Реферат: Реализация приобретенных товаров
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯКурсова робота по “Управлінському обліку”
на тему “Реалізація придбаних товарів”
ВиконавецьСтудент 3 курсу 5 групиЗаочної форми навчання
Матюшин М.В.
Рецензент
професор Сопко В.В.
Київ — 1999 р.
План
1. Вступ
2. Основна частина
2.1 Облікреалізації товарів зі складів (оптом)
2.2 Облікреалізації товарів транзитом
2.3 Обліквнутрішньосистемного відпуску товарів
2.4 Облікреалізації товарів у роздрібній торгівлі
2.5 Обліктоварних операцій в дрібнороздрібній мережі
2.6 Розрахунокторговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованихтоварів
2.7 Облікбартерних (товарообмінних) операцій
2.8 Облікреалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок
3. Висновки
1. Вступ
В цій роботі мирозглянемо тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема буде розглянута напідставі таких питань:
1) Облік реалізації товарівзі складів (оптом);
2) Облік реалізації товарівтранзитом;
3) Облік внутрішньосистемноговідпуску товарів;
4) Облік реалізації товарів уроздрібній торгівлі;
5) Облік товарних операцій вдрібнороздрібній мережі;
6) Розрахунок торговельнихнацінок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;
7) Облік бартерних(товарообмінних) операцій;
8) Облік реалізація товарів уторгівлі із застосуванням торгових знижок.
В першомупитанні ми розглянемо обліку реалізації товарів зі складів (оптом), рахунки якізастосовуються для цього, а також порядок здійснення проводок при ційреалізації.
В другому питанні ми розглянемо облік реалізаціїтоварів транзитом, як з участю оптових підприємств у розрахунках так і без їхучасті, порядок та принцип здійснення обліку у даному випадку.
В третьому питанні ми розгляне облік внутрішньосистемного відпуску товарів, його особливості, порядок обліку, призначення.
В четвертому питанні ми розглянемо облік реалізаціїтоварів у роздрібній торгівлі, особливості обліку, порядок здійснення проводок,та рахунки які при цьому застосовуються.
В п’ятому питанні ми розглянемо облік товарнихоперацій в дрібнороздрібной мережі, порядок здійснення обліку, план рахунківвикористовуємих для цього обліку.
В шостому питанні ми розглянемо розрахунокторгівельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованихтоварів, порядок та правило здійснення цих розрахунків, застосування цихрозрахунків.
В сьомому питанні ми розглянемо облік бартерних(товарообмінних) операцій, їх особливості, порядок проведення, облік напідприємстві.
В восьмому питанні ми розглянемо облік реалізаціїтоварів в торгівлі з застосуванням знижок, види знижок, їх використання підприємствамиторгівлі, порядок обліку, регулювання цього питання нормативними документами.
При написанні цієї роботи була використана вітчизняналітература, а саме: підручники Сопко В.В. “Бухгалтерський облік” та ТкаченкоН.М. “Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формамивласності”, переодична література — газета “Все про бухгалтерський облік”.
2. Основна частина
2.1 Облік реалізації товарів зі складів (оптом)
Підприємстваоптової торгівлі — оптові підприємства — застосовують дві форми реалізаціїтоварів: зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот).
У разі складської реалізації товари відпускаються зі складів оптовоїбази на підставі рахунків–фактур (в яких зазначаються найменування, кількість,сорт, ціна виробничника або митна вартість, торговельні тапостачальницько–збутові знижки та націнки, транспортні та інші витрати, щовходять до ціни товару), які слугують далі підставою для виписки розрахунковихдокументів, поданих до оплати покупцям.
На вартістьтоварів, відвантажених і відпущених покупцям, тари під товарами і транспортнихпослуг, що підлягають відшкодуванню покупцями, у бухгалтерському облікускладають проведення (при касовому методі):
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізаціятоварів оптом” на суму реалізованих товарів по собівартості
Кредит рахунка №41 “Товари”, субрахунок № 1 “Товари на складах” — на вартість товарів за цінамивиробника
Кредит рахунка №41 “Товари”, субрахунок № 3 “Тара під товарами і порожня” — на вартість тарипід товарами
Кредит рахунка №76 “Розрахунки з дебіторами і кредиторами” тощо — на суму, що підлягаєвідшкодуванню покупцями послуг транспортних підприємств.
Одночасноробиться запис:
Дебет рахунку №62 “Розрахунки з покупцями”
Кредит рахунку №46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація товарів оптом” на суму реалізованихтоварів по продажній ціні.
У мірунадходження платежів від покупців на підставі виписок банку робиться запис:
Дебет рахунків №51 “Розрахунковий рахунок”, № 52 “Валютний рахунок” і т.ін. — на всю сумуреалізованих товарів за продажними цінами, а також відшкодування тари ітранспортних послуг
Кредит рахунка №62 “Розрахунки з покупцями”.
Торговельні таінші підприємства, які надають торговельно-посередницькі послуги, сплачують добюджету податок на додану вартість, обчислений в установленому розмірі до сумирізниці між продажною ціною і купівельною вартістю товарів (яка утворюється зарахунок реалізованих знижок, націнок на товари, комісійних винагород тощо).
На суму податкуна додану вартість, яка підлягає перерахуванню до бюджету, робиться запис:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізаціятоварів оптом”
Кредит рахунка №68 “Розрахунки з бюджетом”.
Наприкінцімісяця сума валового прибутку списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки”записом:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1“Реалізація товарів оптом”
Кредит рахунка №80 “Прибутки і збитки”.
Синтетичний іаналітичний облік відвантаження та реалізації товарів в оптових підприємствахпровадять так само, як і облік реалізації готової продукції на промисловихпідприємствах.
2.2Облік реалізації товарівтранзитом
У разітранзитної реалізації постачальники відвантажують покупцям товари, обминаючисклади і бази оптового підприємства. Така форма реалізації товарів прискорюєпросування їх до споживачів і знижує витрати обігу (вдається уникнути проміжнихоперацій з вивантаження, складування, зберігання та реалізації товарів).
