Реферат: Аудит в странах СНГ
Зміст.
Вступ. 2
1. АУДИТ В РОСІЇ. 4
1.1.Історична Довідка. 4
1.2. Станаудиту. 5
1.3.Стандарти 8
1.4.Ринок аудиторських послуг 9
1.5.Консалтинг 11
1.6.Перспективи. 11
2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ 15
3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН 17
Завершення. 18
Література. 19
/>/>/>
Вступ.Виникненняаудиту пов’язано з розподілом інтересів тих, хто безпосередньо займаєтьсякеруванням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші вйого діяльність (власники, акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотілипокладатися на ту фінансову інформацію, яку подавали керівники і підлеглі їмбухгалтери підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман з бокуадміністрації підприємства значно підвищували ризик фінансових вкладень.Акціонери хотіли бути впевнені в тому, що їх не обдурюють, що звітність, якаподається адміністрацією, повністю відбиває реальний фінансовий станпідприємства. Для перевірки правильності фінансової інформації і підтвердженняфінансової звітності запрошувались люди, яким, на думку акціонерів, можна булодовіряти. Головною вимогою до аудитора, були його беззаперечна чесність інезалежність.
Історичноюбатьківщиною аудиту є Англія, де з 1844 року виходить серія законів прокомпанії, відповідно до яких правління акціонерних компаній зобов’язаннізапрошувати не рідше ніж один раз на рік спеціальну людину для перевіркибухгалтерських рахунків і звіту перед акціонерами.
ВРосійській Імперії, до складу якої входили всі теперішні країни СНД, званняаудитора було введене царем Петром І. Посада аудитора вміщувала в себе деякіобов’язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів в Росії називали присяжнимибухгалтерами. Всі три спроби організації аудиту: в 1889 році, 1912 та 1928,виявились марними.
Вкраїнах СНД, які виникли на терені СРСР, аудиторська діяльність у сучасномувигляді з’явилась порівняно недавно, і в зв’язку з економічними реформами отримуєвсе більше розповсюдження.
Першимиаудиторськими організаціями в колишніх республіках СРСР стали представництва тадочірні підприємства акціонерного товариства "Інаудит", яке булозасновано восени 1987 року. Спочатку аудит проводився на спільних підприємствах,пов’язаних з участю іноземного капіталу, так як зарубіжні партнери вимагалиподання їм звітності, яка підтверджена незалежною аудиторською організацією.
Звиникненням нових форм підприємницької діяльності, появою акціонернихтовариств, товариств з обмеженою відповідальністю, комерційних банків та іншихпідприємств сфера застосування аудиту значно розширилась.
Аудиторськіпослуги в країнах СНД пропонує і так звана Велика шістка найбільшихаудиторських фірм світу, до якої входять: Deloitte & Touche, Ernst &Young, Artur Anderson, Price Waterhouse, Cooper & Lybrant, KPMG. Кожна зцих фірм є великою міжнародною групіровкою, фірми-члени якої працюють вбагатьох країнах світу. Всі ці фірми за своєю організаційною структурою являютьсобою партнерства (товариства) з необмеженою відповідальністю. Кожна з груп,яка входить до великої шістки в цілому пропонуюють весь спектр аудиторських іконсультаційних послуг, а окремі фірми, які входять в дану групу можуть матипевну спеціалізацію (податкове консультування і аудит в певній сфері бізнесу таінше).
Аудиторськадіяльність в країнах СНД — в Україні, Російській Федерації, Білорусі,Казахстані, Вірменії, Узбекистані, та інших — розвивається в міру розвиткуринкової економіки, урізноманітнення форм власності капіталу. Аудиторськадіяльність в цих країнах регулюється спеціальним законодавством танормативно-правовими актами з аудиту. Позитивним в розвитку аудиту в країнахСНД є те, що створено координаційний центр з Аудиту за участю певних структурООН, Асоціації аудиторів і бухгалтерів СНД, асоціації аудиторів та бухгалтерівкраїн-учасників. Координаційний центр сприяє розробці методичного забезпеченняаудиту, створенню підручників для підготовки бухгалтерів — аудиторів у вузах,уніфікації навчальних планів для підготовки бакалаврів і магістрів за фахом«економіст з бухгалтерського обліку і аудиту».
У країн СНД загальне соціалістичне минуле і, як наслідокцього, — схожість проблем, що виникають при формуванні ринкових відносин векономіці. Тому метою нарад даної робочої групи є координація дій організаційі об'єднань бухгалтерів і аудиторів для обміну досвідом. Такий обмін досвідомграє важливу роль у спільному розвитку, приведенні системи обліку, отже — Аудиту у відповідність із міжнародними стандартами. Крім того, сьогодні й ублизькому майбутньому повна дезинтегрованність економіки колишніх республікСРСР недоцільна.
Якслідство цього виникає необхідність у єдності систем бухгалтерського обліку іспільної організації і побудови аудиторської справи.
Регламентацією бухгалтерського обліку майже у всіх країнахСНД займаються Міністерства фінансів. (Крім Казахстану, де разом із Мінфіномпрацює в даному напрямку і Національний комітет по бухгалтерському обліку). Регламентацією аудиторської діяльності займаються: — в Азербайджан — Аудиторськапалата; — у Бєларусі — Аудиторська палата; — у Казахстані — Міністерствофінансів і Національний комітет по Аудиту; — у Молдові — Міністерство фінансіві Асоціація аудиторів; — у Російській федерації — Міністерство фінансів, Центробанк. Росстрахнадзор і Президія Асоціації аудиторів; — в Україні — Аудиторськапалата.
Ліцензування і сертифікацію аудиторів здійснюють:
- У Республіці Бєларусь. — Аудиторська палата(Аудиторська палата Республіки Бєларусь входить до складу Кабінету Міністрівкраїни — прим. авт.)
- Молдова — Міністерство фінансів (сертифікат«А») і Нацбанк (сертифікат «Б»).
- Казахстан. Міністерство фінансів і Нацбанк.
- Російська федерація. Міністерство фінансів,Центробанк. Росстрахнадзор.
