Реферат: Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
ОРГАНІЗАЦІЇБУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1Законодавчо-нормативне регулювання бухгалтерського обліку
Будь-якадіяльність підприємства повинна здійснюватись відповідно до чинногозаконодавства України. Це ж саме стосується і організації бухгалтерськогообліку.
Бухгалтерськийоблік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення,узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємствазовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень [1].
ПостановоюКабінету Міністрів України від 20.10.1998 року затверджено Програмуреформування системи бухгалтерського обліку. Основним завданням реформуваннябухгалтерського обліку було приведення його у відповідність до вимог ринковоїекономіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
16липня 1999 року прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні».
Законпоширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавстваУкраїни, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а такожна представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язанівести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно ззаконодавством.
Регулюванняпитань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюєтьсяМіністерством фінансів України, яке затверджує національні положення(стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо веденнябухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. При Міністерстві фінансівУкраїни діє дорадчий орган – Методологічна рада з бухгалтерського обліку, вобов’язки якої входить:
— організація розроблення та розгляду проектів національних положень (стандартів)бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо веденнябухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
— удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;
— методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробкиобліково-економічної інформації;
— розроблення рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовкита підвищення кваліфікації бухгалтерів.
Порядокведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банкахвстановлює Національний банк України.
Порядокведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконаннябюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлює Державнеказначейство України.
Нарівні окремих галузей міністерства і відомства, що мають в управлінніпідприємства загальнодержавної та комунальної власності, забезпечуютьбухгалтерський облік на таких підприємствах. У межах своєї компетенції вониорганізовують і розробляють на єдиних методологічних засадах галузевіположення, вказівки та методичні рекомендації щодо галузевих особливостей заокремими напрямками обліку, розробляють та затверджують галузеві формипервинних документів за відсутності типових форм, вживають заходи для посиленняконтрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищення професійного рівнякадрів і бухгалтерських служб.
Дляведення обліку Міністерство фінансів України затвердило План рахунківбухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операційпідприємств і організацій та Інструкцію про його використання.
Методикуведення фінансового обліку регулюють також нормативні акти (положення,інструкції. вказівки), які конкретизують особливості обліку коштів, основних іоборотних засобів, розрахунків, витрат виробництва, готової продукції,результатів фінансово-господарської діяльності, оподаткування.
Уконтексті цього Закону наказами Мінфіну затверджено 34 положення (стандартів)бухгалтерського обліку, склад фінансової звітності з примітками до неї тареєстри бухгалтерського обліку, спрощену фінансову звітність і План рахунківдля суб’єктів малого підприємництва.
Положення(стандартів) бухгалтерського обліку – це нормативно-правові акти, що регулюютьведення обліку окремих його об’єктів, зокрема: основних засобів, запасів,нематеріальних активів, витрат, доходів, зобов’язань, дебіторськоїзаборгованості, фінансових інвестицій тощо. В Національних П(С)БО дотримановимоги міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) з урахуваннямекономічних, правових, податкових особливостей та традицій нашої держави.
Структурастандарту визначається обсягом та змістом питань, які він розглядає. Протекожен стандарт включає: загальні положення, які пояснюють його мету, сферузастосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуютьсяв стандарті, порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об’єктів уфінансовій звітності.
Завдякипереходи на національні положення (стандарти) бухгалтерського облікупідприємства отримали свободу, що надається їм на всіх рівнях організаціїбухгалтерського обліку і право самостійно приймати рішення з питань обліку,зокрема:
— визначати облікову політику підприємства;
— обирати форму і методи бухгалтерського обліку як систему реєстрів обліку таробочий План рахунків, зважаючи на особливості своєї діяльності;
— затверджувати правила документообігу і технологію обробки облікової інформації,додаткову систему реєстрів аналітичного обліку;
— розробляти систему і форми управлінського обліку, звітності і контролюгосподарських операцій тощо.
Завдякивпровадженню П(С)БО забезпечується зв’язок національного бухгалтерського облікуі фінансової звітності з основними тенденціями гармонізації стандартів наміжнародному рівні (МСБО), збільшується можливість підприємств щодо співпраці зкредитно-фінансовими установами, вітчизняними та іноземними інвесторами.
Наказамиміністерств та центральних органів виконавчої влади затверджені методичніматеріали з обліку господарської діяльності з урахуванням особливостей різнихгалузей економіки. Міністерством праці разом з Мінфіном переглянутіКваліфікаційні вимоги до працівників бухгалтерських служб підприємств,організацій та установ.
Меморандумомдержавних та недержавних установ від 8 листопада 2002 року визначено основнінапрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні, застосування й удосконаленняположень (стандартів) бухгалтерського обліку та розкриття інформації уфінансовій звітності підприємств та організацій. У цьому меморандуміпропонується застосовувати основні принципи міжнародних стандартів фінансовоїзвітності на всіх підприємствах.