Реалізаціятоварів транзитом може відбуватися двома способами:
1) з участю оптового підприємства врозрахунках;
2) без його участі в розрахунках.
При транзитнійреалізації з участю в розрахунках оптове підприємство не лише організовуєоборот, а й розраховується за товари як з постачальниками, так і з покупцями.На підставі договорів, укладених з постачальником і покупцем, оптовепідприємство виписує постачальникові наряд на відвантаження товарів покупцеві,де подає перелік товарів, які підлягають відвантаженню. Копію наряду надсилаютьпокупцеві. На відвантажені товари постачальник виписує розрахунково-платіжнідокументи, один комплект яких надсилається покупцеві, другий — оптовому підприємству,яке має стягнути платежі за реалізовані товари з покупців і перерахувати їхпостачальнику. Якщо транспортні витрати мають оплачуватися за рахунок покупця,а товар було доставлено транспортом постачальника, то в обох комплектахрозрахункових документів зазначається сума транспортних витрат, які підлягаютьвідшкодуванню. Якщо ці витрати має відшкодовувати оптове підприємство, то вонизазначаються лише в його комплекті розрахункових документів.
Операції зтранзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, якоблік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання івідвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41“Товари”.
2.3 Облік внутрішньосистемного відпуску товарів
Реалізаціютоварів потрібно відрізняти від внутрішньосистемного відпуску товарів, підяким розуміють відпуск товарів з баз і розподільчих складів оптових підприємствіншим оптовим або роздрібним підприємствам та підприємствам громадськогохарчування, які входять до складу однієї вищестоящої організації.Внутрішньосистемний відпуск товарів відбувається в порядку їх переміщення занарядами вищестоящих організацій.
Оборот за внутрішньосистемним відпуском товарів обліковують окремо відреалізації товарів стороннім покупцям на рахунку № 47 “Внутрішньосистемнийвідпуск товарів”. Завдяки цьому уникають повторного відображення реалізаціїтоварів оптом.
Порядок облікуоперацій із внутрішньосистемного відпуску товарів аналогічний порядку облікуоперацій з реалізації товарів зі складів, окрім випадків стягування з покупцівтак званих відрахувань на користь бази. У таких випадках товари відпускають закупівельними цінами з внесенням до розрахункових документів установленогорозміру відрахувань (націнки складу). Проте відпущені товари з дебетом ікредитом рахунка № 46 “Внутрішньосистемний відпуск товарів” відображаються водній оцінці — за купівельними цінами, тому сальдо рахунок № 47 не має.
Пояснюється це йтим, що разом з товаром оптові бази передають за внутрішньосистемним оборотомзнижки, одержані від постачальників.
На сумувідрахувань, одержаних на покриття затрат за внутрішньосистемним відпускомтоварів, роблять запис:
Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”, субрахунок“Відрахування, одержані за відпуску товарів”.
2.4 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі
Підприємствароздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Розмірреалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Сумувиручки встановлюють на підставі показників касового лічильника і одночаснопідрахунку чеків у продавців.
Підставою длявідображення в обліку операцій з реалізації товарів є звіт касира і товарнийзвіт матеріально відповідальної особи (з доданими документами).
Облік реалізаціїтоварів ведуть на рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товаріву роздріб”. Сума виручки за товари за продажними цінами (разом із торговельнимизнижками, націнкою на товари) на підставі звітів касира відображаєтьсязаписом:
Дебет рахунка № 50 “Каса”Кредит рахунка №46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”.
Вартістьреалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітівматеріально відповідальних осіб списується з їх підзвіту записом:
Дебет рахунка №46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка №41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.
Отже, протягом місяця вартістьреалізованих товарів за дебетом і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”,субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб” відображається однаковою оцінкою— за продажними (роздрібними) цінами. Для того щоб визначити купівельну вартістьцих товарів і валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця розраховують ісписують суму торговельної націнки (знижки), яка відноситься до вартостіреалізованих товарів. При цьому робиться запис способом “червоного сторно”:
Дебет рахунка №46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка №42 “Торгова націнка”.
На суму податкуна додану вартість, обчислену за встановленими ставками і процентами дорізниці між продажною і купівельною ціною реалізованих товарів (що дорівнюєсумі реалізованих торговельних знижок і націнок), а також акцизного збору (запідакцизними товарами) робиться запис:
Дебет рахунка №46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка №68 “Розрахунки з бюджетом”, субрахунки № “Розрахунки за податком на доданувартість” і “Розрахунки за акцизним збором”.
Перерахування добюджету податку на додану вартість і акцизного збору на підставі виписок банкувідображають записом:
Дебет рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”Кредит рахунка №51 “Розрахунковий рахунок”.
Кредитове сальдосубрахунка № 46–3 “Реалізація товарів у роздріб” показує валовий дохід відреалізації (що дорівнює сумі реалізованих торговельних знижок і націнок натовари за відкидання ПДВ). Наприкінці місяця сума валового доходу списуєтьсяна кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”:
Дебет рахунка №46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка №80 “Прибутки і збитки”.
Після цьогорахунок № 46 “Реалізація”, субрахунок № З “Реалізація товарів у роздріб”закривається.
При реалізації товарів у кредит їх вартість повністю включають дороздрібного товарообігу торговельного підприємства за датою фактичного відпускутоварів покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів робитьсязапис:
Дебет рахунка №50 “Каса” — на суму початкових платежів готівкою до каси (20–50 % роздрібноїціни товару)
Дебет рахунка №62 “Розрахунки з покупцями і замовниками” — на суму наданого кредиту
Кредит рахунка №46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб” — на всювартість реалізованих у кредит товарів.
Одночасно зматеріально відповідальних осіб списується роздрібна ціна проданих товарів:
Дебет рахунка №46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 41 “Товари”Торговельнанацінка (знижка) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списуєтьсяв загальноприйнятому порядку (способом “червоного сторно”):
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізаціятоварів у роздріб”
Кредит рахунка № 42 “Торговельна націнка”.
