Реферат: Договор обмена (по гражданскому законодательству Украины)

  Київськийнаціональний університет ім. Тараса Шевченка

                               Біологічнийфакультет


Рефератз правознавства

на тему:

Договір міниза цивільним законодавством України

Студента ІІІ курсу

Групи біохімії

Фролова Артема

Київ 2003

План:

І. Вступ

ІІ. Наслідки статті242 ЦК УРСР

1. Права та обов’язки продавця

2. Права та обов’язки покупця

ІІІ. Характеристика договору міни

1. За кількістю сторін

2. За визначеністю прав іобов’язків

3. За оплатністю

4. За різновидом сторін

5. За формою угоди

6. Згідно моменту виникнення прав і обов’язків

IV. Зразок складання договору міни

V. Список використаних джерел

Угоди(або правочини, договора) згідно статті 41 Цивільного Кодексу України — це діїгромадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припиненняцивільних прав або обов’язків.

   Договір міни відомий людству з давніх часів і був передбачений щеримським правом. Як і будь-який договір, він являє собою певний юридичний факт,з наявністю якого закон пов’язує відповідні юридичні наслідки. Договір міни — це вольова дія, здійснення якої передбачає наявність у суб’єкта певного рівнясвідомості і волі. Передбачається, що суб’єкти повинні бути правосуб’єктними.

   Отже, даний договір являє собою юридичну дію, тобто він передбачений ірегламентований законодавством, а саме статтею 241 Цивільного КодексуУкраїнської РСР, згідно якої “За договором міни міжсторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участьу міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна,яке він одержує. Договір міни, в якому однією або обома сторонами є державніорганізації, може бути укладений лише у випадках, передбачених законодавствомСоюзу РСР і Української РСР.”

   Вищезгаданий договір часто зустрічається у нашому повсякденному житті.Кожного дня, кожен з нас можливо і не помічаючи цього укладає його. Саме черезце договір міни є актуальним для всіх людей і не є лише міжорганізаційноюугодою.

Сторони договору міни – як і в договорі купівлі-продажу, тобто продавець та покупець. Не слідототожнювати поняття сторона договору і суб’єктдоговору. За загальним правилом законодавець не визначає хто може бутипродавцем та покупцем, але і покупець, і продавець повинні бути правосуб’єктними.

В окремих випадках законодавець може прямозазначити хто може бути продавцем чи покупцем того чи іншого майна. Зазвичайпродаж майна здійснює продавець за власним бажанням, але іноді продаж майнаможе бути здійснений у примусовому порядку.

Предметом договору міни є рухоме і нерухомемайно, яке не вилучається з цивільного обігу, що є власністю кожної із сторін.Вимоги до предмету договору можуть бути наступними: його якість повинна відповідати умовам договору, а за відсутностівказівок у договорі вимогам, які звичайно ставляться. Якість продукції такожвизначається сторонами, але може бути визначена і відповідно до стандартів,зразків тощо.

   Згідно статті 242 ЦК УРСР(“Застосування до договору міни правилкупівлі-продажу”) до договору міни застосовуються відповідно правила продоговір купівлі-продажу ЦК УРСР (якщо інше не випливає з змісту відносин сторін),а саме:

1. Обов'язок продавця попередити покупця про праватретіх осіб на продавану річ. При укладенні договорупродавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб напродавану річ (право наймача, право застави, довічного користування тощо).Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зменшення ціни аборозірвання договору і відшкодування збитків.

2. Обов'язокпродавця зберігати продану річ. Якщо право власності (правооперативного управління) переходить до покупця раніше передачі речі, продавецьзобов'язаний до передачі зберігати річ, не допускаючи її погіршення. Необхіднідля цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо цепередбачено договором.

3. Наслідки невиконання продавцем обов'язкупередати річ. Якщо продавець на порушення договору непередає покупцеві продану річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданоїречі і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з своєїсторони, відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

4. Наслідки відмови покупцяприйняти куплену річ. Якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ,продавець вправі вимагати прийняття речі покупцем, а також відшкодуваннязбитків, завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитись віддоговору і вимагати відшкодування збитків.

5. Якість проданої речі. Якістьпроданої речі повинна відповідати умовам договору, а при відсутності вказівок удоговорі – вимогам, що звичайно ставляться. Річ, що продається торговельноюорганізацією, повинна відповідати стандартові, технічним умовам або зразкам,встановленим для речей цього роду.

