Реферат: Микрофлора воздуха

Мікрофлораповітря

Дефіцит вологи та поживних речовин, сонячна радіація перешкоджаютьрозмноженню мікроорганізмів в атмосферному повітрі. Мікроби потрапляють доповітря з поверхні ґрунту та рослин, з відходами виробництва, із твариннихорганізмів. Мікрофлора атмосферного повітря є вторинною та досить бідною завидовим складом. Вона залежить від інтенсивності сонячної радіації, вітру,опадів, пори року.

При чханні, кашлі, розмові із верхніх дихальних шляхів людини вповітря викидається безліч краплинок слизу з епітеліальними клітинами тамікроорганізмами. Зважені в повітрі краплинки утворюють стійкий мікробнийаерозоль, дрібнодисперсні фракції якого здатні проникати навіть в середні танижні відділи респіраторного тракту людини.

Повітряно-крапельним шляхом відбувається передача збудників т. з.респіраторних інфекцій – грипу та корі, туберкульозу, коклюшу, дифтерії,краснухи, паротиту. Мікробний аерозоль може стати причиною розвитку алергічнихзахворювань, особливо за наявності в повітрі цвільових грибів та актиноміцетів.

Розповсюдження мікробів за участі повітря може реалізовуватись й іншимшляхом, якщо викинуті з респіраторного тракту краплинки висихають на поверхняхі перетворюються на бактеріальний пил. Доведено, що в білковому субстраті деякібактерії виживають довше і такий бактеріальний пил може інтенсивно переміщуватисьз повітряними потоками.

Мікробіологічні дослідження повітря мають за мету контроль стануповітряного середовища замкнених приміщень: операційних, асептичних палат іблоків, боксів аптек, дитячих закладів і бактеріологічних лабораторій.

Для дослідження мікрофлори повітря використовують наступні методи:

1. Звичайна седиментація – т. з. чашковий метод Коха з пасивним осадженняммікробів на поверхню щільного поживного середовища за певний час, зазвичай 5-10хв.

2. Примусова седиментація мікроорганізмів повітря з використаннямспеціальних приладів – імпакторів типу приладу Кротова (мікроби осаджують наповерхню щільних поживних середовищ) та імпінджерів типу приладу Дьяконова (припродуванні повітря мікроби поступають в рідкі поживні середовища). Ці методинайбільш надійні, бо дозволяють давати кількісну характеристику забрудненостіповітря мікроорганізмами та вивчати їх видовий склад.

3. Фільтраційний метод – повітря продувають крізь воду або мембранніфільтри з наступним мірним висівом на поживні середовища.

Критеріями оцінкимікробіологічного стану повітря замкнених приміщень є:

а) Загальне мікробне число (ЗМЧ) – кількість бактерій в перерахунку на 1м3повітря, що виросли при посіві на поверхню поживного агару. Посіви інкубуютьдобу при 370С, потім ще добу при температурі ~200С.

б)Індекс санітарно-показових бактерій — кількість в перерахунку на 1м3 повітря умовно-патогенних мікробівдихальних шляхів – гемолітичних стрептококів, золотистого стафілокока,грамнегативних бактерій, дріжджеподібних та цвільових грибів.

Велике значеннядля профілактики гнійних ускладнень має мікробна чистота повітря в такихмісцях, як, наприклад, операційні приміщення, для яких ЗМЧ в 1м3повітря не повинно перебільшувати до операції 500, а після – 1000.

Мікрофлора ротовоїпорожнини

Ротова порожниналюдини являє собою унікальну екосистему з багатством харчових ресурсів, постійноювологістю, оптимальними значеннями рН і температури, що створюють сприятливіумови для адгезії, колонізації та розмноження мікроорганізмів.

Однак наявністьв ротовій порожнині слини та її бактерицидних компонентів (імуноглобулінів,лізоциму, ферментів), а також потужного епітеліального покриву, обмежує можливістьоральних мікроорганізмів викликати патологічні зміни.

В наш час описано кількасот видівмікроорганізмів, що складають нормальну мікрофлору ротової порожнини. До їїскладу входять бактерії, віруси, гриби та найпростіші.

Серед мікробів ротової порожнини зустрічаютьсяавтохтонні (постійні) та аллохтонні види – іммігранти з інших біотопів хазяїна(носоглотки, кишечнику та ін.) та заносна мікрофлора із зовнішнього середовища.Автохтонна мікрофлора поділяється на облігатну, яка постійно мешкає в ротовійпорожнині, та тимчасову – транзиторну, до складу якої частіше входять патогенніабо умовно-патогенні бактерії.

Основна маса грампозитивних коків ротовоїпорожнини представлена гетерогенною групою стрептококів, які приймають активнуучасть у процесах, що призводять до вражень твердих тканин зуба і пародонта(Streptococcus mutans, S.sanguis, S.mitis, S.salivarium). Вони відрізняються за здатністю ферментувати вуглеводи, утворюватиперекис водню, синтезувати полісахариди. Ці види зустрічаються у ротовійпорожнині в різних кількісних співвідношеннях, які залежать від дієти, гігієниротової порожнини та інших факторів.

