Реферат: Бухгалтерський облік
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
економіко-гуманітарний факультет м.Мелітополі
кафедра фінансового менеджменту та банківськоїсправи
Конспектилекцій
зкурсу
“Бухгалтерськийоблік”
ЯровоїЛюбов Григорівни
Мелітополь, 2007ЗМІСТТема1. Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти
Тема 2. Метод бухгалтерського обліку
Тема 3. Система бухгалтерського обліку
Тема 4. Облік грошових коштів розрахункових ікредитних організацій
Тема 5. Облік інвестицій
Тема 6. Облік необоротнихактивів
Тема 7. Облік запасів
Тема 8. Облік готовоїпродукції, товарів та реалізації
Тема 9. Облік оплати праці,розрахунків зперсоналом та соціального страхування
Тема 10. Облік власного капіталу
Тема 11. Облік зобов’язань
Тема 12. Облік доходів, витрат і фінансових результатів
Тема 13. Фінансова звітність
Лекція 1.Сутність бухгалтерськогообліку, йогопринципи та об’єкти.
Видигосподарського та бухгалтерського обліку
1. Види господарського табухгалтерського обліку.
2. Особливості та завданнябухгалтерського обліку.
3. Принципи та вимоги кбухгалтерському обліку.
4. Вимірники, які використаютьсяв бухгалтерському обліку.
1. Види господарського табухгалтерського обліку
Основи бухобліку — назвапредмета говорить сама за себе. Немає необхідності доводити його важливість врозумінні всього бухгалтерського обліку. Значення основ і вцілому теоріїбухгалтерського обліку дозволяє легко й просто розв'язувати будь-які практичнізадачі, які щоденно постають перед бухгалтерами.
Господарський облік: суть і характеристикаГосподарська діяльність складається згосподарських операцій, таких, наприклад, як придбання матеріалів, виробництвопродукції, виплата заробітної плати, сплата податків, отримання кредиту,виконання робіт, надання послуг, реалізація товару тощо. На кожномупідприємстві ведення господарської діяльності забезпечується засобамигосподарювання, такими як грошові кошти, матеріали, товари, нематеріальніактиви, автомобілі, обладнання, будівлі і т. п. Господарські засоби входять доскладу активів підприємства, бо активи — це ресурси (контрольованіпідприємством), використання яких, як очікується, приведе в майбутньому доотримання економічних вигід — тобто надходження грошових коштів.
Ще однієюособливістю ведення господарської діяльності є те, що підприємство в процесітакої діяльності обов'язково буде мати певні зобов'язання перед іншимипідприємствами, своїми працівниками, державою тощо.
Господарськийоблік — це облік господарської діяльності підприємства, а також його активів,зобов'язань та власного капіталу, який полягає у спостереженні, вимірюванні тареєстрації.
Спостереженняполягає у визначенні змістовної характеристики об'єкту обліку, вимірювання — увираженні об'єкту обліку у визначених одиницях (натуральних, трудових,вартісних), реєстрація — у фіксації змістовної характеристики об'єкту обліку таодиниць його виміру. Об'єктами господарського обліку можуть виступатигосподарські операції, активи, зобов'язання та власний капітал.
За видамигосподарський облік поділяється на оперативний, статистичний та бухгалтерський,а за характером — на управлінський та фінансовий.
За допомогою оперативного обліку одержують дані про щоденні, щозмінніабо щогодинні господарські процеси на підприємстві (наприклад, про випускпродукції, її реалізацію, витрати матеріальних цінностей, додержання договірнихумов тощо).
За допомогоюстатистичного обліку отримують інформацію про показники, які характеризуютьзакономірності та тенденції розвитку підприємства.
Бухгалтерськийоблік — це процес безперервного виявлення, вимірювання, реєстрації,накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації у вартісномувигляді про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнімкористувачам для прийняття рішень. Іншими словами — це процес безперервноговідображення інформації у вартісному вигляді про зміни в стані активів,власного капіталу та зобов'язань підприємства з метою оцінки його майнового тафінансового стану, а також результатів діяльності. Управлінський облік — цеоблік, який формує інформацію у вартісному, натуральному та трудовому виглядідля внутрішнього використання на підприємстві. Ця інформація використовуєтьсядля калькуляції собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданихпослуг, планування діяльності підприємства та прийняття інших управлінськихрішень.
Фінансовийоблік — це облік, який безперервно здійснюється з метою отримання інформаціїпро майновий та фінансовий стан підприємства у вартісному вигляді, а також прорезультати його діяльності, за допомогою подвійних бухгалтерських записів,включаючи ті з них, які здійснюються за даними, що отримані за допомогоюуправлінського обліку. Данаінформація призначена здебільшого для зовнішніх користувачів. Таким чиномуправлінський облік тісно пов'язаний з фінансовим, бо фінансовий оперує даними,отриманими за допомогою управлінського, і навпаки. Оперативний, статистичний табухгалтерський облік також тісно пов'язані між собою і доповнюють один одного.
Особливості тазавдання бухгалтерського обліку.
Формуваннясистеми знань з теорії та практики ведення бухгалтерського обліку напідприємствах. Вивчення методів раціональної організації та методівбухгалтерського обліку на підприємствах на підставі використання прогресивнихформ і національних стандартів; набуття навичок опрацювання і використанняоблікової інформації в управлінні.
3. Принципи та вимоги к бухгалтерськомуобліку.
Бухгалтерськийоблік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:
· автономностіпідприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, щовідокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язаннявласників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
· безперервностідіяльності, що передбачає оцінку активів та зобов’язань підприємства, виходячиз припущення, що його діяльність триватиме далі;
· періодичності,що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метоюскладання фінансової звітності;
· послідовності,який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраноїоблікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках,передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, іповинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
· історичної(фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів підприємства,виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
· нарахуваннята відповідність доходів і витрат, за яким для визначення фінансовогорезультату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду звитратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи івитрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності вмомент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошовихкоштів;
· повноговисвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформаціюпро фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, яка можевплинути на рішення, що приймаються на її основі;
· обачності,згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку,повинні запобігати заниженню оцінки зобов‘язань та витрат і завищенню оцінкиактивів і доходів підприємства;
· превалюваннясутності над формою, за яким операції обліковуються відповідно до їх сутності,а не лише виходячи з юридичної форми;
· єдиногогрошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіхгосподарських операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдинійгрошовій одиниці.
4. Вимірники, яківикористаються в бухгалтерському обліку.
Термін«вартісний вигляд», бо у бухгалтерському обліку операції, активи,капітал та зобов'язання вимірюються в єдиному грошовому вираженні дляузагальнення їх в цілому по підприємству. Грошове вираження є універсальним, іза його допомогою узагальнюються всі господарські операції і активи, що булираніше вказані в натуральних або трудових одиницях.
Література [першоджерела 1; основна 38,39; додаткова 1,3
Лекція 2: Метод бухгалтерського обліку1.Змістбухгалтерського балансу.
2.Структура таоснови побудови балансу.
3. Бухгалтерськірахунки як інформаційна модель об’єктів обліку
4. Принциппідвійного запису на рахунках та його контрольне значення
1.Змістбухгалтерського балансу.
Предметомбухгалтерського обліку є вся господарська діяльність підприємства.
Методбухгалтерського обліку — це сукупність способів, за допомогою якихвідображається предмет бухгалтерського обліку. Найголовніші елементи методубухгалтерського обліку наступні: документування, інвентаризація, системарахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція, баланс, звітність.
Як булосказано вище, бухгалтерський облік це - процес безперервного вартісноговідображення інформації про зміни в стані активів, власного капіталу тазобов'язань підприємства. Одразу відмітимо, що у бухгалтерському обліку зобов'язанняототожнюється із кредиторською заборгованістю підприємства. Кредиторськазаборгованість виникає після подій, внаслідок яких підприємство стає чиїмосьборжником. Дана заборгованість — результат отримання підприємством у кредитгрошових коштів або товарів, авансів від інших підприємств. Заборгованістьтакож виникає при настанні терміну сплати податків, нарахуванні заробітноїплати працівникам та в інших ситуаціях, в яких підприємство буде змушеневиконувати певні зобов'язання.
Облікактивів, зобов'язань і власного капіталу та змін їхнього стану необхідний, впершу чергу, власникам та керівництву підприємства для дійснення контролю заефективним веденням господарської діяльності. Крім того, відповідно дозаконодавства майже всіх країн світу, в тому числі й України, підприємствазобов'язані надавати відповідним державним органам інформацію про склад тавартість своїх активів, зобов'язань та власного капіталу на початок та кінецьзвітного періоду. Звітнимперіодом, як правило, є рік. Україна тут не становить винятокм, але вітчизняніпідприємства повинні надавати згадану вище звітність наростаючим підсумкомпротягом року щоквартально.
2. Структура таоснови побудови балансу.
Виникаєпитання: в якому вигляді інформація про склад та вартість активів, зобов'язаньта власного капіталу підприємства має надаватись відповідним користувачам?Відповідь: у вигляді балансу підприємства на певну звітну дату.
ВУкраїні форма та зміст статей балансу регламентується Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом МінфінаУкраїни № 87 від 31.03.1999 р.
Спрощена структура балансупідприємства показана у таблиці 1.
Таблиця 1
Баланс ТОВ «Мир» на 30.06.02 р. АКТИВ На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 І. Необоротні активи Нематеріальні активи *2000.00 3000.00 Основні засоби 28000.00 42000.00 Довгострокові фінансові інвестиції 20000.00 20000.00 Довгострокова дебіторська заборгованість 5000.00 - Усього за розділом І 55000.00 65000.00 ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси 15000.00 10000.00 Незавершене виробництво 30000.00 35000.00 Готова продукція 10000.00 13000.00 Товари 12000.00 15000.00 Дебіторська заборгованість 8000.00 12000.00 Грошові кошти 20000.00 30000.00 Усього за розділом ІІ 95000.00 115000.00 БАЛАНС 150000.00 180000.00 ПАСИВ На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 І. Власний капітал Статутний капітал 12000.00 12000.00 Нерозподілений прибуток 58000.00 95000.00 Усього за розділом І 70000.00 107000.00 ІІ. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 50000.00 30000.00 Усього за розділом ІІ 50000.00 30000.00 ІІІ. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 10000.00 10000.00 Векселі видані 5000.00 8000.00 Кредиторська заборгованість 15000.00 25000.00 Усього за розділом ІІІ 30000.00 43000.00 БАЛАНС 150000.00 180000.00*В реальномубалансі дані указуються в тис. грн., у нашому - в грн.
З таблиці 1бачимо, що баланс складається із двох частин: активу і пасиву. У першій частиніпоказуються всі активи, які знаходяться у розпорядженні підприємства, за своєювартістю. У розділі І пасиву показується вартість власного капіталу підприємства,а в розділах ІІ та ІІІ — сума кредиторської заборгованості.
Крім того, що пасив складається ізвласного капіталу та кредиторської заборгованості, можна сказати, що вінпоказує, яка частина активів підприємства перебуває в його власності, а яказапозичена та має бути повернена. При цьому кредиторська заборгованість необов'язково має пов'язуватись із виникненням у підприємства зобов'язань тількиза отриманими активами. Так, якщо кредиторська заборгованість виникла заотримані роботи або надані послуги, то це можна розцінювати як необхідністьповернення частини його активів у вигляді грошових коштів або інших активівкредитору (тобто дані активи після виникнення заборгованості можна вважатизапозиченими).