6. Права покупця в разі продажу йому речі неналежноїякості. Покупець, якому продано річ неналежної якості,якщо її недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм виборомвимагати:

а) або заміни речі,визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості;

б) або відповідного зменшення купівельної ціни;

в) або безоплатного усуненнянедоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;

г) або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків;

д) або заміни на такий жетовар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни.

Порядок реалізації цих праввизначається Законом України «Про захист прав споживачів» та іншимиактами законодавства.

7. Право покупця на обмін товару належної якості. Покупець протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, має право обмінятинепродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він бувпридбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором,розміром або якщо з інших причин він не може бути використаний за призначенням.Порядок здійснення такого обміну визначається Законом України «Про захистправ споживачів».

8. Строки пред'явлення претензій у зв'язку знедоліками проданої речі. Покупець вправі заявитипродавцеві претензію з приводу не застережених продавцем недоліків проданоїречі, на яку не встановлено гарантійний строк, якщо недоліки були виявленіпротягом шести місяців з дня передачі, стосовно нерухомого майна – не пізнішетрьох років з дня передачі їх покупцю, а якщо день передачі нерухомого майнавстановити неможливо або якщо майно перебувало у покупця до укладення договоруміни – з дня укладення договору міни.

9. Претензії з приводу недоліків речі,проданої з гарантійним строком. У випадках, коли для речейвстановлено гарантійні строки, покупець протягом гарантійного строку можепред'явити продавцеві претензію з приводу недоліків проданої речі, щоперешкоджають її нормальному використанню.

10. Строк давності за позовом про недолікипроданої речі. Позов з приводу недоліків проданої речі можебути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщопретензія не заявлена або день її заявлення встановити неможливо – не пізнішешести місяців з дня закінчення строку, встановленого для заявлення претензії.

11. Відповідальність продавця за відсудженняпроданої речі у покупця. Якщо третя особа на підставі,що виникла до продажу речі, пред'явить до покупця позов про її відібрання,покупець зобов'язаний притягти продавця до участі в справі, а продавецьзобов'язаний вступити в цю справу на стороні покупця. Непритягнення покупцемпродавця до участі в справі звільняє продавця від відповідальності передпокупцем, коли продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг бизапобігти вилученню речі у покупця. Продавець, який був притягнений покупцем доучасті в справі, але не взяв в ній участі, позбавляється права доводитинеправильність ведення справи покупцем.

12. Обов'язок продавця в разі відсудження проданої речі. Якщо в силу рішення суду, арбітражу або третейського суду продана річ ви-лученау покупця, продавець зобов'язаний відшкодувати покупцеві понесені ним збитки. Угодасторін про звільнення або обмеження відповідальності продавця недійсна, якщопродавець, знаючи про існування прав третьої особи на продавану річ, навмисноприховав це від покупця.

Характеристика договору міни:

1.  Двосторонній. Двосторонньою визнається такаугода, для досягнення правового результату якої необхідне взаємне волевиявленнядвох сторін(в даному випадку продавця і покупця, права та обов’язки яких були згадані вище).

2.  Казуальний.   Казуальною є така угода, з якоївидно, що є підставою для її укладення і на що вона спрямована.

3.  Оплатний.   Оплатною є така угода, при якіймайнове подання однієї сторони передбачає майнове подання іншої сторони.

4.  Побутовий або господарський(бартер).

5.   Усний, письмовий, або нотаріально посвідчений.

Відповідно до статті 42 Цивільного КодексуУкраїни угоди можуть укладатися в усній або письмовій формі. Письмова формаподіляється на просту письмову форму та нотаріально посвідчену.

Угоди в усній формі укладаються міжгромадянами на сумму до 100 гр.

В окремих випадках в усній формі угодиукладаються між громадянами та юридичними особами. В усній формі такожукладаються угоди, які здійснюються безпосередньо при їх укладенні.

Письмові угоди – угоди, щодо яких законвимагає дотримання письмової форми. Такі угоди укладаються між юридичнимиособами, між юридичними та фізичними особами, між громадянами на суму понад100гр.

Досить часто виникає потреба й нотаріальногопосвідчення угоди, особливо у випадках її великої цінності, наприклад приукладанні договору міни між юридичними особами.

6.  Консенсуальний.   Консенсуальною визнаєтьсятака угода, яка вважається укладеною, коли сторони досягли згоди з усіхістотних умов договору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Зразок складання договору міни

                           Договір

                             міни

 

 

     м.___________                       "___"___________ 199_ р.

