Реферат: Бухгалтерський облік
КиївськийГуманітарний Інститут
Контрольнаробота
здисципліни «Бухгалтерський облік»
Варіант№ 21
Виконаластудентка
III курсу
заочної форминавчання
за спеціальністю
«Маркетинг»
Київ-2008
План
Вступ
1. Бухгалтерськийоблік та його об’єктивна необхідність
2. Рахункибухгалтерського обліку, їх призначення
3. Помилки вобліку та способи їх виправлення
4. Первиннийоблік виробничих запасів
5. Облік витратіншої звичайної діяльності
6. Облік доходіввід іншої звичайної діяльності
Тести
Задача
Література
Вступ
Вирішитиактуальні проблеми в галузі економіки не можна без удосконалення побудовибухгалтерського обліку. Чітко налагоджений бухгалтерський облік своєчаснозабезпечує потреби управління необхідною та вірогідною інформацією длявиконання всебічного аналізу господарської діяльності та обґрунтуваннявідповідних управлінських рішень.
У 1973 році заініціативою 10 країн було створено комітет міжнародних стандартівбухгалтерського обліку. Він розробив єдині підходи до ведення бухгалтерськогообліку і складання фінансової звітності.
16 липня 1999року після другого читання Парламент України прийняв Закон “Про бухгалтерськийоблік і фінансову звітність в Україні”. П’ятнадцять статей Закону узатвердженому варіанті законодавчо закріпили основи ведення бухгалтерськогообліку і складання бухгалтерської (фінансової) звітності, які і зараз єбазисними в системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку.
Бухгалтерськийоблік – це система знань, в основу якої покладено економіку, право іматематику. Водночас це й практична робота – спостереження, сприйняття,вимірювання та фіксування (реєстрація) усіх об’єктів та суб’єктів ринку згідноз вимогами суспільних відносин. У практичному аспекті бухгалтерський облікформує інформаційну систему, що дає змогу користувачам оперувати даними,потрібними для аналізу, оцінювання та змінювання стану будь-якого суб’єкта(господарства) ринку в часі та просторі.
Бухгалтерськийоблік є обов’язковий видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова,податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник,ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Порядок веденнябухгалтерського обліку регламентується загальноприйнятими принципами, правиламиі стандартами.
1. Бухгалтерськийоблік та його об’єктивна необхідність (1).
Поняття облік уширокому розумінні означає спостереження, вимірювання та реєстрацію певнихприродних і суспільних явищ. Для людей важливим є облік того, що впливає насуспільство, й об'єктом особливої уваги є господарська діяльність, основу якоїстановить виробництво матеріальних благ.
Господарськадіяльність — це будь-яка діяльність, що пов'язана з виробництвом, обміном іспоживанням матеріальних і нематеріальних благ. Суб'єктами господарськоїдіяльності є фізичні та юридичні особи. Фізичними особами є громадяни країни таінших держав, юридичними особами — підприємства, організації й установи, їхнядіяльність в Україні регулюється чинним законодавством. Господарський облікздійснюють як фізичні, так і юридичні особи. Юридичні особи — суб'єктигосподарської діяльності є обліковими одиницями, які мають окрему системубухгалтерського обліку і складають встановлену звітність із дня реєстраціїпідприємства до його ліквідації. Метою господарського обліку є адекватневідображення фактів господарської діяльності, надання повної і правдивої інформаціїдля прийняття рішень.
Змістгосподарського обліку пізнають через його стадії (етапи): спостереження; вимірювання;реєстрацію; групування; узагальнення.
Кожному зназваних етапів (стадій) технології обліку відповідає певний набір способів іприйомів (методологія): документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція,регістри, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність.
В Українігосподарський облік поділяють на 3 види: оперативний, статистичний,бухгалтерський, кожен з яких має свої завдання, об'єкти обліку, способиодержання й обробки інформації, функції.
Оперативний обліквикористовується для спостереження і контролю за окремими операціями іпроцесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою управлінняними в міру їх здійснення.
Статистичнийоблік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища іпроцеси.
Бухгалтерськийоблік відображає господарську діяльність підприємств, організацій і установ.
