ќбТЇктивн≥ п≥двалини та теоретичн≥ засади м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ ≤нтеграц≥¤ в переклад≥ з латинськоњ означаЇ взаЇмопереплет≥нн¤, обТЇднанн¤ окремих частин в Їдине ц≥ле.
ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ Ц це етап у процес≥ розвитку м≥жнародного под≥лу прац≥, дл¤ ¤кого характерним Ї утворенн¤ однор≥дного, внутр≥шньоЇдиного господарського орган≥зму, що охоплюЇ дек≥лька крањн, виникненн¤ ц≥л≥сност≥ в≥докремленого комплексу держав. ’ронолог≥чно ≥нтеграц≥йний тип м≥жнародних економ≥чних в≥дносин почав формуватис¤ п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни.
¬ основ≥ ≥нтеграц≥њ лежать обТЇктивн≥ потреби розвитку продуктивних сил.
” загальному вигл¤д≥ обТЇктивну причину м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ можна визначити ¤к необх≥дн≥сть подоланн¤ суперечност≥ м≥ж очевидними реальними вигодами дл¤ п≥дприЇмств в≥д участ≥ в м≥жнародному под≥л≥ прац≥ та негативними факторами м≥жнародноњ економ≥чноњ взаЇмод≥њ Ц територ≥альною в≥ддален≥стю, меншою моб≥льн≥стю фактор≥в виробництва ≥ ресурс≥в, митних та валютних обмежень тощо.
ќбТЇктивно подолати цю суперечн≥сть можливо двома шл¤хами:
1) створенн¤м ≥ розвитком “Ќ ;
2) м≥ждержавними узгодженими заходами щодо ц≥леспр¤мованого формуванн¤ св≥тогосподарського ринкового (економ≥чного, правового, ≥нформац≥йного, пол≥тичного, психолог≥чного) простору в крупних рег≥онах св≥ту.
ѕоЇднанн¤ цих двох напр¤мк≥в ≥ забезпечило перех≥д до вищого, б≥льш ефективного та перспективного стану м≥жнародних економ≥чних в≥дносин Ч м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ.
≤нтеграц≥йн≥ процеси за своЇю природою Ц ¤вище складне та суперечливе. ѓх розгортанн¤ та розвиток може бути зумовлене:
а) економ≥чними;
б) пол≥тичними чинниками.
≈коном≥чн≥ чинники м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ виступають першопричиною ≥нтеграц≥њ, ¤к правило, коли мова йде про ≥нтеграц≥йн≥ процеси серед високорозвинених крањн.
¬насл≥док розвитку м≥жнародних ринк≥в товар≥в та послуг, кап≥тал≥в та трудових ресурс≥в господарськ≥ системи таких крањн перетворюютьс¤ на Їдине ц≥ле. ” результат≥ внутр≥шн≥ державн≥ заходи щодо економ≥чного регулюванн¤ зд≥йснюють активний вплив на економ≥ку ≥ господарську пол≥тику ≥нших крањн, особливо тих, з ¤кими њх повТ¤зують т≥сн≥ економ≥чн≥ звТ¤зки (п≥дтримка р≥вн¤ позичкового проценту, державн≥ субсид≥њ окремим галуз¤м економ≥ки, р≥вн≥ податк≥в, внутр≥шн≥ ц≥ни, зароб≥тна плата, техн≥чн≥ стандарти).
÷е спричин¤Ї обТЇктивну потребу в узгодженн≥ на державному р≥вн≥ основних ц≥лей ≥ метод≥в регулюванн¤ не т≥льки зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в, але ≥ тих аспект≥в нац≥ональноњ внутр≥шньогосподарськоњ пол≥тики, ¤к≥ торкаютьс¤ економ≥чних ≥нтерес≥в ≥нших держав. “аке узгодженн¤ под≥л¤Їтьс¤ на два види:
1) передбачаЇ координац≥ю зусиль щодо знищенн¤ перешкод на шл¤ху м≥жнародного руху товар≥в, кап≥тал≥в та послуг;
2) передбачаЇ узгодженн¤ ц≥лей, ≥нструмент≥в ≥ створенн¤ ≥нститут≥в дл¤ зд≥йсненн¤ групою крањн сп≥льноњ економ≥чноњ пол≥тики.
