Реферат: Громадянське суспільство та держава

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Теорія держави та права»

на тему: «Громадянськесуспільство та держава»

 


ЗМІСТ

 

ВСТУП

1.ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

2.ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

2.1       В сучасному світі

2.2       В сучасній Україні

2.3       Порівняльний аналіз особливостей формування громадянськогосуспільства в окремо взятих країнах сучасності

3. ДЕРЖАВА, МОЛОДІЖНІОРГАНІЗАЦІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

3.1 Держава і молодіжніорганізації в громадянському суспільстві

3.2 Місце і рольгромадських організацій у громадянському суспільстві.

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК


РЕФЕРАТ

Данакурсова робота містить в собі 24 сторінки, 10 джерел, 1 додаток.

Об`єктомдослідження громадянського суспільства і його взаємозв`язку з державою, а такожте, що суть громадянського суспільства при всьому багатстві його можливихпонять і визначень, де домінує не системний, а випадковий набір ознак іскладових, часто відмінних між собою.

Упершому розділі розглядається поняття держави та громадянського суспільства.

Удругому розділі досліджується аналіз шляхів ствердження основних засадгромадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності.

Третійрозділ аналізує взаємовідносини держави та громадянських молодіжних організаційу громадянському суспільстві, проблему визначення меж державного впливу на їхдіяльність.

ДЕПОЛІТИЗАЦІЯ,СТРУКТУРОВАНІСТЬ, ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІСТЬ, РЕФОРМУВАННЯ, ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО,ОРГАНІЗАЦІЯ, АНАЛІЗ


ВСТУП

 

НаприкінціХХ ст. все більший інтерес викликала проблема взаємовідносин людини йполітичної влади. Це було пов’язано із змінами у розвитку світової спільноти,перенесенням людського фактора, людської особистості в центр визначенняцивілізованості суспільства. Формування єдиного інформаційного простору, щозабезпечувало інтеграційні процеси в сучасному світі, не призводило, однак, достирання культурного розмаїття різних ареалів і цивілізацій. Більше того, самецей фактор актуалізував проблеми духовних рушійних сил у життєдіяльностісуспільств та індивидів.

Іншоювідмітною рисою стало те, що після більш-менш тривалого періоду приватизаціїсуспільного життя в розвинених країнах світу та згортання ролі держави ми сталисвідками піднесення ролі держави не лише в сфері економіки, а й у сферісоціальних відносин.

Питання,яке поставлене в курсовому проекті є досить актуальним, адже Україна взяла курсна побудову цивілізованого, правового громадянського суспільства, а країна недосягне економічних, державотворчих успіхів загалом, якщо не матиме ідеології,системи цінностей, у яку б повірили люди і яка надала можливості всім комфортножити у своєму державному домі.

Громадянськесуспільство – атмосфера волі, свободи, ініціативи, самодіяльності,самореалізації індивідів.

Однієюз найхарактерніших рис громадянського суспільства є існування певного прошаркуміж особистістю, ринком і державою, прошарку «громадськості», що можеоб`єднуватися і відстоювати певні свої інтереси перед державою, оскількиокремому індивіду важко захищати свої права та інтереси. За допомогою створенихсуспільних організацій люди можуть разом ефективно реалізовувати та захищатисвої права, здійснювати свободу, задовольняти свої інтереси.

Значущістьконцепції громадянського суспільства полягає в тому, що вона знімає напругу міждержавою і собою, забезпечуючи максимальні можливості та права для особи,ставлячи її інтереси вище ніж державні. Модель, згідно з якою співпрацюють міжсобою громадянське суспільство і держава є найдієвішою, коли існує відноснаоднорідність інтересів і ціннісних установок індивідів і соціальних груп, тобтоміж цими суб`єктами не існує ключових розбіжностей, які мають принциповийхарактер.

Існуєдумка, що сьогодні ідея громадянського суспільства вже не є актуальною,оскільки в більшості країн вона визріла значно раніше, і навіть була в окремихкраїнах зреалізована, але нині основними цілісними орієнтирами розвитку нашогосуспільства є ліберально-індивідуальні цінності такі, як права людини, законністьі демократизм, власність, широке самоуправління, що дає шанс сподіватися, щоідея громадянського суспільства знайде свій розвиток і реалізацію в Україні.

