Реферат: Научная организация финансово-хозяйственного контроля и аудита

<span Times New Roman",«serif»;font-style:normal">НАУКОВАОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ Й АУДИТУ

<span Times New Roman",«serif»">

<span Times New Roman",«serif»;font-style: normal">Основи наукової організації контрольно-аудиторського процесу

<span Times New Roman",«serif»">

Контрольно-аудиторськийпроцес— цесистема, яка функ­ціонує з використанням матеріальних, трудових та інтелек­туальнихцінностей. Як і кожна система, контрольно-ауди­торський процес має бутираціонально організований, тобто всі елементи системи упорядковані, приведені усистемний взаємозв'язок, зумовлений цільовою функцією.

Оршпішціяяк смислове поняттяпередбачає упорядкова­ність, взаємодію окремих елементів, що перебувають у функ­ціональнійзалежності. Організаційні принципи контроль­но-аудиторського процесу тривалийчас грунтувалися на практичному досвіді ревізорів-контролерів, аудиторів та ін­шихпрацівників, зайнятих виконанням контрольних функ­цій в управлінні народнимгосподарством.

Науковаор/.аііізаціяконтрольно-аудиторського процесу виникла у зв'язку з потребою координації івзаємозв'язку контрольних, ревізійних і аудиторських процедур при комп­лекснійоцінці фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльностіз різними формами власності і господарювання. Слід зазначити, що прийомиорганізації, які грунтуються на практичному досвіді керівника, не забез­печуютьоптимальності організації в умовах ринкових від­носин та різних форм власності.

Успеціальній літературі і в практиці нерідко наукова організаціяфінансово-господарського контролю обмежуєть­ся розробкою і впровадженнямокремих елементів наукової організації праці (НОП) ревізорів, аудиторів(використання простих обчислювальних машин, надання окремого примі­щення таін.). Такий підхід не сприяє впровадженню техніч­ного прогресу в організацію іметодологію фінансово-госпо­дарського контролю. Якщо ранішеконтрольно-ревізійний процес був спрямований на перевірку ревізором додержан­някерівниками підприємств адміністративно-розпорядчих документів, що регулюютьекономічні відносини з державою, то цілком природно, що об'єктом організації восновно­му були трудові процеси контролера.

Вумовах вільного економічного підприємництва, розвитку ринкових відносинзмінюються функції фінансово-госпо­дарського контролю щодо додержання правдержави, власни­ків капіталу, орендарів, акціонерів тощо. До контрольно-ауди­торськогопроцесу залучають різних за фахом спеціалістів (економістів, ревізорів,аудиторів, юристів, технологів, конст­рукторів, товарознавців), застосовуютьсяшвидкодіючі ЕОМ і пристрої організаційної техніки, а дані контролю викорис­товуютьсядля прогнозування фінансово-господарської діяль­ності, при наданні кредитів тазалученні акціонерів, визна­ченні престижності і конкурентоспроможностіпродукції на внутрішньому і міжнародному ринках, запобіганні банк­рутству,сплаті податків, розподілу прибутку, нарахуванні дивідендів та ін.

Длятого щоб організувати працю ревізора, аудитора; найбільшою ефективністю,необхідно поєднувати її з орга­нізацією всього контрольно-аудиторськогопроцесу, передо­вою методологією фінансово-господарського контролю, щогрунтується на застосуванні новітніх технічних засобів у збиранні іперетворенні на ЕОМ обліково-економічної інфор­мації для контролюпідприємницької діяльності. Проте цс не знижує значення НОП уконтрольно-аудиторському про­цесі, а, навпаки, підвищує його роль ворганізаційно-техно­логічній підготовці контрольно-аудиторського процесу і уп­равлінніним.

