членство України в ЕКОСОР ООН, Комітеті ООН повнескам, Комітеті ООН по правам людини, Ради керівників ПРООН, Виконавчій РадіДитячого фонду тощо.1Усеце та обрання Міністра закордонних справ України Г. Удовенка головою 52-ї сесіїГенеральної Асамблеї свідчить про те, що Україну визнають у світі як впливовудержаву, яка бере активну участь у вирішенні актуальних міжнародних проблем.Посада голови ГА надала додаткові можливості для активізації двосторонніхконтактів України на різних рівнях. Адже, за існуючою традицією, голова ГА мавзустрічатися практично з усіма учасниками загальних дебатів високого рівня, а вцих рамках виступили 18 глав держав, 14 глав урядів, 16 віце-прем’єр-міністрівта 111 міністрів закордонних справ.2
Щож дає Україні членство в ООН та співпраця із спеціалізованими установами?Розглянемо на конкретних прикладах.
З1957 року Україна є членом Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції Агентство надало великудопомогу, спрямовану на зменшення негативних наслідків катастрофи.
МАГАТЕ
Білорусія,Україна та Росія продовжують співпрацю з ООН по вирішенню проблем Чорнобиля.Інспектори МАГАТЕ неодноразово відвідували ЧАЕС, надавали інформацію татехнічну допомогу українському уряду, контролювали радіологічну ситуацію урізних регіонах України. У 1990 році Україна підписала з МАГАТЕ угоду простворення міжнародного дослідницького центру на базі Чорнобильської АЕС.Неодноразово надавалася і надається фінансова допомога Україні для закриттяЧАЕС або забезпечення її безпечного функціонування.
ЧленомЮНІДО Україна стала у 1985р. Зацікавленість багатьох країн, в тому числіУкраїни, в розвитку співробітництва з ЮНІДО пояснюється насамперед тим, що цяорганізація володіє широкою новітньою промисловою, технологічною танауково-технічною інформацією, яка безумовно, може бути корисною в справіпідвищення ефективності виробництва. Особливий інтерес становлять такі напрями,як переробка відходів, (розвиток альтернативних джерел енергії, промисловаекологія, запобігання і ліквідація наслідків промислових аварій, приватизаціятощо. Всі ці проблеми надзвичайно актуальні для України, яка здійснює курс нарадикальні економічні реформи. Співробітництво по лінії ЮНІДО допомагаєвітчизняним менеджерам адаптуватися до вимог світової економіки, на практицізнайомлячи з проблемами управління, маркетингу в умовах ринкового господарства.
ЧленомМОП Україна є з 1954 року. Але не зважаючи на своє більш ніж чотирьохдесятилітнє перебування у цій орієнтації, вона ратифікувала лише 45 із більшніж 170 конвенсій, розроблених і прийнятих МОП, які стосуються різних сторінтрудової діяльності, визначають необхідні заходи соціального захисту. Однією зпричин такого становища є перехідний характер періоду, який переживає Україна.Гостра криза не дає змоги в нинішніх умовах віднайти необхідні кошти для того,щоб забезпечити дотримання світових стандартів у таких питаннях як соціальнестрахування, медичне обслуговування, гарантії праць тощо. Тим часом саме вгалузі соціальної демократії Україні належить ще чимало зробити, щоб вийти нарівень розвинутих країн. Для того, щоб швидше досягти відчутного прогресу втрудовому законодавстві і соціальному захисті трудящих, досвід такої впливовоїміжнародної організації, як МОП, може стати досить ефективним знаряддям.
Найбільшуподію покладає Україна на допомогу таких міжнародних організацій, як ВсесвітнійБанк та Міжнародний валютний фонд. Членом цих організацій Україна стала у 1992році. Чого не може очікувати наша держава від участі у ВБ та МВФ?
По-перше,треба мати на увазі, що чим більше держава вмішується в міжнародний поділпраці, у світовий економічний простір, тим відкритішою є вона і для впливупроцесів, що відбуваються у світовій валютно-кредитній сфері. Для відстоюваннянаціональних інтересів необхідне активне співробітництво з іншими країнами втих органах, де сприймаються стратегічні рішення і здійснюється повсякденнерегулювання міжнародних валютно-кредитних відносин. Таку можливість надаєучасть у ВБ та МВФ.
По-друге,для інтеграції національної економіки у світове господарство потрібнозабезпечити сумісність національних інструментів валютно-грошового іфінансового регулювання із загальноприйнятими у світовому співтовариствінормами. А досягти цього можна через активну співпрацю з відповідними компетентнимиміжнародними організаціями, якими є МВФ та ВБ.