Логікароботи вимагає її поділ на такі розділи:

1. Теоретичний,в якому розглянуте поняття громадянського суспільства та держави.

2. Аналітичний,в якому дано аналіз формування громадянського суспільства.


1. ВИЗНАЧЕННЯПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

Держава – соціальнийінститут всього суспільства, вона виконує життєдіяльність останнього.

Цивілізованегромадянське суспільство забезпечує демократичний лад формування найважливішихдержавних органів, здійснює гнучкий контроль за їх діяльністю на основі законата права.

Особливості держави якорганізації всього суспільства накладають свій відбиток на форми і процесиоб`єднання громадян, упорядкування їх суспільного життя, забезпеченнянормальних умов існування та розвитку, що здійснюються з допомогою механізмудержави – сукупності органів влади і управління, державних підприємств іустанов, які концентрують і спрямовують зусилля громадян на здійсненнязагальносуспільних справ.

Держава повністю незливається із суспільством, не розчиняється в ньому, вона є організацією, якапевним чином відокремлена від суспільства, інституалізована у вигляді механізмудержави, має власні закономірності становлення, функціонування та розвитку,особливі потреби й інтереси.

Вразовуючи це, можнадати таке визначення державі: держава – це особливо політико-теріторіальнаорганізація, яка виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом іспеціальним апаратом управління і примусу, у зв`язку з чим здатна надаватисвоїм велінням загальнообов`язкового характеру.

В науковій та навчальнійлутературі надається багато визначень та характеристик суспільства, але всі вонив одному схожі: суспільство – це продукт взаємодії людей, визначена організаціяїх життя, внутрішньо-протилежний організм, суть якого в економічних, релігійнихта інших зв`язках та відносинах між людьми, їх об`єднаннями та спільністю.

У теоретичному планігромадянським суспільством визнається суспільство з розвиненими економічними,політичними, духовними та іншими відносинами і зв`язками, яке взаємодіє здержавою та функціонує на засадах демократії і права. Побудова громадянськогосуспільства є метою суспільного розвитку, засобом забезпечення інтересів, правта свобод людини і громадянина.

Взагалі, безпосереднєдослідження громадянського суспільства, як цілісної теорії було започатковано вперіод становлення капіталістичних відносин, і започаткував її Гегель, щосвідчить проо той факт, що концепція громадянського суспільства є “продуктом”ринкової економіки. Проте в період, коли в світовій думці на перший план вийшлатеорія насильства, ідея громадянського суспільства була дещо призабута допевного часу, поки не визріли умови, які відродили інтерес до даної концепції.


2. ОСОБЛИВОСТІФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

 

Сьогодні у вітчизнянійнауці дану тему підіймають у своїх дослідженнях такі науковці, як О. Скрипнюк,О. Кратюк, В. Селиванов, В. Копейчиков, Г. Щедрова, С. Рябов, С. Богалюбов, О. Хуснудінов,Ю. Тодика та ін. Безпосередньо питанню порівняльної характеристики процесівстановлення громадянського суспільства в окремо взятих країнах присвячено праціЕ. Генлера, К. Джонса, К. Поппера, М. Горшкова, А. Андреєва, П. Питхарта, А. Венгерськогота ін. Однак таких праць занадто мало.

Тому предметомдослідження буде аналіз шляхів ствердження основних засад громадянськогосуспільства в окремо взятих країнах сучасності.

 

2.1 Всучасному світі

Інтерес до проблемигромадянського суспільства в останні десятиліття пояснюється відомим йогодослідником К. Джонсом політичними змінами у країнах центрально-східної частиниЄвропи. Особливістю цього періоду є той факт, що сфера застосуваннягромадянського суспільства стала дуже широкою, а звідси і його інтерпритаціїстали різноманітними. Вчені активно намагаються знайти пояснення тим змінам,які відбуваються в інститутах та функціях громадянського суспільства у зв`язкуз розширенням соціальних функцій держави, віднайти нові способи взаємодії йогоз державними структурами.

Простежимодосліджувальну тему на прикладі ствердження громадянського суспільства вЗахідно-Європейському та Центрально-Європейському регіонах Росії.

