Реферат: Ревізія як елемент методу економічного контролю

Реферат на тему:

«Ревізія якелемент методу економічного контролю»


Ревізія — один із способів економічного контролю, його складовачастина. Вона походить від латинського revisio — перегляд, що іпокладено в основу цього способу контролю — контрольне дослідження здійсненихгосподарських операцій з метою виявлення дотримання їх законності,достовірності та економічної доцільності, тобто ревізія е способом наступногоконтролю, яка здійснюється переважно на підставі документальних джерел.

За допомогою ревізій забезпечують систематичний контроль зазбереженням і раціональним використанням колективної і державної власності.Вони сприяють всебічному виявленню резервів та підвищенню ефективностівиробництва. За результатами ревізій розробляють заходи щодо усунення виявленихнедоліків і приймають рішення про притягнення винних до матеріальної таадміністративної відповідальності, чим досягається висока оперативність ідієвість даного способу економічного контролю. Ревізія — планова й обов'язковаформа контролю на всіх державних підприємствах, а також на підприємствах зколективною власністю. Характерними властивостями ревізій є їх правоверегламентування, всеохоплюючий і безперервний характер, чітко визначенийпорядок проведення у спеціальній Інструкції. Ревізія повинна проводитисявисококваліфікованими спеціалістами спеціальних органів контролю(контрольно-ревізійні управління, відділи, інспекції) або окремим підрозділомпідприємства (ревізійна комісія). На відміну від інших способів контролюревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строкипроведення, права й обов'язки посадових осіб (ревізорів), порядок оформлення ірозгляду результатів ревізій.

При проведенні ревізій широко використовують прийомидокументального і натурального (візуального) контролю, що дозволяє глибокодосліджувати стан виробничо-фінансової діяльності і вирішувати різнобічнізавдання економічного контролю. Положенням про відомчий контроль визначені такіосновні завдання ревізійних служб: перевіряти стан економіки підприємств,об'єднань, організацій і установ; виконання виробничих і фінансових планів;дотримання державної дисципліни та законності здійснених операцій; збереженнякоштів і матеріальних цінностей; ефективність використання матеріальних тафінансових ресурсів; повноту виявлення і мобілізації внутрішньогосподарськихрезервів; з'ясовувати причини утворення непродуктивних витрат і втрат, псуванняпродукції, пошкодження майна.

Крім того, передбачається перевірка дотримання діючого порядкузастосування цін і тарифів, своєчасності і повноти платежів у бюджет, сумдодаткової виручки, одержаної в результаті порушення діючого порядкувстановлення і використання цін та тарифів; правильності і достовірностіведення бухгалтерського обліку і звітності; фінансових, кредитних ірозрахункових операцій, своєчасність виконання зобов'язань перед бюджетом та іншимиорганами фінансової системи; виконання вказівок по усуненню недоліків,виявлених попередньою ревізією або перевіркою. Для успішного вирішеннязазначених завдань необхідно постійно вдосконалювати організацію і технікупроведення ревізій з урахуванням особливостей розвитку ринкової економіки іформування нових підприємств на базі колективної і приватної власності. Однієюз цих особливостей є приватизація майна шляхом роздержавлення підприємств.Численні порушення законодавства про роздержавлення і приватизацію вимагаютьпосиленої уваги до ревізії оцінки і стану майна, що приватизується,правильності визначення об'єктів приватизації, персоніфікації власності та ін.Важливим напрямом ревізійної роботи є розкриття фактів корупції і злочинності,яка набула нині загрозливого характеру. Чільне місце в ревізійній роботіповинна займати проблема посилення режиму економії.

Участь у комплексних ревізіях галузевих спеціалістів (агрономів,інженерів, зооінженерів, економістів та ін.) відкриває широкі можливості дляактивізації впровадження науково-технічного прогресу в усіх галузяхсільськогосподарського виробництва, досягнень передового вітчизняного ізарубіжного досвіду з питань прогресивних технологій вирощуваннясільськогосподарських культур і виробництва продукції тваринництва. Все це сприяєраціональному використанню виробничого потенціалу і нарощуванню національногобагатства.

Важливим завданням ревізій є не тільки викриття різних порушень івиявлення зловживань, а й розробка конкретних пропозицій і рекомендацій щодополіпшення виробничо-фінансової діяльності підприємств і організацій, зміцненнявнутрішньогосподарського контролю, раціоналізації обліку, звітності та іншихфункцій управління.

