Реферат: Облік виробничих запасів
Зміст
Вступ
1 Економічна сутність, оцінка та класифікація виробничих запасів
2 Документальне оформлення операцій з виробничими запасами напідприємстві
3 Організація складського обліку виробничих запасів
4 Синтетичний та аналітичний облік операцій з виробничими запасами
5 Автоматизація обліку виробничих запасів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищуєвідповідальність і самостійність підприємств у розробленні та прийнятті різногороду управлінських рішень, забезпеченню ефективності їх роботи. Функціонуючи вумовах ринку підприємство повинне постійно аналізувати вигідність придбання івиробництва різних видів засобів, зіставляти витрати, які викликанінедовикористанням виробничих потужностей, і потенційний прибуток від їхдодаткової експлуатації.
Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствавикористовуються виробничі запаси, які займають важливе місце не лише у складімайна підприємства, а й у структурі витрат, оскільки вони є основною складовоюформування собівартості готової продукції. Враховуючи це, особливу увагувиробничі підприємства приділяють саме обліку і аналізу виробничих запасів.
Отже, одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення тавикористання внутрішньогосподарських резервів, запобігання зловживанням таперевитратам по матеріальним статтям, оскільки від цього залежить величинасобівартості продукції, підвищення продуктивності праці, рівень рентабельностівиробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.
Важливе практичне значення та виробничу спрямованість маютьпитання аналізу забезпечення та використання запасів на підприємствах (увиробництві) оскільки повне забезпечення запасами процесу виробництва та їхефективне використання є передумовою подальшого розвитку виробництва напідприємствах.
Теоретичне і практичне значення вирішення зазначених питань зудосконалення обліку та контролю виробничих запасів на підприємстві і зумовиливибір теми, визначили основні завдання і цільову спрямованість курсової роботи.
Здійснення систематичного обліку забезпечує належне збереження таефективне використання виробничих запасів. Основним джерелом інформації провиробничі запаси є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Метою курсової роботи є вивчення методичних аспектів облікувиробничих запасів, що забезпечується дослідженням нормативних документів, якірегулюють питання обліку виробничих запасів, а також підручників,навчально-методичних посібників, наукових статей, тощо.
Для досягнення вказаної мети були поставлені і вирішені наступнізавдання:
1) дослідження економічної сутності виробничих запасів;
2) здійснення аналізу особливостей ведення обліку виробничих запасів;
3) розгляд нормативних і законодавчих документів, що регулюютьорганізацію обліку виробничих запасів;
4) аналіз документального оформлення руху виробничих запасів;
5) вивчення аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів таїх руху.
Об’єктом дослідження обрано товариство з обмеженою відповідальністю «КомпаніяТехнопол». ТзОВ «Компанія Технопол» відноситься до підприємств, зайнятихвиробництвом кабелю та кабельно-провідникової продукції. Це сприяє виникненнюпевних особливостей у господарсько-фінансовій діяльності досліджуваногопідприємства.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичніаспекти обліку і аналізу виробничих запасів на підприємстві.
1 Економічна сутність, оцінка та класифікація виробничих запасів
Виробничо-господарська діяльність підприємств забезпечується зарахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, основнихзасобів праці і матеріальних умов процесу праці.
Різноманіттяформ власності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств вуправлінні економікою, галузеві особливості виробництва вимагаютьальтернативних, а часом і різноманітних підходів при вирішенні конкретнихпитань методики і техніки ведення обліку виробничих запасів.
В економічній літературі відсутнє єдине трактування поняття„виробничі запаси”, що викликає певні протиріччя, які пов’язані із йоготлумаченням. Термін «виробничі запаси» найбільшою мірою відображає характернівластивості матеріальних елементів виробництва, основне призначення яких –обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьомувраховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничихзапасів на складі. Проте більшість авторів під терміном „запаси” розуміють резервматеріальних ресурсів, який не використовується в поточній діяльностіпідприємства, а зберігається на випадок непередбачених обставин.
Часто також зустрічається визначення виробничих запасів якпредметів праці, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальнуоснову створюваного продукту [8, с. 56].
В бухгалтерському обліку поняття „виробничі запаси” розглядаєтьсяяк придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці напідприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, купівельнінапівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали,будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини,матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали [13, с. 112].
Запаси становлять основу виготовленої продукції та сприяютьпроцесу її виготовлення або поліпшують властивості готової продукції, тому увиробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідниммоментом побудови та ведення обліку запасів є їх групування та класифікація.
Запаси групують за такими групами:
- сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби таінші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконанняробіт і надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;
- готова продукція, виготовлена на підприємстві, призначені дляпродажу. При цьому вона має відповідати технічним і якісним характеристикам, щопередбачаються договором чи іншим нормативно-правовим актом;
- товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані тазберігаються на підприємстві з метою подальшої реалізації;
- малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються небільше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одногороку;
- молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукція сільського ілісового господарства;
- незавершене виробництво у вигляді незавершеної обробки.
На рис. 1. схематично відображено групи запасів підприємства.
/>
/>
/> /> /> /> /> />Готова продукція
/> />Малоцінні та швидкозношувані предмети
/> />Тварини на вирощуванні та відгодівлі
/> />Продукція сільськогосподарського виробництва і лісового господарства
Рис. 1. Групування запасів підприємства[18, с. 47].
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їхкласифікація.