Бухгалтерськийоблік — цепроцес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення,зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємствазовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таке визначення данов Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність вУкраїні» від 16 липня 1999 p. № 996-XIV.
Метоюбухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної,правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльністьпідприємства.
Бухгалтерськийоблік виконує такі функції: інформаційну, контрольну, оціночну, аналітичну. Інформаційнафункція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні інформації профінансовий стан і діяльність підприємства для потреб внутрішніх і зовнішніхкористувачів. Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає внеобхідності здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збереження таефективного використання ресурсів, виконання планових завдань, дотриманнячинного законодавства й умов угод і контрактів. Оціночна функціябухгалтерського обліку полягає у вимірі та оцінці ресурсів, визначенні вартостій собівартості виробленої продукції, розрахунку результату діяльностіпідприємства, його рентабельності. Аналітична функція бухгалтерськогообліку полягає в здійсненні на основі первинних та зведених даних економічногоаналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємстваіз широким застосуванням економіко-статистичних методів і моделювання. Длядосягнення мети та виконання обліком функцій він має відповідати таким вимогам:порівнянності конкретних показників бізнес-плану та обліку, точності йоб'єктивності, ясності й доступності, своєчасності, економічності.Порівнянність конкретних показників бізнес-плану та обліку необхідна для оцінкивиконання планових завдань, порівняння результатів діяльності з витраченимиресурсами. Точність і об'єктивність обліку означають, що всі облікові данімають бути правильними і відображати справжній стан і результати діяльності,тобто відображати як досягнення, так і недоліки в роботі підприємства. Ясністьі доступність обліку означають, що показники обліку мають бути простими ізрозумілими, чітко характеризувати усі аспекти діяльності підприємства, бутидоступними для широкого загалу працівників і акціонерів підприємства,громадськості. Своєчасність обліку полягає в забезпеченні підприємствсвоєчасною інформацією, необхідною для прийняття ефективних рішень, розробкиконкретних заходів, оперативного керівництва. Економічність обліку означає, щовін має бути максимально дешевим при необхідній повноті й вчасності.
Для відображеннягосподарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, в облікузастосовують різні вимірники: натуральний, трудовий, грошовий. Натуральнівимірники забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об'єктів водиницях ваги, об'єму, площі, потужності тощо. Трудові вимірники використовуютьдля визначення затраченої праці в одиницях робочого часу — днях, годинах,хвилинах. Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчисленнявартості об'єктів обліку.
Рис.1.1. Система господарського обліку
Бухгалтерськийоблік має свою символіку (рис. 1.2). В 1944 р. відомий французький вчений ЖанБатіст Дюмарже (1874—1946), автор «позитивної» теорії бухгалтерськогообліку на відміну від юридичної доктрини обліку, створив міжнародний герббухгалтерів, який складається з трьох фігур: сонця — бухгалтерський облікосвітлює господарську діяльність; ваг — баланс; кривої Бернуллі, яка символізуєте, що облік, який виник одного разу, буде існувати вічно, та девізу:«Наука, довіра, незалежність!»
/>
Рис.1.2. Міжнародний герб бухгалтерів
2. Рахункибухгалтерського обліку,їх призначення (11).
Бухгалтерський баланс надаєважливу інформацію про наявні ресурси підприємства. Проте для оперативногокерівництва необхідна постійна інформація про зміни цих ресурсів та їх джерел,які відбуваються в процесі господарської діяльності. Для цього потрібно відображатикожну операцію в певній послідовності. Відображення господарських операцій безпосередньоу бухгалтерському балансі практично недоцільне, оскільки після кожної з нихдовелось би складати новий баланс. Крім того, баланс не може забезпечитиодержання узагальненої інформації про обсяг змін по кожній групі засобів, абоїх джерел. І, нарешті, баланс відображає стан засобів господарства тільки угрошовому вимірнику, облік же матеріальних цінностей потребує ще і натуральнихвимірників. Тому поточний облік змін засобів та їх джерел в процесігосподарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків.
Рахунки бухгалтерськогообліку є способом групування господарських операцій за економічно одноріднимиознаками з метою систематичного контролю за наявністю і змінами засобів та їхджерел в процесі господарської діяльності.
