Реферат: Научная организация финансово-хозяйственного контроля и аудита
<span Times New Roman",«serif»;font-style:normal">НАУКОВАОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ Й АУДИТУ
<span Times New Roman",«serif»"><span Times New Roman",«serif»;font-style: normal">Основи наукової організації контрольно-аудиторського процесу
<span Times New Roman",«serif»">Контрольно-аудиторськийпроцес— цесистема, яка функціонує з використанням матеріальних, трудових та інтелектуальнихцінностей. Як і кожна система, контрольно-аудиторський процес має бутираціонально організований, тобто всі елементи системи упорядковані, приведені усистемний взаємозв'язок, зумовлений цільовою функцією.
Оршпішціяяк смислове поняттяпередбачає упорядкованість, взаємодію окремих елементів, що перебувають у функціональнійзалежності. Організаційні принципи контрольно-аудиторського процесу тривалийчас грунтувалися на практичному досвіді ревізорів-контролерів, аудиторів та іншихпрацівників, зайнятих виконанням контрольних функцій в управлінні народнимгосподарством.
Науковаор/.аііізаціяконтрольно-аудиторського процесу виникла у зв'язку з потребою координації івзаємозв'язку контрольних, ревізійних і аудиторських процедур при комплекснійоцінці фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльностіз різними формами власності і господарювання. Слід зазначити, що прийомиорганізації, які грунтуються на практичному досвіді керівника, не забезпечуютьоптимальності організації в умовах ринкових відносин та різних форм власності.
Успеціальній літературі і в практиці нерідко наукова організаціяфінансово-господарського контролю обмежується розробкою і впровадженнямокремих елементів наукової організації праці (НОП) ревізорів, аудиторів(використання простих обчислювальних машин, надання окремого приміщення таін.). Такий підхід не сприяє впровадженню технічного прогресу в організацію іметодологію фінансово-господарського контролю. Якщо ранішеконтрольно-ревізійний процес був спрямований на перевірку ревізором додержаннякерівниками підприємств адміністративно-розпорядчих документів, що регулюютьекономічні відносини з державою, то цілком природно, що об'єктом організації восновному були трудові процеси контролера.
Вумовах вільного економічного підприємництва, розвитку ринкових відносинзмінюються функції фінансово-господарського контролю щодо додержання правдержави, власників капіталу, орендарів, акціонерів тощо. До контрольно-аудиторськогопроцесу залучають різних за фахом спеціалістів (економістів, ревізорів,аудиторів, юристів, технологів, конструкторів, товарознавців), застосовуютьсяшвидкодіючі ЕОМ і пристрої організаційної техніки, а дані контролю використовуютьсядля прогнозування фінансово-господарської діяльності, при наданні кредитів тазалученні акціонерів, визначенні престижності і конкурентоспроможностіпродукції на внутрішньому і міжнародному ринках, запобіганні банкрутству,сплаті податків, розподілу прибутку, нарахуванні дивідендів та ін.
Длятого щоб організувати працю ревізора, аудитора; найбільшою ефективністю,необхідно поєднувати її з організацією всього контрольно-аудиторськогопроцесу, передовою методологією фінансово-господарського контролю, щогрунтується на застосуванні новітніх технічних засобів у збиранні іперетворенні на ЕОМ обліково-економічної інформації для контролюпідприємницької діяльності. Проте цс не знижує значення НОП уконтрольно-аудиторському процесі, а, навпаки, підвищує його роль ворганізаційно-технологічній підготовці контрольно-аудиторського процесу і управлінніним.
Дослідженняекономічної інформації і перетворення на ЕОМ відповідно до цілейфінансово-господарського контролю повинно раціонально поєднувати процеси праці,матеріальні елементи виробництва, тобто засоби праці (машини, устаткування,інвентар, за допомогою яких працівник обробляс інформацію), предмети праці(первинна фіксована інформація, перетворена в інформаційні сукупності,необхідні для контролю) та інтелектуальні елементи — алгоритми, програмироботи ЕОМ, методики. Для цього система контрольно-аудиторського процесу маєбути впорядкована: всі елементи приведені у системний взаємозв'язок,підпорядкований меті і завданням фінансово-господарського контролю. Такаупорядкованість системи може бути досягнута науковою організацією, щопередбачає застосування у фінансовогосподарському контролі системи прийомів,розроблених наукою на основі узагальнення передового практичного досвіду іспрямованих на раціональне виконання контрольно-аудиторського процесу.