Запаси класифікуються за наступними ознаками ( табл.1):
Таблиця1
Класифікація запасів та їх характеристика
Кваліфікаційні групи запасів Вид запасів Характеристика /> /> /> 1 2 3 /> За призначенням та причинами утворення Постійні Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками /> Сезонні Запаси, що утворюються при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні /> За місцем знаходження Складські Запаси, що знаходяться на складах підприємства /> У виробництві Запаси, що знаходяться в процесі обробки /> В дорозі Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі /> За рівнем наявності на підприємстві Нормативні Запаси, що відповідають запланованому обсягу запасів, необхідному для забезпечення безперервної роботи підприємства /> Понаднормові Запаси, що перевищують їх нормативну кількість /> За наявністю на початок і кінець звітного періоду Початкові Величина запасів на початок звітного періоду /> Кінцеві Величина запасів на кінець звітного періоду /> Відносно балансу Балансові Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі /> Позабалансові Запаси, що не належать підприємству і знаходяться у нього через певні обставини /> За ступенем ліквідності Ліквідні Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів /> Неліквідні Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів /> За походженням Первинні Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві /> Вторинні Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві /> За обсягом Вільні Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві /> Обмежені Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві /> За сферою використання У сфері виробництва Запаси, що знаходяться в процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво) /> У сфері обсягу Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари) /> У невиробничій сфері Запаси, що не використовуються у виробництві /> За складом і структурою Запаси виробничі (предмети і засоби праці) Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП /> Запаси незавершеного виробництва (предмети праці) Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК) /> Запаси готової продукції (продукти праці) Продукція закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі /> Запаси товарні (продукти праці) Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі />Зазначена класифікація запасів забезпечує виконання основнихзавдань обліку та контролю запасів, до яких належать:
1) забезпечення своєчасного документального оформлення рухузапасів;
2) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їхзбереженням у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки;
3) забезпечення відповідності складських запасів нормативам;
4) достовірна оцінка запасів;
5) розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їхзалишків;
6) відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів усистемі бухгалтерського обліку тощо.
Перераховані завдання сприяють формуванню інформації дляуправління запасами. У питанні управління запасами важливою є інформація щодоформування необхідного обсягу та складу виробничих запасів з метою забезпеченнябезперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасноюмінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективногоконтролю за їх рухом, яка використовується для:
1) визначення принципових підходів до формування запасівпідприємства;
2) щоденного отримання інформації про надходження та використаннязапасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб;
3) аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах;
4) безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі, тапроведення аналізу ефективності використання запасів;
5) оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервівзниження витрат, пов’язаних із заготівлею запасів;
6) вибору методу оцінки запасів при їх вибутті, який найкращепідходить для підприємства;
7) створення ефективної системи контролю за рухом запасів напідприємстві;
8) контролю за дотриманням встановлених підприємством нормзапасів;
9) підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичногообсягу господарських операцій з надходження та витрачання запасів;
10) своєчасного складання та подання звітності про рух запасів[11, с. 63].
Запаси визнаються підприємством за таких умов:
- існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньомуекономічні вигоди, пов’язані з їх використанням;
- їх вартість може бути достовірно визначено.
Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансутільки фактично отримані цінності. Однак в окремих випадках за умовамидоговорів поставки у складі запасів можуть урахуватись і такі, що вжевідвантажені з підприємства (право власності на які в нього залишилось), ітакі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності наних, тобто товари в дорозі.
Не визнаються запасами також суми попередньої оплати за запаси. Утакому разі виникає заборгованість постачальника перед підприємством.
Якщо підприємство фактично отримало запаси, але не отрималодокументів постачальника на ці запаси, то воно може визнати їх за балансом затаких умов:
- їх постачання передбачене раніше укладеними угодами;
- кількість і якість отриманих запасів задовольняє покупця;
- покупець може здійснити достовірну оцінку запасів.
Отже, підприємство включає до складу залишків запасів:
- власні запаси, що перебувають на складах, у магазинах, виробничихцехах, які повністю ним контролюються;
- власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якимиобмежений;
- запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорівпідприємству, перейшло право власності;
- невідфактуровані поставки.
Не включаються до складу запасів:
- матеріали, прийняті на переробку;
- матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання;
- товари на комісії;
- матеріальні цінності, отримані за договором схову;
- матеріальні цінності, отримані в довічне утримання;
- попередня оплата за матеріальні цінності.
Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва єзабезпечення його предметами праці (виробничими запасами) – сировиною,матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або задопомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною їх особливістю єодноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості насобівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль зазбереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництвімає велике значення.
Одиницеюбухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група (вид). Тому вкласифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині них — на види,сорти, марки, типорозміри тощо. Класифікація запасів оформляється розробкоюноменклатури-цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, щовикористовується підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сортуприсвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця виміру іціна. У подальшому номенклатурний номер запасів вказується в усіх документах,якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці (тобто помилковомуоприбуткуванню або списанню замість одних матеріалів інших), а також єобов'язковою умовою при автоматизованій обробці інформації по обліку наявності,надходження і витрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номервикористовується як ознака (код), за яким можна визначити номер синтетичногорахунка, субрахунку, групу, найменування запасу, його сорт і розмір.
Важливе значеннядля правильного обліку має також порядок оцінки запасів. Згідно з Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбані або вироблені запасизараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
При надходженні запасів на підприємство їх первісна вартістьвизначається залежно від способу надходження на підприємство. Запаси можутьнадходити на підприємство в результаті:
— придбання за грошові кошти;
— виготовлення власними силами підприємства;
— внесення до статутного капіталу;
— безоплатного одержання;
— придбання в результаті обліку на подібні активи;
— придбання в результаті обліку на неподібні активи;
— виявлення як надлишок при інвентаризації [10].
Для правильного визначення первісної вартості придбаних запасівнеобхідно враховувати те, що не всі витрати, пов’язані з надходженням запасів, включаютьсядо її складу.
