Реферат: Відповідальність аудитора за здійснені дії і виконання процедури за дотримання нормативно-правової бази України і Міжнародними стандарти аудиту для перевірки подальших подій
Міністерство культури ітуризму України
Київський національнийуніверситет культури і мистецтв
Факультет менеджменту іекономіки
Кафедра економіки
Реферат
по дисципліні«Аудит за міжнародними стандартами»
на тему:
Відповідальністьаудитора за здійснені дії і виконання процедури за дотриманнянормативно-правової бази України і Міжнародними стандарти аудиту для перевіркиподальших подій
Виконала:
ст. 5-курсу гр. ОБА-86 сп
Сопілко Т. С.
Київ 2010 р.
Зміст
Вступ
1 Регламентація та сутністьвідповідальності аудитора нормативно-правовою базою України та МС
2 Класифікація аудиторськоївідповідальності
3 Наслідки порушеньаудиторської перевірки
Висновки
Використана література
Додаток
Вступ
Відносини між аудиторською фірмою(аудитором) і клієнтом регулюються нормами цивільного законодавства. Увідповідності до статті 35 Закону України «Про аудиторськудіяльність» за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор несе цивільнувідповідальність, яка передбачає відшкодування завданих збитків з виниаудитора.
Стандарти аудиту — цезагальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов’язків.Вони формують єдині базові вимоги щодо організації і методики здійснення аудитута забезпечують відповідний рівень гарантій результатів при їх дотриманні.
У системі нормативного регулюваннюаудиторської діяльності важлива роль належить внутрішнім стандартамаудиторських фірм (ВСАФ), під якими розуміють документи, що деталізують ірегламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту, прийняті ізатверджені аудиторською фірмою.
Застосування ВСАФ в діяльностіаудиторських фірм є досить актуальною проблемою на сучасному етапі, оскільки їхзастосування є основою подальшого професійного росту фірми, підвищення їїрейтингу та конкурентноздатності на ринку аудиторських послуг.
Процедури перевірки даних навідповідність — це тести, що складаються для отримання обґрунтованої гарантіїщодо ефективності системи внутрішнього контролю.
Проблеми якості аудиторських послугповинні бути обумовлені в договорі або вимогами, визначеними для робітвідповідного виду. З метою запобігання недолікам у роботі аудитор можепередбачити в договорі умови, за яких аудиторська перевірка розпочнеться. Це,наприклад, проведення замовником інвентаризації активів і розрахунків передскладанням бухгалтерського звіту. Доцільно обумовити також необхідністьперевірки аудитором початкового сальдо балансу.
1 Регламентаціявідповідальності аудитора нормативно-правовою базою України та МС
Правовою основою проведенняаудиту в Україні є Закон “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 року, якийвизначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні іспрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метоюзахисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.
Національні нормативи аудиту вимагаютьдокументального оформлення всіх питань, які аудитор вважає важливими з поглядудоказовості факту виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішеньта оцінок, а також того, що аудит проводився відповідно до вимог Національнихнормативів аудиту або інших стандартів та правил.
Шляхом виконання незалежних процедураудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторськихдоказів, яка дасть змогу зробити аудиторський висновок про фінансову звітністьпідприємства.
Незалежні процедури перевіркипроводяться для отримання доказовості, повноти, точності й правдивості даних,що обробляються системою обліку. Вони бувають у вигляді:
* детальних тестів операцій і залишківна рахунках;
* аналізу важливих показників, включноз остаточним обстеженням незвичайних відхилень і статей.
Міжнародні асоціації бухгалтерів іаудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнахз різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту(МНА), які певною мірою виконують функції стандартів з обліку і аудиту.
При проведенні аудиту керуютьсяМіжнародними стандартами аудиту. Аудиторська палата України рішенням від 18квітня 2003 року № 122 затвердила Стандарти аудиту та етики Міжнародноїфедерації бухгалтерів (Міжнародні стандарти аудиту) як Національні стандартиаудиту, тому вони підлягають обов'язковому застосуванню суб'єктами аудиторськоїдіяльності до фінансової звітності за 2003 рік.
Перелік і мету кожного ізміжнародних стандартів аудиту (МСА) відображено в таблиці 1 (Додаток 1).
