Реферат: Цукрові буряки

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРОДУКТИВНІСТЬЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ.

1.1. Агрохімічні основивикористання на добриво соломи

1.2. Продуктивність цукровихбуряків при застосуванні різних видів органічних добрив

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1.  Ботанічна і біологічнахарактеристика цукрових буряків

2.2.  Особливості гібриду«Ювілейний»

РОЗДІЛ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКАПРОВЕДКІІІІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1.  Характеристика грунту

3.2. Погодні умовив рокипроведення досліджень

3.3.  Схема досліду

3.4.  Агротехніка вирощуванняцукрових буряків у досліді

3.5.  Методика проведення досліджень

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИДОСЛІДЖЕНЬ

4.1.   Зміна агрохімічнихпоказників родючості грунту при засто­суванні різних видів органічних добрив

4.2. Вміст вологи в грунті іїї використання рослинами цукрових буряків

4.3. Ріст рослин і формування  врожаю  цукрових -: буряків за різного органічного удобрення

4.4. Технологічні   якості  коренеплодів цукрових буряків у залежності від застосування різних видіворганічних добрив


РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ

ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІБУРЯКИ.

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ  ІІРИЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ВИДІВ

ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІБУРЯКИ

РОЗДІЛ 7. ОХОРОНАНАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІДЦУКРОВІ БУРЯКИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

Подальший  розвиток  землеробства  нерозривно   пов'язаний  із систематичним збільшенням виробництва всіх видівдобрив та удосконаленням технологій їх застосування.

Важливу роль у збільшенніврожайності відіграють органічні добрива. Навіть в перспективі, колипромисловість буде поставляти сільському господарству мінеральних добрив уоб'ємі, достатньому для отримання максимальних урожаїв, значення органічнихдобрив як джерела вуглецю для відтворення гумусу в грунті, фактору покращенняйого властивостей і умов живлення рослинне зменшиться.

Розрахунки балансу гумусуорних грунтів України показали, що для компенсації втрат органічної речовиниґрунту в зоні Лісостепу необхідно вносити 11-13 т/га гною, а для забезпеченняпозитивного балансу — не менше 15-18 т/га [10].

Із усіх видів органічнихдобрив перше місце по значимості займає підстилковий гній. Проте за умоврізкого скорочення поголів'я худоби значно зменшилось виробництво ізастосування останнього. Зокрема в Черкаській області під урожай 2000 рокувнесено по 2,5 тонн гною в розрахунку на 1 га ріллі, проти 10,6 т/га в 1990 році. Тому зростає актуальність пошуку ефективних нетрадиційних для регіонуорганічних добрив — нетоварної частини врожаю з метою стабілізації і навітьрозширеного відтворення ґрунтової родючості і на цій основі підвищенняпродуктивності вирощуваних сільськогосподарських культур.

У світовій практиціпоняття «біологічного землеробства», яке насамперед передбачає замінумінеральних добрив на місцеві органічні, розширюється до концепції«відтворювального землеробства», тобто «створення стійкогосільського господарства з низькими виробничими затратами і собі вартостіпродукції,” за рахунок оптимального використання агропотенціалу  грунту таможливостей господарства.

Дослідження  порівняльної    діїсоломи та гною мають глибоку історію [6, 7, 17, 30] і залишаються предметомвивчення багатьох науковців сучасності [8. 18]. Встановлена достатньо високаефективність застосування соломи і азотних добрив під основні сільськогосподарськікультури. Проте в умовах нестійкого зволоження  відсутні матеріали дляобгрунтування доцільності використання нетоварної частини урожаю озимоїпшениці, під основну технічну культуру — цукрові буряки, що і обумовилонеобхідність проведення досліджень, представлених в даній роботі.


РОЗДІЛ 1

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД    ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ

 

1.1. Агрохімічні основивикористання на добриво соломи.

На думку багатьох вчених,у збільшенні виробництва та застосування органічних добрив важливе значення маєне товарна продукція рослин-солома, яка є дешевим та ефективним засобом підвищенняродючості грунту і продуктивності культур [10, 44].

Солома — це надземначастина зернових культур, що залишається після їх обмолоту в повній стиглостізерна, тобто вона являє собою листя і стебла рослин або ту частину, з якоїрухомі поживні речовини в процесі дозрівання переходили в зерно [1]. В Росіїодні з перших досліджень по використанню соломи для удобрення сільськогосподарськихкультур були проведені Д.М. Прянишніковим [30] та О. О.Калужським [17].

Залежно від агротехнікивирощування, грунтово-кліматичних умов, добрив та типу злаків склад соломизначно варіює. Як правило, солома містить близько 15% води; 80% — органічнихречовин і до 5% зольних елементів [1,2]. В середньому з однією тонною соломи вгрунт вноситься близько 800 кг органічної речовини, 3,5-5,5 кг азоту, 0,7-1,7 кг фосфору, 5,5-13,7 калію, 2,2-9,2 кальцію, 0,5-1,7 магнію, 1,2-2,0 сірки, атакож мідь, бор, цинк, молібден, марганець, кобальт та інші мікроелементи [2,45]. Все це вказує на досить значну цінність соломи як джереланайрізноманітніших органічних і мінеральних речовин для рослин та відтворенняродючості грунту.

При оцінці соломи злаковихкультур, як органічного добрива, велике значення має не тільки наявність в нійтих чи інших речовин, але і їх співвідношення. Особливо це стосується вуглецю іазоту. При відношенні їх 20...30:1 найбільш швидко проходить розклад органічноїречовини і найефективніше   використовується   азот   грунту    [1]. Внаслідок широкого співвідношення С:N в соломі (приблизно 100: 1) внесення її в грунтвикликає

інтенсивне біологічне закріпленняґрунтового азоту. Вміст рухомих форм азоту  в грунті прицьому різко знижується, і рослини страждають від його нестачі [2].

Тому солома, як органічнедобриво, може  бути ефективною тільки  при обов'язковому доповненні її азотнимидобривами Як правило, на кожну тонну соломи рекомендується вносити по  8-12  кг  діючої речовини азоту [14-16, 18, 30, 31, 34, 43, 44, 47]. Вирівнюючу  дозуазоту краще вносити у вигляді аміачної селітри, сечовини або сульфату амонію [45]. При заорюванні соломи доцільно також внести взапас фосфорні, а інколи і калійні добрива [ 1, 20, 45].Кількість внесеної соломи залежить від врожайності попередньої зерновоїкультури та співвідношення її з зерном і, як правило, становить не більше 6т/га. Солому доцільно подрібнити і рівномірно розподілити по поверхні поляодночасно із збиранням урожаю зерна. Роздільне проведення операції потребуєзбільшення витрат і залежить від погоди, крім того, знижується продуктивністьпраці, дія і економічна ефективність добрива [1, 45]. Своєчасне і якіснелущення стерні з наступною оранкою — найбільш надійний агротехнічний прийомзаробки соломи в грунт [14].

Дослідженнями, проведенимияк у нашій країні, так і за її межами, відмічено позитивний вплив внесеннясоломи, як органічного добрива, на вміст основних поживних елементів у грунті.Причому найкраще ця дія проявляється за сумісного використання соломи разом змінеральними добривами. Зокрема в дослідах Г.І. Іванця [14] на час сівби цукровихбуряків на варіанті з внесенням соломи, 6-8 т/га у поєднанні з N120Р120К120 вміст у грунті нітратів становив 1,92 мг при 1,42 на контролі. Вміструхомих сполук фосфору і калію також був вищий відповідно на 8 і 6 мг/кг грунту.Систематичне використання мінеральних добрим і соломи на вилугуваному  чорноземіпівденного Лісостепу Західного Сибіру сприяло підвищенню вмісту нітратів укінці першої ротації сівозміни в шарі грунту 0-40 см на 2,7-14 мг/кг, рухомихсполук фосфору в шарі 0-20см на 28-32 мг/кг. Згідно даних інших науковців [41],внесення 3 т/га соломи в поєднанні з N30 забезпечувало бездефіцитний балансазоту в сівозміні, а при використанні фосфорних добрив – Р34 як окремо, так і зсоломою (3 т/га) отримано оптимальний баланс фосфору. Позитивний баланс каліювідмічений при внесенні К18 на фоні 3 т/га соломи. Збільшеннявмісту мінерального азоту спостерігалось при тривалому внесенні подрібненоїсоломи з додатковим внесенням азотних добрив [34]. Також відмічено підвищеннявмісту рухомих сполук фосфору та калію [47].

При внесенні соломи, атакож при поєднанні її застосування з внесенням гною не виявлено суттєвоїрізниці в показниках гідролітичній кислотності, рН сольової і водної витяжки тасуми обмінних основ [1, 20, 45].

