Реферат: Економічна теорія предмет і методи вивчення
Економічна теорія предмет і методи вивченняtc "Економічнатеорія предмет і методи вивчення"
Економічна теорія не є набором вже готовихрекомендацій, що можна застосувати напряму у хозяйскій політиці. Вона скоріш єзасобом, ніж вченням, інтелектуальним інструментом, технікою мислення,допомагаючи тому, хто володіє нею, приходить до вірних рішень.
Джон Мейнард Кейнс
Знання з економіки потрібнікожній людині не менше, ніж знання з хімії чи фізики, географії чи біології.Людина живе у світі економічних явищ, вона купує і продає, отримує доходи ісплачує податки, управляє і підкоряється управлінським рішенням, наймається нароботу, розпочинає свою справу. Зрозуміло, що краще, коли людина чинить ці діїсвідомо, раціонально використовуючи власні сили та інші ресурси (землю, гроші,устаткування тощо).
У цьому рефераті янамагався дати відповідь на наступні запитання:
Ø щовивчає економічна теорія та яку роль вона відіграє у житті суспільства йокремої людини;
Ø що такепотреба та споживче благо як засіб її задоволення. чим керується споживач,задовольняючи свої потреби:
Ø якорганізовано виробництво споживчих благ та що собою являють земля, праця,капітал, здатність до підприємництва як фактори (ресурси) виробництва;
Ø чомувиробничі ресурси обмежені та які наслідки має їх обмеженість для суспільства;
Ø якийзміст вкладається у поняття «ринкова економіка» та «планова економіка».
Об’єктом економічногодослідження, а отже, і предметом економічної науки є економіка. Економіка — цеособлива сфера життя суспільства, що охоплює виробництво товарів та послуг,обмін ними і розподіл створених у суспільстві благ та їх споживання.
Виробництвов економічному розумінні — це спосіб поєднаннявиробничих ресурсів: землі, праці, капіталу, будівель, устаткування,обладнання — та їх узгодженого, цілеспрямованого використання, а такожпоєднання різних сфер, галузей, видів виробництва, що ґрунтується насуспільному поділі праці.
Обмін— це відносини, завдяки яким товари та послугирухаються від виробників до споживачів, і цей рух обслуговують гроші, ціни,торгівля. Розподіл — це формування доходів підприємців і робітників, службовціві фермерів, банкірів і землевласників, окремих родин та держави. Споживання —це використання доходів і реалізація корисностей речей.
Уявлення про те, що маєвивчати економічна наука, змінювалися. З розвитком цивілізації людстводійшло висновку, що найважливішим завданням будь-якого суспільства є найповнішезадоволення потреб людини. Економічна наука якраз і вивчає, як саме люди(суспільство), використовуючи наявні ресурси, створюють різноманітні товари тапослуги, намагаючись досягти якнайповнішого задоволення потреб.
Виробничі ресурси (земля,праця людей, обладнання, устаткування) у кожний конкретний момент часу обмеженіза кількістю, а також за виробничими потужностями. Бажання ж людей задовільнятисвої потреби як умога повніше необмежені. Проте як би ми не бажали забезпечитивищий рівень споживання, це наше бажання наштовхується на межу наявнихресурсів.
Економічна наука досліджує,як необхідно організувати виробництво, обмін та розподіл створених товарів іпослуг. Критерієм раціональності, тобто правильності організації, економіки єїї здатність задовольняти потреби людей за наявних, обмежених виробничихресурсів.
Економіка — складнасистема, що постійно розвивається, змінюється. Відповідно змінюються і суб’єктиекономічних відносин. Так, у період середньовіччя такими суб’єктами були;власник землі і залежний селянин, цеховий майстер і його учень, мандрівнийторговець і лихвар, чиновник, що уособлював королівську владу, і громадянинвільного міста та ін.