Науковаорганізація фінансово-господарського контролю передбачає використанняметодичного забезпечення, до якого належать інструкції, положення,рекомендації, що сприяють технічному прогресу на основі швидкодіючих ЕОМ і засобівавтоматизованого збирання, передавання і обробки економічної інформаціївідповідно до завдань контролю.
Вільнеекономічне підприємництво в умовах ринкових відносин зумовило потребу встворенні державних податкових служб, незалежного аудиторського контролю, атакож контролю власника та інших контрольних органів, у яких зайнята значнакількість працівників, різних за фахом і професійним рівнем. У структуріконтрольних органів утворюються підрозділи, які безпосередньо здійснюютьконтрольно-аудиторський процес, управляють ним і обслуговують його за принципомрозподілу праці (податкові адміністрації, внутрішній аудит).
Отже,наукова організація контрольно-аудиторського процесу включаєорганізацію контрольно-аудиторського процесу, управління ним і обслуговуванняйого.
Основніпринципи наукової організації контрольно-аудиторського процесу подано нарис.1.
Організаціяконтрольно-аудиторського процесуполягає у створенні організаційних передумов длядослідження і аналітичної обробки економічної інформації в системі фінансово-господарськогоконтролю з метою активного впливу на оптимізацію результатів підприємницькоїдіяльності. Для цього застосовується комплекс елементів організації.
Спеціалізаціяі кооперуванняпередбачають розподіл праці секторів груп контролерів, окремих виконавців іспіввико-навців контрольно-аудиторських процедур. У контрольно-аудиторськомупроцесі додержують технологічного принципу спеціалізації і кооперування, щогрунтується на створенні дільниць і робочих місць для виконання однорідних затехнологічним процесом операцій господарської діяльності. Так, у податковійслужбі, контрольно-ревізійному підрозділі, аудиторській фірмі можуть бутиспеціалізовані підрозділи контролю підприємницької діяльності у галузіпромисловості,сільського господарства, капітального будівництва,транспорту, торгівлі, сфери побутових послуг та ін.
Спеціалізація може поглиблюватися до об’єктівконтролю — основний і оборотний капітал, праця та заробітна плата, операціїменеджменту і маркетингу, витрати виробництва, калькулювання продукції (робіт,послуг), фінансовий стан суб’єкта підприємницької діяльності та ін.
Кооперування здійснюється в контрольно-аудиторськомупроцесі поєднанням зусиль спеціалізованих підрозділів і спрямуванням їх навсебічне дослідження суб’єкта підприємницької діяльності. Це поєднанняпередбачається програмою комплексного аудиторського контролю.
Пропорційністьполягає у додержанні правильного співвідношення інформаційного забезпеченняконтрольно-аудиторських підрозділів бухгалтерією, фінансовим відділом іобчислювальними центрами з метою забезпечення пропорційності надходженняекономічної інформації для використання контролерами при перевірці операцій зосновними засобами, товарно-матеріальними цінностями, виготовленням продукціїтощо. Пропорційність окремих контрольно-аудиторських процедур забезпечуєвсебічне і якісне дослідження об’єктів контролю в строки, встановлені графікомі програмою робіт.
Особливо необхідна пропорційність в організаціїконтрольно-аудиторського процесу в умовах використання обчислювальної іорганізаційної техніки, ЕОМ і периферійних пристроїв підготовки даних,терміналів тощо.
Паралельністьуконтрольно-аудиторському процесі забезпечує одночасне паралельне виконанняконтрольно-аудиторських процедур для перевірки різних за змістом господарськихоперацій, що здійснюються суб’єктом підприємницької діяльності. Особливо цеважливо при контролі податковими службами комерційної діяльності підприємств,до складу яких входить значна кількість торговельно-посередницьких одиниць(кіоскін, магазинів, складів), коли перевіряють повноту і своєчасність виторгуі здавання його в установу банку, роботу касових машин, а також при контролівипуску і реалізації продукції (робіт, послуг).
Прямотчністьдаєзмогу раціонально організувати інформаційні потоки між учасникамиконтрольно-аудиторського процесу, не допускати дублювання контрольних процедуррізними виконавцями. Наприклад, перевіряючи касові опе-
рації, необхідно організувати прямі потокиінформації для дослідження одночасно банківських операцій, підзвітних сум,цінних паперів та ін.