Внесення соломи позитивновпливає на агрофізичні властивості ґрунту [З, 11, 14, 16, 35]. Так, в умовахБілорусії при внесенні 4 т/га соломи забезпечення рослин вологою в усі фазирозвитку було вище ніж без її використання [35]. Систематичне використання узерно-паровій сівозміні мінеральних добрив і соломи в дозі 2,6-3,0 т/гасівозмінної площі на чорноземі вилугуваному південного Лісостепу ЗахідногоСибіру сприяло зниженню витрат продуктивної вологи на 5,8-28,6% [41]. Зменшеннявипарування і збереження ґрунтової вологи при мульчуванні соломою відмічено уроботах А.І. Борсукова [3].

Отже, за умов інтенсивноговикористання землі, насичення грунтів органікою за допомогою використаннянетоварної частини врожаю в поєднані з азотними добривами є досить суттєвимджерелом поповнення запасів гумусу і поживних речовин у грунті, а такожпотужним фактором підвищення його біологічної активності та поліпшенняагрохімічних і агрофізичних параметрів.

1.2. Продуктивністьцукрових буряків при застосуванні різних видів органічних добрив

Вирощування цукровихбуряків на родючих, багатих органічними речовинами грунтах є головною умовоюформування високої та стабільної врожайності коренеплодів. Через нестачу гноюбільшість господарств працює на природній родючості грунту, що веде до недоборузначної кількості продукції буряківництва. В даний час негативним наслідком цьогоможе бути проблема вирощування цукрових буряків через зниження економічної ефективностіїх виробництва. Тому питання про використання інших видів органічних добрив дляудобрення цукрових буряків досить актуальне і знайшло відображення у багатьохдослідженнях, проведених як у нашій країні, так і за її межами.

Згідно даних М.К. Шикули[44], використання соломи в кількості 7-8 т/га з компенсуючою дозою азоту (зрозрахунку 10 кг на 1 тонну соломи) за своєю дією і післядією на врожайністьсільськогосподарських культур не поступається застосуванню 35-40 т/га гною.

Г.І. Іванець [14] наводитьдані дослідів Драбівської дослідної станції рільництва, де при внесенні 4-6т/га соломи отримали 35,7 т/га коренеплодів цукрових буряків, а при поєднаннісоломи з N90 — 37,9 т/га, проти 33,5 т/га на контролі. Врожайність цукровихбуряків у дослідах Білоцерківської дослідно-селекційної станції на чорноземіглибокому вилугуваному значно збільшувалась при внесенні 5 т соломи з N90P90K90тоді як при використані  соломи без добрив — знижувалась.

За традиційного обробітку(оранка на 28-30 см) на варіанті N60Р60К60+ солома 2,4 т/га + N24 всередньому за три роки отримано на 6,8 т/га корене­плодів цукрових буряківбільше, ніж на варіанті N60P60K90 та на 1,5 т/га менше в порівнянні з варіантом N60P60K90 + гній 12 т/га. За мінімального обробіткугрунту на 10-12 см ця різниця становила 7,5 та 2,0 т/га відповідно [25].

Згідно даних Барійськогоуніверситету (Франція) [27], при заорюванні ячмінної соломи (6 т/га + N50) іпри додаванні азотних добрив у дозі 0;80 та 160 кг/га зібрано коренеплодівцукрових буряків відповідно: 17,3, 30,3 та 39,8 т/га, тоді як при внесенні лишемінеральних добрив 11,2, 23,7 та 33,8 т/га. За умов використання соломи збірцукру зріс до 3,69 т/га, проти 2,76 т/га без неї. При цьому післядія добривпроявлялась на другій (пшениця) і третій (ячмінь) культурах. Так, врожайністьзерна і збір соломи пшениці на варіантах з використанням соломи становив 2,6 і4,8 т/га, а без її внесення — 2,3 і 4,3 т/га. Врожайність зерна ячменю відповіднобула 2,6 і 2,5 т/га, а збір соломи — 4,0 і 3,7 т/га.

Внесення соломи озимоїпшениці у дозі 5 т/га разом з добривами на чорноземі деградованому Чехо-Словаччинизбільшило врожайність корене­плодів цукрових буряків на 2,1 т, на каштановихгрунтах — на 6,9 т/га [14].

В дослідженнях    натемно-сірому лісовому грунті на третій рік після

внесення N120Р120К120+солома3 т/га приріст   врожаю зерна озимої пшениці становив 16,9%,   на варіанті N120P120K120- 11,9%, гній 30 т/га + N120P120К120-18,3% [9].

На підставі наведенихданих можна прийти до висновку, що використання побічної продукції тамінеральних добрив  за сучасних умов господарювання як один із основних заходів,які можуть призупинити зниження родючості грунтів, зменшити залежність відтехногенних факторів, підвищити  врожайність  сільськогосподарських культур та конкурентноздатністьвиробництва.

Проте, як видно зпроведеного огляду джерел наукової літератури, за

результатами   різних  дослідників   дані   про вплив альтернативних  видів органічних   добрив   розрізняються.   А   тому   вони  потребують уточнення і коректування   відповідно   до    конкретних  грунтово-кліматичних       умом   і вирощуваної агрокультури.


РОЗДІЛ 2

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

2.1. Ботанічна ібіологічна характеристика цукрових буряків

Цукрові буряки належать дородини лободових. Це дворічна рослина, яка в перший рік життя утворює ряснурозетку прикореневого листя і потовщений коренеплід для одержання цукру.

Розрізняють фабричніцукрові буряки, коренеплоди яких призначені для промислової переробки іматочні, що використовуються для одержання насіння. Буряки другого року життя(висадки) з проростаючих вічок головки утворюють розетку листя, а згодом квітоносніпагони з великою кількістю квіток. Цвітіння висадків триває 20-40 днів. Утвореннянасіння закінчується через 3-4 неділі після запилення квіток. Якщо квітки напогонах розташовані групами, то з них утворюються клубочки багаторостковихцукрових буряків (супліддя двох або більше плодів, що зростаються між собою).При поодинокому розміщенні квіток формуються однонасінні плоди. Сучасноюселекцією доведено однонасінність кращих сортів і гібридів до 95 і більшепроцентів. Для виробничих посівів використовують плоди і клубочки цукровихбуряків першої 4,5-5,5 мм і другої — 3,5-4,5 мм фракції. Маса 1000 насінин коливається від 10 до 30 і більше грамів. На долю власне насінини припадає лише20-35%. При збільшенні розміру насіння, особливо в полігібридних цукрових буряківцей процент знижується.

Насіння цукрових буряківактивно проростають при середньодобовій температурі 6-7 С в шарі грунту 0-10см.Сходи витримують приморозки до 4-5°С, якщо вони наступають не після тривалогоперіоду теплої погоди.

 Рослини цукрових буряківна першому році життя утворюють у середньому 50-60 листків із загальною площеюв липні-серпні від 3 до 6 тис см², або 50-60 тис м²/га.

У фазі 2-4 пари листківпроходить линька — розтріскування і скидання первинної   кори   кореня.    Коренева   система    цукрових буряків до  часу максимального її розвитку розповсюджується в сторони до 1 м і  проникає вгрунт на глибину більше 2 м.

Холодна погода на початку вегетаціїє головною фенологічною причиною цвітушності. Сума активних температур, щовикористовуються цукровими буряками за вегетацію складає 2200-2400°С. Якрослини тривалого дня вони потребують умов з притокою до 3000 МДж на 1м²:сумарної сонячної радіації і до 1500-1800 МДж/м² ФАР. Транспіраційнийкоефіцієнт в середньому складає 397, витрати води на утворення врожаю коренеплодів50 т/га — до 4000 м³. Найбільше споживання води приходиться налипень-серпень. Оптимальна вологість грунту — 60-70% повної вологоємкості.

На утворення 1ткоренеплодів і відповідної кількості гички рослини цукрових буряківвикористовують 5-6 кг азоту, 1,5-2,0 Р2О5 і 6-7 кг К2О. Крім того, вони споживають значну кількість кальцію, магнію і сірки, вимогливі також донаявності в грунті мікроелементів — бору, марганцю, міді, цинку, молібдену.

При інтенсивному ростірослин один гектар посіву цукрових буряків споживає до тони вуглекислого газуза день. Слід враховувати, що вміст СО2 у повітрі складаєлише 0,03%. Тому важлива роль належить органічним добривам не тільки як джерелаелементів кореневого живлення, але і СО2.