Друга група грампозитивних коків – пептококи, якіактивно розщеплюють пептони та амінокислоти. Найчастіше вони зустрічаються васоціаціях з фузобактеріями та спірохетами при різних захворюваннях ротовоїпорожнини.

Грамнегативні анаеробнікоки представлені родом Veillonella, які приймають активну участь в розщепленні лактату, пірувату,ацетату. За рахунок катаболізму лактату утвореного стрептококами вейлонеллиможуть здійснювати протикаріозну дію.

Таблиця 1.Бактерії, що входять до складу зубного нальоту

Морфологічні

форми

Відношення до фарбування за Грамом Грампозитивні мікроорганізми

Грамнегативні

мікроорганізми

Аероби,

Факультативні

анаероби

Анаероби

Аероби,

Факультативні

анаероби

Анаероби

Коки Стрептококи

Пептококи

Стрептококи

Нейсерії Вейлонелли Палички

Актиноміцети

Лактобактерії

Коринебактерії

Біфідобактерії

Пропіонібактерії

_______

Бактероїди

Фузобактерії

Лептотріхії

Порфіромонаси

Спірохети ________ ________ Лептоспіри

Трепонеми

Борелії

Грампозитивніпалички представлені родом Lactobacillus, характерною ознакою представників якого є розщеплення вуглеводів зутворенням великої кількості молочної кислоти, зберігаючи життєздатність укислому середовищі. Це явище є одним з факторів, що сприяють розвитку карієсузубів людини.

Грамнегативніанаеробні та мікроаерофільні бактерії частіше за все відносяться до бактероїдів,які не мають каталази і ферментують цукри до газів, а пептони – з утвореннямамінокислот. До них належать три роди: Bacteroides,Fusobacterium, Leptotrichia.

Bacteroides melaninogenicus та B.gingivalisхарактеризуються низькою сахаролітичною активністю, але глюкозу розщеплюють зутворенням суміші кислот, причому рН середовища залишається досить високим(~6.0). Через наявність великої різноманітності протеолітичних ферментів маютьвелике патогенетичне значення.

РідФузобактерії, що представлений веретеноподібними паличками складає разом збактероїдами автохтонну мікрофлору ротової порожнини. Утворюють з пептону абоглюкози молочну кислоту.

Представники роду Leptotrichia(L.buccalis) мають вигляд попарно розташованихзернистих паличок, часто ниткоподібної форми. Ферментують глюкозу з утвореннямвеликої кількості молочної кислоти, що призводить до зниження рН (~4.5).

Представники роду Actinomycesкінцевими продуктами розщеплення глюкози мають молочну, оцтову, мурашину таянтарну кислоти, характеризуються слабкою протеолітичною активністю, приймаютьучасть в утворенні зубного каменю, зубних бляшок.

Бактерії роду Коринебактерії мають здатністьзнижувати окисно-відновний потенціал, створюючи таким чином умови для розвиткуанаеробів.

Спірохети, що мешкають в ротовій порожнині,відносять до трьох родів:

Treponema, Borrelia,Leptospira, представники яких відрізняються один відодного за біохімічними та ін. особливостями.

В ротовій порожнинізустрічаються й мікоплазми (M.orale, M.salivarium), які гідролізуютьаргінін та не ферментують глюкозу.

Практичначастина

Найпоширенішим методом дослідження мікрофлори повітря є чашечний метод(м-дКоха), суть якого полягає у культивуванні (при певних умовах) мікроорганізмів,що осіли на щільне середовище (МПА, КА) чашки Петрі. Кількість колоній, щовиросли на середовищі визначається безпосередніми підрахунками. Колонія незавжди є результатом поділу однієї клітини. У зв’язку з цим фактом виникаєнеобхідність виражати кількість мікроорганізмів в КУО (колонієутворюючиходиницях) на 1м3 повітря. Це співвідношення знаходить своюреалізацію у формулі Омелянського(для методу Коха):

/>;

при тому, що х – кількість мікробів в 1м3 повітря;

а – кількістьколоній в чашці Петрі;

в – площа чашкиПетрі;

t – час експозиції;

5 – час зарозрахунками Омелянського;

100 – площа, на якувідбувалось осадження;

1000 –досліджуваний об’єм повітря.

Об’єктами досліджень сталиприміщення буфету та кафедри мікробіології.

В результатіпідрахунків з’ясовані наступні значення КУО:

а) длямікробіологічної аудиторії />;

б) для буфету />.

При дослідженніотриманих колоній їх розрізняють за такими ознаками, як:

форма,консистенція, розмір, край, колір, профіль, поверхня.

Дослідившивищевказані ознаки складаємо таблицю № 1.