” загальному вигл¤д≥ ≥нтеграц≥¤ промислово розвинутих крањн виступаЇ ¤к функц≥¤ вже дос¤гнутого ними високого р≥вн¤ розвитку продуктивних сил. ƒл¤ них юридичне закр≥пленн¤ факту створенн¤ м≥ждержавних економ≥чних угруповань спричин¤Ї виникненн¤ нових джерел економ≥чного зростанн¤, що повТ¤зане з:
а) доступом до розширеного ринку, ¤кий охоплюЇ дек≥лька крањн;
б) обТЇднанн¤м виробничих ресурс≥в з метою полегшенн¤ концентрац≥њ њх в обраних галуз¤х;
в) ефективною спец≥ал≥зац≥Їю в сфер≥ науково-техн≥чних досл≥джень;
г) подоланн¤м обмеженост≥ в ≥нженерно-≥нформац≥йн≥й д≥¤льност≥.
–езультат Ц зм≥цненн¤ економ≥чних та пол≥тичних позиц≥й ц≥Їњ групи держав. ўоправда, скептики стверджують, що нер≥дко окрема крањна, н≥куди не ≥нтегрована, може дос¤гти аналог≥чних усп≥х≥в, а ≥нколи й вищих, ¤кщо використовуЇ односторонн≥ заходи щодо л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥.
ѕол≥тичн≥ чинники виступають першопричиною ≥нтеграц≥њ, коли мова йде про ≥нтеграц≥йн≥ процеси серед крањн, що розвиваютьс¤. ” 60-т≥ роки майже у вс≥х рег≥онах Ђтретього св≥туї стали виникати торговельно-економ≥чн≥ угрупованн¤. ѓх нараховуЇтьс¤ б≥льше 50.
≤нтеграц≥¤ дл¤ крањн, що розвиваютьс¤, Ц це основний зас≥б економ≥чного зростанн¤. ўо б≥льш конкретно означаЇ:
Ц проведенн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ;
Ц створенн¤ оптимальноњ структури господарства;
Ц диверсиф≥кац≥ю зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в;
Ц послабленн¤ залежност≥ в≥д колишн≥х метропол≥й.
јле б≥льш ¤к 40-р≥чний досв≥д функц≥онуванн¤ ≥нтеграц≥йних союз≥в серед крањн, що розвиваютьс¤, показав, що в жодному з них р≥вень реальноњ взаЇмозалежност≥ нац≥ональних господарств не сформував ≥нтеграц≥йних комплекс≥в, под≥бних до тих, ¤к≥ були створен≥ в ≥ндустр≥ально розвинутих крањнах.
—еред причин, ¤к≥ стримують дос¤гненн¤ нам≥чених ≥нтеграц≥Їю ц≥лей в крањнах Ђтретього св≥туї, можна вид≥лити:
а) суперечн≥сть з принципами ринкових в≥дносин;
б) внутр≥шн≥ особливост≥ економ≥ки кожноњ окремоњ крањни (низький р≥вень розвитку продуктивних сил, монокультурн≥сть);
в) характер взаЇмозвТ¤зку держав, що ≥нтегруютьс¤ (недостатн≥й розвиток ≥нфраструктури, низька м≥ра взаЇмодоповненн¤, нестача ф≥нансових ресурс≥в);
г) фактори зовн≥шн≥ (ф≥нансова залежн≥сть в≥д промислово розвинутих крањн, контроль “Ќ над експортним виробництвом та зовн≥шньою торг≥влею);
д) пол≥тична нестаб≥льн≥сть.
”се вищеназване св≥дчить про те, що економ≥чна ≥нтеграц≥¤ у св≥т≥, що розвиваЇтьс¤, значною м≥рою Ї ≥нтеграц≥Їю потенц≥йною, чи перед≥нтеграц≥Їю.