- Україна. Аудиторська палата.
Кваліфікаційні вимоги до аудиторів у країнах СНД восновному схожі. До відмінностей можна віднести: необов'язковість вищої освіти(Молдова — середнє спеціальне); досвід роботи з фаху бухгалтер, економіст,юрист, помічник аудитора від 3-х років (Азербайджан і Україна) до 5-и років(Бєларусь. Казахстан, Молдова, Росія). Громадянство для претендентів насертифікат аудитора обов'язково тільки в Україні.
Усе пізнається в порівнянні, і якщо виходити з приведенихданих, то український аудитор знаходиться сьогодні далеко не в самому гіршомуположенні. Звичайно, не можна сказати, що в найбільше вигідному. Наприклад,глава Аудиторської палати Республіки Бєларусь дивується з приводу майбутніх вУкраїні законодавчих обмежень, звуженні сфери додатка обов'язкового Аудиту. Оскільки в Бєларусі Президент Республіки спеціальним Указом доручив КабінетуМіністрів доповнити перелік суб'єктів господарської діяльності, для якихобов'язкова аудиторська перевірка. (На сьогоднішній день у Бєларусі Аудитобов'язковий тільки для комерційних банків, страхових компаній і іноземнихфірм). Крім того, і в Парламенті, і в Уряді Бєларусі в даний час відсутніскільки-небудь істотні антиаудиторські настрої. Аудит у Росії, у відмінностівід України і Бєларусі, розвивається особливим шляхом, у відриві від світовогодосвіду, що призводить до деякої дезорганізації і плутанини. Наприклад, присутністьу Росії чотирьох фахових об'єднань аудиторів: Асоціація бухгалтерів іаудиторів, Спілка аудиторів, Товариство аудиторів, Російська колегія аудиторіві декількох інституцій по ліцензуванню аудиторів лише ускладнює розвитокросійського Аудиту.
/>1. АУДИТ В РОСІЇ./>1.1. Історична Довідка.
З різних причин довго не вдавалосьстворити спеціалізоване законодавство як основу для аудиторської діяльності.Тільки, у грудні 1993р. Указом Президента Російської Федерації було затвердженоТимчасові правила аудиторської діяльності, які, врешті-решт, майже через сімроків після того як аудит в Росії став одним з видів підприємницької діяльностівизначили «правила гри».
Оцінка якості цих правил буланеоднозначною, проте вони й визначили організаційні основи інституційноїпобудови аудиту, його цілі і завдання. Тимчасові правила мали значнийпозитивний вплив на подальший розвиток не тільки аудиторської діяльності, а івсієї системи ринкових відносин у Росії.
З грудня 1993 р. і до тепер аудиторськадіяльність у Росії розвивається бурхливими темпами, збільшується кількістьаудиторських, фірм і атестованих аудиторів, з'являється багато новихпрофесійних періодичних видань, розвивається система професійної підготовкиаудиторів, практично в усіх. адміністративних одиницях Росії створенопрофесійні аудиторські організації.
У 1994 р. було затверджено критеріїобов'язкового аудиту, що суттєво розширило кількість організацій, якіпідлягають обов'язковому аудиту, і збільшило попит на аудиторські послуги.
Розробляються правила (стандарти)аудиторської діяльності. У квітні 1996р. Комісія з аудиторської діяльностірозробила і рекомендувала до використання Порядок складанню аудиторськоговисновку про бухгалтерську звітність. Практично завершено підготовку ще рядуправил (стандартів) з аудиторської діяльності, їх подальше затвердження багатов чому затримується у зв'язку з відсутністю закону про аудиторську діяльність.
Початковий період розвитку аудиту в Росіїзавершився.
/>1.2. Стан аудиту.Законодавча база
Тимчасові правила аудиторської діяльності
в Російській Федерації
Указом Президента Російської Федерації«Про аудиторську діяльність в Російській Федерації» від 22 грудня1993 р. № 2263 було затверджено Тимчасові правила аудиторської діяльності вРосійській Федерації (далі — Тимчасові правила). Передбачалось, що Тимчасові правила діятимуть до прийняттязакону, що регулює аудиторську діяльність.
Усі аудитори — фізичні особи повинні;були до 1 жовтня 1994 р. пройти атестацію на право здійснення аудиторськоїдіяльності; юридичні й фізичні особи, що займаються аудиторською діяльністюсамостійно, зобов'язані були до 1 січня 1995 р. одержати відповідні ліцензії.
Проведення аудиторської діяльності безатестації. починаючи з 1 жовтня 1994 р. і без ліцензії, починаючи з 1 січня1995 р., було заборонено.
Для розробки відповідних документівкоординації робіт з атестації і ліцензування Указом передбачалось створенняКомісії з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації. Комісіюне було наділено будь-якими адміністративними повноваженнями, її рользводилась практично до організації підготовки для Уряду проектів нормативнихактів і положень, необхідних для створення умов аудиторської діяльності вРосії.
Тимчасові правила визначають,аудиторську діяльність як незалежний позавідомчий фінансовий контроль.
Тепер основною метою аудиторської діяльностіє встановлення достовірності і бухгалтерської (фінансової) звітностіорганізацій і відповідності здійснених ними фінансових та господарськихоперацій нормативним актам, чинним в Російській Федерації.
Встановлено, що аудиторська перевіркаможе ї бути1 обов'язковою або ініціативною. Обов'язкова аудиторськаперевірка здійснюється тільки у випадках, прямо встановлених законодавствомРосійської і Федерації, а ініціативна — за рішенням організації. Крім того,відповідно до Тимчасових правил обов’язкова аудиторська перевірка можепровадитися також за дорученням державних органів.
У Тимчасових правилах визначено«супутні» послуги, які можуть надаватися аудиторами: постановка,відновлення і ведення бухгалтерського (фінансового) обліку, складаннядекларацій про доходи бухгалтерську (фінансову) звітність, аналізгосподарсько-фінансової діяльності, оцінка активів і пасивів консультування зпитань фінансового, «податкового» банківського та іншогогосподарського законодавства Російської Федерації, а також навчання і наданняінших послуг за профілем своєї діяльний.