Так, первісною вартістю придбаних запасів, є собівартість запасівяка складається з таких фактичних витрат:
— суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю)за вирахуванням непрямих податків;
— суми ввізного мита;
— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуютьсяпідприємству;
— транспортно-заготівельних витрат за вантажно-розвантажувальніроботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зістрахування ризиків транспортування запасів;
— інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів ідоведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання в запланованихцілях.
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витраттого періоду, в якому вони були здійснені:
— понаднормові втрати і недостачі запасів;
— відсотки за користування позиками;
— надані знижки;
— витрати на збут;
— адміністративні та інші витрати, не пов’язані безпосередньо зпридбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вонипридатні до використання у запланованих цілях.
У разі,якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їхпервісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватись та відображатись засправедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
Відповідно до П(С)БО 9 запаси в балансі відображаються за:
– первісною вартістю – сума фактичних витрат на їх придбання абовиготовлення;
– чистою вартістю реалізації запасів – це очікувана ціна реалізаціїзапасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат назавершення їх виробництва та реалізацію;
– справедливою вартістю – сума, за якою можна обміняти актив чипогасити заборгованість за операцією між проінформованими, зацікавленими танезацікавленими сторонами.
Поряд із цим для відображення запасів у балансі в міжнароднійпрактиці використовують методи оцінки за вартістю:
– первісною, до якої входять витрати на придбання конкретного об’єкта;
– відновною, яка є сумою грошових коштів, що необхідно було бсплатити в певний момент в разі заміни об’єкта відповідним іншим об’єктом;
– чистою реалізацією – ціною продажу за вирахуванням торгових витраті розумного прибутку;
– приведеною – дисконтованою величиною майбутніх надходжень грошовихкоштів, які може принести реалізація певного предмета в ході звичайної„комерційної операції”.
На практиці для відображення в бухгалтерському балансі іфінансовій звітності запасів у грошовій оцінці використовують ціни:
1) історичні, або ціни придбання в момент отримання запасу;
2) поточні, що використовуються в момент виконання оцінки;
3) ціни відтворення – це ціни відповідних складових у момент, колицю складову буде замінено.
Зміну цін спричиняють зовнішні та внутрішні фактори (попит іпропозиція, інфляція і т.д.). Тому одним з недоліків структури грошовоговираження вартості є відсутність стабільності грошової одиниці з поглядувибраної реальної одиниці вартості, що виявляється у тенденції до зростанняцін.
Слід наголосити, що оцінка активів щодо історичної вартості не єметою, оскільки в основу покладено можливо дійсну і правдиву інформацію провартість активів.
Дійсне визначення вартості дає важливу інформацію, яка вказує напризначення окремого продукту, відповідність виробу вимогам споживачів. У зв’язку з цим оцінкавартості дає змогу зробити певні висновки, порівняти результати з початковимисудженнями або проконтролювати кожну зміну крок за кроком, орієнтуючись наотримання максимальної віддачі.
Значну увагу при формуванні первісної вартості запасів обліковціприділяють транспортрно- заготівельним витратам.
Транспортно-заготівельні витратизгідно зі П(С)БО 9 включають витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів(фрахту), за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усімавидами транспорту до місця їх використання, зокрема витрати на страхуванняризиків транспортування запасів.
Первісна вартість запасів убухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 9.
Щодо вибуття запасів, то вони відпускаються зі складу підприємствана виробничі, господарські потреби, на сторону і для переробки. Рух запасів,тобто дійсне фізичне переміщення матеріальних цінностей у процесі господарськоїдіяльності фірми, може не збігатися з рухом вартості запасів.
Оцінкавибуття запасів у разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншомувибутті здійснюється по одному з таких методів:
1)ідентифікованої собівартості одиниці запасів;
2) середньозваженоїсобівартості;
3)собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
4)нормативних затрат;
5) цінипродажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однаковепризначення і однакові умови використання, застосовується тільки один іззазначених методів.
Метод оцінки запасів за ідентифікованою собівартістю застосовуютьдля оцінки вибуття запасів, придбаних з метою їх реалізації на спеціальнезамовлення, і запасів, які не замінюють один одного.
Метод середньозваженої собівартості застосовується окремо длякожної сукупності відображених в обліку запасів, однакових за призначенням іспоживчими характеристиками. Середньозважена собівартість одиниці запасів, щовибуває, визначається діленням сумарної вартості залишку запасів на початокзвітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарнукількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяцізапасів.
Метод ФІФО(першими відпускаються запаси, що надійшли раніше) базується на хронології надходження,тобто на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаютьсячи використовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також, що грошоваодиниця є стабільною. Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду,оцінюються за цінами останніх надходжень товарів.
Оцінка запасів методом ФІФО потребує організації аналітичногообліку не тільки за видами матеріальних активів, але й за партіями постачання,якщо закупівельні ціни на них змінюються.
Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні нормвитрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням рівніввикористання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Длязабезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних нормивитрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися іпереглядатися.
Методоцінки за цінами продажу застосовується підприємствами роздрібної торгівлі звикористанням середнього відсотку торгової націнки на товари. Цей метод оцінкизастосовують підприємства, які мають значну номенклатуру товарів, щозмінюється, з приблизно однаковим рівнем торгової націнки.
Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця міжпродажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнкина ці товари. Середній відсоток торгової націнки визначається діленням сумизалишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок упродажній вартості товарів, отриманих у звітному місяці, на суму продажної(роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної(роздрібної) вартості проданих у звітному місяці товарів.
Використовуючирізні методи оцінки запасів, можна одержати різні значення валового прибутку,особливо в умовах інфляції.
Вибір підприємством оптимального методу оцінки запасів сприяєзбільшенню оборотних коштів, залученню інвестицій, що в підсумку дає можливістьотримати більші прибутки та в цілому покращити фінансовий стан підприємства.