” таких умовах б≥льш пл≥дною Ї, так звана, вертикальна ≥нтеграц≥¤: м≥ж розвинутими крањнами та угрупованн¤ми крањн, що розвиваютьс¤.
ќск≥льки процеси м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ розвиваютьс¤ п≥д впливом двох основних чинник≥в (пол≥тичних та економ≥чних), то ≥ теоретичн≥ концепц≥њ м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ под≥л¤ютьс¤ на два блоки. ќдна група науковц≥в ототожнюЇ ≥нтеграц≥ю з нерегульованим розвитком м≥жнародних економ≥чних звТ¤зк≥в, ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ незалежно в≥д регулюючих заход≥в держав. ≤нш≥ Ц визнають ≥нтеграц≥йними лише процеси, що в≥дбуваютьс¤ в межах оф≥ц≥йно оформлених економ≥чних союз≥в п≥д оф≥ц≥йно проголошеним ц≥леспр¤мованим впливом ур¤д≥в держав, що ≥нтегруютьс¤.
“обто, дискус≥йним Ї питанн¤ щодо сп≥вв≥дношенн¤ регулюючих та ринкових засад, пол≥тики та економ≥ки в м≥жнародних ≥нтеграц≥йних процесах, що маЇ велике значенн¤ при оц≥нц≥ сутност≥ та перспектив ≥нтеграц≥њ в кожному конкретному випадку.
—утн≥сть м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ означаЇ взаЇмопристосуванн¤ нац≥ональних економ≥к, п≥дключенн¤ њх до Їдиного процесу в≥дтворенн¤. ÷е передбачаЇ певну територ≥альну, економ≥чну, структурну, технолог≥чну спор≥днен≥сть крањн-учасниць м≥жнародноњ ≥нтеграц≥њ ≥ по¤снюЇ њњ рег≥ональний характер.
—укупн≥сть нижчезазначених чинник≥в:
Ц участь в м≥жнародному под≥л≥ прац≥;
Ц спор≥днен≥сть економ≥чних структур;
Ц технолог≥чна под≥бн≥сть крањн-партнер≥в;
Ц близьк≥сть споживчих переваг
формуЇтьс¤, ¤к правило, в рег≥ональному масштаб≥ ≥ просуваЇ св≥тогосподарськ≥ звТ¤зки до ≥нтеграц≥йного типу розвитку. –ег≥ональний характер м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ повТ¤зуЇтьс¤ також з тим, що ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ виробництва зд≥йснюЇтьс¤ нер≥вном≥рно ≥ передумови дл¤ ≥нтеграц≥њ складаютьс¤ в першу чергу в тих рег≥онах, де найб≥льш т≥сн≥ економ≥чн≥ звТ¤зки.
ќзнаками ≥нтеграц≥њ Ї:
1) взаЇмопроникненн¤ ≥ переплет≥нн¤ нац≥ональних виробничих процес≥в;
2) широкий розвиток м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперац≥њ у виробництв≥, науц≥, техн≥ц≥ на основ≥ найб≥льш прогресивних њх форм;
3) глибок≥ структурн≥ зрушенн¤ в економ≥чних системах крањн-учасниць;
4) необх≥дн≥сть ц≥леспр¤мованого регулюванн¤ ≥нтеграц≥йного процесу, розробка скоординованоњ економ≥чноњ стратег≥њ та пол≥тики;
5) рег≥ональн≥сть територ≥альних масштаб≥в.
≤нтеграц≥йний процес охоплюЇ так≥ ланки економ≥чноњ системи:
Х виробництво;
Х сферу об≥гу;
Х сферу прийн¤тт¤ р≥шень .
¬ищеназван≥ ланки в≥дтворювальноњ системи характеризуютьс¤ неоднаковою здатн≥стю брати участь в ≥нтеграц≥йному процес≥. Ќайлегше вони в≥дбуваютьс¤ в сфер≥ об≥гу, складн≥ше Ц у сфер≥ виробництва, дуже складно Ц у валютн≥й сфер≥.
ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ функц≥онуЇ на наступних р≥вн¤х:
1) приватнокорпорац≥йному (≥нтеграц≥¤ на м≥жф≥рмовому, м≥кроеконом≥чному р≥вн≥).