Безперервністьвідображення підприємницької діяльності у бухгалтерському обліку, передбаченазаконодавчими актами, зумовлює потребу організації безперервного контрольно-аудиторськогопроцесу у часі і просторі при дослідженні фінансово-господарської діяльності. Безперервність у часі даі;
змогукомплексно перевірити об'єкт контролю за весь період діяльності (господарськийрік), всебічно дослідити підприємницьку діяльність відповідно до програми іграфіка проведення комплексної ревізії, аудиту (основний і оборотний капітал,матеріальні і трудові ресурси та ін.). Тому необхідно так організуватиконтрольно-аудиторський процес, щоб не виникали ситуації, які перешкодили 6додержанню безперервності у дослідженні фінансово-господарської діяльності.
Ритмічністьконтрольно-аудиторськогопроцесу забезпечується рівномірним виконанням контрольних процедур, щопередбачає правильну організацію роботи всіх виконавців (членів бригадиаудиторів). Для цього складають графіки проведення інвентаризації цінностей,обробки результатів інвентаризації і відображення їх у бухгалтерському обліку.Крім того, передбачають узагальнення результатів аудиту за розділами (контролькоштів, товарно-матеріальних цінностей та ін.) кожним виконавцем до завершенняаудиту в цілому, своєчасне ритмічне надходження матеріалів аудиту керівниковібригади для перевірки їх якості та узагальнення в акті комплексного аудиту,висновках аудиторів.
Організаціяуправління контрольно-аудиторським процесомпередбачає взаємне погодження виконанняінтелектуальної підготовки контрольно-аудиторського процесу і наукової
організаціїпраці учасників цього процесу (ревізорів, аудиторів).
Організаціяінтелектуальної підготовкиконтрольно-аудиторського процесу включає наукову розробку методичнихрекомендацій контролю діяльності галузей народного господарства та її складовихчастин, забезпечення контролерів законодавчими актами і нормативнимидокументами (інструкції, положення, норми і нормативи та ін.). Організаціяінтелектуальної підготовки об'єднує дослідну, технологічну та організаційнуфази.
Надослідній фазі управління контрольно-аудиторським процесом визначають,які законодавчі акти і нормативні документи необхідні для якісного ісвоєчасного проведення аудиту на об'єкті підприємницької діяльності, а такожфактографічну інформацію (бухгалтерську, статистичну, оперативно-технічну) іза який період. Одночасно визначають наявність програмного забезпечення ЕОМдля розв'язання задач фінансово-господарського контролю на об'єкті, який підлягаєаудиту.
Натехнологічній фазі управління контрольно-аудиторським процесомскладають алгоритми задач фінансово-господарського контролю, розробляютьпрограмне розв'язання їх на ЕОМ, проводять апробацію методичних рекомендацій,положень на об'єкті аудиту, вносять необхідні корективи щодо удосконалення їх.На цій фазі впроваджують у практику результати наукових досліджень у галузіфінансово-господарського контролю.
Наінформаційній фазі управління контрольно-аудиторським процесомскладають організаційні моделі, які дають змогу графічно представитивзаємозв'язок об'єктів контролю, джерел інформації, методів дослідження іузагальнення результатів контролю, виявити і сформулювати конкретні зв'язки,пропорції, структурні взаємовідносини між ревізорами, аудиторами, юристами,технологами та іншими учасниками контрольно-аудиторського процесу. Для цьоговикористовують оргаграми, оперограми, діаграми, гістограми, сітьові графікитощо. Графічні прийоми допомагають управляти контрольно-аудиторським процесому цілому. Так, за допомогою графіків Ганта, циклограм, сітьових графіків можнаподати розрахунок необхідного часу для виконання окремих контрольних процедурі контрольно-аудиторського процесу в цілому та узагальнити їх у класифікаційнісхеми.
Науковаорганізація праці (НОП)у контрольно-аудиторському процесі — це система заходів, спрямованихна вдосконалення методів і умов інтелектуальної праці, збереження здоров'япрацівників на основі новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечуютьнайбільшу ефективність при найменших затратах розумової праці.
Основнимизавданнями НОП є поєднання у єдиному процесі техніки та інтелектуальнихможливостей контролерів, забезпечення найбільшої ефективності використаннятрудових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів із метою підвищенняефективності їхньої праці, тобто активного впливу на розвиток бізнесу, ринковихвідносин, підвищення підприємницької діяльності і поліпшення добробуту кожноїлюдини зокрема. Тому НОП має сприяти створенню таких умов праці, які забезпечувалиб збереження здоров'я і працездатності людини.