Дослідженняекономічної інформації і перетворення на ЕОМ відповідно до цілейфінансово-господарського контролю повинно раціонально поєднувати процеси праці,матеріальні елементи виробництва, тобто засоби праці (машини, устат­кування,інвентар, за допомогою яких працівник обробляс інформацію), предмети праці(первинна фіксована інформа­ція, перетворена в інформаційні сукупності,необхідні для контролю) та інтелектуальні елементи — алгоритми, про­грамироботи ЕОМ, методики. Для цього система контроль­но-аудиторського процесу маєбути впорядкована: всі еле­менти приведені у системний взаємозв'язок,підпорядкова­ний меті і завданням фінансово-господарського контролю. Такаупорядкованість системи може бути досягнута науко­вою організацією, щопередбачає застосування у фінансовогосподарському контролі системи прийомів,розроблених наукою на основі узагальнення передового практичного досві­ду іспрямованих на раціональне виконання контрольно-ауди­торського процесу.

Науковаорганізація фінансово-господарського контролю передбачає використанняметодичного забезпечення, до якого належать інструкції, положення,рекомендації, що сприяють технічному прогресу на основі швидкодіючих ЕОМ і засо­бівавтоматизованого збирання, передавання і обробки еко­номічної інформаціївідповідно до завдань контролю.

Вільнеекономічне підприємництво в умовах ринкових відносин зумовило потребу встворенні державних податко­вих служб, незалежного аудиторського контролю, атакож контролю власника та інших контрольних органів, у яких зайнята значнакількість працівників, різних за фахом і про­фесійним рівнем. У структуріконтрольних органів утворю­ються підрозділи, які безпосередньо здійснюютьконтроль­но-аудиторський процес, управляють ним і обслуговують його за принципомрозподілу праці (податкові адміністрації, внут­рішній аудит).

Отже,наукова організація контрольно-аудиторського про­цесу включаєорганізацію контрольно-аудиторського процесу, управління ним і обслуговуванняйого.

Основніпринципи наукової організації контрольно-ауди­торського процесу подано нарис.1.

Організаціяконтрольно-аудиторського процесуполягає у створенні організаційних передумов длядослідження і ана­літичної обробки економічної інформації в системі фінансо­во-господарськогоконтролю з метою активного впливу на оптимізацію результатів підприємницькоїдіяльності. Для цього застосовується комплекс елементів організації.

Спеціалізаціяі кооперуванняпередбачають розподіл праці секторів груп контролерів, окремих виконавців іспіввико-навців контрольно-аудиторських процедур. У контрольно-аудиторськомупроцесі додержують технологічного принци­пу спеціалізації і кооперування, щогрунтується на створенні дільниць і робочих місць для виконання однорідних затех­нологічним процесом операцій господарської діяльності. Так, у податковійслужбі, контрольно-ревізійному підрозділі, ауди­торській фірмі можуть бутиспеціалізовані підрозділи конт­ролю підприємницької діяльності у галузіпромисловості,сільського господарства, капітального будівництва,транспор­ту, торгівлі, сфери побутових послуг та ін.

Спеціалізація може поглиблюватися до об’єктівконтро­лю — основний і оборотний капітал, праця та заробітна плата, операціїменеджменту і маркетингу, витрати виробництва, калькулювання продукції (робіт,послуг), фінансовий стан суб’єкта підприємницької діяльності та ін.

Кооперування здійснюється в контрольно-аудиторсько­мупроцесі поєднанням зусиль спеціалізованих підрозділів і спрямуванням їх навсебічне дослідження суб’єкта підприєм­ницької діяльності. Це поєднанняпередбачається програмою комплексного аудиторського контролю.

Пропорційністьполягає у додержанні правильного спів­відношення інформаційного забезпеченняконтрольно-ауди­торських підрозділів бухгалтерією, фінансовим відділом іобчислювальними центрами з метою забезпечення пропорцій­ності надходженняекономічної інформації для використання контролерами при перевірці операцій зосновними засобами, товарно-матеріальними цінностями, виготовленням продукціїтощо. Пропорційність окремих контрольно-аудиторських про­цедур забезпечуєвсебічне і якісне дослідження об’єктів кон­тролю в строки, встановлені графікомі програмою робіт.