Тимчасові правила забороняють займатисяаудиторам будь-якою підприємницькою діяльністю крім визначеної цими правилами.Неважко помітити, що список «супутніх» послуг далеко не повний. Так,очевидно, проведення аудитором консультацій з неросійського господарськогозаконодавства, якщо формально застосовувати Тимчасові правила, може виявитисянезаконним.
Є одне з положень Тимчасових правил, якедосі все ще не працює. Йдеться про так звані перевірки за замовленнямидержавних органів. Процедура запрошення аудитора дуже докладно описується іТимчасовими правилами. Проте досі не встановлено порядок визначення вартостітакого роду перевірок, і ця норма практично не застосовується.
Сама по собі ідея запрошення аудитора дляпроведення робіт за замовленням прокурора, суду або арбітражного суду невикликає заперечень. Проте Тимчасові правила дають змогу органу дізнання іслідчому за умови наявності санкції прокурора, а також прокурору, суду йарбітражному суду дати аудитору «доручення про проведення аудиторськоїперевірки організації за умови наявності у виробництві зазначених органів порушеної(відновленої виробництвом) кримінальної справи, прийнятої до виробництва(відновленої виробництвом) цивільної справи або справи, підвідомчоїарбітражному суду». Строк проведення аудиторської перевірки за такимдорученням визначається за домовленістю з аудитором і, як правило, не повиненперевищувати двох місяців.
Оплата при проведенні перевірки задорученням органів дізнання, прокурора, слідчого, суду й арбітражного суду. яквизначено в Тимчасових правилах, має здійснюватися попередньо за рахунокорганізації, яку перевіряють, за ставками, щороку затвердженими УрядомРосійської Федерації з врахуванням середньої ставки оплати, що склалася наринку аудиторських послуг. Аудитори категорично заперечують проти такогоспособу, визначенні вартості їх послуг, оскільки для багатьох аудиторськихфірм, і насамперед великих, де ставки суттєво вищі від середніх, це означаєявно збиткові умови роботи.
Тимчасовими правилами встановлюютьсяпевні обмеження для аудиторів і аудиторських фірм на проведений аудиторськихперевірок. Так, аудиторська перевірка не може провадитися аудиторами, якщовони в засновниками, власниками, акціонерами, керівниками та іншими посадовимиособами організації, яку перевіряють, або є із зазначеними особами родичами(батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батькиі діти подружжя). Аудиторські фірми не можуть здійснювати аудиторську перевіркущодо організацій, які є Їх засновниками, власниками, акціонерами, кредиторами,страхувальниками, а також щодо яких ці аудиторські фірми є засновниками, власниками,акціонерами. Також забороняється провадити аудиторські перевірки в організаціях,де цією аудиторською фірмою надавались послуги з відновлення і ведення бухгалтерськогообліку, складання фінансової звітності.
Аудитори можуть самостійно визначатиформи і методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актівРосійської Федерації, а також з конкретних умов договору з організацією абозмісту доручення державного органу.
Результат аудиторської перевірки — висновок аудитора складається з трьох частин — вступної, аналітичної йпідсумкової.
У вступній частині для аудиторської фірмизазначають: юридичну адресу і телефони; порядковий номер, дату видачі й назвуоргану, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, а такожстрок дії ліцензії; номер реєстраційного свідоцтва; номер розрахунковогорахунку; прізвища, імена і по батькові всіх аудиторів, що брали участь уперевірці; для аудитора, який працює самостійно: прізвище, Ім'я і по батькові,стаж роботи аудитором; дату видачі й назву органу, що видав ліцензію наздійснення аудиторської діяльності, а також строк дії ліцензії; номер реєстраційногосвідоцтва; номер розрахункового рахунку.
В аналітичній частині вказують: назву організаціїі період діяльності її, за який здійснюється перевірка; результати експертизиорганізації бухгалтерського (фінансового) обліку, складання відповідноїзвітності і стану внутрішнього контролю; факти, виявлених у ході аудиторськоїперевірки суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерськогообліку і складання фінансової звітності, що впливають на її достовірністьтакож порушень законодавства Російської Федерації при здійсненнігосподарсько-фінансових операцій, які завдали або можуть завдати шкодиінтересам власників організації, держави і третіх осіб.
Підсумкова частина аудиторського висновкумістить запис про підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової)звітності організації. Тільки підсумкова частина висновку призначена для публікаціїі подання заінтересованим користувачам.
У випадку, якщо організацією-замовником уході проведенні перевірки не усунуто суттєві порушення у веденнібухгалтерського (фінансового) обліку, складанні відповідної звітності та додержаннізаконодавства Російської Федерації, у підсумковій частині аудиторськоговисновку робиться запис про неможливість підтвердження достовірностібухгалтерської (фінансової) звітності.
Отже, Тимчасові правила визначають тількидва можливих варіанти: або позитивний, або негативний аудиторський висновок, щозвичайно, не вкладається у норми міжнародних стандартів. Не досить чітким єствердження про те, що «позитивний аудиторський висновок може бути тількиза умови усунення порушень законодавства», оскільки далеко не всякепорушення закону можна «усунути».
Порядок атестації аудиторів на правоздійснення аудиторської діяльності, формування атестаційних комісій і розмірсплати за проведення атестації, а також порядок одержання ліцензій наздійснення аудиторської діяльності затверджуються Урядом Російської Федератза поданням Комісії з аудиторської діяльності при Президенті РосійськоїФедерації.
До атестації допускаються особи, що маютьекономічну або юридичну (вищу або середню спеціальну) освіту, а також стажроботи не менш як три роки з останніх п'яти як аудитора, спеціалістааудиторської організації, бухгалтера економіста, ревізора, керівникапідприємства, наукового працівника або викладача з економічного профілю. Доатестації не допускаються особи засуджені вироком суду із застосуванняпокарання у вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатисяпевною діяльністю у сфері фінансово-господарських відносин протягом відбуттяпокарання і в подальший період до погашення (зняття) судимості в установленомузаконом порядку.