Норматив № 20 «Події, що маютьсуттєвий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансовоїзвітності підприємства та аудиторського висновку» встановлюєвідповідальність аудитора за результати подій, що виникають після датискладення фінансової звітності клієнтом, але до підписання аудиторськоговисновку, або за результати подій, що виникли після підписання аудиторськоговисновку, але до дати оприлюднення фінансової звітності клієнта, та подій, яківиникли після оприлюднення фінансової звітності підприємства (такі події нижченазиватимуться «подальші події»). Аудитор повинен розглянути впливподальших подій на фінансову звітність підприємства і на аудиторський висновок.
Існує два основних види подальшихподій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітністьпідприємства:
— події, що забезпечують подальшепідтвердження умов, які існували на дату фінансової звітності;
— події, що відображають нові умови,які настають після дати представлення фінансової звітності.
Аудитор повинен виконати процедуриперевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до датипідписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасновиявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальшихподій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можутьвключати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорівтощо.
Аудитор не несе відповідальності завиконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітностіпісля дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і доофіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт,який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повиненвизначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність іаудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта ідіяти відповідно до ситуації, що склалася.
Коли керівництво вносить зміни уфінансову звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедураудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата увисновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненоїфінансової звітності.
Якщо клієнт не вносить потрібнівиправлення до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний відпозитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає заоприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікаціїзвітності без відповідного коригування. Новий аудиторський висновок має міститипосилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітністьклієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.
Після проведення необхідних процедур іотримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійноїдіяльності підприємства і зміст висновку не змінюється.
2 Класифікаціяаудиторської відповідальності
Для того, щоб уникнути судовогопереслідування, аудиторам рекомендується дотримуватись наступних правил:
- перед початком роботи аудиторповинен письмово повідомити клієнта про власне розуміння обов'язків і про те,які об'єкти будуть перевірені;
- встановити помилки в роботіклієнта в попередніх звітних періодах;
- неухильно дотримуватись вимогбухгалтерських і аудиторських стандартів;
- розуміти, що суди чекають відпредставників вільної професії поваги до норм права і справедливості, навітьякщо вони не співпадають із стандартами професійної етики;
- ставити якість своєї роботивище за піклування про збільшення доходів своєї фірми;
- бути особливо обережним,перевіряючи фірми, що мають фінансові труднощі (такі фірми намагаються надативикривлену фінансову звітність).
Аудитори повинні здійснювати заходищодо мінімізації своєї відповідальності. До цих заходів можна віднестинаступні:
- мати справу тільки з чеснимиклієнтами;
- наймати кваліфікованийперсонал, який слід адекватно підготувати і контролювати;
- дотримуватись професійнихстандартів;
- зберігати незалежність;
- розуміти, який бізнес ведеклієнт, тобто знати специфіку господарських операцій фірми;
- підтримувати високу якістьаудиту;
- правильно документувати роботу;
- отримати документи, щовизначають взаємні обов'язки аудитора і клієнта;
- зберігати конфіденційністьвідносин, тобто не розкривати інформацію про свого клієнта стороннім особам;
- забезпечити адекватнийстраховий захист;
- користуватись кваліфікованимиюридичними консультаціями.
Відповідальність аудиторів наступаєу разі неякісного виконання своїх обов'язків, яке проявляється у наступному:
- неправомірне використання(невикористання) нормативної бази (законодавчих та інших актів збухгалтерського обліку, оподаткування та офіційних пояснень до них);
- арифметичні помилки;
- втрата або псування документів,отриманих аудитором;
- навмисні дії або бездіяльністьаудитора чи його працівників,
- спрямовані на завдання абозаподіяння шкоди замовнику, а також будь-які дії (бездіяльність), в яких малиознаки кримінального діяння, змови;
- дії працівників аудитора встані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або їх наслідки;
- порушення (розголошення) абовикористання у власних цілях аудитором будь-якої конфіденційної інформації, щостала йому відома при наданні аудиторських послуг.
До видів відповідальності аудитораможна віднести:
Цивільна відповідальність.
Кримінальна відповідальність.
Професійна відповідальність.
Відповідальність за нормамитрудового права.
3 Наслідкипорушень аудиторської перевірки
За неналежне виконання аудитором своїхзобов’язань згідно зі ст. 25 Закону України «Про аудиторську діяльність»аудитори несуть цивільно-правову відповідальність у вигляді майнової чи іншоївідповідальності, визначеної у договорі відповідно до чинного законодавства.Причому розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не можеперевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Всі спори майновогохарактеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються увстановленому порядку з дотриманням вимог вищенаведеного Закону.
Відповідальність аудиторів(аудиторських фірм) за неналежну якість наданих аудиторських послуг.
