Реферат: Місцеві органи самоврядування (Местные органы самоуправления)

<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:UK;text-decoration: none;text-underline:none">Міністерство Осіти України

<span Verdana",«sans-serif»;mso-ansi-language:UK;font-weight: normal;text-decoration:none;text-underline:none">Українська Академія Друкарства

 

 

 

 

Реферат на тему:

Місцеві органисамоврядування

 

 

 

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:UK;text-decoration:none;text-underline:none">Виконав

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:RU;text-decoration:none;text-underline:none">:

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:EN-US;text-decoration:none;text-underline:none">C

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:UK;text-decoration:none;text-underline:none">т.гр.К-ххх

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:UK;text-decoration:none;text-underline:none">Хххххх     Хххххх

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:UK;text-decoration:none;text-underline:none">Перевірила:

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:EN-US;text-decoration:none;text-underline:none">C

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:UK;text-decoration:none;text-underline:none">т.викладач<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:RU;text-decoration:none;text-underline:none">:<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:UK;text-decoration:none;text-underline:none">

<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:UK;text-decoration:none;text-underline:none">Кравчук С.М.

<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU;text-decoration:none;text-underline: none">

Львів

 

Зміст:

I.<span Times New Roman"">                    

ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ………………………………………………………………….…..3

II.<span Times New Roman"">                  

РАДИ — ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ……………………………………………………………………...3

III.<span Times New Roman"">                

ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ……………………………………….6

<span Arial Black",«sans-serif»;mso-ansi-language:RU;font-weight: normal;font-style:normal;text-decoration:none;text-underline:none">

<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU;font-weight: normal;font-style:normal;text-decoration:none;text-underline:none">

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ ІСАМОВРЯДУВАННЯ

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:RU">ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГОСАМОВРЯДУВАНН Я

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:RU">

      ЗаконУкраїни від 26 березня 1992 р. «Про місцеві Ра­ди народних депутатів та місцевеі регіональне самовряду­вання» визначає місцевесамоврядування як територіальну самоорганізацію громадян для самостійноговирішення без­посередньо або через органи, які вони обирають, усіх питаньмісцевого життя в межах Конституції України, законів України та власноїфінансово-економічної бази.

Місцеве самоврядування є органічним поєднаннямформ представницької і безпосередньої демократії, тобто систему самоврядуваннястановлять як певні представницькі органи, так і форми безпосередньлговолевиявлення населення тери­торіальної одиниці.

Самоорганізація громадян для здійснення самовряду­ванняє територіальною, тобто місцеве самоврядування здійснюється в межах відповіднихадміністративно-тери­торіальних одиниць. Територіальну основу місцевого само­врядуваннястановлять сільські поселення, селища, міста. Тому система місцевогосамоврядування включає, по-перше, сільські, селищні, міські Ради народнихдепутатів та їх органи, по-друге, інші форми тери горіальної само­організаціїгромадян (громадські комітети і ради мікро­районів, житлових комплексів,домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети та іншіоргани), по-третє, місцеві референдуми, загальні збори (сходи) гро­мадян —форми безпосереднього волевиявляння населення. Районні в містах Ради народнихдепутатів є складовою частиною міського самоврядування. Для більш ефективно­гоздійснення своїх повноважень органи місцевого само­врядування можутьоб'єднуватися в асоціації, інші добро­вільні об'єднання.

Територіальну основу регіонального самоврядуванняста­новлять район, область, а в його систему входять районні і обласні Радинародних депутатів, місцеві референдуми в межах території району, області, іншіформи самоорганіза­ції громадян районів і області (Закон України «Про місцевіРади та місцеве і регіональне самоврядування» зі змінами і доповненнями від 16березня 1993 р.). Представницькі органи регіонального самоврядування — обласні,районні Ради. З числа депутатів відповідної Ради обирають голову і заступникаголови Ради, утворюють і обирають постійні та інші комісії. Голови обласної,районної Рад є найвищою посадовою особою в системі самоврядування відповіднообласті, району. Обласні, районні Ради утворюють підзвіт­ний їм секретаріатРади, який здійснює організаційно-тех­нічне забезпечення діяльності Ради та їїорганів. Структура і чисельність секретаріату визначається Радою за поданням їїголови, керівник секретаріату призначається головою Ради. На відміну відорганів місцевого самоврядування ре­гіональні самоврядні органи не утворюютьсвоїх виконавчо-розпорядчих органів.

РАДИ — ОРГАНИ МІСЦЕВОГОТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Розглянемо насамперед систему Рад народних депута­тів.За законом, базовим рівнем місцевого самоврядування є сільські, селищні, міськіРади народних депутатів. Саме слово базовіговорить про їх особливе положення в системімісцевого самоврядування, найбільшувідповідальність за соціально-економічний розвиток територіальних регіонів,всебічне задоволення прав і свобод громадян.

