Реферат: Курсові різниці: поняття, порядок визнання та відображення в обліку


Реферат з теми:

Курсові різниці: поняття,порядок визнання та відображення в обліку


1. Облік курсових різниць

Курсова різниця – це різниця міжоцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти одного найменування прирізних валютних курсах.

Курсова різниця це та сума, якавиникає під час обліку активів і пасивів за курсом НБУ на момент здійсненняоперацій по розрахунках, або на момент складання звітності, і які виражені віноземній валюті.

Реальна оцінка валютних ресурсівзалежить від коливання валютного курсу.

Валютним курсом для цілейбухгалтерського обліку, відповідно до П(С)БО 21, вважається встановлений НБУкурс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Офіційний курс своєї грошової одиницівстановлюється НБУ на підставі результатів торгів валютними цінностями наміжбанківській валютній біржі.

Офіційний курс національної грошовоїодиниці використовується при здійсненні всіх безготівкових операцій:

1. Купівлі та продажуіноземної валюти.

2. У бухгалтерському облікувсіх операцій, відображених в інвалюті.

3. Розрахунків з бюджетом тамитницею.

4. При плануванні та аналізізовнішньоекономічної діяльності.

5. Ціноутворенні.

6. Складанні оперативної,бухгалтерської і статистичної звітності.

7. Для міждержавнихрозрахунків.

Офіційний курс використовують усірезиденти і нерезиденти, які проводять діяльність на території України,незалежно від форм власності і господарювання та видів здійснених операцій.

Установлення валютного курсу на біржіназивається котируванням валют.

Існує два методи котирування валют:

Прямий – валютний курс відображаєціну одиниці іноземної валюти через національну валюту.

Непрямий – за одиницю прийнятанаціональна валюта, курс якої виражається у визначеній кількості іноземнихгрошових одиниць.

Котирування валют дляторгово-промислової клієнтури зазвичай базується на крос курсі – співвідношенніміж двома валютами, що випливає з їх курсу стосовно до третьої валюти (якправило, до долара).

При здійсненні обліку курсовихрізниць необхідно визначити:

–   об'єкти обліку;

–   розмір балансової вартостііноземної валюти;

–   звітний період, у якому булиздійснені операції, «пов'язані з рухом валютних ресурсів.

Об'єктом обліку при визначенні сумикурсових різниць є:

–   наявні грошові кошти;

–   ресурси в установах банків;

–   ресурси в дорозі;

–   грошові і платіжні документи;

–   цінні папери;

–   ресурси в розрахунках зюридичними і фізичними особами;

–   залишок цільовогофінансування з бюджету;

–   заборгованість в інвалюті.

При визначенні суми курсових різницьперерахунку не підлягають такі активи:

–   основні ресурси;

–   нематеріальні активи;

–   малоцінні й швидкозношуваніпредмети;

–   сировина і матеріали;

–   устаткування;

–   товари.

Вартість перелічених активівоцінюється в національній валюті України в сумі, що обчислена за чинним курсомНБУ:

–   на дату здійсненнягосподарської операції в іноземній валюті з якою пов'язано зарахування цихактивів на баланс підприємства;

–   на кінець звітного періоду;

–   на дату погашеннязаборгованості у звітному періоді.

Таким чином, відповідно до стандартівбухгалтерського обліку, курсові різниці виникають або на дату проведеннярозрахунку (операції), або на дату складання бухгалтерської звітності (дезвітним періодом є місяць).

Відповідно до П(С)БО 3, усі курсові різниці, умовно,поділяються на:

Операційні – які виникають під часгосподарських операцій з активами і по зобов'язанням підприємства, пов'язаних зопераційною діяльністю;

Неопераційні – які виникають під часгосподарських операцій з активами і зобов'язанням підприємства в інвалюті, якіпов'язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю підприємства.

При віднесенні курсової різниці доопераційної чи неопераційної необхідно керуватися тим, якою операційною,інвестиційною чи фінансовою є сама операція, в результаті проведення якої данакурсова різниця утворилася.

Позитивна курсова різниця “транзитом” проходить через:

–   рахунок 714 “Дохід від операційної курсовоїрізниці”;

–   рахунок 744 “Дохід віднеопераційної курсової різниці”.