З надходженням грошей від покупців на погашеннякредиту робиться запис:
Дебет рахунка № 50 “Каса”
Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
Оплата окремих товарів, які мають високу продажну вартість,може провадитись через Ощадбанк розрахунковими чеками і в бухгалтерськомуобліку торговельного підприємства відображається записом:
Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок №2 “Грошові документи”
Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3“Реалізація товарів у роздріб”.
Наявна виручка від реалізації товарів підприємствамироздрібної торгівлі вноситься до банку для зарахування на розрахунковийрахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком, або копії супровідноївідомості на здачу виручки інкасаторам робиться запис:
Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок №1 “Грошові кошти в дорозі”
Кредит рахунка № 50 “Каса”.
Такий порядок зумовлений тим, що банк, як правило,здані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставівиписки банку робиться запис:
Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”
Кредит рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок №1 “Грошові кошти в дорозі”.
Сальдо рахунка № 56 “Грошові кошти в дорозі”, субрахунок№ 1 “Грошові кошти в дорозі” може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми наперше число наступного місяця не будуть зараховані на рахунок торговельногопідприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які ненадійшли.
2.5 Облік товарних операцій в дрібнороздрібніймережі
Відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу (кіоски,ларьки, лотки) оформляється видаткова–прибутковими накладними, які виписуютьсяв двох примірниках. Один з них видається особі, яка одержала товар, а іншийлишається у матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. Унакладній зазначається найменування, сорт, продажна ціна і вартість відпущенихтоварів. У бухгалтерії відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу реєструєтьсяв Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків з продавцями.
Після реєстрації товарів продавці здають виручку докаси фірми (магазину), про що робиться відмітка у видаткова–прибутковійнакладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреногопідписом бухгалтера.
У встановлені строки матеріально відповідальні особи,до яких прикріплена дрібнороздрібна мережа, здають використанівидаткова–прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі “Прибуток” товарногозвіту в хронологічному порядку перелічують усі видаткова-прибуткові накладні,на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі “Видаток” напідставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. Вокремій графі відображається вартість повернених товарів.
Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у“Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарнихзвітів”, на підставі яких робиться наведений далі запис.
1) На суму виручки, зданої підзвітними особами до касифірми (магазину) або до установи банку:
Дебет рахунка № 50 “Каса” або рахунка № 56 “Іншігрошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові кошти в дорозі”
Кредит рахунка №46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”.
2) На списання з підзвітних матеріально відповідальнихосіб дрібнороздрібної мережі реалізованих ними товарів за продажними цінами:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізаціятоварів у роздріб”
Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари вроздрібній торгівлі”.
2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товариреалізовані і залишок нереалізованих товарів
Як уже зазначалося, протягом місяця на дебеті ікредиті рахунка № 46 “Реалізація” вартість реалізованих товарів відображаєтьсяоднаковою оцінкою — за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну(реальну) вартість цих товарів і виявити валовий дохід від їх реалізації,наприкінці місяця має бути визначена і списана сума торговельних націнок ізнижок, які відносяться до цих товарів.
Від точності обчислення реалізованих торгових знижок(націнок) залежить реальність виявленого фінансового результату:
завищення реалізованих торгових знижок (націнок)призводить до необгрунтованого збільшення прибутку, а зниження — до йогозменшення.
Суму торговельних націнок (знижок) визначають або напідставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожнимтоваром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація),або виходячи із середнього процента торговельних знижок (націнок) до всієїмаси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального наведеногодалі розрахунку.
1. До суми торговельних знижок (націнок) на залишоктоварів на початок місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) додають сумукредитового обороту за цим рахунком (одержані знижки, зроблені націнки) і віднімаютьсуму обороту за дебетом рахунка № 42 (на інші списання).
2. До вартості реалізованих за місяць товарів запродажними цінами (оборот за дебетом рахунка № 46) додають вартість залишкутоварів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка № 41).
Обчислена сума знижок (націнок) на залишок нереалізованихна кінець місяця товарів записується як кредитове сальдо рахунка № 42“Торговельна націнка”, а при складанні балансу відображається окремою статтеюцієї самої назви. Це дає змогу визначити купівельну ціну залишку товарів якрізницю між 'їх продажною ціною і сумою знижок (націнок).
Сума знижок (націнок), які відносяться до товарівреалізованих, списується способом “червоного сторно” на дебет рахунка № 46“Реалізація” в кореспонденції з кредитом рахунка № 42 “Торговельна націнка”.
3. Діленням здобутої суми торговельних знижок(націнок) на вартість реалізованих і залишок нереалізованих на кінець місяцятоварів і множенням на 100 визначають середній процент знижок (націнок).
4. Множенням вартості залишку нереалізованих на кінецьмісяця товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100визначають суму торговельних знижок (націнок), які відносяться до цьогозалишку.
5. Відніманняміз всієї суми торговельних знижок (націнок) суми знижок (націнок), які відносятьсядо залишку товарів, визначають суму знижок (націнок), які відносяться дотоварів реалізованих (табл. № 1).
Таблиця № 1.
Розрахунок розподілу торговельних знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і на товари реалізовані № п/п Показник Сума, тис. грн. 1 Сума торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок звітного місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) 1000 2 Сума одержаних за звітний місяць знижок (зроблених націнок) за звітний місяць (оборот за кредитом рахунка № 42) 11800 3 Сума знижок (націнок) на інші списання товарів (оборот за дебетом рахунка № 42) 300 4 Разом сума знижок (націнок) до розподілу (п.1 + п.2 — п.3) 12500 5 Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами (дебет рахунка № 46) 42000 6 Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів за продажними цінами (дебетове сальдо рахунка № 41) 8000 7 Разом (п.5 + п.6) 50000 8 Середній процент знижок (націнок) на товари (п.4: п.7): 12500: 50000- 100 = 25 % 9 Сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (п.5 п.8: 100): 8000- 25: 100 = 2000 2000 10 Сума знижок (націнок) на товари реалізовані (п.4 — п.9): 12500 — 2000 = 10500 105002.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій
У бартерних угодах грошові розрахунки замінюються обміномтоварами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усуненнягрошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракуєкоштів.
