Реферат: Николай Лисенко (1842-1912гг.)
Основоположник української національної композитор-ської школи, Лисенко був великим знавцем народної пісні і музично-громадським діячем, хоровим дирижером і піаністом. Його музичний спадокскладають опери, кантати, романси, п<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-char-type: symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢
єси для фортепіано та інших інструментів. Видатне обдарування композиторанайбільш повно проявилося в сфері опери. Твори Лисенка, які включали в себетрадиції українського народного театру і російської класики, послугували фундаментом україн-ського оперногомистецтва.Микола Віталійович Лисенконародився 10 березня 1842 року в селі Гриньки Полтавської губернії.Тут провівсвоє дитин-ство і ранню юність. Вже тоді виникла цікавість до народної творчості, на протязі всьго свого життя він збирав, вивчав обробляв їїзразки. Композитору належать більш ніж шістсот обробок народних пісень.
В 1865 році Лисенко закінчив Київський університет, а в 1869 роціЛейпцігську консерваторію. В 1874 – 1876 роках він займався композицією в Петербургській консерваторії під керівництвом Н.А. Римського-Корсакова.
Вісімдесяті роки відкривають періодрозквіту. В центрі уваги Лисенка робота над обширним вокальним циклом “Музика до “Кобзаря” Шевченка”, який складався з 83 творів різних жанрів.Доцього ж часу відноситься створення опер“Утоплена” (за сюжетом “Травнева ніч” Гоголя 1883), “Наталка Полтавка” (1889). Героїко-романтична опера “Тарас Бульба” (по Гоголю, 1880-1890) –вершина творчості Лисенка.
В 1904 році Лисенко заснував в Києві Музично-драматичну школу,яка стала головним осередком професійнихкадрів українського музичного мистецтва. На події 1905 року композиторвідгукнувся відмінним хоровим твором“Величний революціонер”(слова І.Я.Франка). Про революційно-демокра-тичні симпатії Лисенка свідчить і сатира насамодержавство – опера “Енеїда”(поКотляревському, 1910).
Помер Лисенко в Києві 24 жовтня 1912 року.