Можнатакож сказати, що суть І-го розділу пасиву полягає в тому, що він виражає тучастину активів, яка — незалежно від того чи це основні засоби, грошові кошти,товари чи дебіторська заборгованість — залишиться у власності підприємствапісля того, як воно погасить іншими активами кредиторську заборгованість. Звичайно, за умови, що таке погашеннявідбудеться в момент складання балансу або за умови, що підприємство післяскладання балансу не буде проводити ніякої діяльності. Звісно, це не означає,що при дійсному продажу майна підприємства з метою проведення розрахунків зкредиторами в нього залишиться саме ця частина активів (мається на увазівартість цих активів).
Це пов'язаноз тим, що ринкова вартість активів, які реалізовуються, може відрізнятись відвартості, за якою вони відображені в балансі, тому може виникнути необхідністьу продажу їхньої більшої або меншої частини. Але суть І-го розділу пасивубалансу від цього не змінюється, бо відповідно до принципу історичної(фактичної) собівартості всі активи повинні відображатися в обліку та балансіза виробничою собівартістю або вартістю придбання. Це означає, що при придбаннітоварів у кредит або при отриманні передоплати, підприємство збільшить сумуактивів, які знаходяться в його розпорядженні, та одночасно збільшить сумукредиторської заборгованості на ту ж суму. Тим самим у балансі будуть показанізбільшені активи, а збільшена кредиторська заборгованість буде вказувати, щовони підприємству не належать.
Сума власнихактивів (капіталу) при цьому залишиться такою ж. У даному випадку власні активиі власний капітал є синонімами, бо капітал не обов'язково означає наявну сумувласних грошових коштів. Він може також існувати у вигляді інших власнихактивів, але указуватися при цьому в грошовому вираженні.
3. Бухгалтерськірахунки як інформаційна модель об’єктів обліку
Активнірахунки—рахунки призначені для обліку стану, руху та змін господарських засобівза їхніми видами
Пасивнірахунки--рахунки призначені для обліку стану, руху та змін джерел засобівпідприємства
Активи – ресурси,контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, якочікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Синтетичнірахунки—рахунки за допомогою яких узагальнено відображають стан і рухекономічно однородних видів господарських засобів за їх складом і розміщенням,а також за джерелами їхнього формування та цільовим призначенням у грошовомувираженні.
Аналітичнірахунки—рахунки за допомогою яких дають деталізовану характеристику данихсинтетичних рахунків
Зобов’язання –заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашенняякої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства,що втілюють у собі економічні вигоди.
Власний капітал –частина в активах підприємства, що залишається після вирахування йогозобов’язань.
Доходи –збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшеннязобов‘язань, які призводять до зростання власного капіталу (за виняткомзростання капіталу за рахунок внесків власників).
Витрати –зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшеннязобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за виняткомзменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Підходи до оцінкиокремих елементів фінансових звітів розглянуті у відповідних положеннях(стандартах) бухгалтерського обліку.
4. Принциппідвійного запису на рахунках та його контрольне значення
Ми підійшли до головного принципупобудови балансу, який можна виразити наступною формулою:
К=А-З(1), де
К — сумавласних активів (капіталу) підприємства у грошовому виразі;
А — сума всіхнаявних на підприємстві активів у грошовому виразі;
З — сумакредиторських зобов'язань підприємства (запозичених активів) у грошовомувиразі.
Оскільки формулу (1) можнапредставити і в іншому вигляді: А=К+З, та враховуючи те, що К+З=П, де П — пасив, то в кінцевому вигляді формула (1) буде мати такий вигляд:
А=П
Цей головнийпринцип побудови балансу називається принципом двоїстості або принципомподвійного відображення. Він полягає в тому, що в балансі одночасно повиннанаводитись інформація про вартість майна (активів) підприємства, якезнаходиться в його розпорядженні, та інформація про вартість власного тазапозиченого майна.
Таким чином,у будь-якому балансі, якщо він складений правильно, актив завжди повинендорівнювати пасиву.
В балансіактиви поділяються на необоротні та оборотні, а кредиторська та дебіторськазаборгованості, а також фінансові інвестиції - на довгострокові тапоточні. До необоротних належать активи із терміном експлуатації більше одногороку. Такі активи називаються основними засобами. Мінімальна вартісна межаактивів із терміном експлуатації більше одного року з метою віднесення їх донеоборотних може регулюватися законодавчо, але в Україні підприємствам дозволенообирати дану межу самостійно. До основних засобів, як правило, належать різнібудівлі, споруди, автомобілі, виробничі засоби, комп'ютери, нематеріальніактиви тощо. Активи, термін експлуатації яких менше одного року, належать дооборотних активів. Як правило, це товари, матеріали, продукція власноговиробництва та продукція, виробництво якої ще не закінчено, грошові кошти тощо.
Дебіторськата кредиторська заборгованості, а також фінансові інвестиції, в залежності відтого термін їх погашення більше одного року чи менше, бувають довгостроковимиабо поточними.
Нагадаємо,що дебіторська заборгованість у підприємства виникає тоді, коли юридична чифізична особа стає його боржником, а фінансові інвестиції — при купівліпідприємством акцій або паю у статутному капіталі інших підприємств, облігаційтощо.
Баланс — цеспосіб групування та відображення активів за складом та характеристикою їхвласності в грошовому виразі на певний момент.
Звернемоувагу на те, що в балансі активами визнаються також фінансові інвестиції тадебіторська заборгованість. Це відбувається тому, що вони відповідаютьвизначенню актива в тому розумінні, що актив контролюється підприємством і можебути обміняний на інший актив, у т.ч. на грошові кошти, в майбутньому.Придбавши акції (пай в статутному фонді іншого підприємства), підприємство можев майбутньому їх реалізувати та забезпечити собі надходження грошових коштівабо інших активів. Те саме стосується і дебіторської заборгованості. У зв'язкуз тим, що погашення дебіторської заборгованості означає, що підприємствоотримало певні активи від дебітора, то можна сказати, що в балансі відбуваєтьсяобмін заборгованості на ці активи. Також підприємство може поступитися правомвимоги боргу з цієї заборгованості іншому підприємству і також отримати щосьузамін.
Інвентаризація—перевіркавідповідності фактичної наявності засобів зданими бухгалтерського обліку,виявлення необлікованих цінностей.
Література [першоджерела 1,6; основна 38,39;додаткова 1,3]
Лекція 3. Системабухгалтерського обліку
1. Складові бухгалтерськогопроцесу6 первинна реєстрація, поточний облік, узагальнення поточного обліку
2. Облікові регістри, їхрізновиди та основні принципи побудови. Техніка запису.
3. Міжнародні та національнібухгалтерські стандарти
4. Основні нормативні документибухгалтерського обліку в Україні
1. Складовібухгалтерського процесу первинна реєстрація, поточний облік, узагальненняпоточного обліку
Документообіг—рух бухгалтерських документів напідприємстві з моменту їх створення до завершення обробки та передання в архів.
Бухгалтерськідокументи класифікують :
· за призначенням;
· запорядком складання;
· заспособом відображення операцій.
За призначенням бухгалтерські документиподіляють на:
розпорядницькі,виправдні, документи бухгалтерського оформлення, комбіновані.
За порядкомскладання: первинні, зведені.
За способом відображення операцій: разові, накопичувальні.
2. Обліковірегістри, їх різновиди та основні принципи побудови.
Обліковіреєстри--паперові або машинні носії встановленого формату, які використовуютьдля реєстрації та групування даних про наявність засобів та операцій з ними,зафіксованих первинними носіями інформації.
За характером бухгалтерських записів облікові реєстрибувають: систематичні, хронологічні, комбіновані.
За змістом: синтетичні, аналітичні.
За зовнішнім виглядом: бухгалтерські книги, картки,відомості.
3. Міжнародніта національні бухгалтерські стандарти
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Дата набрання чинності 2000 р. 2001 р. 2002 р. ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” 01.01.2000 ПБО 2 “Баланс” 01.01.2000 ПБО 3 “Звіт про фінансові результати” 01.01.2000 ПБО 4 “Звіт про рух грошових коштів” 01.01.2000 ПБО 5 “Звіт про власний капітал” 01.01.2000 ПБО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” 01.01.2000 ПБО 7 “Основні засоби” 01.07.2000 ПБО 8 “Нематеріальні активи” 01.01.2000 ПБО 9 “Запаси” 01.01.2000 ПБО 10 “Дебіторська заборгованість” 01.01.2000 ПБО 11 “Зобов’язання” 01.07.2000 ПБО 12 “Фінансові інвестиції” 01.07.2000 ПБО 13 “Фінансові інструменти” 01.01.2002 ПБО 14 “Оренда” 01.10.2000 ПБО 15 “Дохід” 01.01.2000 ПБО 16 “Витрати” 01.01.2000 ПБО 17 “Податок на прибуток” 01.01.2001 ПБО 18 “Будівельні контракти” 01.01.2002 ПБО 19 “Об’єднання підприємств” 01.01.2000 ПБО 20 “Консолідована фінансова звітність” 01.01.2000 ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів” 01.01.2001 ПБО 22 “Вплив інфляції” 29.03.2002 ПБО 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін” 01.07.2001 ПБО 24 “Прибуток на акцію” 01.10.2001 ПБО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” 01.04.20004. Основні нормативні документи бухгалтерського облікув Україні
В Україні порядокведення бухгалтерського обліку регламентується Законом України “Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність в Україні”[1] від 16.07.1999 р. №996-XIV.
Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб,створених відповідно до законодавства України, незалежно від їхорганізаційно-правових форм та форм власності, а також на представництваіноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вестибухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Державне регулювання бухгалтерського обліку тафінансової звітності в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Національнийбанк, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчоївлади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою:
- створенняєдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності,які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтересикористувачів;
- дляудосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського облікута фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, якезатверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та іншінормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складанняфінансової звітності.
Закон про бухгалтерський облік визначає, що національніположення (стандарти) бухгалтерського обліку є основним нормативно-правовимдокументом у системі регулювання бухгалтерського обліку, який визначає принципита методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, щоне суперечать міжнародним стандартам.
При веденні бухгалтерського обліку згідно з ПБО необхіднотакож враховувати вимоги інших нормативних документів Міністерства фінансівУкраїни:
Ø “Планрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарськихоперацій підприємств і організацій” та “Інструкція про застосування Планурахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарськихоперацій підприємств і організацій”, затверджені наказом Міністерства фінансівУкраїни від 31.11.99р. №291;
Ø НаказМіністерства фінансів України від 29.11.2000р. №302 “Про примітки до річноїфінансової звітності”;
Ø “Методичнірекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку”, затвердженінаказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. №356;
Ø НаказМіністерства фінансів України від 28.03.2001р. №143 “Про кореспонденціюрахунків” та інші (див. Додаток 5.1).
Порядок поданняфінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від28.02.2000 р. №419, згідно з якою строк подання квартальної фінансовоїзвітності (крім зведеної та консолідованої) встановлено на 25 число місяця,наступного за звітним кварталом, а річного – 20 лютого.
Річна фінансовазвітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктівгосподарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва) включає:
1. Баланс;
2. Звіт профінансові результати;
3. Звіт прорух грошових коштів;
4. Звіт провласний капітал;
5. Приміткидо звітів.
Квартальнафінансова звітність є проміжною і об’єктивно не може містити у собі деяківажливі відомості та характеристики річного фінансового звіту. Квартальнафінансова звітність подається користувачам лише у складі Балансу та Звіту профінансові результати.
Література [першоджерела 1,6; основна 38,39;додаткова 1,3]
Лекція4. Облік грошових коштів.
1.Облік касових операцій
2.Облік операцій на рахунках у банках
3.Облік інших грошових коштів.