Наступнимизавданнями практичних робіт були роботи по виділенню чистихкультур мікроорганізмів методом штриха, що виснажується, перевірка їходнорідності світловою мікроскопією з додаванням емерсії і т.д.

Таблиця 1.Морфолого-культуральні властивості мікроорганізмів.

Пож. серед

К-ість

колоній

одного

типу

Ознаки колоній

Морфологія

клітин

Форма

Розмір, мм

Колір

Поверхня

Профіль

Край

Консистенц.

МПА

амебоїдна

4-8

жовтий

зморшкувата

кратероподібний

хвилястий

тверда

маленькі коки

МПА

амебоїдна

8-14

білий

зморшкувата

випуклий

хвилястий

м’яка

бацили

МПА

округла

5-6

білий

блискуча

випуклий

рівний

м’яка

бацили

МПА

округла

1-3

рожев.

гладенька

випуклий

рівний

м’яка

коки

КА

округла

2-5

жовтий

блискуча

випуклий

рівний

м’яка

тетракоки

КА

округла

1-3

рожев

гладенька

випуклий

рівний

м’яка

коки

КА

амебоїдна

8-9

біла

зморшкувата

випуклий

хвилястий

м’яка

бацили

КА

амебоїдна

6-9

жовта

зморшкувата

кратероподібний

хвилястий

тверда

маленькі коки

Вивчення біохімічних та фізіологічнихвластивостей мікроорганізмів.

Вищезазначені властивості відіграютьпровідну роль в ідентифікації та систематиці мікроорганізмів. Біохімічнівластивості, в першу чергу, досліджуються шляхом визначенняздатності мікроорганізмів утилізувати певні вуглеводи за участю специфічнихферментів, та здатності нейтралізувати інші речовини (наприклад, визначеннякаталазної активності бактерій).

Грампозитивність та грамнегативністьмікроорганізмів визначається в реакції з 3% розчином КОН.

Рухливість визначається характером ростумікроорганізмів засіяних уколом у напіврідке поживне середовище.

Отримані практично дані, використовуємо призаповненні таблиці:

Таблиця2.

Морфолого-культуральніта фізіолого-біохімічні властивості виділеної культури.

Ознаки колонії Рожева, округла, 1-3 мм, край рівний, профіль випуклий, поверхня гладенька, м’яка консистенція Морфологія клітин коки Спороутворення невиявлене Рухливість невиявлена

Грампозитивність

Грамнегативність

Грамнегативні Засвоєння цукрів Виявлена гідролізаційна ативність до глюкози

Мікрофлоразубного нальоту та ротоглотки

При дослідженні мікрофлори зубного нальотувідбір зразку проводився стерильною зубочисткою, готувався препарат, який післяфарбування розглядався з імерсією.

При вивченні мікрофлори зіву проби бралисьватним тампоном, попередньо змоченим у фізрозчині. Після цього проводився висівпроби на МПА газоном з одночасним використанням методу стандартних паперовихдисків насичених розчином антибіотиків для перевірки чутливості культури до їхдії. Результатом є утворення зон затримки росту, діаметр яких залежить відчутливості мікроорганізму та, відповідно, активності антибіотика.

Таблиця3.

Морфологіяклітин зубного нальоту та ротоглотки.

Морфологія мікроорганізмів зубного нальоту Морфологія мікроорганізмів ротоглотки Дрібні паличковидні Великі та малі коки Нитковидні Диплококи Малі та великі коки Дріжджі

Паралельно з методом стандартних паперовихдисків використовували метод блоків, при якому використовують поверхневікультури продуцентів антимікробних речовин. Результати чутливостімікроорганізмів внесли до наступної таблиці:

Таблиця4.

Чутливість мікрофлори ротоглотки доантибіотиків та метаболітів актиноміцетів.

Назва антибіотиків та актиноміцетів Діаметр зон затримки росту Тетрациклін 25 мм Еритроміцин 5-7 мм Бензілпеніцилін 19мм Streptomyces sp.1 24 мм Streptomyces cyanogenes, Streptomyces griseus _________

Висновок

В результатіпроведення курсу практичної мікробіології з ознайомлення екологічних нішмікроорганізмів, їх складу у різних біотопах, фізико-хімічних та біологічнихвластивостей, патогенезу та важливих корисних функцій опанували комплекс ціннихметодик, а саме:

а) Визначення КУО заметодом Коха та з використанням методик Омелянського;

б) отримання чистихкультур методом штриха, що виснажується;

в) вивченняспецифічних морфологічних та фізіолого-біохімічних особливостей виділеноїкультури;

г) визначеннямікрофлори зубного нальоту та ротоглотки;

д) опануванняважливого в медицині метода визначення активності певних антибіотиків таекзометаболітів актиноміцетів на бактеріальні колонії.

Київськийнаціональний університет ім. Тараса Шевченка

Біологічнийфакультет

Звіт змікробіології

Студента ІІІкурсу

Групибіохімії

Фролова Артема

Київ 2002