Реферат: Охорона праці

Деякіпитання по курсу “Охоронапраці

 

1. Визначення і склад курсу

Охорона праці (ОП) — це система правових,соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичнихзасобів і заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатностілюдини у процесі трудової діяльності.

Курс складається з 4 частин:

1) Загальні положення ОП.

Включає основні положеннязаконодавства з ОП, організацію ОП на підприємстві, загальні визначення, методикурозслідування нещасних випадків та ін. положення.

2) Виробнича безпека.

Це система технічних і організаційнихзаходів і засобів, які запобігають дії на людину небезпечних виробничих факторів(ті, що можуть викликати травми, пошкодження організму, каліцтва і навітьлетальний результат).

3) Виробнича санітарія.

Це комплекс організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, щозапобігають або зменшують ступінь впливу на людину шкідливих виробничихфакторів, які можуть призвести до професійних захворювань або зменшитипрацездатність.

Професійні захворювання – це захворювання, яківиникають у людини під дією шкідливих виробничих факторів.

4) Пожежна безпека

Це комплекс технічних таорганізаційних заходів і засобів, що забезпечують такий стан об'єкта, за якого ізвстановленою вірогідністю 90-95% виключається можливість виникнення і розвитку пожежчи вибухів.


2 Задачі і мета курсу

 

Задачі курсу:

Ознайомлення з чинним законодавствомпо організації ОП на підприємстві, з аналізом небезпечних і шкідливих факторів,а також з методами і засобами по нормалізації умов праці.

Нормалізація умов праці – це приведення умов праці увідповідність до вимог нормативних документів.

Мета курсу:

Навчити майбутніх фахівців самостійновиявляти явні і приховані потенційні небезпеки і шкідливі фактори окремоговиробничого устаткування і всього технологічного процесу, а також розроблятинеобхідні профілактичні заходи відповідно до діючої нормативно-технічноїдокументації.

3. Напрямки підготовкифахівців

Моральний напрямок– полягає у тому, що майбутнійфахівець має бути підготовлений у плані моральної відповідальності за стан ОПна своїй ділянці роботи.

Теоретичний напрямок полягає в тому, щоб майбутнійфахівець міг проаналізувати і комплексно оцінити всі параметри, щохарактеризують умови праці, прийняти відповідні рішення, розробити і застосуватинеобхідні профілактичні міри.

Практичний напрямок полягає в тому, що майбутнійфахівець повинний знати і вміти застосовувати у своїй практичній діяльностінормативні матеріали з ОП, якими необхідно користуватись у конкретних умовахвиробництва, а також брати активну участь у проектуванні захисних засобів ірозробці нормативної документації з ОП для умов відповідного підприємства.

4. Охорона праці в Україні

Стан ОП у державі хар-ся кількістюнещасних випадків, що виникають на виробництві. Україна стоїть на першихмісцях.

В Україні щороку виникає 20000загального травматизму і близько 1000 випадків з летальним наслідком.

Задачі щодо ОП в Україні:

1) Провести комплексне обстеженняробочих місць і скласти карти умов праці робочого місця чи професії.

2) Нормалізувати умови праці наробочих місцях, а там, де це неможливо чи недоцільно, робити доплату зашкідливі та тяжкі умови праці (доп.= до 24% від з/пл.).

3) Максимально знизити кількість робочих місць з важкими та фізичними роботами.


Тема1.ПравовіпитанняОП

1Положенняз ОП,записанівКонституціїУкраїни

В Україні передбачене конституційне право працівників на охорону праці. У Конституції України (28.06.96р.) записані основні положення щодо ОП працівників. Всього 7 статей: 3, 16, 24,43, 45, 46, 49:

o Людина,її життя і здоров'я… вважаються в Україні вищою соціальною цінністю (ст.3).

o Забезпеченняекологічної безпеки і підтримка екологічної рівноваги...є обов'язком держави(ст.16).

o Коженпрацюючий має право на належні безпечні і здорові умови праці (ст.43).

o Коженпрацюючий має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днівщотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, установленнямскороченого робочого дня для окремих професій і виробництв, скороченнятривалості роботи в нічний час (ст.45).

o громадянимають право на соціальний захист у випадку повної, часткової чи тимчасовоївтрати працездатності (ст.46).

o Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичнестрахування (ст.49).

o Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується спеціальними заходами щодо ОП здоров'я жінок, забезпеченням пенсійних пільг.(ст.24).