Органи місцевого самоврядування складаються  не тільки ізвідповідних Рад народних депутатів, а й виконавчо-розпорядчих органів, щоутворюються Радами та їм під­звітні. Виконавчий комітет утворюється Радою настрок її повноважень і формується одноосібне головою Ради у складі заступника(заступників) голови, керуючого справами (сек­ретаря) і членів виконавчогокомітету. Кількісний склад виконкому встановлюється Радою за поданням їїголови. До складу виконавчого комітету не можуть входити депу­тати відповідноїРади. Виконком зберігає свої повноважен­ня аж до сформування нового складувиконавчого комітету новообраною Радою. За рішенням відповідної Ради в орга­нахмісцевого самоврядування виконавчі комітети можуть не утворюватися; у цихвипадках виконавчо-розпорядчі функції здійснює голова Ради одноособово. Радисамос­тійно встановлюють структуру, затверджують загальну чисельність апаратууправління та витрати на його утриман­ня, умови оплати праці і затверджують заподанням викон­кому гхеми організації самоврядування на відповідній те­риторії.

Основними принципами місцевого тарегіонального са­моврядування є самостійність і незалежність Рад народнихдепутатів у межах своїх повноважень, самофінансування і самозабезпечення,оптимальна децентралізація.

Правовий механізм взаємовідносин Рад народних депу­татіврізних рівнів спрямований на досягнення самостій­ності та оптимальноїекономічної доцільності їх функціо­нування. Характеризуючи функції Рад народнихдепутатів, передусім зазначимо, що вони у межах своєї компетенції вирішуютьпитання місцевого значення, виходячи з інтере­сів громадян, які проживають наїх території, та державних інтересів. Власне в цій функції насампередреалізуються такі принципи місцевого та регіонального самоврядування, як захистправ, свобод і законних інтересів громадян, со­ціальної справедливості,поєднання місцевих і державних інтересів інтересів особи і всього населеннявідповідної території. У і-воїи діяльності самоврядні органи не можуть невзаємодія ги з трудовими колективами, громадськими ор­ганізаціями і рухами — цетакож один із основних прин­ципів самоврядування. Зазначені принципи визначаютьзміст і наступних функцій органів самоврядування — забезпечен­ня комплексногосоціально-економічного розвитку підві­домчої території; здійснення керівництвапідприємствами(об'єднаннями), організаціями та установами, які є їх кому­нальноювласністю. Базуючись на принципі законності, Ра­ди народних депутатівзабезпечують виконання Консти­туції та законів України. Органи місцевого тарегіональ­ного самоврядування є правочинними розглядати питан­ня, віднесенізаконодавством України до їх відання. При цьому реалізують вони надану їмкомпетенцію самостійно. А керувати місцевими Радами може лише закон.

Ідея самостійності окремих рівнів органівсамовряду­вання проявляється і в субординації правових актів, які вониприймають. Рішення Рад, їх виконавчо-розпорядчих органів, прийнятих в межахсвоєї компетенції, якщо вони не суперечать Конституції України і чинномузаконодавству, є обов'язковими для виконання. Законом України про міс­цеві Радинародних депутатів та місцеве і регіональне само­врядування передбачаєтьсявідповідальність у разі невико­нання рішень органів самоврядування (ст. 57);рівно ж як і органи самоврядування несуть відповідальність за закон­ність танаслідки прийнятих ними рішень (ст. 58). Спори про відповідальність вирішуютьсяв суді або арбітражному суді. А якщо органи місцевого та регіональногосамовряду­вання своїми діями порушують Конституцію України і чин­ні закони,конституційні права і свободи громадян, ігно­руючи при цьому вимогукомпетентних органів про при­пинення незаконних дій, їх повноваження зарішенням Верховної Ради України можуть бути достроково припи­нені. Законпередбачає (ст. 59) й інші випадки можливого дострокового розпуску органівсамоврядування. Так прояв­ляється принцип законності в діяльності самовряднихорга­нів та обов'язковості їх рішень, прийнятих у межах закону.

Принцип самостійності і незалежності Рад народнихдепутатів не означає відсутності їх взаємодії. Закон (ст. 4) дозволяє місцевимРадам різних рівнів перерозподіляти між собою окремі повноваження в галузігосподарського і со­ціально-культурного будівництва з урахуванням місцевихдемографічних, територіальних, економічних умов і націо­нальних особливостей.

Місцеві самоврядувальні органи проводять свою ро­ботусесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань, а також засіданьпостійних комісій Ради. Сесії скликаються головою Ради в міру необхідності, алене менш як два рази на рік, а позачергові сесії можуть скликатися за про­позицієюне менш як третини від загальної кількості обра­них депутатів Ради, а також запропозицією постійної комісії, виконавчого комітету Ради, голови місцевої дер­жавноїадміністрації. Перша сесія новообраної Ради скли- кається відповідноютериторіальною виоорчою комісією не пізніше як через місяць після виборів.