Ліцензії видаються на здійснення:банківського аудиту, аудиту страхових організацій, аудиту бірж, позабюджетнихфондів та інвестиційних інститутів: загального аудиту (аудиту іншихекономічних суб'єктів).
Ліцензії на здійснення аудиторськоїдіяльності можуть бути анульовані тільки органами, які видали їх.
Такі основні положення Тимчасових правил,за якими регулюється аудиторська діяльність у Росії тепер.
/>1.3. СтандартиУ Росії розробка правил (стандартів) заудиторської діяльності розпочалась більш як два роки тому. Перші дев’ятьпроектів стандартів були розроблені й опубліковані у збірнику «Аудит уРосії» (Видання «Контакт» (ФБК) — НИФИ, 1994. -186 с.). У квітні1996 р. перший стандарт з аудиторської діяльності — «Порядок підготовкиаудиторського висновку» було схвалено Комісією з аудиторської діяльності.У процесі доробки перебуває ще рад стандартів.
Проте підготовка і впровадженняаудиторських стандартів відбуваються досить повільно з двох причин. По-перше,немає закону з аудиторської діяльності, без якого неможлива розробка деякихзагальних стандартів, наприклад, стандарту «Принципи аудиту»,оскільки його зміст великою мірою визначатиметься положеннями закону.По-друге, немає органу, якому надано право розробляти і затверджуватистандарти, які б були обов'язковими до застосування. Тепер Комісія заудиторської діяльності за своїм статусом може тільки розробити стандарт ірекомендувати аудиторам застосовувати його. Реально правила і методи роботиаудиторів визначаються органами, що видають ліцензії.
Так, Центральний банк випустивінструкцію, що визначає порядок підготовки аудиторських висновків за звітамибанків, яка багато в чому відрізняється від аналогічного стандарту, схваленогоКомісією з аудиторської діяльності. «Росстрахнадзор» готує своїправила за поданням результатів аудиту. Отже, вже сьогодні можна розглядати якпевну тенденцію розподіл правил і методів аудиту згідно з його видами:загальний (фондів і бірж), банківський і страховий.
Негативні наслідки такого становищаочевидні. У майбутньому законі необхідно обов'язково виключити можливістьзастосування різних стандартів при проведенні аудиту різних типів організацій.Стандарти аудиту повинні бути єдиними і грунтуватися на міжнароднихаудиторських стандартах. Інакше можливе абсолютне домінування на російськомуринку аудиторських послуг міжнародних аудиторських фірм або, що набагатогірше, російським підприємствам буде значно утруднений вихід на міжнародніфінансові ринки.
/>1.4. Ринок аудиторських послугПостійне зростання попиту на аудиторськіпослуги в Росії визначається двома основними факторами: розвиткомгосподарського законодавства і розвитком ринку як такого. В перші роки розвитокаудиту визначається наявністю в нормативних актах вимоги проведення аудиту дляСП, банків, страхових організацій, представництв іноземних фірм. І цей етапзакінчився з прийняттям Тимчасових правил. З 1994р. багато які підприємствапочали розглядати аудит не тільки як обов'язок, визначений законодавче, а й якпотребу і необхідність. Набутий досвід роботи в умовах ринку, вірніше, в умовахвідсутності централізованого управління, підказує, що дешевше користуватисяпослугами професіоналів, ніж розплачуватися за свої помилки.
Особливо великі ризики російських підприємств, пов'язані з нечітким, що швидко змінюється, господарським законодавством, утому числі податковим. Тому аудиторські послуги багато в чому асоціюються у нихіз захистом від цих ризиків. Багато які великі російські підприємства вжеознайомились на практиці з діями податкових органів. І тепер наявність аудиторськоговисновку, що підтверджує достовірність фінансового звіту, багато в чому є дляпідприємства гарантією відсутності претензій з боку державних органів ізсплати податків І відсутності інших порушень законодавства у звітному періоді.
Коло користувачів фінансової звітності,аналогічно тому, що є в країнах з розвиненою ринковою економікою, ще тількиформується в Росії.
Тут доречно зазначити роль міжнароднихаудиторських і консультаційних фірм, що працюють на російському ринку. Дуже важливо, що саме діяльністьміжнародних аудиторських і консалтингових фірм серйозно вплинула і продовжуєбезперечно впливати на розвиток аудиту і консалтингу в Росії.
Відмінні стартові умови для роботиміжнародних аудиторських і консалтингових фірм в Росії було створено внаслідок реалізації багатьох проектів, щофінансуються за рахунок коштів міжнародних організацій.
Міжнародні аудиторські фірми в Росіїпрацюють із «своїми» клієнтами — транснаціональними компаніями, щоприйшли а Росію, а також з великими російськими підприємствами. Останні, якправило, є одержувачами іноземних кредитів, і аудиторський висновок,підготовлений на основі міжнародних аудиторських стандартів, служить їмнеобхідною «перепусткою» у світ міжнародних фінансів.
Інтелектуальний і фінансовий потенціалміжнародних і національних аудиторських фірм незіставні. В дійсності вонипрацюють у певному розумінні на різних поверхах російської економіки. Протенайбільші національні аудиторські фірми у чомусь починають конкурувати в Росіїз фірмами «великої шістки». За деякими даними, окремі міжнародніаудиторські фірми відчувають серйозні труднощі, пов'язані із занадто великоюорієнтацією на проекти, що фінансуються за рахунок міжнародних організацій,надлишковою концентрацією на обслуговуванні «своїх» зарубіжнихклієнтів і недооцінкою національного сектора економіки, помилками у кадровійполітиці з російським персоналом.
Великі російські комерційні банкикористуються послугами міжнародних аудиторських фірм, очевидно, не без підставвважаючи, що це їм допоможе підтвердити свою надійність і солідність передклієнтами не тільки в Росії, а й за її межами.