Систематизаціяі групування господарських операцій на рахунках забезпечує безперервнуінформацію про їх здійснення і результати діяльності, необхідну дляоперативного керівництва, контролю й аналізу. Для цього для кожної економічнооднорідної групи засобів, їх джерел, господарських процесів і результатівдіяльності відкриваються окремі рахунки («Основні засоби»,«Каса», «Виробництво», «Товари», «Статутнийкапітал» тощо).
Залежно від характеру облікованихоб'єктів записи на рахунках можуть здійснюватися у різних вимірниках(натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового вимірника зметою узагальнення різнорідних засобів і процесів. Зміст, призначення і будоварахунків зумовлені об'єктами, що на них обліковуються, і завданнями обліку.
Господарські операції,незалежно від їхнього економічного змісту, завжди спричиняють збільшення абозменшення певних видів засобів або джерел їх формування.
Збільшенняі зменшення господарських засобів та їхніх джерел в результаті господарськихоперацій відображається на рахунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського облікуприйнято зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якоїпозначають умовним терміном «дебет», а праву — «кредит»*. Назву рахунка пишутьпосередині таблиці. Схематично будову рахунка можна показати так:
Рахунок
(назварахунка)
Дебет Кредит
Дляповного уявлення про облікований об'єкт на кожному рахунку перш за все записуютьпочатковий стан засобів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковимсальдо. Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто змінизасобів та їх джерел. При цьому збільшення облікованого об'єкта записують наодній стороні рахунка, а зменшення — на іншій. Маючи інформацію про початковийзалишок облікованого об'єкта та зміни протягом звітного періоду, визначаютьйого залишок на кінець звітного періоду.
Рахункиактивні і пасивні. Бухгалтерський баланс, як відомо, поділяється на дві частини;актив, у якому відображають наявні господарські засоби, і пасив, - депоказують джерела їх формування. Відповідно до цього і всі рахункибухгалтерського обліку поділяють на активні і пасивні. Активні рахункипризначені для обліку наявності і змін засобів господарства, пасивні — дляобліку наявності і змін джерел засобів. При відкритті рахунків в них записуютьпочаткові залишки (сальдо) на підставі даних статей балансу. Оскількигосподарські засоби розміщені в балансі у лівій частині — активі, то і залишкизасобів на активних рахунках записують також у лівій частині — на дебеті.Джерела господарських засобів відображаються у балансі в правій частиш(пасиві), отже, і залишки джерел засобів на пасивних рахунках також записуютьна правій стороні рахунка — на кредиті. Активні рахунки завжди мають дебетовесальдо, пасивні — кредитове.
3.Помилки в обліку та способи їх виправлення (21).
Упроцесі господарської діяльності на кожному підприємстві відбувається великакількість господарських операцій, на кожну з них оформляється відповіднийдокумент. Дані цих документів відображають у накопичувальних та групувальнихвідомостях, належних регістрах. Отже, сама технологія облікового процесупередбачає багаторазовий запис тих самих облікових даних у різних регістрах. Зацих умов нерідко трапляються помилки в бухгалтерському обліку. Найбільшхарактерними помилками в процесі відображення господарських операцій нарахунках є: описки, числові помилки, помилкові кореспонденції рахунків,порушення взаємозв'язку синтетичних рахунків з аналітичними, недотриманняметоду подвійного запису, помилкові оцінки і таксування тощо. Головнимипричинами виникнення помилок є велика завантаженість облікових працівників,їхня швидка стомлюваність, брак належних умов праці, низький рівенькваліфікації, досить часті зміни нормативних документів, неуважність. Дляусунення цих причин слід передовсім домогтися встановлення оптимальноїчисельності облікового апарату та постійно працювати над підвищенням йогокваліфікації. За своїм значенням помилки поділяються на локальні, якіпризводять до спотворення інформації лише в тому документі чи регістрі, де вонисталися, і не поширюються на інші, і транзитні, які зачіпають весь обліковийпроцес. Усі допущені помилки необхідно своєчасно виявити та належним чиномвиправити. Як у тексті, так і в цифрових даних бухгалтерських документів іоблікових регістрів підчистки та безпідставні виправлення не допускаються. Удокументах, якими оформлено касові, банківські операції та операції з ціннимипаперами, виправлення не дозволяються взагалі. На пошук помилок витрачаєтьсячимало часу, тому необхідно до початку цієї роботи з'ясувати величину помилки,її місце (на дебеті чи кредиті відповідного рахунка), логічно встановитиоб'єкти, щодо яких помилки є найбільш імовірними, порівняти данівзаємозв'язаних регістрів. Найнадійнішим, хоч і досить громіздким способомвиявлення помилок, є спосіб пунктування, коли суцільно чи вибірковоперевіряють записи і перевірені суми позначають знаком «V».