Негативна курсоварізниця – “транзитом” проходить через:

–   рахунок 945 – втрати від операційної курсовоїрізниці;

–   рахунок 974 – втрати від неопераційної курсовоїрізниці, з дальшим списанням на рахунок 79 “Фінансовий результат”.

Відповідно до стандартівбухгалтерського обліку, курсові різниці бувають операційні і неопераційні(табл. 1.1.).


Таблиця 1.1 — Причини перерахунку курсових різниць

Операційні курсові різниці Неопераційні курсові різниці 1 2 Залишок валютних ресурсів, що є на розрахунковому рахунку в банку або в касі підприємства на дату балансу. По кредитах, які отримані в інвалюті Відсотки, які нараховані по таким кредитам Дебіторська заборгованість за реалізовані оборотні активи (крім фінансових інвестицій), яка підлягає одержанню в інвалюті на момент її погашення або на дату балансу Дебіторська заборгованість за реалізовані необоротні активи і фінансові інвестиції, що підлягають одержанню в іноземній валюті Кредиторська заборгованість за придбані оборотні активи (крім фінансових інвестицій), що підлягає оплаті в інвалюті на момент її погашення або на дату балансу Кредиторська заборгованість за придбані необоротні активи і фінансові інвестиції, що підлягають оплаті в іноземній валюті Дебіторська заборгованість з операційної оренди на момент її погашення або на дату балансу Дебіторська заборгованість з фінансової оренди Кредиторська заборгованість з операційної оренди на момент її погашення або на дату балансу Кредиторська заборгованість з фінансової оренди

2. Порядок відображення курсовихрізниць у фінансовій та податковій звітності

Питання формування інформації прооперації підприємства з іноземною валютою і відображення показників статейфінансової звітності господарських одиниць підприємства за межами України внаціональній валюті України в бухгалтерському обліку визначається відповідно доПоложення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Іноземна валюта (у перерахунку закурсом НБУ в національну валюту), як і належить, відображається в рядку 240 “Кошти в іноземній валюті” у Балансі підприємства ф. №1.

У звіті “Про фінансові результати” (форма 2) відображається результатперерахунку облікових статей в іноземній валюті відповідно зі зміною курсу НБУ,який виник у зв'язку з:

1.   Операційною діяльністюпідприємства, відображається:

–   у рядку 060 “Інші операційні доходи”;

–   у рядку 090 “Інші операційні витрати”.

2.   Неопераційною діяльністюпідприємства:

–   у рядку 130 “Інші доходи”;

–   у рядку 160 “Інші витрати”.

При цьому для розмежування доходів івитрат за джерелами їх виникнення варто врахувати, що операційна курсоварізниця виникає тоді, коли вона нарахована по активах або зобов'язанняхпідприємства і пов'язана з операційною діяльністю, тобто основною діяльністюабо діяльністю, яка не є інвестиційною чи фінансовою.

Результати перерахунку статей балансув іноземній валюті, не пов'язаних з операційною діяльністю, відображаються у “Звіті про рух грошових коштів” (форма №3):

–  у рядку040 “Прибуток (збиток)” від нереалізованих курсових різниць,у графі “Надходження” відбиваються збитки, у графі “Витрати” – прибуток від курсових різниць;

–  у рядку420 “Вплив зміни валютних курсівна залишок коштів” показується сума збільшеннячи зменшення залишку коштів в іноземній валюті в результаті коливань валютного курсу за звітнийперіод.

З метою оподатковування облікбалансової вартості іноземної валюти, відповідно до п.п. 7.3.6 л. 7.3 ст. 7Закону України “Про оподаткування прибуткупідприємств”, здійснюється за оцінкою їїсередньозваженої вартості відповідно до правил Положення (стандарту)бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Що стосується визначення сум валовихвитрат при купівлі товарів за іноземну валюту, то датою збільшення валовихвитрат платника податків при здійсненні ним операцій з нерезидентами є датаоприбуткування платником податків товарів.