За неодноразове некваліфікованепроведення аудиторських перевірок чи некваліфіковане надання інших аудиторськихпослуг аудитор (аудиторська фірма) може бути виключений із Реєстру суб’єктіваудиторської діяльності.
Згідно із Законом України «Проаудиторську діяльність» (ст. 27) припинення чинності сертифіката абосвідоцтва про внесення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльностіздійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України у випадках:
— виявлення неодноразових фактівнизької якості аудиторських перевірок;
— систематичного чи грубогопорушення чинного законодавства України, встановлених норм та стандартіваудиту.
Розгляд питань про застосуваннястягнень здійснюється (як правило, у присутності аудитора) на підставі рішення судута у випадку порушення нормативів аудиту чи Кодексу професійної етики аудитораУкраїни.
Рішення Аудиторської палатиУкраїни щодо припинення чинності сертифіката можуть бути оскаржені в суді(ст. 27).
На підставі повноважень, передбаченихст.ст. 26—27 Закону України «Про аудиторську діяльність», п. 2.2.7Статуту Аудиторської палати України, та відповідно до Положення просертифікацію аудиторів (розділ 4) за неналежне виконання своїх професійнихобов’язків Аудиторська палата України може застосувати до аудитора стягнення увигляді попередження, призупинення дії сертифіката на термін до одного року абоанулювання сертифіката.
Розгляд питань щодо застосуваннястягнень здійснюється АПУ, як правило, в присутності аудитора на підставірішення суду та у разі порушення нормативів аудиту чи кодексу професійної етикиаудитора.
Попередження оформлюються рішеннямАудиторської палати України з письмовим повідомленням аудитора. Повторнепорушення є підставою для призупинення дії або анулювання сертифіката.
Призупинення чинності сертифіката натермін до одного року означає заборону на проведення аудиту та наданняаудиторських послуг на визначений рішенням АПУ термін.
Призупинення чинності сертифікатаздійснюється у разі:
- систематичного чи грубогопорушення чинного законодавства України, встановлених норм та нормативіваудиту;
- встановлення неодноразовихфактів низької якості аудиторських перевірок;
- невиконання аудитором увизначений термін попереджень Аудиторської палати України.
Анулювання сертифіката здійснюється напідставі рішення Аудиторської палати України шляхом відкликання сертифіката тазаборони цій особі проводити аудиторську діяльність на території Українипротягом п’яти років у випадках:
- систематичного чи грубогопорушення чинного законодавства України, нормативів аудиту;
- невиконання вимог Аудиторськоїпалати України з усунення тих порушень, на підставі яких було зробленепопередження або призупинено дію сертифіката терміном до одного року;
- рішення суду, яким забороненоаудитору займатися аудиторською діяльністю;
- встановлення фактів поданнянедостовірної інформації в документах, що подавались для видачі сертифіката;
- з ініціативи аудитора(особистого повернення сертифіката, позбавлення громадянства);
- через інші підстави,передбачені чинним законодавством України та нормативними документамиАудиторської палати України.
Анульований сертифікат аудиторзобов’язаний у 10-денний термін з моменту отримання витягу з рішення АПУ та змоменту публікації в пресі повернути до Секретаріату АПУ.
Аудитор (аудиторська фірма) за рішеннямсуду відшкодовує замовнику понесені ним збитки у повному обсязі, а такожвитрати на проведення повторної перевірки тільки в тому разі, коли суд чиарбітражний суд визнає якість проведеної перевірки незадовільною.
Заняття аудиторською діяльністюбез державної реєстрації або спеціального дозволу.
За здійснення аудитором (аудиторськоюфірмою) аудиторської діяльності, що не передбачена виданим йому сертифікатом,аудитор (аудиторська фірма) може бути виключений із Реєстру суб’єктів аудиторськоїдіяльності. В таких випадках на підставі рішення суду (арбітражного суду)аудитор (аудиторська фірма) повертає доходи в межах понесених замовником витратна аудиторську перевірку, що виникли в результаті незаконної діяльності —уведення в оману економічного суб’єкта-замовника. Причому орган, уповноваженийвидавати свідоцтво на здійснення аудиторської діяльності, має право звернутисьдо арбітражного суду з позовом про ліквідацію суб’єкта господарювання в органахдержадміністрації.