Дуже часто останнім часом найбільшіросійські підприємства прагнуть користуватися одночасно послугами міжнародних інаціональних аудиторських фірм. Перші виконують аудит І відкривають,підприємству виходи на міжнародні ринки. другі ж працюють як бухгалтерські йподаткові консультанти і знижують ризики підприємства за претензіями з бокудержавних органів.
З введенням Положення про атестацію аудиторіввиникла одна проблема, яка спершу була не дуже помітною на ринку аудиторськихпослуг. З'явилось багато аудиторів, які дають позитивний аудиторський висновок,практично не проводячи аудит. По-перше, це пов'язано з відсутністю на багатьохпідприємствах реального власника, якому необхідна об'єктивна інформація профінансове становище підприємства. Реальний власник багатьох підприємств уРосії — керівництво цихпідприємств, яке не вбачає потреби в розкритті фінансової інформації длязовнішніх користувачів. По-друге, немає офіційних стандартів, що регулюютьпроведення аудиторських перевірок. Тому немає ^ критеріїв для оцінки необхіднихобсягів робіт, які повинен виконати аудитор, щоб зібрати достатні свідчення дляформування думки про достовірність і правильність фінансової звітності.
Отже, з одного боку. в Росії ще несформувався Інститут власників і зовнішніх користувачів фінансової звітності,а з другого — аудиторам необхідно розробити професійні стандарти, за якимиможна було б об'єктивно оцінювати якість їхньої роботи.
/>1.5. КонсалтингУправлінське консультування в Росії — найменшерозвинений напрям, а, отже, і найбільш перспективний. Поки ще не можна сказати,що настає час управлінського консультування, проте, що такий час скоро настане,можна стверджувати з достатньою певністю. Практично закінчилась приватизація.На багатьох підприємствах а Росії з'явився реальний власник, який хоче створитиефективні механізми з контролю й управління своєю власністю. Він безперечнозахоче підвищити ефективність роботи підприємства, його прибутковість, економічністьтощо. Це велике поле діяльності для аудиторських і консалтингових фірм, і тут,на думку деяких експертів, переваги порівняно з міжнародними фірмами матимутьнаціональні фірми, які краще знають конкретні проблеми своїх клієнтів. До тогож і середня вартість послуг відіграватиме не останню роль при виборіконсультантів.
/>1.6. Перспективи.Комісією з аудиторської діяльності приПрезиденті Російської Федерації розроблено проект Закону «Про аудиторськудіяльність», який за постановою Уряду Російської Федерації мав бутиподаний Президенту Російської федерації до 1 січня 1996 р. Проект розроблявся вдва етапна на першому етапі проект розроблявся групою спеціалістів з аудиту уРаді з аудиту, на другому етапі він був практично повністю перероблений згідноз пропозиціями державних служб, що відповідають за організацію атестації йліцензування аудиторів та інших державних органів, представлених в Комісії заудиторської діяльності.
Згідно з чинною процедурою проект Законуможе бути переданий Президенту Російської Федерації тільки після погодження івізування чотирма відомствами: Верховним Судом, Вищим арбітражним судом,Генеральною Прокуратурою і Міністерством юстиції російської федерації. У травні проект Закону передано цимвідомствам для остаточного розгляду і візування.
Велика вірогідність, що Міністерствоюстиції не завізує Закон, оскільки, на його думку, він має передбачатипроведення аудиторських перевірок за замовленнями правоохоронних органів. У цьомувипадку, на думку міністерства, Закон повинен зобов'язувати аудитора провадитиперевірки. Цей проект Закону такого обов'язку для аудиторів не передбачає, узв'язку з цим можна передбачити, що Закон найближчим часом навряд чи потрапитьдо Президента, а рухатиметься ще тривалий час між різними урядовими структурами.
Процедура затвердження Закону триває-розгляд Президентом Російської Федерації, Державною Думою, Радою Федерації.Тому за найбільш оптимістичними оцінками Закон буде прийнято не раніше, ніж учервні 1996р., а його остаточна версія суттєво відрізнятиметься від початковоговаріанта.
Проте у будь-якому випадку цікавими єаналіз проекту Закону, розробленого Комісією з аудиторської діяльності, і йогозіставлення з нині діючими Тимчасовими правилами, що регулюють аудиторськудіяльність. Ця версія Закону багато в чому відображає стан аудиту і розумінняйого суті тепер, у тому числі різними державними відомствами: Міністерствомфінансів, Центральним банком, «Росстрахнадзором» та ін.
У проекті Закону аудиторська діяльністьвизначається як підприємницька діяльність аудиторів, що працюютьіндивідуально, й аудиторських організацій, Власне аудит розглядається як незалежнаперевірка документів бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності. Як і вТимчасових правилах. Закон визначає, що аудит поділяється на обов'язковий іініціативний.
Мета аудиту — встановлення достовірностібухгалтерської звітності осіб, що підлягають аудиту, і відповідностіздійснених ними фінансових операцій нормам законодавства Російської Федерації.
На відміну вій Тимчасових правил упроекті Закону подано поняття достовірності бухгалтерської звітності. Піддостовірністю розуміють такий ступінь точності даних звітності, яка дає змогукомпетентному користувачу звітності робити на її основі правильні висновкипро результати фінансово-господарської діяльності суб'єктів, що підлягаютьаудиту, і приймати рішення, які грунтуються на цих висновках.
У проекті досить докладно визначено, якісупутні аудиту послуги можуть надавати аудитори. Це досить важливо, оскількиніякі інші послуги не можуть розглядатися як аудиторська діяльність. Вонивключають: постановку, відновлення і ведення бухгалтерського обліку, а також складаннябухгалтерської звітності; податкове планування і розрахунок податків; аналіз фінансово-господарської діяльності; консультант з питань бухгалтерськогообліку, економіки, фінансів, податків і управління; надання юридичних послуг угалузі підприємницької діяльності; навчання бухгалтерському обліку, економікиі фінансам, аудиту.
Слід зазначити, що коло послуг доситьобмежене, проте можна надавати й інші послуги «за профілем аудиторськоїдіяльності». На практиці це означає, що через певний час після прийняттяЗакону, можливо, буде затверджено розширений список «аудиторськихпослуг». Наприклад, він може поповнитись видавничою діяльністю завідповідним профілем.