При бартерному обміні підприємством з одного боку маєбути відображена реалізація товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), аз іншого — процес їх придбання (минаючи грошові розрахунки). Днем здійсненняобороту вважається день передачі за бартером матеріальних цінностей покупцеві.Звідси в бухгалтерському обліку при бартерному обміну вартість готовоїпродукції, товарів, матеріалів, а також виконаних робіт у порядку бартернихоперацій відображається за дебетом рахунка № 62 “розрахунки з покупцями ізамовниками” і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”. Одержані за бартеромматеріальні цінності (роботи, послуги) мають бути відображені за дебетомматеріальних та інших рахунків і кредитом рахунка № 60 “Розрахунки зпостачальниками і підрядчиками”. Заборгованість покупця погашається взаємнимзаліком заборгованості постачальникові записом за дебетом рахунка № 60“Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” у кореспонденції з кредитомрахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
Товарообмін здійснюється за цінами придбаннятоварно–матеріальних цінностей. Різниця у вартості обмінюваних за бартеромцінностей відшкодовується тією стороною, вартість товарів якої виявиласянижчою.
Якщо учасникамибартерної операції є юридичні особи різних держав, то курсові різниці завалютними операціями, які утворилися між датою відвантажених (відпущених) забартером товарів і датою одержання від іноземного партнера матеріальнихцінностей, списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки”.
2.8 Облік реалізація товарів у торгівлііз застосуванням торгових знижок
Обліковаполітика представляє собою порядок здійснення первинного спостереження,вартісного вимірювання, поточного групування та підсумкового узагальненняфактів господарської діяльності підприємства, який ґрунтується на принципігрошової оцінки. Складовою облікової політики можна вважати політику цін, деціна виражає мінову вартість товарів в грошовому виразі на ринку.
Згідноз п.53 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні,затвердженого постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, з подальшими змінами ідоповненнями (далі — Положення), товари на підприємствах роздрібної торгівлівідображаються в балансі за продажними (роздрібними) цінами, а на оптовихскладах і базах торговельних підприємств — або за продажними цінами, або зацінами закупки (придбання). Причому підприємство повинне забезпечитинезмінність прийнятої методології відображення товарів протягом поточногороку.
Враховуючисвітовий досвід, торговельні підприємства в Україні все частіше при реалізаціїтоварів надають покупцям різноманітні знижки — на велику кількість придбаноготовару, за скорочення термінів оплати, сезонні знижки тощо. Від того, за якимицінами підприємство веде облік товарів, залежать бухгалтерські записи принаданні торгових знижок покупцям.
Бухгалтерськіпроводки по наданню знижок на велику кількість придбаного товару розглянуто наприкладі підприємства, яке веде облік товарів за продажними цінами.
Приклад 1
Нехайпокупна вартість одиниці товару «А» для торговельного підприємстваскладає 50 грн., крім того, ПДВ — 10 ґрн.
Підприємствовідображає в обліку товар А за ціною продажу — 75 грн., крім того, ПДВ — 15грн., разом — 90 грн. за одиницю. Проте тим покупцям, які придбають товар вкількості 200 і більше одиниць, торговельне підприємство надає знижку 18 грн.на одиницю товару, і продажна ціна в такому випадку складає разом з ПДВ 72 грн.за одиницю. Бухгалтерські проводки дивіться атаблиці № 2.
Застосуваннясистеми знижок дозволяє знизити витрати обігу, збільшити обсяг товарообігу ісуму прибутку торговельного підприємства. Проте при застосуванні системизнижок необхідно враховувати наступне.
Якщооптове торговельне підприємство застосовує методику обліку товарів звідображенням у балансі за продажними цінами (а роздрібне торговельнепідприємство завжди зобов'язане використовувати цю методику), то при продажутовари зі знижкою необхідно на суму знижки зменшити облікову вартість товару;коли ж облік товарів ведеться за покупними цінами то відображати бухгалтерськоюпроводкою зменшення облікової вартості товару при наданні знижки (яка незменшує вартості товару нижче ціни придбання) не потрібно.
Уподатковому обліку передбачені певні обмеження, які направлені на попередженнязловживань при продажу товарів за штучно заниженими цінами,— згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакціївід 22.05.97 р. № 283/97–ВР дохід для цілей оподаткування при продажу товарівпов'язаним особам, особам, які не є платниками податку на прибуток абосплачують податок за іншими, ніж платник податку, ставками, а також припроведенні товарообмінних (бартерних) операцій визначається виходячи з договірнихцін, але не менших, ніж звичайні ціни (пункти 7.4 та 7.1 статті 7 Закону);аналогічні застереження передбачені при нарахуванні ПДВ пунктом 4 2 Закону України“Про податок на додану вартість” від 030497р. № 168/97–ВР.
Зазначенихподаткових обмежень досить для захисту інтересів держави; якщо ж підприємствореалізує товари із застосуванням системи знижок у межах своєї торговельноїнацінки в умовах звичайного ведення господарської діяльності, коли для всіхпокупців передбачені однакові умови реалізації і застосування системи знижок,що затверджені розпорядчим документом керівника підприємства, надання знижкине повинно розцінюватися як продаж із порушенням правила “звичайної ціни”.
Порядзі знижками, що надаються покупцеві при відвантаженні товару, з міжнародногодосвіду відомі знижки за до строкову оплатутовару. Оскільки продавці зацікавлені в якнайшвидшому обороті капіталу, то привідвантаженні товару за ціною 100 грн. у рахунку–фактурі може бути зазначенаумова знижки, наприклад “2/10”. Це означає, що якщо покупець протягом 10 дніввід дати отримання товару і рахунка–фактури може розплатитися з продавцем, тойому дозволено оплатити товар зі знижкою 2% — тобто досить перерахуватитільки 98 грн., а не 100.
