Реферат: Хозяйственное право
/>/>/>РефератНа тему: “Види суб’єктів господарського права”
/>
/>
Завдання,права та обов'язки суб'єкта господарського права
Кожен з видів суб'єктів господарського правамає свої певні завдання. Підприємство здійснює виробничо-господарськудіяльність, банк — кредитну, розрахункову та іншу діяльність, орган державноївиконавчої влади — управлінську діяльність в економіці і т.ін. Правовою формою,в якій врегульовані завдання суб'єктів господарського права, є їх статутнігосподарсько-правові акти – установчі документи установчий договір і статут),статут державного та іншого підприємства, положення (про міністерство, продержавний комітет). Виходячи із завдань, статутні акти врегульовують такіпоняття, як цілі і предмет діяльності суб'єкта господарського права (функціїщодо органів управління).
Підприємства згідно з законом мають право здійснюватибудь-які види законної господарської діяльності: виробничої,науково-дослідної, комерційної та ін. Всі підприємства є комерційнимиорганізаціями. Їх статутними цілями завжди виступає здійснення певноїгосподарської діяльності з метою одержання прибутку. Прибуток є основнимузагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльностіпідприємства (ст.ст.1,18 Закону «Про підприємства в Україні», ст.1 Закону «Пропідприємництво»). Це є майно, яке у визначеному статутом порядку присвоює власник(власники) підприємства.
Право визначати цілі і предмет діяльності підприємстваналежить його засновникам, які виходять при цьому з своїх підприємницькихможливостей. Закон дозволяє вносити в статут будь-яку кількість видів діяльності,не забороненої законом.
Юридичним засобом досягнення завдань і цілей суб'єктагосподарського права виступають його права, захист яких гарантуєдержава. Права суб'єктів визначаються господарським законодавством залежно відїх видів: права підприємств, об'єднань підприємств, фінансових і посередницькихінститутів, органів державної виконавчої влади.
Права суб'єктів можна класифікувати відповідно до їхзмісту.
Засновницькі права грунтуються на загальній нормі права власності,згідно з якою власник «може використовувати майно для здійснення господарськоїта іншої, не забороненої законом діяльності» (ст.4 Закону «Про власність»). Цянорма деталізована статтями 5 та 6 Закону «Про підприємництво» та ст.5 Закону«Про підприємства в Україні». Засновницькі права включають право на вільнийвибір засновниками підприємства видів діяльності, право на вибір організаційно-правовоїформи підприємства, право на прийняття рішення про створення підприємства,право змінювати у встановленому порядкуяк діяльність, так і форму підприємства.За загальним правилом ці та ішні засновницькі права належать власнику(власникам).
Права в галузі управління. Підприємства й інші суб'єкти господарського правасамостійно управляють своєю діяльністю та справами. Порядок здійснення управліннярегулюється статутними актами згідно з принципами, визначенимизаконодавством. Основним з них є принцип поєднання прав власника нагосподарське використання свого майна з самоуправлінням трудового колективу.Власник здійснює свої управлінські права як безпосередньо (кооператив, колективнепідприємство), так і через уповноважені ним органи (державні підприємства,господарські товариства). Власник і уповноважений ним орган в порядку,передбаченому статутними актами, можуть делегувати свої управлінські праваоргану управління.
До управлінських належать, зокрема, права:
— самостійно визначати структуру підприємства, тобто кількість і складйого структурних підрозділів, включаючи так звані відособлені підрозділи:філії, представництва, відділення тощо;
— приймати і змінювати статут, інші установчі документи;
— затверджувати положення про структурні підрозділи;
— формувати органи управління і контролювати 'їхдіяльність, призначати посадових осіб, визначати їх обов'язки тощо.
Склад і юридична природа органів підприємства залежатьвід того, до якої власності воно належить. Конкретно це питання визначаєтьсястатутними актами. Наприклад, підприємства — суб'єкти права колективноївласності — мають вищі керівні та виконавчі органи. Перший — це загальні збори(наприклад, загальні збори акціонерного товариства) або конференція. Виконавчіфункції в таких підприємствах здійснюють правління. Правління обирається власникамипідприємств на загальних зборах, які визначають і затверджують у статутіповноваження цього органу. Правління обирає з свого складу голову,заступників. Функції голови (заступників) можуть по черзі виконувати члениправління. Керівники підприємств державної власності наймаються(призначаються) уповноваженими органами згідно з контрактною системою.
