Реферат: Система AutoCAD 2000

Система AutoCAD 2000

(реферат)


AutoCadпредставляє собою систему, яка дозволяє автоматизувати креслярсько-графічніроботи. В графічному пакеті AutoCad є все необхідне конструктору для створеннякреслення. Інструментом ручного креслення в автоматизованому середовищевідповідають графічні примітиви (крапка, відрізок, коло та ін.), команди їхредагування (витирання, переніс, копіювання), команди установки властивостейпримітива (завдання товщини, типу і кольору графічних об’єктів). Для виборулиста необхідного формату і масштабу креслення в системі є відповідні командинастройки креслення. Для нанесення розміру конструктору необхідно лише задатийого розміщення на кресленні. Розмірні і виносні лінії, а також стрілки інаписи виконуються автоматично.

На рисунку 1показаний робочий екран AutoCad в том вигляді, яким він представляється передкористувачем.

/>

Рисунок 1

На екрані можнавиділити чотири функціональні зони:

Робоча графічназона — це велика область в середині екрану, саме в ній і буде виконуватисякреслення. В лівому нижньому куті зони знаходиться піктограма системи координаткористувача. Направлення стрілок співпадає з додатнім напрямком вісей.

Системне меню іпанелі інструментів. Зверху находиться рядок заголовку, а зразу під нею рядоксистемного (падаючого) меню AutoCad. Нижче розміщуються три строки, які зайняттіпанелями інструментів. Зліва від робочої зони розміщенні «плаваючі» панеліінструментів. Їх можна переміщати в будь-яке місце екрану. В AutoCad існує щебагато інших панелей інструментів, які викликаються по мірі необхідності.

Командний рядок. Розміщуєтьсяв нижній частині екрану перед рядком стану і служить для вводу команд і веденнядіалогу з системою, уточнюючої дії цієї команди. Задати команду системі можна,набравши її ім’я за допомогою клавіатури в командному рядку. Але навіть якщокоманда запущена за допомогою піктограми панелі інструментів або пункту меню,то в командному рядку відображається реакція системи на відповідну команду. Будь-якакоманда ініціюється лише після завершення попередньої. В командному рядку прицьому повинно бути запрошення на ввід команди «Command: ». Якщо Випомилково викликали не ту команду або заплуталися в опціях текучої команди,вийти з неї, не завершуючи, можна натисненням на клавіатурі клавіші Esc.

Рядок стану. Врядку стану відображаються координати перехрестя. Вони змінюються по міріпереміщення перехрестя за допомогою миші.

Починаючикреслення, необхідно мати перед очима область креслення, достатню для того, щобна ній розмістилися всі частини об’єкту, що проектується. По замовчуванні призапуску програми або створенні нового креслення видима область його просторузначно менше, ніж може знадобитися проектувальнику. Максимальна область,візуальний доступ до якого може бути швидко забезпечений екранними операціямиAutoCAD, підлягає настройці користувачем і називається лімітами креслення. Ліміти,які назначаються повинні переважати сумарним габаритним розмірам об’єкту, щопроектується.

Для завданнярозмірів креслення (лімітів) необхідно вибрати в системному меню пункт Файл,підменю Параметри сторінки і в діалоговому вікні (рисунок 2) встановити розмірилиста, одиниці виміру та ін.

/>

Рисунок 2

AutoCad працює нез зображеннями, а з геометричним описом об’єктів, які складають зображення, щообумовлено задачами САПР. Так, наприклад, відрізок у внутрішньому представленіграфічного редактору AutoCad описується двома точками, коло описується центромі радіусом та ін.

Координати точокзадаються мишею в робочій області креслення, або с клавіатури в командномурядку. При цьому існує декілька способів вказівки координат:

1. Мишею — в рядкустану відображається відстань і кут від попередньої точки, наприклад, «32<0».Кути відраховуються проти годинникової стрілки, вісь OX задає нульовий кут. Довжинавісевої лінії складає 110+2х5=120мм. Таким чином, можна «піймати» мишеюточку з координатами «120<0».

2. Мишею — задопомогою сітки. Якщо крок сітки — 5мм, достатньо відрахувати 120/5=24 точкисітки.

3. З клавіатури якдекартові координати XY-площини, шляхом указання координати x і у через комубез пробілів (наприклад 100, 200).

4. З клавіатури яквідносні декартові координати. Указуючи, на скільки і в якому напрямку — додатному чи від’ємному — необхідно переміститися по вісям координат, щобпопасти з попередньої точки в нову.

В нашому випадкунеобхідно переміститися на +120мм по вісі OX і на 0мм по вісі OY. З клавіатуривводиться: @120,0 [@ — признак відносних координат; далі впритул, без пробілів,уводяться прирости по OX (знак "+" можна опустить), кома, приріст поOY].

5. З клавіатури яквідносні полярні координати. Ми вказуємо довжину і кут нахилу вектору, якийз’єднує текучу точку с новою. В нашому випадку вектор має довжину 120мм і йдепід кутом 0. З клавіатури вводиться: @120<0 [@ — признак відносних координат;далі впритул, без пробілів, вводяться довжина вектору, символ "<"(знак кута), кут (може бути і від’ємним)].

Способи указаннякоординат за допомогою способу 4 і 5 застосовуються завжди і для всіхпримітивів, коли є попередня точка, від якої і відраховуються відноснікоординати (рисунок 3).