2Загальніположенняз ОП узаконіУкраїни«Проохоронупраці»

2.1ЗаконУкраїни«Проохоронупраці»вперше був прийнятий 14 жовтня 1992 року, переглянутий і доповнений 21 листопада 2002 року. Новий закон містить 9 розділів і 44статті.

2.2 Закон визначає основні положення пореалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я упроцесі трудової діяльності, на належні безпечні їх здоров'ю умови праці. Законрегулює, за участю відповідних органів державної влади,взаємовідносини між роботодавцем і працюючим з питань безпеки, гігієни праці івиробничого середовища, а також установлює єдиний порядок ОП вУкраїні.

2.3 Чинність закону поширюється на всіхюридичних і фізичних осіб, які у відповідності з законодавством використовуютьнайману працю, і на усіх працюючих.

2.4 Законодавство про ОП включаєнаступні документи:

· Закон України«про ОП»;

· кодекс Законів«про працю України» (КЗпроП),

· ЗаконУкраїни «про загально-обов’язкове державне, соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що обумовиливтрату працездатності», а також прийняті відповідно до них нормативно-правовіакти.

2.5 Державна політика щодо ОП визначаєтьсяВерховною радою України відповідно до Конституції України і спрямованана створення належних безпечних умов праці, на запобігання нещасним випадкам іпрофесійним захворюванням, і базується на наступних принципах:

o Пріоритетжиття і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створенняналежних безпечних і здорових умов праці.

o Підвищеннярівня промислової безпеки шляхом забезпечення технічного контролю за станомвиробництва, технологій і продукції, а також сприяння підприємствам в створеннібезпечних і нешкідливих умов праці.

o Комплексневирішення задач ОП на основі загальнодержавних галузевих і регіональних програмщодо ОП.

o Соціальнийзахист працівників і повне відшкодування збитків особам, що потерпіли віднещасних випадків і профзахворювань.

o Встановленняєдиних вимог щодо ОП для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видівдіяльності.

3ГарантіяправгромадянпоОП

3.1Під час укладання трудовогодоговоругромадянинповиннийбутипроінформованийвласником:

o Про умови праці на підприємстві і його робочому місці;

o Про небезпечні і шкідливі чинники і їхній вплив на здоров'я;

o Про права на пільги і компенсації при роботі у шкідливих умовах.

3.2Правапрацівників поОП підчасроботинапідприємстві:

Умови праці на робочих місцях,безпека технологічних процесів і виробничого устаткування, стан ЗКЗ та ЗІЗ повинні відповідати вимогам нормативних документів з ОП.

ЗКЗ-засоби коллективного захисту, які забезпечують роботу 2-м і більше працівникам.

ЗІЗ-засоби індивідуального захисту, які забезпечують роботу одного працівника (спецодяг, спецвзуття, захисні рукавички).

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створюється ситуація, небезпечна для життя і здоров'я його самого, оточуючих чи навколишнього середовища; за періодпростою в цьому випадку зберігається середній заробіток працівника.

Працівникмаєправо розірвати трудовий договірза власнимбажанням, якщо власник не виконує положень законодавства з ОП.

Працівникам,яким за станом здоров'я необхідне наданнябільш легкоїроботи, власникповинен надати таку роботу.

Усіпрацівники підлягають обов'язковому страхуванню власником.

3.3Працівники,зайнятінароботахзважкимиішкідливимиумовамипрацімаютьправо:

Безкоштовно забезпечуватися лікувально-профілактичним харчуванням, чи молоком, рівноцінними продуктами і газованою підсоленою водою.

На скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі(доплата до 24%).

На роботах зі шкідливими і небезпечними умовамиі роботах, зв'язаних з забрудненням, несприятливими температурними умовами, працівникам безкоштовно видається спецодяг, спецвзуття й інші ЗІЗ, а також миючі і знешкоджуючі засоби.

3.4 Відшкодування шкодипотерпілим

Власник зобов'язаний відшкодуватипрацівникам збиток, заподіяний їх здоров'ю при виконанні їхніх обов'язків увиді загубленного заробітку, а також сплатити потерпілому чи його родиніодноразову допомогу. Розмір цієї допомоги встановлюється колективним договором.

Якщо в потерпілого, відповідно домедичного висновку встановлена стійка втрата працездатності, ця допомогаповинна складати не менш суми середньомісячного заробітку за кожен відсотокутрати професійної працездатності.

У випадку смерті потерпілого, розмірдопомоги повинний складати не менш п'ятирічного заробітку на його родину і неменш річного заробітку на кожного утриманця, а також на його дитину, щонародилася після смерті. Якщо нещасний випадок відбувся в результатіневиконання потерпілим нормативних актів з ОП, то розмір цієї допомоги можебути зменшений до 50%.

