Реферат: Италия

Реферат

з географії

на тему:

“ІТАЛІЯ"

<img src="/cache/referats/5302/image002.gif" v:shapes="_x0000_i1025">

                                                                       Виконав:                                   

       учень 10 А класу

середньої школи № 96  

Коркуна Дмитро

Львів 2000

Економіко-географічне положення.

Площа – 301,3 тис. км2 .

Столиця – Рим.

Італія розташована на півдні Європи. На її територіїможна виділити 3 частини: материкову (біля 1/2 площі), півострівну (Апеннінськийпівострів ) і острівну ( острови Сіцілія, Сардінія і ряд дрібних ). Морські кордони в 4 рази довші від сухопутних.Навіть самі глибинні райони країни розташовані від побережжя не більш, ніж на 200 — 300 кілометрів.

Економіко-географічне положенняв центрі Середземноморського басейну здавна сприяло розвитку зв'язків з країнами БлизькогоСходу і Північної Африки, а також з іншими країнами Південної Європи. І тепервоно сприяє господарському розвитку Італії. Сухопутні кордони з Францією, Швейцарією і Австрією, а частково і з колишньою Югославією проходять по Альпах. Північна Італія знаходиться в більш вигідному ніж Південна Італіяположенні, оскільки має можливість здійснювати зовнішні економічні зв'язки і посухопутних і по морських дорогах.

Державний лад і політико-адміністративнийустрій. По державному устрою Італія – парламентськареспубліка. Глава держави–президент, якого обирає парламент і представникиобластей на сім років. Вся виконавча влада належить Раді Міністрів. Наполітичній арені провідну роль відіграє ХДП (Християнсько-демократична партія).В адміністративному відношенні талія ділиться на 20 автономних областей, 94 –провінції і 8тис. комун.

Природні умови і ресурси

На півночі Італії знаходяться Альпи, які значноутруднюють її

територіальні зв'язки з Францією, Швейцарією, Австрією. Разом з тим ці горимають виключне значення у формуванні клімату Італії, оскільки являють собоюприродну перешкоду для проникнення повітряних мас з півночі материка.

Мінеральні ресурси Італії незначні за розмірами запасів.Італія має незначні запаси вугілля, нафти, залізної руди. Тільки Поданськанизовина містить великі запаси природного газу. Приблизно на половину Італіязабезпечена власними ресурсами свинцю цинку. За запасами ртуті країна займаєпровідне місце у світі. У надрах Італії є великі запаси калійної та кухонноїсолі.

  Кліматичніресурси і талії виключно сприятливі для розвитку сільського господарства. Такна півночі клімат помірно-континентальний, південь італії характеризуєтьсясухим субтропічним кліматом.

Водні ресурси Італії небагаті. Ріки невеликі і вліткумаловодні. Найбільша ріка– По. Ріки, які спадають з гір Альп, багаті га гідроенергоресурси(56 млрд.кВт). На Апеннінському півострові найбільшими ріками є Тібр і Арно.

В цілому Італія бідна на сільськогосподарські угіддя таособливо на орні землі. На душу населення припадає близько 0,2 га ріллію Значнакількість орних земель зрошується, що є необхідною умовою  одержання високих урожаїв. Грунти в ціломусприятливі для розвитку землеробства.

Лише 20 % території італії покрита лісами, основна масаяких знаходиться на півночі країни. В цілому ж дефіцит деревини обмежуєможливості розвитку окремих галузей промисловості.

Населення.

          Італія займає друге місце в Європі ( післяНімеччини ) по числу жителів – 57,9 млн. чоловік. Країна відзначається великоюгустотою населення (191 чол. на км2).

          Італія — одна згустонаселених країн Європи. На розміщення населення впливає інтенсивно протікаючийпроцес урбанізації. Основна частинаміського населення зосереджена в Північній Італії. Більшість міст Італіївиникла в древні і середні віки. Воникористуються світовою популярністю як своєрідні історичні музеї зархітектурними пам'ятниками старовини і творамимистецтва. Серед них виділяються Рим, Флоренція, Венеція, Мілан, Геную,Болонья.