 Загальновідомо, що вколишніх країнах соціалістичного табору ідею громадянськогосуспільствавпровадили як мету трансформації радянського суспільства між особою і державоюне скоротилася, тому виникла необхідність якоїсь загальної ідеї, яка б даламожливість об`єднати суспільство і наблизити до світових стандартів.

Якщо звернутися допрактики сучасного етапу ствердження громадянського суспільства Росії, тобагато науковців вважає, що сьогодні «структури громадянського суспільства вРосійській Федерації мають фрагментарний характер», адже становлення державностіта громадянського суспільства в одній конкретно взятій державі дуже складнопроводити.

Громадянське суспільствопочинається з повсякденного життя, з первинних форм задоволення повсякденнихінтересів. А як зробити, щоб забезпечити особисту автономію і одночаснусоціалізацію особи, її включеність в суспільні процеси? Ці питання ще досить немають однозначних відповідей. Хоча неправильно виглядатиме посилання на повнувідсутність інститутів громадянського суспільства. Окремі елементи, хоча і«фрагментарно», але присутні. Про це свідчать відносна самостійність суб`єктівгосподарювання, поява приватного власника, нових соціальних рухів, громадськихасоціацій, політичних партій, незалежних засобів масової інформаціі (хоча мизнаємо низку скандалів в Росії, які ставлять під сумнів таке твердження), впливрелігїї на формування суспільних норм моралі та нших цінностей.

Якщо провести синхроннепорівняння процесів становлення громадянського суспільства щодо інших країн, томожна констатувати, що «Чеська республіка має найсталіші традиції розвиткугромадянського суспільства серед усіх країн посткомуністичного світу».

На думку професора, екс-прем`єраправління Чеської республіки, це було досягнуто лише завдяки тому, що ще зпочатку конституційного життя Австрійської монархіі (а пізніше вАвстро-Угорщини) з початку 60-х років минулого століття влада не чинила майженіяких перепон розвиткові діяльності особливих асоціацій, політичних партій.

В Угорщині «в кінці 80-хроків при напівавторитарного режиму існувало близько 70 опозиційних груп. Вонидіяли не в глибокому підпіллі, оскільки мали навіть напівофіційні книжковімагазини само видання».

Це не дає підставтвердити про існування на той час громадянського суспільства в Угорщині, а лишепро існування «опозиційної політичної еліти», яка являла собою соціальну основумайбутньої демократичної держави, прогресивну частину політичної системисуспільства. Позитивних зрушень на шляху затвердження громадянськогосуспільства було досягнуто лише тому, що в Угорщині пройшло не зіткненнягромадянського суспільства з політичної влади, а здійснилась реорганізаціяполітичної еліти.

На Заході процес догромадянського суспільства йшов від економіки. Його вихідний пункт – приватнавласність і приватний інтерес особи дав можливість сформувати суспільствоприватних власників. На відміну від Заходу в Російській імперії таких традиційне було. В силу історичних передумов власність, багатство визнавалися як певнесуспільне благо, а не як самостійна соціальна цінність, яка є засобом длядосягнення вищих і значущих цілей.

2.2 В сучаснійУкраїні

Україні були властивіокремі елементи громадянського суспільства, такі, наприклад, як: основимісцевого самоврядування, наявність в окремих місцях Магдебургського права.

Окрім того, окреміелементи місцевого самоврядування були і в період існування Козацькоїреспубліки, які занепали після того, як була знищена Козацька республіка івідбулося об`єднання України з Росією. Окрім самоврядування Україна має своюісторію і свої традиції створення і функціонування рухів, партій, інших видівгромадських об`єднань.

Однією з найважливішихцінностей, які притаманні як громадянському суспільству так і державі, єлюдина. В Конституції України зафіксовано, що «права і свободи людини та їхгарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави». А на значенніправ людини в умовах громадянського суспільства і держави наголошує В. Тацій,зазначаючи, що здійснення прав та основних свобод людини і громадянина є одниміз основних чинників, які забезпечують стабільність громадянського суспільствата свідчать про демократичність державно-правової системи.