Отже, незважаючи на те, що визнання та оцінка виробничих запасівналічує безліч методів, підприємство обирає для себе найпростіший, який билегко можна було поєднати з нашим законодавством.
За результатами аналізу економічної літератури встановлено, що не існуєвизначеності щодо трактування терміну „виробничі запаси”. Так, в економічнійлітературі виробничі запасивизначаються як матеріальні ресурси або як предмети праці, причому в однихджерелах зазначено, що вони не повинні бути задіяні в процесі виробництва, а вінших – вони беруть участь в процесі створення матеріальних благ.
В процесі дослідження пропонується наступне визначення терміну «виробничі запаси»: виробничі запаси –предмети праці, що використовуються у процесі виробничої діяльності іспоживаються цим виробництвом протягом одного господарського (виробничого)циклу, після завершення якого цілком переносять свою вартість на вартістькінцевого продукту.
Отже, виробничі запаси виступають основою виготовлення продукції,тому їх обліку слід приділяти значну увагу. Вирішення основних завдань облікута контролю збереження запасів дає змогу налагодити процес виробництва тапідвищити обсяги виготовлення продукції.
2Документальнеоформлення операцій з виробничими запасами на підприємстві
Від правильно організованого документування господарських операційзалежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінканезавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первиннідокументи з обліку руху запасів. Проте, головний бухгалтер на свій розсудповинен визначатися з тим, які документи доцільно використовувати саме на йогопідприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства.
Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечитивчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю йоперативного управління рухом виробничих запасів.
Одним з основних завдань обліку виробничих запасів є правильне та своєчаснедокументальне оформлення всіх операцій з їх руху. Такі операції оформляються первиннимидокументами, форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від21.06.1996 р. № 493.
Облік виробничих запасів здійснюється за такими напрямками:кількісний і вартісний облік; облік заготівлі і придбання матеріалів тарозрахунків з постачальниками; наявності і руху матеріалів на складах;використання матеріалів у процесі виробництва; реалізації матеріальнихцінностей і розрахунків з покупцями.
Виробничі запаси, які надходять на підприємство, оприбутковуютьсяматеріально відповідальними особами (завідувачами складами, комірниками таіншими особами). У ТзОВ «Компанія Технопол» матеріально відповідальною особою єрядовий працівник, оскільки посади комірника і завскладу відсутні. Відповіднодо договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (додаток А)цей працівник зобов’язаний вести облік, складати і надавати у встановленомупорядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки довірених йомуматеріальних цінностей, а також брати участь у інвентаризації довірених йомузапасів, тобто сприяти збереженню матеріалів.
На складі комірник на кожен номенклатурний номер запасу оформляєматеріальний ярлик (додаток Б). Цей документ містить найменування, номер іповну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо назапасі або поблизу нього.
Оприбуткування виробничих запасів матеріально відповідальноюособою здійснюється на підставі накладних (додаток В), товарно-транспортнихнакладних, рахунків-фактур та інших супроводжувальних документів.
Якщо в результаті приймання виробничих запасів будуть встановленікількісні та якісні розбіжності з даними супроводжувальних документівпостачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документівкомісія підприємства складає акт про приймання матеріалів типової форми М-7«Акт про приймання матеріалів». Для оприбуткування таких запасів за наказомкерівника створюється спеціальна комісія, в яку обов’язково мають входитипредставники постачальника, а у разі виникнення суперечливих питань з метоюз’ясування непорозумінь можна залучати відповідних спеціалістів-експертів. Актскладається у двох примірниках і підписується членами комісії, після чогозатверджується підписом керівника підприємства.
Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортноїорганізації довіреній особі (експедитору) головний бухгалтер ТзОВ «КомпаніяТехнопол» виписує довіреність. Довіреність підписується керівником підприємства,головним бухгалтером та засвідчується печаткою господарства.
Для скорочення обсягів роботи по документуванню дозволяєтьсязамість виписування прибуткових ордерів оформляти приймання запасів способом відміток(штамп) відповідальної особи на супроводжувальних документах. Саме за такимпринципом і діє ТзОВ «Компанія Технопол». Це значно полегшує роботу якматеріально відповідальної особи, так і бухгалтера, адже надходження матеріалівє значним і частим.
На підприємстві має місце такий документ як акт на списаннятоварно-матеріальних цінностей (додаток Д). Цей акт відображає списаннятоварно-матеріальних цінностей з підзвіту матеріально відповідальної особи навиробництво.
Оскільки на ТзОВ «Компанія Технопол» лімітно-забірні карткивідсутні, то відпуск виробничих запасів у виробництво здійснюється на підставінорм розходу матеріалів для проводів та кабелів з мідною жилою з врахуваннямтехнологічних відходів на 1 км (додаток Е). На основі цих норм складаютьсякалькуляції виготовлення кабелю, що дає змогу оцінити величину відпущених увиробництво матеріалів.
Перевірити дотримання норм витрачання можна за допомогою актавитрат матеріалів у виробництві.
Відпускання запасів, їх використання можуть оформлятися й іншимипервинними документами: актом-вимогою на заміну (додаткове відпускання)матеріалів (ф. № 10); накладною на відпускання товарно-матеріальних цінностей(ф. № М-20), актом про витрату давальницьких матеріалів (ф. № М-23) тощо.
Найчастіше у ТзОВ «Компанія Технопол» використовуютьсянакладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (додаток Ж).
Важливим аспектом у діяльності підприємства та безпосередньоперевірці правильності документального відображення виробничих запасів єінвентаризація.
Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з засобів контролюта збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб.Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукціїабо коли інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів неможуть бути використані. Обов'язковим є проведення інвентаризації при змініматеріально-відповідальних осіб.