2) державному, державно-корпорац≥йному (≥нтеграц≥¤ на макроеконом≥чному р≥вн≥).
÷≥ р≥вн≥ ≥снують пор¤д, т≥сно перепл≥таючись та взаЇмодоповнюючи один одного. ѕеревага одн≥Їњ з форм не виключаЇ ≥ншу, а навпаки, передбачаЇ њњ п≥дтримку. ѕри цьому ч≥тко про¤вл¤Їтьс¤ д≥¤ тенденц≥њ до посиленн¤ державного регулюванн¤ взаЇмних економ≥чних звТ¤зк≥в.
¬иди торгово-економ≥чних союз≥в –озвиток ≥нтеграц≥йних процес≥в передбачаЇ певне њх правове закр≥пленн¤ або ≥нституц≥онал≥зац≥ю. ќсновними типами торгово-економ≥чних союз≥в Ї:
1) зона в≥льноњ торг≥вл≥;
2) митний союз;
3) сп≥льний ринок;
4) економ≥чний союз;
5) повна економ≥чна ≥нтеграц≥¤.
÷е Ц пТ¤ть щабл≥в чи пТ¤ть посл≥довних етап≥в розвитку ≥нтеграц≥йних процес≥в.
¬≥дзначимо, що в сучасному св≥т≥ лише одне м≥жнародне ≥нтеграц≥йне угрупованн¤ пройшло реально чотири етапи Ц ™вропейський союз. ≤нш≥ ≥нтеграц≥йн≥ обТЇднанн¤ поки що пройшли в своЇму розвитку 1-й та 2-й етапи.
ѕри створенн≥ зони в≥льноњ торг≥вл≥ учасники домовл¤ютьс¤ про взаЇмне скасуванн¤ митних тариф≥в та квот. –азом з тим по в≥дношенню до крањн-нечлен≥в обТЇднанн¤ кожен учасник зони в≥льноњ торг≥вл≥ маЇ право проводити власну пол≥тику.
як правило, конкретн≥ угоди передбачають створенн¤ зони в≥льноњ торг≥вл≥ промисловими товарами прот¤гом обумовленого терм≥ну (дек≥лькох рок≥в) шл¤хом поступового зменшенн¤ та скасуванн¤ мита та ≥нших нетарифних обмежень. ѕо в≥дношенню до с≥льськогосподарських товар≥в л≥берал≥зац≥¤ носить обмежений характер.
¬≥дм≥нн≥сть митного союзу в≥д зони в≥льноњ торг≥вл≥ пол¤гаЇ в тому, що його учасники не т≥льки скасовують тарифи ≥ квоти в торг≥вл≥ м≥ж своњми крањнами, а й провод¤ть узгоджену зовн≥шньоторговельну пол≥тику щодо трет≥х крањн (Їдиний зовн≥шн≥й митний тариф).
¬≥дзначимо, що митний союз Ц б≥льш досконала, пор≥вн¤но з зоною в≥льноњ торг≥вл≥, ≥нтеграц≥йна структура. ” межах митного союзу в≥дбуваютьс¤ ≥стотн≥ зм≥ни в структур≥ виробництва ≥ споживанн¤ крањн-учасниць. ѕо-перше, Їдиний зовн≥шн≥й митний тариф регулюЇ товарн≥ потоки. ѕо-друге, спричин¤Ї переор≥Їнтац≥ю ресурс≥в, зм≥ни в структур≥ виробництва ≥ споживанн¤. ¬икористанн¤ Їдиного зовн≥шнього митного тарифу може призвести до наступних насл≥дк≥в :
1) ¤кщо зовн≥шн≥й тариф на певний товар встановлюЇтьс¤ вище середнього тарифу, що ≥снував до виникненн¤ ≥нтеграц≥йноњ структури, то крањнам-членам митного союзу потр≥бно в≥дмовитись в≥д дешевшого зовн≥шнього товару на користь внутр≥шньосоюзних ресурс≥в;
2) ¤кщо зовн≥шн≥й тариф встановлюЇтьс¤ нижче ≥снуючого, то в≥дбуваЇтьс¤ переор≥Їнтац≥¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањн-член≥в обТЇднанн¤ на ринки трет≥х крањн.