Найважливішою біологічноювластивістю цукрових буряків як спеціалізованого цукроносія є здатністьнакопичувати в середньому 17-20% цукру від маси коренеплоду. Проте вихід цукруз одиниці маси коренеплоду і його виробництво з гектару посіву визначаєтьсявмістом не тільки сахарози, але і інших компонентів хімічного складу,оптимальне поєднання яких можна досягти лише за високого рівня культуриземлеробства.


2.2 Особливості гібриду”Ювілейний”

Виведений в Центральнійселекційно-генетичній станції ВНІЦ (Умань) і Верхняцькій дослідно-селекційнійстанції методом гібридизації однонасінного чоловічостерильнго диплоїду збагатонасінними буряками (однонасінний диплоїдний гібрид на стерильній основі)при співвідношенні компонентів 3:1.

Гібрид урожайно-цукристогонапрямку. Посівні якості насіння високі: схожість — 85%, однонасінність — 95%.Це дозволяє висівати насіння на задану кінцеву густоту. Уражується хворобами нарівні стандарту. За даними сортодільниць Черкаської області цей гібридпорівняно з районованими сортами збільшує на 3,5-6,5 ц/га вихід цукру припереробці на заводах. Досить важливою особливістю гібриду є рівномірне заглибленнякоренеплоду в грунт, що позитивно впливає на механізоване збирання врожаю.Стійкий до цвітушності. Гібрид характеризується високою урожайністюкоренеплодів (46,6-58,2 т/га) та цукристістю (17,0-17,8%).

Насіння гібриду Ювілейнийвідрізняється від інших сортових популяцій більшою технологічністю — вищіпоказники окружності, вирівненості, схожості і менша маса 1000 плодів. В одномукілограмі насіння цього гібриду посівних одиниць в 1,5 рази більше ніж вЯлтушківського однонасінного 30, в 2 і 2,5 рази відповідно до Верхняцького 103і Білоцерківського полігібриду 2. Тобто потреба насіння на 1 га гібриду Ювілейний на вказану величину буде нижчою.


РОЗДІЛ 3

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

3.1. Характеристика ґрунту.

Експериментальну частинуроботи виконано протягом 2004-2006 рр.

на дослідному поліУманської державної аграрної академії (УДАА), розміщеної в Маньківськомуприродно-сільськогосподарському районі Середньодніпровсько-Бузького округуЛісостепової правобережної провінції  України   з  географічними  координатами  за  Гринвічем  48°  46' північної широти, 30º   14' східноїдовготи з висотою над рівнем моря 245 м.

Рельєф дослідного поля — вирівняне плато водорозділу з пологими (1-2°) схилами південно-східної тапівнічно-західної експозиції.

Ґрунт дослідного поля — чорнозем опідзолений середньо-гумусний на лесі.  Згідно класифікації Н.А.Качинського, за гранулометричним складом він відноситься до важкосуглинкового,оскільки в орному шарі містить 48,8% фізичного піску (часточки > 0,01 мм) і 51,2% фізичної глини (часточки < 0,01 мм) з яких 31,2% припадає на мулисту фракцію. Запрофілем ґрунт характеризується відносною однорідністю гранулометричного івалового хімічного складу, вилугованістю легкорозчинних сполук, ілювіальністюкарбонатів (на глибині 115—120 см). Такі ґрунти типові для даної зони, вонизаймають близько 16% загальної площі Лісостепу України. Основні агрохімічніпоказники ґрунту дослідного поля представлені в табл. 3.1.

Таблиця 2.1

Агрохімічна характеристика чорнозему опідзоленого польового короткотривалогодосліду, 2004-2006 рр.

Показник Метод визначення Шар ґрунту, см 0-30 30-50 Гумус, % За Тюріним 3,31 2,98 Азот легкогідролізованний, мг/кг За Корнфілдом 103 89 Рухомі фосфати, мг/кг За Чиріковим 132 109 Обмінний калій, мг/кг За Чиріковим 120 105 рН сольової суспензії Потенціометричний 5,50 5,75 Гідролітична кислотність, смоль/кг За Капенном 2,25 1,94 Ступінь насичення основами, % За Хіссинком 89,8 92,5

Отже, ґрунт дослідногополя за сукупністю фізико-хімічних властивостей відповідає ґрунтовимрізновидностям помірно континентальної східноєвропейської фації, в межах якоїможуть мати значення результати наших досліджень.

3.2 Кліматичні тапогодні умови

За даними Уманськоїгідрометеостанції середньо-багаторічна кількість опадів становить 633 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Опади протягом року розподіляютьсянерівномірно. В теплий період (квітень-жовтень) їх випадає біля 70% річноїкількості. За тепловим режимом клімат регіону помірно-континентальний.Безморозний період продовжується 160-170 днів. Перші осінні заморозки спостерігаютьсяна початку жовтня. Гідротермічний коефіцієнт складає 1,1-1,2, сума активнихтемператур становить 2400-2700°С. Період із середньодобовою температурою понад5°С триває 250 днів.

В цілому кліматичні умовирегіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культурпомірного поясу. Однак в окремі роки спостерігаються несприятливі фактори, якізавдають значної шкоди культурам та знижують урожайність.

Погодні умови в рокидосліджень різнилися між собою і були не в однаковій мірі сприятливими дляросту і розвитку рослин цукрового буряка, що в подальшому впливало на величинуврожаю цієї культури.


Таблиця 3.2

 

Погодні умови в роки проведення досліджень (за данимиметеостанції  Умань)

Рік Всього за с.-г. рік Місяць 9 10 11 12 1 2 3 4 5 6 7 8

Сума опадів, мм

Середньо-багаторічна 633,0 43,0 33,0 43,0 48,0 47,0 44,0 39,0 48,0 55,0 87,0 87,0 59,0 2003-2004 605,4 21,7 124,5 20,5 21,6 65,0 55,2 10,1 12,0 24,2 30,0 96,7 123,9 2004-2005 636,7 74,8 27,5 64,1 17,8 46,8 68,1 36,3 58,1 57,5 66,9 56,3 62,5 2005-2006 530,2 2,6 43,6 39,9 73,1 20,2 38,6 84,6 42,0 48,6 46,5 40,8 49,7

Середня температура повітря, °С

Середньо-багаторічна 7,4 13,6 7,6 2,1 -2,4 -5,7 -4,2 0,4 8,5 14,6 17,6 19,0 18,2 2003-2004 8,2 13,6 6,8 3,7 -0,8 -4,2 -2,6 3,7 8,9 13,2 17,1 19,9 19,2 2004-2005 8,7 13,6 9,1 3,4 0,4 -0,3 -4,9 -1,0 9,8 15,4 17,0 20,4 20,0 2005-2006 8,4 15,4 8,6 2,1 -0,3 -0,8 -5,9 0,5 9,1 14,3 17,8 20,2 20,2

Відносна вологість повітря, %

Середньо-багаторічна 76 73 80 87 88 86 85 82 68 64 66 67 68 2003-2004 77 68 85 91 89 90 87 77 59 66 64 73 76 2004-2005 77 79 82 87 87 84 87 73 65 68 73 71 73 2005-2006 76 69 78 87 88 81 85 82 68 63 72 64 69

Як видно з таблиці 3.2, вцілому за 2003/2004 сільськогосподарський рік випало 605 мм опадів, що на 28 мм менше середньо-багаторічних. Від закладання дослідудо сівби випало 318,6 мм, що на 21,6 мм більше за середньо-багаторічнукількість, однак з березня опадів стало випадати менше і це призвело дошвидкого висушування верхнього шару ґрунту. Так, з квітня по липень(вегетаційного періоду цукрового буряку) випало 162,9 мм, що на 114,1 мм менше за середньобагаторічну кількість опадів в цей період, що зумовилокритичний стан на початок вегетації і було причиною неповних сходів.

В 2004/2005сільськогосподарському році річна кількість опадів була на рівні середньо-багаторічних і становила 637 мм. Після збору попередника до закладаннядосліду випала велика кількість опадів -198,7 мм, що на 96,7 мм більше за середньо-багаторічний показник цього періоду,а від закладання досліду до сівби цукрового буряку випало 260,6 мм опадів, що на 36,4 мм менше норми. За вегетаційний період цукрового буряку в 2005 роцівипало 238,8 мм опадів, що на 38,2 мм менше за середньо-багаторічнукількість. Але слід відмітити, що рослини цукрового буряку  були в достатніймірі забезпечені ґрунтовою водою на початку і в середині вегетації, що в своючергу позитивно вплинуло на дружність і повноту сходів.