Проектом Закону визначено основні принципиаудиторської діяльності: незалежність, професіоналізм, додержанняконфіденційності й етичних норм.
Деякі принципи більш докладнороз'яснюються безпосередньо у тексті проекту, для інших є відповідне посиланнядо аудиторських стандартів. Зокрема, принцип незалежності досить докладновикладено у проекті, проте його формулювання фактично ідентичне тому, що є уТимчасових правилах.
Разом з тим проектом передбачається, щоокремі сторони аудиторської діяльності регулюватимуться спеціальними правилами(стандартами). Так, прийоми і методи аудиторської діяльності регулюватимутьсяв правилах (стандартах), обов'язкових до застосування.
На жаль, у проекті Закону аудит, як і уТимчасових правилах, поділяється на чотири види: аудит банків та іншихкредитних організацій (банківський аудит); аудит страховик організацій ітовариств взаємного страхування (страховий аудит}; аудит бірж, позабюджетнихфондів і інвестиційних інститутів; аудит інших юридичних і фізичних осіб, щозаймаються підприємницькою діяльністю (загальний аудит).
Розробка і затвердження етичних норм поведінкиаудитора, а також заходів суспільного впливу за їх порушення покладено наЗагальне російське об'єднання аудиторів.
У проекті Закону передбачено, щоздійснення аудиторської діяльності регулюється також правилами (стандартами)аудиторської діяльності.
У проекті Закону визначено, що правила(стандарти) розробляються центральними атестаційно-ліцензійними комісіямиМіністерства фінансів, Центрального банку, «Росстрахнадзором» спільноз Загальноросійським об'єднанням аудиторів з врахуванням спеціалізації осіб, щоздійснюють аудит. Правила ж затверджуються Комісією з аудиторської діяльностіпри Уряді Російської Федерації. Це може. як показує практика, привести дорозробки чотирьох різних наборів стандартів згідно з кількістю видів спеціалізаціїаудиторів. «Творчість» відомств може створити велику неузгодженістьу стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвести до непорівнянностірезультатів аудиту для різних організацій.
Дуже важливим і позитивним моментомпроекту є визначення результату аудиторської перевірки як висловлювання думкиособи, що провадить аудит, про правильність ведення і достовірності бухгалтерськоїзвітності особи, що підлягає аудиту.
Проектом Закону підкреслюється потребавведення спеціальних стандартів, що регламентують порядок документуванняаудиторської перевірки. Підсумкові документи з перевірки — це аудиторськийзвіт і аудиторський висновок. Аудиторський звіт адресується керівникам і (або)власникам особи, що підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хідаудиторської перевірки, виявлені відхилення від установленого порядку веденнябухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської звітності,а також інші відомості, одержані у ході перевірки і передбачені договором напроведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-яких користувачівбухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту, і містить думку аудиторапро достовірність бухгалтерської звітності й відповідності порядку веденнябухгалтерського обліку вимогам, установленим нормами актів законодавства,чинних у Російській федерації. Проект Закону передбачає кримінальнувідповідальність за підготовку явно неправдивих аудиторського висновку йаудиторського звіту. При цьому розглядається відповідальність за підготовку явнонеправдивого позитивного аудиторського висновку, хоча теоретично можливівипадки видачі й явно неправдивого негативного аудиторського висновку.
Як і в Тимчасових правилах, у проектіЗакону передбачено, що аудиторською діяльністю можуть займатися фізичні особий аудиторські організації. Фізична особа мас бути зареєстрована як індивідуальнийпідприємець. Аудиторською організацію може бути комерційна організація, щоздійснює винятково аудиторську діяльність і має будь-яку організаційно-правовуформу, передбачену Законом за винятком відкритого акціонерного товариства.
Аудиторські організації можутьздійснювати свою діяльність тільки при додержанні таких обов'язкових умов:
- атестованимаудиторам, які є громадянами Російської Федерації, і (або) аудиторськиморганізаціям, що одержали ліцензії й створені без участі (прямої або непрямої)іноземних громадян, осіб без громадянства й іноземних юридичних осіб, повинноналежати більш як половина голосів, які враховуються при прийнятті рішеньорганами управління аудиторської організації;
- у штаті аудиторськоїорганізації повинно бути не менш ніж два атестованих аудитори, що постійнопрацюють у ній і мають аудиторську спеціалізацію, яка відповідає профілюодержаної цією організацією ліцензії на право здійснення аудиторськоїдіяльності.
Отже, у проекті Закону стверджуєтьсяпріоритет російського громадянства при створенні аудиторських організацій.Щодо вимоги, згідно з якою для одержання відповідної ліцензії необхідно мати в аудиторській організації щонайменше два атестованих аудитори за необхідноюспеціальністю, то вона в надто нелогічною і непослідовною. Цей же проект Законупередбачає видачу ліцензії одному атестованому аудитору, якщо він зареєстрований як індивідуальний підприємець.
Важливо зазначити, що проектом Законупередбачаються два нових моменти порівняно з чинним порядком, По-перше,передбачається обмежена матеріальна відповідальність аудиторів. Так. розмірвідшкодування визначається у межах збитків у вигляді реального збитку,завданого особі, що підлягає аудиту без врахування втраченої вигоди. При цьомумаксимальна сума реального збитку, що підлягає відшкодуванню, не можеперевищувати трикратного розміру оплати послуг особи, що здійснювала аудит. І,по-друге, вводиться обов'язкове страхування цивільно-правовоївідповідальності аудиторів. Остання вимога, якщо цей проект буде прийнято,набуде чинності тільки з моменту визначення видів, умов і порядку проведенняобов'язкового страхування аудиторів відповідним федеральним законом.
Порядок атестації на право здійсненняаудиторської діяльності та ліцензування цієї діяльності передбачений у проектіЗакону, практично ідентичний діючому.