          Національний склад населенняоднорідний — 98% його складаютьіталійці. По віросповіданню італійці — католики. Хоч церква в Італії відділена від держави, вона активновтручається в політичне життя країни і впливає великий чином на широкі кола населення. У західній частині Рима один квартал займаєдержаву Ватікан — теократична монархія. Його голова — папа римський — одночасноє головою всієї католицької церкви.

          Для  складу населення характерна велика питомавага міського населення – 60 %. Найбільш урбанізованою частиною є Поданськанизовина. На півдні переважає сільське населення. Найбільшими містами є Рим,Мілан, Неаполь і  Турин.

Економічно активне населення Італії не перевищує 40 %його загальної кількості. У структурі зайнятості домінує сфера послуг    57 %, промисловість – 37,9 %, сільськегосподарство – 5,4 %. Серед країн, що входять до Європейського союзу Італія виступає,як постачальник дешевої робочої сили. Кількість безробітних тут становить 2млн. чоловік. 

Промисловість.

          Італія погано забезпеченаосновними видами корисних копалин — вугіллям, нафтою, залізняком. Більш значнізапаси природного газу, бокситів, поліметалічнихруд. Дуже багаті родовища ртуті,сірки, мармуру. Серед інших країн Європи Італія виділяється також по ресурсахводної і геотермічної енергії.Промисловість Італії сильно залежить від імпорту сировини і палива.

          Енергетика країни базуєтьсяна імпортних нафті, коксі і вугіллі, своєму природному газі і гідро- ресурсах. По потужностінафтопереробних заводів Італія випереджає інші країни Західної Європи. Хоч увиробництві електроенергії перше місце займаєТЕС, відносно велика і частка ГЕС, побудованих на альпійських ріках. УЦентральній Італії працюють геотермічніелектростанції. Виробництво електроенергії становить 200 млрд.кВт. ГЕСвиробляють 30 % електроенергії. АЕС – закриті з 1987 р.

          Виключно важливе значення у виробництві і експорті маємашинобудування: виробництво автомобілів, моторолерів ( Італія — батьківщинамоторолера ), велосипедів, суден. Великою популярністю користуються побутове енергоустаткування і друкарські машинки. 3/4машинобудівних заводів схильно в Північній Італії. У 1990 році було виготовлено2,26 млн. автомобілів. В Неаполі функціонує великий завод компанії «Альфа-Ромео».Тракторні заводи фірми «Фіат» розміщені в містах півночі і особливо вМілані, Емілії-Романьї.

          У зв'язку із зростанням машинобудування збільшиласявиплавка чорних і кольорових металів. Чорна металургія засновується на імпортілома і чавуна, коксу, залізняку, легуючих металів. Виплавка стали набагатоперевищує виробництво чавуна. Найбільші комбінати розташовані в портах Таранто,Генуї, Неаполі. Підприємства металургії збудованіпри великих машинобудівних заводах ( вМілані, Туріне ). Електрометалургія — виплавлення сталі і алюмінію — виникла поблизу альпійських ГЕС.

          Хімічна промисловістьбазується на привізних нафті і фосфоритах,на місцевому природному газі, сірці і іншій сировині. Високими темпамирозвивається нафтохімія, особливо збільшилося виробництво пластмас ісинтетичних волокон на базі крекінгунафти. Велика частина хімічних заводіврозташована в Північній Італії, але нові комбінати нафтохімія були побудовані також в портах Південної Італії.

          Текстильна промисловістьІталії виробляє переважно бавовняні тканини і тканини з синтетичного волокна. Ця галузь сконцентрована головним чином в Міланіі його передмісті. Економічні кризи і спади виробництва середини 70-х — початку 80-х років особливо сильно відбилисяв Італії на судно — іавтомобілебудуванні, текстильній промисловості.

Сільське господарство.

