Реферат: Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  ТА  НАУКИ  УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  БІЗНЕС-КОЛЕДЖ

                     Кафедра:  бухгалтерського обліку іаудиту

Спеціальність:  облік та  аудит                                                     Робота перевірена  і            

                                                                                                        допущена  до  захисту

                                                                                                        Зав.кафедрою_______

                                                                                                        ___________________             

                                                                                                        ___________________                                                                     

                                                                                  

 

БАКАЛАВРСЬКА    РОБОТА

НА ТЕМУ :  “Особливості  обліку   на   підприємстві

роздрібної  торгівлі – платника   єдиного   податку”


                                                                                      Студента   IV курсу                             

                                                                                                бухгалтерсько-економічного

                                                                     факультету

                                                                                          _________   _          ____  

                                                                                                 Науковий  керівник              

                                                                                               ______________________.

                                                                                                _______________________

 

 

 

 

ЛЬВІВ – 2001

 

ПЛАН   РОБОТИ

                                                                                                                                      Стор.

ВСТУП………………………………………………………………………………………………3Розділ 1.ТЕОРЕТИЧНІ  І  НОРМАТИВНІ ОСНОВИ  ВПРОВАДЖЕННЯ                 ЄДИНОГО  ПОДАТКУ  НА ПІДПРИЄМСТВІ  РОЗДРІБНОЇ  ТОРГІВЛІ.

1.1  –Хто  такі  суб”єкти  малого  підприємництва……………………………………..6

1.2  –Елементи  та  умови  переходу  на  облік  по  єдиному  податку…………….8

1.3  –Принцип  розподілу  сплачених  сум  єдиного  податку………………………14

 

Розділ 2. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА  ОБЛІКУ  І  ЗВІТНОСТІ  ТОРГОВОГО

               ПІДПРИЄМСТВА – ПЛАТНИКА  ЄДИНОГО  ПОДАТКУ.

          2.1 –Бухгалтерський  облік  за  спрощеною  системою  оподаткування……….16

          2.2 - Характеристика  та  принципи  підготовки  бухгалтерської  звітності…….22

         

Розділ 3. ПОЗИТИВНІ ТА  НЕГАТИВНІ  СТОРОНИ  ЄДИНОГО  ПОДАТКУ.

           3.1 –Економічна  доцільність  спрощеної  системи  оподаткування………… ...29

           3.2 –Переваги  і  недоліки  спрощеної  системи  оподаткування……………….33

           3.3 –Основні  завдання  вдосконалення  податкової  системи  України………34

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………….38   

Список літератури………………………………………………………………………………40

Додаток 1…………………………………………………………………………………………41

Додаток 2…………………………………………………………………………………………42

Додаток 3…………………………………………………………………………………………43

Додаток 4…………………………………………………………………………………………45

Додаток 5…………………………………………………………………………………………46

ВСТУП

   Податкова система – це  сукупність  податків,  зборів  та  інших  обов”язкових  платежів і  надходжень  в  бюджет  та  державні  цільові  фонди,  діючі  у встановленому  законом  порядку.  Мета,  структура  та  роль  системи оподаткування  визначаються  податковою  політикою,  яка  є  виключним  правом держави,  яка  здійснює  її  в  країні  самостійно,  виходячи з  завдань соціально-економічного  розвитку.  Через  податки,  пільги  й  фінансові санкції,  а також  обов”язки,  які  є  невід”ємною  частиною  системи оподаткування,  держава  висуває  єдині  вимоги  щодо  ефективного  ведення господарства  в  країні.

   Податки  є необхідним  ланцюжком  економічних  відносин  в  суспільстві  з  моменту виникнення  держави.  Розвиток  та  зміна  форми  державного  устрою  завжди супроводжується  перебудовою  податкової  системи.  В  сучасному цивілізованому  суспільстві  податок – основна  форма  доходів  держави. Окрім  цієї  суто  фінансової  функції   податковий  механізм використовується  для  економічного  впливу  держави  на  суспільне виробництво,  його  динаміку  та  структуру,  на  стан  науково-технічного прогресу.  Податки  відомі  з  давніх-давен,  ще  на  початку  розквіту людської  цивілізації.  Їх  поява  пов”язана  з  самими  першими  суспільними потребами.

   В  розвитку форм  та  методів  стягнення  податків  можна  виділити  три  найбільших етапа.  На  першому  етапі  розвитку  від  стародавнього  світу  до  початку середніх  віків  держава  не  має  фінансового  апарату  для  визначення  та збору  податків.  Вона  лише  визначає  загальну  суму  засобів,  яку  бажає отримати,  а  збір  податків  доручає  місту  або  общині.  Надто  часто  вона звертається  по  допомогу відкупщиків.  На  другому  етапі  (XVI – початок  XIX ст.)  в  країні  виникає  мережа державних  установ,  в  тому  числі  фінансових,  і  держава  бере  частину функцій  на  себе:  встановлює  квоту  оподаткування,  наглядає  за  процесом збору  податків,  визначає  цей  процес  більш-менш  широкими  рамками.  Роль відкупщиків  податків  в  цей  період  ще  дуже  велика.  І,  накінець, третій,  сучасний  етап – держава  бере  на  себе  усі  функції  встановлення і  стягнення  податків,  так  як  правила  оподаткування  встигли відпрацюватися.  Регіональні  органи  влади,  місцеві  общини  відіграють роль  помічників  держави  маючи  той    чи  інший  ступінь  самостійності.

   Система оподаткування  України  являє  собою  сукупність  податків,  зборів,  інших обов”язкових  платежів  в  бюджет  та  надходжень  в  державні  цільові фонди,  що  стягуються  у  встановленому  порядку.  На  сьогодні  її  стан можна  охарактеризувати  як  створення  основ.

   Здійснюючи  дію на  економіку,  держава,  як  правило,  переслідує  наступні  основні  цілі:

·    досягнення  постійного  стійкого економічного  зростання;

·    забезпечення  стабільності  цін  на  основні товари  та  послуги;

·    забезпечення  повної  зайнятості працездатного  населення;

·    створення  системи  соціальної  захищенності громадян,   насамперед  пенсіонерів,  інвалідів,  багатодітних;

·    рівновага  в  зовнішньо –економічній діяльності.

   Досягнути  цих  цілей  одночасно  практично  неможливо.  Знайти збалансоване  співвідношення – це  і  є  головне  в  економічній  політиці держави.

   Основним  інструментом  державного  регулювання є  податкова політика  і  фінансовий  вплив  на  приватне  підприємництво.

   За допомогою  лише  економічних  регуляторів,  властивих ринковому   господарству:  оподаткування,  кредитування,  інвестування, держава  спонукає  приймати  бажані  варіанти  господарської  діяльності,  що задовільняють  суспільні  потреби.

    Через податки,  пільги  та  фінансові  санкції,  а  також  зобов”язання  і відпові-

дальність,  що  виступають  невід”ємною  частиною  системи оподаткування,  держава  висуває  єдині  вимоги  до  ефективного  ведення господарства  в  Україні.

1.ТЕОРЕТИЧНІ  І  НОРМАТИВНІ  ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ  ОБЛІКУ  НА

ПІДПРИЄМСТВІ  РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

 

 1.1  Хто  такі  суб”єкти  малого  підприємництва.

   Поняття  суб”єктів  малого  підприємництва  вперше  було  введено Указом  №456[1]  у  1998  році.  Одночасно  з  його підписанням  Президент  України  направив  на  розгляд  до  Верховної  Ради відповідний  законопроект.  У  зв”язку  з  прийняттям  Закону  №2063[2], який  набрав  чиннності  22  листопада  2000  року,  умови віднесення  до суб”єктів  малого  підприємництва  значно  змінилися  (з  цього моменту  Указ  №456  втратив  чинність).  Отже,  розглянемо  їх  детальніше.

   Суб”єктами  малого  підприємництва  є:

   -фізичні  особи,  але  про  них  мова  не  йде;

   -юридичні  особи — суб”єкти  підприємницької  діяльності будь-якої  організаційно-правової  форми  та  форми  власності,  у  яких середньооблікова  чисельність  працюючих  за  календарний  рік  не  перевищує 50  осіб,  а  обсяг  річного  валового  доходу – 500 тис. євро. 

   Зміни,  що  торкнулися  юридичних  осіб,  заслуговують  на особливу  увагу.  Так,  якщо  раніше  обсяг  виручки  від  реалізації продукції  (робіт,  послуг)  таких  підприємств  не  повинен  був  перевищувати 1млн. грн.  за  календарний  рік  (виходячи  з  вимог  Указу  №456),  то  у тепершній  час  обсяг  річного  валового  доходу  не  повинен  бути  більше 500 тис. євро  (що  складає  близько  2,37 млн. грн.).  З  розширенням  коласуб”єктів  малого  підприємництва  внаслідок  збільшення  граничного  обсягу валового  доходу  з”явилися  і  додаткові  обмеження:  до суб”єктів  малого підприємництва  не  відносяться  ломбарди, суб”єкти  підприємництва,  які займаються  гральним  бізнесом,  пункти  обміну  іноземної  валюти,  виробники та  імпортери  підакцизних  товарів.  Незмінним  залишилося  обмеження  за чисельністю  найманих  працівників – не  більш  50  осіб,  а  також “невіднесення”  до суб”єктів  малого  підприємництва  довірчих  товариств,  страхових компаній,  банків,  а  також суб”єктів  підприємницької  діяльності,  більш 25%  статутного  фонду  яких  належить  юридичним  особам,  які  не  єсуб”єктами  малого  підприємництва.