Намомент відвантаження товарів продавець не завжди знає, чи захоче покупецьскористатися знижкою за дострокову оплату, тому при обліку реалізації товаріввраховується повна вартість товару — 100 грн.; якщо ж покупець достроковооплачує товар, сума наданої знижки — 2 грн — відображається, наприклад, вобліку підприємств США по дебету спеціального рахунка “Знижки з продажу”. Насуму наданих за звітний період знижок продавець зменшує обсяги валовоїреалізації, які відображені у Звіті про прибутки і збитки.
Оскількинадання знижки за дострокову оплату товарів як інструмент цінової політикипідприємства дає можливість збільшити швидкість обороту капіталу, то виникаєпитання: а як в умовах діючого в Україні законодавства надати покупцевізнижку за дострокову оплату раніше відвантаженого товару?
Таблиця2.
Надання знижок на великукількість проданого товару (облік товарів ведеться за продажними цінами)
№ Господарська операція Дт Кт Сума, грн. Валові доходи Валові витрати 1. У продавця 1.1 Отримані від фабрики і оприбутковані на торговельне підприємство 1000 одиниць товару “А” (перша подія) 41 60 50000 — 50000 1.2 — одночасно на суму ПДВ 68 60 10000 — — 2.1 Відображається товарна надбавка на суму ПДВ 41 42 10000 — — 2.2 — на суму націнки торговельного підприємства, в результат продажна ціна складає 90 грн за одиницю 41 42 30000 — — 3.1Торговельне підприємство оплачує фабриці товари (друга
подія)
60 51 60000 — — 4.1 На торговельне підприємство надійшла передоплата за 200 одиниць товару “А” від покупця (перша подія) з урахуванням знижок на велику кількість придбаного товару тобто за ціною разом з ПДВ — 72 грн. за одиницю 200´72грн =14400грн 51 62 14400 12000 — 4.2 — одночасно на суму ПДВ 67/1 68 2400 — — 5.1 Торговельне підприємство в обліку способом сторно надану покупцеві знижку на 200 одиниць товару в сумі 3600 грн. 41 42 3600 сторно — — 5.2 Відвантажено покупцеві 200 одиниць товару з урахуванням наданої знижки (друга подія) 62 46 14400 — — 5.3 — одночасно на суму ПДВ 46 67/1 2400 — — 5.4 Списана вартість 200 одиниць товару на реалізацію з урахуванням знижки 46 41 14400 — — 5.5 Способом сторно списується на фінансовий результат сума ПДВ у вартості реалізованих товарів 46 80 2400 сторно — — 5.6 Способом сторно списується надбавка торговельного підприємства на реалізовані товари 80 424400
сторно
— — /> /> /> /> /> /> /> /> />Звичайно можна і в самому договорі купівлі–продажупередбачити умову про надання певної знижки якщо продавець оплачує товар непізніше обумовленої кількості днів від дати його оприбуткування. Проте приобліку наданої знижки виникають питання чи може продавець на суму наданоїзнижки у наступних податкових періодах скоригувати у бік зменшення обсягуреалізації товарів за минулі періоди, а звідси способом сторно зменшити ранішенарахований ПДВ збір до Іноваційного фонду і відрахування до Облавтодору надорожні роботи? Якими бухгалтерськими проводками покупцю відобразити отриманузнижку за дострокову оплату раніше отриманих товарів — сторно дебет рахунка 41“Товари” на суму знижки чи може застосувати якісь інші проводки оскільки можетак скластися що в поточному періоді покупець оплатив товари достроково іотримав знижку, проте ці товари були продані ще в минулому періоді і на балансів поточному періоді немає ніяких товарів. У такому випадку застосуванняпроводки способом сторно дебет рахунка 41 “Товари” може привести до виникненнякредитового сальдо на рахунку 41 “Товари” може привести до виникненнякредитового сальдо на рахунку 41.
Враховуючи всі ці питання, а також тещовУкраїні відсутні спеціальні нормативні документи які б детально регламентувалиоблік знижок, широкого застосування (як у країнах Заходу) знижки задострокову оплату товару увітчизняній практиці не знайшли.
Проте якщо вважати, що з наданням покупцю знижки пораніше відвантажених товарах відбувається перегляд вихідних умов договору зметою зменшення (на суму знижки) початкових зобов’язань покупця доцільнозастосувати положення постановиКМУ та НБУ “Про деякі заходи щодо вдосконалення договірних взаємовідносин іпроведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльностіі оформлення розрахунків векселями” від 29.06.96 р. № 703 (далі — постанова №703)
Постанова № 703 передбачає перегляд вихідних умов договору з метою зменшення початкових зобов’язань не тільки за відвантаженупродукцію (товари), а також за виконані роботи надані послуги. Цією постановоюпланувалося провести до 1 серпня 1996 р. перегляд у напрямку зменшення умовдоговорів підприємств кредиторів, а також рекомендувалося і надаліперіодично проводити перегляд умов договору з урахуванням інфляційних процесівта впливу цінового фактора і дотриманням зазначених вимог.
На виконання вищезазначеної постанови КМУ Міністерствомфінансів був виданий лист від 22.07.96 р. № 18–4103 в якому зазначено наступне напідставі підписаного сторонами документа в якому зафіксована згода прозменшення зобов’язань за раніше відвантажені продукцію і товари сума зменшенняспособом сторно відображається підприємствами кредиторами (продавцями) яківиручку від реалізації визначають за вартістю відвантаженої продукції, подебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 46.
Примітка. Суму зменшення зобов’язань за раніше відвантаженимитоварами відображати проводкою способом сторно по дебету рахунка 62 (76) ікредиту рахунка 46 доцільно тоді
коли і відвантаження товарів і перегляд умовдоговору (або надання знижки) відбуваються в одному місяці, якщо ж ці події відбуваютьсяв різних місяцях то можливо більш доцільно застосовувати проводку способом сторно по дебету рахунка 62 (76) ікредиту рахунка 80, адже відвантаження товарів і отримання права на знижкуможуть відбутися і в різні календарні роки — хоча Мінфін України в своєму листі№ 18–4103 цієї думки не поділяє.