Для громадянськогосуспільства України повинні бути притаманні такі риси, як вільне існування іфункціонування недержавної сфери життя, що передбачає наявність широкої мережігромадських організацій, політичних партій, рухів, незалежність засобів масовоїінформації, інших форм громадської самоорганізації, які мають на метіреалізацію та захист своїх прав і свобод. Крім того громадське суспільствоповинно грунтуватися на вже сталому суспільстві приватних власників, які єосновою такого суспільства. Система сучасного місцевого самоврядування потребуєширшого спектру повноважень, адже лише децентралізацією та надання більших правмісцевому врядуванню можна прийти до громадянського суспільства.

2.3 Порівняльнийаналіз особливостей формування громадянського суспільства в окремо взятихкраїнах сучасності

 

На основі проведеногоаналізу формування громадянського суспільства в Україні та країнах світу можнадійти висновку, що на Заході в більшості країн вже є сформоване громадянськесуспільство, але в Україні його не має. На Заході громадянське суспільство йшловід громадян, а у нас про його побудову проголошує влада, про що свідчать указиПрезидента, постанови уряду, парламенту. Зусилля громадян майже не видні завинятком окремих моментів, проте потенціал є, що й обнадіює. У них воноасоціюється із приватною власністю і приватними власниками, у нас цей процесіще лише набирає обертів. У них є розвинена система місцевого врядування, у насще досить ідуть дискусії щодо того, чи місцеве врядування є елементомгромадянського суспільства, чи складовою держави? Світова практика свідчить, щогромадянське суспільство неможливе без ширшого громадянського самоврядування.Західні засоби масової інформації вже давно є самостійними і позбавленимибудь-якого впливу, а у нас через матеріальну неспроможність майже немаєнезалежних засобів масової інформації.

Для багатьох країнхарактерною є наявність більшою чи меншою мірою елементів громадянського суспільства.Це пояснюється тим, що старт на таке суспільство було взято країнами в різнийпроміжок часу і з різними стартовими умовами. Одні грунтувалися на буржуазномусуспільстві, що давало можливість лише вдосконалювати наявні інститути інабувати нових якісних характеристик, а для інших це був перехід відтоталітаризму до якісно нової формації, що потребує значно більше часу ізусиль. Для них цей процес почався заново. Тому не слід переносити автоматичнодосвід побудови громадянського суспільства з однієї країни на іншу, аджеспецифіка громадянського суспільства у різних країнах є дещо відмінна.

Окрім того, не всімоделі інших країн є бажаними і допустимим для України. Хоча не слід вигадуватисвою, українську модель. У нас є свої вагомі історичні традиції, є дослідженнянауковців щодо ідей громадянського суспільства, які грунтуються на кращихвзірцях європейської науки. Необхідно лише виважено і аналітично підходити допроцесу запозичення передового досвіду в побудові громадянського суспільства. Ілише тоді в нас буде свій, притаманний лише нам, шанс створити в себе такесуспільство із своєю національною специфікою. (див. Додаток А)


3. ДЕРЖАВА,МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

 

Громадянське суспільство– атмосфера волі, свободи, ініціативи, самодіяльності, самореалізаціїіндивідів. Однією з найхарактерніших рис громадського суспільства є існуванняпевного прошарку між особистістю, ринком і державою, прошарку «громадськості»,що може об`єднуватися і відстоювати певні свої інтереси перед державою,оскільки окремому індивіду важко захищати свої права та інтереси. За допомогоюстворених суспільних організацій люди можуть разом ефективно реалізовувати тазахищати свої права, здійснювати свободи, задовільняти свої інтереси.

Громадянське суспільствонайкраще характеризується як демократична форма самоорганізації суспільстванезалежно від держави і поза ринком. Це сфера спонтанного самовиявлення вільнихгромадян і добровільно сформованих ними організацій та об`єднань у всіх сферахжиття суспільства і відносин між ними, які захищені необхідними законами відпрямого втручання і надмірної регламентації їх діяльності з боку державнихорганів.

В Україні процеспереходу від тоталітарної держави до демократії торкається проблеми формуваннягромадського суспільства і вимагає не тільки докорінної змінисоціально-політичної та економічної системи, а й цілковитого переосмисленнястосунків між особою і державою. Спільними зусиллями нам необхідно створитисправжнє громадське суспільство, в якому людина, її життя і здоров`я, честь ігідність стали б, як це передбачено Конституцією, найвищою соціальною цінністю,а забезпечення прав і свобод людини визначали б напрями функціонування державиі були б її головним обов`язком.