Залежно відхарактеру помилки, місця і часу її виявлення застосовують відповідний спосібвиправлення. На практиці застосовують такі способи виправлення помилок:коректурний, доповнюючих статей, сторно. Кожним з цих способів користуються длявиправлення певного виду помилок. Коректурний спосіб застосовується,коли помилкову суму ще не занесено в підсумок. Як у документах, так і врегістрах неправильний текст або цифри закреслюють, а над закресленимнадписують правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискоютак, щоб можна було прочитати попередній запис. Це виправлення супроводжуєтьсянадписом «виправлено» та підтверджується підписами осіб, що підписали документчи ведуть даний регістр.
Спосібдоповнюючої статті застосовують в тому разі, коли помилку допущено лише в сумі відображеноїоперації і тільки тоді, коли суму помилково вказано меншою, ніж належало б. Длявиправлення такої помилки необхідно додатково провести дану операцію на різницюміж правильною і помилковою (проведеною) величиною.
4.Первинний облік виробничих запасів (31).
Матеріальні,сировинні та паливні ресурси є одним з найважливіших на підприємстві, тому йдокументальне оформлення надходження, наявності і витрачання зазначенихресурсів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхіднуінформацію як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухомматеріальних цінностей.
Для забезпеченнядокументального відображення в бухгалтерському обліку наявності і рухувиробничих запасів необхідно користуватися відповідними нормативнимидокументами. Так, наказом Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996р.«Про затвердження типових форм первинних типових документів з обліку сировинита матеріалів» затверджено і введено в дію з 01.07.1996 р. типові формивідповідної облікової документації Додаток Б.
Основнимитиповими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є Накладні,Товарно-транспортні накладні, Прибуткові ордери, Акти про приймання матеріалівтощо.
Запасизберігаються як на загальних складах, так і в інших центрах відповідальності:цехах, бригадах, майстернях, гаражах тощо. На підприємствах, які отримуютьзапаси або реалізують продукцію у великих обсягах, при значній віддаленості відтранспортних магістралей можуть бути склади. Всі запаси повинні бути переданіпід відповідальність завідуючим складами, комірникам, іншим матеріальновідповідальним особам, з якими повинен бути укладений договір про повнуматеріальну відповідальність.
Матеріали, щонадходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості,кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним документом. Якщо невиявлено розходжень, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформленняприходу:
1) безпосередньона документі постачальника;
2) шляхомвиписування Прибуткового ордера.
У першому випадкуна одному примірнику документа (постачальника), який підписує матеріальновідповідальна особа, ставлять штампи прийому. У другому – оформляютьприбутковий ордер (форма М-4). Прибуткові ордери використовуються длякількісно-сумового обліку матеріалів, що надходять від постачальника або зпереробки.
У випадках, колиє розбіжності кількості та якості з даними супроводжуючих документівпостачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів,складається «Акт про приймання матеріалів» типова форма № М-7).
Акт складаєтьсякомісією, яка призначається керівником підприємства і до якої входятьзавідуючий складом, представник відділу постачання (або відповідальна особа) таін. У цій комісії обов’язковою є участь представника, а за його відсутності(наприклад, з великою віддаленістю) – представника іншої незацікавленоїорганізації. Акт складається у двох примірниках. Цей Акт є підставою дляоприбуткування бухгалтерією фактично прийнятих матеріалів. Прибутковий ордерпри цьому не заповнюється.