4.Облік цінних паперів
5.Облік розрахунків із дебіторами
1.Облік касових операцій
Дляобліку касових операцій і залишку готівки в касі використовується активний синтетичний грошовий рахунок 30(каса) у розрізі субрахунків. По Д-ту 30 — оприбуткування грошових коштів, а по К-ту 30 — вибуття.
Бухгалтер на основі перевірених і відпрацьованих звітів касира заповнює Ж/О № 1по К-ту 30 і відомість № 1 по Д-ту30. Прийом збереження і видача готівки, грошовихдокументів покладається на касира, з яким підприємство укладає договір проповну матеріальну відповідальність. Відповідальність за дотримання касової дисциплінипокладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.
2.Облікоперацій на рахунках у банках
Нормативнийдокумент “Інструкція про відкриття рахунків в іноземній і національній валюті”утв. НБУ від 18.12.98р.№ 527
“Інструкція№7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”. утв. НБУ від2.08.96р.№ 204, ПсБУ 4
На оформлення документів для відкриття рахунка в банку
1. Заява навідкриття рахунка.
2. Копіясвідчення про державну реєстрацію в уповноважених органах виконавчої влади
3. Копіярішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідченого нотаріально абоорганом принявшим таке рішення
4. Копіядокументів підтверджуючих про взяття підприємства на податковий облік.
5. Копіядокументів про реєстрацію в пенсійному фонді.
6. Копіястатуту підприємства.
7. Картку зізразками підписів керівника підприємства і головного бухгалтера і відбиткомпечатки (2экз).
8. Копіядокумента про реєстрацию в органах соціального страхування
Операціїна поточному рахунку оформляються наступними документами:
1. Чек наодержання грошей готівки служить підставою для одержання готівку з поточногорахунку в касу.
2. Оголошенняна внесок готівки
3. Платіжнідоручення --оформляється платником, якщо від нього виходить ініціатива в розрахунках.
4. Платіжневимога-доручення оформлює постачальник, погоджує з покупцем і служить наказомбанкові зробити розрахунки за поставлену продукцію (товари, роботи, послуги)
5. Меморіальнийордер — бюджетний видатковий документ.
Операції на поточному рахунку відбуваються за розпорядженням керівникапідприємства або з його згоди. Про всі зміни на поточному рахунку банк видаєдовіреній особі підприємства виписку банку. По Д-ту 311,312 ведеться облікнадходжень грошових коштів, а по К-ту 311,312 — списання. На підставі проведенихі оброблених виписок банку бухгалтер заповнює Ж/О № 1 по К-ту рахунків311,312 і відомість № 1 по Д –ту рахунків 311,312 .
3.Облікінших рахунків банку
Грошовізасоби в акредитивах і лімітованих чекових книжках враховуються на окремих грошовихсубрахунках 313, 314 синтетичного сч.31.
Штрафнісанкції:
-заперевищення встановленого ліміту готівки в касі;
-зане оприбуткування готівки в касі;
-заперевищення встановлених термінів використання наданої під звіт готівки;
-заздійснення розрахунків готівкою без оформлення відповідних документів;
-завикористання отриманої в банку готівки не по призначенню тощо.
Цим документом передбачені і розміри штрафних санкцій, що застосовуються податковимиінспекціями за результатами перевірок і вилучаються в держбюджет.
Безготівковіформи розрахунку:
1. акцепторна;
2. акредитивна;
3. платіжнідоручення;
4. переказичерез підприємства зв'язку;
5. чековалімітована книжка;
6. пластиковікартки;
7. векселя .
4.Облік цінних паперів
Ціннийпапер—це грошовий документ, який засвідчує право володіння або відносини міжюридичною особою, що його випустила, та власником, що його викупив.
Акція—ціннийпапер, без визначеного терміну обігу, засвідчує певну участь його власника устатутному акціонерного товариства.
№п/п Зміст господарської операції Д-т К-т 1 Витрати на емісію акцій підприємства 952 31 2 Сума емісії акцій при створенні АТ 46 40 3 Емісійний дохід 46 421 4 Викуплено акції за нормативною вартістю 451 30
Вексель-- безумовне письмовезобов’язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установленийтермін на користь пред’явника векселя.
№п/п Зміст господарської операції Д-т К-т 1 Отримано векселі на відвантажену продукцію 34 36 2 Сума процентів за відстрочку платежу 36 69 3 Погашення заборгованості забезпеченої векселями 31 34 4 Сума процентів за відстрочку платежів 951 62Облігація--цінний борговий папір із визначеним терміном дії, власник якого має право нащорічне отримання відсотків та повернення номінальної вартості облігаціїемітентом у визначені терміни його погашення.
№п/п Зміст господарської операції Д-т К-т 1 Випущені облігації з дисконтом 30,31 521 2 Випущені облігації з премією 30,31 521 3Нараховані проценти за облігаціями з премією: за рахунок амортизації премії
за рахунок витрат
522
952
684
684
4 Сплачені проценти за облігаціями з премією 684 301,311Опціон--стандартнийдокумент, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначенихумовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або начас такого придбання за рішенням сторін контракту
5.Облік розрахунків із дебіторами
Дебіторська заборгованість – це сумазаборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Дебітори – юридичні тафізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні сумигрошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Питання визнаннядебіторської заборгованості згідно з ПБО охоплює відповідність критеріямвизнання та визначенню дебіторської заборгованості.
Критерії визнання дебіторськоїзаборгованості аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіхактивів, а саме
Дебіторськазаборгованість визнається активом, якщо
· існуєймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та
· може бутидостовірно визначена її сума.
Операційний цикл – проміжок часу міжпридбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів відреалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг (ПБО 2, п.4).
Довгострокова дебіторська заборгованість– сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає вході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців здати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість –сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційногоциклу, або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.
Сумнівний борг – поточна дебіторськазаборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існуєневпевненість її погашення боржником.
Безнадійна дебіторська заборгованість– поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про їїнеповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Крім того, для обліку дебіторської заборгованості використовуєтьсяпозабалансовий рахунок 071 “Списана дебіторська заборгованість”. На цьомурахунку обліковується списана дебіторська заборгованість протягом не меншетрьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разізміни майнового становища боржника.
Поточна дебіторська заборгованість запродукцію, товари, роботи, послуги виникає, коли підприємство реалізуєпродукцію (товари, роботи, послуги) в кредит (з відстрочкою платежу). Такадебіторська заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу відреалізації товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.
За дебетом рахунку 36 “Розрахунки зпокупцями і замовниками” відображається вартість реалізованої продукції,товарів, робіт, послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та іншіподатки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетівта позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації.
Бухгалтерські записи з визнання тапогашення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послугимають такий вигляд:
№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1 2 3 4 1. Реалізація вітчизняному покупцю Готової продукції 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями “ 701 “Дохід від реалізації готової продукції” Товарів 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” 702 “Дохід від реалізації товарів” Робіт і послуг 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями “ 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” 2. Одночасно на суму ПДВ 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 641 “Розрахунки за податками” 702 “Дохід від реалізації товарів” 641 “Розрахунки за податками” 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” 641 “Розрахунки за податками” 3. Списуємо собівартість реалізованих Готової продукції 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”
26 “Готова продукція”
27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”
21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”
/> /> /> /> /> />Література [першоджерела 1,6,27, 28,; основна38,39; додаткова 1,3]
Лекція 5. Облік інвестицій
1. Поняттяфінансових інвестицій
2. Фінансовий обліккороткострокових фінансових інвестицій.
3. Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями воблігації та розрахунок амортизації премії за інвестиціями
4. Відображення в обліку довгострокових фінансовихінвестицій
5. Синтетичний та аналітичний облік довгостроковихфінансових інвестицій.
1. Поняттяфінансових інвестицій
Методологічнізасади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиціїта її розкриття у фінансовій звітності регламентуються ПБО 12 “Фінансовіінвестиції”.
Відповідно до ПБО2 “Баланс”, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством зметою:
— збільшення прибутку(відсотків, дивідендів тощо),
— зростання вартості капіталуабо інших вигод для інвестора.
Фінансовіінвестиції поділяються на: довгострокові фінансові інвестиції, поточніфінансові інвестиції, еквіваленти грошових коштів.
Еквівалентигрошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, яківільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуютьсянезначним ризиком зміни вартості.
До кожної звищенаведених категорій фінансових інвестицій можуть належати інвестиції уцінні папери, які є інструментами капіталу (акції, паї, майнові права), борговіінструменти та окремий вид – похідні інструменти, правила обліку якихрегулюються ПБО 13 “Фінансові інструменти” (див. розділ 2.13).
Крім того, коженз видів залежно від мети (наміру) інвестора може бути кваліфікований якпридбаний з метою перепродажу та такий, що утримується до погашення (борговіінструменти) або безстроково (інструменти капіталу). Інвестиції придбані зметою перепродажу, які у будь-який момент можуть бути реалізовані, слідкваліфікувати як поточні, навіть якщо по своїй первісній природі вони єдовгостроковими.
Інвестиції васоційовані підприємства – інвестиції у підприємство, в якому інвесторуналежить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнімабо спільним підприємством інвестора.
Інвестиції вдочірні підприємства – інвестиції в підприємства, які перебувають підконтролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль – вирішальнийвплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метоюодержання вигод від його діяльності.
Інвестиції вспільну діяльність – інвестиції для ведення господарськоїдіяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, яка єоб’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмовоїугоди між ними. Спільний контроль – розподіл контролю за господарськоюдіяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.
Рахунок 14“Довгострокові фінансові інвестиції” використовується для узагальненняінформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінніпапери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутнийкапітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном.
На рахунку 35“Поточні фінансові інвестиції” ведеться облік наявності та руху поточнихфінансових інвестицій і еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитнихсертифікатів.
Первіснаоцінка фінансових інвестицій
Придбанняфінансових інвестицій здійснюється такими шляхами:
Øза грошові кошти;
Øшляхом обміну на цінні папери власної емісії;
Øшляхом обміну на інші активи.
Фінансовіінвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку засобівартістю.
Собівартістьфінансової інвестиції складається з:
1) цінипридбання;
2) витрат,що безпосередньо пов’язані з придбанням:
— комісійнавинагорода;
— мито;
— податки;
— збори;
— обов'язковіплатежі;
— іншівитрати, безпосередньо пов'язані з придбанням даної фінансової інвестиції.
Довгостроковіфінансові інвестиції в боргові цінні папери, що утримуються інвестором до їхпогашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістюфінансових інвестицій.
2. Фінансовийоблік короткострокових фінансових інвестицій.
Поточніфінансові інвестиції – це інвестиції на строк, що не перевищує один рік, якіможуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, які єеквівалентами грошових коштів).
Збільшеннябалансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається такимибухгалтерськими записами:
Дебет 352 “Іншіпоточні фінансові інвестиції”
Кредит 746 “Іншідоходи від звичайної діяльності”.
Зменшеннябалансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається такимибухгалтерськими записами:
Дебет 975 “Уцінканеоборотних активів і фінансових інвестицій”
Кредит 352 “Іншіпоточні фінансові інвестиції”.
3.Розрахунок амортизації дисконту заінвестиціями в облігації та розрахунок амортизації премії за інвестиціями
Амортизованасобівартість фінансової інвестиції – собівартість фінансової інвестиції зурахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яказбільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).
При цьому піддисконтом розуміється сума перевищення вартості погашення боргових ціннихпаперів над їх собівартістю, а під премією ‑ сума перевищеннясобівартості боргових цінних паперів над вартістю їх погашення.