Для полегшенняпроведення ліній, паралельних вісям координат, існує режим ортогональності,який включається і виключається клавішею F8. Він також відображається в рядкустану словом «Орто». Якщо режим ортогональності включений, то мишеюможна указати тільки точки, які відносяться від текучої під кутом 0о,90о, 180о, 270о. На ввід відносних координат зклавіатури режим ортогональності ніяк не впливає.

@±dx, ±dy @r<a

/>

/>

Рисунок 3 — Відноснікоординати точок.


Завдання

Необхідно виконатикреслення відрізка прямої, потім стерти його, і потім знову встановити і, вкінці, зберегти креслення.

Креслення відрізкапрямої.

/>

Вибрати піктограмуВідрізок  на панелі інструментів Креслення (рисунок 1), натиснувши на нійкнопкою миші.

В командному рядкупри цьому з’явиться запрошення на ввід команди:

Command: line_Spesifyfirst point:

(Команда: відрізокВизначити першу точку:).

Ввести через комубез пробілу координати X і Y першої точки відрізку:

Command: line_Spesifyfirst point: 100,100

(Команда: відрізокВизначити першу точку: 100,100).

Потім натиснутиклавішу Enter і введіть у рядку, що з’явився координати другої точки:

Command: Spesifynext point or [Undo]: 150, 200 Enter

(Визначитинаступну точку або [Відмінити]: 150, 200 Enter

Command: Spesifynext point or [Undo]: Enter

(Визначитинаступну точку або [Відмінити]: Enter

Натиснення клавішіEnter в останньому рядку команди забезпечує виконання і завершення команди. Будь-якукоманду, в тому числі і цю, можна завершити натисненням правої кнопки миші набудь-якому місці графічної робочої зони. При цьому на екрані появитьсяконтекстне меню (рисунок 4). Вибір рядка Ввід (натиснувши по ній лівою кнопкоюмиші) забезпечить виконання команди.

/>

Рисунок 4.Креслення відрізка прямої

Витирання відрізка.Вказати на побудований відрізок. Для цього необхідно встановити прицілперехрестя (підвести мишу) на відрізку і натиснути лівою кнопкою миші. Прицьому відрізок виділиться (інвертується) пунктиром. Потім необхідно натиснутиклавішу Delete на клавіатурі або вказати мишею на піктограму Витерти /> на панеліінструментів Зміни. Відрізок буде знищений.

Всі примітивиAutoCad володіють рядом властивостей (колір, тип лінії, ширина. .). Деякі з цихвластивостей (наприклад, колір) притаманні всім примітивам; є ряд примітивів зісвоїми специфічними властивостями.

Доступ квластивостей об’єктів можна отримати, використовуючи кнопки, які розміщенні напанелі інструментів «Властивості об’єкту» (рисунок 5).


/>

Рисунок 5 — Панельвластивостей об’єкту

Для створеннянового шару необхідно натиснути кнопку «створити». При цьому вдіалоговому вікні з’явиться рядок, в якому відображаються параметри нового шару:

ім’я — ім’я шару;

видимість шару;

заморозити/розморозитишар — відключення регенерації примітивів на шарі;

блокувати/розблокуватишар — примітиви на шарі не можна редагувати;

колір шару — визначає колір примітивів на шарі;

тип лінії — визначає тип лінії, яким будуть вирисовуватися примітиви шару;

вага лінії — визначає ширину лінії, якій буде вирисовуватися примітиви шару.

В ряді випадків єнеобхідність прив’язати точку вводу координати до точки на присутньомупримітиві. Для цих цілей служить панель інструментів «прив’язка об’єктів»(рисунок 6).


/>

Рисунок 6 — Прив’язка об’єктів

В якості одиниць вимірувідстані використовуються міліметри. Хоча робота в середовищі AutoCAD, як і вбільшості CAD-програм, передбачає використання реального масштабу, тобто 1: 1,а масштаб виводу зображення на твердий носій призначається тільки в процесінастройки опцій друку, тим не менше, в процесі роботи запропонований масштабзовсім проігнорувати не можна. Необхідно раніше думати про величину такихелементів як відносно геометрії, які міститься на кресленні, так і відносносамого паперового листа.

Таким чиномпорядок побудови креслення наступний:

визначити розмірикреслення і масштаб;

побудувати рамкукреслення і заповнити основний напис;

створити шардопоміжних ліній;

нанести осьовілінії;

на окремому шаріпобудувати креслення в тонких лініях;

нанесенняштрихування;

простановкарозмірів.

Порівняно короткінаписи, які не вимагають внутрішнього форматування, створюються командами DTextі Text. Щоб ввести багаторядковий текст, слід використовувати команду Mtext. Ввідкоманд можна здійснювати і через системне меню і через панелі інструментів (рисунок7).

/>

Рисунок 7

Після викликукоманди багаторядкового тексту в командному рядку з’являється запит

Перший кут:

Протилежний кутабо (Висота / Вирівнювання / Поворот / Стиль / Ширина):

Якщо у відповідьна перший запит вказати на екрані одну точку прямокутної рамки тексту, а увідповідь на другий запит ввести протилежну точку, то на екрані з’явитьсядіалогове вікно Текстовий редактор, в якому виконується ввід тексту і установкайого параметрів.

еще рефераты
Еще работы по информатике, программированию