При одержаннівантажів із залізничної станції експедитор повинен перевірити відповідністькількості місць, що надходять, і знаків маркування на них з даними супровіднихдокументів. Якщо вантаж прибув у справному вагоні без ознак злому, експедиторповинен домагатися вибіркової перевірки маси і стану прибулих матеріалів.
Якщо приприйманні вантажу буде встановлено розходження з даними, зазначеними утранспортному документах, або виникнуть питання щодо цілісності вантажу зірванаабо пошкоджена пломба), складається комерційний акт. Цей акт є основою дляподання претензій до залізниці або пароплавства про відшкодування збитків.
Матеріальніцінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом,оприбутковується на склад на підставі Товарно-транспортної накладної, одержаноївід вантажовідправника.
У разінадходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказскладу про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази добухгалтерії разом з прибутковими ордерами.
Для одержанняматеріалів від одностороннього постачальника покупець повинен видатиекспедитору (або представнику відділу постачання) Довіреність типова форма №М-2, зареєстровану у Журналі реєстрації довіреностей. Необхідно налагодитисуворий контроль за своєчасним оприбуткуванням матеріалів та поверненняневикористаних доручень.
При дрібнихкупівлях матеріалів готівкою (наприклад, канцелярські товари) підзвітна особазобов’язана здати матеріали на склад, а комірник на рахунках постачальникаповинен поставити відмітку про дату, номер прибуткового ордеру і підпис.
Необхідно щоденноодержувати Рахунки-фактури форма №88, перевіряти їх відповідність надходженнюматеріальних цінностей на склад підприємства (відділ постачання) і контролюватисвоєчасність їх оплати (фінансовий відділ підприємства, а на маломупідприємстві – головний бухгалтер).
За умови тривалоївідсутності й перебування в дорозі матеріальних цінностей потрібно вживатизаходів до розшуку вантажу.
Контроль засвоєчасним надходженням матеріалів здійснюється відділом постачання ібухгалтерією, а вживання оперативних заходів щодо розшуку вантажу покладаєтьсяна відділ постачання, менеджера тощо.
Необхіднозабезпечувати своєчасне оформлення надходження матеріалів, за цим маютьслідкувати працівники бухгалтерії (матеріальний відділ або головний бухгалтермалого підприємства).
На практицітрапляються випадки, коли виробничі запаси надходять до складу безрахунків-фактур постачальників. Такі поставки називають невідфактурованими.Бухгалтерія повинна організувати окремий облік розрахунків за ці матеріали івжити заходів до своєчасного одержання рахунків від постачальників.
На склади такожможуть надходити запаси із своїх цехів – це продукція власного виготовлення ізайво одержані й невикористані матеріали, а також матеріали, одержані відліквідації основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, браку увиробництві та відходи. Ці матеріали оприбутковують на склади за допомогоюнакладної. Накладна складається матеріальновідповідальною особою складу (цеху), що здав цінності, у двох примірниках, одинз н6их слугує складу (цеху), що здав матеріальні цінності, підставою длясписування цінностей, а другий – складу (цеху) для оприбуткування цінностей.
Накладна наповернення із цеху на склад матеріалів, не використаних у виробництві,виписується тільки в тому разі, якщо ці матеріали були відпущені не залімітно-забірною карткою, оскільки у ній передбачено облік поверненняматеріалів, відпущених у виробництво.
Відпуск сировиниі матеріалів у виробництво – це відпуск їх безпосередньо для виготовленняпродукції, а також на ремонт та господарські потреби.
Матеріали увиробництво повинні відпускатися відповідно до лімітів, встановлених напідставі норм витрат запасів, а також плану випуску продукції на місяць.
Основнимидокументами, що відображають відпуск матеріалів зі складу длявнутрішньогосподарських потреб, є лімітно-забірні картки (типова форма М-8),накладні-вимоги.
Накладні-вимогиявляють собою єдність розпорядчого і виправдного документів і використовуютьсядля одноразового відпуску матеріалів. Відпуск матеріалів, що повторяються,можна оформляти лімітно-забірними картками, що об’єднують у собі розпорядчийдокумент, який містить ліміт (граничну кількість) відпуску, й накопичувальнийвиправдний документ, що підтверджує багаторазовий відпуск матеріалів зі складув рахунок ліміту. Лімітно-забірні картки заповнюються планово-виробничимвідділом напередодні одержання матеріалу (місяця) і візуються відділомпостачання (на малому підприємстві – заступником директора). використовуютьтакож лімітно-забірні картки типової форми № М-28 і № М-28а (при будівельнихроботах).