ƒосв≥д показуЇ, що регулюванн¤ зовн≥шнього тарифу в ц≥лому спри¤Ї розвитков≥ ринку товар≥в та послуг. ¬≥дбуваЇтьс¤ зниженн¤ або упов≥льненн¤ зростанн¤ ц≥н, посилюЇтьс¤ конкуренц≥¤ м≥ж товаровиробниками ≥ постачальниками ≥мпортних товар≥в. ћан≥пулюванн¤ ≥з зовн≥шн≥м митним тарифом дозвол¤Ї створити спри¤тлив≥ умови дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ¬ажливе значенн¤ дл¤ ефективного функц≥онуванн¤ митного союзу маЇ на¤вн≥сть в його склад≥ одн≥Їњ-двох крупних держав.
¬≥дзначимо, що функц≥онуванн¤ митного союзу потребуЇ на¤вност≥ певних регулюючих ≥нститут≥в, оск≥льки:
а) перех≥д до сп≥льних митних тариф≥в потребуЇ перегл¤ду п≥дход≥в щодо розвитку багатьох галузей нац≥ональноњ економ≥ки в кожн≥й крањн≥;
б) виникаЇ потреба в координац≥њ розвитку окремих галузей на макроеконом≥чному р≥вн≥;
в) виникаЇ потреба в переговорах з приводу узгодженн¤ не т≥льки митно-тарифноњ пол≥тики, а й координац≥њ та пристосуванн¤ внутр≥шн≥х ринк≥в до зм≥ни економ≥чноњ ситуац≥њ;
¬≥дзначимо, що функц≥онуванн¤ митного союзу не передбачаЇ ун≥ф≥кац≥њ митноњ пол≥тики абсолютно дл¤ вс≥х товар≥в, що виробл¤ютьс¤ ≥ споживаютьс¤. ” сферу ≥нтеграц≥йноњ д≥¤льност≥ поступово п≥дключаютьс¤ р≥зн≥ галуз≥.
“рет≥м етапом у розвитку м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ Ї сп≥льний ринок. Ќа сьогодн≥ цей тип торгово-економ≥чних союз≥в реал≥зований в ≈—, на досв≥д≥ ¤кого зроблен≥ практичн≥ ≥ теоретичн≥ висновки (≈— оголосив про створенн¤ сп≥льного ринку в 1993 р.).
ƒо тих характеристик, ¤к≥ притаманн≥ митному союзу, даний тип передбачаЇ скасуванн¤ перешкод дл¤ в≥льного перем≥щенн¤ м≥ж крањнами вс≥х фактор≥в виробництва. ƒосв≥д показуЇ, що створенн¤ сп≥льного ринку передбачаЇ узгодженн¤ наступного кола питань:
Х розробка сп≥льноњ пол≥тики розвитку окремих галузей та сектор≥в економ≥ки. ѓх виб≥р зд≥йснюЇтьс¤, виход¤чи з њх значенн¤ дл¤ наступного закр≥пленн¤ ≥нтеграц≥њ та соц≥ального резонансу п≥сл¤ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних заход≥в (в ≈— такими секторами були с≥льське господарство та транспорт);
Х формуванн¤ сп≥льних фонд≥в спри¤нн¤ соц≥альному та рег≥ональному розвитку, ор≥Їнтованих на задоволенн¤ Ђпотреб на м≥сц¤хї, ¤к≥ б дозволили реально в≥дчути переваги ≥нтеграц≥њ;
Х впровадженн¤ системи заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ порушенню норм, ¤к≥ регулюють конкуренц≥ю. “им самим обумовлюЇтьс¤ необх≥дн≥сть формуванн¤ спец≥альних орган≥в управл≥нн¤ та контролю. ¬ ≈— це Ц ™вропарламент, –ада ћ≥н≥стр≥в, ™вроком≥с≥¤, —уд, –ада ™вропи.