Власник відшкодовує потерпіломувитрати на лікування, у тому числі санаторно-курортні, протезування і т. д., атакож допомагає інвалідам вирішувати соціально-побутові проблеми.

За працівниками, що втратилипрацездатність у результаті нещасного випадку чи профзахворювання, зберігаєтьсямісце роботи і середній заробіток на весь період до відновлення працездатностічи визнання їх інвалідами. У випадку неможливості виконання потерпілимипопередньої роботи, власник зобов’язаний забезпечити його перепідготовку іпрацевлаштування.

Власник також повинний відшкодувати моральні збитки(шкоду).

Моральна шкода – страждання, отримані працівником внаслідок фізичного чи психічного впливу, що привело до погіршення чи позбавлення можливості реалізації їм своїх звичок чи бажань, погіршеннявзаємин з навколишніми чи іншими негативними наслідками морального характеру.

3.5 Додаткові вимоги щодо ОП жінок

Забороняється використовувати працю жінок на важких роботах і роботах зі шкідливими і небезпечними умовамипраці, а також на підземних роботах(крім нефізичних).Перелік цих робот установлюється Міністерством охорони здоров'я.

3.6 Додаткові вимоги щодо ОПнеповнолітніх (до 18 років)

Теж, що і для жінок.

Заборонено залучати їх до робіт унічні години, надурочно й у вихідні дні. Неповнолітні можуть бути прийняті нароботу тільки після попереднього медогляду.

4 Організація прав ОП навиробництві

4.1 Власник зобов'язаний створити на кожному робочомумісці й у підрозділах умови праці, що відповідають вимогам нормативнихматеріалів з ОП. Він повинний забезпечити функціонування системи управління ОП(СУОП), тобто:

o Створити відповідні служби для рішення питань ОП.

o Забезпечувати усунення причин нещасних випадків і профзахворювань.

o Організовувати атестацію робочих місць.

o Розробляти і затверджувати положення, інструкції й інші нормативні документи з ОП для свого підприємства.

o Здійснювати постійний контроль за дотриманням працюючими норм і правил ОП.

o Організовувати пропаганду безпечних методівпраці.

При виникненні на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків, власникзобов'язаний вжити термінових заходів по наданню допомоги постраждалим із залученням аварійно-рятувальних формувань.

4.2Працівник зобов'язанийзнатиівиконувати

o Вимоги нормативних документів з ОП,

o Використовувати ЗКЗ і ЗІЗ.

o Дотримувати правилавнутрішнього трудового розпорядку і положення коллективного договору.

o Проходити відповідне навчання і встановлені медогляди.

o Співробітничати з власником у питаннях організації і підтримки безпечних і нешкідливих умов праці.

4.3 Про медогляди

Власник зобов'язаний організуватипроведення попередніх і періодичних медоглядів працівників, зайнятих на важкихроботах, роботах зі шкідливими і небезпечними умовами, а також обов'язковогощорічного медогляду обличчя, у віці до 21 року.

Позачергові медогляди можуть бутиорганізовані на прохання працюючого чи при ініціативі власника.

На час медогляду і навчання за працюючимзберігається місце роботи і середній заробіток.

Власник має право притягати додисциплінарної відповідальності і відстороняти від роботи без збереженнязаробітної плати працівників, що ухиляються від навчань з ОП чи обов'язковихмедоглядів.

4.4 Про навчання з ОП

Державний департамент промисловоїбезпеки ОП та гірничого нагляду прийняв типове положення про інструктажі інавчання з ОП. Навчання з ОП здійснюється за наступним напрямками:

o Обов'язкове вивчення основ ОП у всіх навчальних закладах системиосвіти.

o Спеціальна підготовка і підвищення кваліфікації фахівців з ОП.

o Інструктажі з ОП, при прийнятті на роботуі періодично в процесіроботи.

o Теоретична підготовка з наступною здачею іспиту посадових осіб підприємства чи установи.

o Попереднє спеціальне навчання і систематична щорічнаперевірка знань з ОП на роботахз підвищеною небезпекою.

У випадку незадовільних знань з ОП,працівник має пройти повторне навчання і перевірку знань. У випадку повторноговиявлення незадовільних знань працівник звільняється з роботи за невідповідністю.