   Як  відомо,  значна  частина суб”єктів  малого  підприємництва –платники  єдиного  податку.  У  багатьох  з  них  виникає  питання:  чи відобразилася  зміна  законодавчої  бази  з  питань  віднесення  до суб”єктів малого  підприємництва  на  обкладанні  єдиним  податком?  Простіше  кажучи, чи  збільшилася  тепер  гранична  річна  виручка  єдинників  до  бажаних  500тис. євро?  Але  треба  стерегтися – Закон  №2063  не  є  законом  про оподаткування.  Це  означає,  що  збільшення  обсягу  виручки  (більше  1 млн.грн.),  а  також  обмеження  для  підприємств  сфери  грального  бізнесу, виробників  або  імпортерів  підакцизних  товарів  і  деякі  інші  не  повинні застосовуватися  платниками  єдиного  податку.  Тільки  з  прийняттям  Закону про  спрощену  систему  оподаткування  (проект  якого  дотепер  знаходиться на  розгляді  у  Верховній  Раді)  і  внесенням  до  нього  зазначених  змін для  платників  єдиного  податку  можливі  податкові  наслідки.

   Не  слід  плутати суб”єктів  малого  підприємництва  з  малими підприємствами.  Критерій  віднесення  підприємств  до  категорії  малих,  а саме – чисельність  працюючих  залежно  від  галузі,  до  якої  належить підприємство,  визначений  у  Законі  №887.  Наприклад,  установи  науки  і наукового  обслуговування  відносяться  до  малих  підприємств ,  якщо чисельність  їх  прцівників  не  перевищує  100  осіб,  а  підприємства промисловості  і  будівництва – 200  осіб.  Таким  чином,  підприємство  може бути  малим  і  при  цьому  не  відноситися  до суб”єктів  малого підприємництва,  оскільки  не  виконуються  обмеження за

 чисельністю  (не  більше  50  осіб).  Такі  підприємства,  природно, не  можуть застосовувати  спрощену систему  бухгалтерського  обліку  та  звітності.

 1.2   Елементи  та  умови  переходу  на  облік  по  єдиному  податку.

   Застосуванняєдиного податку регулюється Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малогопідприємництва» у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746.Спрощену систему введено з 01.01.99 р. Перехід на неї — добровільний, тобтосуб’єктам підприємницької діяльності надано право вибору.

   На сьогодні нормативна база щодо спрощеної системи оподаткування, обліку тазвітності складається з таких документів:

   Указ Президента України від 28.06.99 р. № 746 «Про спрощену системуоподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;

   Порядок ведення Книги обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва —юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку тазвітності (наказ ДПА України від 13.10.98 р. № 477 у редакції наказу ДПАУкраїни від 12.10.99 р. № 554);

   Порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малогопідприємництва — юридичною особою (наказ ДПА України від 12.10.99 р. № 555);

   наказ ДПА України від 12.10.99 р. № 553 «Про затвердження форми Розрахункусплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою»;

   Порядок надходження до Фонду соціального страхування коштів, одержаних від сумфіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку i від продажуспеціальних торгових патентів, їх обліку та використання (постанова КабінетуМіністрів України від 30.08.2000 р. № 1352);    Положення про спрощену формубухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва (наказ Мінфіну Українивід

 30.09.98р. № 196 із змінами, внесеними наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р.  №39).

Спрощеноюсистемою оподаткування обліку та звітності можуть скористатися юридичні особибудь-якої форми власності за умови, якщо:

   середньооблікова чисельність працюючих за рік не перевищує 50 чоловік;

   обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує

1млн. грн.

   Винятки становлять:

   підприємства, які працюють із застосуванням спеціальних патентів;

   довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні танебанківські фінансові установи;

   підприємства, у статутному фонді яких частки учасників i засновників —юридичних осіб, що не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25%;

   спільна діяльність без створення юридичної особи.

   У випадку якщо підприємство перевищить чисельність або розмір виручки узвітному кварталі, то, починаючи з наступного кварталу, воно повинно перейти назвичайну систему оподаткування, обліку та звітності.

   Чисельність визначається відповідно до Інструкції зі статистики чисельностіпрацівників, зайнятих у народному господарстві України (наказ Мінстату Українивід 07.07.95 р. № 171). Критерієм є середньооблікова чисельність усьогоперсоналу в еквіваленті повної зайнятості. Методика розрахунку цього показникарегулюється

п.3.4 названої Інструкції i полягає в перерахунку всього персоналу в умовнучисельність працівників, зайнятих повний день, виходячи з його встановленоїтривалості. Чисельність працівників, облік робочого часу яких не ведеться

(надомники,які працюють за договором підряду), розраховується шляхом ділення фактичнонарахованої зарплати на середньомісячну зарплату одного працівника  спискового складу, перераховану в еквіваленті повної зайнятості.

   Другий критерій — обсяг виручки від реалізації. Визначення виручки, подане в п.1 Указу, не містить у собі будь-якої двозначності: сума, фактично отримана нарозрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій із продажу товарів,робіт, послуг. Таким чином, об’єктом є гроші (готівкові або безготівкові), щонадійшли у вигляді передоплати за товари (роботи, послуги) або у виглядінаступної оплати за отримані товари (роботи, послуги). При продажу основнихфондів об’єктом є позитивна різниця між ціною продажу i залишковою вартістюосновних фондів.

   Перехід на спрощену систему оподаткування можна здійснити з будь-якогокварталу. Якщо застосування спрощеної системи негативно позначиться на результатахдіяльності підприємства, то відмовитися від неї i повернутися до звичайноїсистеми оподаткування, обліку та звітності теж можна з початку будь-якогокварталу. Єдине обмеження полягає в тому, що перейти на сплату єдиного податкуможна не більше одного разу протягом календарного року. Тобто якщо вискористалися спрощеною системою в будь-якому кварталі, а потім від неївідмовилися, то наступний перехід на єдиний податок можливий тільки з першогокварталу наступного календарного року.

    У заяві слід обов'язкововказати, яку ставку єдиного податку обрано. Рішення про перехід на спрощенусистему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від обраної ставкиєдиного податку – 6% чи 10%, може бути прийняте платником податку не більше ніжодин раз протягом календарного року. Орган державної податкової службизобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про правосплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтвовидається терміном на один рік.

   Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітностінеобхідно подати до податкової інспекції за місцем реєстрації не пізніше ніж за15 днів до початку наступного звітного періоду (кварталу). Останній деньподання заяви про перехід на сплату єдиного податку:

  зI кварталу — 16 грудня;

  зII кварталу — 16 березня;

  зIII кварталу — 15 червня;

  зIV кварталу — 15 вересня. 

    Відмова від застосування спрощеної системи теж здійснюється шляхом поданнявідповідної заяви до ДПІ не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попередньогозвітного періоду (кварталу). Останній день подання заяви про відмову від сплатиєдиного податку:

  зI кварталу — 15 грудня;

  зII кварталу — 15 березня;

  зIII кварталу — 14 червня;

  зIV кварталу — 14 вересня. 

   У випадку  порушення обмежень,  установлених  ст. 1 Указу (перевищенняграничної чисельності, перевищення максимальної виручки, застосування іншої,ніж грошова, форми розрахунку), перехід на загальну систему оподаткуванняповинен бути здійснений із наступного кварталу.

   Обмеженням фактично заборонено бартер. Особливого засмучення цей факт викликатине повинен. Застосування товарообміну економічно недоцільне, тому що, по суті,це спричиняло подвійне оподаткування: перший раз — при оплаті товарами заотримані товари (послуги), в другий раз — при продажу самих товарів, отриманихза бартером. Застосування векселів як засобів платежу допускається за умови, щооплата (погашення) векселя здійснюється тільки грошовими коштами.

   При переході на спрощену систему оподаткування ви маєте право обрати ставкуєдиного податку. Варіантів два:

·    6%— для платників ПДВ;

·    10%— для неплатників ПДВ.

   У платників ПДВ податок обчислюється від суми виручки за мінусом акцизногозбору, тобто сума ПДВ, що надійшла від покупців, оподатковується єдинимподатком. У неплатників до об’єкта оподаткування теж включається виручка, завинятком акцизного збору.