—творенн¤ економ≥чного союзу передбачаЇ, кр≥м ознак, притаманних сп≥льному ринку, проведенн¤ крањнами-членами узгодженоњ економ≥чноњ пол≥тики. “еоретичних розробок, ¤к≥ стосуютьс¤ проблематики створенн¤ та функц≥онуванн¤ економ≥чного союзу, дуже мало, практично в≥дсутн≥й досв≥д дл¤ узагальнень ≥ висновк≥в.
™диний приклад Ц ≥нтеграц≥йне угрупованн¤ крањн «ах≥дноњ ™вропи Ц ™вропейський союз, ¤кий, до реч≥, ще повною м≥рою не сформований. ” практиц≥ функц≥онуванн¤ ™— основн≥ напр¤мки пол≥тики крањн-член≥в та —оюзу визначаютьс¤ сп≥льно у вигл¤д≥ р≥шень –ади ћ≥н≥стр≥в, ¤кий також контролюЇ х≥д економ≥чного розвитку кожноњ крањни ≥ —оюзу в ц≥лому. ” випадках нев≥дпов≥дност≥ економ≥чноњ пол≥тики певноњ крањни основним напр¤мкам ≈—, –ада ћ≥н≥стр≥в приймаЇ в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤.
ƒл¤ дос¤гненн¤ повноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ необх≥дно не просто узгодженн¤, а проведенн¤ практично Їдиноњ економ≥чноњ пол≥тики, ¤ка потребуЇ ун≥ф≥кац≥њ законодавчоњ бази з таких напр¤м≥в:
а) податкового, що передбачаЇ ≥дентичн≥ р≥вн≥ податк≥в у вс≥х крањнах, що вход¤ть до угрупованн¤;
б) стандартизац≥њ (наприклад, дл¤ консервант≥в, що вход¤ть до складу продукт≥в харчуванн¤, вимог щодо токсичност≥ вихлопних газ≥в, розм≥ру обладнанн¤)
в) сп≥льних правил техн≥ки безпеки;
г) трудового (правила прийому на роботу та зв≥льненн¤, Їдиний пенс≥йний в≥к);
е) в≥дношенн¤ до р≥зних форм злитт¤ та поглинанн¤ ф≥рм;
Ї) антимонопольного;
ж) правил створенн¤ ≥ реЇстрац≥њ нових ф≥рм;
з) монетарного (на¤вн≥сть Їдиного ÷ентрального банку, Їдиноњ валютноњ системи з Їдиною валютою);
и) в≥дмова в р≥шенн¤х, що приймаютьс¤ в≥дпов≥дними ур¤довими структурами, в≥д протекц≥он≥зму ≥ будь-¤ких форм преференц≥й щодо нац≥ональних субТЇкт≥в господарюванн¤.
≈коном≥чн≥ насл≥дки вступу крањн до торгово-економ≥чних союз≥в ѕриЇднанн¤ будь-¤коњ крањни до торгово-економ≥чного союзу, безумовно, зд≥йснюЇ певний вплив на параметри њњ економ≥чного функц≥онуванн¤.
¬ид≥л¤ють два основних напр¤мки, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ досл≥дженн¤ насл≥дк≥в входженн¤ держав до ≥нтеграц≥йних угруповань:
Х статичний;
Х динам≥чний анал≥з.
” межах статичного анал≥зу можна просл≥дкувати два вар≥анти насл≥дк≥в вступу до торгово-економ≥чних союз≥в:
Х потокоутворюючий ефект,
Х потоков≥дхил¤ючий ефект.
ѕотокоутворюючий ефект означаЇ переключенн¤, внасл≥док приЇднанн¤ до ≥нтеграц≥йного угрупованн¤, њњ попиту ≥, в≥дпов≥дно, споживанн¤ в≥д виробника з вищими витратами до виробника з нижчими витратами (мова йде про витрати на виробництво, а транспортн≥ витрати та витрати трансакц≥й вважаютьс¤ р≥вними 0)
–озгл¤немо таку ситуац≥ю за допомогою граф≥ку (рис.3.1). –ис.3.1. Ќасл≥дки приЇднанн¤ крањни до ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤. ѕотокоутворюючий ефект.