Анулювання сертифіката аудиторапередбачається також у випадках порушення принципу незалежності аудитора чиаудиторської фірми в цілому. Існують також випадки, коли порушення принципунезалежності приховується не аудитором від клієнта, а аудитором у змові зклієнтом — економічним суб’єктом від користувачів фінансової звітності.Аудиторський висновок за цих обставин вважається недійсним. Крім вищеназваного,таке порушення передбачає ще й відповідальність згідно з Цивільним кодексомУкраїни за укладання договору, що суперечить чинному законодавству. У разінаявності умислу з обох сторін дохід, одержаний за такою угодою, стягується удохід державного бюджету.
Конфіденційність одержаноїінформації
Етичні норми аудиторської практикипередбачають повне й безумовне дотримання конфіденційності всієї інформації, щостала відома аудитору в процесі здійснення перевірки. Тому неодміннимобов’язком аудитора є збереження конфіденційності інформації клієнта. Доконфіденційності інформації можна віднести:
- результати роботи економічногосуб’єкта за рік, що відрізняються від прогнозів брокерів;
- коливання коефіцієнтадохідності;
- прогнози продажу і кошториси нанову продукцію;
- витрати на рекламу, маркетинг іпідготовку спеціалістів;
- витрати на оплату праці;
- процедури захисту електронної інформації.
Крім того, аудитор може бути обізнанийіз фінансовими труднощами підприємства, про які мало кому відомо, та пропотенційні поглинання (у найближчому майбутньому) чи можливий (ще неоголошений) продаж підприємства. Правила професійної етики та поведінки такожзобов’язують аудитора зберігати конфіденційність у разі порушень і незаконнихдій клієнтів і третіх осіб. Єдиним винятком з правила є обов’язок аудиторанадати за рішенням судових органів чи за санкцією прокурора конкретнуінформацію (документацію), вказану в рішенні суду (санкції прокурора),відповідним судовим чи правоохоронним органам.
Чітке визначення комерційної таємницідає ст. 231 Кримінального кодексу України, згідно з якою «комерційнатаємниця підприємства — це відомості, пов’язані з виробництвом,технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністюпідприємства чи іншого суб’єкта господарської діяльності, розголошення якихможе завдати шкоди його інтересам». Склад і обсяг відомостей, що становлятькомерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємства.Відомості, які не можуть становити комерційну таємницю, визначаються КабінетомМіністрів України.
Згідно із ст. 232 Кримінальногокодексу України навмисне розголошення комерційної таємниці аудитором без згодина те її власника, якщо воно вчинене з корисливих або інших особистих мотивів ізавдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, карається штрафом віддвохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленнямправа займатися аудиторською діяльністю на строк до трьох років, або виправнимироботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.Слідство з цієї категорії справ провадять слідчі прокуратури та органіввнутрішніх справ.
Існує багато протиріч, пов’язаних ізпитанням конфіденційності, і тому притягнути аудитора до відповідальності за їїрозголошення майже неможливо.
Зговір про фіксування цін
Такий вид злочину поки що не єхарактерним для аудиторів і аудиторських фірм, оскільки конкуренція на ринкуаудиторських послуг приводить до встановлення реальних цін, тобто таких, які, зодного боку, враховують витрати аудиторів, а з іншого — інтереси клієнтів.А встановлення монопольних цін призводить до обмеження конкуренції і порушенняправ клієнтів.
Зговір окремих суб’єктівпідприємницької діяльності (зокрема аудиторів і аудиторських фірм) провстановлення монопольних цін на свої послуги з метою усунення конкуренції занаявності попередньої домовленості (угоди) відноситься до кримінальноївідповідальності (ст. 228 Кримінального кодексу України).
Зговір про фіксування цін караєтьсяпозбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від ста до трьохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сплата податків
Аудитори (аудиторські фірми), як ібудь-які суб’єкти підприємницької діяльності, зобов’язані сплачувати податки добюджету. За ухилення від сплати податків, навмисне неподання податковихдекларацій та розрахунків або приховування (заниження) об’єктів оподаткування,вчинене посадовою особою, передбачається відповідальність у вигляді:
- застосування фінансовихсанкцій;
- сплати пені;
- адміністративної абокримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальністьпередбачена у випадках, якщо ці дії завдали шкоди державі у значних розмірах (сума,що перевищує 17 000 грн.) ст. 212 Кримінального кодексу України.
Висновки
Цивільна відповідальність.
До цивільної відповідальностіаудиторські фірми (аудитори) притягуються за рішенням арбітражного суду. Такісудові справи стосуються тих перекручень звітності, які аудитор не змігвиявити, в результаті чого клієнт зазнав збитків у вигляді сплати штрафів, пенітощо. Клієнт у цьому випадку стверджує, що аудитор зміг би знайти ціперекручення, якби не його недбалість. Тобто головне звинувачення, як правило,стосується рівня ретельності виконання зобов'язань аудитором.