Стосовноскладу виторгу від реалізації в комісіонерів, туристичних агентів, митних

брокерів та інших суб'єктів підприємницькоїдіяльності, які оперують не власними коштами та працюють за комісійнувинагороду, то ДПА стверджує, що суб'єкт малого підприємництва для обкладенняєдиним податком повинен ураховувати всі надходження, отримані на йогорозрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг),суми позареалізаційних доходів, виторгу від іншої реалізації. Статтею 398Цивільного кодексу України визначено, що майно, що надійшло до комісіонера відкомітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.Тому виторг від реалізації неналежного комісіонеру майна не може вважатися йогодоходом. Відповідно до пункту 72 постанови КМУ від 03.01.93 р. №250, яка булачинна до 01.01.2000 р., прибутком (збитком) від реалізації продукції (робіт,послуг) у торговельних організаціях вважається сума торговельних надбавок,знижок і націнок на реалізовані товари. Таку думку донедавна поділяла і ДПА:"… тобто для суб'єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб, якізаймаються комісійною торгівлею і перейшли на спрощену систему оподаткування,обліку та звітності, обсягом виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг) є сума комісійної винагороди..." [10, стр.4].

Якщо говорити про перевагизастосування спрощеної системи оподаткування, то найочевидніше з них —зменшення кількості сплачуваних податків.

   У вищезазначеному Указі Президента наведено кінцевий перелік податків i зборів,платником яких не є мале підприємство, що сплачує єдиний податок:

·    податокна прибуток;

·    плата(податок) за землю;

·    збірдо Фонду Чорнобиля;

·    збірдо Державного інноваційного фонду;

·    збірна обов’язкове соціальне страхування;

·    збірна утримання автодоріг;

·    комунальнийподаток;

·    збірна обов’язкове пенсійне страхування;

·    збірза видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг;

·    збірза спеціальне використання природних ресурсів;

·    внескина соціальний захист інвалідів;

·    внескидо Фонду сприяння зайнятості населення;

·    податокна додану вартість (крім тих, що сплачують єдиний податок за ставкою 6%);

·    платаза торговий патент.

  Деякі пункти переліку вимагають пояснень. А саме:

  -податок на землю.

  Платники єдиного податку звільняються від сплати податку лише за ту землю, якавикористовується у виробничій діяльності. При цьому вони не звільняються відорендної плати за землю;

  -збори на соціальне i пенсійне страхування.

Відних звільнено юридичну особу, тобто не нараховуються збори за ставками 32%, 4%i 1,5% відповідно. Утримання з доходів громадян за ставками 1% (2%) i 0,5%здійснюються в загальному порядку;

    -податок на прибуток.

    Незважаючи на те що платники єдиного податку не сплачують податок на прибуток,ДПА України наполягає на обов’язковості утримання i перерахування таких видівподатку на прибуток, як податок на репатріацію i податок на дивіденди.

    Таким чином, інші податки, передбачені чинним законодавством, підлягаютьсплаті. Не вдаючись до тонкощів механізму введення самих податків i зборів,наведу лише їхній перелік:

·    податокна додану вартість (крім тих, хто сплачує єдиний податок за ставкою 10%);

·    акцизнийзбір;

·    податокз власників транспортних засобів;

·    податокна доходи фізичних осіб (прибутковий податок);

·    збірдо Пенсійного фонду, утриманий із сукупного оподатковуваного доходу громадян(за ставкою 1% або 2%);

·    збірна соціальне страхування на випадок безробіття, утриманий із сукупногооподатковуваного доходу громадян (за ставкою 0,5%);

·    держмито;

·    місцевіподатки і збори, до яких належать готельний збір, збір за право використаннямісцевої символіки, ринковий збір, збір за паркування автотранспорту, податок зреклами, збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу ілотерей, збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, щопрямує за кордон, збір за право проведення кіно- і телезйомок (за виняткомкомунального податку та збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівліта сфери послуг) .

·    збірза забруднення навколишнього природного середовища.

·    збірна розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, з виторгу від реалізаціїв гуртово-роздрібній торгівлі алкогольних напоїв та пива.      

·    оренднуплату за землю, що перебуває у державній або комунальній власності.

1.3  Принцип  розподілу  сплачених  сум  єдиного  податку.

     Принцип  розподілу  сплачених  сум  єдиного  податку  нашого підприємства  нічим  не  відрізняється  від  розподілу  цієї  суми  сплаченої любою  іншою  юридичною  особою,  яка  обрала  спрощену  систему оподаткування  незалежно  від  обраної  ставки  податку – 6%  чи  10%.

    Згідно  Указу  Президента  України  від  28  червня  1999  року №746/99  “Про

 спрощену  систему  оподаткування,  обліку  та  звітності  суб”єктів малого  підприємництва” – юридична  особа  сплачує  єдиний  податок  щомісяця не  пізніше  20  числа  наступного  за  звітнім  місяця  на  окремий  рахунок відділень  Державного  Казначейства  України.

    -    до  держбюджету  України – 20%

-     до  місцевого  бюджету  України – 23%

-     до  Пенсійного  фонду    України – 42%

-     на  обов”язкове  соціальне  страхування – 11%

-     до  Державного  фонду  сприяння  зайнятості – 4%, для  відшкодування  витрат,  які  здійснюються  відповідно  до  законодавства у  зв”язку  з  тимчасовою  непрацездатністю,  а  також  витрат  зумовлених надходженням  та  похованням.

    Платники  єдиного  податку – юридичні  особи  ведуть податковий  облік  за  тими  податками,  платниками  яких  вони  є,  згідно вищевказаного  Указу.      

    Щодо  допомоги  з  тимчасової  непрацездатності,  то  питання оплати лікарнянихлистків  урегульовано  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 30.08.2000 р.    № 1352. Для відшкодування витрат на оплату лікарняних листківплатник єдиного податку звертається до виконавчої дирекції Фонду соціальногострахування з заявою, яку підписують керівник i головний бухгалтер. Виконавчідирекції перераховують на підставі заяви кошти в 10-денний термін. Довідка провикористання отриманих коштів подається до виконавчої дирекції Фонду щокварталудо 12 числа наступного місяця. Форму довідки встановлено названою постановою.

    Обчислення i виплата допомоги за рахунок коштів соціального страхуванняздійснюються в загальновстановленому порядку.

    Джерелом коштів на оплату допомоги є надходження в розмірі 11% суми єдиногоподатку. Перерахування цих сум на рахунок Фонду соціального страхуванняздійснюють органи Державного казначейства.

2.АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА  ОБЛІКУ  І  ЗВІТНОСТІ  ТОРГОВОГО  ПІДПРИЄМСТВА – ПЛАТНИКА  ЄДИНОГО ПОДАТКУ

 

2.1 Бухгалтерський  облік  за  спрощеною системою  оподаткування.

  Бухгалтерський  облік  є  обов”язковим  видом  обліку,  який  ведеться підприємством.  На  його  основі  складається  фінансова,  податкова, статистична  та  інші  види  звітності. Складання  та  надання  користувачам фінансової  звітності  (скороченої  або  повної)  також  є  обов”язковим,  що передбачено  Законом  №996,  Порядком  №419,  Стандартом  №25.  Таким  чином, всі  підприємства  зобов”язані  вести  бухгалтерський  облік.

   Бухгалтерськийоблік підприємств — платників єдиного податку в нових умовах особливихвідмінностей не має. До документів, що регулюють організацію i ведення обліку,можна віднести:

    Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік i фінансовузвітність»;

    основні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

    План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань iгосподарських операцій підприємств i організацій (затверджено наказом МінфінуУкраїни від 30.11.99 р. № 291);

    Інструкція про застосування Плану рахунків (затверджена наказом Мінфіну Українивід 30.11.99 р. № 291).

Облікдоходів 

    Облік реалізації товарів відображається на рахунку 70 «Доходи від реалізації»за відповідними субрахунками:

    701 «Дохід від реалізації готової продукції»

    702 «Дохід від реалізації товарів»

    703 «Дохід від реалізації послуг».

    За необхідності на кожному із субрахунків можна відкривати субрахунки другогопорядку. Наприклад:

    702.1 «Дохід від реалізації оподатковуваних ПДВ товарів»

    702.2 «Дохід від реалізації неоподатковуваних ПДВ товарів».

    За кредитом відображається сума реалізації за методом нарахування, за дебетом —сума непрямих податків у сумі реалізації (акцизний збір i ПДВ у підприємств, щосплачують податок за ставкою 6%). Сума реалізації за мінусом ПДВ, акцизногозбору списується за дебетом рахунку 70 у кредит рахунку 79 «Фінансовірезультати» на субрахунок 791 «Результат основної діяльності».

    Особливості бухгалтерського  обліку  для  суб”єктів  малого  підприємництва,  що  обрали його  спрощену  форму,  визначені Положенням  №196.  Вони  полягають  у  тому, що  затрати  на  виробництво  продукції  (робіт,  послуг),  а  також  затрати, пов”язані  зі  здійсненням  торгівельної  діяльності, суб”єкти  малого підприємництва

Відображають по  дебету  рахунків  класу  8  «Витрати  за  елементами»  (тобто  без застосування  рахунків  класу  9  «Витрати  діяльності» ).  Можна  сказати, що  це  правило  є  загальним  для  всіх суб”єктів  малого підприємництва. 

    Така система обліку витрат цілком задовольнить ті підприємства, які до переходуна нові рахунки усі витрати відображали лише на рахунку 20 або 44. Витративідображаються на відповідних рахунках i субрахунках:

    80 «Матеріальні витрати». Зверніть увагу, що субрахунок 808 «Витрати товарів»призначено для відображення лише тих товарів, що використані на власні потреби,а не для продажу.