Протевизнано обґрунтованим встановити різні вимоги щодо обсягу розкриття інформаціїу фінансовій звітності для різних груп підприємств, зокрема, з урахуванням їхучасті в операціях на ринку капіталу та обсягів діяльності. У зв’язку з цимпропонуються три рівні застосування стандартів бухгалтерського обліку:
Ірівень – підприємства, цінні папери яких обертаються на фондовому ринку, атакож підприємства, які відповідно до чинного законодавства зобов’язаніоприлюднювати річну фінансову звітність, для складання бухгалтерської та консолідованоїбухгалтерської звітності застосовують міжнародні стандарти фінансовоїзвітності;
ІІрівень – підприємства, що не випускають в обіг цінних паперів і не зобов’язаніоприлюднювати річну фінансову звітність, застосовують національні положення(стандарти) бухгалтерського обліку;
ІІІрівень – підприємства – суб’єкти малого підприємництва застосовують спрощенусистему правил і процедур бухгалтерського обліку ті фінансової звітності,зокрема можливість оцінки активів за історичною собівартістю.
РозпорядженнямКабінету Міністрів України від 18.11.2003 р. № 25 затверджено перелік заходівщодо реалізації пріоритетних напрямків розвитку корпоративного управління вакціонерних товариствах, зокрема, акціонерні товариства повинні перейти наміжнародні стандарти бухгалтерського обліку (встановлені Комітетом зміжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS)) та аудиту (встановленіМіжнародною федерацією бухгалтерів (IFAC)). Цим Розпорядженням передбачаєтьсятакож підготовка та сертифікація бухгалтерів акціонерних товариств відповіднодо міжнародних стандартів.
Отже,при організації обліку на підприємстві необхідно керуватись нормативнимидокументами, основним з яких є Закон України «Про бухгалтерський облік тафінансову звітність». Саме він регулює ведення обліку та відображення результатівгосподарської діяльності у фінансовій звітності.
1.2Організація обліку інших необоротних матеріальних активів
Необоротніактиви – це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі ізабезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, якочікується, становить більше одного року.
Такимчином, термін корисної експлуатації є основним визначальним критеріємвіднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу необоротнихактивів. Коли критерій оцінки один, то важко переоцінити його значення. От чомувизначення передбачуваного терміну експлуатації необоротних активів віддано підконтроль міністерств. Більшість установ самостійно визначає термін корисноїексплуатації необоротних активів. Відбувається це, як правило, у момент їхньогопридбання (зарахування на баланс) і надалі не переглядається. Визначеннятерміну корисної експлуатації здійснюється комісією, створеною за наказомкерівника, з урахуванням технічних характеристик об’єкта, зазначених у йогопаспорті, практики використання аналогічних об’єктів, передбачуваноїінтенсивності експлуатації об’єкта в даній установі й інших факторів.
Доскладу необоротних активів входять: земельні ділянки, капітальні витрати наполіпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силовімашини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий,кухонний і господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивнахудоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків,виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти і спеціальніпристосування, білизна, постільні речі, одяг і взуття, тимчасові нетитульніспоруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалоговикористання для наукових цілей, авторські і суміжні з ними права, правакористування природними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності,інші матеріальні і нематеріальні активи довготривалого використання.
Усівони розділені на три групи:
1.Основні засоби.
2.Інші необоротні матеріальні активи.
3.Нематеріальні активи.
Доосновних засобів відносяться необоротні активи, що мають матеріальну форму івартість яких становить більше 1000 гривень за одиницю (комплект).
Необоротніактиви, вартість яких менше 1000 гривень за одиницю (комплект) не відносятьсядо першої групи (основних засобів) і не відображаються на рахунку 10.
Необоротніактиви, що не увійшли ні до складу нематеріальних активів, ні до складуосновних засобів можна сміливо відносити до складу другої групи (іншінеоборотні матеріальні активи).
Доскладу інших необоротних матеріальних активів відносять предмети, термінексплуатації яких перевищує один рік і які не відображаються у складі об’єктівобліку на рахунку 10 «Основні засоби»: бібліотечні фонди, малоціннінеоборотні активи, природні ресурси, тимчасові не титульні споруди, предметипрокату, інвентарну тару тощо.
Убухгалтерському обліку інші необоротні матеріальні активи відображаються запервісною вартістю.
Іншінеоборотні матеріальні активи підприємства можуть набувати внаслідок:
— купівлі у інших підприємств;
— внеску до статутного капіталу засновників підприємства;
— власного виготовлення;
— обміну на інший актив;
— безоплатного отримання [13, с. 276].
Документуванняосновних засобів на підприємстві оформлюється первинними документами, щовизначені наказом Міністерства статистики України «Про затвердженнятипових форм первинного обліку» № 352 від 29.12.1995 р. Серед них виділяютьакти приймання-передачі, акти списання, інвентарні картки, картки обліку рухуінших необоротних матеріальних активів, розрахунки амортизації.