Інструктажі

Інструктажі за характером і часом проведення підрозділяються на:

o вступний

o первинний

o повторний

o позаплановий

o цільовий

Вступнийінструктажпроводиться:

o із усіма працівниками, що приймаються на постійну чи тимчасову роботу,незалежно від утворення, стажу роботи і посади;

o працівниками інших організацій, що прийняті на підприємствах, що знаходяться у відрядженні і беруть безпосередню участь у виробничому процесі;

o у випадкуекскурсії на підприємстві

o студенти при проходженні виробничої практики, а також у випадку екскурсії по території підприємства;

Программа вступного інструктажу включаєнаступні питання:

o основні положення документів по ОП

o характеристику небезпечних та шкідливих факторів

o вимоги виробничої безпеки і санітарії

o правила наданняпершої допомоги

Проведення як цього так і інших інструктажів фіксується в спеціальному журналіз підписами особ, що проводили та проходили інструктаж.

Первиннийінструктаж проводиться до початку роботи безпосередньона робочому місці працівникам, що знову прийняті на підприємство чипереводяться в інший цех, а також працівниками, що будуть виконувати нову,невластиву для них роботу. Він проводиться начальником, його заступником,механіком цеху. Первинний інструктаж містить у собі загальні зведення провиробництво, перелік небезпечних і шкідливих факторів, зведення про безпечніметоди проведення роботи, про порядок підготовки до роботи, про ЗІЗ та ЗКЗ.Після проходження інструктажу всі працюючі протягом одного місяця проходятьстажування під керівництвом. Проходження стажування фіксується.

Повторнийінструктаж проводиться на робочомумісці не рідше одного разу в три місяці при роботах з підвищеною небезпекою іне рідше чим один раз у півроку на інших роботах.

Позаплановий і позачерговийінструктажі проводяться на робочому місців кабінеті ОП у наступних випадках:

o при зміні нормативних документів з ОП

o при зміні технологічних процесів, сировини, матеріалу

o при порушенні працівниками правилпо ОП

o за вимогоюінспекторів держ.нагляду

o при перервах у роботібільш 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою і більш 60 днів для інших робіт.

Цільовийінструктажпроводиться при виконанні разовихробіт, незв'язаних з виконанням виробничих обов'язків, незв'язаних з роботою, при роботі з ліквідації аварії,перед проведенням робіт, перед якими оформляється допуск і в енергоустановках.

4.5Службаохоронипрацінапідприємстві

На кожному підприємстві власник повинен створити службуОП. Якщо кількість працівниківменша 50 – функції цієїслужби можуть виконувати особи за сумісництвом звідповідною підготовкою, тобто особи які пройшли відповідні навчання. А якщопрацівників 50 або більше чоловік то створюється служба ОП. Служба ОПприрівнюються до основних служб підприємства і може бути ліквідована тільки увипадку закриття.

СпівробітникислужбиОП маютьправо:

o Видаватикерівникам підрозділів обов'язкові для виконання приписи по усуненню недоліківщодо ОП (відмінити ці приписи має право тільки власник, головний інженер абоадміністративна особа, що відповідає за ОП на підприємстві)

o Перевірятистан ОП у підрозділах підприємства і на робочих місцях

o Вимагати відсторонення від роботи осіб, що ухиляються від проходженнявстановлених інструктажів, перевірки знань,медоглядів, а також осіб, що не виконують нормативи з ОП

o Зупинятироботу робочих місць чи устаткування, які загрожують життю чи здоров'юпрацівників

o направляти керівництву підприємства представлення про працівників, які порушують положенняз ОП, а також тих, які сумлінно виконують ці положення

4.6 Вимог з ОП повиннідотримуватись:

Слід дотримуватись під часбудівництва споруд. Дотримання цих вимог контролюється органами державноївлади.

Для введення в дію нового обладнаннянеобхідний дозвіл органів державного нагляду.

4.7 Комісія з ОП

На підприємстві з кількістюпрацівників 50 осіб і більше, може створюватись комісія з ОП у складіпрацівників, власника, трудового колективу, фахівців з Опі інших служб. Рішеннякомісії має рекомендаційний характер і є обовязковими тільки для разгляданняадміністрацією.

4.8 Інформація про стан ОП

Власник повинен інформуватипрацівників про стан ОП на підприємств, про нещасні випадки і проф.захворювання, а також про вжиті профілактичні заходи. Органи державного наглядуповинні інформувати про стан ОП в регіонах і у державі.

 

5. Стимулювання ОП

За активну участь і ініціативу, щодоОП працівники можуть стимулюватися у вигляді премій чи усного заохочення, а зпрацівників порушників стягується штраф.