    81 «Витрати на оплату праці». Цей рахунок має субрахунки, що деталізуютьхарактер виплати

    82 «Відрахування на соціальні заходи»

    83 «Амортизація»

    84 «Інші операційні витрати»

    Ці рахунки дають вичерпну інформацію для складання II розділу Звіту профінансові результати, тобто формують витрати за елементами. Так як у звіті профінансові результати за формою 2-м не передбачено розподілу адміністративнихвитрат i витрат на збут, то в обліку їх теж можна не розподіляти. На рахунку 84«Інші операційні витрати» можна все ж відкрити два субрахунки:

    841 «Інші операційні витрати, що включаються до складу валових витрат»

    842 «Інші операційні витрати, що не включаються до складу валових витрат»

    85 «Інші витрати». У складі інших витрат враховується єдиний податок. На цьомурахунку можна вести визначені субрахунки, що полегшують складання Звіту профінансові результати. Наприклад:

    851 «Фінансові витрати»

    852 «Витрати інвестиційної діяльності»

    853 «Витрати від надзвичайних подій»

    854 «Єдиний податок».

     Подальше  списання  затрат  залежить  від  здійснюваного  виду  діяльності  і проводиться  відповідно  до Положення  №196  та  Інструкції  №291  до  нового Плану  рахунків.

    Для  обліку  решти  господарських  операцій,  що  проводяться суб”єктами малого  підприємництва   ( облік  необоротніх  активів,  запасів, власного  капіталу,  зобов”язань  тощо ),  необхідно  керувати  прийнятими бухгалтерськими  Стандартами  та  Інструкцією  №291. 

    Розглянемо  загальний  порядок  відображенння  витрат  з  використанням  8-го класу  рахунків  на  прикладі  затрат  на  оплату  праці ( Додаток 1 ).

   Фінансовий результат у звичному для нас розумінні відображається на рахунку 44«Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На цьому рахункувідкриваються       три субрахунки:

    441 «Нерозподілений прибуток»

    442 «Непокриті збитки»

    443 «Використаний прибуток».

    По закінченні звітного періоду усі витрати операційної діяльності списуються вдебет субрахунку 791. Для визначення фінансового результату варто порівнятиобороти за дебетом i кредитом субрахунку 791 i списати відповіднимибухгалтерськими записами:

    якщо оборот за кредитом більше обороту за дебетом, то утвориться прибуток:   Дт 791 — Кт 441

    якщо оборот за кредитом менше обороту за дебетом, то утвориться збиток:       Дт 442 — Кт 791.

    На субрахунку 443 відображається розподіл прибутку на дивіденди i відрахуваннядо резервного (страхового) фонду, якщо створення такого фонду передбаченоустановчими документами.

    Якщо підприємство — платник єдиного податку здійснює декілька видів діяльностіабо має складну організаційну структуру (що малоймовірно при такій обмеженійчисельності), то можна обліковувати витрати іззастосуванням рахунків класу 9. Право вибору надано підприємству. Зафіксуватиобрану систему обліку витрат потрібно розпорядженням, наприклад наказом проорганізацію бухгалтерського обліку на поточний рік.

    У дев’ятому класі рахунків, очевидно, єдиний податок доцільно обліковувати нарахунку 98 «Податок на прибуток».

    Відповідно  до п.7  Положення  №196  підприємства – суб”єкти малого  підприємництва,  що  виконують  роботи  чи  надають  послуги, відображають  витрати  по  дебету  рахунка 23  “Виробництво”  і  у  подальшому щомісячно  списують  їх  з  кредиту  рахунку 23  у  дебет  рахунку 79 “Фінансові  результати”.  Однак  це  не  означає,  що  всі  без  винятку  витрати потрапляють  до  дебету  рахунку 23.  Підприємства,  що  надають  послуги, повинні  розподіляти  витрати  на  прямі ( що  складають  виробничу собівартість  робіт,  послуг )  та  інші (адміністративні,  на  збут  тощо ) відповідно  до  П(С)БО  16  “Витрати”.  Це  необхідно  для  правильного складання  фінансової  звітності ( зокрема  для  заповнення  рядків  040  і 090  Звіту  про  фінансові  результати  суб”єктів  малого  підприємництва ).

    Формування  фінансового  результату  підприємства  при  виконаннні  робіт (послуг )  розглянемо  у  вигляді  схеми  в  Додатку №2.

     Приклад  відображення  у бухгалтерському  обліку  доходів  і  витрат  при виконаннні  робіт  ( послуг ),  а  також  особливості  заповнення  форми  №2-м  “Звіт  про  фінансові  результати”  розглянуто  у  таблиці  в  Додатку№3.  У  частині  витрат  на  зарплату  використані  числові  дані  таблиці Додатка №1.

     Як  відомо,  єдиний  податок,  що  підлягає  сплаті  до  бюджету, обчислюється  із  сум  виручки  від  реалізації,  що  надійшла  на розрахунковий  рахунок  або  до  каси  підприємства.  У  той же час убухгалтерському обліку  доходом (виручкою) визнається не надходження грошей, авідвантаження продукції (товарів, робіт, послуг) – передача покупцеві всіх ризиківі вигід, пов”язаних з правом власності на продукцію (товар, інший актив). 

     Не важко помітити, що порядок визначення виручки від реалізації убухгалтерському та податковому обліку єдиннників не збігаються. Постає питання– як же правильно нарахувати єдиний податок: за бухгалтерською виручкою чи заподатковою?

     Оскільки у бухгалтерському обліку всі податки, що сплачуються за рахунок коштівпідприємства (у тому числі єдиний), визнаються витратами, та у даному випадкунеобхідно керуватись  п.7П(С)БО 16 “Витрати”, відповідно до якого витративизнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, дляодержання якого вони здійсненні. Це означає, що одночасно з нарахуваннямдоходу  за певний місяць (Кт рахунку 70) від суми цього доходу повинен бутинарахований і єдиний податок (Кт рахунку 641 субрахунок “Єдиний податок”),незважаючи на те що кошти від покупця ще не одержані.

   Ігнорування принципу відповідності доходів і витрат може призвести до значногоперекручення звітності. Наприклад, підприємство відвантажувало продукцію протягом всього 2000 року, а оплату одержало тільки у січні 2001 року. Якщонарахувати єдиний податок від всієї суми виручки, що надійшла, то витратипідприємства за січень будуть безпідставно завищені, а доходи за 2000 рік — занижені.

    А ось перерахування єдиного податку до бюджету рекомендуємо здійснювативідповідно до даних Розрахунку суми єдиного податку, тобто від реальноодержаної виручки, визначеної на підставі Книги обліку доходів і витрат.

    Деякі спеціалісти рекомендують використовувати інший варіант – відкрити вобліку єдиного податку два субрахунки: “Єдиний податок, термін сплати якого ненастав” і “Єдиний податок, термін сплати якого настав”. По мірі надходженннявиручки за продукцію (товари, роботи, послуги) ці субрахунки будутькореспондуватись між собою і закриватися. Однак відбудеться це не автоматично,як у першому випадку. Бухгалтеру необхідно буде відслідити період відвантаженняпродукції, за яку надійшли кошти, і відповідно до цього  закривати субрахунки зобліку єдиного податку.

    На рахунок обліку витрат зі сплати єдиного податку Інструкція №291  чіткоївказівки не дає, тому бухгалтерам доводиться розбиратись самостійно, на свійрозсуд.

   Єдиний податок є специфічним податком, оскільки об”єднує податки і збори, якіпідприємство — платник  податку на прибуток  відображає по дебету рахунків:

  -23 “Виробництво” (наприклад, нарахування на соціальне страхування із заробіткувиробничих робітників);

  -84 “Інші операційні витрати” (наприклад комунальний податок);

  -85 “Інші витрати” (податок на прибуток).

   На мою думку, єдиний пподаток доцільно обліковувати на окремому субрахункурахунка 84 або 85. У цьому випадку бухгалтеру не доведеться вичленовувати сумунарахованого єдиного податку із загальної суми витрат при заповненні форми №2-м.

2.2 Характеристика  та  принципи  підготовки  бухгалтерської  звітності.

    Відповідно до останнніх змін, внесених до Положення № 196 і Стандарту №25, прискладанні фінансової звітності за 2000 рік цей податок не потрібно розподілятина частини (57% і 43%). Його сума (нарахована по кредиту рахунку 641 за звітнійперіод) зазначається у новому рядку 165 “Єдиний податок” розділу І форми № 2-м“Звіт про фінансові результати”.

   Відповідно до п.3 статті11 Закону №996  для суб”єктів малого підприємництвавстановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу(форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). Зазначені формизвітності, а також порядок їх заповнення затвердженні Стандартом № 25. Призаповненні форми № 2-м за 2000 рік слід мати на увазі, що показники за 1999 рік(графа 4) не заповнюються.

   Решту форм річної звітності (звіт про рух грошових коштів, звіт про власнийкапітал і примітки до звітності) суб”єкти малого підприємництва не складають.

   Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належатьпідприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам)відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншиморганам і користувачам, зокрема органам державної статистики.