 

     СТОРОНА-1: _________________________________________________,

в особі _________________________________________________________,

що діє на підставі ______________________________________________,

з одного боку, і

СТОРОНА-2: ______________________________________________________,

в особі _________________________________________________________,

що діє на підставі ______________________________________________,

з іншого боку,

                уклали Даний Договір про наступне:

 

     1. Між СТОРОНАМИ  здійснюється  обмін  наступною  продукцією:

__________________________________________________________________

                     (найменування продукції)

у кількості _________________________, власником якої є СТОРОНА-1,

НА _______________________________________________________________

                     (найменування продукції)

у кількості ________________, власником якої є СТОРОНА-2.

     2. До    укладення    Даного    Договору    СТОРОНИ    ніяких

цивільно-правових угод стосовно згаданого майна не укладали.

     3. Предмети обміну знаходяться у справному стані,  придатному

до експлуатації.

     Якість предметів обміну визначено за попереднім оглядом.

     СТОРОНИ взаємно гарантують таку якість предметів обміну,  яка

була  засвідчена  та  схвалена  кожною  СТОРОНОЮ,  що  виступає як

покупець.

     4. Предмети   обміну   передаються   один  одному  за  місцем

знаходження майна СТОРОНИ,  що виступає як продавець,  протягом 10

днів з моменту укладення Даного Договору.

     Право власності на предмети  обміну  виникає  у  СТОРІН,  які

виступають як покупці, з моменту приймання вищевказаного майна, що

оформлюється  актами  здачі-приймання,  підписаними   повноважними

представниками СТОРІН.

     При передачі продукції СТОРОНА,  що  виступає  як  продавець,

зобов'язана передати іншій СТОРОНІ,  що виступає як покупець,  усі

документи на предмети обміну,  про що робиться відповідна позначка

та перелік у акті здачі-приймання.

     5. Місце знаходження предметів обміну:

     СТОРОНА-1 __________________________________________________.

     СТОРОНА-2 __________________________________________________.

     6. Кожна   із   СТОРІН,   що   виступає  в  якості  продавця,

зобов'язана:

     — надати  майно,  що  є  предметом  обміну,  у  розпорядження

СТОРОНИ,  що виступає як покупець,  та забезпечити необхідні умови

щодо   доставки   товару  до  транспортно-перевізних  засобів,  що

використовуються останнім;

     — забезпечити  за власний рахунок пакування товару (якщо воно

передбачене),  необхідне для того,  щоб СТОРОНА,  яка виступає  як

покупець, мала можливість прийняти предмет обміну.

     7. Відповідальність СТОРІН.

     СТОРОНИ несуть за Даним Договором наступну відповідальність:

     а) за прострочення в прийнятті предметів обміну _____________

_________________________________________________________________,

     б) за прострочення в наданні предметів обміну _______________

_________________________________________________________________,

     в) за односторонню  відмову  від  виконання  Даного  Договору

_________________________________________________________________.

 

     8. Інші умови Даного Договору.

     8.1. Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його

СТОРОНАМИ.

     8.2. Даний Договір укладений у двох оригінальних  примірниках

та зберігається у СТОРІН.

     8.3. У випадках,  не передбачених  Даним  Договором,  СТОРОНИ

керуються чинним цивільним законодавством.

     8.4. Умови Даного  Договору  мають  однакову  зобов'язувальну

силу для СТОРІН та можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з

обов'язковим укладанням письмового документа.  Письмовий  документ

із  змінами  та  доповненнями  укладається у двох примірниках та є

невід'ємною частиною Даного Договору.

     8.5. СТОРОНИ   встановлюють,  що  всі  доповнення  та  зміни,

внесені до Даного Договору в  односторонньому  порядку,  не  мають

юридичної сили.

     8.6. Після   підписання   Даного   Договору   всі   попередні

переговори  та  листування  за  ним  втрачають  будь-яке  юридичне

значення.

     8.7. Жодна  із  СТОРІН  не має права передавати свої права та

обов'язки за Даним Договором третій стороні  без  письмової  згоди

другої СТОРОНИ.

 

      Юридичні адреси, банківські реквізити і підписи сторін

Список використаних джерел:

1. Кодекси України. У 3 кн.2-е вид./Відп.ред.В.Ф.Бойко.–К.: ЮрінкомІнтер, 1998. Книга 2. Цивільний кодекс України.

2. Цивільнеправо України: Підручник: У 2-х кн./ За ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.:Юрінком Інтер, 2002.

3. З-н України про захист прав споживачів.

4. Основи правознавства, І.Коляда, Я.Лозовий, Київ,”Каннон”, 1997.

5. Конспект лекцій

6. Джерела Internet

еще рефераты
Еще работы по гражданскому праву и процессу