Заслуговує на увагу зміна вимог до осіб,яких допускають до атестації. Так, до атестації передбачається допускати дієздатнихгромадян Російської Федерації, іноземних громадян і осіб без громадянства, якімають вищу або середню спеціальну освіту за спеціалізацією, пов'язаною збухгалтерським обліком, фінансово-господарською діяльністю або аудитом. Отже,спеціалісти з юридичною освітою вже не зможуть одержувати атестат аудитора, Нажаль, незважаючи на численні побажання, як і раніше тільки спеціалісти зекономічною освітою матимуть право складати атестаційні іспити.
Вимоги до стажу роботи тих, когоатестують, відповідають діючим, проте передбачається суттєво посилити вимогищодо відповідності виду практичної діяльності профільної спеціальності, так,щоб претендувати на те, щоб стати атестованим у галузі банківського аудиту,необхідно мати стаж практичної роботи за профільною спеціальністю не менш ніжтри роки з останніх п'яти, що передували зверненню за одержаннямкваліфікаційного атестата аудитора.
У проекті суттєво змінюються статус іроль. Комісії з аудиторської діяльності. Вона діятиме при Уряді РосійськоїФедерації і складатиметься з 14 членів і голови. Сім членів Комісії та їїголова -представляють федеральні органи державної влади (серед них вобов'язковому пороку представники Міністерства фінансів, Центрального банку іРосстрахнадзора); інші сім членів, що представляють інтересиЗагальноросійського об'єднання аудиторів, включаються до складу Комісії згідноз рішенням органу управління цього об'єднання.
На жаль, серед переліку завдань, щовирішує Комісія, немає завдання контролю за додержанням чинного законодавстварегулювання у галузі аудиторської діяльності.
Слід звернути увагу на надзвичайно широкіправа атестаційно-ліцензійних комісій, що надає проект Закону, Так,атестаційно-ліцензійні комісії зможуть контролювати якість аудиторських перевірок,а також здійснювати переперевірки. Це призведе до збільшення чисельностідержавного апарату, оскільки виникне потреба створення при кожнійатестаційно-ліцензійній комісії підрозділів Із суттєвою кількістювисококваліфікованих спеціалістів, що сьогодні абсолютно нереально.
На закінчення слід зазначити, що на етапіпроходження проекту Закону у Державній Думі необхідно створити групуавторитетних експертів, які зможуть доопрацювати Закон, щоб він найбільшоюмірою сприяв створенню нормального ринкового механізму і максимально б враховувавсвітовий досвід створення інституту аудиту. В зв'язку з останнім бажана участьміжнародних експертів при доопрацюванні цього проекту Закону.
/>2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬЗакон Республіки Білорусь «Проаудиторську діяльність» було прийнято у листопаді 1994 р.
Законом аудиторська діяльність (аудит)визначається як «незалежна перевірка аудиторами і аудиторськимиорганізаціями бухгалтерської (фінансової звітності та інших документівсуб'єктів господарювання з метою оцінки достовірності та відповідностіздійснених фінансових і господарських операцій законодавству РеспублікиБілорусь, спрямована на захист інтересів власників, надання допомоги суб'єктамгосподарювання, і сприяння їм у правильності розрахунків з бюджетом і впіднесенні ефективності їх діяльності».
Отже, в Білорусі аудиторська діяльність іаудиторська перевірка — синоніми. Проте саме поняття аудиторської перевіркизначно розширено.
Так, у процесі проведення аудиту аудиторзобов'язаний дати висновок про стан і зміст річної бухгалтерської (фінансової)звітності; про достовірність і повноту річного балансу; про «потенційніможливості суб'єктів господарювання з приймання інвестицій і участі вздійсненні інноваційних проектів».
Аудиторська перевірка повинна також провадитисяперед «вибором підприємств при визначенні учасників інноваційних проектів,при цільовому використанні кредитних ресурсів та інвестицій; при перевірцісвоєчасності й повноти формування статутного капіталу; при перевірціфінансового становища емітентів цінних паперів; при відчуженні майна державнихпідприємств, при здаванні майна державних підприємств в оренду в процесіприватизації в разі визнання неплатоспроможними або банкрутами суб'єктівгосподарювання.
Список інших аудиторських послуг, щовизначається Законом, аналогічний російському.
Законом визначено поняття зовнішнього івнутрішнього аудиту. Зовнішній аудит — незалежна форма аудиту, внутрішній — внутрішня форма контролю.
Як і в інших країнах СНД в Білорусі аудитподіляється на обов'язковий і ініціативний. Обов'язкова аудиторська перевіркапровадиться у випадках, установлених законодавством, ініціативна — за рішеннямсуб’єктів господарювання або власника.
До атестації на право займатисяаудиторською діяльністю допускаються особи, що мають вищу економічну абоюридичну освіту, а також стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років.Іноземні громадяни можуть нарівні з громадянами Білорусі одержувати атестат ізайматися аудиторською діяльністю.
Керівництво і розробку спеціальнихпрофесійних стандартів з аудиторської діяльності в Республіці здійснюєАудиторська палата. Передбачено обов'язкове членство в Аудиторській палаті.Усі аудитори й аудиторські організації зобов'язані бути членами Аудиторськоїпалати.
Аудиторська палата об'єднує аудиторів наоснові обов'язкового членства і фінансується за рахунок обов'язкових членськихвнесків. Порядок внесення внесків та їхні розміри визначаються керівним органомАудиторської палати. Рішення Аудиторської палати обов'язкові для аудиторів іаудиторських організацій.
Для досягнення професійних цілей ізахисту своїх інтересів аудитори можуть створювати громадські професійніоб'єднання.
У Білорусі організація аудиторськоїдіяльності, порядок атестації спеціалістів і видача їм ліцензій на правозайняття аудиторською діяльністю, ліцензування аудиторських організацій,ведення державного реєстру аудиторів І аудиторських організацій та інші питанняаудиту е компетенцією Кабінету Міністрів.
/>3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАНЗакон Республіки Казахстан „Про аудиторськудіяльність“ було прийнято в жовтні 1993 р.
У Законі розділено поняття аудиту й аудиторськоїдіяльності.