Багатогранність ревізійної роботи зумовлює виділення окремих видівревізій за певними ознаками. Залежно від органів, які проводять ревізію, вониподіляються на відомчі, позавідомчі і внутрішньогосподарські.

Відомчі ревізії здійснюють у підвідомчих підприємствахоргани галузевого управління (міністерства і відомства). Так, насільськогосподарських підприємствах їх проводить контрольно-ревізійний апаратМіністерства сільського господарства і продовольства, обласних і районнихуправлінь а інших органів управління.

Позавідомчі ревізії фінансової діяльностісільськогосподарських підприємств проводять органи позавідомчого державногоконтролю: Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова інспекція,органи Мінфіну, Агропромбанк «Україна», інспектори Пенсійного фонду,спеціалізовані державні комітети і комісії.

Внутрішньогосподарські ревізії здійснюють ревізійнікомісії підприємств і організацій.

Щодо плановості розрізняють планові і позапланові ревізії. Плановіпроводять за встановленим планом ревізій контрольно-ревізійного апаратуміністерства або відомства.-Позапланові ревізії здійснюють за вимогамиправоохоронних органів, при наявності заяв про правопорушення на конкретнихпідприємствах у строки, не визначені в планах.

Залежно від обсягу охоплюваних ревізією господарських операційрозрізняють повні і часткові ревізії.

Повна ревізія охоплює всі сторони виробничо-фінансовоїдіяльності підприємства за весь ревізійний період. Такі ревізії, як правило,проводить контрольно-ревізійний апарат відомчого контролю за затвердженимпланом. Це найбільш глибокий вид ревізії, в результаті якого найбільшою мірою виявляютьдопущені порушення і недоліки у виробничо-фінансовій діяльності та попереджуютьїх виникнення в подальшому. Проте вони трудомісткі, а тому не завжди доцільні.

Часткові ревізії передбачають перевірку лише окремихділянок діяльності підприємства (наприклад, ревізія наявності і використанняматеріальних ресурсів, розрахунків по оплаті праці та ін.).або перевіркугосподарських операцій за окремі періоди (наприклад, ревізія оприбуткуванняпродукції за червень-вересень). Окремі операції (касові, банківські) навіть причасткових ревізіях можуть перевіряти суцільним способом. У практичнійдіяльності переважно поєднують повніі часткові ревізії.

Різновидом часткових ревізій є тематичні ревізії, якіхарактеризуються цілеспрямованою і глибокою перевіркою окремих питань абосторін виробничо-фінансової діяльності підприємств (наприклад, ревізія платежіву бюджет, розрахунків по відрахуваннях у Пенсійний фонд, реалізації продукціїтощо). Тематичні ревізії забезпечують виявлення однорідних порушень і недоліківна багатьох підприємствах відповідного підпорядкування, глибокий аналіз іузагальнення причин недоліків та розробку заходів щодо їх усунення. Тому їхдоцільно широко використовувати в контрольній роботі.

За складом спеціалістів, які проводять ревізію, виділяютькомплексні і некомплексні ревізії. Комплексні ревізії проводить бригада(комісія), до складу якої входять спеціалісти різного профілю (ревізори,юристи, економісти, агрономи, інженери-механіки, зооінженери та ін.). Цедозволяє провести ревізію на підприємстві на високому кваліфікованому рівні,виявити резерви в усіх галузях і ділянках роботи. Тому саме такі ревізіїзабезпечують високу ефективність і рекомендуються для всіхсільськогосподарських підприємств. Некомплексні ревізії здійснюютьспеціалісти облікового і фінансового профілю і передбачають перевірку восновному фінансової діяльності підприємств та стану обліку і звітності. Такіревізії менш ефективні і рекомендуються, переважно для бюджетних установ іорганізацій або. за тематичним принципом на сільськогосподарськихпідприємствах.

Залежно від повторюваності розрізняють первинні, повторні ідодаткові ревізії. Первинні ревізії як основний вид можуть бутиплановими і позаплановими. Повторні ревізії призначають при наявностісигналів і скарг про проведення ревізії на низькому рівні, в результаті чого невиявлені відомі окремим особам факти зловживань.

Додаткові ревізії здійснюють для уточнення окремих питаньпісля первинних і повторних ревізій.