По-третє,участь у валютно-фінансових установах системи ООН дає змогу запобігтидискримінації і валютним обмеженням у відносинах із зарубіжними конкурентами тазовнішніх ринках. Адже зобов’язання уникати дискримінаційної практикипоширюється лише на членів МВФ та ВБ.
По-четверте,членство ВБ та МВФ дає можливість користуватися величезним обсягом необхідноїінформації, результатами глобального економічного аналізу, відкриває доступ дорекомендацій персоналу цих установ, що має особливе значення для розв’язаннясучасних проблем перехідного періоду в Україні.
Проте,як ми уже зазначали, членство у міжнародних організаціях системи ООН може бутиефективним, але тільки допоміжним інструментом розв’язання економічних проблем.Справді вирішити проблеми воно допоможе лише за умов проведення радикальнихреформ, спрямованих на перехід економіки до ринкових відносин.
Висновки
Уцій курсовій роботі я зробила спробу дослідити діяльність деякихспеціалізованих установ та міжнародних організацій системи ООН, визначитиособливість їх функціонування. Із великої кількості проаналізованої інформаціїможна зробити ряд висновків.
ОрганізаціяОб’єднаних Націй ( це найбільш універсальна і найбільш авторитарна міжнароднаорганізація сучасності, політична діяльність якої знаходиться у нерозривномузв’язку з економічними і соціальними завданнями, безпосередньо пов’язаними ізсвітовою стабільністю Забезпечити цю стабільність і покликані багаточисельніструктурні підрозділи та міжнародні організації системи ООН.
Одниміз основних органів ООН є Економічна та Соціальна Рада, яка координуєдіяльність різних міжурядових комісій та комітетів, п’яти регіональнихекономічних комісій (ЕСКАТО, ЕКА, ЕКЛА, ЕКЗА, ЄЕК) та спеціальних програм уструктурі ООН (ПРООН, ЮНІСЕФ, ЮНЕП, ЮНЮ, ЮНІТАР) і, основними обов’язками якоїє організація досліджень та підготовки різного роду доповідей та рекомендацій зрізноманітних міжнародно-економічних, соціальних, культурних та інших питань,розробки міжнародних стратегій розвитку та нагляд за їх реалізацією тощо.
Тіснопов’язані своєю діяльністю та спеціальними угодами з ЕКОСОР спеціалізованіустанови системи ООН, які є цілком авторитарними міжурядовими організаціями.Значення їх участі в міжнародно-економічних відносинах полягає перш за все втому, що вони функціонують в різних галузях міжнародного господарського життя іїх діяльність направлена на допомогу у вирішенні проблем як окремим країнам,так і у світі в цілому.
Отже,система ООН ¾ самаОрганізація та різні, пов’язані з нею організації ¾ докладають єдиних глобальних зусиль,направлених на економічний та соціальний розвиток країн, що розвиваються.Механізмами надання допомоги є програми, міжнародні конференції та широкийспектр інших заходів, які забезпечують вирішення проблем ¾ від всебічного розвитку до здійсненняконкретних проектів в окремих галузях.
Список литературы
БатюкВ. І. Повний голос // Політика і час; № 3, 1995.
ДроботГ. А. Роль международной организации в мире политики: Осн. теор. подходы //Вести МГУ сер. 18. Соц. и пол. — № 1, 1996
ИгнатовВ. А., Титарекно А. А., Организация Объедененных Наций: Справочник. – 3-е изд.перераб. и доп. – М.: Международные отношения. 1980.
КоптюгВ. А. Конференции ООН по окружающей среде. Информационный обзор. – Новосибирск,1992.
Международныеорганизации системы ООН: Справочник / Сост. А. А. Титаренко, М.: Международныеотношения, 1985.
МорозовГ. ООН: первый доклад Кофи Аннана // Мировая экономика и международныеотношения — № 5, 1998.
ОвчниковК. Что может ООН в економике // Международная жизнь – № 9 – 1991.
ОрганизацияОбъедененных Наций: Справочник / под. ред. В. Ф. Петровского 4-е изд. – М.:Международные отношения, 1990.
Основныесведенья об ООН: справочник: перев. с анг. – М.: Международные отношения, 1991.
Спеціалізованіустанови системи ООН: [Навч. посібник] / В. С. Бруза. – К.: Либідь, 1995.
СпиродоновИ. А. Мировая экономика: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА – М., 1998.
СьомінС. На ідеях християнської єдності // Політика і час — № 9, 1998.
ТощинА. Так начиналась жизнь ООН // Международная жизнь — № 7, 1992.
УдовекноП. Під знаком реформквання ООН // Політика і час — № 2, 1998.
ШевченкоВ. К. Международнаня экономическая деятельность – Учеб. пособие, Харьков: Хар.ГАХСТ, 1996.