Облікінших необоротних матеріальних активів регулюється Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Підприємстваможуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоціннихнеоборотних матеріальних активів.
Критеріємдля віднесення предметів до малоцінних необоротних матеріальних активів (а недо основних засобів) є вартісна межа. Відповідно до п. 5.2 П(С)БО 7підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що віднесені домалоцінних необоротних матеріальних активів. Тобто ця межа встановлюєтьсякерівником підприємства i відображається в наказі про облікову політику.Оскільки розмір вартісної межі впливає на об’єкт обкладення податком наприбуток, поставитися до її документального оформлення слід досить серйозно.Ніяких рекомендацій щодо суми діючі нормативи (стандарти) не містять. Занаявності відповідного наказу будь-яка сума (i 100, i 1000 грн.) є обґрунтованою.
Змінавартісної межі (як у бік збільшення, так i зменшення) є зміною обліковоїполітики i можлива тільки з наступного звітного року.
Згідноз положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 інші необоротні матеріальніактиви зараховуються на баланс за первісною вартістю. Первісна вартістьвключає:
— ціну придбання без ПДВ (за винятком придбання інших необоротних матеріальнихактивів неплатниками ПДВ або придбання інших необоротних матеріальних активівневиробничого призначення);
— суми ввізного мита;
— витрати на установлення, монтаж, налагодження;
— витрати зі страхування ризиків доставки;
— при безоплатному отриманні – справедливу вартість на дату отримання;
— при отриманні до статутного фонду – погоджену засновниками справедливу вартість[6].
Бухгалтерськийоблік інших необоротних матеріальних активів ведеться з використанням рахунків:
11«Іншінеоборотні матеріальні активи»;
18«Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».
Подебету цих рахунків відображається збільшення інших необоротних активіввнаслідок придбання, створення, безоплатного отримання, сума дооцінки, а такожсуми витрат, що пов’язані з покращенням об’єкта, яке призводить до збільшеннямайбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання цьогооб’єкта.
Покредиту рахунків 11 і 18 відображається вибуття інших необоротних активіввнаслідок продажу, безоплатної передачі чи невідповідності критеріям визнанняактивом, часткової ліквідації, а також сума їх уцінки.
Амортизаціяінших необоротних матеріальних активів може нараховуватися прямолінійним абовиробничим методами. Крім цього, амортизація малоцінних необоротнихматеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися такими двомаметодами:
— 50 % вартості, що амортизується, – у першому місяці використання об’єкта й інші50% – у місяці вибуття, тобто списання з балансу;
— 100 % вартості, що амортизується, – у першому місяці використання об’єкта.
Обранийметод варто відобразити в наказі про облікову політику.
Отже,організація обліку інших необоротних матеріальних активів досить подібна дообліку основних засобів, проте тут слід враховувати вартісні критерії визнання,що відрізнять їх один від одного.
1.3Організація обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції
Ринковівідносини визначають важливу роль обліку витрат виробництва і собівартостіпродукції. Це один з найважливіших інструментів ведення господарськоїдіяльності.
Важливароль в економічних заходах підприємства із зниження витрат виробництва належитьбухгалтерському обліку виробничих затрат і калькулюванню собівартостіпродукції.
Підприємствавсіх форм власності зобов’язані вести облік виробничої собівартості. Порядок,за яким формується виробнича собівартість продукції, встановлений у П(С)БО 16«Витрати».
Довиробничої собівартості продукції належать такі витрати:
1) прямі матеріальні витрати;
2) прямі витрати на оплату праці;
3) інші прямі витрати;
4) загальновиробничі витрати: змінні, постійні розподілені[10].
Пряміматеріальні витрати – вартість сировини, матеріалів, купівельнихнапівфабрикатів та комплектуючих виробів, що підлягають монтажу або додатковійобробці на цьому підприємстві, допоміжних та інших матеріалів, використанняяких прямо можна віднести на конкретний об’єкт витрат.
Допрямих витрат на оплату праці відносять витрати на виплату основної ідодаткової заробітної плати, включаючи будь-які види грошових та матеріальнихдоплат; виплати, передбачені законодавством про працю; інші виплати; витрати,пов’язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів.
Іншіпрямі витрати включають відрахування на соціальні заходи, плату за орендуземельних і майнових паїв, амортизацію необоротних активів, вартість остаточнозабракованої продукції, витрати на виправлення браку.
Загальновиробничимивитратами називають витрати, пов’язані з організацією виробництва у цехах та надільницях. До таких витрат належать витрати на оплату праці керівництвадільниць та цехів, амортизація необоротних активів загальновиробничогопризначення.
Наведенувище класифікацію витрат має бути покладено в основу організації системивнутрішньогосподарського планування та обліку витрат на виробництво продукції.Одним із ключових елементів цієї системи є система калькулювання.