Улімітно-забірних картках зазначається місячний ліміт відпуску даному цеху(фізичній особі – робітникові) матеріалів певного номенклатурного номера (абодекілька номерів).
Лімітвизначається виходячи з виробничої програми цеху та діючих норм витратматеріалів з урахуванням існуючих у цехах залишків невикористаних матеріалів напочаток місяця. Ліміт може встановлюватися на кожне замовлення окремо.
Лімітно-забірнікартки виписують у двох примірниках: один до початку місяця передаєтьсяцеху-споживачу, другий – складу. Бажано друкувати їх на папері різного кольору,щоб чіткіше відрізняти примірники цеху від примірників складу.
Завідуючийскладом (чи комірник) робить відмітку про кількість відпущеного матеріалу вобох примірниках лімітно-забірної картки і визначає залишок (сальдо)невикористаного ліміту. Факт відпуску підтверджується двома підписами:завідуючого складу і одержувача матеріалів.
По закінченнюмісяця або використання ліміту лімітно-забірні картки здають до бухгалтерії.
Відпускматеріалів на сторону виконується на підставі договорів, нарядів та іншихдокументів і письмового розпорядження керівника підприємства.
Відпуск, як інадходження матеріалів, оформлюють також товарно-транспортною накладною (запотребою).
Внутрішнєпереміщення матеріалів зі складу на склад оформлюють також накладною-вимогоютипової форми № М-11, як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаниху виробництві матеріалів.
У відділіпостачання підприємства-покупця провадять оперативний облік виконання договорівпостачальниками і покупцями матеріалів. У цьому разі відкривають спеціальнийжурнал обліку надходження вантажів, в якому відділ постачання зобов’язаний:зареєструвати всі документи вантажів, що надходять; перевірити відповідністьданих документів постачальника договору; відмітити реалізацію фондів; передатиуповноваженій особі розпорядження на одержання і доставку вантажу (у разінадходження матеріалів залізницею або водним шляхом); передати первиннідокументи до бухгалтерії або фінансового відділу.
Таким чином,постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдністьдвох процесів:
1) транспортуванняі доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів напідставі відповідної первинної документації;
2) оформленнязаборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.
Підприємство-покупецьзобов’язане проконтролювати доставку вантажу, організувати його приймання івивантаження, відповідне зберігання на складі або в інших місцях.Відповідальність за доставку вантажу та його зберігання в дорозі несеорганізація, що перевозить вантаж на підставі належного оформлення транспортнихдокументів.
Покупець приймаєвантаж за кількістю і якістю на своєму складі. Можливе також одержання вантажусамовивозом, коли представник покупця одержує вантаж на складі постачальника задовіреністю, вивозить його своїм транспортом. Відповідальність покупця заодержані матеріальні цінності виникає з моменту підписання його представникомтоварних документів на одержання вантажу.
Придбанняматеріальних цінностей в натурі завершується після їх надходження і оприбуткуванняна склад покупця.
Складський облікматеріалів – це сортовий, кількісний оперативно — технічний облік. Здійснюєтьсяоблік матеріалів на складі за допомогою карток за формою № М-12. Карткискладського обліку матеріалів відкриваються в бухгалтерії й віддаються підрозписку у реєстрі, де вказується дата видачі, кількість карток, їхреєстраційні номери і підпис одержувача. Записи в картках (у кількісномувиразі) ведуть матеріально відповідальні особи (завідуючі складами, комірники)на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів і складаютьсяу день здійснення операцій.
Складський облікматеріалів є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностейпідприємства. Організують складський облік за видами об’єктів, що зберігаються,за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідностіскладських облік організовують за партіями надходження матеріальних цінностей.Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, щодублюється у всіх первинних документах. Перші три цифри номенклатурного номераозначають номер рахунку і субрахунку, наступні дві – номер групи, а інші –порядковий номер матеріальних цінностей у групі. За цими номерами організовуютьі бухгалтерський облік матеріальних цінностей, що дає змогу провадити кількіснузвірку даних оперативного складського й аналітичного бухгалтерського обліку.