Крім відшкодування збитківпрацівникам, власник підприємства відшкодовує збитки іншим підприємствам,громадянам і державі у вигляді виплат на соціальне страхування, проф.переорієнтацію, рятувальні роботи, ліквідацію наслідків аварій та інше.

За порушення норм з ОП, ігноруванняприписів посадових осіб, органів державного нагляду, профспілок, а також закожен нещасний випадок з підприємства стягується штраф; розмір штрафувизначається органами державного нагляду, але він не повинен перевищувати 2%розміру місячного фонду підприємства. У випадку приховання нещасного випадкурозмір стягнення може збільшитись до 10 разів.

6. Нормативні акти

Акти з ОП підрозділяються наміжгалузеві ті галузеві.

Міжгалузеві нормативні актиобов’язкові для всіх підприємств. До них відносяться будівельні норми таправила, ТУЕ та інше.

Галузеві нормативні акти дійснітільки у конкретній галузі, розробляють відповідними міністерствами ізастосовуються на підприємствах відповідної галузі.

7. Державне управління ОП

Здійснюється Кабінетом МіністрівУкраїни, Міністерством України у справах захисту населення від наслідків аваріїна ЧАЕС, Державного департаменту промислової безпеки ОП та гірничого нагляду,Територіального та галузевого міністерств, органи державної та місцевої влади.

8Державний наглядіконтрольпоОП

 

8.1Державнийнаглядз ОП

Вищий державний нагляд здійснюєпрокуратура України і регіональні прокуратури. Співробітники прокуратур невиконують безпосереднього нагляду на підприємстві, а лише здійснюють карнуфункцію, тобто притягають до відповідальності за відповідні порушення, згідно …

Безпосередньо на підприємствахдержавний нагляд за ОП здійснюють регіональні інспекції наступ. організацій:держгірпромнагляду, Міністерство охорони здоров’я (санітарно-епідеміологічнаслужба), держ. пожежного нагляду.

Співробітники державних інспекціймають право безпосередньо відвідувати у будь-який час доби підвідомче????підприємство, отримувати у власника документи щодо ОП, направляти керівникампідприємств обов’язкові для виконання приписи щодо нормалізації умов праці;припиняти роботу підприємств, окремих дільниць чи устаткування до усуненняпорушень, які створюють загрозу життю чи здоровю працівників.

Притягати до адміністративноївідповідності працівників, винних у порушеннях з ОП, направляти власникампідприємств представлення про невідповідність окремих посадових осіб посадам,які вони обіймають, передавати матеріали в органи прокуратури, для притягненнядо кримінальної відповідальності осіб, винних у порушеннях нормативнихдокументів з ОП.

8.2Суспільнийконтрольз ОП

Суспільний контроль з ОП здійснюють трудовіколективи через обраних чи уповноважених а також профспілки. Уповноважені трудових колективівмають право безперешкодно перевіряти виконання вимог з ОП і виносити власникамобов'язкові для розгляду пропозиції про виявлення порушень. Профспілки маютьправо безперешкодно перевіряти стан ОП, виконання колективних угод, а такожвносити керівникам підприємств, державним органам управління представлення з ОПі одержувати від них аргументовані відповіді.

9. Відповідальність запорушення законодавства по ОП

За порушення норм з ОП і створенняперешкод у діяльності Держнагляду чи профспілок винні можуть притягатися донаступних видів відповідальності:

o Дисциплінарної- накладення стягнень, аж до відсторонення від посади.

o Адміністративної — накладення штрафів, які стягуються з зарплати;

o Матеріальної-стягнення з винного цілком абочастково сум, які виплачені потерпілому у вигляді допомоги чи мають бути витрачені на ремонт обладнання.

o Кримінальної — через суд особливо великі штрафи з підприємств чи позбавлення волі винної особи (до 12 років)


Тема 2. Аналіз умов праці.Безпека виробничого обладнання

Головні хар-ки трудовогопроцесу– це важкість та напруженістьпраці.

Важкість праці– хар-ка трудового процесу, щовідображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцеву та дихальнусистеми.

Напруженість праці– хар-ка трудового процесу, щовідображає переважне навантаження на центральну нервову систему, органи чуття іемоційну сферу працівника.

Факторами напруженості праці є навантаженняінтелектуальні, емоційні, а також режими роботи;

Виробниче середовище сукупність чинників(фізичні,хімічні, біологічні та інші), які діють на людину під час виконання трудовогопроцесу чи трудових обов’язків.