Калькуляція– це обчислення собівартості одиниці продукції. Вона складається на продукціюосновного і допоміжного виробництва щомісячно. За квартал, за рік завстановленою номенклатурою статей, яку підприємство визначає самостійно, зурахуванням специфіки своєї діяльності.
Упроцесі калькулювання розв’язуються два основні завдання обліку:
— на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначитиконкурентоспроможну продажну ціну;
— дані про собівартість продукції використовуються для прогнозування і управліннявиробництвом та витратами.
Калькуляціюскладають на продукцію основного та допоміжного виробництв щомісячно, заквартал і рік.
Калькулюваннясобівартості продукції умовно можна поділити на три етапи. На першому етапівираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому –фактична собівартість за кожним видом продукції, на третьому – собівартістьодиниці продукції.
Калькуляціїскладаються на кожному підприємстві за встановленим переліком статей витрат.Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукціїустановлює підприємство. З урахуванням вимог П(С)БО 16 промислові підприємстваможуть використовувати такі калькуляційні статті:
— сировина і матеріали;
— покупні комплектувальні вироби, напівфабрикати, роботи і послуни виробничогохарактеру сторонніх підприємств і організацій;
— паливо і енергія на технологічні цілі;
— зворотні відходи;
— основна заробітна плата виробничих робітників;
— додаткова заробітна плата виробничих робітників;
— витрати, пов’язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;
— витрати на утримання і експлуатацію обладнання;
— цехові витрати;
— втрати внаслідок технічно неминучого браку;
— супутня продукція;
— інші виробничі витрати.
Переліченістатті калькуляції для цілей управлінського обліку є більш деталізованими.
Невключаються до собівартості виготовлених підприємством активів витрати, якібезпосередньо не можна пов’язати з їх виробництвом.
Невключаються до виробничої собівартості продукції і списуються на витратиперіоду, в якому вони були здійснені, такі витрати:
— адміністративні витрати;
— витрати на збут;
— витрати на зберігання.
НаказомМіністерства промислової політики України 09.07.2007 р. № 373 затвердженоМетодичні рекомендації з формування собівартості продукції у промисловості.
Відпускматеріалів у виробництво оформляється лімітно-забірними картками інакладними-вимогами. Лімітні картки виписуються відділом постачання абоплановим відділом в двох примірниках, один з яких передається цеху-отримувачу,а інший – на склад. В них вказується ліміт відпуску матеріалів на певнийперіод, а потім робиться запис про фактичну кількість відпущених матеріалів.Після цього виводиться залишок невикористаного ліміту. Наприкінці місяцялімітно-забірні картки і накладні-вимоги передаються в бухгалтерію і вони єпідставою для віднесення матеріальних витрат на витрати виробництва [19, с.269].
Однимз основних документів при обліку виробництва є виробничий акт. Він складаєтьсяза календарний місяць. Затверджується виробничий акт керівником підприємства чиуповноваженою особою. Основними даними цього документа є обсяг виробленоїпродукції і кількість використаної на її виробництво сировини. У виробничомуакті також можуть показувати залишки готової продукції по кожному її виду напочаток і на кінець періоду, обсяг виробленої і відвантаженої за цей періодпродукції, кількість затраченої сировини і напівфабрикатів по кожному виду іззазначенням на виробництво якої саме продукції вони затрачені. Якщо ведетьсяоблік напівфабрикатів власного виробництва, то показують також обсяги виробленихі відвантажених напівфабрикатів і кількість використаної на їх виробництвосировини по кожному напівфабрикату. На вироби, що залишаються на кінець місяцяу незавершеному виробництві, складають окремі виробничі акти із зазначеннямоперацій, виконаних над ними протягом місяця. Загальна форма виробничого актане регламентована нормативними документами і кожне промислове підприємствокористується своїми власними формами цього документа.
Нарахуваннязаробітної плати, яка включається до витрат виробництва, може проводитися врізних формах, кожна з яких має свої особливості при документальномуоформленні. У відрядній формі базою нарахування є виробіток, для обліку якогоможуть використовуватися такі первинні документи: індивідуальні та бригаднінаряди в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах, в серійних виробництвах– рапорт про виробіток та приймання робіт за зміну, маршрутні листи. Ці первиннідокументи є підставою для нарахування заробітної плати. При погодинній форміоплати праці основним документом, який служить для нарахування заробітної плати,є табель використання робочого часу. Всі зазначені первинні документипередаються в бухгалтерію для подальшої обробки і складаннярозрахунково-платіжної відомості.
Дляобліку амортизаційних відрахувань, які відносіться на витрати виробництва, вбухгалтерії ведеться Відомість нарахування амортизації необоротних активів.
Витрати,які включаються у виробничу собівартість продукції, обліковуються на рахунку 23«Виробництво». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про витратина виробництво продукції.
Аналітичнийоблік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтямивитрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництваханалітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та за центрамивитрат і відповідальності.
РОЗДІЛ2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.
ОБЛІКНАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ЗАПАСІВ
Заповнюємокореспонденцію рахунків та здійснюємо записи в бухгалтерських реєстрах,підраховуємо обороти, визначаємо сальдо по рахунках на кінець звітного періоду,формуємо сальдо-оборотну відомість та заповнюємо фінансовий звіт підприємства,виходячи з вхідних залишків по рахунках та підсумованих оборотів.
Таблиця2.1
Журналреєстрації господарських операцій
№ п/п
Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Первинний документ Сума, грн. Дт Кт 1 2 3 4 5 6 1. Проведено з поточного рахунку передоплату постачальнику 371 311 ПД 12000 2. Нараховано податковий кредит з ПДВ 641 644 ПН 2000 3. Отримано запаси від постачальника 201 631 прибуткова накладна 10000 4. Відображено податковий кредит з ПДВ 644 631 ПН 2000 5. Проведено взаємозалік заборгованостей 631 371 БД 12000 6. Отримано запаси від постачальника 201 631 прибуткова накладна 10000 7. Відображено податковий кредит з ПДВ 641 631 ПН 2000 8. Проведено оплату постачальнику у повному 631 311 ПД 12000 9. Оприбутковано запаси від підзвітної особи 201 372 прибуткова накладна 3000 10. Відображено податковий кредит з ПДВ 641 372 ПН 600 11. Отримано запаси від постачальника за бартером 201 631 прибуткова накладна 6000 12. Відображено податковий кредит з ПДВ 641 631 ПН 1200 13. Відображено відвантаження запасів постачальнику (балансова вартість переданих запасів дорівнює справедливій вартості отриманих) 377 201 накладна 6000 14. Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 377 641 ПН 1200 15. Проведено взаємозалік заборгованостей 631 377 БД 7200 16. Отримано запаси від постачальника за бартером (на суму справедливої вартості запасів, що підлягають продажу) 201 631 прибуткова накладна 9000 17. Нараховано податковий кредит з ПДВ, виходячи з цін майбутнього продажу, але не нижче звичайних 641 631 ПН 1800 18. Відображено відвантаження постачальнику 377 201 накладна 10000 19. Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ 377 641 ПН 1800 20. Відображено різницю між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів 949 201 БД 1000 21. Відображено собівартість реалізованих запасів 943 201 акт списання 9000 22. Проведено взаємозалік заборгованостей 631 377 БД 11800 23. Отримано запаси від постачальника за бартерним договором в обмін на неподібні активи 201 631 прибуткова накладна 5000 24. Відображено податковий кредит з ПДВ, виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайної ціни 641 631 ПН 1000 25. Відображено відвантаження запасів (балансуюча операція) 377 712 накладна 6000 26. Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ 712 641 ПН 1000 27. Списано первинну вартість запасів 943 201 акт списання 5000 28. Проведено взаємозалік заборгованостей 631 377 БД 6000 29. Отримано запаси від постачальника на суму справедливої вартості запасів, що підлягають передачі 8000 грн., збільшеної на суму майбутньої доплати – 2000 грн. (без урахування ПДВ), оп. 34 201 631 прибуткова накладна 10000 30. Відображено податковий кредит з ПДВ, виходячи з договірної вартості, але не нижчої звичайної ціни 641 631 ПН 1600 31. Відображено податковий кредит з ПДВ у частині отриманих запасів, за які оплата буде здійснена у грошовій формі 641 631 ПН 400 32. Відображено відвантаження (балансуюча операція) 377 712 накладна 9600 33. Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ 712 641 ПН 1600 34. Списано первинну вартість запасів 943 201 акт списання 8000 35. Проведено взаємозалік заборгованостей 631 377 БД 9600 36. Отримано безоплатно запаси (на суму їх справедливої вартості з урахуванням ПДВ) 201 719 договір безоплатної передачі 4000 37. Оприбутковано запаси як внесок до статутного капіталу 201 46 прибуткова накладна 7000 38. Оприбутковано запаси, раніше не обліковані, на балансі виявлені в результаті інвентаризації 201 719 накладна, акт інвентаризації 2500 39. Отримано передоплату від покупця на поточний рахунок 311 681 ПД, БВ 15000 40. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ 643 641 ПН 2500 41. Відвантажено запаси вітчизняним покупцям 361 712 накладна 15000 42. Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ 712 643 ПН 2500 43. Списано первинну вартість запасів 943 201 розрахунок бухгалтерії 8000 44. Проведено взаємозалік заборгованостей 681 361 бухгал-ка довідка 15000 45. Відвантажено запаси вітчизняним покупцям 361 712 накладна 10000 46. Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 712 641 ПН 1666,67 47. Списано первинну вартість запасів на собівартість реалізації 943 201 акт списання 7500 48. Отримано на поточний рахунок оплату від покупця запасів 311 361 ПД, БВ 10000 49. Відображено відвантаження постачальнику згідно з бартерним договором 377 201 накладна 2500 50. Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 377 641 ПН 500 51. Отримано запаси від постачальника бартером (балансуюча операція) 201 631 прибуткова накладна 2500 52. Відображено податковий кредит з ПДВ 641 631 ПН 500 53. Проведено залік заборгованостей 631 377 БД 3000 54. Відображено відвантаження постачальнику (справедлива вартість переданих запасів 9000 грн. без урахування ПДВ) 377 712 накладна 10000 55. Відображено податкове зобов’язання, виходячи з ціни продажу, але не нижче звичайних цін 712 641 ПН 2000 56. Отримано запаси від постачальника за бартером (балансуюча операція) (на суму справедливої вартості переданих запасів) 201 631 прибуткова накладна 9000 57. Відображено податковий кредит з ПДВ 641 631 ПН 2000 58. Відображено різницю між балансовою та справедливою вартістю переданих запасів 949 201 розрахунок бухгалтерії 1000 59. Проведено взаємозалік заборгованостей 631 377 БД 10000 60. Відвантажено відвантаження запасів за договором бартеру 377 712 накладна 3000 61. Відображено податкове зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайної ціни 712 641 ПН 500 62. Списано первинну вартість запасів 943 201 акт списання 2500 63. Отримано запаси від постачальника за бартером (на суму справедливої вартості переданих запасів) 201 631 прибуткова накладна 2500 64. Відображено податковий кредит за балансуючою операцією 641 631 ПН 500 65. Проведено взаємозалік заборгованостей 631 377 БД 3000 66. Відображено відвантаження запасів за бартерним договором 377 712 накладна 4800 67. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайної ціни 712 641 ПН 800 68. Списано первинну вартість запасів 943 201 акт списання 4000 69. Отримано запаси від постачальника за бартером (на суму справедливої вартості переданих запасів (4000 грн.), зменшеної на суму доплати – 500 грн. без урахування ПДВ) 201 631 прибуткова накладна 3500 70. Відображено податковий кредит за балансуючою операцією (виходячи з договірної вартості отриманих запасів) 641 631 ПН 800 71. Отримано доплату коштами на поточний рахунок 311 631 ПД, БВ 500 72. Проведено залік заборгованостей 631 377 БД 4800 73. Передано безоплатно запаси 949 201 договір безоплатної передачі 1800 74. Нараховано податкове зобов’язання, виходячи зі звичайної ціни (припускаємо, що вона дорівнює балансовій вартості переданих запасів) 949 641 ПН 360 75. Сторновано зі складу податкового кредиту і віднесено на витрати відповідну суму «вхідного» ПДВ за безоплатно переданими запасами 949 641 ПН 360 76. Передано за балансовою вартістю запаси як внесок до статутного фонду іншого підприємства 14 201 договір 7000 77. Відображено дохід на різницю між справедливою і балансовою вартістю переданих запасів 14 746 розрахунок бухгалтерії 1500 78. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості переданих запасів 746 641 ПН 1416,67 79. Відображено суму нестачі у складі витрат 947 201 БД 7500 80. Віднесено на витрати суму ПДВ за товаром, якого не вистачає 947 641 ПН 1500 81. Відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку (на випадок наступного відшкодування) 072 - БД 9000 82. Відображено уцінку запасів шляхом віднесення суми уцінки на витрати 946 201 БД 1000 83. Відображено методом «червоного сторно» дооцінку раніше уцінених запасів 946 201 БД -1700 84. Списано на фінансовий результат: — дохід від реалізації інших необоротних активів; 712 791 БД 48333,3 — інші доходи від операційної діяльності; 719 791 БД 6500 — інші доходи від звичайної діяльності 746 791 БД 83,33 85. Списано на фінансовий результат: — собівартість реалізованих виробничих запасів; 791 943 БД 44000 — втрати від знецінення запасів; 791 946 БД -700 — нестачі і втрати від псування цінностей; 791 947 БД 9000 — інші витрати операційної діяльності 791 949 БД 3800 86. Визначено фінансовий результат (збиток) 442 791 БД 1183,34Дляпорівняння оборотів та залишків за всіма рахунками синтетичного облікузастосовується особливий прийом узагальнення й перевірки записів за рахунками –складання оборотної відомості. Оборотно-сальдова відомість складається дляперевірки залишків та оборотів за рахунками за звітний період. Вона міститьназви рахунків, початкові залишки, обороти за дебетом та кредитом за звітниймісяць і кінцеві залишки за всіма рахунками (табл. 2.2)
Таблиця2.2
Оборотно-сальдовавідомість
№ п/п Сальдо на початок періоду Обороти за періодСальдо
на кінець періоду