    Терміни подання фінансової звітності встановлені Порядком № 419. Так,квартальна звітність подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітнімкварталом, а річна – не пізніше 20 чиса наступного за звітнім року. 

    Обидві форми значно скорочено порівняно з тими, що складають підприємства, якіне є малими. Скорочення здійснено шляхом поєднання декількох статтей в одну.Коди рядків збережено.

    За рахунок скорочення кількості показників значно спрощено звіт про фінансовірезультати. Деталізацію доходів i витрат зменшено. Найбільше задоволеннявикликає той факт, що витрати для складання форми № 2-м можна формувати іззастосуванням лише рахунків класу 8 нового Плану рахунків. Конкретно визначено,де у звітності відображається сума єдиного податку, спеціального патенту iфіксованого податку сільськогосподарських виробників.

   Техніку складання фінансового звіту малих підприємств, що перейшли на новийПлан рахунків, у тому числі платників єдиного податку, подано нижче.

БАЛАНС

Актив Кодрядка Зміст статті Балансу

I.Необоротні активи

Незавершенебудівництво 020 Залишок за рахунками 151 -153 плюс аванси, перераховані підбудівництво

 Основні засоби:

   залишкова вартість 030 Ряд. 031 — ряд. 032

  первісна вартість 031 Залишок по рахунках 101 -109, 111 -117, 121, 127

   знос 032  Залишок по рахунках 131, 132, 133

Довгостроковіфінансові інвестиції 040 Залишок по рахунках 141 — 143

Іншінеоборотні активи 070 Залишок по рахунках 17, 18, 161 — 163

 Усього за розділом I 080  

 II. Оборотні активи    

Виробничізапаси 100 Залишок по рахунках 201 — 209, 211 — 218, 22, 23

Готовапродукція 130 Залишок по рахунках 25 — 27, 281 — 284 — 285

 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

   чиста реалізаційна вартість 160 Ряд. 161 — ряд. 162

   первісна вартість 161 Залишок по рахунках 361, 362, 34

   резерв сумнівних боргів 162 Залишок по рахунку 38

Дебіторськазаборгованість за розрахунками з бюджетом 170 Залишок по рахунках 641, 642, 644(дебетовий)

Іншапоточна дебіторська заборгованість 210 Залишок по рахунках 371 — 377, 661(дебетовий), 682, 683

Поточніфінансові інвестиції 220 Залишок по рахунках 351, 352

 Грошові кошти та їх еквіваленти:

   у національній валюті 230 Залишок по рахунках 301, 311, 313, 331, 333

   в іноземній валюті 240 Залишок по рахунках 302, 312, 314, 332, 334

Іншіоборотні активи 250 Залишок по рахунку 24

Усьогоза розділом II 260  

III.Витрати майбутніх періодів 270 Залишок по рахунку 39

Баланс280  

Пасив Кодрядка Зміст статті Балансу

I.Власний капітал 

Статутнийкапітал 300 Залишок по рахунку 400

Додатковийкапітал 320 Залишок по рахунках 421 — 425

Резервнийкапітал 340 Залишок по рахунку 430

Нерозподіленийприбуток (непокритий збиток) 350 Залишок по рахунку 440

Неоплаченийкапітал 360 Залишок по рахунках 451 — 453, 460

Усьогоза розділом І 380  

II.Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування 430 Залишок по рахунках471 — 474, 48, 49

III.Довгострокові зобов'язання 480 Залишок по рахунках 53 — 55

IV.Поточні зобов'язання 

Короткостроковікредити банків 500 Залишок по рахунках 601 — 606

Поточназаборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Залишок по рахунках 611,612

Кредиторськазаборгованість за товари, роботи, послуги 530 Залишок по рахунках 621, 622,631, 632

Поточнізобов'язання за розрахунками: 

    з бюджетом 550 Залишок по рахунках 641, 642 (кредитовий), 643

    зі страхування 570 Залишок по рахунках 651 — 655 (кредитовий)

    з оплати праці 580 Залишок по рахунках 661, 662

Іншіпоточні зобов'язання 610 Залишок по рахунках 671, 672, 681 — 685

Усьогоза розділом IV 620  

V.Доходи майбутніх періодів 630 Залишок по рахунку 69

Баланс640  

ЗВІТПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

І.Фінансові результати

СтаттяКод рядка Зміст показника

Дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 Оборот порахунках 701 — 703

Непряміподатки та інші вирахування з доходу 020 ПДВ і акцизний збір, враховані в сумірядка 010, збір до Пенсійного фонду від реалізації ювелірних виробів, податокіз реклами; суми знижок і повернення від покупців без ПДВ

Чистийдохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010 — 020)035 Ряд. 010 — ряд. 020

Собівартістьреалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 Оборот по рахунках 80 — 83

Іншіопераційні доходи 060 Оборот по рахунках 711 — 719

Іншіопераційні витрати 090 Оборот по рахунку 84

Іншізвичайні доходи 130 Оборот по рахунках 721 — 723, 731 — 733,741 — 746

Іншізвичайні витрати 160 Оборот по рахунку 85 (у частині витрат фінансової таінвестиційної діяльності)

Надзвичайні:

   доходи 200 Оборот по рахунку 75

   витрати 205 Оборот по рахунку 85 (у частині надзвичайних витрат)

Податокна прибуток 210 Оборот по рахунку 85 (у частині податку на прибуток, єдиногоподатку, плати за спецпатент, фіксованого податку сільгоспвиробників)

Чистийфінансовий результат (035 — 040 + 060 — 090 + 130 — 160 + 200 — 205 — 210):    

прибуток220 При позитивному результаті

збиток225 При негативному результаті

IІ.Елементи операційних витрат

СтаттяКод рядка Зміст показника

Матеріальнівитрати 230 Оборот по рахунках 801 — 809

Витратина оплату праці 240 Оборот по рахунках 811 — 816

Відрахуванняна соціальні заходи 250 Оборот по рахунках 821 — 825

Амортизація260 Оборот по рахунках 831 — 833

Іншіопераційні витрати 270 Оборот по рахунку 84

Разом280  

   До податкової звітності за єдиним податком, що подається до податкових органів, входять: розрахунок  сплати єдиного податку, розрахунок акцизного збору,декларація з ПДВ (при сплаті єдиного податку за ставкою 6%), платіжні дорученняпро сплату єдиного податку з відміткою банку про зарахування коштів.

    Платники єдиного податку зобов’язані вести Книгу обліку доходів i витратсуб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощенусистему оподаткування, обліку та звітності. Порядок її заповнення затвердженонаказом ДПА України від 13.10.98 р. № 477 (у редакції наказу ДПА України від12.10.99 р. № 554).

    Відповідно до п. 1 цього Порядку в зазначеній Книзі відображаються вхронологічному порядку всі господарські операції на підставі первиннихдокументів. Складати Книгу обліку доходів i витрат доводиться вручну. СамаКнига повинна бути прошнурована, підписана i завірена печаткою підприємства —платника єдиного податку i печаткою податкового органу, в якому платникзареєстрований. Зовсім очевидно, що заповнити її з застосуванням засобівобчислювальної техніки неможливо. Порядком її складання не передбаченоможливості нагромадження даних автоматизованим способом із відображенням уКнизі підсумкових даних (як, наприклад, у Книзі обліку продажу i Книзі облікупридбання з ПДВ).

    Логічно відображати операції на підставі даних бухгалтерського обліку.

    Облік виручки від реалізації (графа 3) можна вести на підставі данихсинтетичних регістрів, записуючи зміст операцій однією сумою за день доситьлаконічно: надійшла виручка від реалізації.

    У графі 4 відображається не вся сума виручки, що надійшла від реалізаціїосновних фондів, а тільки перевищення виручки над залишковою вартістю. Продажза залишковою вартістю або нижче її взагалі в Книзі відображатися не буде.

    Графа 5 призначена для відображення виручки від іншої реалізації та позареалізаційнихдоходів.

    У графі 6 відображається загальна сума всіх надходжень, тобто сума граф 3, 4 i5.

    У графі 7 відображаються витрати, фактично оплачені з розрахункового рахункуабо з каси. Ця графа має довідковий характер, тому що на об’єкт оподаткуванняне впливає.

    Підсумки граф підбиваються за місяць та наростаючим підсумком із початку року.

    Заповнення Розрахунку сплати єдиного податку складності не викликає.

    Розрахунок заповнюється наростаючим підсумком із початку року. Сума фактичносплаченого податку (рядок 06) відображає суму перерахованих платежів.

    Сплата підтверджується поданням платіжних доручень з відміткою банку.Розрахунок подається до податкових органів щокварталу до 20 числа місяця,наступного за звітнім кварталом. Сплата єдиного податку відбувається щомісяцяне пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім.

3.ПОЗИТИВНІ  ТА  НЕГАТИВНІ  СТОРОНИ  ЄДИНОГО  ПОДАТКУ

3.1 Економічна доцільність спрощеної системи оподаткування.

Приставці єдиного податку 6% можна здійснити конкретний розрахунок меж мінімізаціївідволікання коштів на сплату податків.