Особливо необхідна пропорційність в організаціїконт­рольно-аудиторського процесу в умовах використання об­числювальної іорганізаційної техніки, ЕОМ і периферійних пристроїв підготовки даних,терміналів тощо.

Паралельністьуконтрольно-аудиторському процесі за­безпечує одночасне паралельне виконанняконтрольно-ау­диторських процедур для перевірки різних за змістом гос­подарськихоперацій, що здійснюються суб’єктом підприєм­ницької діяльності. Особливо цеважливо при контролі по­датковими службами комерційної діяльності підприємств,до складу яких входить значна кількість торговельно-посе­редницьких одиниць(кіоскін, магазинів, складів), коли пе­ревіряють повноту і своєчасність виторгуі здавання його в установу банку, роботу касових машин, а також при конт­ролівипуску і реалізації продукції (робіт, послуг).

Прямотчністьдаєзмогу раціонально організувати інфор­маційні потоки між учасникамиконтрольно-аудиторського процесу, не допускати дублювання контрольних процедуррізними виконавцями. Наприклад, перевіряючи касові опе-

рації, необхідно організувати прямі потокиінформації для дослідження одночасно банківських операцій, підзвітних сум,цінних паперів та ін.

Безперервністьвідображення підприємницької діяльності у бухгалтерському обліку, передбаченазаконодавчими акта­ми, зумовлює потребу організації безперервного контроль­но-аудиторськогопроцесу у часі і просторі при дослідженні фінансово-господарської діяльності. Безперервність у часі даі;

змогукомплексно перевірити об'єкт контролю за весь період діяльності (господарськийрік), всебічно дослідити підприєм­ницьку діяльність відповідно до програми іграфіка прове­дення комплексної ревізії, аудиту (основний і оборотний ка­пітал,матеріальні і трудові ресурси та ін.). Тому необхідно так організуватиконтрольно-аудиторський процес, щоб не виникали ситуації, які перешкодили 6додержанню безпе­рервності у дослідженні фінансово-господарської діяльності.

Ритмічністьконтрольно-аудиторськогопроцесу забезпе­чується рівномірним виконанням контрольних процедур, щопередбачає правильну організацію роботи всіх виконавців (членів бригадиаудиторів). Для цього складають графіки проведення інвентаризації цінностей,обробки результатів інвентаризації і відображення їх у бухгалтерському обліку.Крім того, передбачають узагальнення результатів аудиту за розділами (контролькоштів, товарно-матеріальних ціннос­тей та ін.) кожним виконавцем до завершенняаудиту в ці­лому, своєчасне ритмічне надходження матеріалів аудиту керівниковібригади для перевірки їх якості та узагальнення в акті комплексного аудиту,висновках аудиторів.

Організаціяуправління контрольно-аудиторським проце­сомпередбачає взаємне погодження виконанняінтелектуаль­ної підготовки контрольно-аудиторського процесу і наукової

організаціїпраці учасників цього процесу (ревізорів, ауди­торів).

Організаціяінтелектуальної підготовкиконтрольно-ау­диторського процесу включає наукову розробку методич­нихрекомендацій контролю діяльності галузей народного господарства та її складовихчастин, забезпечення контроле­рів законодавчими актами і нормативнимидокументами (інструкції, положення, норми і нормативи та ін.). Організа­ціяінтелектуальної підготовки об'єднує дослідну, техноло­гічну та організаційнуфази.

Надослідній фазі управління контрольно-аудиторським процесом визначають,які законодавчі акти і нормативні до­кументи необхідні для якісного ісвоєчасного проведення аудиту на об'єкті підприємницької діяльності, а такожфакто­графічну інформацію (бухгалтерську, статистичну, оператив­но-технічну) іза який період. Одночасно визначають наяв­ність програмного забезпечення ЕОМдля розв'язання задач фінансово-господарського контролю на об'єкті, який підля­гаєаудиту.