На ТзОВ «Компанія Технопол» результати інвентаризації оформляютьсяінвентаризаційними описами (додаток З), які разом з висновками робочої комісіїздаються до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому головнийбухгалтер складає порівняльну відомість у якій послідовно виконуються такірозрахункові процедури: здійснюється взаємний залік залишків і нестач внаслідокпересортиці, розрахунок природної нестачі, визначаються кінцеві результатиінвентаризації. На підприємстві інвентаризація матеріальних цінностейпроводиться не рідше одного разу на рік станом не раніше 1 жовтня звітного рокудля об'єктивного відображення цих цінностей в річному звіті.
Якщо вартість нестач буде перевищувати вартість лишків, то різницяу вартості має бути віднесена на винних матеріально-відповідальних осіб. Надосліджуваному підприємстві за час діяльності нестач під час інвентаризації невиявлялось. Якщо цінності, яких не вистачає, коштують дешевше тих, що їхперекривають, то різниця відноситься на зменшення собівартості продукції(затрат на виробництво, робіт, послуг).
Лишки матеріальних цінностей, не зараховані як пересортиця, оприбутковуютьсяз внесенням їх вартості за зменшення собівартості продукції. Нестачі списуютьсяв межах норм природного збитку на собівартість продукції, робіт, послуг.Нестачі понад тих, що можуть бути списані, як природній збиток, а також по тихматеріальних цінностях, по яких не може бути природного збитку, відносять зарахунок матеріально відповідальних осіб.
За вмотивованим рішенням інвентаризаційної комісії ТзОВ «КомпаніяТехнопол» вартість нестач може бути віднесена на інших винних фізичних чиюридичних осіб шляхом висунення до них претензій через суд або арбітраж.Фактичні залишки, виявлені при інвентаризації переносять до складського облікув облікові записи бухгалтерії.
Оскільки кількість номенклатурних номерів запасів є невеликою, тонемає потреби у складанні матеріальних звітів, проте для визначення вартісногопоказника наявних виробничих запасів бухгалтерія складає оборотно-сальдовувідомість по товарно-матеріальних цінностях.
Документообіг на підприємстві має бути організований так, щобзабезпечувати вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії. Первиннідокументи, які надходять до бухгалтерії, підлягають перевірці за змістомоперації і за правильністю їх оформлення. Особливу увагу слід звернути назаконність проведення операцій.
Таким чином, на ТзОВ «Компанія Технопол» значно спрощенедокументальне оформлення руху виробничих запасів. Відсутність деяких документівсвідчить про те, що номенклатура запасів є не настільки великою, щоб їхвикористовувати.
3 Організація складського обліку виробничих запасів
Складський облік є важливим фактором контролю за зберіганнямвиробничих запасів підприємства.
Для забезпечення виробничої програми відповідними виробничимизапасами на великих підприємствах створюються спеціальні склади для зберігання основнихі допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП та інших запасів. Крімцентральних складів, в різних структурних підрозділів підприємства можуть бутикомори, які виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом попідприємству присвоюється порядковий номер, який надалі зазначається на всіхдокументах, що відноситься до операцій даного складу.
Для правильної організації обліку запасів на підприємствахпотрібні складські приміщення з відповідними обладнанням, пристосуваннями(стелажами, полицями, ящиками), вимірювальними приладами (міри, ваги). Запаси на складах маютьрозміщуватись за секціями, а в середині їх – за окремими групами (на полицях, у штабелях,стелажах, засіках тощо), щоб можна було швидко їх прийняти, видати йперевірити наявність запасів.
Складський облік виробничих запасів – це сортовий, кількіснийоперативно-технічний облік. Здійснюється облік матеріалів на складі за допомогоюкарток за формою № М-12. Картки складського обліку матеріалів відкриваються вбухгалтерії й віддаються під розписку у реєстрі, де вказуються дата видачі,кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача. Записи в картках (укількісному виразі) ведуть матеріально відповідальні особи (завідуючі складами,комірники) на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів іскладаються у день здійснення операцій.
Організовують складський облік за видами об'єктів, щозберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідностіскладський облік організовують за партіями надходження матеріальних цінностей. Кожномувиду виробничих запасів присвоюється номенклатурний номер, що дублюється у всіхпервинних документах. Перші три цифри номенклатурного номера означають номер рахункаі субрахунка, наступні дві — номер групи, а інші — порядковий номер виробничихзапасів у групі. За цими номерами організовують і бухгалтерський облік виробничихзапасів, що дає змогу провадити кількісну звірку даних оперативного складськогой аналітичного бухгалтерського обліку.
Склади повинні бути забезпечені справними вагами, вимірювальнимиприладами та мірною тарою.
Облік запасів на складі здійснюється завідувачем складом(комірником), який є матеріально відповідальною особою. Його приймають нароботу, як правило, за погодженням з головним бухгалтером підприємства. Зкомірником укладається типовий договір у встановленій формі про повнуіндивідуальну матеріальну відповідальність.
Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах задопомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічнимигрупами виробничих запасів відповідно до номенклатури – цінника. Аналітичнірахунки групують за групами матеріалів, місцями зберігання матеріальновідповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками.Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях.Використовують рахунки аналітичного обліку для контролю за зберігання і рухомзапасів, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також дляпроведення підсумків інвентаризації.
Завідуючий складом (комірник) щоденно записує до складськоїкартотеки (чи книги) всі операції надходження і витрат матеріалів, нумеруючисвої записи по порядку з початку року чи кварталу.
Після кожного запису визначається залишок матеріалів даногономенклатурного номера.
Контроль за виконанням плану договорів своєчасним надходженням іоприбуткуваннями матеріалів здійснює служба постачання. З цією метою ведутьсявідомості оперативного обліку виконання договорів поставки, де відмічаєтьсявиконання договорів поставки, де відмічається виконання умов договору пропоставку за асортиментом матеріалів (їх кількістю, ціною, строкамивідвантаження тощо). Бухгалтерія здійснює контроль за організацією данихоперативного обліку.