За 2005/2006сільськогосподарський рік кількість опадів була найменшою — 530 мм, що на 103 мм менше середньо-багаторічних. Після проведення основногозяблевого обробітку до сівби цукрового буряку випало 302,6 мм опадів, що відповідало середньо-багаторічній нормі за цей період. Однакпісля сівби до кінця вегетації культури сума атмосферних опадів була нижчою засередньо-багаторічну на 99,1 мм.

За температурним режимомвесна в роки досліджень була характерною для районів південного Лісостепу.Підвищена температура повітря і нестача опадів у 2004 і 2006 роках напочаткових етапах росту негативно вплинуло на появу і формування сходів льону.Інша ситуація відмічалась в 2005 році, коли підвищена температура і достатнізапаси ґрунтової води у верхніх шарах лише сприяли проростанню насіння іформуванню дружних сходів.

Загалом же температурнийрежим повітря впродовж вегетації був сприятливий для росту і розвитку рослинцукрового буряку в усі роки досліджень.

Відносна вологість повітряв 2004 і 2005 роках на початку вегетації була нижчою відповідно на 9 і 3% відсередньо-багаторічної, а в третьому році була на рівнінорми. В середині вегетації вона дещо підвищувалась і знаходилась в межах64-66% в перший рік, 68-73% в другий і 63-72% у третій рік. В кінці вегетаціїза рахунок випадання великої кількості опадів в 2004 році відносна вологістьповітря піднялась до 73% і була вищою на 6% за середньо-багаторічну.В 2005 році відносна вологість повітря на цей період була вище норми на 4%, а в2006 році — нижче норми на 3%.

Загалом погодні умови в2004 і 2006 роках впродовж вегетаційного періоду  цукрового буряку  можнаоцінити лише як на задовільно, оскільки нестача опадів на початок і серединувегетації призвела до появи неповних сходів. В 2005 році погодні умови булибільш сприятливими для росту та розвитку цукрового буряку.

3.3. Схема досліду

У дослідах вивчалипорівняльний вплив застосування гною, соломи озимої пшениці (надземної біомасипопередника) на врожайність і якість коренеплодів цукрових буряків та на зміниагрохімічних і водню фізичних властивостей грунту.

Дослідження проводили впольовому досліді з внесенням добрив під цукрові буряки за такою схемою:

1. Контроль (без добрив)

2. Гній 20 т/га

3. Солома 5 т/га

4. Солома 5 т/га + N60

В схемі досліду варіантивирівняні за сумою вмісту азоту: кг/га.

Розмір посівної ділянки2160 м² (21,6 х 100 м), облікової — 1296 м² ( 16,2 х 80 м) при триразовому повторенні варіантів і систематичному їх розміщенні.

3.4. Агротехнікавирощування цукрових буряків у досліді.                                                                                                                                                           

Подрібнену ( на 10-15 см)солому озимої пшениці в кількості 5 т/га з додатковим внесенням N60 (аміачнаселітра) відповідно до схеми досліду заробляли в грунт дискуванням стерні в двасліди. Органічні (напівперепрілий гній ВРХ, солому) і мінеральні добрива (аміачнаселітра) заробляли у грунт під час проведення оранки на глибину 30-32 см у другій половині жовтня.

3.5. Методикапроведення досліджень.

Відбір  зразків ґрунту  в польовому  досліді  для  визначення  динаміки вмісту в ньому мінеральногоазоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію – з 0-50 см шару в такі строки:до сівби, у фазі інтенсивного росту та при збиранні врожаю коренеплодівцукрових буряків; визначення вологості — у шарі 0-160 см — через кожні 20 см в строки до сівби та перед збиранням урожаю коренеплодів цукрових буряків.

Збирання врожаюкоренеплодів цукрових буряків проводили механізовано (КС-6Б) з наступнимдоочищенням і роздільним зважуванням коренеплодів і гички.

У відібраних, згіднопрограми досліджень, зразках грунту визначали:

— нітратний азот — йонометричнимметодом;

-обмінний    амоній — в0,1н    КС1 витяжці    з    подальшим

фотоколориметруванням зреактивом Неслера;

-рухомі сполуки фосфору —вилученням їх 0,5Н розчином СН3СООН з наступнимфотоколориметруванням за методом  Чирікова;

-  обмінний  калій  - вилученням   його  0,5Н   розчином  СН3СООН  з наступнимпропусканням на полуменевому фотометрі за методом Чирікова;   

—  польову вологість — гравіметричним методом.

Технологічні якостікоренеплодів цукрових буряків розраховували за показниками цукристості; К; Nа;а-N які були нами отримані на напівавтоматичній лінії „Венема“.

Біометричні показники:фенологічні спостереження, визначення динаміки наростання маси листя такоренеплодів цукрових буряків, та облік урожаю — за методикою. Мойсейченка іЄщенка.

Економічну ефективністьзастосування добрив розраховували згідно з технологічної картою та відповіднимирекомендаціями.

Опрацювання і узагальненнярезультатів досліджень проводили, використовуючи методи математичноїстатистики.


РОЗДІЛ 4

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

4.1. Зміна агрохімічних показників родючості   ґрунту     при застосуванні різних видіворганічних добрив

Цукрові буряки є однією знайбільш вимогливих культур до поживного режиму ґрунту і в той же часхарактеризуються високою окупністю добрив урожаєм за різних рівнів його забезпеченостіелементами живлення. В забезпеченні цих потреб, а також підтримання рівняродючості ґрунту, важлива роль відводиться добривам, зокрема органічним.

Проведеними дослідженнямивідмічені зміни вмісту мінерального азоту як за варіантами досліду, так істроками визначення в межах одного варіанту (табл. 4.1; 4.2; 4.3). Зокрема, ворному шарі вміст нітратного азоту перед сівбою цукрових буряків перевищувавконтроль на 1,8 мг/кг ґрунту.

4.1. Вплив різнихорганічних добрив на динаміку нітратного азоту в

ґрунті під цукровимибуряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту

Варіант досліду Перед сівбою  Перед збиранням урожаю 1* 2** 1* 2** Контроль(без добрив) 10,1 9,7 3,9 3,4 Гній 20 т/га 12,5 10,9 4,6 4,1 Солома 5 т/га 9,8 9,6 3,7 3,4 Солома 5 т/га + N60 11,9 10,5   4,2 3,9

НІР05                       0,7-0,8               0,6-0,7          0,5                    0,4

Примітка. 1*- шар грунту0-30 см, 2**- 30-50 см.

Вшарі грунту 30-50 см його вміст був дещо менший ніж у 0-30 см з різницею в 1,3-1,7 мг/кг грунту на користь варіантівз органічним удобренням.

Внесення соломи зкомпенсуючою дозою азоту не призводило до іммобілізації азоту з грунту і вмістмінеральних форм азоту у варіантах з використанням соломи був вищий відконтролю і наближався до варіантів з внесенням гною.

4.2. Вплив різнихорганічних добрив на динаміку амонійного азоту в грунті під цукровими буряками(середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту

Варіант досліду Перед сівбою Перед збиранням урожаю 1* 2** 1* 2** Контроль (без добрив) 13,6 12,4 16,9 15,7 Гній 20 т/га 14,5 13,2 17,8 17,0 Солома 5 т/га 13,4 12,5 17,2 15,6 Солома 5 т/га + N60 14,3 13,0 17,1 16,8

НІР05                        0,7                0,7-0,8             0,8-0,9            0,9-1,0

Примітка 1*- шар грунту0-30 см, 2** — 30-50см.

4.3. Вплив застосуваннярізних видів та доз органічних добрив на вміст та запаси мінерального азоту (N-NO3+N-NH4)в грунті  перед сівбою цукрових буряків, середнє за 2005-2006 рр.

Варіант досліду Вміст, мг/кг Запаси, кг/га 1* 2** 1   2 Контроль (без добрив) 23,7 22,1 71,1 66,3 Гній 20 т/га 27,0 24,1 81,0 72,3 Солома 5 т/га 23,2 22,0 69,6 66,0 Солома 5 т/га + N60 26,2 23,5 78,6 70,5

Примітка. 1*- шар грунту0-30 см, 2**- 30-50 см.

Протягом   вегетації  цукрових   буряків   відмічено   зменшення   вмісту  нітратного азоту як дляорного так і підорного шарів грунту. Найменший вміст мінерального азотузафіксовано на період збирання врожаю, що пояснюється зниженням процесівнітрифікації і використанням азоту рослинами на формування врожаю.