Натехнологічній фазі управління контрольно-аудиторсь­ким процесомскладають алгоритми задач фінансово-госпо­дарського контролю, розробляютьпрограмне розв'язання їх на ЕОМ, проводять апробацію методичних рекомендацій,положень на об'єкті аудиту, вносять необхідні корективи щодо удосконалення їх.На цій фазі впроваджують у прак­тику результати наукових досліджень у галузіфінансово-господарського контролю.

Наінформаційній фазі управління контрольно-аудиторсь­ким процесомскладають організаційні моделі, які дають змогу графічно представитивзаємозв'язок об'єктів контролю, дже­рел інформації, методів дослідження іузагальнення резуль­татів контролю, виявити і сформулювати конкретні зв'язки,пропорції, структурні взаємовідносини між ревізорами, ауди­торами, юристами,технологами та іншими учасниками конт­рольно-аудиторського процесу. Для цьоговикористовують оргаграми, оперограми, діаграми, гістограми, сітьові графікитощо. Графічні прийоми допомагають управляти контроль­но-аудиторським процесому цілому. Так, за допомогою гра­фіків Ганта, циклограм, сітьових графіків можнаподати роз­рахунок необхідного часу для виконання окремих контроль­них процедурі контрольно-аудиторського процесу в цілому та узагальнити їх у класифікаційнісхеми.

Науковаорганізація праці (НОП)у контрольно-ауди­торському процесі — це система заходів, спрямованихна вдосконалення методів і умов інтелектуальної праці, збере­ження здоров'япрацівників на основі новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечуютьнайбільшу ефективність при найменших затратах розумової праці.

Основнимизавданнями НОП є поєднання у єдиному процесі техніки та інтелектуальнихможливостей контроле­рів, забезпечення найбільшої ефективності використаннятрудових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів із ме­тою підвищенняефективності їхньої праці, тобто активного впливу на розвиток бізнесу, ринковихвідносин, підвищення підприємницької діяльності і поліпшення добробуту кожноїлюдини зокрема. Тому НОП має сприяти створенню таких умов праці, які забезпечувалиб збереження здоров'я і пра­цездатності людини.

Науковаорганізація праці як система складається з та­ких взаємопов'язаних елементів:організації трудових про­цесів і робочих місць, забезпечення сприятливих умовпраці, організації функціонального обслуговування робочих місць, нормування іматеріального стимулювання, розвитку творчих здібностей і підприємницькоїактивності працівників. Оскіль­ки рівень виробничих сил і завдань, що стоятьперед матері­альним виробництвом в умовах технічного прогресу і рин­ковихвідносин, потребує, щоб управління підприємством було економним, оптимальним іоперативним, то зазначені елементи НОП щодо фінансово-господарського контролюповинні грунтуватися на технічній базі ЕОМ і наукових методиках із питаньбізнесу і менеджменту. Контроль при цьому має сприяти управліннюпідприємницькою діяльніс­тю при мінімальних затратах живої і матеріалізованоїпраці, забезпечити вибір найкращого варіанта рішень і дати змог;' своєчасноприймати рішення з метою оперативного впливу на хід виробничого процесу, щоможливо за умови раціо­нально організованого контрольно-аудиторського процесу.

Науковаорганізація праці у контрольно-аудиторському процесі передбачає застосуванняінформаційно-довідкових посібників, класифікаторів інформації, цінників-класифіка­торів,розрахункових таблиць для обчислення оплати праці. Крім того, НОП ревізорів,аудиторів неможлива без забез­печення їх пакетами прикладних і сервіснихпрограм робо­ти ЕОМ, технічних і робочих проектів АСОІ, що застосову­ються напідприємствах, діяльність яких контролюють. Бе:і узагальнення заходів НОПнеможливо правильно вирішу­вати питання структури і чисельностіконтрольно-аудиторсь­кого підрозділу, аудиторської фірми, планування роботи їх,ритмічного завантаження працівників.

Тривалийчас вважали, що інтелектуальна праця контро­лерів не підлягає нормуванню, авикористовувати персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) недоцільно.