За звичайними цивільно-правовимиугодами сторони несуть відповідальність тільки одна перед іншою, а аудитор несевідповідальність перед клієнтом і перед третіми особами, які є користувачамифінансової звітності клієнта, засвідченої висновком аудитора. Ця специфікавідповідальності аудитора закладена в меті аудиту: засвідчити достовірність,повноту і законність представленої інформації щодо дій і подій господарюючогосуб'єкта з метою зменшення до найменшого ризик користувачів інформації.
Аудиторська фірма (аудитор) може нестивідповідальність перед третьою особою, якщо позивач зазнав збитків в результатітого, що він поклався на фінансову звітність, яка ввела його в оману. До такихосіб належать існуючі та потенційні акціонери, торговці, банкіри та іншікредитори, службовці і клієнти. Типовий випадок такого роду може мати місцетоді, коли банк не може повернути позику з причини неплатоспроможності клієнта.Банк може вимагати, щоб аудиторська фірма відшкодувала завдані збитки,посилаючись на те, що аудит проведено з неналежною ретельністю.
Кримінальна відповідальність.
Аудитор (фізична особа) може бутипритягнутим і до кримінальної відповідальності і визнаний винним у кримінальнихзлочинах. Особливо це стосується випадків, коли порушуються вимогизаконодавства щодо цінних паперів. Кримінальна відповідальність загрожує в разінавмисного приховування істини у власних інтересах.
Професійна відповідальність.
Професійна відповідальність аудиторавизначається в наступному:
1) попередження;
2) припинення дії сертифіката на строкдо одного року;
3) анулювання сертифіката.
Відповідальність за нормамитрудового права.
Аудитор, який працює в аудиторськійфірмі і зв'язаний з нею трудовими правовідносинами, у випадку неналежноговиконання своїх обов'язків може бути притягнений до відповідальності за нормамитрудового права (догана, звільнення, обмежене відшкодування завданої дійсноїшкоди).
Разом з тим, аудитор не застрахованийвід помилок та невиявлення перекручень звітності, фактів обману тощо. З метоюзапобігання негативних наслідків для аудиторської фірми в розвинутих країнахздійснюється страхування професійної і цивільної відповідальності. Це сталообов'язковим видом страхування.
Використаналітература
1. Аудит: методика документування.Нав.посібник. / За ред. проф. Пилипенка І.І. – К.:Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2003.– 457с.
2. Бутинець Ф.Ф. Аудит. Підручник.– Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 672с.
3. Давидов Г.М.Аудит.Підручник.-К.: Знання, 2004.-514 с.
4. Дорош Н.І. Аудит: методологія іорганізація. – К.: “Знання”,2001.-402 с.
5. Загородній А.Г., Корягін М.В.,Єлисєєв А.В., Полякова Л.М. Аудит: теорія і практика. – Львів: ВидавництвоНаціонального університету “Львівська політехніка”, 2004. – 456.с.
6. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В.Організація і методика аудиту: Навч.посіб. – К,:, 2004. – 568 с.
7. Труш В.Є. та ін. Організація іметодика аудиту підприємницької діяльності: Навч.-мето.посібник. / В.Є Труш, Т.А. Калінська, Т.А. Алексєєва, І.О.Дмитрієнко.; За ред. Проф. В.Є. Труша.- Херсон; Олді-плюс, 2002.- 128 с.
Додаток 1
Таблиця 1.
№ МСА
Назва МСА
Мета МСА
1
2
3
100 – 199 Вступна частина
100
Завдання з надання впевненості
Мета завдання з надання впевненості полягає в оцінюванні (або вимірюванні) професійним бухгалтером за допомогою визначених відповідних критеріїв предмета перевірки (відповідальність за який несе інша сторона) та у складанні висновку, який надає користувачеві певний рівень упевненості щодо цього предмету перевірки. Завдання з надання впевненості, виконувані професійними бухгалтерами, спрямовані на підвищення достовірності інформації про предмет перевірки шляхом оцінювання відповідності предмета перевірки зазначеним критеріям у всіх суттєвих аспектах; тим самим підвищується ймовірність того, що інформація задовольнить потреби користувача, У цьому розумінні рівень упевненості, який наводиться у висновку професійного бухгалтера, відображає ступінь довіри користувача до достовірності предмета перевірки.
120
Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту.