Суб’єктами сучасноїекономіки є підприємець-менеджер, робітник, який працює за контрактом, фермер,підприємець-банкір, власники цінних паперів, вкладники коштів у банк,підприємство як юридична особа і держава в особі центрального банку,міністерства фінансів, центральних і місцевих органів влади. Відмінність міжсуб’єктами економічних відносин періоду середньовіччя та сучасними очевидна йістотна.
Оскільки економіка —складна і багатовимірна система, то в ній, залежно від кута зору, можнавиділяти різних суб’єктів економічних відносин.
Якщо розглядати економікупід кутом зору руху товарів і доходів, то суб’єктами економічних відносин єдомашні господарства, підприємства-виробники, що постачають на ринок товари тапослуги, держава, яка вилучає частину доходів домашніх господарств і витрачаєкошти на придбання певних товарів і послуг. Для економікикомандно-адміністративного типу, якою була економіка України та іншихсоціалістичних країн, рух товарів і зворотний рух грошей не був визначальним.Тоді діяли відносини ієрархії, що складалися при розподілі виробничих ресурсів,а головними суб’єктами економіки ставали центральні органи державної влади,органи галузевого та територіального управління, підприємства, окремі працівники.
Якщо розглядати економікупід кутом зору купівлі-продажу, то суб’єктами економічних відносин є продавець,який пропонує продукцію, і покупець, який формує на неї попит.
Якщо розглядати економікупід кутом зору організації ринкових відносин, то їх суб’єктами є банки,страхові компанії, товарні та фондові біржі, підприємства роздрібної та оптовоїторгівлі.
Якщо розглядати економікупід кутом зору відносин розподілу, то їх суб’єктами будуть одержувачі різнихдоходів; найманий працівник як власник зарплати, підприємець як власникприбутку, акціонер як власник дивіденду на акцію, міністерство фінансів якзбирач державних податків.
Якщо розглядати економікупід кутом зору відносин власності, то їх суб’єктами є ті, хто володіють певнимивиробничими ресурсами. Власниками ресурсів можуть бути окремі особи,партнерські, акціонерні, приватні, державні і кооперативні підприємства,муніципальні і центральні органи державної влади.
Отже, чим складнішим стаєекономічне життя суспільства, тим більше буде різних дійових осіб (суб’єктів)економіки.
Постає нове запитання: длячого і як вивчає економічна наука економічні явища? Щоб відповісти на цезапитання, скористаємося схемою (див. мал. 1).
Вона відображає три етапи економічного дослідження: збирання фактів, розробкатеорії, обґрунтування економічної політики. Буває, що економічнедослідження зупиняється на другому етапі — розробці теорії і не досягає етапувтілення її висновків у економічній політиці.
Збирання фактів — ценагромадження певних даних, їх аналіз, класифікація. Якщо, наприклад,аналізуємо споживання, то потрібно мати дані про рівень доходів споживачів(мінімальну і середню зарплату), рівень цін, структуру споживання.
Економічна теорія — цеспроба пояснити певні явища. З цією метою факти впорядковують, шукають між нимизв’язки, робляють узагальнення. Нехай, наприклад, на підставі фактів зробленовисновок про зниження рівня споживання на 15 %, Фахівці шукають зв’язок цьогоявища з іншими. У нашому випадку це можуть бути: інфляційне зростання цін,збільшення податків, зменшення державних пільг та ін. Щоб перевіритиправильність припущення про причину зниження рівня споживання, потрібно зновузвернутися до фактів, які або спростовують, або підтверджують існування зв’язкуміж тим явищем, що досліджується, й іншими. Це і відображає зворотна стрілка насхемі — від теорії до фактів. Істотні зв’язки, що повторюються, формулюються якпринципи, закономірності, тенденції, закони.
Крім теорії як поясненнязв’язків між окремими явищами, існує теорія як система поглядів, що ґрунтуютьсяна певних вихідних положеннях. На основі таких вихідних положень виникаютьучення, напрями, школи в економічній науці.