Витрати, понесені (нараховані)платником податків в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку зпридбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять до валових витраттакого платника податків, визначаються у сумі, що дорівнює балансовій вартостітакої іноземної валюти, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміноюобмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Доходи, отримані (нараховані) платникомподатків в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг)протягом звітного періоду, перераховуються в гривні по офіційному валютному(обмінному) курсу Національного банку України, що діяв на дату одержання(нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміноюобмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Отже, порядок визначення балансовоївартості іноземної валюти для визначення валових витрат, нарахованих віноземній валюті, такий самий, як і для визначення валових доходів, отриманих віноземній валюті.

Тобто балансова вартість іноземноївалюти для визначення валових витрат, понесених платником податків в іноземнійвалюті, розраховується шляхом перерахування в гривні по офіційному валютному(обмінному) курсу Національного банку України, що діяв на дату одержання(нарахування) таких витрат.

Виходячи з викладеного, платникподатків при одержанні імпортних товарів на валові витрати відносить суми,розраховані шляхом перерахування вартості товарів у гривні по офіційномувалютному (обмінному) курсу Національного банку України, що діяв на датуодержання таких товарів.

При цьому заборгованість в іноземнійвалюті не виникає і тому перерахунок валових витрат на момент оплати товару невідбувається.

Датою здійснення господарськоїоперації для цілей бухгалтерського обліку вважається дата визнання (тобтоприйняття до бухгалтерського обліку й відображення у фінансовій звітності)активів, зобов'язань, статутного і власного капіталу, доходів і витрат.

Згідно П(С)БО 21, у бухгалтерськийоблік вводиться поняття монетарних та немонетарних статей.

Необхідно чітко розмежовуватимонетарні і немонетарні статті, як в активі, так і в пасиві, що дуже важливодля бухгалтерського обліку.

Таблиця 2 — Порядок обліку монетарнихта немонетарних статей

Найменування субрахунку Призначення 1 2 МОНЕТАРНІ 3621 Для обліку розрахунків з іноземними покупцями з операцій і майбутньою оплатою 6321 Для обліку розрахунків з іноземними постачальниками з операцій, що припускають наступну оплату 3772 розрахунки з іншими дебіторами в інвалюті Для обліку виданих авансів, що підлягають поверненню 6852 розрахунки з іншими кредиторами в інвалюті Для обліку отриманих авансів, що підлягають поверненню, а також при погашенні боргу перед підзвітною особою на підставі авансового звіту НЕМОНЕТАРНІ 3712 Для обліку розрахунків з іноземними постачальниками з операцій з попередньою оплатою 6812 – розрахунки з авансів отриманих в іноземній валюті Для обліку розрахунків з іноземними покупцями за отриманими авансами 3622 Для обліку розрахунків при бартері 3722 Для обліку розрахунків з підзвітними особами у випадку попередньої видачі авансу в іноземній валюті

До монетарних належать кошти та їхеквіваленти, дебіторська та кредиторська заборгованості, що будуть погашенігрошима (їх еквівалентами).

Якщо ж дебіторська та кредиторськазаборгованість виникла в результаті перерахування або одержання авансу, тобтонадходження коштів відбулося до факту оприбуткування чи реалізації товарів(робіт, послуг), то така заборгованість належить до немонетарних статей.

Таким чином, для зручностівідображення курсових різниць у складі операційних чи інших доходів і витрат, атакож при складанні Звіту про рух грошових коштів пропонується умовна схемаобліку заборгованості в іноземній валюті (табл. 1.2).

Пунктом 6 П(С)БО 21 визначено, щосума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, отримана від інших осіб зарахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконанняробіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховуєтьсяу валюту звітності з застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу. Увипадку одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами івідвантаження частинами покупцю немонетарних активів (робіт, послуг) дохід відреалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів іззастосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансовихплатежів.

Порядок переоцінки дебіторської ікредиторської заборгованості. Дебіторська заборгованість це:

1. Заборгованість, яка виникла в рахунокздійснення попередньої оплати за товари, роботи, послуги.

2. Заборгованість, яка виникла післявідвантаження товарів за договором, що передбачає здійснення розрахунків віноземній валюті, до одержання оплати.

Кредиторська заборгованість виникає втаких випадках:

1. При одержанні товарів, робіт і послугза договором, що передбачає оплату в інвалюті.

2. При одержанні попередньої оплати затовари, роботи і послуги.