Застосування різнихорганічних добрив позитивно виливало на розвиток амоніфікуючих мікроорганізміві сприяло накопиченню амонійного азоту як в орному, так і підорному шарахгрунту. Його вміст у варіантах органічного удобрення був більший для всіхстроків визначення, що свідчить про активність процесів мінералізаціїорганічної речовини. Найбільші цифрові значення вмісту амонійного азоту вперіод змикання листя цукрових буряків в міжряддях можна пояснити оптимальнимпоєднанням умов температури і вологості на цей період.

Отже, внесення під цукровібуряки гною, соломи, приводило до збільшення мінерального азоту в грунті, прицьому за рівнем дії різні органічні добрива мало відрізнялась між собою.

Внесення в грунторганічних сполук різного походження покращило рухомість важкодоступнихфосфатів (табл. 4.4). Так, у варіантах органічного удобрення вміст рухомихфосфатів перед сівбою цукрових буряків був більший, ніж на контролі на 1,4, на1,1- в період змикання листя в міжряддях і на  мг/100г грунту — перед збираннямурожаю. Дещо меншим вмістом рухомих фосфатів характеризувався підорний шаргрунту, але переваги варіантів органічного удобрення були відмічені і для нього.

Зменшення різниці вмістурухомих фосфатів в грунті між досліджуваними варіантами на період збиранняможна пояснити використанням доступних форм цього елементу живлення наформування біомаси цукрових буряків.

4.4. Вплив різнихорганічних добрив на динаміку рухомих фосфатів у ґрунті під цукровими буряками(середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту

Варіант досліду Перед сівбою Перед збиранням урожаю 1* 2** 1* 2** Контроль (без добрив) 14,5 12,6 14,7 12,5 Гній 20 т/га 16,2 12,7 15,9 12,5 Солома 5 т/га 15,7 12,4 15,3 12,2 Солома 5 т/га + N60 15,9 12,7 15,8 12,8 НІР05 0,9       0,8-0,9 0,6-0,7 0,7-0,8

Примітка. 1* — шар грунту0-30 см, 2** — 30-50 см

В досліді встановленапозитивна дія різних видів і доз органічних добрив на вміст рухомого калію вґрунті (табл. 4.5).

4.5. Вплив різнихорганічних добрив на динаміку рухомого калію в ґрунті під цукровими буряками(середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту

Варіант досліду Перед сівбою

Змикання листя

в міжряддях

1* 2** 1* 2** Контроль (без добрив) 13,6 12,2 14,6 12,2 Гній 20 т/га 15,6 12,6  16,1 12,8 Солома 5 т/га 14,9 12,4 15,7 12,3 Солома 5 т/га + N60 15,2 12,1 15,9 12,5 НІР05 0,7 0,5-0,6 0,7-0,8 0,7-0,8

Примітка. 1*-шар грунту0-30 см, 2** — 30-50см.

Підвищення вмісту рухомогокалію в більшій мірі спостерігалось перед сівбою і на час змикання листя вміжряддях цукрових буряків. Зокрема, перед початком вегетації контрольніділянки характеризувались меншим вмістом рухомого калію в орному шарі на 1,6 і1,3 мг/100г грунту для підорного шару у відношенні до варіантів з внесеннямрізних органічних добрив. На кінець вегетації різниця за вмістом рухомого каліюзменшувалась подібно до азоту та фосфору.

4.2. Вміст вологи вгрунті і її використання рослинами цукрових буряків

Позитивні зміниагрофізичних показників під впливом органічних добрив сприяли додатковомунагромадженню в ґрунті доступної вологи (табл. 4.6). Як видно з таблиці їїзапаси в 0-160 см шарі грунту перед сівбою цукрових буряків вказують на високузасвоювальну здатність вологи опадів. І хоч різна кількість опадів за рокамиобумовила відмінності в запасах вологи перед сівбою цукрових буряків, але прицьому всі варіанти з вивченням впливу органічних добрив за нагромадженнямвологи в грунті мали перевагу над контролем. В період збирання цукрових буряківзапаси доступної вологи, що залежала як від кількості опадів, так і від їхвикористання на формування врожаю на варіантах досліду вирівнювалась між собою.

4.6. Запаси продуктивноївологи під цукровими буряками в шарі ґрунту 0-160 см при використанні різнихорганічних добрив, мм

Варіант досліду Перед сівбою Перед збиранням урожаю 2005р. 2006р. Середнє 2005р. 2006р. Середнє Контроль (без добрив) 283 265 274 100  96 98 Гній 20 т/га 296 282 289 116 119 118 Солома 5 т/га 284 275 279 103 110 107 Солома 5 т/га + N60 294 279 287 113 114 113

НІР0,5                      14           13                            6            5

Відомо, що під впливомвнесення добрив підвищується вміст поживних речовин у ґрунтовому розчині, щоведе до оптимізації засвоєння рослинами вологи, використання якої на одиницюврожаю при цьому знижуються на 10— 20%, а іноді і більше.

За даними нашихдосліджень, внесення під цукрові буряки різних видів та доз органічних добривсприяло більш раціональному використанню рослинами вологи (табл. 4.7).Коефіцієнт водоспоживання при цьому в середньому за два роки коливався від 122до 139м³ на одну тонну врожаю коренеплодів, проти  на контролі. Найбільшийпозитивний вплив на цей показник мали варіанти з внесенням повної дози гною тасумісного використання соломи, які переважали контроль на 24 і 22% відповідно.


4.7. Ефективністьвикористання цукровими буряками вологи шару грунту 0-160 см при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.

Варіант досліду Урожай­ність корене­плодів, т/га Збір     цукру, т/га Коефіцієнт використання вологи, м3/т коренеплодів цукру Контроль (без добрив) 27,4 4,27 196 964 Гній 20 т/га 30,8 4,68 169 934 Солома 5 т/га 28,5 4,47 183 959 Солома 5 т/га + N60 30,2 4,67 173 930

Спостерігалась такожпозитивна дія внесення органічних добрив на використання вологи для формуванняосновного якісного і кількісного показника врожаю цукрових буряків — зборуцукру. В середньому за два роки коефіцієнт водоспоживання, в розрахунку на однутонну цукру, коливався в межах 815-820м³. При цьому найбільше значення зацим показником відмічено на контрольному- варіанті.

4.3. Ріст рослин іформування врожаю цукрових буряків за різного органічного удобрення

Нашими дослідженнямивстановлено особливості наростання маси окремих частин рослини (рис. 4.1, табл.4.8) в залежності від застосування під цукрові буряки різних видів і доздобрив.

1. Контроль (без добрив)

2. Гній 20 т/га

3. Солома 5 т/га

4. Солома 5 т/га + N60

Червня               Липня                Серпня

Третя декада місяця

Вересня

Рис. 4.1. Динаміканаростання маси листя цукрових буряків

при застосуванні різнихвидів та доз органічних добрив, середнєза 2005-2006 рр., г/рослину

Листя інтенсивнішенаростало в першій половині вегетації, а коренеплоди — в середині та другій їїполовині. Маса окремих частин цукрових буряків змінювалася з віком рослин ізалежала від дози та виду внесення добрив.

На всі чотири дативизначення органічні добрива забезпечували краще наростання листового апарату,ніж на контролі. При цьому найвищі показники були на варіанті внесення повноїдози гною, де маса листя була більшою, ніж на мінеральному фоні в червні — на 18 г, а в липні, серпні і вересні відповідно на 62, 35 та 22 г. Близькими до них були показники наростання маси листя на варіанті поєднання внесення солома + N60.

Обліками наростання масикоренеплоду встановлено позитивну дію застосування органічних добрив, починаючиз середини вегетації. В середньому за три роки маса 100 рослин цукрових буряківу фазі вилочки була близькою на всіх варіантах досліду. При добрих показникахпопередніх середньодобових приростів станом на третю декаду липня коренеплодуна контролі мали масу 230 г. Вона зростала на 45 і 52 г/рослину при поєднаннісоломи і N60. Така залежність зберігалася до кінцявегетації.

4.8. Динаміка наростаннямаси коренеплодів цукрових буряків при застосуванні різних видів та доз органічнихдобрив, середнє за 2005-2006 рр.,

г/рослину

Варіант досліду Фаза розвиненої вилочки Третя декада липня серпня вересня Контроль (без добрив) 0.97 129 219 285 Гній 20 т/га 1.38 185 253 313 Солома 5 т/га 1,06 144 228 292 Солома 5 т/га + N60 1,34 181 256 311

Різні види і дози добрив,внесені під цукрові буряки, позитивно впливали на врожайність коренеплодів(табл. 4.9). В середньому за два роки приріст врожаю коренеплодів до контролюна варіантах із застосуванням повної дози гною і при поєднанні соломи і N60. В фактичних величинах приріст врожайності від застосування поєднаннясоломи і N60 становив відповідно 28,9 г/рослину повідношенню до варіанту без добрив. За ефективність ці добрива прирівнювались додії гною, оскільки різниця в урожайності коренеплодів знаходилась в межахпохибки досліду.