Науковаорганізація праці як система складається з таких взаємопов'язаних елементів:організації трудових процесів і робочих місць, забезпечення сприятливих умовпраці, організації функціонального обслуговування робочих місць, нормування іматеріального стимулювання, розвитку творчих здібностей і підприємницькоїактивності працівників. Оскільки рівень виробничих сил і завдань, що стоятьперед матеріальним виробництвом в умовах технічного прогресу і ринковихвідносин, потребує, щоб управління підприємством було економним, оптимальним іоперативним, то зазначені елементи НОП щодо фінансово-господарського контролюповинні грунтуватися на технічній базі ЕОМ і наукових методиках із питаньбізнесу і менеджменту. Контроль при цьому має сприяти управліннюпідприємницькою діяльністю при мінімальних затратах живої і матеріалізованоїпраці, забезпечити вибір найкращого варіанта рішень і дати змог;' своєчасноприймати рішення з метою оперативного впливу на хід виробничого процесу, щоможливо за умови раціонально організованого контрольно-аудиторського процесу.
Науковаорганізація праці у контрольно-аудиторському процесі передбачає застосуванняінформаційно-довідкових посібників, класифікаторів інформації, цінників-класифікаторів,розрахункових таблиць для обчислення оплати праці. Крім того, НОП ревізорів,аудиторів неможлива без забезпечення їх пакетами прикладних і сервіснихпрограм роботи ЕОМ, технічних і робочих проектів АСОІ, що застосовуються напідприємствах, діяльність яких контролюють. Бе:і узагальнення заходів НОПнеможливо правильно вирішувати питання структури і чисельностіконтрольно-аудиторського підрозділу, аудиторської фірми, планування роботи їх,ритмічного завантаження працівників.
Тривалийчас вважали, що інтелектуальна праця контролерів не підлягає нормуванню, авикористовувати персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) недоцільно.
Справді,критерії нормування праці ревізорів, аудиторів мають свої особливості.Продуктивність праці цієї категорії спеціалістів в умовах вільного економічногопідприємництва не залежить від кількості проведених ревізій, виявлених порушеньнормативних актів та виданих наказів щодо осіб, винних у цих порушеннях. Прицьому не враховували інтелектуальних здібностей конкретного ревізора,аудитора, а відповідно й оплату праці їх визначали за суб'єктивними оцінкамикерівника підрозділу.
Критеріямиефективності праці ревізора, аудитора, а отже, і нормування їхньої праці єрекомендації і пропозиції, вироблені за результатами ревізії, аудиту тавикористання їх у підприємницькій діяльності для підвищення якості продукції(робіт, послуг), її конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародномуринках, зниженні собівартості, підвищенні прибутковості. За такими критеріямиоцінки роботи ревізорів, аудиторів можна нормувати їхню працю, планувати чисельністьі встановлювати розмір заробітної плати кожному працівникові окремо. Особливоце важливо для незалежного аудиторського контролю, який проводиться назамовлення підприємців, що самостійно вибирають не лише аудиторськуорганізацію, а й конкретного аудитора.
Отже, нормування праціконтролерів, аудиторів полягає у вивченні способів інтелектуліьної праці і умовїхньої роботи, за яких у підприємницькій діяльності можна мати найбільшуефективність.
Нормуванняінтелектуальної праці ревізорів, аудиторів передбачає вивчення мети і об'єктівнормування, способів роботи і умов праці, класифікацію затрат часу і операцій,вибір об'єктів і методу спостереження, проведення спостережень і обробкиданих, визначення трудомісткості праці окремого фахівця.
Розвитоктворчих здібностей і підприємницької активності працівників передбачаєсистематичну роботу контролера з вивчення передового досвідуфінансово-господарського контролю, проведення науково-практичних семінарів,популяризації праці ревізорів, аудиторів, обов'язкове підвищення кваліфікаціїїх через кожні п'ять років і одержання ліцензії на право виконання контрольноїроботи, аудиту тощо.
Організаціяобслуговування контрольно-аудиторського процесу включає технічну оснащеністьзасобами праці, створення умов НОП на робочих місцях, обслуговування робочихмісць, забезпеченість засобами зв'язку для збирання інформації, модернізаціюзасобів переробки інформації, технічну безпеку і профтехсанітарію ревізорів тааудиторів.