Запаси відпускають зі складу підприємства на виробничі,господарські потреби, на строку, для переробки і в порядку реалізаціїнадлишкових (неліквідних) запасів.
При відпуску запасів зі складу у виробництво матеріальновідповідальна особа (завскладом, комірник) повинен дотримуватись наступнихвимог:
1) запаси обліковувати за вагою, обсягом, масою у суворійвідповідності до нормативів витрат на визначений обсяг виробництва;
2) відпуск запасів здійснювати в межах попередньо встановленихлімітів;
3) узгоджувати з головним бухгалтером списки осіб, яким наданоправо вимагати зі складів матеріали, і брати зразки їх підписів.
Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зіскладу для внутрішньогосподарських потреб, є лімітно-збірні картки (ф. М-8),накладні вимоги.
Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та діючихнорм витрат матеріалів з урахуванням існуючих в цехах залишків невикористанихматеріалів на початок місяця. Ліміт може встановлюватись на кожне замовленняокремо.
Відпуск матеріалів на строку здійснюється на підставі договорів,нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства.Відпуск матеріалів стороннім підприємством оформлюють накладними на відпускматеріалів на сторону.
Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу на склад, як і здачувідходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництвіматеріалів оформлюють також накладною вимогою (ф. М-11).
Записи в регістрах сортового обліку з лімітних карт потрібноробити після кожної операції, занесеної в картку. Якщо кількість лімітних карт невелика,то можна записувати у сортових картках загальні підсумки за тиждень, декаду абомісяць. При цьому самі картки слід зберігати разом з відповідними картками складськогообліку. Підрахований залишок після кожної реєстрації первинного документа зіставляєтьсяз нормою запасу. Це дає можливість одержати важливу інформацію про стан виробничихзапасів та замовляти необхідні матеріальні ресурси. Завідуючий складом має даніпро норми запасів, а також про наявність матеріалів, що тривалий час лежать безруху.
Бухгалтерія підприємства у встановлені строки здійснює приймання іобробку первинних документів на сирову, матеріали тощо. Всі документисортуються і перевіряються. Прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до нихналежать, транспортними документами, приймальними актами тощо. Лімітні картки,що надійшли зі складу, зіставляються з іншими примірниками, отриманими відцехів – споживачів, накладні на переміщення матеріалів, здані складами –відправниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів –одержувачів.
Таким чином, правильно організований на підприємстві складськийоблік виробничих запасів запобігає розтрачанню виробничих запасів, попереджуєрозкрадання матеріальних цінностей, а також значно полегшує роботу підприємствав цілому.
4 Синтетичний і аналітичний облік операцій з виробничими запасами
В Україні суб’єктаминормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерства органівДержкомстатистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державніоргани. Нормативними документами регламентуються як об’єкти обліку, так і схемакореспонденції рахунків. Методологічне регулювання бухгалтерського обліку здійснює, якправило, Міністерство фінансів, що займається розробкою: Плану рахунків бухгалтерського обліку; положень про документальне забезпеченнязахистів в бухгалтерському обліку; обсягу, форми і порядку складання річної(квартальної) бухгалтерської звітності;порядку ведення облікових регістрів різними підприємствами; інших нормативних документів, що регулюють облік в цілому та окремійого ділянки.
Основнимдокументом, що регулює порядок ведення обліку запасів є Положення (Стандарт)бухгалтерського обліку № 9 «Запаси». В ньому поданий порядок аналітичного тасинтетичного обліку запасів, порядок визнання та оцінки.
Для накопичення інформації про наявність і рух виробничих запасівПланом рахунків визначений активний рахунок 20 «Виробничі запаси», до якоговідкривається дев’ять субрахунків:
— 201 «Сировина і матеріали»;
— 202 «Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби»;
— 203 «Паливо»;
— 204 «Тара і тарні матеріали»;
— 205 «Будівельні матеріали»;
— 206 «Матеріали передані у переробку»;
— 207 «Запасні частини»;
— 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;
— 209 «Інші матеріали».
За дебетом рахунка 20 «Виробничі запаси» і відповідних субрахунківвідображаються дані про надходження запасів з різних джерел (відпостачальників, підзвітних осіб, власного виробництва, засновників підприємстватощо).
За кредитом цього рахунка та його субрахунків відображаєтьсяінформація про вибуття (списання) запасів на різні цілі (виробництво та іншівнутрішньогосподарські потреби, відпускання на сторону), а також суми уцінкивиробничих запасів.
Типові операції ТзОВ «Компанія Технопол» з надходження виробничихзапасів подано у табл. 2.
Таблиця 2
Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку надходженнявиробничих запасів на ТзОВ «Компанія Технопол»
Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Дебет Кредит Оприбутковано на склад виробничі запаси, які виготовлені на підприємстві (або повернення невикористаних) 20, 22 23 Оприбутковано виробничі запаси, які придбані підзвітним особам 20, 22 372 Оприбутковано виробничі запаси як внесок у статутний капітал 20, 22 46 Відображено суму дооцінки виробничих запасів 20, 22 423 Оприбутковано лишки виробничих запасів, виявлені при інвентаризації 20, 22 719 Відображено надходження виробничих запасів від постачальників та підрядників та інших кредиторів 20, 22 63, 68 Відображено суму ПДВ (податковий кредит) при придбанні запасів 64 63, 68 Відображено дохід від безоплатно одержаних виробничих запасів 20, 22 745
Отже, з наведених у табл. 2 проведень, що використовуються на ТзОВ«Компанія Технопол», бачимо, що способів надходження виробничих запасів на підприємствоє багато. Всі господарські залежно від цих способів відображаються різнимипроведеннями.