Однією з найхарактернішихрис громадського суспільства при зіставленні особистості те держави є існуванняпевного прошарку організованих груп людей, прошарку громадськості, яка можеоб`єднуватися і відстоювати визначені свої інітереси перед державою, оскількисамому індивіду важко захищати свої права та інтереси перед державою.

3.1 Держава імолодіжні організації в громадянському суспільстві

В Україні, в умовахстановлення громадянського суспільства, дуже важливим є розвиток громадськихорганізацій як важливого інституту громадянського суспільства, особливомолодіжних, оскільки молодь з її ще нереалізованим духовно-творчим потенціалом,є і, гадаємо завжди буде найперспективнішою, найенергійнішою частиноюсуспільства. Так, студентські страйки, голодування, студентська революція намайдані Незалежності – це, власне, і можна вважати першими паросткамигромадянського суспільства в Україні.

Саме молодь, не заляканарепресіями часів тоталітаризму, вільна від радянської спадщини, критично іззаконними претензіями на провідне місце у суспільстві, може відкритовисловлювати своє незадоволення існуючим режимом чи державною політикою,будь-якими негативними явищами. А отже, цілком зрозумілою стає поява молодіжнихорганізації, які ведуть боротьбу з корупцією, із зловживаннями посадових осібтощо. Все це свідчить про активну громадянську позицію молоді, а також проневідворотність обов`язку держави відповідати за свою політику.

На сьогодні актуальним єпошук шляхів вдосконалення правового регулювання діяльності молодіжнихорганізацій. Саме молодіжні громадські організації за нових життєвих реалійстають чи не єдиним посередником між молоддю і державою (молодою людиною вікомвід 15 до 28 років є майже кожен п`ятий житель України), створюють умови тагарантії для реалізації творчого потенціалу молоді, як у її власних інтересах,так і в інтересах усього суспільства. Вони зосереджують суспільно активну,свідому молодь, яка здобуває завжди необхідний досвід управлінської,організаційної, кадрової та іншої роботи. Люди, що мають таку підготовку є доситьперспективними у майбутньому і можуть стати лідерами нової генерації.

Насамперед слідзазначити, що правовою базою молодіжних організацій на сьогодні є Декларація «Прозагальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15.12.1992 р.,Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді вУкраїні» від 05.02.1993 р. та Закон України «Про молодіжні та дитячі громадськіорганізації» від 01.12.1998 р.

Закон «Про сприяннясоціальному становленню та розвитку молоді в Україні» є важливим у контекстідосліджувальної проблеми тільки тим, що у статтях 14-15 він визначає правовийстатус молодіжних громадських організацій та гарантії їх діяльності. Ці питаннядетальніше регламентуються Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації».Аналізуючи останній нормативно-правовий акт, слід зазначити, що у більшостістатей він дублює норми Закону України «Про об`єднання громадян», про те єнорми які заслуговують на увагу, зокрема, щодо форм державної підтримкимолодіжних та дитячих організацій (фінансової, інформаційної, методичної,організаційної та іншої, якщо вона не суперечить законодавству України). Крімтого, такі організації звільняються від сплати за державну реєстрацію та зборуза реєстрацію їх символіки.

Натомість, молодіжніорганізації більше відчувають вплив, тиск держави. Так, скажімо, проблеми,пов`язані з реєстрацією або легалізацією їх. Тут йдеться про надлишковийбюрократизм посадових осіб та відповідних органів, які здійснюють офіційневизнання організації; про їхні зловживання своїм службовим становищем. Такуповедінку і таке їх ставлення можна вважати відлунням минулого, але в сучасномуетапі розвитку нашої держави і суспільства потрібно боротися з цими явищами,використовуючи, зокрема, своє конституційне право на звернення з позовами досуду для забезпечення своїх законних прав та інтересів.

Законом (ст. 10)передбачена фінансова підтримка діяльності молодіжних громадських організацій.

Місцеві бюджети згідно ззаконом можуть передбачати певні видатки, проте тільки на реалізацію певнихпрограм молодіжних громадських організацій. Однак нерідко посадові особидержавних структур розподіляють фінансування згідно з власними забаганками,хоча зовні вони дотримуються певних планів і конкурсів, оголошують тендери наздійснення тих чи інших ініціатив і проведення заходів.