Природні умови Італії дозволяють вирощувати всі культурипомірного клімату, але особливо вони сприятливі для субтропічних плодовихрослин і винограду. У Північній Італії розташована Поданська низовина зродючими грунтами, зручна для землеробства. По ній тече сама велика ріка Італії- По, що широко використовується для іригації. Клімат тут м'який, перехіднийвід помірного до субтропічного. У Південній Італії рельєф гористий, вузькісмужки низовин тягнуться лише вздовж побережжя. Переважають кам'янисті, бідні гумусом грунту. Типовийсередземноморський клімат з жарким і сухим літом і теплою зимою сприятливий дляцитрусових, оливкових, мигдалевихдерев мі інших садових культур, а також винограду.

Італія належить до країн, що мають високопродуктивнийаграрний сектор.  Однак країна забезпечуєсебе за рахунок власного виробництва на 75 %. Сільське господарство країни дає10 % ВВП. У ньому зайнято майже 5,6 % робочої сили.

Сільське господарство Італії багатогалузеве, як і у Франції, але поступається йому поінтенсивності і рівню розвитку. Найважливіше значення має рослинництво. Першемісце в світі належить їй по зборувинограду, друге в Європі ( після Іспанії ) — по збору маслин і цитрусових. Виноградники покривають схилипередгір'їв і горбів як на півночі, так і по всьому Апеннінському півострову. Побережжя Сіцілії виділяється вирощуваннямапельсинових і лимонних дерев. Ранній овочі дозрівають на півдні в зимовий час,тому Італія постачає їх наєвропейський ринок раніше за своїх конкурентів. Головні зернові культури — пшениця, кукурудза і рис, технічна — цукровий буряк і коноплі.

          Тваринництво розвиненопорівняно слабо. Велика рогата худоба розводять вкапіталістичних господарствах Північної Італії. У бідних кормами гірських районах Апеннін, Сіцілії і Сардініїселяни розводять вівці, кіз і мулів. У прибережних районах підмогою для нихслужать продукти моря.

Транспорт.

Серед видів транспорту провідне місце належитьзалізничному транспорту. По рівню електрифікації залізниць країна займає однез перших місць в світі.

Протяжність залізничних колій становить понад 30,5тис.км., у тому числі 20 тис. електрифікованих. Найбільшим залізничним вузлом єМілан. Найважливішими залізничними коліями є магістралі, що проходять по східному та західному узбережжі Апеннінськогопівострова. Центральною залізничною магістраллю є Мілан – Болонья–Флоренція –Рим .

Другий за значенням вид транспорту – морський, тнажякого досяг 7,5 млн. бр. – регют. Морські порти Генуя, Венеція, Триестзабезпечують експортно-імпортні перевезення.

Увнутрішніх перевезеннях вантажів іпасажирів головну роль грає автомобільний транспорт, на який припадпає 75 % усіхсухопутних перевезень. В Італії 300 тис. км автошляхів, зних 5900 км автострад.Густа мережа сучасного шосе ізалізниць зв'язує міста північноїІталії.

Зовнішні економічнізв'язки.

          У імпорті Італії переважаютьпаливо ( нафта, вугілля, кокс ) іпромислова сировина ( металолом, бавовна ); вона ввозить також машини і продовольство. У експорті головну рольграють готові вироби ( машини, обладнання, тканини ) і фрукти ( апельсини,лимони ). Найбільш великий товарооборот з країнами  "Загальногоринку", Швейцарією і США. Галуззямми міжнародної спеціалізації єтекстильна, швейна та взуттева, овочівництво, виноробство, вирощуваннявинограду, цитрусових, фруктів. У 1991 р. було експортовано продукції на  209 млрд. долларів.

Основними торговими партнерами Італії є країниЄвропейського Союзу, на які припадає майже 57 % експорту і  56 % імпорту. Серед інших країн найбільштісні торговельні зв'язки країна має з ФРН, Францієюі США, на які припадає майже 45 % експорту і 44,5 % імпорту. Італлійські фірмипроявили інтерес до природних ресурсів України.

Щорічно Італію відвідують понад 30 млн. іноземнихтуристів. Обслуговування туристів перетворилося в одну з найважливішихгалузей економіки. Доходи від іноземного туризму становили понад 13 мдрд.долларів.