В процесі здійснення підприємством своєї діяльності відбуваєтьсявибуття виробничих запасів. Типові проведення з обліку їх вибуття на ТзОВ«Компанія Технопол» наведено у табл. 3.
Таблиця 3
Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку вибуття виробничихзапасів на ТзОВ «Компанія Технопол»
Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Дебет Кредит Спрямовано виробничі запаси на здійснення капітальних інвестицій з метою створення основних засобів та нематеріальних активів 15 20, 22 Витрачено виробничі запаси на основне виробництво 23 20, 22 Списано виробничі запаси на витрати, які пов'язані з виправленням браку 24 20, 22 Списано виробничі запаси на витрати, пов'язані з освоєнням виробництва нових видів продукції 39 20, 22 Списано виробничі запаси на загальновиробничі витрати 91 20, 22 Списано виробничі запаси на адміністративні витрати 92 20, 22 Списано виробничі запаси на витрати, пов'язані із збутом продукції 93 20, 22 Відображено собівартість реалізованих виробничих запасів 943 20, 22 Відображено суму уцінки виробничих запасів 946 20, 22 Відображено суму нестач виробничих запасів, яка підлягає врегулюванню 947 20, 22У бухгалтерії виробничі запаси оцінюються за обліковими цінами, заякими ведеться аналітичний облік руху та наявності матеріалів у розрізіоднорідних груп. Таким чином буде одержана інформація про вартість матеріалівза даними складського обліку та відомостями бухгалтерії. Такі записи повиннізбігатися, тому що складський і бухгалтерський облік ведуться за даними одних ітих самих первинних документів та оцінюються за одними цінами. Якщо за якоюсьгрупою дані про залишки (сальдо) не співпадають, то бухгалтерія здійснює перевіркута виявляє помилки.
Отже, для обліку руху виробничих запасів призначений рахунок 20 «Виробничі запаси», який має 9субрахунків. Оскільки оприбуткування і списання виробничих запасів здійснюєтьсяна підставі первинних документів, то на ТзОВ «Компанія Технопол» відсутні деякірегістри обліку. Це пов’язано з тим, що документальне оформлення надходження івибуття запасів є значно спрощеним.
5 Автоматизація обліку виробничих запасів
Облік виробничих запасів є однією з найважливіших ділянокоблікової роботи, оскільки питома вага вартості сировини і матеріалів уструктурі собівартості виробу в середньому за промисловими підприємствамистановить 50 %. Тому передумовою підвищення ефективності виробництва ізабезпечення його безперебійної роботи є економія виробничих запасів, а такожвизначення потреби в них.
На практиці трапляються різні варіанти організації машинноїобробки інформації обліку виробничих запасів. Вони залежать від методологіїобліку, способів оцінки запасів, складу і групування задач, особливостей організаціїінформаційної бази, технічних засобів, що використовуються для обробки.
При машинній обробці інформації обліку виробничих запасів задачідоцільно згрупувати так:
1) облік та контроль за надходженням запасів на склади підприємства;
2) облік і контроль наявності та руху запасів на складах і вексплуатації;
3) облік та контроль вибуття запасів зі складів підприємства насторону;
4) облік переоцінки виробничих запасів;
5) відображення операцій із виробничими запасами в обліковихреєстрах.
Кожну поставлену задачу доцільно розділяти на підзадачі. При цьому повинновраховуватися, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та вбухгалтерії підприємства.
Після придбання, відповідно до виписаних документів, виробничі запаси надходять на склад підприємстваабо матеріально-відповідальній особі. На складі здійснюється документованеоформлення операцій і первинне оброблення даних з обліку виробничих запасів,ведеться аналітичний облік у місцях зберігання матеріальних цінностей.Інформаційна база на цьому рівні — це складська картотека, в якійвідображається рух і залишки на конкретну дату або за конкретний період часу.
Облік матеріалів у бухгалтерії ведеться в кількісному тавартісному вияві, у розрізі матеріально-відповідальних осіб, балансових рахунків,субрахунків та облікових груп на основі зданих первинних документів зі складівта підрозділів підприємства. Також здійснюється розрахунок і формуваннявихідної інформації регламентного, контрольного і довідкового характеру,виконується аналіз, прогноз, аудит і прийняття управлінських рішень у цілому попідприємству або структурному підрозділу.
Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з облікувиробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення,оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних нарахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зісвоєчасним складанням звітності.
Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можутьвикористовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцяхзберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місцьавтоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачаєвикористання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації.Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний,синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності.
Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовуватитаку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій;прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимоїкореспонденції рахунків; номенклатура-цінник виробничих запасів; типовихгосподарських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.
Для обліку матеріальних цінностей використовуються типові формипервинних документів, що утворюють вхідну інформацію: прибутковий меморіальнийордер,здавальнанакладна, товарно-транспортна накладна, накладна на переміщення матеріалів, акт про прийманняматеріалів, лімітно-забірна картка, вимога, накладна на відпуск матеріалів на сторону, картка складськогообліку.
Вихідною інформацією складського обліку є: картка складськогообліку матеріалів, оборотна відомість матеріальних цінностей, довідковаінформація, інформація про переоцінювання матеріальних цінностей, реєстрпервинних документів, інвентаризаційна відомість.