Амортизація,тобто розподіл дисконту або премії протягом періоду з дати придбання борговихцінних паперів до моменту їх погашення, здійснюється за методом ефективноїставки відсотка. За цим методом річна сума амортизації визначається такимиформулами:
- у випадку амортизації дисконту:
Балансова вартість
інвестиції
на початок року
хЕфективна
ставка відсотка
–Річний дохід за
фіксованою
ставкою відсотка
- у випадку амортизаціїпремії:
Річний дохід за
фіксованою ставкою відсотка
–
Балансова вартість
інвестиції
на початок року
хЕфективна
ставка відсотка
Визначення ефективноїставки відсотка у разі придбання інвестицій з дисконтом:
Річний дохід
за фіксованою ставкою відсотка
+Загальна сума дисконту
Загальна кількість років утримання інвестиції
(собівартість фінансової інвестиції + вартість погашення фінансової інвестиції) / 2 /> /> /> /> />
Визначення ефективної ставки відсоткау разі придбання інвестицій з премією:
Річний дохід
за фіксованою ставкою відсотка
–Загальна сума премії
Загальна кількість років утримання інвестиції
(собівартість фінансової інвестиції + вартість погашення фінансової інвестиції) / 2/> /> /> /> />
Сума амортизаціїдисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка, щопідлягає отриманню.
Відображення доходу відінвестицій, придбаних з дисконтом:
- нарахуваннявідсотків за облігацією:
Дебет 373 “Розрахункиза нарахованими доходами”
Кредит 732 “Відсоткиодержані”
- амортизація дисконту:
Дебет 143 “Інвестиціїнепов’язаним сторонам”
Кредит 732 “Відсоткиодержані”
Отже, якщо облігаціякупується з дисконтом, то власник таких облігацій отримує фіксовану величинувідсотків, зазначену у договорі, а також вартість погашення, яка є вищоюфактично сплачених грошових коштів. Дисконт збільшує дохід від відсотків.
Відображення доходу відінвестицій, придбаних з премією:
- нарахуваннявідсотків за облігацією (номінальна ставка відсотка зменшена на сумуамортизації премії):
Дебет 373 “Розрахункиза нарахованими доходами”
Кредит 732 “Відсоткиодержані”
- амортизаціяпремії:
Дебет 373 “Розрахункиза нарахованими доходами”
Кредит 143 “Інвестиціїнепов’язаним сторонам”
Якщо облігаціякупується з премією, то власник таких облігацій отримує фіксовану величинувідсотків, зазначену у договорі, а також вартість погашення, яка є меншоюфактично сплачених грошових коштів. Амортизація премії зменшує дохід відвідсотків. За дебетом рахунку 373 “Розрахунки за нарахованими відсотками” будевідображена величина відсотків до отримання, нарахованих за облігацією.
4.Відображення в обліку довгостроковихфінансових інвестицій
Довгостроковіфінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року, атакож усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.
Прикладивідображення в обліку придбання фінансових інвестицій
№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
1 2 3 4
Придбана частка (80%) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом перерахування грошових коштів в сумі 80 000 грн. 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі” 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
2
Придбана частка (15 %) у статутному капіталі підприємства, яке є пов’язаною стороною, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку в сумі
50 000 грн.
3 Придбана частка (10 %) у статутному капіталі підприємства, яке не є пов’язаною стороною, шляхом передачі довгострокового векселя. Теперішня вартість векселю – 32 000 грн. 143 “Інвестиції непов’язаним сторонам” 162 “Довгострокові векселі одержані”
4 Придбання акцій, які вільно котуються на ринку (менше 5% участі, непов’язана сторона) з метою перепродажу за рахунок короткострокових депозитних сертифікатів 352 “Інші поточні фінансові інвестиції” 351 “Еквіваленти грошових коштів”
5 Придбання довгострокових інвестицій у торговця цінними паперами шляхом передачі поточних фінансових інвестицій (ринкова вартість переданих інвестицій – 30 000 грн.) 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” 741 “Дохід від реалізації фінансових інвестицій”
Списання балансової вартості переданих фінансових інвестицій (оцінка на попередню звітну дату –
40 000 грн.)
6
Придбання довгострокових фінансових інвестицій шляхом внеску товарів до статутного фонду інших підприємств
(справедлива вартість переданих товарів – 60 000 грн.)
14 “Довгострокові фінансові інвестиції” 702 “Дохід від реалізації товарів”Списання собівартості переданих товарів 902 “Собівартість реалізованих товарів” 281 “Товари на складі”
7
Придбання довгострокових фінансових інвестицій шляхом внеску готової продукції до статутного фонду інших підприємств
(справедлива вартість переданої готової продукції – 30 000 грн.)
14 “Довгострокові фінансові інвестиції” 701 “Дохід від реалізації готової продукції”Списання собівартості переданої готової продукції 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” 26 “Готова продукція” 8
Придбання довгострокових фінансових інвестицій шляхом внеску автомобіля
(ринкова вартість автомобіля –
25 000 грн.)
Аналітичний облікфінансових інвестицій ведеться за видами фінансових вкладень та об’єктамиінвестування.
Література[першоджерела 1,6, 17; основна 38,39; додаткова 1,3]
Лекція 6. Облікнеоборотних активів
1. Визначення,класифікація, оцінка основних засобів.
2. Облікамортизації основних засобів.
3. Переоцінкаосновних засобів.
4. Облікнематеріальних активів
1. Визначення,класифікація, оцінка основних засобів.
Згідно з ПБО 7основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метоювикористання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг,здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних ісоціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання(експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довшийза рік).
Первісна вартістьоб’єкта основних засобів відповідно до п. 8 ПБО 7 включає: суми, що сплачуютьпостачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт(без непрямих податків); реєстраційні збори, державний збір і аналогічніплатежі, здійснювані в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єктосновних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку зпридбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуютьсяпідприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати наустановку, монтаж, налагодження основних засобів;інші витрати, безпосередньопов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні длявикористання із запланованою метою.
1) Надходженняосновних засобів з власного виробництва:
Дебет 15“Капітальні інвестиції”
Кредит 26 “Готовапродукція”
Кредит 23“Виробництво”
2) Придбанідля перепродажу основні засоби вирішено використовувати у власному виробництві:
Дебет 15“Капітальні інвестиції”
Кредит 28“Товари”
3) Введено вдію об’єкт основних засобів:
Дебет 10 “Основнізасоби”
Кредит 15“Капітальні інвестиції”
2.Облік амортизації основних засобів.
Амортизація основнихзасобів
Об’єктомамортизації є всі основні засоби, крім землі.
ПБО 7 визначаєамортизацію – як систематичний розподіл вартості необоротних активів, щоамортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Вартість основнихзасобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротнихактивів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
У свою чергу,ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, якупідприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активівпісля закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) завирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Строк корисноговикористання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротніактиви будуть використовуватися підприємством або з їх використанням будевиготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт,послуг).
Метод амортизаціїоб’єкта основних засобів обирається підприємством самостійно, з урахуваннямочікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.
В ПБО 7 наведенітакі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальнихактивів): прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшеннязалишкової вартості (подвійного залишку, щозменшується); кумулятивний; виробничий.
3. Переоцінка основних засобів.
У разі значноговідхилення (збільшення або зменшення) залишкової вартості об’єкта основнихзасобів від його справедливої вартості підприємство може переоцінювати об’єктосновних засобів на дату балансу.
При переоцінціоб’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктівгрупи основних засобів, до якої належить даний об’єкт. Тобто по всіх об’єктахосновних засобів даної групи перевіряється, чи відповідає їх остаточна вартістьсправедливій вартості відповідних об’єктів. За наявності розбіжностей об’єктиосновних засобів дооцінюються або уцінюються до справедливої вартості.
Відомості прозміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до реєстрівїх аналітичного обліку (інвентарна картка обліку основних засобів, книга облікуосновних засобів).
При проведенніпереоцінки об’єкта основних засобів змінюється в однакових пропорціях первіснавартість об’єкта та сума накопиченого зносу, крім випадку, коли залишковавартість об’єкта, що переоцінюється, дорівнює нулю.
Індекс переоцінкивизначається діленням справедливої вартості об’єкта на його залишкову вартістьна дату переоцінки.
Індекс переоцінки = Справедлива вартість об’єкта, що переоцінюється Залишкова вартість об’єкта, що переоцінюється Переоцінена первісна вартість основних засобів (сума зносу) = Первісна вартість основних засобів (сума зносу) х Індекс переоцінкиЯкщо залишковавартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена первіснавартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до йогопервісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта, в результатічого переоцінена залишкова вартість об’єкта буде дорівнювати його справедливійвартості.
4.Облік нематеріальних активів
Класифікація нематеріальних активівза способом отримання пов’язана з особливостями їх визнання та оцінки в облікуі звітності.
У розрізі груп повинен бутиорганізований облік нематеріальних активів за субрахунками рахунку 12“Нематеріальні активи”.
Група нематеріальних активів –сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальнихактивів.
Витрати на придбання або створеннянематеріальних активів до їх введення в експлуатацію збираються на балансовомурахунку 15 “Капітальні інвестиції”, субрахунку 154 “Придбання (створення)нематеріальних активів”.
Надходження та первіснаоцінка нематеріальнихактивів
Придбані (створені) нематеріальніактиви зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
.Відображення в обліку безоплатного отриманнянематеріального активу
№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1 2 3 4 1 Оприбуткування безоплатно отриманого програмного забезпечення 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” 424 “Безоплатно отримані необоротні активи” 2 Введення в експлуатацію програмного забезпечення 127 “Інші нематеріальні активи” 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”Створення нематеріальних активіввласними силами
При створенні нематеріальнихактивів власними силами всі витрати пов’язані з етапом досліджень визнаютьсявитратами періоду під час їх здійснення:
Дебет 941 “Витрати на дослідження ірозробки”
Кредит 13 “Знос необоротнихактивів”
Кредит 20 “Виробничі запаси”
Кредит 661 “Розрахунки зазаробітною платою”
Кредит 65 “Розрахунки застрахуванням”
Кредит 63 “Розрахунки зпостачальниками та підрядниками” тощо
Нематеріальний актив, який виникаєна етапі розробок, визнається активом, якщо виконуються всі критерії визнання,наведені у п. 7 ПБО 8 (с. 49 Посібника). Прикладами розробок є:
- проектування,конструювання та випробування прототипів та моделей перед комерційнимвиробництвом або використанням;
- проектуванняінструментів, матриць, ливарних форм та штампів, у яких застосовано новутехнологію;
- проектування,конструювання та випробування обраної альтернативи для нових чи вдосконаленихматеріалів, приладів, продуктів, технологій, систем чи послуг.
- До первісноївартості нематеріальних активів включаються всі витрати, які обґрунтовано тапослідовно можна прямо віднести або розподілити на створення, виробництво тапідготовку активу до використання за призначенням. і безпосередньо зайняті устворенні нематеріального активу;
Розподіл загальновиробничих витратздійснюється згідно з ПБО 16 “Витрати”.
Створення нематеріальних активіввласними силами відображається записами:
Дебет 154 “Придбання (створення) нематеріальнихактивів”
Кредит 13 “Знос необоротнихактивів”
Кредит 20 “Виробничі запаси”
Кредит 661 “Розрахунки зазаробітною платою”
Кредит 65 “Розрахунки застрахуванням”
Кредит 63 “Розрахунки зпостачальниками та підрядниками”
Кредит 91 “Загальновиробничівитрати”
Кредит 92 “Адміністративні витрати”
Введення в експлуатацію об’єктанематеріальних активів:
Дебет 12 “Нематеріальні активи”
Кредит 154 “Придбання (створення)нематеріальних активів”
Амортизація нематеріальних активів
За ПБО 8, усі без виключення нематеріальніактиви підлягають амортизації. Нарахування амортизації нематеріальних активівздійснюється протягом строку їх корисного використання.