Справді,критерії нормування праці ревізорів, аудиторів ма­ють свої особливості.Продуктивність праці цієї категорії спеціалістів в умовах вільного економічногопідприємництва не залежить від кількості проведених ревізій, виявлених порушеньнормативних актів та виданих наказів щодо осіб, винних у цих порушеннях. Прицьому не враховували інте­лектуальних здібностей конкретного ревізора,аудитора, а відповідно й оплату праці їх визначали за суб'єктивними оцінкамикерівника підрозділу.

Критеріямиефективності праці ревізора, аудитора, а отже, і нормування їхньої праці єрекомендації і пропозиції, ви­роблені за результатами ревізії, аудиту тавикористання їх у підприємницькій діяльності для підвищення якості продукції(робіт, послуг), її конкурентоспроможності на внутрішньо­му і міжнародномуринках, зниженні собівартості, підвищенні прибутковості. За такими критеріямиоцінки роботи ревізо­рів, аудиторів можна нормувати їхню працю, планувати чи­сельністьі встановлювати розмір заробітної плати кожному працівникові окремо. Особливоце важливо для незалежного аудиторського контролю, який проводиться назамовлення підприємців, що самостійно вибирають не лише аудиторськуорганізацію, а й конкретного аудитора.

Отже, нормування праціконтролерів, аудиторів полягає у вивченні способів інтелектуліьної праці і умовїхньої роботи, за яких у підприємницькій діяльності можна мати найбільшуефективність.

Нормуванняінтелектуальної праці ревізорів, аудиторів передбачає вивчення мети і об'єктівнормування, способів роботи і умов праці, класифікацію затрат часу і операцій,вибір об'єктів і методу спостереження, проведення спосте­режень і обробкиданих, визначення трудомісткості праці окремого фахівця.

Розвитоктворчих здібностей і підприємницької актив­ності працівників передбачаєсистематичну роботу контро­лера з вивчення передового досвідуфінансово-господарсь­кого контролю, проведення науково-практичних семінарів,популяризації праці ревізорів, аудиторів, обов'язкове підви­щення кваліфікаціїїх через кожні п'ять років і одержання ліцензії на право виконання контрольноїроботи, аудиту тощо.

Організаціяобслуговування контрольно-аудиторського процесу включає технічну оснащеністьзасобами праці, створення умов НОП на робочих місцях, обслуговування робо­чихмісць, забезпеченість засобами зв'язку для збирання інформації, модернізаціюзасобів переробки інформації, тех­нічну безпеку і профтехсанітарію ревізорів тааудиторів.

<span Times New Roman",«serif»; font-style:normal">Отже,

<span Times New Roman",«serif»">науковаорганізація контрольно-аудиторського про­цесу грунтується на системному підходідо інтелектуальної праці ревізорів та аудиторів, спрямована на активний впливфінансово-господарського контролю, на підвищення ефектив­ності підприємницькоїдіяльності в умовах ринкових еконо­мічних відносин.

<span Times New Roman",«serif»; font-style:normal">Наукова організація праці в контрольно-аудиторському процесі

<span Times New Roman",«serif»">

Процеспраці— цесукупність рухів працівника на робо­чому місці, спрямованих на виконанняпевного завдання. Для того щоб завдання виконувалося з найменшими трудо­вимизатратами і найбільшою ефективністю, процес праці має бути організований нанауковій основі.

Науковаорганізація праці в контрольно-аудиторському процесі передбачає поєднаннятехніки (обчислювальних машин, ваговимірювальних приладів, лабораторного устат­куваннята ін.) і робочої сили в єдиному трудовому процесі;

забезпеченнянайбільш ефективного використання матері­альних і трудових ресурсів; підвищенняпродуктивності праці при збереженні здоров'я людини і перетворенні праці у не­обхіднужиттєву потребу.