Слід також відвертоговорити про проблеми взаємозв`язку громадських організації і держави. Йдетьсяпро відносини співпраці, партнерство і взаємодопомоги. Прикро стверджувати, аледержавні органи все ще зверхньо із острахом ставляться до громадськихорганізацій: намагаються всебічно контролювати їхнє громадське життя,встановлювати певні межі цієї діяльності, вбачаючи в них загрозу.

В цьому контекстіважливими є формування і підвищення правової свідомості та правової культуримолоді, підвищення суспільної активності й ініціативи молодих людей, створеннясприятливих умов для звернення громадян та їх організацій до суду для захистусвоїх прав і законних інтересів. Саме так можна зменшити тиск і втручання державиу функціонування громадських організацій і завдяки цьому трансформувативідносини між ними у партнерські.

Орієнтуючись на цінностісвободи і демократії, ми повинні розбудувати суспільно-політичні інституції вУкраїні через які можна досягти конституційної мети – формування громадянськогосуспільства і правової держави. Активна участь у цій діяльності молодіжнихгромадських організацій – запорука досягнення визначеної мети.


3.2 Місце іроль громадських організацій у громадянському суспільстві

На думку багатьохучених, саме громадські організації надають можливість суспільству нормальнофункціонувати і розвиватися. Аналізуючи їх теоретичні напрацювання, дійсноможна стверджувати, що завдяки діяльності громадських організацій громадянимають можливість користуватися перевагами демократичної системи, яка дає змогукожному висловлювати та відстоювати власну думку та погляди.

У громадянськомусуспільстві, яке ми намагаємося сформувати, особливо важливе значення маютьтакож стосунки між державою і громадськими організаціями. Раніше в нашій країнівони мали односторонній характер і проявлялися у всебічному контролігромадських організацій з боку державних структур. На сучасному етапі цістосунки мають набути нових якостей.

Громадські організаціїні в якому разі не є загрозою для суспільства, більше того, вони є кориснимидля держави. Фактично вони виконують функції, які держава неспроможнавиконувати, вони навіть можуть виконувати деякі функції більш результативно,ніж їх виконує держава. Це стосується, зокрема, соціальних функцій. Головне,щоб держава забезпечила і надала можливість громадянам спільно здійснювати своювласну ініціативу. У цьому контексті слід зазначити те, що хоча КонституціяУкраїни закріплює право громадян на об`єднання у громадські організації, але напрактиці це право залежить від великої кількості чиновників на національному імісцевому рівнях державної влади. Йдеться про проблеми, з якими стикаютьсягромадяни при реєстрації громадської організації. Інколи навіть бачиться, що внашій країні не діє загальнодозвільний принцип «дозволено все, що не забороненозаконом», оскільки посадові особи змушують переробляти тексти статутіворганізацій у точній відповідності до «букви» закону.

Важливим є такожпідвищення правової свідомості громадян у цій сфері, донесення до людей думкипро необхідність таких некомерційних недержавних добровільних організацій.Найкращим засобом для цього є всебічне висвітлення їхніх здобутків, громадськоїініціативи. Це сприяло б усвідомленню людьми власної соціальної значущості таособистих можливостей у вирішенні важливих соціальних проблем без підтримкивлади та без фінансування держави.

У життєвій реальності,на жаль, можна спостерігати окремі випадки, коли саме розуміння громадськоїорганізації спотворюється з боку деяких псевдоорганізацій, які використовуютьназву «об`єднання громадян», але працюють як приватні комерційні підприємства,намагаючись уникнути податків. Є і такі організації, що їх засновники створюютьдля задоволення якихось своїх амбіцій, і які, будемо відверті, є малозначущимидля розвитку правової держави і громадянського суспільства.

Для того щобоптимізувати процес формування громадянського суспільства в Україні, необхідномаксимально спрямувати сили на розвиток і вдосконалення громадськихорганізацій, на правове закріплення порядку їх створення та діяльності,законодавче визначення їх статусу. Всіма засобами потрібно сприяти тому, щобгромадські організації зайняли визначене, належне їм місце між державним іекономічним секторами, а також поширенню серед населення інформації щодо ролітаких організацій у суспільстві.