Умови праці– сукупність чинників трудовогопроцесу і виробничого середовища;

Безпека праціце стан захищеності особи чисуспільства від ризику зазнати шкоди.

Реальне виробниче середовищесупроводжується шкідливими і небезпечними чинниками і має певний виробничийризик.

Виробничий ризик – це ймовірність пошкодженняпрацівника під час виконання трудових обов’язків, яка зумовлена ступенемшкідливості та/або небезпечності умов праці.

Шкідливийвиробничийфактор — це небажане явище, якесупроводжує виробничий процес, вплив якого на Людину може призвести до погіршеннясамопочуття, зниження працездатності чи профзахворювання, навіть смерті, якрезультату захворювання.

Захворювання — це порушення нормальноїжиттєдіяльності організму, зумовлене функціональними та морфологічними змінами.

Виробничо зумовленезахворювання – це захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частотаперевищує частоту його у працівників, які зазнають впливу певних проф.шкідливих факторів.

Профзахворювання — це захворювання, яке виникаєвнаслідок проф. діяльності та зумовлене виключно або переважно впливомшкідливих речовин певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

Небезпечний виробничий фактор — це небажане явище, яке супроводжуєвиробничий процесі дія якого за певних умов може призвести до травм, або іншогораптового погіршення здоров’я працівника ( гострого отруєння, гострогозахворювання), і навіть до раптової смерті.

Небезпечний фактор діє раптово, ашкідливий на протязі тривалого часу роботу в шкідливих умовах виробництва.

Виробнича травма – це пошкодження тканин,порушення фізичної цілісності організму людини або його функцій внаслідоквпливу виробничих факторів.

Виробнича травма, як правило єнаслідком нещасного випадку на виробництві.

Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подіяабо раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чисередовища, що сталося у процесі виконання ним обов’язків внаслідок якихзаподіяно шкоди здоров’ю працівника, або настала смерть.

Нещасні випадки поділяють закількістю потерпілих:

- поодинокі;

- групові –що сталися з двома або декількома працівниками одночасно;

За ступенем тяжкостіушкодження здоров’я:

- безвтрати працездатності;

- з втратоюпрацездатності на 1 день і більше;

- зістійкою втратою працездатності ( каліцтво);

- зісмертельним наслідком;

За зв’язком з виробництвом:

- першакатегорія – пов’язані з виробництвом ( на робочому місці, під час робочого часуна території підприємства, протягом робочого часу під час приготування робочогомісця.)

- другакатегорія – не пов’язані з виробництвом ( під час прямування на роботу пішки чина громадському транспорті, під час використання обладнання у власних потребах,у випадку алкогольного сп’яніння та інш.)

Небезпечні та шкідливіфактори поділяють на 5 груп:

1. Фізичні — ел. напругу, рухливічастини обладнання, незадовільний мікроклімат, нераціональне освітлення,виробничий шум, вібрація, шкідливі випромінювання та інш;

2. Хімічні – різні хімічні сполуки таречовини, які за дією на організм поділяються на токсичні і нетоксичні.

3. Біологічні — мікроорганізми та продукти їхжиттєдіяльності.

4. Психофізіологічні — перевантаження фізичні,нервові, психічні, емоційні.

5. Соціальні – не нормальний клімат утрудовому колективі.

Класифікація причинвиробничих нещасних випадків і профзахворювань

Виділяємо наступні групи причиннещасних випадків:

1. Технічні причини:

o конструктивнінедоліки і неправильний вибір устаткування чи режиму його роботи.

o відсутністьчи недосконалість ЗКЗ.

2. Організаційні причини:

o несправністьустаткування.

o відсутністьЗІЗ.

o недолікив навчанні працівників.

3. Санітарно-технічні ісанітарно-гігієнічні причини:

o незадовільніумови праці-умови праці не відповідають нормам.

4. Психофізіологічні причини:

o монотонністьпраці.

o перевантаження( нервові, фізичні, емоційні, психічні).

o недостатняувага при роботі.

o неправильнекомпонування робочого місця.

o ігноруванняправил безпеки кваліфікованим персоналом.

5. Економічні причини:

o неритмічністьпраці.

o прагненнядо понаднормових робіт.

o невлаштованийпобут.

6. Соціально-психологічніпричини:

o ненормальнийклімат на виробництві.

Дослідження нещасних випадків

Дослідженнянещасних випадків виконується по двох напрямах

1       Монографічнідослідження — це виявлення потенційних небезпечних та шкідливих чинниківпритаманних окремому обладнанню чи всьому технологічному процесу ( тобто цепрогнозування можливих нещасних випадків.)