Органи самоврядування є правочинними розглядати пи­тання,віднесені законодавством України до їх відання. Є, однак, перелік питань, якіможуть вирішуватися ви­ключно на пленарних засіданнях Ради. Їх ще називаютьвиключною компетенцією представницьких органів само­врядування. Так, виключнона пленарних засіданнях Ради вирішують питання про визнання повноваженьдепутатів;

обрання голови, заступника голови Ради ізвільнення з по­сади або прийняття їх відставки; утворення і обрання постій­нихта інших комісій Ради, зміну їх складу, обрання голів комі­сій; утвореннявиконавчого комітету Ради; заслуховування звітів утворюваних Радою органів таоцінка їх діяльності. На пленарних засіданнях затверджуються плани і програмиеко­номічного та соціального розвитку території Ради, місцеві еко­номічніпрограми, плани приватизації об'єктів комунальної власності, місцеві бюджети тазміни, що до них вносяться, звіти про виконання бюджету, приймаються рішенняпро про­ведення місцевого референдуму та деякі інші питання.

Важливу роль у роботі самовряднихорганів відіграють постійні комісії Рад, які є відповідальними перед Радою і їйпідзвітні.' Постійні комісії обираються Радою з числа її депутатів длявивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їївідання, здійснення контролю за виконанням рішень Ради. Рада утворює комісії:мандатну, з питань депутатської діяльності та етики; з питань пла­нування,бюджету і фінансів, а також при необхідності постійні комісії з інших питаньгосподарського і соціально-культурного будівництва, визначає їх кількіснийсклад. Строк повноважень постійних комісій такий, як і Ради, котра їх утворює.Обираються комісії у складі голови і членів комі­сії, причому кандидатуруголови комісії пропонує голова Ради. Заступник голови і секретар комісіїобираються на засіданні постійної комісії. До складу постійних комісій неможуть обиратися голова, заступник голови Ради. Протя­гом строку своїхповноважень Ради мають право реоргані­зувати систему своїх комісій, вноситизміни до їх складу.

З лютого 1994 р. Верховна Рада Україниприйняла За­кон України «Про формування місцевих органів влади ісамоврядування», згідно з яким органами місцевого само­врядування в Українівиступають сільські, селищні, міські, районні та обласні Ради. Вони наділяютьсявласною компе­тенцією, в межах якої діють самостійно. Одночасно облас­ні,районні. Київська та Севастопольська міські Ради ви­конують функції органівдержавної виконавчої влади.

Ради обираються строком на чотири роки. Кількіснийсклад Рад визначається самими Радами, але має становити не більше як 75депутатів для обласної. Київської і Севас­топольської" міських та Рад містз районним поділом і не більше як ЗО — для інших Рад. Голови обласних, район­них,міських, селищних і сільських Рад обираються безпо­середньо населенням, вони жза посадою очолюють вико­навчі комітети відповідних Рад. Кількісний складвиконав­чого комітету визначає Рада на пленарному засіданні, пер­сональнийсклад виконкому пропонується головою від­повідної Ради і затверджується Радою.

У сільських, селищних, міських (міст районноюпідпо­рядкування) Радах за їх рішенням виконавчі комітети можуть неутворюватися, у цих випадках виконавчі функції здійснює юлова Ради.

Голови сільських, селищних, міських, районних іоблас­них Рад "і'л очолюваніними виконавчі органи підзвітні і під­контрольні відповідним Радам. З питаньздійснення делего­ваних їм повноважень державної виконавчої влади вони під­порядкованіКабінету Міністрів України, а також виконав­чим органам вищестоящих Рад.

Отже, місцеві Ради всіх рівнів діють самостійно всфері місцевого самоврядування, вертикальна ж їх підпорядко­ваністьвстановлюється лише при реалізації ними функції дер­жавної виконавчої влади.

Законодавець формулює умови, за яких повноваженнясільської, селищної, міської, районної, обласної, Верховної Ради РеспублікиКрим можуть бути достроково припи­нені, зокрема, якщо вони прийняли рішення,спрямоване на порушення територіальної цілісності України, самочинну зміну їїдержавно-територіального устрою; порушили Конс­титуцію України і закони Українита не приводять своє рішення у відповідність з ними; не можуть протягом двохмісяців провести пленарне засідання чи утворити свої ви­конавчі органи. Рішенняпро скасування незаконних рішень Рад та дострокове припинення повноважень іпризначення нових виборів цих Рад приймає Верховна Рада України. У разіпорушення Конституції та законів України голова обласної", районної,міської, селищної" і сільської Ради може бути звільнений з посади упорядку, визначеному законом.