Виходячиз основних завдань НОП у контрольно-ауди­торському процесі, можна визначититакі основні напрями її розвитку:

скороченнязатрат праці на проведення аудиту діяльності підприємства;

впровадженняпередових форм розподілу і кооперування

праці,що ~збезпечують виявлення творчої активності кож­ного працівника;

поліпшенняумов праці;

удосконаленняорганізації і обслуговування робочих місць аудитора, ревізора;

вивченняі поширення передових прийомів і методів праці;

підготовкаі підвищення кваліфікації аудиторів і ревізорів;

удосконаленнянормування праці фахівців, зайнятих у контрольно-аудиторському процесі;

поєднанняматеріальних і моральних стимулів у підви­щенні результативності праці та їїпродуктивності, а також розвиток колегіальності, співдружності і вихованнясумлін­ного ставлення до праці.

Об'єктаминаукової організації праці у контрольно-ауди­торському процесі є організаціятрудових процесів і робо­чих місць аудиторів, ревізорів, а також нормування істиму­лювання їхньої праці, розвиток творчих здібностей і гро­мадськоїактивності.

Організаціятрудових процесів— це сукупність заходів, які забезпечують виконання комплексногокомісійного ауди­ту, контрольних перевірок податкових органів та інших кон­трольнихпроцедур у заплановані строки і періоди. До таких заходів відносять створенняревізійних і аудиторських бри­гад з оптимальною кількістю працівників тапрофесійним складом їх, проведення з ними семінарів з питань методики ревізії йаудиту, а також технології виробництва підприєм­ства, яке є об'єктом контролю.

Організаціяробочихмісць передбачає створення опти­мальних умов працівникам для виконанняконтрольно-ауди­торських процедур (виділення виробничої площі, забезпе­ченняобчислювальною технікою, нормативно-довідковою літературою, законодавчимиактами та ін.).

Нормуванняі матеріальне стимулювання праціконтроль­но-аудиторських працівників є важливимиелементами пла­нування і впровадження НОП. Організація використання робочогочасу ревізорів і аудиторів на науковій основі, сумі­щення професій,впровадження раціональної організації і зразкового обслуговування робочихмісць, навчання їх пере­довим прийомам і методам праці обов'язковосупроводяться встановленням відповідних прогресивних норм праці. І нав­паки,технічно обгрунтовані норми потребують раціональ­ної організації праці. Норми,запроваджені на раціональній організації праці, є технічно обгрунтованими іобов'язкови­ми для застосування при плануванні аудиторської та конт­рольно-ревізійноїроботи.

Контрольно-аудиторськийпроцес здійснюється за часом, тому узагальнюючою мірою праці є робочий час.Встановлення визначеної тривалості робочого дня, робочого тижня — це і євстановлення конкретної міри праці. Такою мірою може бути тільки час, необхіднийдля виконання аудиторської і контрольно-ревізійної роботи у конкретних умовахконтролю фінансово-господарської діяльності підприємства, розвитку технологіївиробництва на основі досягнень науково-техніч­ного прогресу.

Практичноміра праці — це норма праці, основним видом

якоїє норма часу, необхідного для виконання певного обся­гу робіт.

Одниміз різновидів норми праці є норма обслуговування, яку визначають тоді, колиустановити норму часу або нор­му виробітку неможливо або недоцільно.

Нормаобслуговування —це кількість ревізій або аудит;' діяльності підприємств, об'єднань, уяких ревізор, аудитор повинні брати участь або одноосібне проводити їх за кален­дарнийрік.

Нормаобслуговування є модифікацією норми праці, ос­кільки вона регламентує норму часу,необхідного для вико­нання аудиторської і контрольно-ревізійної роботи. Разом;) тим час, витрачений у процесі праці, за своїм характером неоднорідний. Томудля дослідження норм праці необхідно проаналізувати структуру затрат робочогочасу, тобто вив­чити класифікацію цих затрат.

Робочийчас —цепроміжок часу, протягом якого ревізор, аудитор зобов'язані виконати дорученуроботу. Робочий час складається з часу роботи і часу перерв. Час роботиподіляють на час для безпосереднього виконання роботи і час, не зумов­ленийвиконанням завдання. Цей вид затрат часу за умови раціональної організаціїпраці є необов'язковим. Ці затрати можуть бути скорочені або повністюліквідовані за правиль­ного вирішення організаційних питань (наприклад, час,який аудитор витрачає для підготовки ваговимірювальних при­ладів при проведенніінвентаризації).