Завідуючийскладом (комірник) щоденно записує до складської картотеки (чи книги) всіоперації надходження і витрат матеріалів, нумеруючи свої записи по порядку зпочатку року чи кварталу. Після кожного запису визначається залишок матеріалівданого номенклатурного номера.
Записи врегістрах сортового обліку з лімітних карт потрібно робити після кожноїоперації, занесеної в картку. Якщо кількість лімітних карт невелика, то можназаписувати у сортових картках загальні підсумки за тиждень, декаду або місяць.При цьому самі картки слід зберігати разом з відповідними картками складськогообліку. Підрахований залишок після кожної реєстрації первинного документузіставляється з нормою запасу. Це дає можливість одержати важливу інформаціюпро стан виробничих запасів та замовляти необхідні матеріальні ресурси.Завідуючий складом має сигналізувати відділові постачання про випадки порушеннянорм запасів, а також про наявність матеріалів, що тривалий час лежать безруху.
Здаваннядокументів здійснюється за Реєстром приймання-здавання документів типової форми№М-13, який оформляється матеріально відповідальною особою. У Реєстрі вказуютькількість документів, їх номери, групи матеріалів, до яких вони належать. Запогодженням матеріально відповідальної особи допускається здавання первиннихдокументів і без оформлення Реєстру. Підтвердженням здавання-прийманнядокументів у таких випадках є підпис працівника бухгалтерії по кожній операціїу картках складського обліку про перевірку записів.
Лімітно-забірнікартки після використання ліміту здаються складом до бухгалтерії негайно, анаприкінці місяця незалежно від використання ліміту повинні здаватися всілімітні картки. Здавання документів до бухгалтерії потрібне для подальшої їхобробки, тобто ведення бухгалтерського обліку матеріалів. Облік матеріалів убухгалтерії ведуть не тільки в натуральному, а і в грошовому виразі.
Отже, можнасказати, що для забезпечення достовірності даних складського обліку необхіднийсистематичний контроль працівниками бухгалтерії за його веденням. Напрацівників бухгалтерії має бути покладено обов’язок перевіряти безпосередньона складі у присутності завідуючого складом (комірника) своєчасність іправильність оформлення первинних документів по складських операціях, а такожсвоєчасність та правильність записів у картках складського обліку, виконуванихматеріально відповідальними особами складу. Одночасно перевіряючий працівникбухгалтерії приймає від завідуючого складом (комірника) первинні документи.
5.Облік витрат іншої звичайної діяльності (41).
Доскладу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайноїдіяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом абореалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
Дотаких витрат належать:
- собівартістьреалізованих фінансових інвестицій;
- собівартістьреалізованих необоротних активів;
- собівартістьреалізованих майнових комплексів;
- втративід не операційних курсових різниць;
- сумауцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
- витратина ліквідацію необоротних активів;
- залишковавартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;
- іншівитрати звичайної діяльності.
Нарахунку 97 « Інші витрати» ведеться облік витрат, що виникають в процесізвичайної діяльності ( крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвомабо реалізацією основної продукції (товарів) та послуг, а також витратистрахової діяльності.
Задебетом субрахунків 971-977 відображається сума визнаних витрат, за кредитомсписання на рахунок 79 «Фінансові результати».
Рахунок97 «Інші витрати» має такі субрахунки:
971«Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»
972«Собівартість реалізованих необоротних активів»;
973«Собівартість реалізованих майнових комплексів»;
974«Втрати від не операційних курсових різниць»;
975«Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»;
976«Списання необоротних активів»;
977«Інші витрати звичайної діяльності».
Насубрахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»відображається балансова вартість реалізованих фінансових інвестицій та іншівитрати, пов’язані з їх реалізацією.
Насубрахунку 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» відображаєтьсябалансова (залишкова) вартість реалізованих необоротних активів та іншівитрати, пов’язані з їх реалізацією.
Насубрахунку 973 «Собівартість реалізованих майнових комплексів» відображаєтьсябалансова (залишкова) вартість реалізованих майнових комплексів та іншівитрати, пов’язані з їх реалізацією.