Дебет Кредит Дебет Кредит Дебет Кредит 12 50000,00 - - - 50000,00 - 133 - 20000,00 - - - 20000,00 10 785000,00 - - - 785000,00 - 131 - 115990,00 - - - 115990,00 14 - - 8500,00 - 8500,00 - 201 122610,00 - 84000,00 80100,00 126510,00 - 23 17115,00 - - - 17115,00 - 26 18750,00 - - - 18750,00 - 361 - - 25000,00 25000,00 - - 371 - - 12000,00 12000,00 - - 372 - - - 3600,00 - 3600,00 377 19050,00 - 55400,00 55400,00 19050,00 - 311 393670,00 - 25500,00 24000,00 395170,00 - 40 - 769000,00 - - - 769000,00 42 - 253000,00 - - - 253000,00 44 - 29205,00 1183,34 - - 28021,66 46 10000,00 - - 7000,00 3000,00 - 48 - 7500,00 - - - 7500,00 601 - 180000,00 - - - 180000,00 641 - - 14400,00 16483,34 - 2083,34 643 - - 2500,00 2500,00 - - 644 - - 2000,00 2000,00 - - 631 - 41500,00 79400,00 81800,00 - 43900,00 681 - - 15000,00 15000,00 - - 712 - - 58400,00 58400,00 - - 719 - - 6500,00 6500,00 - - 746 - - 1500,00 1500,00 - - 943 - - 44000,00 44000,00 - - 946 - - -700,00 -700,00 - - 947 - - 9000,00 9000,00 - - 949 - - 3800,00 3800,00 - - Разом 1416195,00 1416195,00 447383,34 447383,34 1423095,00 1423095,00КОДИ
Дата (рік, місяць) число) 01
Підприємство ТзОВ «Альфа» за ЄДРПОУ 10278890
Територія Львівська обл. за КОАТУУ 4622310100
Форма власності приватна за КФВ 15
Орган державного управління за СПОДУ 15035
Галузь виробництво за ЗКГНГ 15100
Вид економічної діяльності виробництво меблів за КВЕД 25.10.5
Адреса м. Львів, вул. Винниченка 10 БАЛАНС
на 31 грудня 2009 року
Форма N 1 Код за ДКУД 1801001
Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 010 30 30 первісна вартість 011 50 50 накопичена амортизація 012 20 20 Незавершене будівництво 020 - - Основні засоби: залишкова вартість 030 669 669 первісна вартість 031 785 785 знос 032 116 116 Довгострокові біологічні активи: справедлива (залишкова) вартість 035 - - первісна вартість 036 - - накопичена амортизація 037 - - Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 - 9 інші фінансові інвестиції 045 - - Довгострокова дебіторська заборгованість 050 - - Відстрочені податкові активи 060 - - Інші необоротні активи 070 - - Усього за розділом I 080 699 708 II. Оборотні активи Виробничі запаси 100 122 127 Поточні біологічні активи 110 - - Незавершене виробництво 120 17 17 Готова продукція 130 19 19 Товари 140 - - Векселі одержані 150 - - Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: - - чиста реалізаційна вартість 160 - - первісна вартість 161 - - резерв сумнівних боргів 162 - - Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 4 - за виданими авансами 180 - - з нарахованих доходів 190 - - із внутрішніх розрахунків 200 - - Інша поточна дебіторська заборгованість 210 15 15 Поточні фінансові інвестиції 220 - - Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 394 395 в іноземній валюті 240 - - Інші оборотні активи 250 - - Усього за розділом II 260 571 573 III. Витрати майбутніх періодів 270 - - IV. Необоротні активи та групи вибуття - - Баланс 280 1270 1281 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Власний капітал Статутний капітал 300 769 769 Пайовий капітал 310 - - Додатковий вкладений капітал 320 - - Інший додатковий капітал 330 253 253 Резервний капітал 340 - - Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 29 28 Неоплачений капітал 360 ( 10 ) ( 3 ) Вилучений капітал 370 ( — ) ( — ) Усього за розділом I 380 1041 1047 II. Забезпечення таких витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 - - Інші забезпечення 410 - - Цільове фінансування 420 8 8 Усього за розділом II 430 8 8 III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 - - Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 - - Відстрочені податкові зобов'язання 460 - - Інші довгострокові зобов'язання 470 - - Усього за розділом III 480 - - IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 180 180 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 - - Векселі видані 520 - - Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 41 44 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 - - з бюджетом 550 - 2 з позабюджетних платежів 560 - - зі страхування 570 - - з оплати праці 580 - - з учасниками 590 - - із внутрішніх розрахунків 600 - - Інші поточні зобов'язання 610 - - Усього за розділом IV 620 221 226 V. Доходи майбутніх періодів 630 - - Баланс 640 1270 1281 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> Керівник____________________________
Головнийбухгалтер__________________
ВИСНОВКИ
Становленняринкової економіки в Україні, поява нових господарських структур різних формвласності, розвиток міжнародних економічних зв’язків зумовлюють необхідністьудосконалення обліку і контролю як складових частин економічної інформації,необхідної для управління на всіх рівнях. Розвиток господарських зв’язків вумовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою і звітноюінформацією. Сьогодні ними є не тільки працівники управління, безпосередньопов’язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі інформації, які маютьпрямий фінансовий інтерес: банки – при вирішенні питання про надання кредитів;постачальники – при укладенні договорів на поставку товарно-матеріальнихцінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельністьвкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значнийінтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансовихслужб, органів державної статистики й управління.