Наскрізні ревізії проводять вищестоящі органи управління длядослідження стану справ з окремих проблем або для оцінки контрольно-ревізійноїроботи конкретного обласного чи районного управління сільського господарства іпродовольства. Наскрізною ревізією охоплюють всі структурні одиниці, якіпідпорядковані відповідному органу управління (наприклад, при проведеннінаскрізної ревізії контрольно-ревізійним апаратом обласного управліннясільського господарства і продовольства перевіряють відповідні районніуправління, а в них — окремі сільськогосподарські підприємства).

За певними ознаками можуть виділятись інші види ревізій (суцільні,вибіркові, комбіновані та ін.).

Знання класифікації ревізій за певними ознаками потрібні дляорганізації їх проведення з урахуванням конкретних потреб і ситуацій. Залежновід конкретних обставин вибирають той вид ревізій, який забезпечує виконанняпоставлених завдань.

Контрольні обміри будівельно-монтажних, ремонтних, польових,транспортних робіт дозволяють виявити приписки робіт та необґрунтоване списаннябудівельних, ремонтних матеріалів, коштів тощо. Цей прийом використовуютьнайчастіше при перевірках будівництва як господарським, так і підряднимспособом. На сільськогосподарських підприємствах специфічною його формою єконтрольні доїння корів, збирання яєць, стриження овець, забої худоби, якіпроводять для перевірки.повноти оприбуткування продукції та її якості.Контрольні обміри робіт, як й інвентаризацію, потрібно здійснювати за участюгалузевих спеціалістів.

Прийом контрольних запусків сировини і матеріалів увиробництво використовують при наявності на сільськогосподарських підприємствахцехів по переробці плодоовочевої сировини та інших промислових виробництв(пилорами, млини, олійниці, крупорушки та ін.). Його суть полягає в тому, щопевну партію сировини переробляють у присутності комісії, зважують кількістьодержаної з неї продукції і встановлюють фактичний вихід з одиниці сировини,який зіставляють з даними обліку у відповідних документах і бухгалтерськихреєстрах. За допомогою цього прийому визначають повноту оприбуткування"продукції (соків, плодоовочевих консервів, борошна, олії) та обґрунтованістьсписання сировини на фактичну кількість оприбуткованої продукції,

Лабораторний аналіз використовують длявизначення якості і складу сировини, матеріалів, готової продукції, дотриманнярецептури виготовлення консервів, страв у їдальнях, дитячих закладах тощо, атакож технічних умов і державних стандартів при виготовленні непродовольчихтоварів (цегли, черепиці, швейних виробів та ін.). Він дозволяє виявити фактинедовкладення продуктів у казан, погіршення якості продукції через порушеннярецептури виготовлення плодоовочевих консервів, привласнення дорогихкомпонентів (спецій, цукру, олії тощо). Лабораторний аналіз проводятьспеціальні лабораторії та спеціалісти-технологи. На сільськогосподарськихпідприємствах здійснюють лабораторний аналіз вмісту жиру в молоці, якостінасіння, кормів та ін. Необхідність і доцільність його використання зумовленатим, що якість сировини визначає вихід продукції або її витрати на одиницюпродукції. Наприклад, підвищення сухої речовини в томатах на 1 % збільшує вихідпродукції на 20 %.

Експертну оцінку використовують для визначення якостівиконання окремих робіт на високому професійному рівні висококваліфікованимиспеціалістами-експертами. На сільськогосподарських підприємствах експертизипроводять для оцінки проектно-кошторисної документації, будівельних, ремонтнихробіт, уточнення діагнозу хвороб тварин тощо, їх поділяють на різні види:інженерно-технічні, технологічні, бухгалтерські та ін. При цьому кримінологічнедослідження документів має особливе значення, в результаті якого виявляютьфіктивну інформацію в документах або фіктивні документи в цілому, оскількизгідно із законодавством за оформлення таких документів винних притягають докримінальної відповідальності. Ознаками фіктивних документів можуть бути:підчистки, травлення, виправлення цифр, тексту, дописування цифр попереду чи позадуреального числа тощо. При уважному огляді документа за допомогою лупи можнапомітити порушення структури паперу (шорохуватість, втрата глянцю); потоншенняпаперу в місцях витирання інформації; інший колір пасти або іншу товщину цифрчи тексту порівняно з основним текстом; різницю в почерку або надрукованомутексті, пошкодження друкарських ліній чи тексту; наявність плям, розпливипасти, чорнила, згущення тексту в рядках і т. п. При неможливості довестифальсифікацію документів на місці контролери сумнівні документи вилучають ізпідшивки і направляють на експертизу в правоохоронні органи з дотриманнямвстановленого порядку вилучення документів.