Досягнення економічноїнауки, висновки економічної теорії використовуються при розробці економічноїполітики. Існують економічні радники при вищих урядових особах, економічнірозділи в програмах політичних партій. Але не завжди і не всі теорії стаютьполітикою урядів. Це зумовлено, по-перше, тим, що існують різні і навітьпротилежні теорії щодо одних і тих самих явищ. Наприклад, кризову ситуацію вУкраїні на початку 90-х років Рух України пояснював інакше, ніж, скажімо,соціалістична партія. По-друге, жодна теорія не може передбачити всіх можливихзмін в економічній ситуації. Тому в екстремальних ситуаціях, якими є ситуаціїекономічних криз, іноді необхідно керуватися не лише теорією, а й простоздоровим глуздом.
Якщо втілена в економічнійполітиці теорія не дає бажаних результатів, тобто якщо її пояснення дійсностіне справджуються, то теорії коригуються, доповнюються, оновлюються, іноді достарої назви теорії додається частка «нео» («новий»), наприклад: неокласичнаекономічна теорія. Це відображено на схемі (мал. 1) зворотною стрілкою відетапу економічної політики до етапу розробка теорії.
Отже, мета економічногодослідження — розробка теорії і втілення її в економічній політиці.
Розглянемо, яке значеннямає економічна наука у житті суспільства в цілому та окремої людини. Для цьогоскористуємося схемами (див. мал. 2 і 3).
Значення економічної наукив житті суспільства проявляється щонайменше у двох напрямах: у розробціпринципів економічної політики і в сприянні демократизації суспільства.
Економічна наука пояснюєзв’язки між явищами, формулює принципи, які допомагають розв’язувати проблемибезробіття, інфляції, бідності, бюджетного дефіциту та. ін.
Економічна наука сприяєдемократизації суспільного життя. Відомо, що найнеобхіднішим проявомдемократичної організації суспільства є виборність органів влади. Важливоюумовою проведення дійсно демократичних виборів є економічна інформованість нелише тих, хто претендує на владу, а й тих, хто обирає. Урядовці, політичнідіячі змушені давати відповіді на важливі економічні питання: чи можливе;здійснення соціальних програм, що спричинило падіння курсу грошей, як доцільнозмінити систему оподаткування? Якщо найширші верстви населення не матимуть хочаб загальних уявлень про економічні явища, вони не зможуть діяти свідомо у ходівиборних компаній, референдумів, інших загальнонаціональних або місцевих акцій.
Економічна інформованістьпотрібна розвинутому суспільству, яке будує своє життя на демократичнихзасадах. Вона є зайвою у відсталих, недемократичних суспільствах, що тримаютьсяна економічній, неосвіченості своїх громадян.
Значення економічної наукив житті окремої людини дуже велике. Знання економічних законів сприяютьраціональній поведінці у сфері споживання, доцільному використаннюіндивідуальних заощаджень. Економічні знання дають змогу людині орієнтуватись усфері бізнесу, допомагають прийняти правильне рішення при виборі роботи.
Економічна обізнаністьформує певні уявлення про те, чим слід керуватися, обираючи спосіб використаннясвоїх доходів. Наприклад, людина, яка розуміється на природі інфляції, знаєфункції різних ринкових установ (банків, акціонерних товариств, страховихкомпаній), має шанс краще використати свої гроші і вберегтися від знеціненнясвоїх заощаджень. Той, хто займається власною справою, бізнесом, здійснюєвласну господарську політику. Підприємець, який розуміє причини та наслідкиекономічних явищ, прийме краще рішення, ніж той, хто не знає цього.
Обираючи свій життєвийшлях, свою майбутню професію, потрібно не лише враховувати власні уподобання, ай знати, які професії і чому найближчим часом користуватимуться попитом, а які,навпаки, можуть стати непотрібними, які існують форми організації та оплатипраці, які, крім заробітної плати, бувають ще законні джерела отриманнядоходів.