Час,що витрачають на виконання контрольно-аудиторсь­кої роботи, складається з такихелементів: підготовчо-заключ­ного, оперативного і часу обслуговування робочогомісця ревізора, аудитора.

Підготовчо-заключнийчасвитрачають на підготовку робо­чого місця, а також аудитора і ревізора длявиконання роботи та її завершення. Сюди відносять час, який аудитор, ревізорвитрачають на очікування наказу керівника підприємства, яке контролюють, продопущення до аудиту, виділення ок­ремого приміщення для роботи бригади,отримання доку­ментів з архіву і функціональних підрозділів підприємства дляконтролю, повернення документів після дослідження їх та ін.

Оперативнийчасвикористовується на безпосереднє ви­конання контрольно-аудиторських процедур ізпроведення ревізії, аудиту діяльності підприємства.

Часобслуговування робочого місцянеобхідний для підтри­мання у належному станіобчислювальної техніки, розташу­вання на робочому місці предметів і засобівпраці у такому порядку, який дає змогу найбільш раціонально використатиоперативний час.

Привизначенні норм часу на кожну конкретну роботу слід враховувати, що не всізатрати часу є необхідними. У зв'язку з цим затрати робочого часу поділяють нанормовані і ненормовані.

Донормованих затрат відносять час роботи, пов'язаний з виконанням завданьна проведення ревізії, аудиту (підго­товчо-заключний, оперативний і часобслуговування робо­чого місця). Нормованим є також час деяких перерв, зокре­маперерви на відпочинок і особисті потреби, організаційно-технічного характеру,зумовлені організацією і методологією контрольно-аудиторського процесу. Усіінші затрати часу є ненормованими, тому до норми праці їх не включають.

Прирозробці науково обгрунтованих норм для виконання контрольно-ревізійної йаудиторської роботи використовуєть­ся технічний метод нормування.Попередньо вивчають норма­тивну тривалість часу на кожний елемент, що входитьдо норми. Визначення нормативної тривалості кожного елемента норми грунтуєтьсяна вивченні затрат часу під час виконання кожної контрольно-аудиторськоїпроцедури. Для цього засто­совуються різні способи вивчення затрат часу:хронометраж­ні спостереження, фотографія робочого часу та ін. На основі аналізуфактичних затрат часу, організаційно-методологіч­них особливостейконтрольно-аудиторського процесу, умов праці ревізорів, аудиторів з урахуваннямпередового досвіду встановлюють нормативну (регламентовану) тривалість кож­ногоелемента норми, яка відповідає дійсним затратам праці.

Регламентованутривалість окремого елемента затрат часу на виконання певного виду роботиназивають нормативним часом. Розрізняють нормативипідготовчо-заключного, ос­новного і допоміжного часу для виконанняконтрольно-ревізійного процесу, часу обслуговування робочого місця, навідпочинок і особисті потреби.

Принормуванні праці людей, зайнятих виконанням кон­трольно-ревізійних іаудиторських робіт, використовуюті, нормативи обслуговування. Одночасно натаких роботах застосовують і нормативи чисельності, за допомогою якихвизначають кількість працівників, необхідних для виконан­ня плануконтрольно-ревізійної й аудиторської роботи.

Навиконання контрольно-ревізійної й аудиторської робо­ти норми обслуговуваннявстановлюють диференційовано :і розрахунку на одного ревізора, аудитора. Якправило, цс комплексні норми трудових затрат аудитора, ревізора в ро­бочихднях, протягом яких вони зобов'язані виконати реві­зію (аудит) або взяти в нійучасть як співвиконавці. При розрахунку затрат часу беруть до уваги складністьструкту­ри підприємства, яке контролюють, вид діяльності, чисель­ністьпрацівників, технологію виробничого процесу, а також тривалість ревізії(аудиту) фінансово-господарської діяль­ності, яка за нормативними документамине може переви­щувати ЗО робочих днів.