- Строккорисного використання об’єкта нематеріальних активів встановлюєтьсяпідприємством самостійно при визнанні цього об’єкта активом.
Можливі методинарахування амортизації визначені у ПБО 7:
1) прямолінійний;
2) зменшеннязалишкової вартості;
3) прискореногозменшення залишкової вартості;
4) кумулятивний;
Бухгалтерськізаписи з нарахування амортизації є такими:
а) віднесеннявитрат на амортизацію до певної статті витрат відповідно до сфери використаннянематеріального активу (у разі застосування тільки рахунків класу 9):
Дебет 23 “Виробництво”
Дебет 91 “Загальновиробничівитрати”
Дебет 92 “Адміністративні витрати”
Дебет 93 “Витрати на збут”
Дебет 94 “Інші витрати операційноїдіяльності”
Дебет 97 “Інші витрати”
Дебет 99 “Надзвичайні витрати”
Кредит 133 “Знос нематеріальнихактивів”
б) включення витрат на амортизацію до вартості певногонеоборотного активу.
Наприклад, нарахування амортизації на нематеріальнийактив, який використовується у ході виконання робіт, пов’язаних з капітальнимиінвестиціями:
Дебет 15 “Капітальні інвестиції”
Кредит 133 “Знос нематеріальнихактивів”
При застосуванні рахунків класу 8 запис з нарахуванняамортизації матиме вигляд:
Дебет 833 “Амортизаціянематеріальних активів”
Кредит 133 “Знос нематеріальнихактивів”
Дебет 23 “Виробництво”
Дебет 91 “Загальновиробничівитрати”
Дебет 92 “Адміністративні витрати
Дебет 93 “Витрати на збут”
Дебет 94 “Інші витрати операційноїдіяльності”
Дебет 97 “Інші витрати”
Дебет 99 “Надзвичайні витрати”
Кредит 833 “Амортизаціянематеріальних активів”
Особливістювідображення амортизації в бухгалтерському обліку є нарахування амортизації на:безоплатно одержані нематеріальні активи; нематеріальні активи, придбані(створені) за рахунок цільового фінансування При нарахуванні амортизації набезоплатно одержані нематеріальні активи одночасно визнається дохід відбезоплатно одержаних активів .
Термін експлуатації та метод амортизації нематеріального активуоцінюються на кожну дату балансу на предмет відповідності новим умовамвикористання активу.
Переоцінканематеріальних активів
Підприємство може здійснюватипереоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активівщодо яких існує активний ринок.
Основні правила переоцінки: у разіпереоцінки окремого об’єкта нематеріальних активів слід переоцінювати всі іншіактиви групи, до якої належить даний об’єкт (за виключенням тих щодо яких не існуєактивного ринку); якщо проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальнихактивів, то надалі вони підлягають переоцінці з періодичністю, яка залежить відтого наскільки суттєво відрізняється залишкова вартість активу від йогосправедливої вартості.
Вибуття нематеріальних активів
Нематеріальні активи можуть вибутивнаслідок списання за непридатністю, реалізації (продажу), безоплатноїпередачі, внесення до статутного капіталу інших підприємств тощо. У разіпродажу нематеріальних активів:
Дебет 972 “Собівартістьреалізованих необоротних активів”
Кредит 12 “Нематеріальні активи”
Література [першоджерела 1,6, 12,13,29; основна38,39; додаткова 1,3]
Лекція7. Облік запасів
1. Виробничі запаси: визначення і класифікація
2. Оцінка і вибуття запасів
3. Облік запасі
4. Відображеннязапасів у звітності та їх переоцінка
1.Виробничі запаси: визначення ікласифікація
Виробничі запаси– це придбані або самостійно виготовлені запаси, які
підлягаютьподальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання вході нормального операційного циклу. Вони поділяються на:
- сировину – придбані абоотримані іншим чином (наприклад, вирощені, видобуті) продукти (матеріали), якізнаходяться у власності підприємства і призначені для подальшої переробки;
- основні й допоміжніматеріали;
- комплектуючі вироби, покупнінапівфабрикати та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництвапродукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва таадміністративних потреб;
- малоцінні та швидкозношуваніпредмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормальногоопераційного циклу, якщо він більше одного року (інструменти, господарськийінвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо).
Тварини на вирощуванніта відгодівлі – це дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі; тварини,вибракувані з основного стада та прийняті від населення для реалізації;молодняк тварин; птиці; звірі; кролі та сім’ї бджіл.
Незавершене виробництво– це незакінчені обробкою та складанням деталі, вузли і вироби, а такожнезакінчені технологічні процеси.
Незавершене виробництвопідприємства, що виготовляє продукцію, включає витрати, розподілені нанезакінчену обробкою продукцію.
Для підприємства, щонадає послуги, незавершене виробництво включає витрати з надання послуг щодояких підприємство ще не визнало дохід.
Готова продукція – цепродукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідаєтехнічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншимнормативно–правовим актом.
Товари – це матеріальніцінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метоюподальшого продажу.
Обліквиробничих запасів, які належать підприємству (в тому числі і тих, щознаходяться в дорозі та в переробці), ведеться на рахунку 20 “Виробничізапаси”. З цією метою підприємства можуть вести відповідну аналітику насубрахунках.
Обліквиробничих запасів, які належать підприємству (в тому числі і тих, щознаходяться в дорозі та в переробці), ведеться на рахунку 20 “Виробничізапаси”.З цією метою підприємства можуть вести відповідну аналітику насубрахунках.
Наприклад: 201.1 “Сировина й матеріали на складі”;
201.2 “Сировина й матеріали в дорозі”;
201.3“Сировина й матеріали в переробці”.
Облікзапасів, які не є власністю підприємства і не можуть бути включені у йогобаланс, але знаходяться на підприємстві для переробки, на комісії або навідповідальному зберіганні, ведеться на рахунках класу 0 “Позабалансовірахунки”.
2.Оцінка і вибуття запасів
Первісна вартість запасів, придбаних за плату, – цесобівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
· суми, що сплачується згідно з договоромпостачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
· суми ввізного мита;
· суми непрямих податків у зв’язку зпридбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
· транспортно-заготівельні витрати(затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) завантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видамитранспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиківтранспортування запасів);
· інші витрати, безпосередньо пов’язані зпридбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні длявикористання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать:
- прямі матеріальні витрати,
- прямі витрати на оплату праці,
- інші прямі витрати на доопрацювання іпідвищення якісно технічних характеристик запасів
Питання щодо переходуправа власності на запаси при їх вибутті вирішується аналогічно, як і принадходженні запасів.
Згідно з ПБО 9 оцінказапасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюєтьсяодним із таких методів:
1) ідентифікованоїсобівартості відповідної одиниці запасів;
2) середньозваженоїсобівартості;
3) собівартостіперших за часом надходження запасів (ФІФО);
4) собівартостіостанніх за часом надходження запасів (ЛІФО);
5) нормативнихзатрат;
6) цінипродажу.
3.Облік запасів
Обліквиробничих запасів, які належать підприємству (в тому числі і тих, щознаходяться в дорозі та в переробці), ведеться на рахунку 20 “Виробничізапаси”. З цією метою підприємства можуть вести відповідну аналітику насубрахунках.
Обліквиробничих запасів, які належать підприємству (в тому числі і тих, щознаходяться в дорозі та в переробці), ведеться на рахунку 20 “Виробничізапаси”.З цією метою підприємства можуть вести відповідну аналітику насубрахунках.
Наприклад: 201.1 “Сировина й матеріали на складі”;
201.2 “Сировина й матеріали в дорозі”;
201.3“Сировина й матеріали в переробці”.
Облікзапасів, які не є власністю підприємства і не можуть бути включені у йогобаланс, але знаходяться на підприємстві для переробки, на комісії або навідповідальному зберіганні, ведеться на рахунках класу 0 “Позабалансовірахунки”.
4.Відображення запасіву звітності та їх переоцінка
Запаси відображаються вбухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісноювартістю або чистою вартістю реалізації.
Чиста вартістьреалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайноїдіяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва тареалізацію.
Запаси відображаютьсяза чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вонизіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічнувигоду.
Чиста вартістьреалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваноїціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут (п.26 ПБО 9).
Сума,на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, тавартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасівсписуються на витрати звітного періоду. Одночасно суми нестач і втрат відпсування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців зараховуютьсяна позабалансовий рахунок. Після встановлення осіб, які мають відшкодувативтрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторськоїзаборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду з одночаснимсписанням такої заборгованості з позабалансового рахунку.
Література [першоджерела 1,6, 12,13,29; основна38,39; додаткова 1,3]
Лекція 8. Облік готової продукції, товарів та реалізації.
1. Облік готової продукції.
2. Облік реалізації
Облік готової продукції.
Для обліку наявності та руху готовоїпродукції Планом рахунків передбачено застосування рахунку 26 “Готовапродукція”. За дебетом цього рахунку відображається надходження готовоїпродукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю.Натих підприємствах, де є незавершене виробництво, для визначення виробничоїсобівартості готової продукції сума витрат на їх виробництво коригується зурахуванням зміни залишків незавершеного виробництва. На величину збільшення(зменшення) залишків незавершеного виробництва зменшується (збільшується) сумавитрат на виробництво готової продукції. Одержана величина дорівнює виробничійсобівартості готової продукції:
СВП = НВ (п) + ВВ– НВ(к),
де: СВП – собівартістьвиробленої продукції;
НВ(п) – незавершеневиробництво на початок періоду;
НВ(к) – незавершеневиробництво на кінець періоду;
ВВ – витратина виробництво продукції за період.
Донезавершеного виробництва належить продукція, що не пройшла всіх стадійобробки, передбачених технологічним процесом, а також витрати на виконаннянезакінчених робіт (послуг), які ще не визнано доходом на підприємствах, щовиконують роботи та надають послуги.
Зметою визначення кількості і фактичної наявності незакінчених переробкоюнапівфабрикатів і продукції проводиться інвентаризація незавершеноговиробництва.
Надходженняготової продукції з виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістювідображається таким записом:
Дебет26 “Готова продукція”
Кредит23 “Виробництво”.
Облік реалізації
Для визначеннясобівартості продукції, що була реалізована протягом місяця, застосовуєтьсятака формула:
СРП = ГП(п) + СВП– ГП(к),
де: ГП(п) –залишки готової продукції на початок періоду;
СРП –собівартість реалізованої продукції;
ГП(к) – залишкиготової продукції на кінець періоду.
Виробничасобівартість реалізованої готової продукції відображається таким записом:
Дебет901 “Готова продукція”
Кредит26 “Готова продукція”.
В аналітичному(складському) обліку підприємства можуть вести облік наявності та руху готовоїпродукції за обліковими цінами, оскільки фактична виробнича собівартість на підприємствівизначається в кінці звітного періоду, а потреба у відображенні її руху існуєпротягом місяця.
При використаніоблікових цін необхідно розраховувати відхилення фактичної виробничоїсобівартості від вартості готової продукції за обліковими цінами при списанніготової продукції з рахунку 26 “Готова продукція”.
Виробнича собівартість реалізованої готової продукції за обліковимицінами:
Дебет901 “Готова продукція”
Кредит26 “Готова продукція”
Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від їївартості за обліковими цінами:
1.Якщо фактична собівартість вища ніжоблікова ціна:
Дебет901 “Готова продукція”
Кредит26 “Готова продукція”
Якщофактична собівартість нижча ніжобліковаціна (сторнувальний запис):
Дебет901 “Готова продукція”
Кредит26 “Готова продукція”
Література [першоджерела 1,6; основна 38,39;додаткова 1,3]
Тема 9. Облікоплати праці, розрахунків з персоналом та соціального страхування
1. Облікрозрахунків з оплати праці.