Закон визначає аудит як перевірку бухгалтерськоїзвітності, обліку первинних документів та іншої інформації профінансово-господарську діяльність господарюючих суб'єктів з метою визначеннядостовірності їх звітності, обліку, повноти і відповідності чинномузаконодавству і встановленим нормативам.
Під аудиторською діяльністю розуміють підприємницькудіяльність у вигляді організаційного і методичного забезпечення аудиту,практичного виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторськихпослуг.
Перелік „супутніх“ послуг дещовідрізняється від переліків аналогічних послуг в інших країнах СНД. До іншихаудиторських послуг відносять: експертизу, консультації з питаньфінансово-господарської діяльності, бухгалтерського обліку фінансів,оподаткування, права, банківської і страхової справи, екології, правильноїорганізації виробництва, маркетингу, проведення аналізу і прогнозуванняфінансового становища.
У Казахстані дозволяється діяльністьіноземних аудиторів, Іноземні аудитори і фірми повинні одержати вустановленому порядку дозвіл від Кваліфікаційної комісії на право зайняттяаудиторською діяльністю на території Республіки Казахстан. Підприємства маютьправо залучати зарубіжних аудиторів і аудиторські фірми для проведення перевіркифінансово-господарської діяльності.
Особливістю в введення у Закон статусу помічникааудитора. Помічник аудитора — це особа з вищою або середньою спеціальною освітою.Він не користується правом підпису аудиторського висновку, експертноговисновку, довідки або іншого офіційного документа про проведення аудиту.Взаємовідносини аудитора і помічника, обсяг робіт, які виконує помічник, оплатапраці та інші питання, що стосуються його діяльності, визначаються чиннимзаконодавством і взаємного угодою. Час роботи як помічника аудитора включаєтьсяв стаж роботи, необхідний для одержання свідоцтва на право зайняттяаудиторською діяльністю.
У Законі не визначається зміст аудиторськоговисновку, а є посилання до відповідних стандартів.
Атестацій аудиторів у Казахстаніздійснюється Кваліфікаційною комісією.
До атестації допускаються особи, що маютьвищу або середню спеціальну освіту, а також досвід економічної, фінансової, обліково-аналітичної,контрольно-ревізійної або правової роботи.
Кваліфікаційне свідоцтво видаєтьсястроком на п'ять років.
Атестація претендентів, у тому числі ііноземних, що бажають займатися аудиторською діяльністю, здійснюєтьсяКваліфікаційною комісією при. Міністерстві фінансів Республіки Казахстан.Кваліфікаційна комісія формується з однакової кількості представників аудиторіві працівників державних органів строком на п’ять років.
Суперечності, що виникають між аудиторами(аудиторськими фірмами) та їхніми замовниками, можуть вирішуватися судом абоПалатою аудиторів Республіки Казахстан, якщо це передбачено в договорі.
Відповідальність аудиторів і аудиторськихфірм за.кваліфіковане й якісне виконання своїх обов’язків визначаєтьсязаконодавством і договором. Матеріальна відповідальність аудиторів іаудиторських фірм у зв’язку із завданням збитків замовнику внаслідок неякісногопроведення аудиту повинна передбачатися в договорі.
Як випливає з тексту Закону, аудиторськіфірми і аудитори повинні застрахувати свою матеріальну відповідальність, протецей механізм у Законі не визначено.
Палата аудиторів — громадське об’єднанняаудиторських фірм, окремих аудиторів Казахстану та інших держав.
Інші Положення Закону в основномузбігаються з основними положеннями аналогічних актів інших країн СНД.
/>/>/>Завершення.З переходом до ринкових відносин в економіці країн СНДвиникли нові проблеми і потреби, обумовлені появою нових спеціальностей і новихтеоретичних і практичних дисциплін, в тому числі і аудиторського контролю.
Сам аудиторський контроль важко віднести донововведень ринкових відносин, але новим є поява незалежного контролю, якийзабезпечує реалізацію практичної суспільної необхідності — підтвердженнядостовірності фінансової інформації про діяльність економічних суб’єктів вінтересах користувачів цієї інформації. Новим є те, що незалежний аудиторськийконтроль — це підприємницька діяльність, здійснюється на комерційній основі зарахунок економічних суб’єктів, що перевіряються.
Фактично процес створення незалежного аудиторськогоконтролю продовжується в країнах СНД вже досить довгий термін, але попереду щевелика робота по підготовці, атестації та ліцензування кваліфікованих кадріваудиту, які б відповідали своїм рівнем кваліфікації світовому рівню.
Не викликає сумнівів, що розвиток аудиторськоїдіяльності в країнах СНД, затвердження нормативно-законодавчої бази істандартів аудиту буде проходити безперервно, разом з вдосконаленням іншихекономічних інститутів та економіки в цілому.
/>/> Література.1. “Про аудиторськудіяльність у Російській Федерації”. Указ Президента РФ від 22.12.93 р. №2263.
2. Аудит у Росії. Законодавство. Стандарти. — М.: Вид-во “Инвест Фонд”, 1994 — 192 с.
3. Білуха М.Т. „КурсАудита“ підручник. — К.: Вища шк. — Знання, 1998. — 574 с.
4. Додж Р. Посібник ізстандартів і норм Аудита: Пер. с англ.; передмова С.А. Стукова. — М.: Фінансиі статистика; ЮНИТИ, 1992. — 240 с.
5. Робертсон Дж. Аудит. Перекл. з англ. — М.: KPMG, Аудиторська фірма ”Контакт”, 1993. — 496 с.
6. Сопко В.В. „Аудит вкраїнах співдружності незалежних держав“ — Ж.: „Бухгалтерський облікі аудит“ №8 1996 рік Ст. 4-12.
7. Тимчасові правилааудиторської діяльності в Російській Федерації. Затверджені Указом ПрезидентаРФ від 22.12.93 р. №2263.
8. Цивільний кодекс РФ. — М., 1994.
9. Шеремент А.Д., Суйц В.П.Аудит: Навчальний посібник. — М.: ИНФА-М, 1995 — 240 с.