<span Times New Roman",«serif»; font-style:normal">Отже,
<span Times New Roman",«serif»">науковаорганізація контрольно-аудиторського процесу грунтується на системному підходідо інтелектуальної праці ревізорів та аудиторів, спрямована на активний впливфінансово-господарського контролю, на підвищення ефективності підприємницькоїдіяльності в умовах ринкових економічних відносин.<span Times New Roman",«serif»; font-style:normal">Наукова організація праці в контрольно-аудиторському процесі
<span Times New Roman",«serif»">Процеспраці— цесукупність рухів працівника на робочому місці, спрямованих на виконанняпевного завдання. Для того щоб завдання виконувалося з найменшими трудовимизатратами і найбільшою ефективністю, процес праці має бути організований нанауковій основі.
Науковаорганізація праці в контрольно-аудиторському процесі передбачає поєднаннятехніки (обчислювальних машин, ваговимірювальних приладів, лабораторного устаткуваннята ін.) і робочої сили в єдиному трудовому процесі;
забезпеченнянайбільш ефективного використання матеріальних і трудових ресурсів; підвищенняпродуктивності праці при збереженні здоров'я людини і перетворенні праці у необхіднужиттєву потребу.
Виходячиз основних завдань НОП у контрольно-аудиторському процесі, можна визначититакі основні напрями її розвитку:
скороченнязатрат праці на проведення аудиту діяльності підприємства;
впровадженняпередових форм розподілу і кооперування
праці,що ~збезпечують виявлення творчої активності кожного працівника;
поліпшенняумов праці;
удосконаленняорганізації і обслуговування робочих місць аудитора, ревізора;
вивченняі поширення передових прийомів і методів праці;
підготовкаі підвищення кваліфікації аудиторів і ревізорів;
удосконаленнянормування праці фахівців, зайнятих у контрольно-аудиторському процесі;
поєднанняматеріальних і моральних стимулів у підвищенні результативності праці та їїпродуктивності, а також розвиток колегіальності, співдружності і вихованнясумлінного ставлення до праці.
Об'єктаминаукової організації праці у контрольно-аудиторському процесі є організаціятрудових процесів і робочих місць аудиторів, ревізорів, а також нормування істимулювання їхньої праці, розвиток творчих здібностей і громадськоїактивності.
Організаціятрудових процесів— це сукупність заходів, які забезпечують виконання комплексногокомісійного аудиту, контрольних перевірок податкових органів та інших контрольнихпроцедур у заплановані строки і періоди. До таких заходів відносять створенняревізійних і аудиторських бригад з оптимальною кількістю працівників тапрофесійним складом їх, проведення з ними семінарів з питань методики ревізії йаудиту, а також технології виробництва підприємства, яке є об'єктом контролю.
Організаціяробочихмісць передбачає створення оптимальних умов працівникам для виконанняконтрольно-аудиторських процедур (виділення виробничої площі, забезпеченняобчислювальною технікою, нормативно-довідковою літературою, законодавчимиактами та ін.).
Нормуванняі матеріальне стимулювання праціконтрольно-аудиторських працівників є важливимиелементами планування і впровадження НОП. Організація використання робочогочасу ревізорів і аудиторів на науковій основі, суміщення професій,впровадження раціональної організації і зразкового обслуговування робочихмісць, навчання їх передовим прийомам і методам праці обов'язковосупроводяться встановленням відповідних прогресивних норм праці. І навпаки,технічно обгрунтовані норми потребують раціональної організації праці. Норми,запроваджені на раціональній організації праці, є технічно обгрунтованими іобов'язковими для застосування при плануванні аудиторської та контрольно-ревізійноїроботи.
Контрольно-аудиторськийпроцес здійснюється за часом, тому узагальнюючою мірою праці є робочий час.Встановлення визначеної тривалості робочого дня, робочого тижня — це і євстановлення конкретної міри праці. Такою мірою може бути тільки час, необхіднийдля виконання аудиторської і контрольно-ревізійної роботи у конкретних умовахконтролю фінансово-господарської діяльності підприємства, розвитку технологіївиробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу.
Практичноміра праці — це норма праці, основним видом
якоїє норма часу, необхідного для виконання певного обсягу робіт.
