Реферат: Изменчивость живых организмов

                Мінливість— це здатність живих організмів набувати нових ознак у процессі індивідуальногорозвитку. Існує два вида мутації: модифікаційна і мутаційна. Модифікаційнамінливіст не зачіпає генотип організму і отже не є спадковою. В свою чергумутаційна мінливість виявляється у зміні генотипу і тому такий вид мінливості єспадковий. Вперше поняття мутацій увів у науку голландський вчений де Фіз. Урослини енотери він спостерігав різкі, стрибкоподібні івдхилення від типовоїформи, причому ці відхилення виявился спадковими. Дальші дослідження на різнихоб’єктах: рослинах, тваринах та мікроорганізмах показали,що явище мутаційної мінливості властиве всім живим організмам. В сучасній науцімутаціями називають зміни, що відбуваються в хромосомах під впливом зовнішньогосередовища.

            Мутації зачіпають різні сторони будови і функцій організму.Наприклад, у дрозофіли відомі мутаційні зміни форми крил (аж до повного їхзникнення), забарвлення тіла, розвитку щетинок на тілі, форми очей, їхзабарвлення (червоні, жовті, білі, вишневі та ін.), а також багатьохфізїологічних ознак (тривалість життя, плодючість, стійкість проти різнихшкідливих впливів тощо).

Поряд з різкими спадковими відхиленнями значно частішетрапляються невеликі мутації, які мало чим відрізняються від вихідних форм.Проте встановленні де Фрізом ознаки мутацій — їх стрибкоподібний характер іспадковість — лишаються в силі. Мутації здійснюються в різних напрямках і саміпо собі не є пристосувальними, корисними для організму змінами.

Є й несприятливі для організму мутації, які навітьможуть призвести до його загибелі. Здебільшого такі мутації рецесивні. Упоєднанні з алельним домінантним геном вони фенотипово не виявляються. Алеіноді відбуваються  і домінантні мутації, які знижують життєздатність абонавіть спричиняють загибель організму. Розрізняють кілька типів мутацій захарактером змін генотипу.

Найбільш поширені мутації, не зв’язаніз видимими в мікроскоп змінами будови хромосом. Такі мутаціїявляють собоюякісні зміни окремих генів і називаються генними мутаціями. Притаких мутаціях відбувається зміна послідовності нуклеотидів у хромосомній ДНК,випадання одних і включення інших нуклеотидів змінюють склад молекули РНК, щоутворюється на ДНК, а це, в свою чергу, зумовлює нову послідовність амінокислотпри синтезі білкової молекули. Внаслідок цього в клітині починає синтезуватисяновий білок, що приводить до появи в організмі нових властивостей.

Відомі мутації, пов’язані звидимими перетвореннями хромосом — хромосомні мутації. До таких змін належать,наприклад, переміщення частини однієї хромосоми на іншу, їй не гомологічну,повертання ділянки хромосоми на 180° та ряд структурних змін окремих хромосом.

До особливої групи мутацій належать зміни кількостіхромосом. Ці мутації зводяться до появи зайвих або втрати деяких хромосом. Такізміни в хромосомному складі відбуваються внаслідок порушення з якихось причиннормального ходу ейозу, коли замість розподілу хромосом між двома дочірнимиклітинами обидві гомологічні хромосоми опиняються в одній клітині. Звичайнотакі порушення знижують життєздатність організму (наприклад сіндром Дауна).

Мутації завжди пов’язанііз змінами в будові або кількості хромосом. Якщо ці зміни відбуваються встатевих клітинах, то вони виявляються в тому поколінні, яке розвивається ізстатевих клітин. Але зміни можуть також бути і в соматичних клітинах. Їхназивають соматичними мутаціями. Такі мутації ведуть до зміни ознаки тількичастини організму, який розвивається із змінених клітин.

У тварин соматичні мутації не передаються наступнимпоколінням, оскільки із соматичних клітин новий організм не виникає. Інакшебуває в рослин. За допомогою відсадків і щеплення іноді вдається зберегтивиниклу зміну, і вона виявляється стійкою, спадковою.

Розрізняють спонтанні і індуковані (штучно викликані)мутації. Зараз відомо, щомутації можуть виникати під впливом як внутрішніхфакторів організму, так і умов зовнішнього середовища. Дією рентгенівськогопроменів, ряду хімічних сполук (наприклад іприту, формальдегіду), зміноютемператури можна штучно викликати мутації. Ряд таких мутацій було штучновикликано у мухи дрозофіли, у мишей та інших тварин, а також у рослин. Правда,штучне викликання мутацій поки що не є ще “планомірним”. Дія мутагеннихфакторів збільшує частоту мутацій, але людина в більшості випадків не можевикликати певну мутацію, тобто саме таку, яку потрібно.

Мутації — велика річ! Багато користі, але й лихаприносять вони живим організмам. Ось чому так болюче, на сьогоднішній день,постає питання забрудненого навколишнього середовища. Останнім часом мутагени(фактори що викликають мутації) виявлені в усіх середовищах: у водному, уповітряному, у грунті. А особливо небезпечним і сильним мутагеном єрадіоактивне проміння. І ця проблема дуже актуальна у нас на Україні у з’вязкуз Чорнобилем. Вивчення впливу радіації і засобів лікування “променевих” хворобє однією з головних завдань сучасної науки

еще рефераты
Еще работы по биологии