Визначальним факторомрізної ефективності добрив були умови волого забезпечення. Збільшенняврожайності до контролю від застосування

 різних видів органічнихдобрив змінювалась від-га в 2005 році, до -в 2006р.

4.9 Вплив застосуваннярізних видів та доз органічних добрив на врожайність коренеплодів цукровихбуряків т/га

Варіант досліду Роки досліджень В середньому за два роки 2001 2002 Контроль (без добрив) 26,7 28,1 27,4 _* Гній 20 т/га 30,1 31,5 30,8 3,4 Солома 5 т/га 72,8 29,2 28,5 1,1 Солома 5 т/га + N60 29,6 30,8 30,2 2,8

    НІР05                           1,9                  2,2                    -                   -

Примітка. * — приріст доконтролю

Різні види і дозиорганічних добрив, що вивчалися у досліді, забезпечували в усі роки істотнепідвищення врожайності коренеплодів порівняно до контролю.


4.4. Технологічніякості коренеплодів цукрових буряків у залежності від застосування різних видіворганічних добрив

Збір цукру є похідним відурожайності, вмісту цукру та інших технологічних якостей врожаю коренеплодів,сприятливе поєднання яких є важливим завданням працівників цукробуряковоговиробництва.

Цукристість коренеплодівможе варіювати в широких межах, залежно від генотипу гібриду та абіотичнихфакторів. В наших дослідженнях, у порівнянні з варіантом де застосовувалисьлише мінеральні туки, при використанні органічних добрив вміст цукру вкоренеплодах за 2005-2006 рр. підвищився на  (табл.4.10.). Строкатість цукристості коренеплодів за роками була зумовлена різнимспіввідношенням між процесами росту біомаси та запасанням цукру.

Вихід цукру в значній міріобумовлюється технологічними якостями сировини. Створення умов сприятливогопоєднання елементів живлення в системі удобрення цукрових буряків є передумовоюзбільшення виробництва цукру з одиниці продукції .

4.10. Технологічні якостісировини цукрових буряків при застосуванні різних видів та доз органічнихдобрив, 2005-2006 рр.

Варіант досліду

 

 

Вміст

Цукру %

 

К+Na+a-N,

мг-екв/ кг

коренеплодів 

 Коефіцієнт

лужності

 

Чистота

нормаль­ного

очищеного соку, %

Контроль (без добрив) 16,7 10,0 1,32 90,1 Гній 20 т/га 16,4 10,4 1,30 89,7 Солома 5 т/га 16,8 10,3 1,25 90,3 Солома 5 т/га + N60 16,6 10,2 1,29 89,9


Хоч і в меншій мірі ніжвід погоди, але показники технологічних якостей врожаю коренеплодів змінювалисьі по варіантам досліду. Зокрема, за сумісного застосування соломи і N60 сума патокоутворювачів зменшувалась на 0,4-0,6 мг-екв/кг масикоренеплодів у розрахунку на 100г сирої їх маси. Це пояснюється зменшеннямвмісту а-N в першу чергу при сповільненні розкладу органічних речовин добрив.За рівнем позитивного впливу альтернативні види органічних добрив непоступалися гною.

При внесенні під цукровібуряки на фоні повного мінерального органічних добрив розрахунковий вихід цукрузменшився на 0,1% до контрольного варианту і майже незмінювався між варіантами з еквівалентною кількістю енергетичного матеріалу.

Очікуваний вихід цукрувизначався співвідношенням рівнів урожайності, цукристості та технологічнихякостей сировини. Краще його поєднання (табл. 4.11) склалося при внесенні підцукрові буряки соломи 5т/га.

В значній мірі на вихідцукру впливали втрати при переробці. На користь останніх змінювалось ікількісне співвідношення між виходом патоки та цукру. Внесення в грунт соломита N60 сприяло зменшенню МБ-фактору на 2,5-3,9%.

4.11. Вихід цукру призастосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.

Варіант досліду Втрати цукру при переробці, % МБ-фактор Заводський вихід цукру

  

         %

 т/га Контроль (без добрив) 1,13 39,1 15,57 4,27 Гній 20 т/га 1,19 40,3 15,21 4,68 Солома 5 т/га 1,11 38,6 15,69 4,47 Солома 5 т/га + N60 1,15 38,2 15,45 4,67

Отже, за сукупністю впливуна кінцевий показник заводський вихід цукру — поєднання внесення соломи та N60 не поступалося застосуванню традиційного органічного добрива — гною.


РОЗДІЛ 5

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ

Ефективністьсільськогосподарського виробництва визначається кількісними економічнимипоказниками врожайності та його якості і витрат на одержання продукції згіднотехнологій вирощування польових культур [39].

Розрахункиматеріально-грошових витрат ми проводили за нормативними показниками згіднотехнологічних карт вирощування цукрових буряків з використанням фактичних цінна продукцію, добрива та паливно-мастильні матеріали станом на вересень 2006 року.До цін на добрива додавали витрати на їх застосування та на збирання і доробкудодаткової продукції, одержаної від добрив.

Розрахунки показали, щоекономічні показники вирощування цукрових буряків залежать від інтенсивностівикористання добрив (табл. 5.1). Вартість валової • продукції знаходилась впрямій залежності від величини врожаю з коливанням у межах  грн. між крайнімиза продуктивністю варіантами.

5.1. Економічнаефективність застосування різних видів та доз органічних добрив при вирощуванніцукрових буряків, середнє за 2001-2002 рр.

Варіант досліду Вартість урожаю (.Корене­плодів, грн/га Ви­робничі витрати, грн /та Собі вар­тість 1 т урожаю коре­неплодів, грн Умовно чистий прибу­ток, грн /га Рівень рента­бель­ності, Контроль (без добрив) З^У А*Г £4,6? 1^9 8? 1^12оРшКІ20 — ФОН Шб~~ ЗОЮ В5Я& Я6СЄ 86 Фон + гній 40 т/га 6578 3704 88,96 2874 78 Фон + солома 5 т/га+ N$0 + сидерат 1 8 т/га 6415 3361 82,79 3054 91

Виробничі   витрати  різнилися   лише   за   рахунок   фактору   добрива,

35 оскільки рештаелементів технології була на усіх варіантах однаковою. Сумарні витрати булинайбільшими і складали 3704 грн. в розрахунку на гектар за умови застосування40 тонн гною. На 12 % вони були нижчими при поєднанні застосування соломи зсидератом.

Собівартість однієї тонниосновної продукції ^варіювала в межах від £*,\їгрн «v-            \/*^~       ~~ до 88>96 грн — при внесенні 40 т/га гною.

Рівень рентабельності   був близьким    до контролю при застосуванні соломи із зеленою масою сидерату.На 9% нижча рентабельність одержана    У при внесенні під цукрові буряки 40т/га гною.  Різниця в ефективності тут обумовлювалася нижчою окупністю врожаємкоренеплодів повної дози гною (0,18 тонн коренеплодів на одну тонну гною).

За рівнем одержаннячистого прибутку варіанти з використанням усіх добрив перевипгували контроль.Найвищий чистий прибуток одержано при сумісному застосуванні зеленої масисидерату та соломи, де він досягав 3054 -**   ' грн/га або перевищував контрольна     %. Незважаючи на нижчу рентабельність    ^/ внесення гною, умовно чистийприбуток тут отримано на… грн більший у порівнянні з контролем.


РОЗДІЛ 6

ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІДЦУКРОВІ БУРЯКИ

При роботі з добривами всіробітники повинні чітко дотримуватися правил техніки безпеки і охорони праці.

До роботи з добривамидопускаються особи яким виповнилося 18 років. Всі робітники ( кладовщики,механізатори, вантажники і ін.) перед початком роботи з добривами повинніпройти інструктаж по техніці безпеки і охороні праці.

Правила техніки безпеки ісані гарні правила при роботі з добривами вивішуються в приміщенні складу.

Відстань від складівзбереження мінеральних добрив і пестицидів до житлових і суспільних будинків іпідприємств по переробці і збереженню харчових продуктів повинна бути не менш 500 м, а до об'єктів, не пов'язаних з постійним перебуванням людей (за винятком підприємств попереробці і збереженню харчових продуктів), — 200м. Склади, призначені длязбереження мінеральних добрив, розташовують від житлових і суспільних будинківна відстані не менш чим 200 м.