А в бухгалтерії основною регламентованою вихідною інформацією зобліку матеріальних цінностей є: інвентаризаційна відомість наявностіматеріальних цінностей, зведена відомість надходження матеріальних цінностей,зведена відомість витрат матеріальних цінностей, оборотна відомістьматеріальних цінностей, картка підзвітної особи, відомість відображеннягосподарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахункахбухгалтерського обліку, відомість переоцінювання матеріальних цінностей,відомість надходження матеріальних цінностей в аналітичному розрізі, відомістьвикористання матеріальних цінностей, довідкова інформація обліку та аудитуматеріальних цінностей, відомість показників прибутку, отриманого відреалізації матеріальних цінностей, реєстр первинних документів, журнал облікувідпуску матеріальних цінностей, прогнозування запасів товарно-матеріальнихцінностей, прогнозування використання матеріальних цінностей.
У ТзОВ «Компанія Технопол» використовується такий програмнийпродукт з автоматизації обліку виробничих запасів як «1С: Бухгалтерія 7.7».Існуюче настроювання плану рахунків і аналітичного обліку для рахунку 20«Виробничі запаси» передбачає ведення обліку в розрізі трьох видів субконто(набір значень, що використовуються для ведення аналітичного обліку забухгалтерськими рахунками): номенклатури матеріалів, місць зберігання і партій,а також у двох вимірниках: вартісному і натуральному.
Дана програма значно полегшує роботу бухгалтера при створеннізведених документів та складанні звітності. Проте, «1С: Бухгалтерія 7.7» має іряд недоліків, що вимагає виконання деяких розрахунків і проведень вручну.
Висновки
У курсовій роботі були розглянуті особливості ведення облікувиробничих запасів. Робота складається з п’яти питань.
При написанні першого питання роботи вивчалась спеціальнаекономічна література, інструктивні та нормативні документи, матеріалиперіодичної преси та наукових конференцій стосовно обліку виробничих запасів.
У першому питанні розглядалась економічна сутність запасів якоб’єкту обліку, наводилась їх класифікація та групування, вивчалася оцінкавиробничих запасів для цілей обліку та здійснювався огляд нормативно-правовоїбази з обліку виробничих запасів.
В другому питанні роботи описано порядок документального оформлення виробничих запасів, їх відображення уфінансовій звітності ТзОВ «Компанія Технопол». Для ведення обліку виробничих запасів використовують великийперелік первинних документів, такі як видаткові накладні, податкові накладні,довіреність, рахунки-фактури та інші. Основні з них приведені у додатках до курсової роботи. Правильністьорганізації документування запасів на ТзОВ «Компанія Технопол» впливає на правильністьздійснення розрахунків, списання вартості відпущених запасів.
У третьому питанні висвітлювалась організація складського облікувиробничих запасів на підприємстві, що є важливим фактором контролю зазберіганням виробничих запасів.
У четвертому питанні подано інформацію про особливості організаціїобліку виробничих запасів, яка передбачає ознайомлення із рахунками тасубрахунками, на яких повинна відображатись інформація про наявність та рухвиробничих запасів, організацію синтетичного і аналітичного обліку з врахуваннямособливостей діяльності підприємства.
Також у вигляді таблиць було представлено основні операції із рухувиробничих запасів та відображено кореспонденцію відповідних бухгалтерськихрахунків обліку.
П’яте питання розкриває процес автоматизації обліку виробничихзапасів.
Таким чином, проаналізувавши і зробивши характеристику виробничихзапасів та організацію їх обліку на ТзОВ «Компанія Технопол», можна сказати, щовони займають важливе місце у господарській діяльності підприємства, аджестановлять основу виробництва продукції.
Список використаних джерел
1. Баланс: Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 2, затверджене Наказом Міністерства фінансів № 87 від 31.03.99 р.
2. Білова Н., Дзюба Н.,Хмелевський І. Надходження запасів: податковий та бухгалтерський облік //Податки та бухгалтерський облік (укр.).- 2006.- № 88.- C.14-46.
3. Бухгалтерський облік таоподаткування: Навч. посібник / За ред. Хом’яка Р. Л., Лемішовського В. І. –Львів: Бухгалтерський центр „Ажур”, 2008. – 1112 с.
4. Бухгалтерський облікта фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С. Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ „Баланс-Клуб”, 2000. – 768 с.
5. Бухгалтерський фінансовийоблік. Підручник/ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
6. Виробничі запаси:бухгалтерський та податковий облік // Збірник систематизованого законодавства(укр.).- 2006.- № 12
7. Грабова Н.М., КривоносовЮ.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч.посібник: 3-тє вид., допов. — К.: А.С.К., 2001.-416с.
8. Дорфман В. Облікматеріальних витрат в промисловості / Дебет-Кредит. – 2002. — №10.
9. Завгородній В.П.Бухгалтерський облік в Україні. Навч.посібник. – К.: А.С.К., 2001. – 848 с.
10. Запаси: Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 9, затверджене Наказом Міністерства фінансіввід 31.03.99 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
11. Кузнецова М. Тенденции изакономерности управления запасами // Проблемы теории и практики управления(рус.).- 2006.- № 11.- C.63-72
12. Облік операцій з запасами// Все про бухгалтерський облік (укр.).- 2006.- № 17.- C.19-32.
13. Організаціябухгалтерського обліку. Навч.посіб. /Ф.Ф.Бутинець, О.В.Олійник, М.М.Шигун,С.М.Шулепова. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
14. План рахунківбухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операційпідприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів Українивід 30.11.99р. № 291.
15. Про застосуванняПлану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарськихоперацій підприємств і організацій: Інструкція, затверджена НаказомМіністерства фінансів України від 30.10. 99р. № 291 (зі змінами ідоповненнями).
16. Типовий порядоквизначення норм запасів ТМЦ № 17-60/26 затверджений: Наказ Міністерствафінансів України від 31.05.91р. № 07-102.
17. Ткаченко Н. М.Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ.вищ. закл. екон. спец. – 5-те вид., допов. і перероб. – К.: А.С.К., 2000.
18. Швець В. Г. Теоріябухгалтерського обліку: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання,2008. – 535 с.