Одниміз різновидів норми праці є норма обслуговування, яку визначають тоді, колиустановити норму часу або норму виробітку неможливо або недоцільно.
Нормаобслуговування —це кількість ревізій або аудит;' діяльності підприємств, об'єднань, уяких ревізор, аудитор повинні брати участь або одноосібне проводити їх за календарнийрік.
Нормаобслуговування є модифікацією норми праці, оскільки вона регламентує норму часу,необхідного для виконання аудиторської і контрольно-ревізійної роботи. Разом;) тим час, витрачений у процесі праці, за своїм характером неоднорідний. Томудля дослідження норм праці необхідно проаналізувати структуру затрат робочогочасу, тобто вивчити класифікацію цих затрат.
Робочийчас —цепроміжок часу, протягом якого ревізор, аудитор зобов'язані виконати дорученуроботу. Робочий час складається з часу роботи і часу перерв. Час роботиподіляють на час для безпосереднього виконання роботи і час, не зумовленийвиконанням завдання. Цей вид затрат часу за умови раціональної організаціїпраці є необов'язковим. Ці затрати можуть бути скорочені або повністюліквідовані за правильного вирішення організаційних питань (наприклад, час,який аудитор витрачає для підготовки ваговимірювальних приладів при проведенніінвентаризації).
Час,що витрачають на виконання контрольно-аудиторської роботи, складається з такихелементів: підготовчо-заключного, оперативного і часу обслуговування робочогомісця ревізора, аудитора.
Підготовчо-заключнийчасвитрачають на підготовку робочого місця, а також аудитора і ревізора длявиконання роботи та її завершення. Сюди відносять час, який аудитор, ревізорвитрачають на очікування наказу керівника підприємства, яке контролюють, продопущення до аудиту, виділення окремого приміщення для роботи бригади,отримання документів з архіву і функціональних підрозділів підприємства дляконтролю, повернення документів після дослідження їх та ін.
Оперативнийчасвикористовується на безпосереднє виконання контрольно-аудиторських процедур ізпроведення ревізії, аудиту діяльності підприємства.
Часобслуговування робочого місцянеобхідний для підтримання у належному станіобчислювальної техніки, розташування на робочому місці предметів і засобівпраці у такому порядку, який дає змогу найбільш раціонально використатиоперативний час.
Привизначенні норм часу на кожну конкретну роботу слід враховувати, що не всізатрати часу є необхідними. У зв'язку з цим затрати робочого часу поділяють нанормовані і ненормовані.
Донормованих затрат відносять час роботи, пов'язаний з виконанням завданьна проведення ревізії, аудиту (підготовчо-заключний, оперативний і часобслуговування робочого місця). Нормованим є також час деяких перерв, зокремаперерви на відпочинок і особисті потреби, організаційно-технічного характеру,зумовлені організацією і методологією контрольно-аудиторського процесу. Усіінші затрати часу є ненормованими, тому до норми праці їх не включають.
Прирозробці науково обгрунтованих норм для виконання контрольно-ревізійної йаудиторської роботи використовується технічний метод нормування.Попередньо вивчають нормативну тривалість часу на кожний елемент, що входитьдо норми. Визначення нормативної тривалості кожного елемента норми грунтуєтьсяна вивченні затрат часу під час виконання кожної контрольно-аудиторськоїпроцедури. Для цього застосовуються різні способи вивчення затрат часу:хронометражні спостереження, фотографія робочого часу та ін. На основі аналізуфактичних затрат часу, організаційно-методологічних особливостейконтрольно-аудиторського процесу, умов праці ревізорів, аудиторів з урахуваннямпередового досвіду встановлюють нормативну (регламентовану) тривалість кожногоелемента норми, яка відповідає дійсним затратам праці.
Регламентованутривалість окремого елемента затрат часу на виконання певного виду роботиназивають нормативним часом. Розрізняють нормативипідготовчо-заключного, основного і допоміжного часу для виконанняконтрольно-ревізійного процесу, часу обслуговування робочого місця, навідпочинок і особисті потреби.
Принормуванні праці людей, зайнятих виконанням контрольно-ревізійних іаудиторських робіт, використовуюті, нормативи обслуговування. Одночасно натаких роботах застосовують і нормативи чисельності, за допомогою якихвизначають кількість працівників, необхідних для виконання плануконтрольно-ревізійної й аудиторської роботи.