Лист Мінфіну України від 22 07 96 р № 18–4103 такожпередбачав, що на суму зменшення зобов'язаньусім підприємствамнеобхідно внести зміни до вартісних показників обсягів діяльності повідповідній галузі (обсягтоварної продукції в промисловості, обсягтоварообігу і т. ін. ) у статистичній звітності (отже, зі зменшенням обсягутоварообігу можна зменшити і податки, що нараховуються на ці обсяги, — ПДВ,збір до іноваційного фонду і відрахування до Облавтадору на дорожні роботи).
Примітка.Якщо відвантаження товарів і перегляд умов договору(надання знижки) відбулися в різних місяцях або роках, то зменшити(скоригувати) суму ПДВ можна за умови складання продавцем розрахункукоригування (додаток № 2 до податкової накладної). Проте оскільки лист Мінфіну Українивід22.07.96 р. № 18–4103 на сьогоднішній день не діє, та коригування в бікзменшення на сумунаданої знижки збору до Іноваційного фонду і відрахування до Облавтодору надорожні роботи за минулі місяці або роки в сучасних умовах видаєтьсядосить ризикованим.
Згідно з листомМінфіну України № 18–4103 дебітори (по купці) на підставі підписаного сторонамидокумента суму зменшення зобов’язань повинні відображати способом сторно подебету рахунка 80 і кредиту рахунка 60 (76) незалежно від того чи встигли вонивже реалізувати раніше отримані товари чи ні.
Оскільки постанова № 703 передбачала провести переглядумов договорів підприємств до 1 серпня 1996 р. то після проведення на цю датуперегляду умов договорів лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103 бувскасований наступним листом від 23.12.96 р. № 18–4217 проте постанова № 703передбачала і надалі періодично проводити перегляд умов договорів з урахуваннямінфляційних процесів і впливу цінового фактора, а значить, у випадку переглядуумов договору в бік зменшення (що цілком відповідає наданню знижки післявідвантаження товарів продавцем, але ще до моменту оплати покупцем) доцільновикористовувати бухгалтерські проводки, що передбачалися для такої ситуації вжезгадуваним листом Мінфіну України № 18–4103. До того ж начальник Управлінняметодології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України академік АЕНВ. Пархоменко рекомендує перегляд умов договорів по раніше відвантаженійпродукції в бік зменшення відображати бухгалтерськими проводками які передбаченідля такої ситуації вже скасованим листом Мінфіну України № 18–4103(див.статтю “Річний бухгалтерський звіт” у журналі “Бухгалтерський облік і аудит” №1 за 1999 р., стор. 7).
З іншого боку можливість змінисуми компенсації після продажу товарів (робіт, послуг) передбачена такожпунктом 18 “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказомДПАУ від З0.05.97 р. № 165 і пунктом 5.6.1 “Порядку заповнення та поданняподаткової декларації по ПДВ” затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. № 166.У такому випадку продавцем складається розрахунок коригування до податковоїнакладної (додаток № 2 до податкової накладної).
Продавцем повинен бути присвоєнийномер розрахунку коригування що має вигляд дробу чисельник якого відповідаєпорядковому номеру розрахунку коригування (який реєструється в окремомужурналі) а знаменник — номеру податкової накладної наприклад 5/177 де:
– 5 — порядковий номеррозрахунку коригування;
– 177 — номер податковоїнакладної.
Заповненнярозрахунку коригування більш детально викладено в пунктах 18–29 «Порядкузаповнення податкової накладної» затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97р. №165.
Приклад 2Нехай 2 жовтня 1998 р. продавець відвантажив покупцютовари на суму 1800 грн., у тому числі ПДВ — 300 грн. (див.таблицю 3). У договорі купівлі продажу передбачена знижка за дострокову оплатутовару в термін до 50 днів від дати передачі товару покупцеві — 10% або 180грн. Покупець 2 жовтня 1998 р. отримав товари і до 25 жовтня 1998 р. вже встигреалізувати всі товари (ще до моменту отримання права на знижку). 27 жовтня1998 р. покупець оплатив товари і отримав право на знижку. Для повноївідповідності “букві" постанови № 703 сторонам не пізніше датиперерахування коштів від покупця продавцю потрібно підписати доповнення до первинногодоговору, в якому слід зафіксувати перегляд вихідних умов договору у напрямкузменшення (на суму знижки) початкових зобов’язань покупця.
Таблиця3
Бухгалтерськіпроводки по відвантаженню і оприбуткуванню товарів (перший період)
№ Господарська операція Дт Кт Сума, грн. Валові доходи Валові витрати 1. У продавця 1.1 На вартість відвантажених товарів — 1800 грн. у тому числі ПДВ 300 грн. (перша подія) 62 46 1800 1500 1.2 На суму податкових зобов'язань з ПДВ 46 68 300 — 1.3 Списані товари на реалізацію за цінами придбання 46 41 1000 — 1.4 визначення фінансових результатів 46 80 500 — 2. У покупця 2.1 Оприбутковані на склад товари отримані від продавця (перша подія) 41 60 1500 — 1500 2.2 На суму податкового кредиту з ПДВ (отримана податкова накладна) 68 60 300 — — /> /> /> /> /> /> /> />При достроковому перерахуванні 27 жовтня 1998 р.коштів за раніше отримані товари покупець отримав право на знижку, що викликаєнеобхідність коригування у сторін валових доходів і витрат, а також сумиподаткових зобов'язань і податкового кредиту (див. таблицю 4).