    Для проведення порівняльного аналізу необхідно врахувати, що єдиний податок урозмірі 6% обчислюється від виручки, за винятком акцизного збору, тобто виручкавід реалізації містить у собі суми ПДВ.

    Якщо виходити з наявного визначення виручки від реалізації, то податокстановить 7,2% від реалізації без ПДВ для платників ПДВ. Надалі вартоврахувати, що для промислових i торговельних підприємств потрібно застосовуватирізні критерії оцінки, тому що для торгівлі ставка єдиного податку складе 7,2%від товарообігу, а не від націнки.

    Для виробничих підприємств — платників ПДВ про безумовну доцільність переходуна нову систему можна говорити за умови, що рентабельність становить більше25%. У цьому випадку загальна сума сплачуваних податків вища за єдиний податокнавіть без врахування відрахувань на заробітну плату.

    За більш низького рівня рентабельності необхідно враховувати i розміри зарплатиз відрахуваннями на неї. Нижче подано таблиці №3 і №4 граничних значеньрентабельності та заробітної плати для платників ПДВ, за яких доцільнопереходити на спрощену систему оподаткування. Усі значення наведено у відсоткахдо виручки від реалізації без ПДВ. Рентабельність визначено як відношенняприбутку до витрат. Ставка відрахувань на заробітну плату — 37,5%. Ставкаподатку на прибуток — 30%.

   Зниження рентабельності без зміни питомої ваги зарплати, зменшення зарплати принезмінній рентабельності, зменшення обох показників — усі ці три варіантипризведуть до недоцільності застосування спрощеної системи оподаткування.

Таблиця№ 3

ПОКАЗНИК ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 1                                   2        3       4        5        6         7       8        9       10      11      12       13      14 Виручка                              100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 Витрати                               79.3   80.0    80.6   81.3   82.0   82.6  83.3   84.0   84.7   85.5   86.2    87.0   87.7 Зарплата                                 -        -         0.5     1.1     1.6     2.1    2.3    3.2     3.7     4.3     5.1     5.6     6.1 Відрахування                          -         -        0.2     0.4     0.6     0.8    1.0    1.2     1.4     1.6     1.9      2.1    2.3 Інші податки                          1.2      1.2     1.2     1.2      1.2    1.2    1.2    1.2     1. 2    1.2     1.2      1.2    1.2 Прибуток                             20.7    20.0    19.4   18.7   18.0   17.4  16.7  16.0   15.3   14.5   13.8    13.0   12.3 Податок на прибуток            6.2      6.0     5.8    5.6      5.4     5.2    5.0     4.8     4.6     4.4     4.1     3.9     3.7 Загальна сума податків       7.4      7.2     7.2    7.2      7.2     7.2    7.2     7.2     7.2     7.2     7.2     7.2    7.2 Рентабельність                   26.0    25.0   24.0  23.0    22.0   21.0  20.0   19.0   18.0   17.0   16.0   15.0  14.0

Таблиця№ 4

ПОКАЗНИК ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 1                       15      16      17      18      19      20       21     22      23       24     25      26       27      28 Виручка                    100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 Витрати                      88.5    89.3  90.1   90.9   91.7   92.6   93.5   94.3   95.2   96.2   97.1   98.0   99.0 100.0 Зарплата                      6.7      7.5    8.0     8.8     9.3   10.1   10.7   11.5   12.3   12.8   13.6   14.4   15.2   16.0 Відрахування               2.5      2.8    3.0     3.3     3.5     3.8     4.0     4.3     4.6     4.8     5.1     5.4     5.7     6.0 Інші податки                 1.2      1.2    1.2     1.2     1.2     1.2     1.2     1.2     1.2     1.2     1.2     1.2     1.2     1.2 Прибуток                     11.5     10.7    9.9    9.1     8.3     7.4     6.5     5.7     4.8     3.8     2.9      2.0     1.0       - Податок на прибуток    3.5       3.2    3.0    2.7     2.5     2.2     2.0     1.7     1.4     1.1     0.9      0.6     0.3       - Загальна сума податків7.2     7.2     7.2    7.2    7.2      7.2     7.2     7.2     7.2     7.2     7.2      7.2     7.2   7.2 Рентабельність            13.0   12.0   11.0  10.0    9.0      8.0     7.0     6.0     5.0     4.0     3.0      2.0     1.0      –

 

     Зниження рентабельності без зміни питомої ваги зарплати, зменшення зарплати принезмінній рентабельності, зменшення обох показників — усі ці три варіантипризведуть до недоцільності застосування спрощеної системи оподаткування.

    Для оцінки своїх даних можна скористатися таблицею таким чином:

-     визначитирентабельність за 9 місяців поточного року як відношення балансового прибуткудо витрат;

-     знайтипитому вагу витрат на оплату праці як відношення витрат на оплату

праціза рахунок усіх джерел підприємства до обсягу реалізації без ПДВ;

   - відшукати значення одного із знайдених показників у таблиці i порівнятизапропоноване значення другого показника з фактичним. Якщо фактичне значенняістотно вище, то можна зробити висновок про зниження податкового пресу припереході на єдиний податок. Якщо фактичне значення нижче або незначно перевищуєзапропоноване в таблиці, то спрощена система оподаткування вам нічого не дає.

    У торгівлі середній відсоток націнки (тобто реалізованого накладення) без ПДВколивається від 20 до 30 відсотків. У загальному обсязі виручки без ПДВ цестановить відповідно від 16,7 до 23,1 відсотка. Неважко порахувати, що насплату єдиного податку буде витрачено від 31 до 43 відсотків суми націнки. Якщоторгівля безприбуткова, то загальна сума податків i зборів не перевищує 30% відсуми націнки без ПДВ навіть за умови, що зарплата з відрахуваннями становить100%. Якщо в результаті здійснення торгових операцій утвориться прибуток, тосума податків i зборів менша. Різко зменшується сума податків зі зменшеннямчастки зарплати в складі витрат обігу. У Додатку 4 (таблиця №5) та Додатку 5(таблиця №6) наведено приклади зі значеннями середнього відсотка націнки довартості товарів від 10 до 40 відсотків. Для всіх прикладів розглянуто крайніваріанти: діяльність безприбуткова, при цьому витрати складаються тільки звитрат на оплату праці з відрахуваннями; уся сума націнки оподатковуєтьсяподатком на прибуток, тобто витрати відсутні.

    На практиці такі варіанти зустрічаються вкрай рідко. Але ці розрахунки даютьзмогу зробити висновок, що при розмірі націнки менше 36% перехід на спрощенусистему оподаткування (тобто на єдиний податок) призведе до збільшення податків.

    Далі у таблиці №7 наведено дані для націнок 35 i 40 відсотків із зазначеннямграничних значень витрат на оплату праці. Значення розраховано прирентабельності від 5 до 30 відсотків. Рентабельність визначається як відношення

прибуткудо витрат. У випадку, якщо витрати на оплату праці нижчі, то перехід на

єдинийподаток недоцільний.

Таблиця№ 7

Розрахунокдоцільності переходу на єдиний податок

Показник Один. виміру Числові приклади 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Виручка % 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 Середня націнка до вартості товарів % 40,0 40,0 40,0 40,0 35,0 35,0 35,0 35,0 Рентабельність(відношення прибутку до витрат) % 5,0 10,0 20,0 30,0 50,0 10,0 20,0 30,0 Витрати % 27,2 26,0 23,8 22,0 24,7 23,5 21,6 19,9 Зарплата % 18,1 17,1 15,5 13,9 18,0 17,1 15,7 14,4 Відрахування % 6,8 6,4 5,8 5,2 6,7 6,4 5,9 5,4 Прибуток % 1,4 2,6 4,8 6,6 1,2 2,4 4,3 6,0 Податок на прибуток % 0,4 0,8 1,4 2,0 0,4 0,7 1,3 1,8 Сума сплачуваних податків % 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2

Яквисновок, можна сказати наступне: перехід на спрощену систему оподаткуваннязнизить податковий тягар тільки для високорентабельних промислових підприємствi торговельних підприємств, що працюють із високим відсотком націнки i високимрівнем рентабельності.

    Для єдиного податку за ставкою 10% аналогічний розрахунок економічноїефективності зробити неможливо. Це пов’язано з тим, що неможливо оцінити«економію» за рахунок відсутності ПДВ, тому що можливі різні варіанти. Обираючиставку 10%, необхідно врахувати, що неплатники ПДВ не мають податковогокредиту, а 10% сплачується з усієї виручки. Це може бути вигідно в такихвипадках:

    при наданні високорентабельних послуг;

    при низьковитратному виробництві з великою питомою вагою витрат на оплатупраці;

    у громадському харчуванні за умови, що продукти закуповуються в неплатників ПДВ(наприклад, на ринку).

    У торговельній діяльності ставка 10% вигідна тільки при закупівлі товарів унеплатників ПДВ i при можливості встановлювати великий рівень націнки.

    Крім економічного ефекту, не варто забувати, що застосування ставки 10% звужуєчисло потенційних покупців. Ними можуть бути в основному тільки неплатники ПДВ.Немає сенсу переходити на єдиний податок i в період інтенсивного розвитку: будівництва,придбання основних засобів, накопичення необхідних товарних запасів тощо.