Переоцінка дебіторської і кредиторськоїзаборгованості здійснюється за курсом НБУ на кінець звітного періоду і на деньії погашення (повністю або частково)


Порядок відображення курсових різниць

Вид курсової різниці Кореспонденція рахунків Дт Кт

Переоцінка грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статтях з операційної діяльності під час підвищення курсу інвалюти:

1.     по активах – позитивна курсова різниця;

2.     по зобов’язаннях – від’ємна курсова різниця.

30,32,33,

34,37,36,

945

714,

714

62,63,685

Переоцінка грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статтях з операційної діяльності під час зниження курсу інвалюти:

1.     по активах –від’ємна курсова різниця;

2.     по зобов’язаннях – позитивна курсова різниця.

945

62,63,685

30,32,33,

34,37,36

714

Переоцінка монетарних статей по інвестиційній і фінансовій діяльності (крім діяльності по фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України) під час підвищення курсу інвалюти:

1.      по активах – позитивна курсова різниця;

2.      по зобов’язаннях – від’ємна курсова різниця.

143,16,35,37

974

744

60,61,67

Переоцінка монетарних статей по інвестиційній і фінансовій діяльності (крім діяльності по фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України) під час зниження курсу інвалюти:

1.     по активах – від’ємна курсова різниця;

2.     по зобов’язаннях – позитивна курсова різниця.

974

60,61,67

143,16,35

37

744

По фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України позитивна курсова різниця 141 425 По фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України від’ємна курсова різниця 425 141

Порядок визначення результатупереоцінки заборгованості: Для дебіторської заборгованості:

а)   при збільшенні курсу НБУ – виникає позитивна різниця міжбалансовою вартістю дебіторської заборгованості й офіційним валютним курсом НБУ – дохід;

б)   при зменшенні курсу НБУ – виникає негативна різниця – це витрати.

Для кредиторської заборгованості:

а)   при збільшенні курсу НБУ – виникає негативна різниця – витрати;

б)   при зменшенні курсу НБУ – виникає позитивна різниця – дохід. Курс НБУ на день здійсненнягосподарської операції або на дату балансу впливає тільки на монетарні статтіобліку.

Під час здійсненнязовнішньоекономічних операцій комерційні партнери можуть порушувати строкирозрахунків за проведені операції. Таким чином виникає прострочена дебіторськаі кредиторська заборгованості.

Права та обов'язки сторінзовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраноїсторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшогоузгодження. Виходить, якщо в укладеному договорі така країна – Україна, то строк позовної давностіобчислюється відповідно до її законодавства і становить З роки. При цьомуперебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася абоповинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо у контракті не була обумовленакраїна, право якої має застосовуватися, то згідно зі ст. 6 Закону про ЗЕД, длядоговорів купівлі-продажу діє право тієї країни, де заснована, має своє місцепроживання або основне місце діяльності сторона-продавець.


Список використаних джерел

1.    Закон України “Прозовнішньоекономічну діяльність” № 959-ХІІ (із змінами і доповненнями) від16.04.91 р. // www.rada.gov.ua

2.    Закон України “Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.94 р.// www.rada.gov.ua

3.    Закон України “Про оподаткування прибуткупідприємств” № 283/97-ВР від 22.05.97 р. // www.rada.gov.ua

4.    Наказ Міністерства фінансівУкраїни “Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті” № 29від 14.02.96 р. // www.rada.gov.ua

5.    Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 9 “Запаси”,затверджено наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 р. //www.rada.gov.ua

6.    Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”, затверджено наказомМіністерства фінансів України № 176 від 10.08.2000 р. // www.rada.gov.ua

7.    Порядок установлення івикористання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют: ПостановаПравління Національного банку України, № 129 від 18.03.99 р. // www.rada.gov.ua

8.    Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіззовнішньоекономічної діяльності. Підручник для студентів вищих навчальнихзакладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ПП “Рута”, 2007. — 544 с.

9.   КадурінаЛ.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствахУкраїни: теорія, практика, рекомендації: Навчальний посібник. – К.: Центручбової літератури, 2007. – 606 с.

еще рефераты
Еще работы по бухгалтерскому учету и аудиту