Таблиця 4
Бухгалтерські проводки по перегляду умовдоговору і оплаті товарів (другий період)
№ Господарська операція Дт Кт Сума, грн.Валові
доходи
Валові витрати 1.Упродавця 1.1 Способом сторно на суму зменшення зобов'язань за раніше відвантаженими товарами (сума знижки) — 180 грн. з одночасним зменшенням валових доходів на 150 грн. 62 46 180 сторно -150 — 1.2 На суму зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що припадають на величину наданої знижки (способом сторно) 46 68 30 сторно — — 1.3 Коригується раніше отриманий фінансовий результат (способом сторно) 46 80 150 сторно — — 1.4 27 жовтня 1998 р. отримано кошти за відвантажені товари (друга подія); з урахуванням наданої знижки за дострокову оплату сума склала 1620 грн., у тому числі ПДВ — 270 грн. 51 62 1620 — — 2.Упокупця 2.1 На основі наданої продавцем знижки за дострокову оплату товарів зменшується заборгованість покупця за отримані 2 жовтня 1998 р. товари (способом сторно) з одночасним коригуванням (зменшенням) суми валових витрат на 150 грн. (на момент отримання права на знижку покупець вже сам встиг реалізувати товари) 80 60 150 сторно — -150 2.2 У зв'язку з отриманням знижки на основі отриманого від продавця розрахунку коригування (додатка № 2 до податкової накладної) коригується сума ПДВ, віднесена до складу податкового кредиту при оприбуткуванні товару (способом сторно) 68 60 30 сторно — — 2.3 Покупець 27 жовтня 1998 р. перерахував кошти за раніше отримані товари з урахуванням знижки за дострокову оплату (друга подія) — 1620 грн., у тому числі ПДВ. 60 51 1620 — — /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />Надання знижки по раніше відвантажених товарах можливеі в різних місяцях, що викликає необхідність дотримання вимог податковогообліку в частині коригування за минулі податкові періоди. У Книзі облікупродажу товарів по ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування зменшеннябази оподаткування відображається в графі 20, а зменшення суми ПДВ —у графі 21.
Продавець у декларації по ПДВ сумукоригування за попередніми звітними періодами показує зі знаком “-” у рядку 8.Разом із цим заповнюється додаток № 2 до декларації “Розрахунок коригуваннясум ПДВ” із зазначенням усіх фактів коригування податкових зобов'язань.
В Інструкції з бухгалтерського облікуПДВ від 01.07.97 р. № 141 передбачені проводки на зменшення податкових зобов'язаньз ПДВ після відвантаження товарів (пункт 7), у такому випадку зайво нарахованийПДВ від ображається способом сторно бухгалтерською проводкою дебет рахунка 46кредит рахунка 68.
Поряд із продавцем повинен зробитикоригування (зменшення) суми податкового кредиту за оприбуткованими ранішетоварами і покупець та відобразити його у рядку 16 декларації, підставою длячого є додаток № 1 до податкової накладної в частині коригування податковогокредиту.
Крім коригування по ПДВ, сторони утому звітному періоді, коли підписана податкова угода, роблять коригуваннявалових доходів і валових витрат; дане коригування викликане не помилками вобчисленні податку на прибуток та ПДВ, а правом сторін зменшити зобов'язанняпо оплаті за раніше відвантажені товари, що передбачено постановою № 703.
Коригування валових доходів і витрат по операціях, щовідбувалися в різні податкові періоди, необхідно відображати в декларації поприбутку, що заповнюється відповідно до “Порядку складання декларації проприбуток підприємства”, затвердженого наказом ДПА України від 21.01.98 р. № 37.Продавець, якщо він відніс до складу валових доходів за першою подією вартістьвідвантажених товарів без урахування знижки, під час підписання додатковоїугоди, що зменшує продажну вартість раніше відвантажених товарів, включаєсуму, на яку коригуються (зменшуються) валові доходи зі знаком “мінус” у рядок8.6 додатка “Е” до декларації про прибуток — “доходи,не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, тавиявлені у звітному періоді”.
Покупець, якщо він відніс у попередніх періодах за першоюподією до складу валових витрат суму оприбуткованих товарів без урахуваннязнижки, після підписання додаткової угоди коригує (зменшує) у звітному періодівалові витрати на суму наданої знижки з відображенням зі знаком “мінус” у рядку 23 декларації проприбуток — “коригування сум витрат, не віднесених до складувалових витрат або не врахованих в минулих звітних періодах”. Втім, у деякихроз'ясненнях податкова адміністрація радить суми, що були надлишкова віднесенідо складу валових витрат, у наступних періодах відображати в рядку 8.6 додатка«Е» до декларації і рядку 8 декларації — “іншівиди доходів, що входять до об'єкта оподаткування”, проте в обох випадках сумаоподатковуваного прибутку буде однаковою.
З наведеного можна зробити висновок про те, щопринаданні знижок за дострокову оплату товарів при певних умовах можна застосуватиположення постанови № 703; проте ця постанова не є спеціальним документом,який регламентує надання знижок, і передбачає обов'язкове підписаннядодаткового документа до первинного договору, що вимагає додаткових витратчасу і зусиль працівників підприємств.
Варто також відзначити, що в питанні надання знижок уподатковому обліку більш чітко викладені питання з коригування у звітномуперіоді показників за минулі періоди — і в декларації з ПДВ, ів декларації про прибуток передбачені спеціальні графи для коригування, а увідповідних інструкціях викладено порядок їх заповнення. Що стосується бухгалтерськогообліку, то лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103, який регламентуваввідображення перегляду вихідних умов договору у напрямку зменшення початковихзобов'язань, на сьогоднішній день скасовано, і його застосовувати доводитьсяза методом аналогії.
Варто звернутиувагу також на те, що в таблицях 3 і 4 розглянуто бухгалтерські проводки понаданню покупцю знижки за товари, які на момент перерахування коштів відпокупця вже реалізовані самим покупцем, і перегляд вихідних умов договору унапрямку зменшення (на суму знижки) відображено покупцем по дебету рахунка 80.Причому цю проводку відповідно до листа Мінфіну України від 22.07.98 р. №18–4103 необхідно було застосовувати незалежно від того, чи мав покупець усебе на складі раніше отримані товари, чи він встиг їх уже реалізувати.