    На закінчення ще раз зазначу: приймаючи рішення про перехід на спрощенусистему, потрібно зважити всі «за» i «проти». 

 

3.2 Переваги і недоліки спрощеної системи оподаткування.

    Потрібносказати, що не один податок, тим паче не одна система оподаткування, в жоднійкраїні не є досконала. Отже і спрощена система оподаткування має свої перевагита недоліки.

   Суттєвою перевагою спрощеної системи оподаткування є зменшення податковоготиску на представників малого та середнього бізнесу, але звичайно, за умов, якібули розглянуті в попередніх розділах, тобто при рівні рентабельності не менше25%. Хоча зустрічається і таке, що підприємства з меншим рівнем рентабельностіреєструються на спрощену систему оподаткування. Це говорить про те, що спрощенасистема не повністю вирішила питання про усунення тіньової економіки малого тасереднього бізнесу. Але навіть при такій постановці питання дане підприємствоздійснює більші надходження в бюджет ніж при звичайній системі оподаткування.Незважаючи на те, що підприємство з меншим рівнем рентабельності і не отримуєвеликих прибутків, воно своїм переходом на сапрощену систему оподаткуваннястрахує себе від численних  перевірок, непорозумінь та штрафів, які, на жаль,так часто зустрічаються на практиці.

    Виходячи з Закону №727 «Про спрощену систему обліку і звітності», допідприємства – платника єдиного податку автоматично не застосовуються цілий рядштрафів і санкцій, які могла б застосувати ДПА для звичайної системиоподаткування.

    Також спрощена система оподаткування обліку та звітності дозволяє невеликомупідприємству зменшити чисельність штату бухгалтерії і завдяки цьому піднятисвою рентабельність через зменшенння витрат на оплату праці.

     Єдиним і самим суттєвим недоліком був і залишається  по цей час елементподвійного оподаткування в спрощенній системі за ставкою єдиного податку 6% приумові сплати ПДВ. Справа в тому, що 6% податку береться з суми виручки включаючиПДВ, яке надходить від покупців, а це економічно не правильно. По логіці речейне розумно накладати податок на податок – це абсурд, але так є. І залишаєтьсятільки здогадуватися чому наші можновладці вперто не помічають цього, ізалишається тільки чекати – чекати на кращі зміни.

3.3 Основні завдання вдосконалення податковоїсистеми  України.

   Для полегшення ситуації необхідно досягти стабільності податковогозаконодавства, яке забезпечило б: введення в дію законодавчих актів по питанняхоподаткування не раніше ніж через рік з моменту їх прийняття; сталість ставокпільг та правил оподаткування на протязі мінімум трьох років з моменту введенняв дію актів податкового законодавства, а також податкового законодавствавідносно платників, які беруть участь в цільових державних інвестиційнихпрограмах на протязі усього часу їх дії.

   Держава повинна навчитися правильно використовувати доходи та відмовитися віддіючої нині жорсткої зарегульованності економіки, яка наштовхує підприємництвов “тінь”, необхідно досягти збалансованості інтересів бюджету та конкретногосуб”єкта підприємницької діяльності.

   Для цього необхідно забезпечити гнучкість податкової системи, пристосувати їїдо зовнішньої і внутрішньої економічної кон”юктури. Перш за все мова йде проделегування податковим органам права давати відстрочки, відстрочки по сплатіподатків, стягнення пені, і введення штрафних санкцій в залежності відфінансового стану платника податку і перспектив його розвитку з дотриманнямєдиної вимоги – в кінці певного звітного періоду платник податків зобов”язанийповністю оплатити всю суму заборгованності. При такій схемі, можливо,використовувати і вже випробовану систему податкових кредитів.

    Необхідно також враховувати фактор сезонності роботи платника податків та особливостіокремих областей промисловості і сільського господарства.

    Керівництво різних держав можуть бути в будь – яких стосунках, однак суб”єктипідприємництва прагнуть і будуть прагнути співпрацювати, якщо це взаємовигідно.В випадку якщо в податковому законодавстві не буде врахований цей фактор, то нетільки держава, а й підприємництво загублять великі прибутки.

    Наприклад. Після введення Україною податку на додану вартість продукції, яка

Імпортується,Росія ввела аналогічний податок на товари, які поступають з України.

Внаслідок цього Україна втратила російський ринок збуту цукру, так як його експорт ставне вигідний. На даний період цей податок  скасовано обома сторонами.

    Тому досягнення узгодженності внутрішньої податкової системи з податковимисистемами інших держав, які є основними економічними партнерами України – цесуттєве питання на сьгодні. Створення сбалансованої податкової системивсередині однієї окремо взятої країни не є вирішенням всіх проблем.

    Необхідно до мінімума звести негативний вплив на економіку країни тіньовогобізнесу. Аналіз ситуації, яка склалася, свідчить про те, що тіньова діяльністьзавдає збитків однаковою мірою як державі, так і кожному легально працюючомусуб”єкту підприємницької діяльності. Ризик, на який свідомо йдуть тіньовики, незавжди окупляється прибутком, який вони отримують.

    Тіньова економіка небезпечна ще й тим, що активно притягає до своїх лав всенових та нових суб”єктів підприємницької діяльності. Наприклад, комерційнібанки, як не прикро, надзвичайно зацікавлені в активній спільній праці зфіктивними підприємствами. Тільки в одному з перевірених податковою інспекцієюкомерційному банку з 1000 діючих розрахункових рахунків 294 використовувалисьфіктивними підприємствами.

    Головне завдання, яке ставлять перед податковою поліцією, не розпилювати силина незкінченні перевірки лотків та кіосків, а систематично відробляти найбільшсуттєві факти ухилення від сплати податків, попереджувати масові порушенняподаткового законодавства.Можна привести тільки дві цифри: утримання всієїподаткової поліції варте державі 13 млн. гривень в рік, тоді як за пів-рокубюджет поповнився на 190 млн. гривень завдяки діям податкової поліції.

    Я вважаю, що саме поняття податкової реформи включає в себе не тільки змінузаконодавства, яке регулює розміри та процес збору податків, а й модернізаціїсамої податкової служби, перетворенння її згідно з  вже існуючими ринковиминововведеннями, яка могла б на достатньому рівні забезпечити доходи в бюджет.

    Всі розуміють, що при бажанні, за рік чи два неможливо створити ідеальнуподаткову систему. Але зараз, перш за все, потрібно дбати про фінансову системуперехідного періоду. Податкова система та економіка поокремо існувати не може.З одуженням економіки буде удосконалюватись і податкова система. Але при цьомуподатки повинні не стримувати розвиток економіки, а навпаки – стимулювати її.

    Я розумію, що весь час податкові органи, як органи фіскальні, є й будуть однимз найбільш не популярним державним інститутом в країні. Але хочу підкреслити,що податки –  це плата за цивілізацію, і виконуватись вони повинніцивілізовано. Сподіваюсь, що в недалекому майбутньому Україна вийде на такийрівень.

ВИСНОВКИ

    Сьогодні Україна знаходиться на стадії формування податкової системи, головнезавдання якої – скласти умови для розвитку і на цій підставі забезпечити повнезадоволення державних та соціальних потреб.

    Сьогодні вже можна підвести деякі підсумки роботи ДПА України. За цей час щегостріше стали всі проблеми податкового поля України, ще яскравіше стали длявирішення питання, пов”язаного з оподаткуванням та сплатою податків. Зменшивсяпроцент  виявлення порушень податкового законодавства. Наприклад, в минуломуроці порушення податкового законодавства були виявлені у  52% перевіренихпідприємств, а у  позаминулому – 56%.

     Зрозуміти безпосередній зв”язок між бюджетом країни та добробутом кожногогромадянина, повинен кожен.

      Недоплачуючи податки в бюджет, кожен з нас прямо чи ні обкрадає сам себе.Уявіть собі вдалого та багатого підприємця, в офісі якого (а зараз нерідко йвдома) систематично відключають електрику і воду, не працює опалення. Навітьсамі сучасні модифікації автомобілей стають немічними на наших неосвітленихдорогах, вкритих ямами. Як би це не було образливо, але це реальність нашогожиття і як при цьому деякі особи пишаються тим, що вони якимсь чином ухилилисьвід сплати податків. Тоді дозвольте спитати: чи виграють вони від цього? Наперший погляд (з врахуванням миттєвої вигоди в грошовому вигляді), можливо йтак, але якщо придивитися краще – ні в якому разі. Держава, яка не маєдостатньо засобів, стає немічною в справі захисту своїх громадян, як всоціальному, так і в загальнодержавному плані. Висновок простий: відношення міждержавою та підприємництвом повинні будуватися на підставах паритетності тавзаємовигід, а регулюватися можуть тільки через сбалансовану податкову систему.