Тестування (фактичне опитування) службових і матеріальновідповідальних осіб проводять з метою одержання необхідної інформації абоуточнення окремих моментів, що виникають у процесі перевірки. При цьомуконтролерам важливо продумати перелік питань, їх послідовність за змістом іхарактером, дати відчути клієнту, що контролеру вже відомі факти, стосовно якихведеться мова, зробити спробу викликати на відвертість співбесідника тощо.Тестування може бути усним або письмовим.

Із різноманітних способів ревізор повинен уміти вибрати найбільшприйнятний у конкретній ситуації і щодо поставлених завдань.

Високий ефект забезпечує поєднання різних прийомів і способів тавикористання їх у системі.

При проведенні ревізій і перевірок широко використовують прийоми іспособи документального контролю. Однак ревізійне дослідження документів— процес трудомісткий і складний. Приступаючи до документальної перевірки,потрібно визначитися принаймні з таких двох питань: який обсяг інформації захарактером та видами потрібно використати; яким способом і в якому порядкупотрібно перевіряти документальну інформацію.

Використання численної і різноманітної інформації з процесіконтролю потребує її систематизації. В теорії управління розробленакласифікація інформації, яка може бути використана і при організаціїдокументального контролю. Під інформацією, використовуваною при ревізіях іперевірках, потрібно розуміти сукупність різних видів і форм документів обліку,звітності, планування, аналізу та ін. її можна класифікувати по.такихінформаційних масивах:

1.      Економічна інформація: бухгалтерські документи,реєстри та звітність; статистичний облік і звітність; оперативно-технічнадокументація (насамперед та, яка формується диспетчерською службою); планово-економічна(плани економічного і соціального розвитку, госпрозрахункові завдання,кошториси, графіки, аналітичні розрахунки тощо).

2. Технічна або технологічна інформація: документи,

3. журнали, книги, відомості зооінженерного, ветеринарного, агрономічного,інженерного, технологічного обліку (картки обліку племінних тварин,бонітувальні відомості, акти розтину трупів, журнали реєстрації приплоду,сортові свідоцтва і сертифікати, шнурова книга обліку насіння, технічні паспорти,проектно-кошторисна документація та ін.)

4. Нормативна інформація: Положення про оплату праці, розцінки,норми виробітку, витрат насіння, кормів, палива тощо.

5. Соціальна інформація: колективний договір, особові справи,трудові книжки, угоди та ін.

6. Адміністративно-організаційна інформація: накази, розпорядження,протоколи, журнали вхідної та вихідної інформації, службове листування та ін.

7. Нормативно-правова: Закони Верховної Ради, постанови, декретиУряду, інструкції, положення тощо.

Ефективність роботи контролера залежить від вміння поєднуватирізні види інформації та давати їй правильну оцінку, а також від правильноговикористання відповідних прийомів і способів документального контролю.

Оскільки достовірність аудиторських, ревізорських доказів залежитьвід джерел формування інформації, то за цією ознакою доцільно виділити такі трикатегорії документів: оформлені на підприємстві і призначені для внутрішньоговикористання; оформлені на підприємстві, але призначені для зовнішніхспоживачів інформації; оформлені іншими підприємствами й організаціями(зовнішні документи). Щодо оцінки цих категорій джерел можуть бути кориснимитакі узагальнення: зовнішні документи більш достовірні, ніж внутрішні (випискабанку на підтвердження одержання коштів з банку достовірніша від прибутковогокасового ордера); внутрішні документи достовірніші в тому випадку, коли вониоформляються сторонами, кожна з яких переслідує свої інтереси (акти наоприбуткування кормів, списання насіння). Оформлення і підписання документакількома особами,, як правило, виключає можливість домовленості їх пропротиправні дії. З цих міркувань контролери вирішують питання про зустрічніперевірки (зіставлення документів) і про довіру тим чи іншим джерелам. В усіхвипадках письмова інформація достовірніша від усної.

еще рефераты
Еще работы по бухгалтерскому учету и аудиту