ѕрипустимо, що крањна ’ не входить до ≥нтеграц≥йного угрупованн¤. ” крањн≥ ’ виробл¤Їтьс¤ певний товар. ”мови виробництва цього товару не найкращ≥. ўоб захистити нац≥ональне виробництво в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ в крањн≥ ’ введено мито на ≥мпорт. «а таких умов крањна ’ виробл¤ла даний товар в обс¤з≥ Q1, а споживала в обс¤з≥ Q2, ≥мпортуючи (Q2 - Q1).
ѕ≥сл¤ приЇднанн¤ до ≥нтеграц≥йного угрупованн¤ в крањн≥ ’ в≥дм≥нено мито на ≥мпорт, ≥ р≥вень ц≥ни на товар знизивс¤ на розм≥р мита за рахунок того, що тепер крањна ’ ≥мпортуЇ цей товар в≥д найкращого виробника. —поживанн¤ цього товару виросло до Q3, а виробництво скоротилось до Q4. ќбс¤г ≥мпорту зб≥льшивс¤.
–озгл¤немо, хто в ц≥й ситуац≥њ виграв, а хто програв?
ќчевидно, що зниженн¤ ц≥ни спричинить зростанн¤ р≥вн¤ споживанн¤ в обс¤з≥, ¤кий дор≥внюЇ сум≥ площ (1 +2+3+4). ј виробники товару з крањни ’ матимуть збитки, повТ¤зан≥ ≥з скороченн¤м випуску (1). «битки понесе також бюджет (3), оск≥льки в≥н не одержуЇ надходжень у вигл¤д≥ мита. “аким чином, приЇднанн¤ крањни ’ до ≥нтеграц≥йного угрупованн¤ дасть њй чистий виграш у вигл¤д≥ (2 + 4).
ѕотоков≥дхил¤ючий ефект означаЇ спричинене приЇднанн¤м до ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤ переключенн¤ попиту в≥д виробника за межами обТЇднанн¤, ¤кий маЇ нижч≥ витрати, до виробника, ¤кий маЇ вищ≥ витрати, але Ї членом ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤.
Ќа граф≥ку 3.2. зображен≥ насл≥дки приЇднанн¤ крањни до ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤ у випадку виникненн¤ потоков≥дхил¤ючого ефекту. ѕрипустимо, що крањна ’ не входить до ≥нтеграц≥йного угрупованн¤. ¬она випускаЇ певний товар в обс¤з≥ Q1, а споживаЇ в обс¤з≥ Q2. ≤мпорт становить (Q1 - Q2). ” крањн≥ ’ встановлен≥ Їдин≥ ставки ≥мпортного мита дл¤ вс≥х ≥мпортер≥в. “ому в найкращому положенн≥ був той ≥мпортер, в ¤кого витрати нижч≥. –ис.3.2. Ќасл≥дки приЇднанн¤ крањни до ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤. ѕотоков≥дхил¤ючий ефект.
ѕрипустимо, що крањна ’ входить до ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤. «а цих умов ≥мпортне мито щодо крањн-партнер≥в скасовуЇтьс¤. ѕрипускаЇмо також, що виробник, в ¤кого найнижч≥ витрати на виробництво даного товару, не входить до ≥нтеграц≥йного угрупованн¤. «а цих умов товар, що виробл¤Їтьс¤ у крањнах-членах угрупованн¤, дл¤ споживач≥в крањни ’ ви¤вл¤Їтьс¤ дешевшим в≥д виробленого найефективн≥шим способом, оск≥льки останн≥й п≥дл¤гаЇ митному обкладенню.
“обто (P + tariff) > P, хоча P < P1.
“аким чином, в≥дбулась переор≥Їнтац≥¤ на виробника, чињ витрати вищ≥. ” результат≥ споживчий надлишок зб≥льшивс¤ на суму (1+2+3+4). ¬иробники крањни ’ понесли збитки (1). ¬трати бюджету склали Ц (3+5). —умарний ефект становить:
(1+2+3+4) - (1+3+5) = (2+4) - (5).