2. Утриманняіз заробітної плати.
3. Аналітичнийоблік заробітної плати.
4. Синтетичнийоблік заробітної плати.
1. Облік розрахунків з оплати праці
Для обліку розрахунків з оплати праці використовуєтьсярахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. На цьому рахунку узагальнюється інформація про розрахунки зперсоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомогтощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму зоплати праці (розрахунки з депонентами).
№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1 2 3 4 Нарахована заробітна плата 1 Робітникам основного виробництва 811 “Виплати за окладами і тарифами” 66 “Розрахунки з оплати праці” 23 “Виробництво” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 2 Загальновиробничому персоналу 811 “Виплати за окладами і тарифами” 66 “Розрахунки з оплати праці” 91 “Загальновиробничі витрати” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 3 Адміністративно-управлінському персоналу 811 “Виплати за окладами і тарифами” 66 “Розрахунки з оплати праці” 92 “Адміністративні витрати” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 4 Працівникам відділу збуту 811 “Виплати за окладами і тарифами” 66 “Розрахунки з оплати праці” 93 “Витрати збуту” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 5 Працівникам, що займаються дослідженнями та розробками 811 “Виплати за окладами і тарифами” 66 “Розрахунки з оплати праці” 94 “Інші витрати операційної діяльності” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 6 Працівникам, що займаються ліквідацією основних засобів 811 “Виплати за окладами і тарифами” 66 “Розрахунки з оплати праці” 976 “Списання необоротних активів” 811 “Виплати за окладами і тарифами” /> /> /> /> /> />т
Оцінказабезпечення здійснюється за балансовою вартістю ресурсів, необхідних дляпогашення відповідних зобов’язань на дату балансу.
Кожне забезпечення використовується для відшкодування лишетих витрат, для покриття яких воно було створене. Саме тому аналітичній облікзабезпечень слід вести у розрізі окремих забезпечень.
Підприємство, наприклад, може встановити певний щомісячнийнорматив відрахувань для створення відповідного забезпечення сплати відпускних.
Сума забезпечення = Фактично нарахована заробітна плата працівникам х Річна планова сума витрат на оплату відпусток Загальний фонд заробітної плати2.Утримання із заробітної плати.
Усі види утримань поділяються на обов ‘язковіі за згодою працівників.
До обов ‘язкових відносять:
прибутковий податок, відрахування до Пенсійного фонду,утримання збору на загальнообов язкове соціальне страхування, утримання зборуна загальнообов язкове соціальне страхування на випадок безробіття та утриманняза виконавчими листами за рішенням судових органів.
До утримань за згодою відносять: утримання на підставійого письмової заяви, профспілкові внески, погашення сум дрібних нестач,вартість харчування, невикористані підзвітні суми тощо.
Зміст операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит2 3 4
На суму утриманих внесків до Пенсійного фонду 66 651
На суму внесків перерахованих до Пенсійного фонду 651 311
Утримання прибуткового податку 661 641
Утримання у фонд безробіття 661 653
Утримання підзвітної суми 661 372
Утримання відшкодування матеріальних збитків 661 375
Утримання депонованої заробітної плати 661 662
/> /> /> /> />
3.Аналітичний облік заробітної плати.
Завданням бухгалтерії є перевірка правильності даних упервинних документах і нарахування заробітної плати, документи щодо якоїоформляються в певному порядку—за окремими підрозділами та службами; впідрозділах за категоріями персоналу; за табельними номерамипрацівників.Розрахунково-платіжні відомості складають за кожною одиницеюпідприємства у розрізі категорій персоналу, табельних номерів.Кожен записобоснується первинними документами.У платіжну відомость переносять суму довидачі. Касир закриває відомість підсумковим записом. Видача депонованої суми оформляєтьсявидатковим ордером.
4.Синтетичний облік заробітної плати.
Для відображення нарахування заробітної плати ізнарахування, перерахування та утримань призначено рахунок 66 „Розрахунки зоплати праці”, який має субрахунки:
661,662”Розрахунки з депонентами”. Підставою дляскладання проводок служать підсумкові дані розрахункових відомостей.
Література [першоджерела 1,6; основна 38,39;додаткова 1,3]
Лекція 10. Обліквласного капіталу
1. Класифікаціявласного капіталу
2. Облікстатутного капіталу, формування статутного капіталу в акціонерних товариствах,облік формування і змін статутного капіталу.
3. Облікрезервного капіталу, вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку
Класифікаціявласного капіталу
Залежно від джерела формування власний капіталпідприємства можна поділити на дві групи:1. Вкладенийкапітал – це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства, атакож унаслідок конвертування боргових зобов’язань підприємства в акції абочастки (паї).
2. Накопиченийкапітал – це капітал, сформований внаслідок господарської діяльностіпідприємства.
Класифікаціявласного капіталу за джерелами формування є дуже важливою при визнанні йогоелементів. Капітал підприємства не може бути сформований іншими шляхами ніжвказані вище. Тому, якщо ми не бачимо у тому чи іншому елементі капіталу,наведених у Балансі підприємства, ознак 1 чи 2 групи елементів капіталу, слідз’ясувати, чи були підстави визнавати їх такими.
Вкладений капітал включає такі елементи:
- зареєстрованийкапітал (статутний капітал, пайовий капітал);
- додаткововкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понадзареєстрований статутний фонд).
До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:
- нерозподіленийприбуток (непокритий збиток);
- резервнийкапітал;
- іншийдодатковий капітал.
Головною ознакою елементів капіталу першої групи є наявність реальнихактивів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливістьбрати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства. Із такогопідходу до визначення випливає заборона на збільшення власного капіталу зарахунок внесення фіктивних активів, штучного збільшення дебіторськоїзаборгованості і т.ін. Вирішення протиріччя між юридичним оформленням внесківдо капіталу та необхідністю виконувати це правило полягає у застосуванні всистемі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності коригуючих показників:
- неоплаченийкапітал;
- вилученийкапітал.
Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формуваннята управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченогокапіталу:
Неоплаченийкапітал – це сума заборгованості власників (учасників) за внесками достатутного капіталу.
Зареєстрованийкапітал – юридично оформлена, офіційно об’явлена і належним чином зареєстрованачастина внесків власників до капіталу підприємства. У тому числі виділяють:
- статутнийкапітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які євнеском власників (учасників) до капіталу підприємства;
- пайовий капітал– сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених утоваристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайовихвнесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарськогопідприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та іншихпідприємств, що передбачені установчими документами.
Додатково вкладений капітал – це сума внесків засновників понадзареєстровану частину. У складі додатково вкладеного капіталу виділяють:
- емісійнийдохід, який пов’язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальнувартість, у акціонерних товариствах та
- іншівнески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться безрішень про зміну розміру статутного капіталу.
Другагрупа елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльностіпідприємства – це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:
2.Облік статутного капіталу,формування статутного капіталу в акціонерних товариствах, облік формування ізмін статутного капіталу.
Збільшеннястатутного капіталу може здійснюватися шляхом:
1) збільшеннякількості акцій існуючої номінальної вартості;
2) збільшенняномінальної вартості акцій.
У першому випадку підприємства здійснюють додатковий випускакцій. У разі здійснення додаткового випуску акцій обов’язково повиннівиконуватися такі умови:
- попередні випускиакцій мають бути зареєстровані та повністю оплачені за вартістю не нижчою відномінальної;
- номінальнавартість акцій додаткового випуску повинна дорівнювати номінальній вартостіпопередніх випусків акцій;
- у разі, колизбільшення статутного капіталу здійснюється за рахунок індексації основнихзасобів, додаткова кількість акцій має розподілятися серед акціонерівпропорційно їх частки у статутному капіталі.
Акціїдодаткового випуску можуть бути оплачені грошовими коштами (або іншимиактивами) шляхом зарахування заборгованості перед акціонерами за дивідендами(виплата дивідендів акціями) або за облігаціями (обмін облігацій на акції).
Уразі оплати акцій шляхом зарахування заборгованості за дивідендами, будезроблений запис:
— списано нараховані дивіденди на зменшення заборгованості акціонерів за внескамиу статутний капітал:
Дебет 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами” Кредит 46 “Неоплачений капітал”У разіоплати акцій шляхом зарахування заборгованості за облігаціями, будуть зробленізаписи:
— списано суми зобов’язань товариства за облігаціями на зменшення заборгованостівласників облігацій за внесками у статутний капітал:
Дебет 521 “Зобов’язання за облігаціями” Кредит 46 “Неоплачений капітал”Призбільшенні статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акційкількість випущених акцій залишається без змін. Випуск попередніх акційанулюється: акції попереднього випуску обмінюються на акції нового випуску збільшою номінальною вартістю у співвідношенні “один до одного”.
Дебет 423 “Дооцінка активів” Кредит 40 “Статутний капітал”3.Облік резервного капіталу, вилученого капіталу танерозподіленого прибутку
Резервнийкапітал – сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства абоустановчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
Іншийдодатковий капітал включає такі види додаткового капіталу:
- капітал від дооцінки необоротних активів– капітал, сформований внаслідок дооцінки активів, яка здійснюється відповіднодо ПБО;
- дарчий капітал – вартість активів,безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, таінші види додаткового капіталу.
2.Оцінка капіталу
Оцінка елементів капіталу повинна дорівнювати оцінцітих активів, з якими вони пов’язані.
Відображення у бухгалтерському обліку операцій з капіталомповинно здійснюватись лише після ретельного аналізу суті операцій, щопризводять до змін в елементах капіталу.
Деякі рахунки тасубрахунки класу 4 не мають самостійного значення для визначення елементівкапіталу, а саме:
- 45 “Вилученийкапітал”,
- 46 “Неоплаченийкапітал” та
- 443 “Прибуток, використаний у звітномуперіоді”.
Вилучений капітал– дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викупленихтовариством у його учасників.
-
Рахунки45 “Вилучений капітал” та 46 “Неоплачений капітал можуть мати лишедебетовий залишок і регулюють суму оплаченого капіталу шляхом вирахуваннязалишків за цими рахунками із сум, що накопичені за кредитом рахунків 40 “Статутнийкапітал” або 41 “Пайовий капітал” та 42 “Додатковийкапітал”.
Нерозподіленийприбуток (непокритий збиток) – частина чистого прибутку, що не була розподіленаміж власниками.
Сальдосубрахунків 441 “Прибуток нерозподілений” та 442 “Непокриті збитки” формуєтьсяпри розрахунку фінансових результатів діяльності щомісяця, або наприкінці рокузалежно від обраної облікової політики.
Насубрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображаєтьсярозподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів); виплати заоблігаціями; відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку впоточному періоді. В кінці року цей субрахунок закривається на субрахунок 441“Прибуток нерозподілений” або на дебет субрахунку 442 “Непокриті збитки” привід’ємних результатах діяльності.
Слідмати на увазі, що рахунки 40 “Статутнийкапітал”, 41 “Пайовий капітал”, 421“Емісійний дохід”, 422 “Інший вкладений капітал”, 423 “Дооцінка активів”,
424 “Безоплатно одержані необоротні активи”, 425 “Інший додатковий капітал”,
43 “Резервний капітал”, 441 “Прибуток нерозподілений” можуть мати лишекредитове сальдо, а рахунки 442 “Непокриті збитки”, 45 “Вилучений капітал”,
46 “Неоплачений капітал” лише дебетове сальдо.