При роботі з добривами наскладі і за його межами всі робітники повинні надіти рекомендований для даноговиду роботи спецодяг: комбінезон, рукавиці, очки, респіратори або (при роботі заміачною селітрою) протигази.

При зберіганні аміачноїселітри необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки. Не дозволяється їїзберігання насипом за межами складу і сумісно з горючими речовинами (торфом,соломою, нафтопереробними продуктами і ін.). В складі, де зберігають аміачнуселітру, не дозволяється курити, користуватись відкритим полум'ям і приборамидля обігріву. При виникненні пожару полум´я гасять лише водою. Пригасіння пожару необхідно користуватися протигазом, щоб уникнути отруєнняокисами азоту, що виділяються.

 Особливу обережність сліддотримуватися при роботі з рідким аміаком. Місткості для його зберігання ітранспортування повинні мати герметичні люки. При потраплянні рідких азотнихдобрив на шкіру їх негайно необхідно змити водою. При важкому отруєнні аміакомпотерпілого виносять на свіже повітря і викликають лікаря. У випадку припиненнядихання необхідно зробити потерпілому штучне дихання.

При внесенні добрив недозволяється знаходитись поряд з робочими органами машин, а при роботі дисковихрозкидачів ближче 50—80 м від них. Завантаження машин добривами слід проводитилише при повній її зупинці. Всі приводи машини повинні бути закриті щитами.

Змащування і регулюванняробочих органів слід проводити лише при повній зупинці машини і виключенимдвигуном трактора.

Не дозволяється сидіти намашині і знаходитися між трактором і машиною при транспортуванні і внесеннідобрив. Швидкість руху машин при внесенні добрив не повинна бути вища встановленоїтехнічними умовами. В транспорті з добривами заборонена перевіз людей, харчовихпродуктів, питної води і предметів домашнього використання.

При роботі знавантажувачами можна виходити з трактора тільки при опущеному на землю ковші.Під час роботи не дозволяється підходити до навантажувачу з боку робочихорганів. Злежані добрива перед навантаженням необхідно розрихлити. Не можнапіднімати вантажі більшої маси, ніж передбачено технічними умоваминавантажувача. При навантаженні і розвантаженні варто знаходитися з навітряноїсторони.

Після закінчення роботивантажопідйомних механізмів і під час перерви, вантаж не повинний залишатися впіднятому стані. Забороняється піднімати і переміщати вантажі з людьми і надлюдьми.

При транспортуваннінезатаренних сипучих мінеральних добрив з метою запобігання їхніх втрат кузоваавтомашин і причепів повинні бути герметизовані й укриті брезентом.

При  безперервній роботі   з  добривами рекомендується  робити  5-ти хвилинні перерви через кожніпівгодини роботи в респіраторі.

По закінченню роботи слідприйняти душ або ретельно вимитися з милом. На місці роботи постійно повиненбути запас чистої води І аптечка.

При потраплянні добрив вочі слід промити їх великою кількістю чистої води І звернутися в медпункт, апри опіку — промити обпечені місця сильним напором води, обробити 5%-нимрозчином спирту і накласти марлеву пов'язку.

Чітке дотримання правилтехніки безпеки і необхідних санітарних правил є непорушною умовою правильноїорганізації праці при роботі з добривами.


РОЗДІЛ 7

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ

Світовий і вітчизнянийдосвід ведення інтенсивного землеробства впевнено показує, що добрива — цематеріальна основа кількості і якості отриманої рослинницької продукції,джерело біогенних елементів для рослин.

Науково-обґрунтованасистема використання агрохімічних засобів дає можливість вирішити певні задачі:розширене відтворення родючості грунту, бездефіцитного або позитивного балансубіогенних елементів і гумусу в системі „грунт — рослина — добриво»,одержання збалансованої за хімічним складом і поживній цінності продукціїрослинництва, підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва,покращення екологічної ситуації в сільському господарстві.

В той же час використаннядобрив і інших засобів хімізації — це досить активний вплив на природнесередовище. Наявність різних токсичних домішок в добривах, їх незадовільнаякість, а також можливі порушення технології використання можуть призвести досерйозних негативних наслідків. Використання високих доз добрив і їх негативнийвплив на природне середовище набуває все більш застережливий характер іглобальні масштаби. Тому охорона природи — одна з найважливіших задачробітників сільського господарства.

Ґрунтознавець, агрохімік,а в цілому кожен землероб є самим першим охоронцем порядку в природі, араціональне господарювання на землі -найважливіша умова її процвітання.

Найбільш суттєвимипорушеннями технології використання органічних добрив є:

 1) недостатнє  використанняпідстилкових матеріалів і недосконалість систем видалення гною, що в 1,5-2 разизменшує вихід високоякісного органічного добрива, призводить до щорічних втратмільйонів тон рідких органічних фракцій;

2)  нерівномірне  внесення   і   компостів   із-за   недостатньої   кількості гноєрозкидачів Івикористання бульдозерів і інших примітивних засобів, які значно знижуютьефективність органічних добрив;

3)  порушення співвідношення  чисельності тварин і   площі,    що удобрюється,  призводить до  надлишкового удобренню  полів,  забрудненню оточуючого середовища;

4)  недостаток притваринницьких комплексах іригаційні) підготовлених площ для використаннятваринницьких стоків (при гідрозмиві) і рідкої фракції безпідстилкового    гною     на     зрошення,     а     також     слабкий     розвитоктрубопровідного  транспорту  і   польових  гноєсховищ,   що  значно  підвищуєексплуатаційні   затрати   у   порівняння   з   використанням   мобільних засобів, збільшуються і втрати гною;

5)   недооцінка  використання   безпідстилкового   гною  у   поєднанні   з розсіяною по полю підчас збирання зернових соломою і сидерацією полів.

Узагальнення вітчизняногоі зарубіжного досвіду використання органічних добрив наводить на висновок, щодля попередження втрат біогенних елементів, особливо азоту, необхіднокористуватися слідуючи ми загальними положеннями:

1) на 1 га сівозмінної площі повинно вноситись щорічно не більше 200 кг азоту;

2)  в господарствах, якімають тваринницькі комплекси, в сівозмінах необхідно вводити проміжні культурина відгодівлю тваринам або в якості зеленого добрива (ущільнені посівисільськогосподарських культур в сівозміні практично  попереджає  втратам  нітратів  за   рахунок  вимивання,  внаслідок інтенсивного їх використаннярослинами);

3) восени безпідстилковийгній треба комбінувати з заорюванням соломи або  зеленим  добривом  (в такому випадку  азот  біологічно  іммобілізується восени і в весняно-літній період, щозначно скорочує втрати).

Значних втрат в умовахінтенсивного землеробства  приносить ерозія

грунту. Вона набуваєглобального характеру і потребує колективних зусиль, як і при вирішенні іншихпроблем охорони навколишнього середовища.

Серед комплексунайважливіших протиерозійних заходів потужним агротехнічним засобом підвищенняпротиерозійної стійкості грунту є використання органічних і мінеральних добрив.Рослини на удобреному грунті розвивають більш міцну кореневу систему,покращують фізичні властивості фунту, що сприяє захисту грунту від ерозії.Правильний вибір форм, доз, строків і способів внесення і заробки добрив єважливим засобом попередження втрат поживних речовин при змиві і вилуговуванніз грунту.


ВИСНОВКИ

 

1.  В умовах дефіциту гноюзростає актуальність пошуку ефективних нетрадиційних для регіону органічнихдобрив — нетоварної частини врожаю та посіву   сидеральних   культур   з  метою   стабілізації   і   навіть   розширеного відтворення ґрунтової родючостіі на цій основі підвищення продуктивності вирощуваних сільськогосподарськихкультур, зокрема цукрових буряків.

2.  Наші дослідженняпідтвердили позитивну роль органічних добрив на вміст доступних для рослин формосновних елементів живлення. При цьому за рівнем дії на вміст мінеральногоазоту всі досліджувані форми органічних добрив мало відрізнялись між собою.Деяке зменшення вмісту рухомих форм фосфору і калію в варіантах альтернативногоорганічного удобрення, порівняно з гноєм, можна пояснити меншим надходженнямцих елементів з соломою та олійною редькою.

3.  При використаннісоломи і пожнивних посівів редьки олійної,    як джерела органічних добрив привирощуванні цукрових буряків, накопичуються такі ж запаси вологи у ґрунті, як іпри внесенні гною в еквівалентних дозах поживних речовин. При цьому невідмічено суттєвої різниці в її використанні на формування врожаю коренеплодів.