Оскільки Республіка Крим є складовою частиною Украї­ни, Закон зазначає, щооргани місцевої влади і самовряду­вання в ній формуються і діють на підставіКонституції України, законів України, Конституції і законів Респуб­ліки Крим,які мають відповідати Конституції і законам України.

ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ

До системисамоврядування України входять також інші форми територіальної самоорганізаціїгромадян: гро­мадські комітети і ради самоврядування. Територія їх діяль­ностівизначається виконкомом відповідної міської, район­ної в місті, селищної,сільської Ради, виходячи з соціально-економічної цілісності території та зурахуванням пропо­зицій населення. Обираються органи громадського само­врядуванняна загальних зборах (сходах) громадян або і представників. Зміст їх діяльностівизначається основними завданнями соціально-економічної та політичної перебудо­ви,що відбувається в Україні. Закон про місцеве та ре­гіональне самоврядуванняУкраїни (ст. 4, 56) передбачає право місцевих Рад народних депутатів передаватичасти­ну своїх повноважень органам територіальної самооргані­зації громадянвідповідно з фінансово-матеріальним забез­печенням для здійснення цихповноважень. Громадські комітети і ради самоврядування здійснюють також іншіповноваження. Ііове законодавче положення про можли­вість передачі місцевимиРадами повноважень органам територіальної самоорганізації громадян слідрозглядати в ас­пекті підвищення ролі громадськості у вирішеннісуспільно-самоврядних справ, а критерієм для цієї передачі, мабуть, по­виннабути ефективність у вирішенні таких повноважень. Це має бути стимулом длярозгортання суспільної актив­ності населення мікротериторіальних колективів.Правовою основою діяльності органів територіальної самоорганізації гро­мадян,крім законодавчих актів держави, мають бути стату­ти (положення), затвердженізагальними зборами (сходами) громадян або їх представниками та зареєстрованівиконавчи­ми комітетами відповідних Рад народних депутатів.

Оріани громадськогосамоврядування не є підпорядкова­ними місцевим Радам, виконкомам, отже, останніне можуть керувати їх діяльністю.

Функціонуванняорганів територіальної самоорганізації громадян розширює соціальну основумісцевого самовряду­вання, забезпечує умови для реалізації громадянами їхконсти­туційних прав на участь в управлінні державними і гро­мадськимисправами.

Поняття демократіївключає до свого змісту поряд з пред­ставницьким безпосереднє народовладдя.Формою безпосе­реднього волевиявлення населення є місцеві референдуми (народнеголосування), які проводяться за рішенням Рад народних депутатів в межах їхкомпетенції на підвідомчій Радам території. Рішення, прийняте референдумом, єобов'язковим для виконання відповідною Радою, підприємствами (об'єднаннями),організаціями та установами, громадяна­ми, якщо воно не суперечить закону (ст.54). Порядок прове­дення місцевих референдумів визначається Законом Укра­їнивід 3 липня 1991 р. «Про всеукраїнський та місцеві референ­думи».

До форм прямої демократії належатьтакож збори (сходи) громадян за місцем проживання (ст. 55). Вони скликаютьсяголовою Ради або виконкомом, органами територіальної само­організації громадяндля обговорення найважливіших питань, що стосуються інтересів громадян,висування кандидатів у депутати Рад народних депутатів, формування органівмісце­вого самоврядування та інших питань місцевого життя. Пропозиції проскликання загальних зборів (сходів) грома­дян можуть вносити громадяни,депутати, постійні комісії міс­цевої Ради, депутатські групи, трудовіколективи, громадські організації. Коли скликання загальних зборів є неможли­вим,можуть скликатися збори (сходи) представників грома­дян населених пунктів,мікрорайонів, житлових комплек­сів, вулиць, кварталів та інших територіальниходиниць. Норми представництва на них визначаються органом, якому належить правоскликання зборів громадян. Повноваження, порядок скликання і проведення загальнихзборів (сходів) громадян визначається Положенням про загальні збори (схо­ди)громадян за місцем їх проживання в Україні.

Основною ж ланкою в системі місцевогосамовряду­вання є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів, котрі насвоїй території об'єднують і координують діяль­ність усіх інших ланок місцевогосамоврядування (ст. 2). Система місцевого самоврядування на територіальномурівні становить певну цілісність зі спільними основними завдан­нями і метоюмаксимально можливого задоволення інтересів людини. Реалізуючи спільнізавдання, елементи системи вико­нують і свої специфічні функції.

Список використаної літератури:

1.Конституція (ОсноанийЗакон)України:Текст із змінами і доповненнями станом на 20квітня 1993 року.Львів,1993 рік

2.Правознавство/За ред. Михайла Настюка.- Львів:Світ,1994.-271с.

3.Рабінович П.М.,Шмельова Г.Г. Загальна теорія права і держави: навчальний посібник.К.,1993

еще рефераты
Еще работы по административному праву