Література [першоджерела 1,6, 10; основна 38,39;додаткова 1,3]
Лекція 11. Облікзобов’язань
1. Облік такласифікація зобов'язань
2. Обліккороткострокових та довгострокових зобов' язань
3. Облікзобов' язань за векселями, заоблігаціями
4. Облікподаткових зобов язань
1. Облік такласифікація зобов'язань
Зобов’язання – заборгованість підприємства, якавиникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе дозменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бутидостовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод умайбутньому внаслідок його погашення..
Строк погашення зобов’язання – термін, протягом якого повиннобути погашено зобов’язання. З метою визнання, класифікації та оцінки убухгалтерському обліку розрізняють: термін з моменту виникнення зобов’язання домоменту погашення; термін з дати складання фінансової звітності до датипогашення.
Сумапогашення – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, якочікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайноїдіяльності підприємства – номінальна сума боргу, в угодах часто називаєтьсяосновною частиною боргу.
Для оцінки зобов’язань, теперішня вартість –дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваноговідшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання впроцесі звичайної діяльності підприємства.
Класифікація зобов’язань· Порядоккласифікації зобов’язань визначено ПБО 2 “Баланс” та ПБО 11 “Зобов’язання”.
Основою класифікації зобов’язань є їх розподіл залежно відстроку, що визначається від дати балансу до дати погашення, яка визначенаумовами виникнення зобов’язання (контрактом, умовами постачання, законодавствомтощо).
За таким часовимкритерієм виділяються дві головні групи зобов’язань – довгострокові та поточні.
2.Обліккороткострокових та довгострокових зобов' язань
Довгостроковізобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємстваз дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.
Додовгострокових зобов’язань належать: довгострокові кредити банків;іншідовгострокові фінансові зобов’язання; відстрочені податкові зобов’язання;іншідовгострокові зобов’язання.
Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будутьпогашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенніпротягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
До поточних зобов’язань відносяться: короткострокові кредитибанків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями; короткостроковівекселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточназаборгованість за розрахунками:інші поточні зобов’язання.
3.Облік зобов' язань за векселями, за облігаціями
Окремі позиції уобліку і фінансовій звітності визначені ПБО також для тих фінансовихзобов’язань, які виникають внаслідок випуску самим підприємством векселів таоблігацій.
Облік виданихкороткострокових відсоткових векселів
№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1 2 3 4 1 02.02.2002 р. Виписаний вексель підприємству “Б” 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 621 “Короткострокові векселі, видані в національній валюті” 228.02.02 р. Нараховані відсотки по векселю за лютий 2002 р.
(24 000 х 0.48 / 12)
952 “Інші фінансові витрати” 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” 3 31.03.02 р. Нараховані відсотки по векселю за березень 2002 р. 952 “Інші фінансові витрати” 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” 4 30.04.02 р. Нараховані відсотки по векселю за квітень 2002 р. 952 “Інші фінансові витрати” 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” 5 31.05.02 р. Нараховані відсотки по векселю за травень 2002 р. 952 “Інші фінансові витрати” 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” 6 31.05.2002 р. Погашено основну суму боргу по векселю 621 “Короткострокові векселі, видані в національній валюті” 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 7 Погашено зобов’язання за нарахованими відсотками 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” 311 “Поточні рахунки в національній валюті”4. Облікподаткових зобов язань
Облік податку на додану вартість№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1 2 3 4 1.Перша подія – отримання авансу 1 Отримання авансу 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 681 “Розрахунки за авансами одержаними” 2 Відображено податкове зобов’язання 643 “Податкове зобов’язання” 641 “Розрахунки за податками” 3 Відвантажено товари 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” 70 “Дохід від реалізації” 4 Відображені розрахунки з ПДВ 70 “Дохід від реалізації” 643 “Податкове зобов’язання” 1 2 3 4 5 Списана собівартість відвантажених товарів 90 “Собівартість реалізації” 28 “Товари” 6 Залік авансів отриманих за розрахунками за відвантажені покупцю товари 681 “Розрахунки за авансами одержаними” 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” 2. Перша подія – відвантаження продукції 7 Відвантажено готову продукцію покупцеві 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” 70 “Дохід від реалізації” 8 Нараховане зобов’язання з ПДВ 70 “Дохід від реалізації” 641 “Розрахунки за податками” 9 Списана собівартість відвантаженої готової продукції 90 “Собівартість реалізації” 26 “Готова продукція” 3. Перша подія – отримання товарів 10 Оприбутковано придбаний товар 28 “Товари” 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” 11 Відображено розрахунки за податковим кредитом 641 “Розрахунки за податками” 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” 12 Погашено зобов’язання перед постачальником 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” 31 “Рахунки в банках” /> /> /> /> />Нарахування сумипоточного податку на прибуток за звітний період у бухгалтерському облікувідображається записом:
Дебет 981“Витрати на податок з прибутку від звичайної діяльності”
Кредит 641“Розрахунки за податками” (аналітичний рахунок “Податок на прибуток”)
Перерахування до бюджету податку на прибутоквідображається записом:
Дебет 641“Розрахунки за податками” (аналітичний рахунок “Податок на прибуток”)
Кредит 311“Поточні рахунки в національній валюті”
Література [першоджерела 1,6, 16; основна 38,39;додаткова 1,3]
Лекція 12. Облік доходів, витрат і фінансовихрезультатів діяльності підприємства.
1. Облікдоходів від реалізації продукції( робот, послуг)
2. Обліквитрат.
3. Облікфінансових результатів діяльності підприємства.
1.Облік доходів відреалізації продукції( робот, послуг)
Методологічнізасади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємствата її розкриття в фінансовій звітності визначаються ПБО 15 “Дохід”
Дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разінаявності всіх наведених нижче умов:
- покупцеві передані ризики й вигоди,пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
- підприємство не здійснює надаліуправління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
- сума доходу (виручка) може бутидостовірно визначена;
- є впевненість, що в результаті операціївідбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані зцією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дляобліку доходу від реалізації продукції (товарів), робіт, послуг Планом рахунківпередбачено застосування рахунку 70 “Доходи від реалізації” в розрізі такихсубрахунків:
701“Дохід від реалізації готової продукції”
702“Дохід від реалізації товарів”
703“Дохід від реалізації робіт і послуг”
704“Вирахування з доходу”.
Закредитом субрахунків 701 ‑- 703 відображається одержання доходу, задебетом – належна сума непрямих податків; суми, які отримуються підприємствомна користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страховихплатежів; результат зміни резервів незароблених премій та списання у порядкузакриття на рахунок 79 “Фінансові результати”.
Насубрахунку 704 “Вирахування з доходу” за дебетом відображається сума наданихпісля дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукціїта товарів й інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу.
Таблиця 1
Відображення вобліку доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів)
№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1 2 3 4 1 Відвантажено готову продукції покупцю 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 2 Відображення в обліку ПДВ 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 641 “Розрахунки за податками” 3 Відображення собівартості реалізації 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” 26 “Готова продукція” 4 Отримання попередньої оплати на поточний рахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 681 “Розрахунки за авансами одержаними” 5 Відображення в обліку ПДВ 643”Податкові зобов‘язання” 641 “Розрахунки за податками” 6 Відвантаження попередньо оплаченої продукції 681 “Розрахунки за авансами одержаними” 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 7 Відображення в обліку ПДВ 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 643 “Податкові зобов‘язання” 8 Списання собівартості готової продукції 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” 26 “Готова продукція” 9 Відображення виручки від реалізації товарів 301 “Каса в національній валюті” 702 “Дохід від реалізації товарів” 10 Відображення ПДВ 702 “Дохід від реалізації товарів” 641 “Розрахунки за податками” 11 Списання (за розрахунками) суми торгової націнки на реалізовані товари 285 “Торгова націнка” 282 “Товари в торгівлі” /> /> /> /> />2.Облік витрат.
Методологічнізасади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємствата її розкриття в фінансовій звітності визначаються ПБО 16 “Витрати”
Витрати звітногоперіоду – це витрати, що визнаються або шляхом зменшення активів, або шляхомзбільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (завинятком зменшення капіталу внаслідок вилучення або розподілу власниками), заумови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Інформація провитрати підприємства в Звіті про фінансові результати наводиться в розрізі:
1. Груп за їхньоюфункцією на підприємстві (І розділ Звіту про фінансові результати).
2. Елементіввитрат (ІІ розділ Звіту про фінансові результати).
Згідно з Інструкцією до застосування Плану рахунківрахунки класу 8 закриваються щомісячно в кореспонденції з дебетом наступнихрахунків:
Дебет 23 “Виробництво”
Дебет 91 “Загальновиробничі витрати”
Дебет 92 “Адміністративні витрати”
Дебет 93 “Витрати на збут”
Дебет 94 “Інші операційні витрати”
Собівартістьреалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)складається з:
· виробничоїсобівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду;
· нерозподіленихпостійних загальновиробничих витрат;
· наднормативнихвиробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)включаються:
· прямі матеріальнівитрати;
· прямівитрати на оплату праці;
· іншіпрямі витрати;
· зміннізагальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Класифікація рахунків доходів та витрат уПлані рахунківВид діяльності Статті доходів Статті витрат Діяльність підприємства Результат основної (операційної) діяльності (791) звичайна діяльність операційна основна 70 “Дохід від реалізації”: 90 “Собівартість реалізації”: 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” 702 “Дохід від реалізації товарів” 902 “Собівартість реалізованих товарів” 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг” 704 “Вирахування з доходу” інша операційна 92 “Адміністративні витрати” 93 “Витрати на збут” 71 “Інший операційний дохід” 94 “Інші витрати операційної діяльності” 711 “Дохід від реалізації іноземної валюти” 941 “Витрати на дослідження і розробки” 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” 942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти” 713 “Дохід від операційної оренди активів” 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” 714 “Дохід від операційної курсової різниці” 944 “Сумнівні та безнадійні борги” 715 “Одержані штрафи, пені, неустойки” 945 “Втрати від операційної курсової різниці” 716 “Відшкодування раніше списаних активів” 946 “Втрати від знецінення запасів” 717 “Дохід від списання кредиторської заборгованості” 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” 718 “Одержані гранти та субсидії” 948 “Визнані штрафи, пені, неустойки” 719 “Інші доходи від операційної діяльності” 949 “Інші витрати від операційної діяльності” інша звичайна діяльність підприємства інвестиційна та фінансова Результат фінансових операцій (792) 72 “Дохід від участі в капіталі” 96 “Втрати від участі в капіталі” 721 “Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства” 961 “Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства” 722 “Дохід від спільної діяльності” 962 “Втрати від спільної діяльності” 723 “Дохід від інвестицій в дочірні підприємства” 963 “Втрати від інвестицій в дочірні підприємства” 73 “Інші фінансові доходи” 95 “Фінансові витрати” 731 “Дивіденди одержані” 951 “Відсотки за кредит” 732 “Відсотки одержані” 952 “Інші фінансові витрати” 733 “Інші доходи від фінансових операцій” Результат іншої звичайної діяльності (793) 74 “Інші доходи” 97 “Інші витрати” 741 “Дохід від реалізації фінансових інвестицій” 971 “Собівартість реалізованих фінансових інвестицій” 742 “Дохід від реалізації необоротних активів” 972 “Собівартість реалізованих необоротних активів” 743 “Дохід від реалізації майнових комплексів” 973 “Собівартість реалізованих майнових комплексів” 744 “Дохід від неопераційної курсової різниці” 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць” 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів” 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” 746 “Інші доходи звичайної діяльності” 976 “Списання необоротних активів” 977 “Інші витрати звичайної діяльності” Надзвичайна діяльність Результат надзвичайних подій (794) 75 “Надзвичайні доходи” 99 “Надзвичайні витрати” 751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій” 991 “Втрати від стихійного лиха” 992 “Втрати від техногенних катастроф і аварій” 752 “Інші надзвичайні доходи” 993 “Інші надзвичайні витрати” /> /> /> /> /> /> />3.Облік фінансових результатів діяльностіпідприємства.