2       Дослідженнянещасних випадків, що мали місце на даному виробництві – проводиться заматеріалами розслідування. Виділяють кілька методів:

1. Статистичнийметод — полягає в обчисленні коефіцієнтів чи показників, які характеризують стантравматизму.

Коефіцієнтчастоти загального травматизму — характеризує середню кількість НС за певний період часу:

 

/>


де Н — кількістьНС за період;

P — кількістьпрацюючих;

Коефіцієнтчастоти травматизму із смертельним результатом:

/>

Коефіцієнтважкості травматизмухарактеризує середню тривалість непрацездатності в днях, щодоводиться на 1 НС:

/>

де Д — загальнакількість днів непрацездатності, обумовлене травмами за даний період.

Коефіцієнтсмертельних результатівхарактеризує питому вагу смертельних випадків в загальномутравматизмі:

/>,%

Коефіцієнтвиробничих або потенційних втрат — характеризує середню тривалість непрацездатності, щодоводиться на 1000 працюючих:

/>.


2. Пригруповому методі - всі нещасні випадки на певний період групуються за певними ознаками:тимчасові ( по роках, кварталах, днях), виробничі ознаки ( на певному обладнаннічи при виконанні певних робіт), індивідуальним даним працівника та ін.

3. Топографічнийметод — дослідження за місцем події (на плані місцевості, карті місцевості певнимизначками наносяться НС, і за певний період виявляються місця скупчення – дляпротяжних робіт ).

4. Економічнийметод -полягає у визначенні втрат, пов'язаних з нещасними випадками на виробництві(недодана продукція, виплата штрафів), і порівняння їх з коштами, витраченимина ОП.

5 Небезпечназона обладнання

Це простір, вякому постійно присутнє або періодично виникають фактори небезпечні чи/ташкідливі для правників. Небезпечна зона може мати постійні розміри у просторі ічасі та можуть ці простори змінювати.

Не постійні підчас механічної обробки металів на верстаті відтань відльоту стружки залежитьвід властивостей матеріалів і параметрів обробки

 

6. Характеристика заходів захистів

Заходизахистуцепристрої, які запобігають можливості проникнення людини у небезпечну зону абовиключають чи послаблюють дію на людину небезпечних та/чи шкідливих виробничихфакторів

Засобизахисту діляться на:

o ЗКЗ;

o ЗІЗ.

ЗКЗ відносяться:

1. Огорожі:

законструкцією підрозділяються:

-сітчасті

-суцільні

запризначенням:

— стаціонарні –знімаються на період ремонту

— пересувні –знімаються на час технологічних операцій;

— переносні — встановлюються під час ремонтних робіт, у цьому випадку можуть відгороджуватисьобладнання, яке знаходиться на ремонті, або обладнання що знаходиться в роботі

2.      Запобіжніпристрої — для відключення обладнання у випадку виникнення аварійних ситуацій. Виконуютьсяшляхом введенням слабої ланки в обладнання.(плавкі вставки, штифти, мембрани).

3.      Блоківкибезпеки — виключають можливість проникнення людини в небезпечну зонуобладнення.Виконуються у виді:

o запірнихпристроїв які закривають небезпечну зону під час роботи або відключаютьпристрої, тобто обладнання не можна ввімкнути, або відключити обладнання. Увипадку проникнння людини у небезпечну зону

o Пристроїсигналізації-сигналізують про виникнення небезпеки. Сигналізація буваєсвітло-кольорова; за світловими лампами визначають режими роботи обладнання Білий—працює.Зелений-нормальний режим роботи. Жовтий—вихід занормальні умови.-Червоний—обладнання знаходиться в аварійномустані.

o Сигналізаціяможе бути звукова: безперервний звук або переривчатий;

може реагувати якнаростання сили звуку так або зміні частоти.

o Сигналізаціяможе бути одорезаційна — застосовується в газовійпромисловості.

6.      Знакибезпеки поділяються на:

o заборонні(коло перекреслене червоною смугою) Æ

o застережливі(трикутні вершиною до гори, фон жовтий) ∆

o приписуючи(зелений квадрат) □

o вказівні(вертикальний синій прямокутник), ð.

ЗІЗ підрозділяється на:

o Засоби захистуорганів дихання (протигази, респіратори).

o Засобидля захисту очей (окуляри, щитки, маски).

o Засобизахисту органів слуху (вкладиші у вуха, навушники).

o Засобизахисту від вібрації (вітрозахисні рукавички, взуття на м'якій захищіннійпідошві).

o Засобивід випромінювань (екрануючі костюми).

o Засобизахисту шкіри ( мазі, рукавички, костюми, спеціальні маски, спеціальний одяг).

7. Безпека експлуатації установок під тиском

Робота вустановках під тиском вище за атмосферний може су проводитися розгерметизацією чивибухами. Наслідками розгерметизації можуть бути пожежі чи отруєння людей.Наслідками вибуху можуть бути травми людей (опіки, отруєння), а такожруйнування будівель і споруд, пожежі.

Причини аварійустановок під тиском:

o  неправильне виготовленняустаткування (помилки проектування, розрахунків, виготовлення або монтажустановки);

o  порушення технологічногорежиму і умов експлуатації (підвищення температури або тиску вище допустимих,використання не за призначенням, експлуатація не в тих умовах на які розрахованаустановка, несправність арматуру і конторольно вимірювальних приладів);

o корозія чи несправністьконструкції устаткування

Для компресорнихустановок — причини аварій: підвищення вібрації, попадання в камеру стисненняпилу чи парів мастила

Балони — причиниаварій: удари, падіння, заповнення балонів понад норми Для балонів з киснем,наявність іржі із киснем, попадання масла на вентиль балона.

Засоби захисту посудин під тиском

o застосуванняустановок строго за призначенням;

o дотриманнятехнологічного режиму;

o справністьконтрольно вимірювальних приладів

o відповіднапофарбування балонів: кисень – синій, азот — коричневий, ацетилен — білий,горючі гази — червоний;

Більшість посудупід тиском після виготовлення, монтажу проходять технологічне оповіщення якевключає ретельний огляд і гідравлічний вирб установок з підвищеним тиском.

Балонивипробовують повітрям, вуглекислим газом, азотом у водяній ванні. Дообслуговуємої посудини під тиском допускають спец підготовлені люди.

 

8 Безпека вантажопідйомних установок

Небезпека експлуатації вантажно-підйомних установок полягає у можливостіпадіння вантажу чи падіння самої установки.

Вантажопідйомнеустаткування обладнують такими приладами безпеки:

o обмежувачамимаси підіймаю чого вантажу;

o обмеженнявисоти підйому;

o кінцевівимикачі і ін.

Всі вантажнопідіймальні установки проходять технічний огляд після монтажу та перед упроцесі експлуатації

Під частехнічного огляду перевіряється робота механізму, електричне устаткування,гальма, апаратури керування, виконуються статичні та динамічні випробування,статичні випробування мають метою перевірку міцності металоконструкційвиконується навантаженням 10-25% більше номінального вантажопідйому на висоту100мм і тривалістю 10хв

o Динамічнівипробування — це випробування роботи механізмів у перевантажувальному режимі.Вони полягають в повторному підніманні і опусканні вантажу, що перевищуєвантажопідйомність на 10%.

охорона працібезпека виробництво

9. Безпека при навантажувально-розвантажувальних роботах

В залежностівід небезпеки обходження з вантажем поділяються на 4 групи:

1.      Малонебезпечні(метали, будматеріали).

2.      Небезпечнівнаслідок великих розмірів, понад 6м.

3.      Пилячі ігарячі (цемент, асфальт).

4.      Небезпечнівантажі — це речовини і предмети, котрі під час транспортування,навантажувально-розвантажувальних роботах і при зберіганні можуть послужитипричиною вибуху, пожежі, чи пошкодженні транспортних засобів, будівель чиспоруд а також загибелі, травм, отруєнь, опіків, опромінення або захворюваннялюдей.

За масою одного місцявантажні підрозділи на такі групи:

- масоюменше 80кг, а також сипучі та дрібно штучні матеріали

- 80-50кг

- понад500кг

Під час виконаннянавантажувально-розвантажувальних робіт слід використовувати крани і лише вкритичних випадках працю людей.

На навантажувально-розвантажувальніроботи має укладатися спеціальна карта технологічного процесу. Згідно з діючимзаконодавством встановлені норми підйому та перенесення вантажів вручну дляосіб понад 18 років для чоловіків-50кг для жінок-15кг.

Дозволити вручну переносити вантажіна відстань не більше 25м і піднімати на висоту не більше 3м у випадку більшоївідстані(до 50м) слід застосовувати тачки чи візки

Размещено на www.

еще рефераты
Еще работы по безопасности жизнедеятельности