Проте можливаситуація, коли на момент отримання права на знижку у покупця товари будутьзнаходитися на складі. Тоді виникає певне протиріччя — згідно з пунктом 53 Положеннятовари на підприємствах торгівлі відображаються в балансі за цінами закупки(придбання); якщо ж підприємство в одному періоді відображає оприбуткуваннятоварів на суму 100 грн. по дебету рахунка 41, а в іншому періоді у зв'язку здостроковою оплатою отримує право на знижку 5 грн., і фактично постачальникупокупець перерахував 95 грн., то товар, що знаходиться на складі покупця, маєбути відображено в обліку за фактичною вартістю придбання — 95 грн.:
Дт 41 Кт 60 5 грн. — способом сторно на суму знижки повинна зменшитисявартість раніше оприбуткованих товарів (для спрощення ПДВ не враховуємо).
Зазначенапроводка дає нам можливість виконати вимогу пункту 5.3 Положення за фактичноювартістю придбання, але вступає в протиріччя з вимогами листа Міністерствафінансів України № 18–4103, що передбачав у випадку перегляду умов договору всторону зменшення завжди суму зменшення відносити способом сторно в дебетрахунка 80 (а не рахунка 41).
Можливий певний проміжний варіантвідображення знижки — якщо на момент отримання права на знижку за достроковуоплату частина товарів ще нереалізована і знаходиться на обліку в покупця, насуму знижки по цій частині товарів можна зробити проводку дебет рахунка 41 ікредит рахунка 60 способом сторно; знижка на ту частину товарів, які покупецьвже сам встиг реалізувати, відображається способом сторно по дебету рахунка 80і кредиту рахунка 60, як це передбачалося листом Мінфіну України № 18–4103.Проте роздрібні торговельні підприємства не ведуть у період міжінвентаризаціями аналітичного обліку реалізованих товарів, і тому привикладеному підході їм потрібно проводити досить трудомістку вибірковуінвентаризацію товарів, щоб знати, яка частина певного виду товарів вжереалізована на момент отримання права на знижку.
Як видно з наведеного, при відображенні в обліку наданнязнижки за дострокову оплату товарів можливі різні підходи, кожен з яких маєсвої переваги і недоліки. У діючих нормативних документах відсутні спеціальніположення, які регламентують відображення торгових знижок, що не стимулюєзастосування знижок при продажу товарів. Таким чином, для більш широкогозастосування господарській діяльності вітчизняних підприємств відомих усвітовій практиці знижок виникла потреба у розробці і впровадженні спеціальногоположення, в якому буде з урахуванням сучасних змін в оподаткуванні детальноописано бухгалтерський облік операцій зі знижками у продавця і покупця,рекомендовані можливі стандартні умови надання знижок, а також підтверджена абоспростована можливість при наданні продавцем знижки у поточному періодізменшувати обсяги товарообігу за минулі періоди, а відповідно і коригувати(зменшувати) податки (збір до Іноваційного фонду і відрахування Облавтодору надорожні роботи), які були нараховані на обсяги.
3. Висновки
В цій роботі ми розглянули тему “Реалізаціяпридбаних товарів”. Ця тема була розглянута на підставі таких питань:
1) Облік реалізації товарівзі складів (оптом);
2) Облік реалізації товарівтранзитом;
3) Облік внутрішньосистемноговідпуску товарів;
4) Облік реалізації товарів уроздрібній торгівлі;
5) Облік товарних операцій вдрібнороздрібній мережі;
6) Розрахунок торговельнихнацінок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;
7) Облік бартерних(товарообмінних) операцій;
8) Облік реалізація товарів уторгівлі із застосуванням торгових знижок.
В першомупитанні ми розглянули облік реалізації товарів зі складу. Облік реалізаціїтоварів зі складу (оптом) ведеться по кредиту рахунка № 46 “Реалізація”,субрахунок № 1 “Реалізація зі складу”, на підставі первісних документів.
В другомупитанні ми розглянули облік реалізації товарів транзитом. Операції з транзитноїреалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облікреалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаженнятоварів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.
В третьому питанні ми розглянули обліквнутрішньосистемного відпуску товарів. Облік внутрішньосистемного відпускутовару здійснюється на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”.
В четвертому питанні ми розглянули облік реалізаціїтоварів в роздрібній торгівлі. Облік реалізації товарів в роздрібній торгівліведеться по продажним цінам і облікується на рахунку № 46 “Реалізація”,субрахунок № 3 “Реалізація в роздрібній торгівлі”.
В п’ятому питанні ми розглянули облік товарнихоперацій в дрібнороздрібній мережі. Облік товарних операцій в дрібнороздрібніймережі здійснюється так само як і у роздрібній торгівлі.
В шостому питанні ми розглянули розрахунокторговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованихтоварів. Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані ізалишок нереалізованих товарів здійснюється на підставі інвентаризаційнихописів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщонаприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього процентаторговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишкунереалізованих товарів на підставі спеціального наведеного далі розрахунку.
В сьомому питанні ми розглянули облік бартерних(товарообмінних) операцій. Ця операція має на меті грошові розрахунки замінитиобміном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усуненнягрошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракуєкоштів.
В восьмому питанні ми розглянули облік реалізаціятоварів у торгівлі із застосуванням торгових знижок. Облікреалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок облікуєтьсятак само як і звичайна реалізація товарів оптом (зіскладу) з обліком торгових знижок, які при їх наданні списуються методом“червоне сторно”. Ця реалізації направлена на підвищення обертаємости коштівзавдяки стимуляції покупця швидше розраховуватися за товари, які він купив.
3. Література
1. Сопко В.В. Бухгалтерськийоблік. — К.: КНЕУ, 1999.
2. Ткаченко Н.М. Бухгалтерськийоблік на підприємствах України з різними формами власності. — К.: А.С.К., 1998.
3. “Все про бухгалтерськийоблік”/ газета № 14(317) за 12 лютого 1999.