Як видно із табл. 1, рахунки доходів та витрат поділяютьсяна певні групи, залежно від виду діяльності підприємства. Причому, та самагосподарська операція для різних підприємств може бути класифікованапо-різному.
Фінансовий результат діяльності підприємства запоточний звітний період (місяць, квартал або рік) визначається на рахунку 79“Фінансові результати” після закриття рахунків доходів та витрат.
На субрахунку 791 “Фінансовий результат від основноїдіяльності” визначається прибуток (збиток) від основної діяльностіпідприємства.
Дебет 70 “Доходи від реалізації”
Дебет 71 “Інший операційний дохід”
Кредит 791 “Фінансовий результат від основної діяльності”
Дебет 791 “Фінансовий результат від основноїдіяльності”
Кредит 90 “Собівартість реалізації”
Кредит 92 “Адміністративні витрати”
Кредит 93 “Витрати на збут”
Кредит 94 “Інші витрати операційної діяльності”
Кредит 98 “Податки на прибуток”
Кредит 704 “Вирахування з доходу”
Насубрахунку 792 “Результат фінансових операцій” визначається прибуток (збиток)від фінансових операцій підприємства.
Дебет 72 “Дохід від участі в капіталі”
Дебет 73 “Інші фінансові доходи”
Кредит792“Результатфінансових операцій”
Дебет 792 “Результат фінансових операцій”
Кредит 95 “Фінансові витрати”
Кредит96 “Втрати від участі в капіталі”
Насубрахунку 793 “Результат від іншої звичайної діяльності” визначається прибуток(збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства.
Дебет 74 “Інші доходи”
Кредит793 “Результатвід іншої звичайної діяльності”
Дебет 793 “Результат від іншої звичайноїдіяльності”
Кредит 97 “Інші витрати”
Насубрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” визначається прибуток (збиток)від надзвичайних подій.
Дебет 75 “Надзвичайні доходи”
Кредит794 “Результатнадзвичайних подій”
Дебет 794 “Результат надзвичайних подій”
Кредит 99 “Надзвичайні витрати подій”
Загальні схеми обліку доходів та витрат наведені уДодатку 5.3.
Практика показує, що зручнішим, з точки зору наявностіінформації для заповнення Звіту про фінансові результати та зменшення кількостіпроміжних бухгалтерських записів, є закриття рахунків доходів та витрат в кінціроку. В цьому випадку накопичені з початку року залишки за рахунками 7 та 9класів в будь-який момент являють собою готову інформацію для заповненнявідповідних рядків І розділу Звіту про фінансові результати.
У випадку щомісячного закриття рахунків доходів тавитрат на рахунок 79 “Фінансові результати” останній рекомендується закриватина рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” лише в кінці року. Уцьому випадку накопичене з початку року сальдо рахунку 79 “Фінансові результати”є контрольною цифрою для перевірки правильності заповнення Звіту про фінансовірезультати. Згорнуте кредитове сальдо за цим рахунком має відповідати рядку 220“Чистий прибуток”, згорнуте дебетове сальдо – рядку 225 “Чистий збиток”.
Кінцеве сальдо рахунку 79 “Фінансові результати” прийого закритті у кінці звітного року списується на рахунок 44 “Нерозподіленіприбутки (непокриті збитки):
у випадку кредитового сальдо рахунку 79 “Фінансовірезультати” (прибутку):
Дебет 79 “Фінансові результати”
Кредит 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”;
у випадку дебетового сальдо рахунку 79 “Фінансовірезультати” (збитку):
Дебет 44“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”
Кредит 79 “Фінансові результати”.
Література [першоджерела 1,6, 19,20; основна38,39; додаткова 1,3]
Лекція 13.Фінансова звітність.
1. Значеннязвітності та вимоги до неї.
2. Видизвітності, основні її показники.
3. Порядок складення і подання бухгалтерської звітності.1.Значення звітності та вимоги до неї.
Фінансовазвітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан,результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Загальні вимогидо фінансової звітності викладено у статтях 11 – 14 Закону України “Пробухгалтерський облік та фінансову звітність” та у ПБО 1 “Загальні вимоги дофінансової звітності”.
Метою складанняфінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженоїінформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів тазміни у власному капіталі підприємства, яка необхідна для прийняття рішеньщодо:
- придбання,продажу та володіння цінними паперами;
- участі вкапіталі підприємства;
- оцінкиякості управління;
- оцінкиздатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
- забезпеченостізобов’язань підприємства;
- визначеннясуми дивідендів, що підлягають розподілу;
- регулюваннядіяльності підприємства;
- іншихрішень.
2.Види звітності, основні її показники.
До складуфінансової звітності підприємств (крім бюджетних установ, представництвіноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малогопідприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства)включаються такі звіти:
1. Баланс;
2. Звіт профінансові результати;
3. Звіт прорух грошових коштів;
4. Звіт провласний капітал;
5. Приміткидо фінансової звітності.
3.Порядок складення іподання бухгалтерської звітності
Весь циклбухгалтерського обліку від здійснення операції до складання фінансовоїзвітності може бути поділений на такі етапи:
1) відображеннявсіх операцій у первинних документах;
2) аналізоперації, її визнання та оцінка відповідно до вимог ПБО, а також відображення упевних регістрах бухгалтерського обліку (відомості, журнали);
3) внесеннязаписів за результатами інвентаризації щодо активів та зобов’язань дорегістрів;
4) перенесенняданих у Головну книгу;
5) закриттярахунків доходів та витрат;
6) складанняоборотно-сальдового балансу;
7) складанняфінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рухгрошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки).
Оборотно-сальдовийбаланс – це перелік всіх рахунків із зазначенням сальдо на початок звітногоперіоду, оборотів за дебетом і кредитом рахунків і сальдо на кінець періоду.Він робиться на основі даних Головної книги та дає можливість перевіритирівність залишків за дебетом залишкам за кредитом та рівність дебетових такредитових оборотів за звітний період. На основі оборотно-сальдового балансускладається Баланс та Звіт про фінансові результати.
Література [першоджерела 1,6; основна 38,39;додаткова 1,3]
Список рекомендованої літератури
Основна
1. Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99р. № 996-ХІУ (іззмінами і доповненнями).
2. Про систему оподаткування:Закон України від 18.02.97р. №77/97-ВР (із змінами і доповненнями).
3. Про оподаткування прибуткупідприємств: Закон України від 22.05.97р. № 283/97-ВР (із змінами ідоповненнями).
4. Про податок на доданувартість: Закон України від 03.04.97р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями).
5. Порядок подання фінансовоїзвітності: Затв. постановою Кабінету Міністрів від 28.02.00р. № 419.
6. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”: Затв.наказом Мінфіну від 31.03.99р. №87;
7. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 2 “Баланс ”: Затв. наказом Мінфіну від 31.03.99р. № 87.
8. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затв. наказом Мінфінувід 31.03.99р. № 87.
9. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затв. наказом Мінфінувід 31.03.99р. № 87.
10. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 5 “Звіт про власний капітал ”: Затв. наказом Мінфіну від 31.03.99р. №87.
11. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах ”: Затв. наказомМінфіну від 28.05.99р. № 137.
12. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 7 “Основні засоби”: Затв. наказом Мінфіну від 27.04.00р. № 92.
13. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 8 “Нематеріальні активи”: Затв. наказом Мінфіну від 18.10.99р. № 242.
14. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 9 “Запаси”: Затв. наказом Мінфіну від 20.10.99р. № 246.
15. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 10 “Дебіторська заборгованість”: Затв. наказом Мінфіну від08.10.99р. №237.
16. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 11. “Зобов'язання”: Затв. наказом Мінфіну від 31.01.00р. № 20.
17. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 12 “Фінансові інвестиції”: Затв. наказом Мінфіну від 26.04.00р. № 91.
18. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 14 “Оренда”: Затв. наказом Мінфіну від 28.07.00р. № 181.
19. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 15 “Дохід”: Затв. наказом Мінфіну від 29.11.99р. № 290.
20. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 16 “Витрати”: Затв.-наказом Мінфіну від 31.12.99р. № 318.
21. Положення (стандарт), бухгалтерськогообліку 19. “Об'єднання підприємств”: Затв. наказом Мінфіну від 07.07.99р. №163.
22. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 20 “Консолідована фінансова звітність”: Затв. наказом Мінфіну від30.07.99р. №176.
23. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 21 “Вплив змін валютних курсів”: Затв. наказом Мінфіну від 10.08.00р. №193.
24. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 25“Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”: Затв. наказомМінфіну від 25.02.00р. № 39.
25. План рахунків бухгалтерського облікуактивів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств іорганізацій: Затв. наказом Мінфіну від 30.11.99р. № 291.
26. Інструкція про застосування Планурахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарськихоперацій підприємств і організацій: Затв. наказом Мінфіну від 30.11.99р. №291.
27. Порядок ведення касових операцій внаціональній валюті України: Затв. постановою НБУ від 13.10.97р. № 334.
28. Інструкція №7 “Про безготівковірозрахунки в господарському обороті України: Затв. постановою Правління НБУ від02.08.96р. № 204.
29. Інструкція по інвентаризації основнихзасобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошовихкоштів і документів та розрахунків: Затв. наказом Мінфіну від Н.08.94р. №69.
30. БутинецьФ.Ф., Малюга Н.М.Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків,стандарти і кореспонденція рахунків, звітність.Навч. посібник /заред.проф… Ф.Ф.Бутинця.-3-тє вид., перероб. І доп.-Житомир: ЖІТІ, ПП. “Рута”,2001.-512 с.
31. Бухгалтерськийоблік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник/ За ред.С.Ф.Голова.- Дніпропетровськ: ТОВ “ Баланс-Клуб”, 2000.- 768 с.
32. Бухгалтерськийфінансовий облік. Підручник /За ред. Проф… Ф.Ф.Бутинця.-3-тє вид., перероб. ідоп.-Житомир: ЖІТІ, 2001.-672с.
33. ГоловС.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: прикладита коментарі. Практичний посібник.-К.: Лібра, 2001.-840 с.
34. ГорицкаяН.Г. Новый бухгалтерський учт.-К.: техніка, 2000.-256 с.
35. ГрабоваН.Н.., Добровский В.Н. бухгалтерський учт в производственных и торговихпредприятиях, 2000: Учеб. Пособие для студентов вузов/Подред.Н.В.Кужельного.-К.: А.С.К.,2000.-624 с.
36. ЗаконУкраїни “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”,затверджений ВРУ 16.07.1999Р. № 996-ХІV
37. Національністандарти бухгалтерського обліку в Україні: Зб. нормативних актів.-К.: СП№Юрінком Інтер”, 2000.-231 с.
38. ПушкарМ.С.Фінансовий облік: Підручник.-Тернопіль: Карт-Бланш,2002.- 628 с.
39. СопкоВ.В. Бухгалтерський облік: Навч. Посібник.-3-тє вид., перероб. і доп.- К.:КНЕУ,2000.-578 с.
Додаткова
1. Білуха М.Т. Теоріябухгалтерського обліку: Підручник. — К., 2000.
2. ПархоменкоВ.М., БаранцевП.П.Реформуваннябухгалтерського обліку в Україні. План рахунків. Положення (стандарти)бухгалтерського обліку — Луганськ: Промдрук, ДСД “Лугань”, 2000.
3. Сопко В.В., Завгородній В.Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. — К.,2000.
4. Фінансова звітність занаціональними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практ. посіб.-К.: Лібра, 19