      Беручи до уваги вищесказане, хотів би зупинитись на одній з особливостей

економічноїситуації, яка склалась на Україні. Існуюча податкова база здатна забезпечитинаповнення бюджету і навіть більше. Одночасно безсистемне надання пільгплатникам ( тільки за перше півріччя 1997 року із-за цього бюджет недоотримав 9млрд. гривень при 11 млрд. гривень фактичних доходів сумісного бюджету) тамасове ухилення підприємницької діяльності від сплати податків примушує державурозширювати податкову базу та вводити більш жорстку систему стягнення податків.Складається парадоксальна ситуація: чим більше податків стараємося зібрати, тимменше платників їх виплачує.

    На мій погляд, будова такої податкової системи, яка б забезпечила  створення“теплого” податкового клімату на Україні, неможлива без втілення цілогокомплексу заходів, які під корінь змінили б сам підхід до сплаті податків, якнеобхідного атрибуту держави.

СПИСОК       ЛІТЕРАТУРИ

 

1.  Закон України  “Про  підприємства  в  Україні”  від27.03.1991року.

2.  Закон України  “Про  бухгалтерський  облік  в Україні”  від 16.07.1999року.

3.  Закон України “Про державну підтримку малогопідприємництва” від 19.10.2000року.

4.  Указ Президента України “Про внесення змін до УказуПрезидента України

     від 3липня1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та

     звітностісуб”єктів малого підприємництва” “. – Президент України Л. Кучма,

      м. Київ,28.06.1999 рік № 746/99.

5.  Указ Президента України “Про  державну підтримкумалого підприємництва” від 12.05.1998року.

6.  Порядок подання фінансової звітності, затвердженийпостановою КМУ від 28.02.2000року  № 419.

7.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25“Фінансовий звіт суб”єкта малого підприємництва”, затверджене наказом МінфінуУкраїни  від25.02.2000року 

     № 39.

8.  Положення про спрощену форму бухгалтерського облікусуб”єктів малого підприємництва, затверджене наказом Мінфіну України  від30.09.1998року

     № 196 (зізмінами, внесенними наказом від 07.12.2000року  № 315).

9.  Інструкція про застосування Плану рахунківбухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов”язань і господарських операційпідприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від30.11.1999року  № 291.

10. Газета “Вісник податкової служби в Україні” №36/99.

11. Газета “Все про бухгалтерський облік”  №103 від 06.11.2000року(спецвипуск).

12. Газета “Все про бухгалтерський облік”  № 5 від 19.01. 2001року, стор.4– 11.

                                                                                                                             Додаток 1                                                                                                                

                                                                                                                             Таблиця 1

Облік витрат  на  оплату  праці,  прибуткового  податку  та  відрахувань

на  соціальне страхування  у суб”єктів  малого  підприємництва

грн.

Дата Найменування     операції Дт Кт Сума 1 2 3 4 5 31.12

Проведено нарахування працівникам (всього на суму4630 грн.):

— заробітної плати за окладами та тарифами ( у т.ч. робітникам-3000грн.);

— премії;

— компенсації у зв”язку з індексацією зарплати;

— відпускних;

— оплати невідпрацьованого часу, передбаченного законодавством;

— матеріальної допомоги;

— за листками непрацездатності;

 

811

 

812

813

814

815

816

652

 

661

 

661

661

661

661

661

661

4300

100

--

150

--

50

30

31.12

Проведено утримання із зарплати прцівників:

— прибуткового податку;

— збору до Пенсійного фонду ( 1 або 2% );

— збору до фонду Зайнятості ( 0,5%);

— невикористаних підзвітних сум;

— з відшкодування шкоди;

— аліментів;

 

661

661

661

661

661

661

641

651

653

372

375

685

600

92

23

--

--

60

03.01 Одержано в банку і оприбутковано до каси готівкові кошти, що належать працівникам підприємства

301

311

3855 03.01

Перераховао податки  і збори:

— прибутковий податок;

— збір до Пенсійного фонду;

— збір до Фонду зайнятості;

641

651

652

 

311

311

311

600

92

23

03.01 Перераховано аліменти

685

311

60

03.01-

05.01

Здійснено виплати працівникам

 

661

 

301

3855

    

Додаток 2

Схема  1

Формуванння  фінансового результату підприємствапри виконанні робіт (послуг)Оборот  по   рахунках 80,81,82,83,84 в частині прямих виробничих витрат /> Собівартість робіт(послуг)  рахунок 23 «Виробництво», Рядок 040 форми № 2-м /> Оборот по рахунках  80,81,82,83,84 в частині адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, Рядок 090 форми № 2-м

 

 

/>Обороти по рахунку 85, у т.ч.:

— єдиний податок -ряд.165 форми № 2-м

— податок на прибуток – ряд. 210 форми № 2-м

— інші витрати – ряд. 160 форми № 2-м

— надзвичайні витрати – ряд.205 форми № 2-м

/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> /> />
Рахунок 79

«ФІНАНСОВІ   РЕЗУЛЬТАТИ»

/>/> Рахунок 75 «Надзвичайні

доходи, Ряд.200 форми №2-м

Рахунок 72,73,74.

Сума доходів від участі в капіталі, фінансових та інших доходів

Ряд. 130 форми №2-м             

Рахунок 71 «Інший операційний доход»

Ряд. 060 фрми № 2-м

Сума доходу без урахування ПДВ та інших непрямих податків і утримань,

Ряд. 035 форми № 2-м

/> Субрахунок    703 «Доход від реалізації робіт та послуг» (з ПДВ),

Ряд.  Форми № 2-м

Додаток № 3

Таблиця № 2

Відображення убухгалтерському обліку доходів і витрат при виконанні робіт (послуг),

а також особливостізаповнення форми № 2-м «Звіт про фінансові результати»

Дата Найменування     операції Дт Кт

Сума,

грн

Код рядка

Форми

2-м

1 2 3 4 5 6 15.12

Одержано кошти за послуги, надані у листопаді

(у т.ч. ПДВ)

311

361

12000* 25.12 Надані послуги за грудень (у т.ч. ПДВ)

361

703

13200 010 25.12 Відображене податкове зобов”язання з ПДВ

703

641

2200 020 31.12

Відображена собівартість послуг за грудень:

— вартість використаних матеріалів;

— заробітна плата робітників;

— нарахування до соціальних фондів;

— амортизація виробничого обладнання;

 

801

23

23

23

831

23

 

201

801

811

821,822,823

131

831

1000

1000

3000

1125

150

150

230

240

250

260

31.12 Списано виробничу собівартість послуг на фінансовий результат

791

23

5275 040 31.12

Відображено адміністративні, на збут та інші

витрати у складі фінансових результатів на

загальну суму 2492 грн., у т. ч. :

— заробітна плата адміністрації;

— нарахування до соціальних фондів;

— орендна плата за приміщення офісу;

— амортизація комп’ютера бухгалтерії.


791

791

791

831

791


811

821,822,823

84

131

831

1580

593

200

50

50

090

230

240

270

260

-

31.12 Віднесено на фінансові результати суму доходу за грудень (без ПДВ)

703

791

11000 035 31.12 Нараховано єдиний податок із суми доходу за грудень з ПДВ (13200 х 6%) і віднесено на фінансові резулььтати

85

 

791

641

 

85

792

792

165 31.12 Списано нерозподілений прибуток за результатами звітного року

791

441

2510 220 19.01 Перераховано єдиний податок із сумивиручки від реалізації, що надійшла у грудні (1200 х 6%), за даними Розрахунку

641

311

720

  * Виручка, що надійшла відреалізації, відображається у графі 3 Книги обліку доходів і витрат підприємств– платників єдиного податку. Сума доходу за грудень у розмірі 13200 грн. уКнизі не відображається до надходження виручки на розрахунковий рахунок (касу)підприємства.

Додаток 4

Таблиця 5

Торговельна діяльність без прибутку і  накладних витрат

Показник Один. виміру Числові приклади 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Виручка % 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 Середня націнка до вартості товарів % 40,0 36,0 32,0 30,0 25,0 20,0 15,00 10,0 Обсяг націнки в обсязі реалізації % 28,6 26,4 24,1 23,1 20,0 16,7 13,0 9,1 Витрати % 28,6 26,4 24,1 23,1 20,0 16,7 13,0 9,1 Зарплата % 20,8 19,2 17,5 16,8 14,5 12,2 9,5 6,6 Відрахування % 7,8 7,2 6,5 6,3 5,5 4,5 3,5 2,5 Прибуток % - - - - - - - - Сума  сплачуваних податків % 7,8 7,2 6,5 6,3 5,5 4,5 3,5 2,5

                                                                                                                     Додаток  5

                                                                                                                    Таблиця  6

Торговельна діяльність без  витрат

Показник Один. виміру Числові приклади 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Виручка % 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 Середня націнка до вартості товарів % 40,0 36,0 32,0 30,0 25,0 20,0 15,00 10,0 Обсяг націнки в обсязі реалізації % 28,6 26,4 24,1 23,1 20,0 16,7 13,0 9,1 Витрати % - - - - - - - - Прибуток % 28,6 26,4 24,1 23,1 20,0 16,7 13,0 9,1 Податок на прибуток % 8,6 7,9 7,2 6,9 6,0 5,0 3,9 2,7 Сума  сплачуваних податків % 8,6 7,9 7,2 6,9 6,0 5,0 3,9 2,7
еще рефераты
Еще работы по бухгалтерскому учету и аудиту