Мета полягає в наступному – описати концептуальну основу, на якій видаються МСА стосовно послуг, що їх можуть виконувати аудитори.
200 – 299 Відповідальність
200
Мета та загальні принципи аудиторської перевірки
Встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо мети та головних принципів, що лежать в основі аудиторської перевірки фінансових звітів.
210
Умови завдань з аудиторської перевірки
Метою цього МСА є встановлення положень та надання рекомендацій щодо:
а)погодження умов завдання із замовником;
б)складання відповіді аудитора на прохання замовника змінити умови завдання на такі, що забезпечать нижчий рівень упевненості.
220
Контроль якості аудиторської роботи
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо контролю якості, зокрема:
а)з політики та процедур аудиторської фірми стосовно аудиторської роботи в цілому;
б)з процедур стосовно роботи, дорученої асистентам під час проведення окремої аудиторської перевірки.
230
Документація
Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів.
240
Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиторської перевірки фінансових звітів
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиту фінансових звітів.
240 А
Шахрайство та помилки
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора стосовно розгляду шахрайства та помилок під час аудиту фінансових звітів.
250
Врахування законів та нормативних актів при аудит-ій перевірці фінансової звітності
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора за врахування законів і нормативних актів при аудиторській перевірці фінансовий звіті.
260
Повідомлення інформації з питань аудиторської перевірки найвищому управлінському персоналові
Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій щодо обміну інформацією з питань аудиту під час аудиторської перевірки фінансових звітів між аудитором та найвищим управлінським персоналом суб’єкта господарювання. Таке повідомлення інформації стосується питань аудиту й має значення для управління ( як це визначено в даному МСА). Цей МСА не містить рекомендацій щодо інформації, що її надсилає аудитор особам за межами підприємства ( наприклад, зовнішнім регулювальним чи наглядовим органам).
300 – 399 Планування
300
Планування
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів. Цей МСА складений у контексті аудиторських повторних перевірок. Для проведення першої аудиторської перевірки аудиторові може знадобитися розширити процес планування, включивши питання, які охоплює цей Стандарт.
310
Знання бізнесу
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо того, що розуміють під знанням бізнесу, чому це важливо для аудитора й аудиторського персоналу, який бере участь у проведенні аудиторської перевірки, чому воно стосується всіх етапів аудиторської перевірки, а також того, як аудитор одержує та застосовує ці знання.
320
Суттєвість в аудиті
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо поняття суттєвості та її взаємозв’язків з аудиторським ризиком.
400 – 499 Внутрішній контроль
400
Оцінка ризиків та внутрішній контроль
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій для досягнення розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю та аудиторського ризику і його компонентів: властивого ризику, ризику контролю та ризику не виявлення.
401
Аудит у середовищі комп’ютерних інформаційних систем
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо процедур, яких слід дотримуватись при проведенні аудиторської перевірки в середовищі КІС. У МСА вважається, що середовище КІС існує, якщо суб’єкт господарювання застосовує комп’ютер будь-якого типу або розміру для обробки фінансової інформації, важливої для аудиторської перевірки, незалежно від того, чи використовується комп’ютер цим суб’єктом господарювання чи третьою особою.
402
Аудиторські міркування стосовно суб’єктів госп-ня, звертаються до організації, що надають послуги.
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій аудиторові, клієнт якого звертається до організації, що надає послуги. Цей МСА описує також звіти аудиторів організацій, які надають послуги, що їх можуть отримати аудитори клієнта.
500 – 599 Аудиторські докази
500
Аудиторські докази
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо кількості та якості аудиторських доказів, що їх треба отримати при аудиторській перевірці фінансових звітів, та щодо процедур для одержання аудиторських доказів.
501
Аудиторські докази: додаткові міркування щодо окремих статей
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій для доповнення рекомендацій МСА 500 стосовно конкретних сум фінансових звітів та розкриття іншої інформації.
505
Зовнішні підтвердження
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо застосування аудитором зовнішніх підтверджень як засобу отримання аудиторських доказів.
510
Перше завдання: залишки на початок періоду
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо залишків на початок періоду, якщо аудиторська перевірка фінансових звітів здійснюється вперше або якщо аудиторська перевірка фінансових звітів за попередній період здійснювалась іншим аудитором. Цей Стандарт спрямований також на те, щоб аудитор мав змогу дізнатись про непередбачені обставини та зобов’язання, які є на початок періоду. Рекомендації стосовно аудиторської перевірки і вимог до звітності щодо порівняльних даних надано в МСА 710.
520
Аналітичні процедури
Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки.