Насубрахунку 974 «Втрати від не операційних курсових різниць» відображаютьсявтрати за активами й зобов’язаннями не операційної діяльності підприємства відзміни курсу гривні до іноземної валюти.
Насубрахунку 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»відображається сума знецінення ( уцінки) необоротних активів і фінансовихінвестицій.
Насубрахунку 976 «Списання необоротних активів» відображається залишковавартість списаних необоротних активів та витрати, пов’язані з їх ліквідацією.
Насубрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності» відображаються інші витратизвичайної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку97 «Інші витрати».
6.Облік доходів від іншої звичайної діяльності (51).
Рахунок74 "Інші доходи" призначено для обліку доходів, які виникають впроцесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовоюдіяльністю підприємства.
Накредиті рахунка № 74 "Інші доходи" відображається збільшення(одержання) доходу, на дебеті — належна сума непрямих податків (податку надодану вартість, акцизного збору, інших зборів (обов'язкових платежів)) тасписання в порядку закриття на рахунок № 79 «Фінансові результати».
На„субрахунку № 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій»узагальнюється інформація про доходи від реалізації фінансових інвестицій.
Насубрахунку № 742 «Дохід від реалізації необоротних активів»узагальнюється інформація про доходи від реалізації необоротних активів.
Насубрахунку № 743 «Дохід від реалізації майнових комплексів»узагальнюється інформація про доходи від реалізації майнових комплексів.
Насубрахунку № 744 «Дохід від не операційної курсової різниці»узагальнюється інформація про курсові різниці за активами та зобов'язаннями віноземній валюті, які пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.
Насубрахунку № 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів»узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних активів. У разібезоплатного одержання підприємством необоротних активів дохід визначається засумою амортизації таких активів водночас з її нарахуванням.
Насубрахунку № 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які невідображені на інших субрахунках рахунка № 74 "Інші доходи", зокремавід списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційногоциклу, по закінченні строку позовної давності, від вартості негативногогудвілу, яка визнається доходом.
Тести
Тест1. Перераховані засоби: споруди, обладнання, каса, поточний рахунок, готовапродукція, матеріали – відносяться до:
б)господарські засоби.
Тест11. Який з елементів методу бухгалтерського обліку використовується дляфіксації господарських факторів:
в)баланс.
Тест21. Кінцеве сальдо минулого звітного періоду повинне дорівнювати:
а) початковомусальдо поточного звітного періоду.
Тест31. Частину прибутку направлено на формування статутного капіталу відноситьсядо наступного типу господарських операцій:
б) А= П + п – п.
Задача1.
Напротязі звітного періоду на підставі мали місце наступні господарські операції:
№ 1.Видано з каси підзвітній особі для відрядження 250 грн.
№ 2.Погашено грошовими коштами з поточного рахунку частину заборгованості передпостачальником 500 грн.
№ 3.Одержано з виробництва готову продукцію 600 грн.
№ 4.Оприбутковано товари від постачальника 450 грн.
Длязручного встановлення типу господарських операцій та визначення кореспонденціїміж рахунками, скористаємось журналом реєстрації господарських операцій, наприклад підприємства ВАТ «Погляд».
Журналреєстрації господарських операцій підприємства ВАТ «Погляд»
№ Зміст операції Сума, грн. Кореспонденція рахунку Дт Кт 1 Видано з каси підзвітній особі для відрядження 250 «Підзвітні суми» Рахунок 301 «Каса» 2 Погашено грошовими коштами з поточного рахунку частину заборгованості перед постачальником 500 Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» Рахунок 31 «Рахунки в банках» 3 Одержано з виробництва готову продукцію 600 Рахунок 26 «Готова продукція» Рахунок 23 «Виробництво» 4 Оприбутковано товари від постачальника 450 Рахунок 20 «Товари» Рахунок 631 «Розрахунки з постачаль-никами»Передтим, як рознести господарські операції з журналу реєстрацій на рахункибухгалтерського обліку, відкриваємо відповідні рахунки, тобто внесемо початковесальдо ( Сп ) по рахунках на початок періоду: