Реферат: Небезпеки природного та техногенного характеру

План

 

1. Загальні закономірності виникнення природнихнебезпек:

а) тектонічні стихійні лиха;

б) топологічні стихійні лиха;

в) метеорологічні стихійні лиха.

2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру:

а) аварії на транспорті;

б) аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин;

в) аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнєсередовище;

г) пожежі та вибухи.

1. У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємопро інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами непідкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишаєтьсязалежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер.Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повеніспричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальнихзбитків.

Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені(40%), на другому місці – тропічні циклони (20%), на третьому і четвертомумісцях (по 15%) – землетруси та посухи.

Стихійні лиха – це природніявища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальноїдіяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальнихцінностей.

За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:

— тектонічні (пов’язані зпроцесами, які відбуваються в надрах землі), до них належать землетруси,виверження вулканів;

— топологічні (пов’язані зпроцесами, які відбуваються на поверхні землі), до них належать повені, зсуви,селі;

— метеорологічні (пов’язані зпроцесами, які відбуваються в атмосфері), до них належать спека, урагани,посуха та ін.

а) Тектонічні стихійні лиха

Виверження вулканів. Заруйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана,саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства.Під попелом та лавою гинули цілі міста.

Землетруси. Щорічно вченіфіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з якихвідчуваються людьми та 1000 спричинюють значні збитки.

Землетрус – це сильніколивання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять доруйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Гіпоцентр, або осередокземлетрусу, — місце, де зсуваються гірські породи.

Епіцентр – точка на поверхніземлі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.

Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда,інтенсивність енергії на поверхні землі.

Ознаки близького землетрусу

— запах газу, де раніше цього не відзначалось

— тривога птахів та домашніх тварин

— іскри між близько розташованими електричними дротами

— голубе освітлення внутрішньої поверхні будинків

Першість за кількістю землетрусів утримують Японія та Чілі:понад 1000 в рік, або 3 на день.

Деякірекомендації правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу

— Приземлетрусі грунт відчутно коливається відносно недовгий час – тільки декількасекунд, найдовше – хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливаннянеприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщовідчувається здригання грунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи,що найбільш небезпечні є предмети, які падають.

— Перебуваючи уприміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори капітальнихвнутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними.Можна заховатися під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньоїкапітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам’ятати, що найчастішезавалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон таважких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

— Не слідвибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозноюнебезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лишедочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.

— Перебуваючивсередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходовіпрольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

— Післяприпинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівельна відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

— Перебуваючи вавтомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високихбудинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись в машині до припинення поштовхів.

— Опинившись взавалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вонапотрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати провстановлення зв’язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком), Людинаможе зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

—

б) Топологічні стихійні лиха

Повені.За даними ЮНЕСКО, від повеней у ХХ ст. загинуло 9 млн. осіб. Недарма в народікажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь.

Повінь – це значнезатоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі,спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуваннямдамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди тапризводять до людських жертв.

Наслідкиповеней

— затопленняшаром води значної площі землі;

— ушкодження таруйнування будівель та споруд;

— ушкодженняавтомобільних шляхів та залізниць;

— руйнуванняобладнання та комунікацій, меліоративних систем;

— загибельсвійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

— вимиванняродючого шару грунту;

— псування танищення сировини, паливо, продуктів харчування, добрив тощо;

— загрозаінфекційних захворювань (епідемії);

— погіршенняякості питної води;

— загибельлюдей.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою міроюпрогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніжпередбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійноїінформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запасиводи в сніговому покрові, зміни температури повітря. довгострокові прогнозипогоди тощо.

Основний напрям боротьби з повенями в зменшеннімаксимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадженнялісозахисних смуг, оранка грунту поперек схилу, збереження узбережних смугрослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок доситьдійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрімтого, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб –влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення затсорів проводитьсярозчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування кригивибухами за 10-15 днів до початку льодоходу.

Ще один досить важливий шлях регулювання стоку йзапобігання повеней – ландшафтно-меліоративні заходи.

Деякірекомендації щодо правил поведінки при повені

— отримавши попередження про затоплення, необхіднотерміново вийти в небезпечне місце – на височину (попередньо відключивши воду,газ, електроприлади);

— якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенестимайно в небезпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахибудівель;

— для того, щоб залишити місця затоплення, можнаскористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді(колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

— коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкийодяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.

Зсуви. Зсуви можуть виникнутина всіх схилах з нахилом в 20о і більше в будь-яку пору року. Зашвидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

повільні (швидкість становитьдекілька десятків сантиметрів на рік);

середні (швидкість становитьдекілька метрів за годину або добу);

швидкі (швидкість становитьдесятки кілометрів за годину).

Зсуви – це ковзкі зміщеннямас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги.Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідоквивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів,нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

* Снігові лавини. Снігові лавини також належать дозсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігупереходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас уздовжсхилу.

/>

Існує пасивний та активний захист від лавин. При пасивномузахисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на нихзагороджувальні щити. При активному захисті проводять обстріл лавинонебезпечнихсхилів, що викликає сходження невеликих, безпечних лавин, запобігаючи такимчином накопиченню критичних мас снігу.

* Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річоквнаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів,зсувів, землетрусів.

Селі – це паводки з великоюконцентрацією грунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від10-15 до 75% об’єму потоку).

За складом твердого матеріалу, який переносить селевийпотік, їх можна поділити на:

- грязьові (суміш води згрунтом при незначній концентрації каміння, об’ємна вага складає 1,5-2т/куб.м);

- грязекам’яні (сумішводи, гравію, невеликого каміння, об’ємна вага – 2,1-2,5 т/куб.м);

- водокам’яні (суміш води з переважно великим камінням, обємна вага – 1,1-1,5т/куб.м).

Деякі рекомендації щодо правил поведінки

при зсувах, снігових лавинах та селях

—   у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насуваються,слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небезпечне місце;

—   надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, використовуючидошки. палки, мотузки та інші засоби; виводити людей з потоку в напрямку йогоруху, поступово наближаючись до краю;

—   при захопленні сніговою лавиною, необхідно зробити все, щоб опинитисяна її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вгору, рухи як приплаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щобстворити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот – людиназадихається);

—   вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравогокольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину,яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.

—  

в) Метеорологічні стихійні лиха

Вітри – це так звані“прилади-змішувачі”, вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст тачистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрямполярних областей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без нихнічого б не росло.

Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це – ураган.Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океаніпоблизу узбережжя Центральної Америки.

Досить небезпечне явище – смерчі, вони трапляються частіше, ніжурагани й тайфуни. Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великіповітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітрятепле, а в верхніх – холодне. Тепле повітря, зазвичай, піднімається вгору йохолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але колизбоку починає дути вітер, котрий відхиляє в бік потік теплого повітря, якийпіднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого досягає 450 км/год.

Деякірекомендації щодо правил поведінки при ураганах

— отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільнозачинити двері, вікна;

— з дахів та балконів забрати предмети, які при падінніможуть травмувати людину;

— в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб неотримати травм від осколків розбитого скла;

— найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали,сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

— коли ураган застав людину на відкритій місцевості,найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

— ураган може супроводжуватися грозою, необхідно уникатиситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під — окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

Пожежі. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людини з вогнем,порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо,що 90% пожеж виникає з вини людини і тільки 7-8% спричинені блискавками.

Пожежі – це неконтрольованийпроцес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

Лісові пожежіподіляють на низові, верхові, підземні. За інтенсивністю горіння лісові пожежіподіляються на слабкі, середні, сильні.

Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є:

- засипання вогню землею;

- заливанню водою (хімікатами);

- створення мінералізованих протипожежних смуг;

- пуск зустрічного вогню.

- 

Деякірекомендації щодо правил поведінки при пожежах

- при пожежах треба остерігатися високої температури,задимленості і загазованості, вибухів, падіння дерев і будівель, провалів упрогорілій грунт;

- небезпечно ходити в зону задимлення, якщо видимістьменше 10 м;

- перед тим, як увійти в палаюче приміщення, требанакритися з головою вологим простирадлом, плащем, шматком тканини тощо;

- при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники.воду, пісок, землю, простирадла та інші засоби;

- при гасінні лісових пожеж використовуйте гіллялистяних дерев, лопати тощо; гілками слід захльостувати край пожежі задопомогою лопат засипати його грунтом тощо.

- 

2. Небезпеки техногенного характеру

         П’ять тисячоліть тому, коли з’явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера –сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це булитільки елементи техносфери. Справжня техносфера з’явиласьв епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазоворозширити технічні можливості людини, давши їй змогу: а) швидко пересуватися поземній поверхні і створювати світове господарство; б) заглибитись у земну корута океани; в) піднятися в атмосферу; г) створити багато нових речовин. Виниклипроцеси. не властиві біосфері: — отримання металів та інших елементів, — виробництво енергії на атомних електростанціях; — синтез невідомих досіорганічних речовин. Потужним техногенним процесом є спалювання викопногопалива.

         Аварія – це небезпечна подія техногенногохарактеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя іздоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання ітранспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Види

аварій

— аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної к-ти, чадного газу та ін. речовин); — аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище; — пожежі та вибухи; — аварії на транспорті та ін.

Катастрофа – цевеликомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини,тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

 

а) Аварії на транспорті

  Необхідність транспорту в наш час не викликає жодногосумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни,створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення йогоролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а йнегативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортнихзаходів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

  Будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеноїнебезпеки. Людина, що скористалася послугами транспортного засобу, знаходитьсяв зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами тааваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмамипри посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

  Аналіз авіаційний катастроф у світовому масштабі показує,що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на великихреактивних авіалайнерах значно вищий, порівняно з невеликими літаками.

  Дотримання правил безпеки як пасажирами і машиністами,так і пішоходами значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні ситуації, асаме:

- при русі вздовж залізничної колії не дозволяєтьсяпідходити ближче ніж на 5 м від крайньої рейки;

- залізничні колії можна переходити тільки увстановлених місцях;

- забороняється бігти по платформі вокзалу вздовжпотяга, що перебуває чи відходить;

- під час проходження потяга без зупинки не стоятиближче 2 м від краю платформи;

- підходити до вагона дозволяється тільки післяповної зупинки потяга і т.п.

Морський транспорт

  Можливий ризик для життя людини на морських транспортнихзасобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніжна автомобільних.

Основні причини загибелі кораблів

— посадка на рифи; — пожежі; — зіткнення; — порушення норм експлуатації та            правил безпеки; — перекидання; — помилкові функціональні дії команди тощо.

1) Щоб уповільнити переохолодження організму і збільшитишанси на виживання при низьких температурах води, необхідно голову триматиякомога вище над водою тому, що 50% всіх тепловитрат організму припадає наголову. Утримувати себе на поверхні води треба так, щоб мінімально витрачатифізичні зусилля.

2) Перебуваючи на рятувальному плоті, шлюпці чи в воді,людина повинна намагатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що їїврятують. Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на виживання.

б) Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженнямнавколишнього середовища виникають на підприємствах – хімічної, — нафтопереробної, — целюлозно-паперової і –харчової промисловості, — водопровіднихі очисних спорудах, а також при – транспортуванні сильнодіючих отруйнихречовин.

/>

 

  в) Аварії з викидом радіоактивнихречовин у навколишнє ередовище

 

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом ватмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгостроковерадіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційноїнебезпеки. Актуальним для жителів багатьох районів України є питання про виживанняв умовах підвищеної радіації. Оскільки зараз основну загрозу становлятьрадіонукліди, що потрапляють в організм людини з продуктами харчування, слідзнати запобіжні й профілактичні заходи, щоб сприяти виведенню з організму цихшкідливих речовин.

Сучасна концепція радіозахисного харчування базується натрьох принципах:

- обмеження надходження радіонуклідів з їжею;

- гальмування всмоктування, накопичення і прискоренняїх виведення;

- підвищення захисних сил організму.

- 

г) Пожежі та вибухи

  Вибухи та їх наслідки – пожежі, виникають на об’єктах,які виробляються вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьохматеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинутьчастіше, ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Алев останній десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол,поліуретан, вініл, нейлон, породон. Це призводить до виділення в повітрясинильної, соляної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду та іншихвисокотоксичних речовин.

  Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрямутворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану,пропану, бутану, етилену, пропилену тощо.

Використана література

1) Желібо Е.П., Заверуха Н.М., Зацарнкий В.В. “Безпекажиттєдіяльності”.

2) Джиги рей В.С., Житецький В.Ц. “Безпека життєдіяльності”.