Навиконання контрольно-ревізійної й аудиторської роботи норми обслуговуваннявстановлюють диференційовано :і розрахунку на одного ревізора, аудитора. Якправило, цс комплексні норми трудових затрат аудитора, ревізора в робочихднях, протягом яких вони зобов'язані виконати ревізію (аудит) або взяти в нійучасть як співвиконавці. При розрахунку затрат часу беруть до уваги складністьструктури підприємства, яке контролюють, вид діяльності, чисельністьпрацівників, технологію виробничого процесу, а також тривалість ревізії(аудиту) фінансово-господарської діяльності, яка за нормативними документамине може перевищувати ЗО робочих днів.
Відповіднодо міри праці, її напруженості і якості контрольно-аудиторським працівникамвизначають матеріальне стимулювання.
Отже, нормування праці єосновою організації трудових процесів і впровадження НОП у контролі й аудитіфінансово-господарської діяльності,
Важливимзаходом НОП є визначення параметрів робіт, покладених на працівника,затверджених посадовими інструкціями, стандартами. Складають їх на основінайбільш раціонального розподілу праці спеціалістів і виконавців у контрольно-аудиторськомупідрозділі, аудиторській фірмі. Такі нормативні документи сприяють правильномурозподілу і розмежуванню функцій між працівниками, одночасно забезпечуютьвзаємозв'язок в їхній роботі. Стандарти дають змог}' систематизувати іузагальнити досвід застосування найбільш раціональних і досконалих методів іприйомів роботи.
Посадовіінструкції складаються з розділів, де конкретизуються загальні положення,права, обов'язки і відповідальність працівника.
Загальніположення — перелік основних завдань спеціалісту або виконавцю. Зокрема,вказують підпорядкованість працівника, порядок його призначення на посаду,рівень кваліфікаційних вимог, що ставляться до нього.
Права— на підставі законодавства, нормативно-правових актів, норм і правил, щорегулюють службові взаємовідносини працівників контрольно-аудиторськихпідрозділів, аудиторської фірми, визначають самостійність дій їх під часвиконання посадових обов'язків.
Обов'язки— конкретні завдання, покладені на ревізора, аудитора.
Відповідальність— обов'язок ревізора, аудитора відповідати за свої дії. Відповідальність їхвизначають відповідно до діючих нормативно-правових актів та інструкцій за невиконанняабо неправильне виконання покладених обов'язків та невикористання наданих їмправ.
Складаютьпосадові інструкції керівники контрольно-ревізійних і аудиторськихпідрозділів, а затверджує керівник організації, до якої входить цей підрозділ.
Розвитоктворчих здібностей і громадської активності працівників, зайнятих уконтрольно-аудиторському процесі, передбачає навчання науковим методам,необхідних для дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств,об'єднань з метою виявлення резервів для удосконалення господарювання,застосування досягнень науково-технічного прогресу. Аудитор, ревізор у своїйпрофесійній діяльності не повинні обмежуватися лише фіксуванням недоліків, азобов'язані творчо підходити до причин негативних явищ, виявлених у процесіревізії, аудиту. Не досить, наприклад, констатувати невиконання договорівпоставки продукції у заданому асортименті, слід з'ясувати, які фінансовінаслідки мало підприємство від цього порушення, чим викликано одноосібнерішення щодо зміни асортименту, якою мірою служба маркетингу реагувала на змінита з чиєї вини завдано матеріальних збитків, скомпроментовано комерційний авторитетпідприємства на ринку та ін. Необхідно виходити з того, що контроль єефективним, якщо він має стратегічний характер, спрямований на досягненняконкретних результатів, своєчасним, гнучким, простим і економним,
Спеціалістиз ревізії й аудиту зобов'язані бути активними У виявленні недоліків уфінансово-господарській діяльності,інформувати колективипідприємств і об’єднань, власників, акціонерів про порушення законодавства,прояви монополізму, вносити пропозиції щодо порушників нормативно-правовихактів, що регулюють господарську діяльність, та запобігання виникненнюнедоліків у подальшому.
Узагальнення досвіду розвитку НОП в управлінськійдіяльності дає змогу створити типову модель розробки і впровадження планівНОП у контрольно-аудиторському процесі, що включає організаційну підготовку,аналіз організації праці, складання і впровадження планів НОП (рис.2).
<img src="/cache/referats/7328/image002.jpg" v:shapes="_x0000_i1025">