Відповіднодо міри праці, її напруженості і якості конт­рольно-аудиторським працівникамвизначають матеріальне стимулювання.

Отже, нормування праці єосновою організації трудових процесів і впровадження НОП у контролі й аудитіфінансо­во-господарської діяльності,

Важливимзаходом НОП є визначення параметрів робіт, покладених на працівника,затверджених посадовими інструк­ціями, стандартами. Складають їх на основінайбільш ра­ціонального розподілу праці спеціалістів і виконавців у конт­рольно-аудиторськомупідрозділі, аудиторській фірмі. Такі нормативні документи сприяють правильномурозподілу і розмежуванню функцій між працівниками, одночасно забез­печуютьвзаємозв'язок в їхній роботі. Стандарти дають змог}' систематизувати іузагальнити досвід застосування найбільш раціональних і досконалих методів іприйомів роботи.

Посадовіінструкції складаються з розділів, де конкрети­зуються загальні положення,права, обов'язки і відповідаль­ність працівника.

Загальніположення — перелік основних завдань спеціа­лісту або виконавцю. Зокрема,вказують підпорядкованість працівника, порядок його призначення на посаду,рівень кваліфікаційних вимог, що ставляться до нього.

Права— на підставі законодавства, нормативно-право­вих актів, норм і правил, щорегулюють службові взаємовід­носини працівників контрольно-аудиторськихпідрозділів, аудиторської фірми, визначають самостійність дій їх під часвиконання посадових обов'язків.

Обов'язки— конкретні завдання, покладені на ревізора, аудитора.

Відповідальність— обов'язок ревізора, аудитора відпові­дати за свої дії. Відповідальність їхвизначають відповідно до діючих нормативно-правових актів та інструкцій за не­виконанняабо неправильне виконання покладених обов'яз­ків та невикористання наданих їмправ.

Складаютьпосадові інструкції керівники контрольно-ре­візійних і аудиторськихпідрозділів, а затверджує керівник організації, до якої входить цей підрозділ.

Розвитоктворчих здібностей і громадської активності працівників, зайнятих уконтрольно-аудиторському процесі, передбачає навчання науковим методам,необхідних для дос­лідження фінансово-господарської діяльності підприємств,об'єднань з метою виявлення резервів для удосконалення господарювання,застосування досягнень науково-технічно­го прогресу. Аудитор, ревізор у своїйпрофесійній діяльності не повинні обмежуватися лише фіксуванням недоліків, азобов'язані творчо підходити до причин негативних явищ, виявлених у процесіревізії, аудиту. Не досить, наприклад, констатувати невиконання договорівпоставки продукції у заданому асортименті, слід з'ясувати, які фінансовінаслідки мало підприємство від цього порушення, чим викликано одноосібнерішення щодо зміни асортименту, якою мірою служба маркетингу реагувала на змінита з чиєї вини завда­но матеріальних збитків, скомпроментовано комерційний ав­торитетпідприємства на ринку та ін. Необхідно виходити з того, що контроль єефективним, якщо він має стратегічний характер, спрямований на досягненняконкретних результа­тів, своєчасним, гнучким, простим і економним,

Спеціалістиз ревізії й аудиту зобов'язані бути активними У виявленні недоліків уфінансово-господарській діяльності,інформувати колективипідприємств і об’єднань, власників, акціонерів про порушення законодавства,прояви монопо­лізму, вносити пропозиції щодо порушників нормативно-правовихактів, що регулюють господарську діяльність, та запобігання виникненнюнедоліків у подальшому.

Узагальнення досвіду розвитку НОП в управлінськійді­яльності дає змогу створити типову модель розробки і впро­вадження планівНОП у контрольно-аудиторському процесі, що включає організаційну підготовку,аналіз організації праці, складання і впровадження планів НОП (рис.2).

<img src="/cache/referats/7328/image002.jpg" v:shapes="_x0000_i1025">

еще рефераты
Еще работы по бухгалтеровскому учету