Управлінськіфункції і повноваження мають також трудові колективи державних підприємств(ст.15 Закону «Про підприємства в Україні»). Реалізуються повноваження трудовогоколективу згідно з статутом загальними зборами (конференцією) або виборниморганом (рада підприємства, рада трудового колективу), члени якого обираютьсязборами (2/3 голосів) терміном на 2-3 роки.
Майнові права суб'єктів поділяються на загальні та спеціальні.
Загальні майнові права підприємства, господарських об'єднань врегульованіна підставі статей 20-30, 37 Закону «Про власність». До них можна віднестиправа:
— мати на підставі певного речового права (титулу) основні фонди,обігові кошти, інші цінності, вартість яких відображується на самостійномубалансі підприємства. Згідно із законами, статутами підприємств та укладенимиугодами майно належить підприємствам, іншим суб'єктам на праві власності або направі повного господарського відання. Майно державної власності закріплюєтьсяза державними підприємствами і належить їм на праві повного господарськоговідання;
— вести господарську та комерційну діяльність; бути у зв'язку з цимпозивачем та відповідачем у суді, арбітражному суді, захищати свої майновіправа та інтереси від імені підприємства;
— розпоряджатися майном. Підприємство, якщо інше не передбачене йогостатутом, має право: продавати (обмінювати) майно іншим організаціям, здаватив оренду, заставляти, надавати тимчасово у безоплатне користування, списуватизношені основні фонди з балансу';
— набувати на законних підставах майно. Підприємство відповідно досвого статуту має право купувати, орендувати, одержувати у будь-який іншийправомірний спосіб майно (рухоме і нерухоме), використовувати його, поліпшуватиі т.ін.
'Див.: пп. 40-49 Положення проорганізацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів від 3 квітня 1993 р.//Урядовий кур'єр.—1993.—22квітня.
Похідними від зазначених та інших майнових прав єдоговірно-майнові права підприємства. Це права укладати засновницькі,господарські договори та інші контракти (і нести по них відповідальність);видавати закладні (застава) та інші фінансові зобов'язання; позичати гроші;інвестувати і реінвестувати кошти підприємства; одержувати рухоме і нерухомемайно як гарантію оплати боргу та ін.
Крім розглянутих загальних прав, підприємства маютьспеціальні майнові права у сфері випуску і обігу цінних паперів, акцій,облігацій підприємств, приватизаційних паперів, ощадних, інвестиційнихсертифікатів, векселів. Ці права є спеціальними, тому що обумовленіспеціальною правосуб'єктніс-тю підприємств як емітентів цінних паперів.Підприємство має право випускати і реалізовувати лише ті види цінних паперів,які спеціально визначені законом. Зокрема, акціонерні товариства — акції,облігації; інші підприємства — облігації.
За аналогічною схемою систематизуються обов'язкипідприємств.
При заснуванні підприємства зобов'язані (законом) затверджувати(перезатверджувати) установчі документи; у встановленому законом порядкуреєструватись як суб'єкти підприємницької діяльності; на діяльність, щопідлягає ліцензуванню підприємства зобов'язані одержувати спеціальні дозволи(ліцензії).
У процесі господарювання закон зобов'язуєпідприємства:
— виконувати господарські зобов'язання, обумовлені державнимиконтрактами та державними замовленнями, іншими договорами;
— забезпечувати необхідну якість продукції, послуг,робіт;
— вести бухгалтерський облік (самостійні бухгалтерськібаланси) своєї роботи, надавати органам державної статистики передбаченузаконом звітність;
— своєчасно подавати податковим органам декларації просвої доходи, інші податкові документи, сплачувати податки, інші обов'язковіплатежі;
— не допускати недобросовісноїконкуренції, інших порушень антимонопольного законодавства, прав та інтересівспоживачів, будь-яких інших осіб.
Господарюючі суб'єкти маютьтакож обов'язки, передбачені природоохоронним законодавством. Стаття 4 Закону«Про підприємництво» та стаття 31 «Про підприємства в Україні» зобов'язують їх:
— раціонально використовувати природні ресурси;
— охороняти навколишнє середовище від забруднення, іншого шкідливоговпливу;
— своїм коштом відшкодовувати витрати на відновлення та охоронуприродних ресурсів тощо.
За порушення своїх обов'язків підприємство несе майнову та іншувідповідальність, встановлену законом, а також передбачену договорами.