“обто результат (загальний сукупний виграш матиме м≥сце чи загальн≥ сукупн≥ збитки) залежатиме в≥д сп≥вв≥дношенн¤ (2+4) та (5).
¬≥дзначимо, що потоков≥дхил¤ючий вар≥ант матиме м≥сце за умов, коли ≥мпортне мито по в≥дношенню до крањн-нечлен≥в угрупованн¤ буде занадто високим, або ¤кщо р≥зниц¤ у витратах виробництва даного товару всередин≥ ≥ за межами обТЇднанн¤ невелика. ” цьому випадку скасуванн¤ нав≥ть невисоких митних ставок зробить його виробництво всередин≥ обТЇднанн¤ дешевшим пор≥вн¤но з виробництвом за межами обТЇднанн¤.
Ќедол≥к статичного анал≥зу пол¤гаЇ в тому, що одним ≥з його припущень Ї незм≥нне положенн¤ кривих попиту ≥ пропозиц≥њ в умовах зм≥ни характеру ≥ напр¤мку експортно-≥мпортних операц≥й.
” реальн≥й же д≥йсност≥, ¤кщо крањна приЇднуЇтьс¤ до ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤, то крив≥ попиту ≥ пропозиц≥њ зм≥щуютьс¤. “обто приЇднанн¤ до ≥нтеграц≥йних угруповань значно р≥зноман≥тн≥ше за своњми насл≥дками, н≥ж це було показано в межах статичного анал≥зу.
« точки зору динам≥чного анал≥зу можна вид≥лити наступн≥ переваги приЇднанн¤ крањни до ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤:
1) зб≥льшенн¤ розм≥ру ринку дозволить в≥тчизн¤ним ф≥рмам одержувати ефект в≥д зб≥льшенн¤ масштаб≥в виробництва (що маЇ особливе значенн¤ дл¤ невеликих крањн);
2) зовн≥шн¤ економ≥¤. ћова йде про те, що розширенн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ спричин¤Ї вдосконаленн¤ ≥нфраструктури крањн-учасник≥в союзу, що, в свою чергу, скорочуЇ витрати на експортно-≥мпортн≥ операц≥њ;
3) позиц≥¤ кожноњ крањни-члена ≥нтеграц≥йного угрупованн¤ ¤к учасника р≥зноман≥тних торгових та економ≥чних переговор≥в Ї б≥льш виграшною пор≥вн¤но з позиц≥Їю окремоњ крањни, що не входить до жодного з обТЇднань. ÷е дозвол¤Ї забезпечити крањнам-членам певн≥ переваги;
4) б≥льша конкуренц≥¤ м≥ж крањнами-учасниками союзу стимулюЇ д≥лову активн≥сть та послаблюЇ р≥вень монопол≥зац≥њ;
5) приЇднанн¤ до ≥нтеграц≥йних угруповань спри¤Ї швидкому розповсюдженню ≥нформац≥њ та передовоњ технолог≥њ.
” межах динам≥чного анал≥зу досл≥джуютьс¤ не т≥льки позитивн≥, але й негативн≥ насл≥дки приЇднанн¤ крањни до ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤. ƒо них можна в≥днести:
1) певний зб≥г обставин може спричинити в≥дт≥к ресурс≥в з менш розвинутих крањн до б≥льш розвинутих в економ≥чному в≥дношенн≥ член≥в союзу;
2) може в≥дбутис¤ розповсюдженн¤ ол≥гопол≥њ з одн≥Їњ крањни на всю територ≥ю ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤;
3) може виникнути ефект втрат в≥д зб≥льшенн¤ масштаб≥в виробництва, повТ¤заний з виникненн¤м занадто великих компан≥й, що стають занадто забюрократизованими ≥ тому неефективними;
4) крањнам-членам ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤ необх≥дно частину своњх бюджет≥в витрачати на функц≥онуванн¤ ≥нтеграц≥йного обТЇднанн¤.