530
Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо застосування процедур аудиторської вибірки, а також інших способів відбору статей для перевірки з метою збирання аудиторських доказів.
540
Аудиторська перевірка облікових оцінок
Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо аудиторської перевірки облікових оцінок, що містяться у фінансових звітах. Цей МСА не призначений для застосування при перевірці прогнозної фінансової інформації, хоча багато з процедур, наведених у ньому, можуть відповідати цій меті.
550
Зв’язані сторони
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо обов’язків аудитора та аудиторських процедур стосовно зв’язаних сторін і операцій з такими сторонами, незалежно від того, чи є частиною концептуальної основи фінансової звітності МСБО 24 або подібна вимога.
560
Подальші дії
Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо обов’язків аудитора стосовно подальших подій. У цьому МСА термін " подальші події" використовується і для визначення подій, що відбуваються між кінцем періоду та датою аудиторського висновку, і для визначення фактів, виявлених після дати аудиторського висновку.
570
Безперервність
Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій щодо обов’язків аудитора при аудиторській перевірці фінансових звітів стосовно застосування при підготовці фінансових звітів припущення про безперервність діяльності підприємства, зокрема, стосовно розгляду оцінки управлінського персоналу здатності суб’єкта господарювання продовжувати безперервну діяльність.
580
Пояснення управлінського персоналу
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо використання пояснень управлінського персоналу як аудиторських доказів, процедур оцінювання й документування пояснень управлінського персоналу, а також щодо необхідних дій у разі відмови управлінського персоналу надати відповідні пояснення.
600 – 699 Використання роботи інших фахівців
600
Використання роботи іншого аудитора
Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо використання аудитором роботи іншого аудитора стосовно фінансової інформації одного або кількох компонентів суб’єкта господарювання, включеної у фінансові звіти суб’єкта господарювання при підготовці висновку щодо фінансових звітів суб’єкта господарювання. Цей МСА не стосується випадків, коли два і більше аудиторів призначаються спільними аудиторами; він не стосується відносин аудитора з попереднім аудитором. Крім того, якщо головний аудитор робить висновок, що фінансові звіти компонентів є несуттєвими, положення цього МСА не застосовуються. Проте, якщо кілька компонентів окремо несуттєві, а разом є суттєвими, треба розглянути процедури, викладені в цьому МСА.
610
Розгляд роботи внутрішнього аудиту
Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій зовнішнім аудиторам при розгляді роботи внутрішнього аудиту. Цей МСА не стосується випадків, коли внутрішні аудитори суб’єкта господарювання надають допомогу зовнішньому аудиторові при здійсненні процедур зовнішнього аудиту. Процедури, передбачені в цьому МСА, слід застосовувати лише до тих видів діяльності внутрішньої аудиторської перевірки, які є релевантними аудиторській перевірці фінансових звітів.
620
Використання роботи експерта
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо використання роботи експерта як аудиторського доказу.
700 – 799 Аудиторські думка та звітність
700
Аудиторський висновок про фінансову звітність
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиторської перевірки фінансових звітів суб’єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Багато рекомендацій можна адаптувати для підготовки аудиторських висновків щодо іншої фінансової інформації, а не лише фінансових звітів.
700 А
Аудиторський висновок про фінансову звітність
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиторської перевірки фінансових звітів суб’єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Багато рекомендацій можна адаптувати для підготовки аудиторських висновків щодо іншої фінансової інформації, а не лише фінансових звітів.
710
Порівнювані дані
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо обов’язків аудитора стосовно порівняльних даних. Цей МСА не стосується ситуацій, коли узагальнені фінансові звіти надаються разом з перевіреними фінансовими звітами ( див МСА 720 і МСА 800)
720
Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти
Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій щодо розгляду аудитором іншої інформації, стосовно якої аудитор не зобов’язаний надавати аудиторський висновок, і яка міститься у документах, що входять до складу перевірених фінансових звітів. Цей МСА застосовується до річного звіту, але може застосовуватись й до інших документів, наприклад тих, що використовуються при пропозиції цінних паперів для продажу та випуску.
800 – 899 Спеціалізовані сфери
800
Аудиторський висновок при виконанні завдань
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій у зв’язку з аудиторськими завданнями спеціального призначення, зокрема:
*фінансові звіти, складені відповідно до всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку, іншої, ніж Міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку;
*конкретні рахунки, елементи рахунків або статті у фінансовому звіті ( в подальшому висновки щодо компонентів фінансових звітів);
*виконання контрактних угод;
*узагальнення фінансових звітів.