ВИСНОВОК

Отже, розбудовагромадянського суспільства лишається нагальною проблемою України. Суттєвоюознакою такого суспільства є плюралістичність, розмаїття укладів життя людей уньому і відповідно інтересів та пріоритетів. Соціальна структурованість ідиференційованість – невід`ємна ознака громадянського суспільства, оскільки «шаблі»соціальних витрат неначе відгороджують його від бюрократичних втручань,забезпечують певну свободу вільному волевиявленню людей і спільнот, аконкуренція й мобільність роблять його життєздатним і збалансовано стабільним.

Громадянське суспільство– це певний механізм неформального соціального партнерства, який уможливлюєпідтримання балансу існуючих інтересів у суспільстві та їх реалізацію.Громадянське суспільство передбачає свободу асоціацій індивідів, колидобровільні об`єднання та організації виражають інтереси і прагнення певнихверств населення. Союзи підприємців, найманих робітників, органи виробничогосамоврядування, спілки споживачів та багато інших структур покликанізабезпечувати дотримання цивілізованих відносин між усіма учасникамивиробництва й обміну, пом`якшувати зіткнення численних приватних устремлінь.Підгрунтям і ознаками громадянського суспільства є ринкова економіка звластивою їй багатоманітністю форм власності та відкритою конкуренцією,структурованість суспільства, відокремленість різних груп і верств у ньому,множинність незалежних політичних сил і партій, недирективно сформованагромадська думка і найголовніше, вільна ососба з розвиненим почуттямгромадянськості й власної гідності.

І саме нині,переосмислюючи пройдений шлях, аналізуючи масштаби трансформацій і невипадковихзривів, є реальний шанс докорінно змінити хід подій на краще, насамперед нашляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Зрозуміло, що реалістичністьцих очікувань великою мірою залежить від розвитку внутрішньополітичної ситуаціїв нашій країні. Але представники євроструктур неодноразово наголошували натому, що двері до Європи, принаймні до НАТО, відчинені для України, хочайдеться не лише про нашу здатність інтегрувати свої збройні сили у військовуструктуру НАТО, а й про забезпечення державою стандартів демократії: свободипреси, незалежності судової влади, стабільної внутрішньополітичної ситуації,вільних і справедливих виборів.

Ми усвідомлюємо, щонезалежна демократична Україна має бути одним із ключових чинників забезпеченнястабільності в Центральній і Східній Європі та на континенті в цілому. І нацьому шляху. В кінцевому підсумку, все залежить від самої України.


ПЕРЕЛІКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Теорія держави та права. Підручник для юридичнихвузів та факультетів. Під ред. В.М. Корельського та В.Д. Перевалова – М.:Видавнича група ІНФРА М – НОРМА, 1997 – 570с

2. Розвиток громадянського суспільства в Україні /Укл. Я. Шара, І. Підлуська та ін. – К., 2002 – 59с

3. Копейчиков В.В. громадянське суспільство тапроблеми розвитку підприємництва / Реферативний огляд чинного законодавстваУкраїни. – К., 2000 р

4. Литвин В. На шляху державного самоствердженняУкраїни // Birl.-2002 -№ 9.

5. Спіркін А.Г. Основи філософії: Підруч. посібникдля вузів, — М., 1988 – 592 с

6. Криворучко Ю. Молодь як суспільний чинникформування громадянського суспільства України // Громадянське суспільство якздійснення свободи: центрально-східноєвпропейський досвід / За ред. А. Карася.– Л., 1999.

7. Головенько В. молодіжний рух українськоїдіаспори // Українська діаспора. – Київ; Чикаго, 1994. — №6.

8. Рішення Конституційного Суду України у справі законституційним поданням народних депутатів України щодо (конституційності)положень абзацу четвертого ст.2, частини другої ст.6, частин першої, другоїст.10 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» // ВісникКонституційного Суду України. – 2001. — № 6

9. В. Кравчук Громадські організаціі вгромадянському суспільстві // Підприємництво, держава та право. – 2003 — № 9.

10. М. ЦимбалюкОсобистість як головна умова існування громадянського суспільства // Підприємництво,держава та право. – 2004. — №2.

еще рефераты
Еще работы по государству и праву