Організаціябухгалтерської служби займає центральне місце в організації бухгалтерськогообліку на підприємстві. Бухгалтерія як складова частина управлінського апаратутісно взаємопов'язана з усіма виробничими підрозділами і службами підприємства.Вона одержує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, в своючергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи. Цівзаємовідносини визначають організацію бухгалтерського обліку, яка може бутицентралізованою або децентралізованою. Застосування централізованої абодецентралізованої системи бухгалтерського обліку залежить від конкретних умовроботи окремих підприємств або об'єднань, ступеня їхньої оперативноїсамостійності та організаційно-територіальної відокремленості. На підприємствахз територіально й організаційно відокремленими підрозділами (філіали, дочірніпідприємства тощо) застосовують децентралізований облік, при якому всі роботивиконуються обліковим апаратом цих підрозділів. Тут не тільки оформляютьпервинні документи, а й опрацьовують їх, ведуть синтетичний і аналітичний облікгосподарських операцій в системі рахунків, складають баланс, який відображаємайнове становище підрозділу, та інші форми звітності, що показують виконаннявстановлених для нього планових завдань. Звітність здається до бухгалтеріїголовного підприємства (об'єднання, асоціації, концерну тощо). Функціїбухгалтерії головного підприємства при децентралізованому обліку обмежуютьсяперевіркою і зведенням показників звітності цих підрозділів. Децентралізованийоблік має основну перевагу – дає змогу наблизити облікових працівників до місцяздійснення господарських операцій, що посилює контроль за документальнимоформленням операцій і забезпечує використання облікової інформації дляоперативного керівництва. Проте затрати на утримання облікового апарату більші.Крім того, за такої організації обліку послаблюється поточний контрольбухгалтерії головного підприємства за роботою на місцях, оскільки первиннідокументи до бухгалтерії не передаються, а звітність подається наприкінцімісяця.
Отже,за результатами написання курсової роботи узагальнено знання з теоретичних тапрактичних основ ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. В теоретичнійчастині курсової роботи розкрито особливості організації обліку розрахунків запрямими податками (податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, єдинийподаток, земельний податок, податок з власників транспортних засобів тощо) тазовнішньоекономічної діяльності (імпортні та експортні операції, готівкові табезготівкові розрахунки, облік курсових різниць та операцій з іноземною валютоютощо).
Упрактичній частині охарактеризовано організацію обліку надходження та вибуттязапасів, велику увагу приділено бартерним операціям. Бартер – прямийбезгрошовий обмін товарами або послугами. Здійснюється за єдиним договором, вякому з метою еквівалентності обміну, для визначення розміру страхових сум,оцінки претензій, нарахування санкцій фіксується сума договору. Бартерніоперації з точки зору сучасного українського законодавства є водночас об’єктамигосподарського й цивільного права. Крім того, бартерні операції відображаютьсяв обліку згідно з нормами податкового законодавства й правилами бухгалтерськогообліку.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Пробухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від16.07.1999 № 996-XIV.
2. Інструкція прозастосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: НаказМіністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
3. План рахунківбухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операційпідприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291.
4. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»:Наказ МФУ від 31.03.1999 № 87.
5. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: Наказ МФУ від 31.03.1999 р. № 87.
6. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Наказ МФУ від 27.04.2000р. № 92
7. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Наказ МФУ від 20.10.1999 р. №246.
8. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів»: Наказ МФУвід 10.08.2000 р. № 193.
9. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: Наказ МФУ від 29.11.1999 № 290.
10. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затверджено наказомМіністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
11. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерськогообліку: Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356.
12. 20. ЛишиленкоО.В. Фінансовий облік: Підручник. – 2-ге вид., пер. і доп. – Київ: Вид-во«Центр навчальної літератури», 2008. – 556 с.
13. Організаціябухгалтерського обліку: Підручник для студентів спец. «Облік і аудит» вищихнавчальних закладів / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. – 3-є вид., доп. іперероб. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 592 с.
14. Онищенко Т.,Борщ Н., Мякота В. Альбом бухгалтерських проводок. – 6-те вид., допов. Іперероб. – Харків: Фактор, 2002. – 592 с.
15. Проводки –2001: для всіх і кожного // Все про бухгалтерський облік, № 7 від 26.01.2001. –с. 2-63.
16. Сопко В.В.,Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю тааналізу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 411 с.
17. Сопко В.Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.:КНЕУ, 2000. – 578 с.
18. Чебанова Н.В.,Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничийцентр «Академія», 2002. – 672 с.
19. Хом’як Р.Л.,Лемішовський В.І. Бухгалтерський облік та оподаткування. Навч. посібник. –Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008.-1112 с.