Даний МСА не застосовується при проведенні завдань з огляду, погоджених процедур та підготовки інформації.
810
Перевірка прогнозної фінансової інформації
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно завдань з перевірки та надання висновку щодо прогнозної фінансової інформації, у тому числі, процедури перевірки найкращих оцінок і гіпотетичних припущень. Цей МСА не застосовується для перевірки прогнозної фінансової інформації, вираженої в загальній чи оповідальній формі, почутої під час обговорень з управлінським персоналом або під час аналізу річного звіту суб’єкта господарювання, хоча багато з процедур, описаних у ньому можуть бути доречними для такої перевірки.
900 – 999 Супутні послуги
910
Завдання з огляду фінансових звітів
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійної відповідальності аудитора при виконанні завдання з огляду фінансових звітів, а також форми і змісту висновку, який надає аудитор у зв’язку з проведенням такого огляду.
920
Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійної відповідальності аудитора під час роботи над завданням з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації, а також форми і змісту висновку, що надається аудитором у зв’язку з виконанням такого завдання.
930
Завдання з підготовки фінансової інформації
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійних обов’язків бухгалтера при виконанні завдань з підготовки фінансової інформації, а також щодо форми і змісту висновку, який бухгалтер надає в зв’язку з такою підготовкою.
1000 – 1100 Положення з міжнародної практики аудиту
1000
Процедури міжбанківського підтвердження
Метою цього Положення є надання допомоги з процедур міжбанківського підтвердження для зовнішніх незалежних аудиторів, а також для управлінського персоналу банків, такого як внутрішні аудитори або інспектори. Рекомендації, що містяться в цьому Положенні, повинні сприяти підвищенню ефективності процедур міжбанківського підтвердження й обробки відповідей.
1001
Середовище ІТ: автономні персональні комп’ютери
Це Положення визначає вплив автономних ПК на систему бухгалтерського обліку і пов’язані з ними процедури внутрішнього контролю, а також на аудиторські процедури.
1002
Середовище ІТ: онлайнові комп’ютерні системи
Це Положення визначає вплив онлайнових комп’ютерних систем на систему бухгалтерського обліку і пов’язані з ними процедури внутрішнього контролю, а також на аудиторські процедури.
1003
Середовище ІТ: системи баз даних
Це Положення описує вплив системи баз даних на систему бухгалтерського обліку, а також на супутні заходи внутрішнього контролю та аудиторські процедури.
1004
Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів
Це Положення дає можливість уникнути неправильного розуміння і містить визначення, які дають змогу кожній зі сторін ефективніше використовувати результати роботи іншої сторони.
1005
Особливості аудиту малих підприємств
Мета цього ПМПА – розглянути основні характеристики малих підприємств і визначити ступінь їх впливу на застосування МСА. У цьому ПМПА:
*розглядаються характеристики МП;
*містяться рекомендації щодо застосування МСА у процесі аудиторської перевірки МП;
*містяться рекомендації що проведення аудиторської перевірки в тих випадках, коли аудитор надає МП послуги у сфері бухгалтерського обліку.
1006
Аудит міжнародних комерційних банків
Мета цього Положення – надати аудиторам додаткові рекомендації шляхом деталізації та роз’яснення застосування цих стандартів у контексті міжнародних комерційних банків.
1007
Повідомлення інф-ії управлінському персоналу:
вилучено у червні 2001 р.
1008
Оцінювання ризиків та внутрішній контроль: характеристики та особливості в КІС.
Це Положення описує різні середовища КІС та їх вплив на системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також на аудиторські процедури.
1009
Комп’ютеризовані методи аудиту
Це Положення описує комп’ютеризовані методи аудиту ( включно з комп’ютерними інструментами), що їх називають КМА. КМА можна використовувати у проведенні різних аудиторських процедур.
1010
Розгляд питань, пов’язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансової звітності
Це Положення не встановлює будь-яких нових основних принципів або процедур; його мета – допомагати аудиторам та сприяти правильному застосуванню МСА шляхом надання рекомендацій у разі, якщо питання пов’язані з охороною довкілля, є важливими для фінансових звітів суб’єкта господарювання.
1011
Наслідки «Проблеми 2000» для управлінського персоналу та аудиторів
1012
Аудит похідних фінансових інструментів
Метою цього Положення з Міжнародної практики аудиту є надання аудиторові рекомендацій щодо планування та виконання аудиторських процедур для затверджень у фінансових звітах щодо похідних фінансових інструментів.