4.   На підставі данихобліків наростання маси рослин та цукристості коренеплодів можна зробитивисновок, що при застосуванні альтернативних видів   добрив  створюються такі   ж   або  близькі  для   формування   врожаю цукрових буряків умови, як іпри внесенні під них еквівалентних доз гною. При цьому застосування намінеральному фоні соломи сумісно із зеленою масою сидерату та гною в дозі 40т/га забезпечувало заводський вихід цукру в межах 4,94-4,98 т/га.

5.   Заміна внесення в грунт гною застосуванням  подрібненої  соломи озимої   пшениці  економічно обгрунтована,оскільки за рівнем рентабельності переважала відповідно на 13% показники варіант»із внесенням гною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Авров О.Е., Мороз З.М.Использование соломы в сельском хозяйстве.-Л.: Колос. Ленингр. отд-ние,1979.-200 с., ил.

2. Агрохімія: Підручник / І.М.Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Госпо-даренко та ін.; За ред. І.М. Карасюка- К.:Вища шк., 1995.-47ІС.; іл.

3. Барсуков А.Й. Солома нужнаполю // Земледелие.-1988.-№8.-С. 28-29

4. Бердніков О.М. Зеленідобрива.-К.: Т-во Знання УРСР.-1979.- 48 с.

5. Благовещенская З.К.,Тришина Т.А. Сидераты в современном земледелии // Земледелие.-1987.-№5.-С.36-37.

6. Богданові С.М. Пожнивноезеленое удобрение // Хозяинь.-1896.-№28.- С.492-495.

7. Богдановь С.М. Зеленоеудобрение // Деревня.- 1904.- №7.- С. 439-495.

8. Бойко   III.,   Сологуб  Ю.І.   Післяжнивні   посіви   у   зерно-бурякових сівозмінах//Пропозиція.-1999.—№7.-С. 28-29.

9. Габибов М.А. Последействиеминеральньк удобрений при вьіращивании озимой пшениць: //Зерновнекультурьі.-2001 .-№ 1.-С.11-13.

10. Геркіял  О.М.  Баланс гумусу  в  ґрунті   в  залежності  від  насиченості органічними добривами впольовій сівозміні // Підсумки наукової роботи за 1991 — 1995 роки. — Умань. — 1996.-С.53-54.

11. Довбан К.И. Сидерация — многофакторньїй агроприем // Земледелие.-1986.-№8.-С.40-42.

12. Довбан К.И. Зеленоеудобренне. — М.: Агропромиздат, 1990.- 208с.

13. Довбан К.И. Коротко осидератах // Земледелие.-1996.-№ 3.-С.45.

14.Иванец Г.И. Солома наудобрение //Земледелие.-1985.-№ 8.-С. 11-12

15. Иванов Ю.Д… СергиенкоВ.А., Фролов В.А.  Доступний способ под-держания баланса гумуса в почве //Земледелие.-1988.-№ 5.-С. 34-36.

16.Использование соломы дляподдержания положительного баланса гумуса в почве / По метериалам ВНИИТЗИСХ//Земледелие.-1986.-№ З.-С. 31

17. Калужскій   А. А.   Опнтн   запашки    соломи.    //   Вестник    сельского хозяйства.-1906.-№ЗЗ.-С. 12-13.

18.  Кисель   В.Й.   Биологическое    земледелие   в   Украине:    проблеми   й перспективи.-Харьков.: Штрих, 2000.- 162 с.

19 Кознрева В.Е. Использованиепромежуточных культур для защиты почв от эрозии при возделывании сахарнойсвеклы на склоновнх землях // Зкологические    проблеми    интенсификации    земледелия   в    районах свеклосеянья.- Київ.-1991 .-С.51-57.

20.) Комаревцева Л.Г.Использование соломы в качестве дополнительного органического удобрення //Зффективность использования органических й минеральных удобрений в условияхУрала, Пермь.- 1989.-с.42-47.

21. Кормилицын   В.Ф.   Агрохимия    зеленого    удобрення    в    орошаемом земледелии Поволжья //Агрохимия.-1995.-№ 5.-С.44-66.

22. Лошаков В.Г., ИвановаС.Ф., Асхабов Р.Ю., Пашков А.Й. Пожнивнне культури в зернових севооборотах//Земледелие.-1986.-№10.-С.27-2

23. Лошаков   В.Г..  Злльмер  Ф..  Синих   Ю.Н.,   Бегеулов   М.Ш.   О  роли промежуточных культур в зерновихсевооборотах // Зерновне культуры.-2000. — №4-С. 20-21.

24. Максютов Н.А., Кремер Г.А.Сидерати защищают почву от эрозии й повншают плодородие //Земледелие.-1997.-№2.-С.27-28.

25. Медведев В.В., АдерихинП.Г., Гаврылюк Ф.Я., Чесняк Г.Я. Физико-химические свойства черноземов //Русский чернозем  100  лет после Докучаева.-М: Наука.- 1983,-С. 199-214.

26.  Мишустин  Е.Н.,  Геллер И.Т.,  Синха  М.   Мобилизация минеральных фосфатов    почвы    й   удобрений    в     процессе    жизнедеятельности микроорганизмов // ИзвестияТСХА.-1972.-В.4.-С. 116-121.

27  Нарцысов   В.П.,  Заикин   В.П.   Биологическая   система   земледелия   // Сельское хозяйство зарубежом.-1984.-№4.-С.2-5.

28. Новак. Ю.В. Геркиял В.М.,Акименко А.С. Роль сидератов в повышении плодородия почвы // Сахарнаясвекла.-1999.-№ 12-С.6-7.

 29. Прянишников Д.Н. Квопросу о влиянии внесення в почну неперепревшей соломы на урожай // Вестниксельского хозяйства.-1902.-№52.-С.3-4

30. Прянишников Д.Н. Учение обудобрений // РСФСР.: Государственное издательство.-Берлин, 1922.-428с., ил.

31. Салова   Т.М.,  Велюханов   И.В.   Посевы   крестоцветных   культур   на сидерацию // Земледелие.-1987.-№12.-С.36-37.

32. Саранин К.И., ФедорищевВ.Н. Пожнивные сидераты в нечерноземье // Земледелие.-1990-№1 .-С.39-42.

33. Сидоров М.И.,  ЗезюковН.И. Использование соломы на удобрение // Земледелие.-1988 -№12.-С.48-50.

34. Солома  й  водный  режим почвы /  По материалам  ВНИИТЗИСХ  //Земледелие.-1985.-№4.-С.29.

35. Солома поддерживает балансгумуса / По материалам ВНИИТЗИСХ // Земледелие.-1985.-№1 .-С.26.

36. Ступенко О.В., ДимковичД.А. Використання пожнивних проміжних посівів на зелене добриво // Оптимізаціяструктури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів. — К.:ДАІ, 2000.- С.60-61.

37. Тамонов А.М., Лукин С.М.,Новиков М.Н. Редька масляничная – денная сидеральная культура //Земледелие.-1990.-№1.—С.44—45.

38. Тихомирова   В.Я.   Влияние   разньїх   систем   удобрення   в   льняном севообороте    на   изменение    агрохимических    показателей    дерново подзолистой ночвы //Агрохимия.-1999.-№5.-С.5-12.

39. Фалькова  Н.О.   Аналіз економічної  ефективності  нітрагінізації  сої // Вісник аграрної науки. — 1999.-№9. -С.72.

40. Франкфурте  С.Л.   Общий обзор   сети  опытных  полей  всеросийского Общества сахарозаводчиковь за четырехлетие1901-1904 г. // Вестник сельского хозяйства.-1905.-№33.-С.8.

41. Храмцов И.Ф., БезвиконныйЕ.В. Влияние минеральных удобрений, соломы й средств защиты растений на плодородиечернозема выщелоченого й продуктивность культур зернопарового севооборота //Агрохимия.-1998.-№5.-С31-37.

 42. Шагаев В.А., Ходько М.И. Сидератыв паровом поле // Земледелие.- 986.-№Ю.-С. 29-30. .;•—\

 43.Шакиров Р.С. Сидерат й соломадополнительные источники почвенной органики // Земледелие.-1999.-№4.- С.38.

 44. Шикула Н К. та ін.Відтворення родючості грунтів у ґрунтозахисному землеробстві. Науковамонографія / Національний аграрний університет України. ПФ Оранта, 1998—680 с.

 45. Шкарда М. Производство йприменение органических удобрений / Пер. с чеш. З.К. Благовещенской.-М.:Агропромиздат, 1985-364с., ил.

 46.Яковлевь А.Л. О зеленом удобрені// Журнал опытной Агроном.-1901.-Томь II.- С. 366-370.

еще рефераты
Еще работы по ботанике и сельскому хозяйству